ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ
влада обвалила лісову галузь в Україні
ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ
Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів
Орест ФУРДИЧКО
Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні
РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?
Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь
ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ
Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?
09 лютого 2016
Виступ Олексія Павленка на "Свободі слова". ВІДЕО
08 лютого 2016
Екологи просять закарпатців не дарувати букети, а йти до лісу
Попереду свята – День святого Валентина та Міжнародний жіночий день, на які припадає пік продажу квітів, проте захоплення закарпатців першоцвітами і надалі викликає загрозу для зникнення цих тендітних квітів.
Масовий збір ранньоквітучих рослин (шафрану Гейфеля, рябчика шахматного, проліски дволистої, підсніжника білосніжного, білоцвіту весняного, первоцвіту весняного, нарцису) став головною причиною швидкого скорочення їх ареалу та занесення до Червоної книги України.
Збір, транспортування та торгівля першоцвітами заборонені і караються законом. Заборонено реалізовувати не тільки першоцвіти, зібрані в природі, а й вирощені в штучних умовах, оскільки добування (збирання) видів рослин, занесених до Червоної книги України, їх насіння, частин здійснюється у виняткових випадках лише з науковими і селекційними цілями, у тому числі – для розмноження і розведення у спеціально створених умовах за дозволом Міністерства екології та природних ресурсів України.
Боротьбою з незаконною торгівлею ранніми квітами займаються природоохоронні та правоохоронні органи і за порушення порядку придбання чи збуту першоцвітів передбачена відповідальність за статтею 88-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення у вигляді штрафу на суму до 510 гривень з конфіскацією самих рослин. Постановою КМУ від 07.11.2012 р. №1030 передбачена компенсація за шкоду, заподіяну внаслідок добування, знищення або пошкодження червонокнижних рослин, а також за знищення чи погіршення середовища їх зростання, – від 49 грн. за кожну трав’янисту рослину.
Департамент екології Закарпатської ОДА закликає ходити до лісу, аби насолодитися його красою, милуватися квітами, а не знищувати їх задля наживи, берегти природу заради майбутніх поколінь.
Основная цель государственной политики в Азербайджане - развитие и модернизация страны
Гянджа, 8 февраля, Рауф Гаджиев, АЗЕРТАДЖ
8 февраля министр экологии и природных ресурсов Гусейнгулу Багиров встретился в городе Дашкесан с представителями общественности района.
Как сообщает АЗЕРТАДЖ, сначала были возложены цветы к памятнику общенациональному лидеру Гейдару Алиеву в центре города Дашкесан, почтена память великого лидера.
Выступивший на встрече, в которой приняли участие представители местных органов исполнительной власти, муниципалитетов, бизнесмены и предприниматели, глава Исполнительной власти района Ахад Абиев отметил, что в соответствии с рекомендациями и поручениями Президента Ильхама Алиева продолжаются встречи руководителей центральных органов исполнительной власти с населением в городах и районах. Цель встреч заключается в ознакомлении с проблемами на местах, обсуждении путей их решения.
Говоря о проделанной в Дашкесане работе и намеченных проектах, А.Абиев сообщил, что на основании Государственной программы социально-экономического развития регионов в Дашкесанском районе, как и во всех регионах Азербайджана, проведена большая работа по строительству и благоустройству, проложены дороги в отдаленные горные села, возведены мосты, улучшено водо- и энергоснабжение. Облик района полностью изменился, многое сделано по повышению занятости и усилению социальной защиты населения. Так, 24 декабря 2015 года на территории Габагтепе в пользование жителей были переданы автомобильная дорога Дашкесан-Хошбулаг-Астаф, соединяющая 11 населенных пунктов с населением 8247 человек, и два моста. В настоящее время успешно продолжается работа по реконструкции водно-канализационной системы города Дашкесан. В результате реализации проекта жители города Дашкесан будут бесперебойно обеспечиваться экологически чистой водой.Глава Исполнительной власти отметил, что в районе обновлены кровельные покрытия многоэтажных административных и жилых зданий, пострадавших от стихийного бедствия. В настоящее время продолжается строительство электрической подстанции в поселке Алунитдаг, административного здания сельскохозяйственного управления Дашкесанского района.
Было сообщено, что район очень богат природными ресурсами, особенно месторождениями полезных ископаемых. На территории Дашкесана, который в советское время называли «азербайджанским Уралом», есть месторождения железной руды, алунита, золота, кобальта, известкового камня, гранита, мрамора и др. Район также имеет богатую флору и фауну. В соответствии с государственной политикой, направленной на развитие ненефтяного сектора, эффективное использование природных ресурсов района, привлечение к этой сфере бизнесменов могут сыграть важную роль в развитии туризма и горнодобывающей промышленности в Дашкесане.
Выступивший на встрече министр экологии и природных ресурсов Гусейнгулу Багиров отметил, что в результате успешного продолжения Президентом Ильхамом Алиевым эффективной политики государственности, основа которой была заложена великим лидером Гейдаром Алиевыми и цель которой заключается в развитии и модернизации страны, достигнуты серьезные успехи. В основе этих успехов лежат продуманная политика, стабильность, экономические реформы.
Коснувшись нынешнего экономического положения в республике, министр отметил, что финансовые трудности, вызванные резким падением цен на нефть, не миновали Азербайджан, как и другие страны. Принимаются необходимые меры для минимизации этого влияния. Он сказал, что составной частью принимаемых главой государства мер по улучшению социального положения населения являются шаги, направленные на предотвращение искусственного повышения цен, усиление государственного контроля в этой сфере, начало широкомасштабных экономических реформ в стране, повышение зарплат, пенсий и пособий. Предпринимаемые шаги свидетельствуют о том, что в основе политики, проводимой Президентом Ильхамом Алиевым, находится гражданин Азербайджана, улучшение его благосостояния. Несмотря на экономические трудности, в нашей стране и в 2016 году будут реализованы все социальные проекты, продолжатся экономические реформы.
Сравнив современный Азербайджан с Азербайджаном 1990-х годов, Гусейнгулу Багиров сказал, что сегодня наша страна завоевала большой авторитет в мире. В результате продуманной и целенаправленной политики Азербайджан стал страной, заявившей о себе в мире, обладающей исключительным значением в формировании экономики Южного Кавказа, лидером региона.
С целью открытия рабочих мест министр экологии и природных ресурсов дал на встрече поручения соответствующим структурам министерства о создании в Дашкесанском районе хозяйства по выращиванию саженцев деревьев, устойчивых к местному климату.
На встрече говорилось и о существующих проблемах. Было отмечено, что жители сел, расположенных в приграничном регионе района, для обогрева своих домов используют в основном дрова. Это не только неэффективно с экономической точки зрения, но и приводит к вырубке лесов и нарушению экологического баланса. Поэтому, если в эти села будет проведена газовая линия, проблема в данной сфере будет решена.
Выступивший затем депутат Милли Меджлиса Ровшан Рзаев отметил, что подписанные Президентом Азербайджана распоряжения, связанные с антикризисными мерами, создают широкие возможности для развития ненефтяного сектора. Он подчеркнул, что предприниматели должны максимально использовать созданные для них благоприятные условия.
Представители общественности и бизнесмены выразили признательность Президенту Ильхаму Алиеву за внимание и заботу о развитии регионов, высказали предложения.
Встреча продолжилась обсуждениями вокруг поднятых вопросов.
08.02.2016 [23:28]
Прогулятися стежинами здоров‘я запрошують лісові господарства столиці
В галасливому місті - особливо цінні місця, де можна подихати свіжим повітрям, зробити пішу прогулянку, проїхатись на велосипеді - милуючись красою мальовничого лісу!
Тому КП "Дарницьке ЛПГ", запрошує всіх бажаючих поєднатись з природою. В лісовому масиві Дарницького лісопаркового господарства, вже розроблено перший пішохідний маршрут в якому прийняли активну участь мешканці міста.
http://www.kreschatic.kiev.ua/ua/4783/news/1454928034.html
В райдержадміністрації обговорили проблему вирубки лісових насаджень в районі
Дана тема стала головною у розширеній робочій нараді, яку 8 лютого ініціював проведення голова Стрийської райдержадміністрації Любомир Стадник.
У роботі наради взяли участь перший заступник голови РДА Микола Дмитришин, представники лісових господарств району – директор та головний лісничий ДП «Стрийський лісгосп» Ростислав Павлів та Олег Левчук, голови постійних депутатських комісій, депутати районної ради, голова Йосиповицької сільської ради.
Зокрема, мова йшла про невдоволення йосиповицької громади масовим вирубуванням та вивозом лісових насаджень на території даної сільської ради. «Останнім часом звинувачень від мешканців району на адресу лісівників про те, що вони масово і безконтрольно вирубують і вивозять ліс, проводять суцільну санітарну рубку, звучить все більше й більш», - зазначив голова райдержадміністрації.
Під час наради жваво обговорили питання взаємодії всіх підрозділів і районних служб у вирішенні питання контролю за вирубуванням лісових насаджень на території Стрийського району, а також завчасного повідомлення населення про проведення планових розчисток лісосмуг та санітарних рубок. Крім того, було погоджено 12 лютого провести додаткове громадське слухання з даного питання у йосиповицькій громаді.
8 лютого
Вчені довели, що ялини і сосни винні у глобальному потеплінні
Посадка нових лісів далеко не завжди приносить користь природі, з`ясували французькі вчені.
Дерева, які виросли в Європі після 1750 року, фактично посилили глобальне потепління, передає Lenta.ru з посиланням на дослідження у журналі Science.
У 1750-1850 роках площа європейських лісів різко скоротилася приблизно на 190 тисяч квадратних кілометрів. Проте промислова революція загальмувала цей процес. Завдяки перетворенню вугілля, нафти і газу в основні джерела енергії з 1850 по 2013 рік площа лісів у Європі збільшилася на 386 тисяч квадратних кілометрів.
Крім того, всі ці території перестали бути дикими: зараз лісники регулюють до 85% лісів в Європі. Зеленими насадженнями керують "за наукою". Зокрема, це означає, що там садять швидкорослі, економічно цінні породи дерев (сосни і ялини).
Читайте також У рекордно спекотних роках ХХІ століття вчені звинуватили людство
Однак ця політика фактично сприяє глобальному потеплінню. По-перше, очищення лісу призводить до того, що в атмосферу виділяється вуглець, який раніше запасався в листі, мертвих деревах і ґрунті. По-друге, переважання хвойних порід над широколистяними істотно впливає на альбедо - кількість сонячної радіації, яка відображається у космос. Сосни і ялини поглинають більше тепла, ніж дуби і буки.
"Сучасні ліси запасають менше вуглецю, ніж їхні попередники в XVIII столітті. Зсув у бік хвойних дав потепління Європі майже на 0,12 градуса. Це зростання приблизно дорівнює шести відсоткам від того ефекту, як спалювання викопних видів палива впливає на глобальне потепління", - заявив провідний автор статті Кім Наудтс (Kim Naudts).
Вчені закликають не розглядати посадку нових лісів як панацею від кліматичних зрушень і уважно ставитися до того, які породи дерев садять лісники.
Раніше британські вчені пообіцяли, що в найближчі п`ять років температура на Землі продовжить підвищуватися. Вони зазначають, що 2016 рік стане найспекотнішим за всю історію метеорологічних спостережень, а в 2017 році рекордів може і не бути.
Дерева, які виросли в Європі після 1750 року, фактично посилили глобальне потепління, передає Lenta.ru з посиланням на дослідження у журналі Science.
У 1750-1850 роках площа європейських лісів різко скоротилася приблизно на 190 тисяч квадратних кілометрів. Проте промислова революція загальмувала цей процес. Завдяки перетворенню вугілля, нафти і газу в основні джерела енергії з 1850 по 2013 рік площа лісів у Європі збільшилася на 386 тисяч квадратних кілометрів.
Крім того, всі ці території перестали бути дикими: зараз лісники регулюють до 85% лісів в Європі. Зеленими насадженнями керують "за наукою". Зокрема, це означає, що там садять швидкорослі, економічно цінні породи дерев (сосни і ялини).
Читайте також У рекордно спекотних роках ХХІ століття вчені звинуватили людство
Однак ця політика фактично сприяє глобальному потеплінню. По-перше, очищення лісу призводить до того, що в атмосферу виділяється вуглець, який раніше запасався в листі, мертвих деревах і ґрунті. По-друге, переважання хвойних порід над широколистяними істотно впливає на альбедо - кількість сонячної радіації, яка відображається у космос. Сосни і ялини поглинають більше тепла, ніж дуби і буки.
"Сучасні ліси запасають менше вуглецю, ніж їхні попередники в XVIII столітті. Зсув у бік хвойних дав потепління Європі майже на 0,12 градуса. Це зростання приблизно дорівнює шести відсоткам від того ефекту, як спалювання викопних видів палива впливає на глобальне потепління", - заявив провідний автор статті Кім Наудтс (Kim Naudts).
Вчені закликають не розглядати посадку нових лісів як панацею від кліматичних зрушень і уважно ставитися до того, які породи дерев садять лісники.
Раніше британські вчені пообіцяли, що в найближчі п`ять років температура на Землі продовжить підвищуватися. Вони зазначають, що 2016 рік стане найспекотнішим за всю історію метеорологічних спостережень, а в 2017 році рекордів може і не бути.
08.02.2016 17:36:42 | Джерело: http://ecology.unian.ua/
Всесвітній день водно-болотних угідь
Конвенція про водно-болотні угіддя, що мають міжнародне значення, головним чином, як середовище існування водоплавних птахів (відома під назвою «Рамсарська конвенція» за назвою міста заснування – Рамсар, що в Ірані) розпочала свій відлік 2 лютого 1971 р.. Україна поновила своє членство в конвенції у 1996 р. та входить у число 169 країн – Договірних сторін конвенції.
На даний час зазначений перелік включає 2221 водно-болотне угіддя, серед них і наші Українські 33 водно-болотні угіддя Міжнародного значення. Секретаріатом Рамсарської конвенції прийнято рішення про надання міжнародного статусу ще 11 водно-болотним угіддям України, які розташовані у межах території природно-заповідного фонду України, в перелік цих об’єктів увійшло і Черемське болото площею 2975,7 га.
У зв’язку з унікальністю водно-болотного угіддя, великою кількістю рідкісних та червонокнижних видів флори і фауни науковцями, працівниками заповідника ще у 2005 році подано наукове обґрунтування до Міністерства екології України про внесення Черемського болота до переліку боліт міжнародного значення за Рамсарською конвенцією. Кабінет Міністрів України своїм розпорядженням від 24 жовтня 2012 року №818-р подав розпорядження «Про погодження надання водно-болотним угіддям статусу водно-болотних угідь міжнародного значення» куди увійшло і Черемське болото у межах заповідника з офіційним статусом – Водно-болотне угіддя міжнародного значення.
За пропозицією Секретаріату Рамсарської конвенції Всесвітній день водно-болотних угідь у цьому році відзначається під девізом «Водно-болотні угіддя для нашого майбутнього – стале джерело засобів для існування».
Завдання заповідника – зберегти Черемське болото для майбутнього, адже цінність його неоціненна.
Черемський болотний масив має велике наукове значення, оскільки являє собою одне із ядер біорізноманіття Західного Полісся, тут зростає понад 800 видів вищих судинних рослин, зосереджено 25% рідкісних, зникаючих видів рослин Українського Полісся. Серед них три види рослин які занесені до Європейського червоного списку (глід український, смілка литовська, козельці українські), три види рослин, які занесені до Додатку I Бернської конвенції (зозулині черевичні справжні, жировик Льозеля, дикран зелений), а всього на території заповідника зафіксовано 62 види Червонокнижних рослин.
Крім цього на водно-болотному масиві знаходиться вісім угрупувань занесених до Зеленої книги України формації берези низької, глечиків жовтих, латаття сніжно-білого, молодильника озерного.
В заповіднику на сьогодні достовірно встановлено 194 види хребетних тварин, із них 129 видів птахів, 42 види ссавців, із них 43 види рідкісних хребетних тварин.
На території водно-болотного угіддя виявлено вісім видів хребетних тварин, які занесені до Міжнародного союзу охорони природи (черепаха болотна, ящірка живородна, вечірниця мала, видра). Серед хребетних, які включені до Європейського Червоного списку відмічено шість видів (деркач, вовчок ліщиновий, вовк, видра річкова, рись). Найбільш цінними у цьому відношенні є види зникаючі, та глобально вразливі у світовому масштабі (деркач, баранець великий, вечірниця мала, норка європейська), а всього у заповіднику зафіксовано 72 види червонокнижних тварин.
З фауністичного комплексу боліт з рідкісних видів фауни трапляються глушець, журавель сірий, пугач, сова бородата.
Цінність торфових боліт полягає ще й в тому, що ці екосистеми в своєму природному стані можуть поглинати приблизно 15т вуглекислого газу CO2 з 1га на рік, що веде до зменшення викидів парникових газів в атмосферу і помягшення наслідків зміни клімату.
Черемське болото поглинає близько 17 т вуглекислого газу в рік. Натомість осушені, деградовані торфовища є джерелом викидів парникових газів в атмосферу. Для збереження цілісності природоохоронних територій міжнародного значення необхідна реалізація намічених заходів, та практичні дії усіх державних та недержавних установ та організацій, всього населення країни. Сподіваюся, що ми всі приєднаємося до цієї справи і зробимо свій внесок у збереження та відтворення надзвичайно цінних для нашого майбутнього водно-болотних угідь.
Степан Пащук,
директор Черемського природного заповідника
08.02.2016
У Кремінських лісах під шумок війни вирізається ліс в "небачених масштабах" - "Зелений світ"
Активісти - екологи оглянули заплавний листяний ліс вздовж асфальтованої дороги в районі озера Перебоіна, а також соснові масиви.
"Як встановила наша експедиція, ДЛМГ (спільно з нелегальними лісорозробниками ) веде активну діяльність в розташованих поруч соснових лісах. Уздовж йде тут по сосні уздовж заплави грунтовки на кожній сотні метрів можна побачити свіжі спили сосен. Іноді це цілі галявини спиляних дерев, на них видно кострища, в яких спалювали хвою і гілки ", - повідомляють активісти.
Але "найжахливішу картину" екологи побачили далі, в кварталі 119.
"Тут нам відкрився вільний від лісу простір площею приблизно в 3 га, на якій акуратними купками складний кругляк. Відсортований по діаметру і довжині, кількість спиляного лісу величезне, для вивезення його потрібно не один десяток автомобілів. Якоїсь охорони лісоматеріалів ми не побачили, ймовірно, їх вантажать і вивозять ночами. ", - далі розповіли активісти.
За оцінкою "Зеленого світу", на цій ділянці була проведена суцільна рубка соснового лісу на площі в три гектари. Причому не горільника, а здорових насаджень. В результаті на місці лісу утворилася величезна лисина.
"Ми впевнені, що цей випадок, виявлений нами при обстеженні невеликої ділянки лісу, в дійсності далеко не єдиний. Це підтверджують і нові супутникові фотографії на гугл-картах, Так що Кремінські лісу знищуються зараз в небачених раніше обсягах. В тому числі, шляхом суцільних вирубок. Ось куди потрібно подивитися чиновникам Ловга, перш ніж їхати в «Святі гори» .При цьому Луганська СБУ "ім. Клименко "(нинішній заступник. Туки Юрій Клименко до цього очолював Луганську СБУ) заявляє, що вивезення лісу з Кремінських лісів ними непомічений. Чи то у «Зеленого світа» і СБУ різні Кремінські лісу, то чи питання в тому, що зелене і« зелень »мають різні оттенкі.У нас також склалося враження, що обсяги хижацького знищення Кремінських лісів істотно зросли після того, як районну адміністрацію в Кремінній очолила Наталія Чехута. Але це так, виключно здогад", - роблять висновок актівісти.
http://www.ostrovok.lg.ua/news/chernaya-voda/v-kremenskih-lesah-pod-shumok-voyny-vyrezaetsya-les-v-nevidannyh-masshtabah-zeleniy-svit
У Мокрянському лісгоспі триває зимова підгодівля диких тварин
Як зазначає головний мисливствознавець підприємства Юрій Руснак, це той обов’язок, до якого єгері та працівники охорони лісу завжди ставляться дуже відповідально, а особливо – у цьому році, коли температура повітря сягала надзвичайно низького рівня, а сніг, що випав у горах, не дозволяє тваринам самостійно знаходити їжу.
А ось заготівля кормів, які використовують лісівники для підгодівлі тварин узимку, проходить ще у літньо-осінній період. Так, у 2015 році працівники лісгоспу заготовили 15 тонн сіна, 9 тисяч пучків гілкового корму, посаджено 210 диких яблунь та 160 диких груш. Також закуплено та рознесено по солонцях півтори тонни кормової кускової солі, побудовано ряд біотехнічних споруд, зокрема, годівниці, солонці та перепади.
Саме завдяки такому сумлінному ставленню поголів’я тварин постійно збільшується. До речі, під час минулорічного обліку диких тварин відмічається тенденція до збільшення чисельності козуль та кабанів.
А чи зросла кількість лісових мешканців у 2015 році – покаже черговий облік тварин, який розпочнуть лісівники вже у лютому цього року.
Поряд з цим, лісівники проводять відповідну роботу з регуляції кількості хижаків у лісі.
Л.Білак, газета "Дружба"
Саме завдяки такому сумлінному ставленню поголів’я тварин постійно збільшується. До речі, під час минулорічного обліку диких тварин відмічається тенденція до збільшення чисельності козуль та кабанів.
А чи зросла кількість лісових мешканців у 2015 році – покаже черговий облік тварин, який розпочнуть лісівники вже у лютому цього року.
Поряд з цим, лісівники проводять відповідну роботу з регуляції кількості хижаків у лісі.
Л.Білак, газета "Дружба"
Сьогодні, 15:52
Після жахливого побиття Микола Шершун вийшов на роботу
Голова Федерації профспілок Рівненської області Микола Шершун повернувся з лікарняного на роботу.
Як він розповів кореспонденту ERVE.UA, повністю процес його реабілітації ще не закінчився, тому він ще деякий час відвідуватиме лікарню.
«Після того, як мене перевели на денний стаціонар, то я час від часу приходив на робоче місце. А уже з понеділка планую почати працювати. В мене зараз є дві проблеми: розминка руки та ноги. Більше проблем із рукою, але я живу та усміхаюся», - розповів М.Шершун.
Нагадаємо, що нардепа кількох скликань, активісти, які назвались представниками УНСО та ветеранами АТО, під Рівненською ОДА кинули у смітник. Після побоїв у нього була зламана ліва нога та розрив плечової сумки.
8 лютого 2016, 15:45 / Опублікував Богдан Слонець
Як він розповів кореспонденту ERVE.UA, повністю процес його реабілітації ще не закінчився, тому він ще деякий час відвідуватиме лікарню.
«Після того, як мене перевели на денний стаціонар, то я час від часу приходив на робоче місце. А уже з понеділка планую почати працювати. В мене зараз є дві проблеми: розминка руки та ноги. Більше проблем із рукою, але я живу та усміхаюся», - розповів М.Шершун.
Нагадаємо, що нардепа кількох скликань, активісти, які назвались представниками УНСО та ветеранами АТО, під Рівненською ОДА кинули у смітник. Після побоїв у нього була зламана ліва нога та розрив плечової сумки.
8 лютого 2016, 15:45 / Опублікував Богдан Слонець
