10 лютого 2016 року, в приміщенні інформаційно-просвітницького Орхуського центру Міністерства екології та природних ресурсів України, проведено робочу зустріч науковців, природоохоронної громадськості та зацікавлених представників органів державної виконавчої влади, із питань збереження пралісів в Україні.
Зустріч відбулась за ініціативою громадської організації "Українське товариство охорони птахів" та в рамках проекту "Збереження Карпатських пралісів", який фінансується німецьким Франкфуртським зоологічним товариством.
Виступаючи перед учасниками зібрання, в. о. Міністра екології та природних ресурсів України Ганна Вронська, зокрема наголосила, що для Мінприроди, проблема збереження пралісів належить до пріоритетних, тому будуть всіляко підтримуватись ініціативи громадськості, щодо вдосконалення в цьому напрямку природоохоронного законодавства.
І в цьому справді є велика необхідність, адже, як наголосили у своїх презентаціях на цьому зібранні доктор сільськогосподарських наук, заступник директора інституту природничих наук Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, Юрій Шпарик та заступник начальника відділу науково-дослідної роботи та сталого розвитку Карпатського біосферного заповідника Василя Покиньчереди, за результатами інвентаризації, в Україні фрагментарно збереглось ще біля 62 тисяч гектарів пралісів, головним чином в Карпатському регіоні. А частина букових пралісів Карпатського біосферного заповідника та Ужанського національного природного парку, входять, у складі українсько-словацько-німецької номінації "Букові праліси Карпат та давні букові ліси Німеччини", до переліку об’єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, до розширення якої уже доєдналось 11 європейських країн.
Але в останні роки цим унікальним природним об’єктам загрожує серйозна небезпека. Частина з них, навіть на природоохоронних територіях, безпощадно вирубується. В підтвердження цього, директор Київського еколого-культурного центру Володимир Борейко, привів вагомі аргументи. Так, на території Ужанського національного природного парку, за останні 10 років, проведено рубки на 121,6 гектарів пралісів, а на 2016 рік тут передбачається провести рубки, ще на 160,6 гектарах пралісів. За цей період, у національному природному парку "Сколівські Бескиди", вирубано десять гектарів пралісів, а в заказниках "Грофа" та "Брадульський" зрубано по 10 відсотків площі їхніх пралісів, в заповідному урочищі "Тусули" - 20 відсотків пралісів тощо. А загалом за останні роки вирубано близько півтора тисячі гектарів пралісів.
У зв’язку із цим, Володимир Борейко запропонував для обговорення законопроект "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (щодо охорони пралісів світової спадщини ЮНЕСКО та інших заповідних об’єктів).
Передбачається внести доповнення до Законів України "Про рослинний світ", "Про охорону навколишнього природного середовища", "Про природно-заповідний фонд" та "Кодексу України про адміністративні правопорушення".
Пропоновані зміни спрямовані на законодавче закріплення визначення терміну "праліс", посилення законодавчих вимог щодо охорони пралісів та встановлення відповідальності за порушення правил охорони пралісів та використання ресурсів спілої деревини.
На думку більшості учасників зустрічі, сама ідея прийняття Закону щодо збереження пралісів є зараз справді актуальною. І з прийняттям його не варто зволікати. Але разом із цим, до запропонованого законопроекту було висловлено багато зауважень і пропозицій. Навколо його тексту розгорнулась гостра дискусія.
Зокрема, доктор біологічних наук, професор, заслужений природоохоронець України, заступник директора Карпатського біосферного заповідника Федір Гамор, запропонував питання збереження пралісів, як єдиного в Україні об’єкту Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, розглядати у контексті Конвенції про збереження культурної та природної спадщини, закріпити в окремому Законі України "Про збереження природної та культурної спадщини в Україні".
По-друге, нагадав, що рекомендації щодо необхідності внесення до законодавства України норм із охорони та збереження пралісів, ще раніше прийняті, на організованій адміністрацією Карпатського біосферного заповідника та Швейцарського федерального інституту лісових снігових і ландшафтних досліджень, міжнародній конференції "Природні ліси в помірній зоні Європи: цінності та використання" (Мукачево, 13-17 жовня 2003 р.). Як результат, у новій редакції Лісового кодексу, у статті 85, уже зафіксована норма щодо забезпечення охорони пралісів.
По-третє, визначення терміну "праліс", чітко сформульовано у Протоколі "Про стале управління лісами до Рамкової конвенції про охорону та сталий розвиток Карпат", який ратифіковано Законом України 16 жовтня 2012 року. Відповідно до глави ІІ цього законодавчого акту термін "праліси" означає "природні ліси, які не зазнали людської діяльності людини в ході свого розвитку", а отже не має потреби шукати та закріплювати у Законі якесь інше визначення.
По-четверте, у новому законопроекті, вкрай важливо передбачити економічні механізми збереження пралісів, особливо підтримки місцевого населення, яке проживає у зоні їх розташування. На це, до речі, спрямовано цілий ряд актів Президента та Уряду України, щодо збереження букових пралісів Карпат та сталого розвитку регіону їх розташування, які зараз на жаль не виконуються.
По-п’яте, треба переглянути запропоновану у цьому законопроекті норму щодо накладення за порушення правил охорони пралісів штрафів від "десяти до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімальних доходів громадян". До прикладу, у нещодавно прийнятому в Албанії Законі про заборону вирубування лісів, за самовільні рубки передбачається ув’язнення до дести років.
І нарешті, разом із Департаментом екології та природних ресурсів Закарпатської обласної державної адміністрації, запропоновано Мінприроди, невідкладно внести на розгляд Кабінету Міністрів України проект Постанови Кабміну, щодо заборони застосування на території пралісів та інших об’єктах природно-заповідного фонду Постанов Кабінету Міністрів України від 27 липня 1995 року № 555 "Про затвердження Санітарних правил у лісах України" та від 12 травня 2007 року № 724 "Про затвердження Правил поліпшення якісного складу лісів".
Чимало критичних зауважень та конструктивних пропозицій до законопроекту Володимира Борейка висловили також доктор біологічних наук, професор, директор Українського науково-дослідного інституту гірського лісівництва Василь Парпан, начальник віддіду Укрліспроекту Микола Рековець, заступник начальника Івано-Франківського обласного управління лісового та мисливського господарства Роман Олійник, помічник народного депутата України Остапа Єднака, кореспондент газети "Урядовий кур’єр" Олег Листопад, директор Департаменту охорони природних ресурсів Мінприроди Михайло Томахін, заступник директора Департаменту заповідної справи Мінприроди Сергій Матвеєв, начальник відділу розвитку та провідний фахівець цього Департаменту Григорій Парчук та Лариса Демиденко й інші виступаючі.
Вирішено, протягом тижня внести конкретні пропозиції до цього законопроекту та з урахування висловлених міркувань під час цієї дискусії доопрацювати його й направити на розгляд Верховної ради України.
Федір Гамор, доктор біологічних наук, професор, заслужений природоохоронець України, заступник директора Карпатського біосферного заповідника
12 лютого 2016 р.
