Щоб зробити ліс багатшим волинські лісники використовують бджіл

ВОЛИНЬ
Сьогодні, 18:06

Бджіл у лісовій галузі називають крилатими «лісничками». Завдяки їм ліси менше хворіють, де господарюють бджоли, там більше квітковиськ, суттєво зростають врожаї ягід, дикорослих груш та черешень. Зараз у системі ВОУЛМГ є 342 бджолосімей. Декотрі лісгоспи мають по дві-три пасіки.

За даними прес-служби Волинського обласного управління лісового господарства, по лісогосподарствах області минулого року було заготовлено 1510 кілограмів товарного меду. Його могли придбати усі працівники лісогалузі. Лісовий мед – найцілющіший, тому його охоче купують і жителі сіл та міст. А ще ж дуже корисний пилок, маточне молочко, прополіс.

http://visnyk.lutsk.ua/news/ukraine/regions/volyn/21603/

Далі...

Лісівники ДП «Городоцьке лісове господарство» запрошують на проведення лісокультурної компанії 2016 року

Весною 2016 року в лісництвах ДП «Городоцьке ЛГ» лісовідновлення буде проведено на площі 225.4 га. Із всієї площі – лісових культур запроектовано створити 68,5 га. Сприяння природному відновленню основних лісотвірних порід сосни та ялини буде проведено на площі 106,9 га. Під природне відновлення , а це в основному вільхові ділянки в мокрих типах лісорослинних умов, буде залишено 50 га.

Стандартним садивним матеріалом сосни звичайної та ялини європейської всі лісництва лісгоспу забезпечені.

Із настанням сприятливих погодних умов цьогорічну лісокультурну компанію в нашому лісгоспі розпочато вже у лютому 2016 року.

На ділянках, які вийшли з-під суцільних рубок минулого року, була проведена підготовка грунту ще восени 2015 року. І поки ще в грунті є достатньо вологи, вчасно приступили до посадки лісових культур та сприяння природному відновленню лісу працівники Лишнівського, Новорудського, Градиського, Троянівського, Борового, Городоцькоголісництв.

Активно до посадки лісових культур щороку долучаються учні шкільних лісництв Троянівської та Новорудської ЗОШ І-ІІІ ступенів, а також учні та вчителі Городоцької, Прилісненської, Градиської та інших шкіл. Отож до цьогорічної весняної лісокультурної толоки запрошуємо всіх, хто бажає долучитись до благородної справи – створення майбутніх лісових насаджень.

Запрошуємо всіх учнів навчальних закладів, громадськість району долучитись до акції «Майбутнє лісу у твоїх руках!»

Олена Некришевич, інженер лісових культур ДП «Городоцьке ЛГ».

http://volga.lutsk.ua/view/10269/

Далі...

В Херсонском обллесхозе хотят, чтобы их финансировал областной бюджет

Голопристанский и Цюрупинский леса - украшение и головная боль Херсонщины. В свое время именно лес стал панацеей от надвигающихся песков, фактически предупредив увеличение площади пустыни. Сейчас же тотальная незаконная вырубка деревьев, которая напрямую согласовывается с работниками лесоохотничьих хозяйств и чиновниками, а также постоянные пожары, с которыми едва ли справляются «спасатели», приводят к тому, что леса Херсонщины находятся на грани исчезновения. Усугубляют ситуацию и действия центральной власти, которая вместо того, чтобы уделить проблеме больше внимания,

практически свела на нет попытки спасти херсонский лес, оставив эту сферу без денежной поддержки. Всё это может стать причиной настоящей экологической катастрофы, с которой жителям области вряд ли получится справиться, пишет издание Херсонские факты.
Во время последнего заседания земельной комиссии облсовета начальник Херсонского областного управления лесного и охотничьего хозяйства Виктор Тищенко попросил у депутатов поддержки из бюджета. Причина - отсутствие в этом году финансирования из государственной казны. Уже сейчас из-за безденежья порядка 800 работников лесных хозяйств Херсонской области находятся в отпуске без сохранения заработной платы, что ставит существования этой сферы под угрозу. По словам Тищенко, необходимо 56 миллионов гривен, но он решил умерить аппетиты и остановился на сумме 16 миллионов, которые потратят на охрану лесов от пожаров.

Председатель земельной комиссии Сергей Рыбалко явно дал понять Виктору Тищенко: денег тот не увидит, как собственных ушей. Он выразил мнение, что финансировать содержание лесных хозяйств должно государство. Но центральная власть, по его словам, нарочно не стала этого делать. «Почему не выделили деньги? Чтоб все сгорело, потом оправдать это тем, что областной бюджет не дал денег на охрану, а потом его допилить?» - спросил Рыбалко.

Немало было к вопросов и к самому Виктору Тищенко - главному «лесничему» нашей области времен Януковича, прославившегося разбазариванием леса и браконьерством. Рыбалко озвучил обращение депутатов Голопристанского районного совета к Тищенко, в котором было сказано, что турецкие судна вывозят лес с тамошнего порта. Глава земельной комиссии потребовал объяснений, потому как площади незаконной вырубки леса и объемы его продаж, в том числе и за рубеж, в последнее время ужасают.

Главный «лесничий» области решил немножко развеять напряжение и ошарашить депутатов. «Экспорта херсонского леса нет. Я об этом заявляю официально, - сказал он. - Не отправляется херсонский лес за границу», - отметил начальник областного управления лесного и охотничьего хозяйства и уточнил, что это якобы из других регионов лес везут в Херсонские порты.

Тем не менее, членов земельной комиссии такие сенсационные заявления не убедили. По словам Рыбалко, депутаты Голопристанского райсовета рассказывают о том, что лесовозы разбивают дороги в районе поселков Геройское и Рыбальче. Подтвердил это и первый заместитель главы Херсонского областного совета Василий Зеленчук.


«Я был в районе Геройского, - отметил он. - Там скоро будет пустыня. Это труд не одного поколения, для того, чтоб создать этот лесной массив. А там идет грабительская варварская вырубка и вывоз леса. И всё это бесконтрольно, и всё это за наличные, и всё это без документов», - сообщил Василий Васильевич.

Депутаты облсовета приняли решение создать специальную комиссию, которая займется проверкой фактов незаконной вырубки леса. В неё, возможно, войдут представители правоохранительных органов. Правда, есть ли в этом смысл? Проверять-то и нечего, всё лежит на поверхности. Скорее всего, эту проблему нужно решать радикально. Так сказать, рубить на корню.

http://khersonline.net/novosti/ecology/55148-v-oblleshoze-hotyat-chtoby-ih-finansiroval-oblastnoy-byudzhet.html

Далі...

Фищук не погодив призначення нового начальника лісу Буковини

Голова Чернівецької облдержадміністрації Олександр Фищук не погодив призначення Віктора Яковця начальником обласного управління лісового і мисливського господарства (ЧОУЛМГ). Про це губернатор розповів на брифінгу.

В ОДА прийшов лист з Держагентства лісових ресурсів на погодження на посаду начальника управління людини, яка визнана переможцем конкурсу, що проводило агентство, - розповів О.Фищук. - Але моя позиція не змінилася, як я казав і раніше, таку ж відповідь дав агентству — облдержадміністрація цю кандидатуру не погоджує.

Нагадаємо, Держагентство лісових ресурсів наприкінці січня визнало переможцем конкурсу на заміщення вакантної посади начальника Чернівецького обласного управління лісового та мисливського господарства Віктора Яковця.

Активісти 10 громадських організацій звернулися до голови Чернівецької ОДА Олександра Фищука з вимогою не призначати керівником Чернівецького обласного управління лісового та мисливського господарства Віктора Яківця як колишнього регіонала.

http://molbuk.ua/chernovtsy_news/107056-fyschuk-ne-pogodyv-pryznachennya-novogo-nachalnyka-lisu-bukovyny.html

Далі...

Під головуванням першого заступника голови райдержадміністрації О.Валова відбулося засідання робочої групи

Перший заступник голови райдержадміністрації О.Валов провів засідання робочої групи із здійснення контролю за використанням та охороною місцевих лісових ресурсів та оперативного реагування на факти самовільного використання лісового фонду. 

Під час засідання обговорювалось питання про факти самовільної рубки лісу, встановленої виїздом робочої групи на територію лісових земель Слов’ятинської сільської ради, що перебувають в користуванні ДП «Бережанирайагроліс». За результатами засідання члени робочої групи прийняли рішення затвердити акт робочої групи із здійснення контролю за використанням та охороною місцевих лісових ресурсів та оперативного реагування на факти самовільного використання лісового фонду від 01 березня 2016 року.




http://www.oda.te.gov.ua/berezhanska/ua/news/detail/113237.htm

Далі...

Сільськогосподарські пали — велика небезпека!

Сума затрат на гасіння сухої рослинності на землях сільгосппризначення минулоріч склала 1,4 млн. грн.!

Висока горимість лісів області в 2015 році розпочалася ранньою весною з початком проведення сільськогосподарських палів. Це можна назвати особливістю минулорічного пожежонебезпечного сезону. Тільки впродовж раннього весняного періоду працівники держлісохорони 400 разів виїжджали своєю технікою на гасіння сухої рослинності на землях сільськогосподарського призначення. Сума затрат на їх гасіння склала 1,4 млн. грн.! По Волинському обласному управлінні лісового та мисливського господарства в 2015 році виникло та погашено силами державної лісової охорони 99 випадків лісових пожеж.

Практично всі лісові пожежі розпочиналися поза межами лісових масивів – на суміжних землях. Причинами 23 випадків були саме проведення сільськогосподарських палів. А несанкціоновані випалювання минулорічної трави, бур’янів тощо особливо небезпечні тоді, коли ці землі межують з лісовими масивами. Зазвичай це й приводить до виникнення лісової пожежі.

Проведення несанкціонованих сільгосппалів підпадає під статтю 77-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, в котрій сказано: — випалювання стерні, луків, пасовищ, ділянок із степовою, водно-болотною та іншою природною рослинністю, рослинності або її залишків та опалого листя на землях сільськогосподарського призначення, у смугах відводу автомобільних доріг і залізниць, у парках, інших зелених насадженнях та газонів у населених пунктах – тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (170-340 грн.) і на посадових осіб – від п’ятдесяти до сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (850-1190 грн.).
Ті самі дії, вчинені в межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду,

тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (340 – 680 грн.) і на посадових осіб – від сімдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1190 – 1700 грн).

Як зазначає головний спеціаліст сектору охорони та захисту лісу Петро Романуха, право складання протоколів та штрафувати за самовільне випалювання рослинності або її залишків надано тільки працівникам екологічних служб. Працівники державної лісової охорони, в свою чергу, вже приступили до влаштування мінералізованих смуг, особливо біля тих лісових масивів, які межують з сільськогосподарськими землями, що не обробляються, а також вздовж автомобільних доріг.

Лісівники звертаються до сільських голів з проханням надати допомогу під час проведення роз’яснювальної роботи серед населення з недопущення самовільних випалювань рослинності на землях сільськогосподарського призначення. І нагадують, що це шкодить екологічній ситуації вцілому і, зокрема, може призвести до виникнення лісових пожеж.

Прес-служба Волинського ОУЛМГ.

http://lis.volyn.ua/?p=13434

Далі...

Херсонські лісівники дякують колегам з Житомирщини

03.03 10:01
Державне підприємство «Голопристанське лісомисливське підприємство» 23 лютого розпочало посадку лісових культур на великому 2007 року згарищі. Весь комплекс робіт по підготовці ґрунту Голопристанське, Гладківське та Кардашинське лісництва на площі 202 га виконали восени минулого року. Маємо необхідну кількість садивного матеріалу сосни кримської для посадки. Плюс до всього – достатня кількість вологи в ґрунті і тепла, без морозу погода. Та держава відвернулася від лісівників півдня і сходу України. В наспіх прийнятому напередодні Нового року бюджеті на ведення лісового господарства не виділено жодної копійки. Наша область не є ресурсною, наші ліси відіграють величезну роль в екології всього регіону, а насамперед утримують Олешківські піски.

Кажуть весняний день – рік годує, то це про аграріїв ( лісове господарство нині підпорядковується Мінагрополітиці), лісівники ж працюють для прийдешніх поколінь. Якщо ми не садитимемо ліс сьогодні – то що матимуть у майбутньому наші діти та онуки?.

Розуміючи це, нам на допомогу прийшли наші колеги із Житомирщини - державне підприємство «Народицьке спеціалізоване лісове господарство» ( директор Василь Петрович Приходько)

У важкий час 2007 року вони допомагали нашому підприємству у гасінні великої пожежі, розробляли згарище та садили ліс і бачили в яких непростих кліматичних умовах доводиться нам працювати . Справжні лісівники знають, яку роль відіграє ліс в житті людини, тому на загальних зборах вони вирішили перерахувати нашому підприємству одноденний заробіток для проведення посадки лісу . Цих грошей вистачить щоб заліснити близько 100 га згарища. Ми безмежно вдячні нашим колегам, бо саме завдяки цій допомозі ми вийшли на лісокультурні площі. Частинка їх доброти назавжди залишиться в наших серцях і кронах майбутнього лісу.

В ці непрості часи, ми сподіваємося, що допомога житомирян, то тільки перша ластівка. Ми приймемо будь яку допомогу і від лісівників, і від місцевих територіальних громад, і від усіх небайдужих людей. А ліс – він завжди віддячить: чистим повітрям, прохолодою у спекотні дні, грибами та ягодами, деревиною, не кажучи вже про величезну естетичну насолоду.

RuporZT

http://ruporzt.com.ua/oblasni_novini/76731-hersonsk-lsvniki-dyakuyut-kolegam-z-zhitomirschini.html

Далі...

На Кіровоградщині виявили факт незаконної порубки дерев

За попередньою інформацією, до вчинення кримінального правопорушення можуть бути причетними четверо жителів міста Новоукраїнки, віком від 25 до 40 років.
Працівники відділу поліції отримали повідомлення про те, що поблизу території одного з сіл району кілька осіб здійснюють порубку дерев.

«Було встановлено, що у нічний час група чоловіків приїхала до лісосмуги на двох транспортних засобах. Громадяни спиляли дерева та повантажили частини стовбурів до автомобілів, після чого покинули місце події та попрямували до міста. У результаті вжитих заходів, правоохоронці зупинили вказані автівки, які разом зі зрізами дерев вилучено», - повідомив начальник Новоукраїнського відділу поліції Ігор Матвійчук.

За цим фактом розпочато кримінальне провадження за ч. 1 ст. 246 Кримінального кодексу України «Незаконна порубка лісу». Санкція статті передбачає покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі на строк до трьох років з конфіскацією незаконно добутого.

За матеріалами Новоукраїнського відділу поліції ГУНП в Кіровоградській області

Март 03, 2016 | Новини | 

http://www.fotoinform.net/news/novosti-na-ukrainskom-yazike/na-kirovogradshini-viyavili-fakt-nezakonnoyi-porubki-derev.html

Далі...

Ігор Білоус: Теоретично цього року можемо продати 26 аграрних підприємств. Але зробити це зможемо не раніше червня

Лісгоспи спочатку потрібно перевести на міжнародну звітність, а потім — запроваджувати корпоративні навички. Тоді за 3 роки можна створити чіткий облік того, що є в лісовому господарстві. А це мільярдний бізнес. Чому цього не роблять? Мабуть, комусь це потрібно - Ігор Білоус, голова Фонду державного майна України



AgroPolit.com
Ігор Білоус, голова Фонду державного майна України

До кінця 2016 року Мінагропрод планує передати всі державні підприємства на приватизацію у Фонд державного майна України (ФДМУ). Адже сьогодні ці активи приносять державі лише збитки. На думку аграрного міністра Олексія Павленка, приватизація — найкращі ліки від корупції. Крім того прем’єр Арсеній Яценюк нещодавно заявив про те, що цього року уряд продасть 1 млн га державно землі. Тож наближаються великі аграрні торги. Як і коли продаватимуть це майно? Що буде з державними сільськогосподарськими землями під такими об’єктами? Скільки вже об’єктів передано в ФДМУ та які з них готові пустити «з під молотка» найближчим часом? Хто сьогодні претендує на аграрні «гіганти» — ДПЗКУ, Аграрний фонд та «Укрспирт»? Про це та про інше в ексклюзивному інтерв’ю AgroPolit.com розповів голова ФДМУ Ігор Білоус:

AgroPolit.com: Голова НБУ Валерія Гонтарева вважає, що приватизація врятує гривню, бо принесе мільярд доларів у резерви. Ви згодні?

Ігор Білоус: Якщо маються на увазі валютні надходження в економіку у вигляді прямих інвестицій в обсязі мільярд доларів, то — так, бо їх мінятимуть. Відтак — зміцниться нацвалюта.

AgroPolit.com: Чи тільки приватизацією треба рятувати гривню?

Ігор Білоус: Очевидно, що коштів від приватизації може не вистачити, щоб утримати гривню стабільною. Курс, у першу чергу, залежить від операцій експорту та імпорту. Приватизація — це різновид залучення прямих іноземних інвестицій. Якщо вона відбудеться — добре, бо в країну надійдуть долари та зміцнять курс, але паралельно ми отримаємо міжнародних інвесторів із сучасними методами управління. Дай Боже, щоб їх було багато.

У нас є об’єкти, які можемо продати лише один раз, і від цього залежатиме визнання України як держави, здатної проводити прозору приватизацію

AgroPolit.com: Чи достатньо законодавчої бази, щоб запускати прозору приватизацію?

Ігор Білоус: Вже майже достатньо. Ми нарешті дочекалися прийняття закону з необхідними поправками. Він був необхідний для продажу великих підприємств, без нього ми б іноземних інвесторів не побачили. По-перше, новий закон скасовує обов’язковий попередній продаж 5-10% акцій на фондовій біржі. По-друге, дає можливість інвесторам вирішувати спірні питання у міжнародному арбітражі. По-третє, дозволяє залучати радників до процесу продажу держвласності. Крім того, згідно з новим законом, представники країни-агресора не зможуть брати участь у приватизації, зате іноземні компанії, частка держави яких у статутному капіталі перевищую 25%, - зможуть. Наприклад, та сама Yara. Ми дуже чекали на цей закон. Тепер його ще має підписати Президент. У нас є об’єкти, які можемо продати лише один раз, і від цього залежатиме визнання України як держави, здатної проводити прозору приватизацію. Це позитивно вплине на інвестиційний клімат країни.

Читати до теми: Найкращі ліки від корупції – приватизація

AgroPolit.com: Мінагропрод хоче до кінця року передати всі агарні об’єкти на приватизацію у ФДМУ. Ви готові все це добро забрати собі? Скільки сьогодні таких підприємств передано?

Ігор Білоус: Насправді нам мало передано об’єктів для приватизації. Урядова постанова №271 визначає передачу 62-х аграрних об’єктів, а реально отримали тільки 10. Насправді найбільша проблема — відсутність правовстановлюючих документів на нерухоме майно та земельні ділянки. Це змушує Фонд відмовлятися від прийому таких об’єктів, бо ми не знаємо, що нам передають. Насправді — це історична проблема, яка дісталася у спадок від різних урядів і міністерств. Відбувалися різні дії з цими аграрними активами, тому відсутній їхній облік та документообіг. Підтвердження цього — безліч кримінальних справ по ДП. Під час передачівання державних об’єктів ФДМУ має розуміти, що йому передають, інакше потім до нас будуть претензії. Який вихід? Або «обнулятися», або провести повну інвентаризацію, показати, що на балансі у цих підприємств — шафа, стіл та стілець — і тоді віддати нам. Якщо Мінагропрод її не проведе, то це доведеться робити Фонду після отримання в управління.

AgroPolit.com: То Мінагропрод не провів цієї інвентаризації?

Ігор Білоус: Це проблема не тільки аграрного міністра Олексія Павленка, а й усіх інших міністерств. Вони мають провести передприватизаційну підготовку, але зволікають.

Читати до теми: Директор Світового банку: треба з’ясувати, де використовується 9 млн га державних земель

AgroPolit.com: Урядова постанова №271 визначає перелік підприємств. То хто блокує їхню передачу? Адже 10 об’єктів — це мізер.

Ігор Білоус: Інколи зволікають чиновники середньої ланки, а часто головна причина — неготовність самих об’єктів до передачі. Більше проблем виникає через неоформлені документи на аграрні державні підприємства. На одній із нарад у прем’єра вирішили, якщо міністерство не здатне здійснити цю перекваліфікаційну підготовку, то ми придумаємо механізм прийняття цих об’єктів, щоб захистити себе від претензій правоохоронців у випадку перевірок. Ви ж розумієте, що одна справа, коли нам передають фірму «Роги і копита», а інша — «Укрспирт». Це серйозні речі.

Основна проблема — законом не встановлено чіткі графіки передачі об’єкту від відомств до ФДМУ, не встановлено кількість днів для передачі об’єктів Фонду, тому це може тривати роками

 AgroPolit.com: Як виглядатиме спрощений механізм передавання таких об’єктів? 

Ігор Білоус: Наразі вивчаємо чинний механізм і намагаємося сформувати свої пропозиції.
Основна проблема — законом не встановлено чіткі графіки передачі об’єкту від відомств до ФДМУ, не встановлено кількість днів для передачі об’єктів Фонду, тому це може тривати роками. Можливо, ми зможемо попросити встановити термін у 60 чи 120 днів.

Ще одна проблема — нестача коштів на підготовку документів для передачі таких об’єктів на приватизацію. У міністерстві вважають, що у фінплані вони не закладені, тому це причина нічого не робити.

В Мінагропроді 17 підприємств потрапляють під ліквідацію, ще 4 — у забороненому до приватизації переліку

AgroPolit.com: То аграрна приватизація не стартує до моменту, доки не буде цього спрощеного механізму або інвентаризації державних об’єктів?

Ігор Білоус: Так, але це стосується усіх міністерств. Щодо Мінагропроду, то він, навпаки, серед тих, хто хоче віддати нам ці активи. Найгірша ситуація у Мінекономіки. В Мінагропроді 17 підприємств потрапляють під ліквідацію, ще 4 — у забороненому до приватизації переліку.

AgroPolit.com: Приватизуватимуть «Укрспирт», ДПЗКУ, Аграрний фонд?

Ігор Білоус: Два перші — так, а щодо третього не впевнений. Щодо чотирьох заборонених, то вони містяться у додатку №2 до урядової постанови №271 («Урожай», Харківське торгово-промислове підприємство, «Укрліктрави», Конярство України). У них є активи, заборонені до продажу. Тому перш ніж їх приватизувати, потрібно забрати ці активи.

AgroPolit.com: То ви чекаєте механізму, як убезпечити себе від наслідків приватизації неперевірених об’єктів?

Ігор Білоус: Мета ж полягає не в тому, щоб просто передати проблеми з міністерства в іншу держустанову. Я – за приватизацію, але кожен має робити свою роботу. Тому зараз намагаємося прийти до спільного знаменника і визначити просту процедуру передачі цих об’єктів.

AgroPolit.com: Ігорю Олеговичу, який вихід із ситуації: міністерство хоче віддати ФДМУ об’єкти до кінця року?

Ігор Білоус: Вони можуть нам передати. Можливо, проводитимемо інвентаризацію спільним актом з Мінагропродом чи якось інакше. Є різні ідеї, як це зробити. Наразі вони обговорюються і передаються у КМУ. Я розумію позицію міністра — «Віддаю все, забирайте!», але ж є процедура, якої сьогодні не дотримуються. А з порушенням забирати ці об’єкти ФДМУ не готовий. Інакше це стане підставою для претензій з боку перевіряючих та правоохоронних органів.

Аграрні об’єкти без сільгоспземель продаватимуться — кластерами на аукціонах

AgroPolit.com: Як продаватимуться аграрні об’єкти після передачі Фонду?

Ігор Білоус: Без сільгоспземель — кластерами на аукціонах. Наприклад, «Укрспирт», до продажу якого слід залучаим радників, швидше за все, потрібно продавати окремими об’єктами з певною ліцензією, яка передбачає модернізацію та обмеження будівництва нових потужностей. Після цього – з 2020 року – можна буде видавати нові ліцензії, але вже тільки тоді, коли будуть приведені до ладу існуючі активи.

Потрібен аудит ДПЗКУ. Але за умов мільйонного кредиту вона насправді багато не коштує

AgroPolit.com: Чи не створить китайський кредит проблем із приватизацією ДПЗКУ?

Ігор Білоус: З одного боку кредит — проблема, з другого — невід’ємна частина життя будь-якої компанії. Позику не можна просто анулювати, її потрібно повертати. На суму кредиту знижується вартість об’єкту до продажу. Головне – чи є покупці. На ДПЗКУ охочі є.

AgroPolit.com: Скільки таких потенційних покупців?

Ігор Білоус: З одним таким уже зустрічався — одна китайська компанія ще минулого року висловлювала такий інтерес. Це не та, яка видавала кредит.

AgroPolit.com: Якою може бути реальна ціна ДПЗКУ в нинішніх умовах з урахуванням китайського кредиту?

Ігор Білоус: Потрібен аудит ДПЗКУ. Але за умов мільйонного кредиту вона насправді багато не коштує. Втім, навіть попри це, якщо є можливість передати її у приватні руки і вона за працюватиме правильно, це буде успіхом.

AgroPolit.com: Як не продешевити в продажу компанії, яка має 50 елеваторів і 2 морських термінали?

Ігор Білоус: Потрібно дивитися результати інвентаризації компанії, з’ясовувати, які є активи, і тоді вже давати оцінки.

AgroPolit.com: Краще продавати компанію з боргами чи спочатку вивести її з цієї «ями»?

Ігор Білоус: Звичайно, краще зачистити компанію. Це світова практика.Чи є сьогодні у держави можливість профінансувати такі борги? Проблема з китайським боргом полягає у тому, що частину наданих грошей вкрали і тривають кримінальні провадження.

В 2015 ми продали два об’єкти з сільськогосподарськими землями за механізмом розпаювання КСП. А загалом через Фонд держмайна за 20 років - 637 

AgroPolit.com: З чого починати старт продажу аграрного добра? Скільки об’єктів ви готові приватизувати вже зараз?

Ігор Білоус: Приватизація підприємств АПК відбувається. Просто всі думають, що за гроші, а насправді чинне законодавство передбачає роздачу майнових прав. Наразі діє лише один механізм — розпаювання сільськогосподарських земель під державними аграрними об’єктами — через КСП. Продавати її на аукціоні не можемо. Людина, яка отримує право на землю, самостійно вирішує — обробляти, здавати в оренду тощо.
В 2015 ми продали два об’єкти з сільськогосподарськими землями за механізмом розпаювання КСП. А загалом через Фонд держмайна за 20 років продали 637 сільськогосподарських підприємства шляхом безоплатної передачі майна і землі працівникам, в т. ч. колишнім працівникам.

Наразі в управлінні ФДМУ знаходиться 30 аграрних об’єктів, з яких 2 (Володимирське та Лиманське державно-виробниче сільськогосподарське риболовецьке підприємство) потрапляють під дію ст. №25 Закону України "Про особливості приватизації майна в АПК". Теоретично цього року можемо продати 26 аграрних підприємств. Але зробити це зможемо не раніше червня 2016 року. До цього часу Держстат має опублікувати інформацію про їхню діяльність, кількість працівників, на базі чого Мінагропрод виведе частку, скільки кожен найманий працівник отримає землі та майна. Тобто, наразі до приватизації готується 26 аграрних об’єктів, але фактично вона розпочнеться у червні 2016 року.

AgroPolit.com: Як правильно приватизувати підприємства, де є сільськогосподарська земля?

Ігор Білоус: Ми говоримо не про землю, а тільки про майно. Земля у будь-якому випадку розпайовуватиметься між співробітниками таких підприємств. Коли приймається рішення про приватизацію держпідприємства, то його акціонують і в його співробітників з’являється певна частка акцій, на неї у майбутньому буде виділено земельний пай.

AgroPolit.com: Інвестор, купуючи підприємство з сільгоспземлями, по суті набуває лише майнові права?

Ігор Білоус: Так, земля лишається за людьми, які за законом мають право на неї. Пізніше вони можуть свої майнові права здати в оренду. Так само, як роблять усі латифундисти: позбирали майнові права і користуються через механізм оренди.
Про особливості агарної приватизації на 2016 рік

Читати до теми: Аркадій Корнацький: Єдиний правильний шлях приватизації в АПК — створення КСП на базі усіх державних господарств і подальше розпаювання землі між працівниками

AgroPolit.com: Я чула, що розробляються зміни до закону про приватизацію аграрних об’єктів. Про що мова?

Ігор Білоус: Ми хотіли спочатку підтримати ідею Мінагропроду, щоб 25% держмайна в АПК розпайовувалися, а решта 75% — продавалися на конкурсі за гроші якомусь одному інвестору. Але Мінфін хоче, щоб продавалися 100% держпідприємства. Втім, за чинним законом, певну частку майна в аграрних держпідприємствах треба розпаювати населенню. Взагалі ж за всі минулі роки частка держави під час розпаювання залишалася на рівні 25%. Ця ідея не знайшла підтримки в уряді.

Відтак Кабмін доручив ФДМУ розглянути доцільність прийняття змін до Закону «Про особливості приватизації майна в АПК». Адже Мінфін наполягає, що все майно в АПК маємо продавати за гроші! Ми підготували своє бачення таких змін. Але це майно поки попитом не користується, бо йому по 50—100 років. І зміни стосуються всього 20 підприємств, які потрапляють під урядову постанову №25. Важливий момент: із розпаюванням має відбутися приватизація лише підприємств із постанови №25, решта — без.

AgroPolit.com: Що зміниться з відкриттям ринку землі?

Ігор Білоус: Якщо мораторій знімуть, то всі «видихнуть» і проблеми зникнуть. Вільний ринок землі має бути. Спокійно зможемо продавати сільськогосподарські землі держпідприємств через аукціон. Якщо відкриється ринок землі, то у нас з’явиться новий клас активу, який може бути і заставою в банку. Це де-факто – гроші: 100—1000 доларів за 1 га. Інше питання — хто має претендувати на купівлю і чи буде заборона для іноземців.

Сьогодні держпідприємства мають право користуватися цією землею. Коли воно переходить в приватну власність, з нею переходить і право власності користування – але вже на підставі договору оренди. Що ми бачимо сьогодні? Наприклад, державна земля під ОПЗ — 250 га. Підприємство користується нею на підставі сплати незначних грошей до місцевого бюджету. Щойно воно отримає приватного власника, то ця земля здаватиметься в оренду підприємству міською радою м. Южне за іншою ціною. Ми попросили цю раду визначили приблизну вартість оренди.

Ринок землі має бути повноцінним. Я проти створення напівринку

AgroPolit.com: Законопроект Держгеокадастру пропонує дозволити купувати землю фізособам-українцям максимум до 1000 га в одні руки. Що скажете?

Ігор Білоус: Ринок землі має бути повноцінним. Я проти створення напівринку. Це те саме, що роздати по одному колесу від машини, їздити вона не буде. Навіть, якщо є люди, готові витратити десятки мільйонів доларів і купити 10—50 тисяч гектарів, то ви не думаєте, що вони зроблять це одразу? Якщо дозволити купувати землю лише українцям, то іноземці заходитимуть через них. Тому потрібно об’єктивно й раціонально дивитися на ці речі.

AgroPolit.com: Аграрну приватизацію треба закінчувати за цим механізмом чи міняти його?

Ігор Білоус: Якщо земля стане товаром, то треба, звичайно, все міняти.

AgroPolit.com: В чому ризики аграрної приватизації?

Ігор Білоус: Ми розуміємо соціальні моменти, тому потрібно жорстко перевіряти всі речі з розпаюванням землі. Мінфін проти роздачі землі через КСП, бо так гроші до бюджету не ідуть.

Якщо ви думаєте, що якась із державних земель не обробляється, то дуже помиляєтеся. Всі ці території — в гарному обробітку. Питання тільки — чиєму, і чи отримує зиск від цього держава

AgroPolit.com: Але завдяки цьому немає соціального бунту!

Ігор Білоус: Якщо ви думаєте, що якась із державних земель не обробляється, то дуже помиляєтеся. Всі ці території — в гарному обробітку. Питання тільки — чиєму, і чи отримує зиск від цього держава. В організації цього всього процесу треба навести лад. Не всім цього хочеться. Всі державні підприємства повинні піти на продаж. Але ніхто в державі цим не займається. Є багато необлікованих земель, які наче десь є, але вони насправді обробляються, там щось росте, збирається, урожай продається, гроші кудись використовуються. Повірте, масштаби цього дуже великі.

AgroPolit.com: А ви робили хоча б якесь дослідження використання державних земель?

Ігор Білоус: А що мені робити? Це робота Олексія Павленка. І він прекрасно розуміє, що це настільки велика проблема, що її можна вирішити тільки комплексно – поодинокі дії ні до чого не призведуть. Але навіть якщо він її зробить за 3 місяці, то отримає невтішний звіт. І зупиниться там, де й зараз. Про цю проблему й так усі знають.

Менше усього я хочу зараз отримати «Укрспирт» або ДПЗКУ та займатися їхнім управлінням.

AgroPolit.com: Як уникнути всіх «мін» під час приватизації аграрних об’єктів? Які для вас головні виклики у цьому напрямку?

Ігор Білоус: «Укрспирт» продаватимемо окремим законом, залучаючи міжнародних радників. ДПЗКУ має важливі виробничі активи, без земель і їх продають, як будь-який виробничий актив. Так, існує борг, зможемо його погасити — продамо. Менше усього я хочу зараз отримати «Укрспирт» або ДПЗКУ та займатися їхнім управлінням.

AgroPolit.com: Коли можливий продаж ДПЗКУ, якщо вам його передадуть?

Ігор Білоус: Наразі незрозуміло, коли такий об’єкт передадуть. Павленко заявляє, що він нам до кінця року все передасть. Але графіку передачі аграрних об’єктів немає.

AgroPolit.com: Є відчуття, що до кінця 2016-го отримаєте три найбільші агропідприємства — Аграрний фонд, ДПЗКУ чи «Укрспирт»?

Ігор Білоус: Їх передадуть, але мінімум півроку потрібно на підготовку. Тому продати цього року їх нереально. Аграрні підприємства найкраще продавати у міжсезоння, коли закінчується збір урожаю: з листопада по березень. Якби Фонду цього року передали ДПКЗУ, то з листопада по березень 2017 року ми успішно його продали б.

AgroPolit.com: Чи є попит з боку міжнародних інвесторів на аграрні об’єкти (не тільки на великі)?

Ігор Білоус: Є.

Тривалий час ми не проводили діалог з іноземними інвесторами щодо аграрних підприємств. Тому вони їх не цікавлять. КСП іноземцям не цікаві, бо вони не можуть брати у них участь. Іноземці, як правило,скуповують аграрні активи на вторинному ринку

AgroPolit.com: Чим цікавляться?

Ігор Білоус: Усім. Розумієте, тривалий час ми не проводили діалог з іноземними інвесторами щодо аграрних підприємств. Тому вони їх не цікавлять. КСП іноземцям не цікаві, бо вони не можуть брати у них участь. Іноземці, як правило,скуповують аграрні активи на вторинному ринку. Дуже багато західних інвесторів абсолютно не мають бажання гратися з первинним ринком українських акцій, бо це дуже важко і проблематично. Вони не розуміють всіх підводних течій, камінців і так далі. Вони готові на вторинному ринку купити з премією в українського інвестора, мати з ним абсолютно нормальні відносини, бажано, закріплені британським правом, і перекласти всі ризики на нього, аніж за українським правом купувати об’єкт без будь-яких гарантій.

AgroPolit.com: Тобто бажаючі купити аграрні об’єкти є, в принципі, але немає розуміння, як це правильно зробити?

Ігор Білоус: На такі об’єкти, як ДПКЗУ з портами, звичайно, будуть покупці. Але ж це далеко не всі об’єкти до продажу.

ДПКЗУ навряд чи знайде покупця всередині України. Інтерес до нього проявляють араби, китайці

AgroPolit.com: Тобто іноземцям дрібні не цікаві, лише великі?

Ігор Білоус: Дрібні цікавий більше українським покупцям А от, наприклад, ДПКЗУ навряд чи знайде покупця всередині України. Інтерес до нього проявляють араби, китайці. Є великі зернотрейдери (Нобель, Глінкор, ADM, Бунге, Дрейфус – ред.).

Читати до теми: Максим Мартинюк: Оскільки мораторій продовжено на 1 рік, то, навряд чи щось почнеться раніше 1 січня 2017 року

AgroPolit.com: Чи змінилася б ситуація з вартістю державних аграрних активів, якби стартував ринок землі?

Ігор Білоус: Дуже сильно змінилася б. Для агрохолдингів, які працюють на певній території, складають на ній виробничі карти та інвестують у родючість ґрунтів, вартість таких земель могла б становити 1000—2000 доларів за гектар. Інша справа — ліси.

AgroPolit.com: До речі, ви вважаєте, що треба приватизувати українські лісгоспи?

Ігор Білоус: Спочатку треба розібратися, що там є, провести корпоратизацію лісгоспів. Спитайте у Павленка, чи він знає, що в нього насправді є з лісових активів? Він вам скаже, що не дуже. Я не хочу кидати камінь в його город, бо таке незнання притаманне безлічі міністерств, і вони не мають поняття, чим володіють. Але є й інша сторона медалі — вони не дуже хочуть розбиратися у цьому, та й не завжди мають для цього достатньо ресурсів.
Лісгоспи спочатку потрібно перевести на міжнародну звітність, а потім — запроваджувати корпоративні навички

AgroPolit.com: То перший крок у напрямку лісгоспів — їхня корпоратизація?

Ігор Білоус: Перший крок для всіх державних підприємств — з’ясувати, що в них є і чого по факту немає. Далі — корпоратизація. Чому так? Форма власності — ДП — у минулому. Корпоратизація дозволить ввести на цих підприємствах нормальний облік активів.

Лісгоспи спочатку потрібно перевести на міжнародну звітність, а потім — запроваджувати корпоративні навички. Тоді за 3 роки можна створити чіткий облік того, що є в лісовому господарстві. А це мільярдний бізнес. Чому цього не роблять? Мабуть, комусь це потрібно.

AgroPolit.com: Яких законодавчих ініціатив не вистачає для нормальної роботи Фонду?

Ігор Білоус: Законопроект №2319а-д нарешті прийнято, залишилось підписати його у президента, на черзі – прийняття законопроекту №1567 (зменшує кількість об’єктів до приватизації — 1400 об’єктів хоча б наполовину). Ще було б непогано прискорити передачу аграрних об’єктів до приватизації в рамках урядової постанови №271.
Безліч підприємств, які щороку банкрутують. Це означає, що тіньова приватизація відбувається, в тому числі – й аграрних активів. Статистика дуже сумна: із 4000 держпідприємстсв 1400 Мінекономіки вважає за доцільне відправити на банкрутство

AgroPolit.com: Ви відчуваєте на собі тиск через виклики, які стоять перед Фондом?

Ігор Білоус: Так, тиснуть на всіх: законодавчо, судово, операційно. Але для мене головне — показати Україну як інвестиційний об’єкт. Цим ніхто не займається. І приватизація ОПЗ — це невеличка фіранка, яку ми намагаємося відкрити для світу. Далі буде продаж обленерго, «Укрспирту», «Укргазвидобування». Треба розробити державну стратегію щодо всіх активів державної власності. Треба екстерном здавати шкільні іспити, бо країна в першому класі уже 9 років. Потрібно наздоганяти світ. Ми проглянули статистику — і знаєте, що побачили? Безліч підприємств, які щороку банкрутують. Це означає, що тіньова приватизація відбувається, в тому числі – й аграрних активів. Статистика дуже сумна: із 4000 держпідприємств 1400 Мінекономіки вважає за доцільне відправити на банкрутство.

AgroPolit.com: Тобто це потенційні клієнти тіньової приватизації?

Ігор Білоус: В Україні діє 250 державних акціонерних товариств, з яких половина — банкроти. Це навіть не ДП. Немає часу довго розхитуватися.

AgroPolit.com: Скільки б ви поставили парламенту за законодавчу підтримку?

Ігор Білоус: Вона нам ще потрібна, тому не хочу. Дивіться, як голосують, і робіть висновки. Що мені не подобається в нашому парламенті ? Сьогодні домовився, що підтримають закон, важливий для приватизації, а наступає час голосування — позиція змінюється. Чого вона змінилась? Ніхто не знає.

AgroPolit.com: Може тому, що не легалізовано закон про лобізм або комусь заплатили?

Ігор Білоус: Можливо. Парламент повинен бути більш організованим.

AgroPolit.com: Може їх розігнати й переобрати?

Ігор Білоус: Це не моя компетенція.

AgroPolit.com: Оцініть приватизацію агрооб’єктів попередніх років? Чи дійсно вона була підкилимною, як кажуть?

Ігор Білоус: Так. Не лише АПК.

AgroPolit.com: Які наслідки цього для сектору?

Ігор Білоус: В тому-то й справа — жодних. Активи перекочували у приватні руки, але ані розвитку, ані досягнень.

AgroPolit.com: Яка роль підкилимної приватизації аграрних об’єктів у появі великих холдингів?

Ігор Білоус: Жодної. Вони сформувалися за рахунок придбання активів на вторинному ринку, за рахунок концентрації приватних паїв.

AgroPolit.com: Чи було це бар’єром для появи легального ринку землі?

Ігор Білоус: Головне — це питання власності. Навіть державна земля може дуже ефективно оброблятися й управлятися. Але коли люди живуть «від урожаю до урожаю» на цій землі, то не можуть запланувати серйозні інвестиції на три роки вперед. Інвестиції у будівництво елеватору відбиваються 7—8 років. Коли у вас 5 чи 10 тисяч гектарів державних земель, то ви не будуватимете там елеватор. Адже землю можуть забрати. Саме тому на державних землях не створюють постійних робочих місць, не вкладають серйозних інвестицій… Просто засіяв, зібрав, продав.

AgroPolit.com: Це ж просто затримує розвиток сектору?

Ігор Білоус: Абсолютно. І це питання стосується усієї приватизації.

Національна академія аграрна наук нам теж жодного об’єкту не передала за останні шість років. У НАН разом з НААН - 461 об’єкт, загальна кількість цих земель не відома

AgroPolit.com: Додайте до цього те, що в процесі реформування держорганів забули передати функцію контролю за використанням державних земель.

Ігор Білоус: Поцікавтеся, скільки всього є землі у Національної аграрної академії наук. Там тисячі гектарів. Взагалі немає про що говорити… До речі, Національна академія аграрна наук нам теж жодного об’єкту не передала за останні шість років. У НАН разом з НААН - 461 об’єкт, загальна кількість цих земель не відома. Якби знати – можна було би помножити цю кількість хоча б на вартість тонни вирощеного збіжжя або на вартість землі: корпоративні права (від 100 до 500 доларів за 1 га) та плюс орендна плата. Тоді ми б зрозуміли, скільки втрачає держава.

AgroPolit.com: Дякую за цікаву бесіду.

Наталія Білоусова, головний редактор AgroPolit.com

Сьогодні, 08:03

http://agropolit.com/interview/48-igor-bilous-teoretichno-tsogo-roku-mojemo-prodati-26-agrarnih-pidpriyemstv-ale-zrobiti-tse-zmojemo-ne-ranishe-chervnya-2016-roku

Далі...

При будівництві лісових доріг на Берегівщині два підприємства привласнили державні кошти

02.03.2016

Берегівською місцевою прокуратурою розпочато кримінальне провадження стосовно суб’єктів господарювання за фактом заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем (ч.2 ст.191 КК України). Встановлено, що двома суб’єктами господарювання за період 2013-2014 роки внесено завідомо неправдиві відомості до актів приймання виконаних робіт, підписаних посадовими особами ДП «Берегівське лісове господарство». В результаті завищено вартість виконаних робіт при будівництві лісових доріг та при ремонті будівлі Боржавського лісництва с. Кідьош на загальну суму близько 70 тис. грн.

Санкцією статті передбачено покарання у виді обмеженням волі на строк до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Прес-служба прокуратури Закарпатської області

http://www.trubyna.org.ua/novyny/pry-budivnytstvi-lisovyh-dorih-na-berehivschyni-dva-pidpryjemstva-pryvlasnyly-derzhavni-koshty/

Далі...