ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ
влада обвалила лісову галузь в Україні
ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ
Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів
Орест ФУРДИЧКО
Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні
РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?
Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь
ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ
Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?
08 березня 2016
Жінки лісової Чернігівщини зберігають добрі традиції
Скрізь їхні працьовиті, невтомні руки, чуйні, турботливі серця дарують успіх у досягненні високих результатів, злагоду і доброзичливу атмосферу.
Свято весни лісівники Чернігівщини зустрічають пліч-о-пліч з полісянками- лісівницями, котрі своєю працею, турботою і красою символізують невичерпне багатство лісів Придесення.
У день свята весни приймають щирі вітання від колег 64 трудівниці ДП «Добрянське лісове господарство». Тут найбільше жінок. І в тому, що підприємство за підсумками року здобуло першість серед держлісгоспів області — велика заслуга всього жіноцтва цього дружного колективу.
Понад чотири десятки лісівниць трудиться і в ДП «Корюківське лісове господарство».
З особливою теплотою і шаною тут адресують вітання зі святом п’ятнадцятьом трудівницям деревообробного цеху. Колектив із 52 працівників домігся чи не найвищих результатів у виробництві товарної продукції — її вироблено загалом на 15384 тисячі гривень, або майже по 300 тисяч гривень на кожного трудівника! Це — 182115 кубічних метрів обробленої протягом року деревини.
Характерно, що на такий високий результат славно потрудилося і жіноцтво. А найбільше і найзавзятіше — Любов Григорівна Андрущенко, Ніна Яківна Матвієнко, Алла Олександрівна Вишенська, Людмила Анатоліївна Заєць, Світлана Олександрівна Коломієць. Більше, як по десятку весен зустріли ці славні трудівниці в деревообробному цеху. І завжди — з найвищими результатами у праці, завжди з теплими і шанобливими привітаннями від колег!
Зі святом вас, дорогі жінки!
З особливою теплотою і шаною тут адресують вітання зі святом п’ятнадцятьом трудівницям деревообробного цеху. Колектив із 52 працівників домігся чи не найвищих результатів у виробництві товарної продукції — її вироблено загалом на 15384 тисячі гривень, або майже по 300 тисяч гривень на кожного трудівника! Це — 182115 кубічних метрів обробленої протягом року деревини.
Характерно, що на такий високий результат славно потрудилося і жіноцтво. А найбільше і найзавзятіше — Любов Григорівна Андрущенко, Ніна Яківна Матвієнко, Алла Олександрівна Вишенська, Людмила Анатоліївна Заєць, Світлана Олександрівна Коломієць. Більше, як по десятку весен зустріли ці славні трудівниці в деревообробному цеху. І завжди — з найвищими результатами у праці, завжди з теплими і шанобливими привітаннями від колег!
Зі святом вас, дорогі жінки!
На Рівненщині українці, фіни, шведи разом працюють, щоб створити робочі місця
До кінця весни у Костополі має запрацювати сучасне деревообробне підприємство «Українські лісопильні». Про це інформує ІА «Ервеюей» з посиланням на kostopilnews.com.
Тут планують виготовляти соснові пиломатеріали, а саме обрізні дошки, що в подальшому підуть на виготовлення столярних виробів, меблів та будматеріалів. Підприємство, потужністю 300 тис. м³ пиломатеріалів в рік, створює 150 робочих місць та залучає в регіон 20 млн. євро інвестицій.
Нині завершується монтаж сучасного лісопильного заводу, створеного за європейським зразком у Костополі, на спорудженні якого працюють українці, фіни, шведи.
Зі слів чиновників, саме цей проект є найбільшою іноземною інвестицією за останні роки.
Створенню нового підприємства «Українські лісопильні» передувало запровадження мораторію на експорт з України лісу-кругляку. Адже раніше замість переробки деревини в Україні її масово вивозили за кордон. А потім українці купували імпортні меблі, папір, столярні вироби, виготовлені з цього лісу, тим самим марнуючи весь український потенціал.
Тут планують виготовляти соснові пиломатеріали, а саме обрізні дошки, що в подальшому підуть на виготовлення столярних виробів, меблів та будматеріалів. Підприємство, потужністю 300 тис. м³ пиломатеріалів в рік, створює 150 робочих місць та залучає в регіон 20 млн. євро інвестицій.
Нині завершується монтаж сучасного лісопильного заводу, створеного за європейським зразком у Костополі, на спорудженні якого працюють українці, фіни, шведи.
Зі слів чиновників, саме цей проект є найбільшою іноземною інвестицією за останні роки.
Створенню нового підприємства «Українські лісопильні» передувало запровадження мораторію на експорт з України лісу-кругляку. Адже раніше замість переробки деревини в Україні її масово вивозили за кордон. А потім українці купували імпортні меблі, папір, столярні вироби, виготовлені з цього лісу, тим самим марнуючи весь український потенціал.
8 березня 2016, 17:00 / Опублікував Богдан Слонець
Через міграцію тварин на Черкащині встановлюється період тиші
З метою здійснення охорони середовища існування, умов розмноження та шляхів міграції диких тварин Черкащини, у період з 1 квітня по 15 червня щорічно встановлюється період тиші.
Підприємства, установи, організації і громадяни при здійсненні будь-якої діяльності, що впливає або може вплинути на стан тваринного світу, зобов’язані забезпечувати охорону середовища існування, умов розмноження і шляхів міграції тварин.
При цьому зазначені суб’єкти спільно з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства, органом місцевого самоврядування вживають заходів щодо визначення місць розмноження диких тварин та своєчасно інформують населення про правила поведінки, яких необхідно дотримуватися в таких місцях.
У період масового розмноження диких тварин, з 1 квітня до 15 червня, забороняється проведення робіт та заходів, які є джерелом підвищеного шуму та неспокою (пальба, проведення вибухових робіт, феєрверків, санітарних рубок лісу, використання моторних маломірних суден, проведення ралі та інших змагань на транспортних засобах).
Експлуатація гідротехнічних та інших споруд на водних об’єктах, встановлення гідрологічного режиму і режиму водоспоживання та інша діяльність, що впливає чи може вплинути на стан середовища існування диких тварин, повинні здійснюватися з урахуванням вимог охорони тваринного світу, інтересів рибного і мисливського господарства.
Гідромеліоративні роботи та промислове рибальство у місцях, які за рішенням уповноважених органів виконавчої влади, що здійснюють управління та регулювання у галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу, визначені як такі, що мають особливе значення для перебування водноболотних птахів та напівводних ссавців (бобри, хохулі тощо), здійснюються за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства, та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері рибного господарства.
Реалізуючи вимоги статті 39 Закону України “Про тваринний світ”, державна екологічна інспекція у Черкаській області видала приписи щодо заборони санітарних рубок у встановлений період всім підприємствам, що здійснюють лісогосподарську діяльність на території Черкаської області.
Крім того, нагадуємо, що за порушення вимог вищезазначеної статті закону передбачена адміністративна відповідальність за статтею 87 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Розмір штрафу для громадян – від 51 до 85 гривень, для посадових осіб – від 85 до 119 гривень.
За інформацією прес-служби державної екологічної інспекції у Черкаській області
Лес выдержит, а мы, в свою очередь, победим: под Мариуполем украинским бойцам передали карпатскую древесину для блиндажей
Вчера, 7 марта в Мариуполе, на одном из блокпостов состоялась передача бойцам Национальной гвардии Украины волонтерской помощи — 30 кубометров лесоматериалов от Турковского лесхоза «Галсельлес», что во Львовской области. Об этом сообщает собственный корреспондент «Восточного фарватера».
Передать помощь и поддержать бойцов приехал сам директор турковского лесохозяйства Михаил Васильевич Повханыч.
«Дорога была тяжелая, в пути часто ломались, везли же кругляк, более трех дней проехав более 1630 км» — рассказал директор о дороге со Львовщины на Донбасс.
На вопрос о необходимости такой помощи бойцам Михаил Васильевич ответил с уверенностью, , что помощь эта нужна для того, чтобы солдаты могли укрепить блиндажи.
«Вся помощь бойцам абсолютно бесплатная и пойдет на доски для укрепления блиндажей, чтобы наших братьев, сыновей и детей не взяла вражья пуля», отметил директор лесхоза.
Также он сказал, что «лес нормальный, твердый, карпатский», при этом добавив «в случае чего, лес выдержит, а мы, в свою очередь, победим и только победим».
Также бойцы, находящиеся на блокпосту, положительно отозвались о предоставленной волонтерами помощи, выразив при этом слова благодарности и надежду, что это не последняя такая посылка.
Яворский Владимир Иванович — заместитель начальника территориального объединения НГУ — от себя лично выразил благодарность лесхозу «Галсельлес» и в частности, его директору Михаилу Васильевичу.
«От центрального территориального объединения Нацгвардии Украины я хотел бы поблагодарить турковское лесохозяйство «Галсельлес» в помощи в обеспечении лесоматериалами для укрепления блиндажей. Также хотелось бы поблагодарить лично Михаила Васильевича, которого я знаю уже более 20 лет, в его постоянной помощи нам и нашим семьям на Львовщине пока мы, находимся в зоне АТО», сказал Владимир Яворский.
«Хотелось бы выразить слова благодарности турковскому лесхозу за непосильную помощь в поставках древесины, в дальнейшем эта древесина пойдет на распил на доски и брус для укрепления позиций Национальной гвардии, как на линии разграничения, так и на блокпостах рядом с Мариуполем», добавил пресс-офицер Национальной гвардии в секторе «М» Александр Олефир.
Полиция: что делать, если вы сбили животное?
Иллюстративное фото. Фото: highwaysengland / Flickr
ЕЩЕ ПО ЭТОЙ ТЕМЕ
- Латвийцев продолжают сбивать прямо на пешеходных переходах 19 февраля 2016 г.
- Погибшая под колесами девушка держала в руках госномер сбившей ее машины17 октября 2015 г.
- Почему полиция не расследует убийство животных? 19 декабря 2014 г.
- Сбитый автомобилистом заяц проехал 100 км внутри бампера машины 26 июля 2006 г.
Как уже сообщалось, водитель автомобиля пояснил, что столкновение произошло в районе Энгуре на трассе Слока-Талси. Мужчина ехал в сторону Риги, как вдруг на дорогу выбежала стая косуль. Водитель почувствовал легкий удар, но решил, что серьезного столкновения не произошло, и все животные остались целы, поэтому продолжил путь, даже не останавливаясь. Сбитую косулю он заметил уже в Риге, когда на это обратили внимание другие участники движения. Животное он отвез в лес, после чего обратился к страховщикам. Полиции об инциденте мужчина не сообщил.
Не смотря на это, полиция сумела выяснить личность водителя автомобиля, ездившего с застрявшим в бампере трупом косули, и выписала ему минимальный штраф в размере 70 евро, сообщает BNS.
Напоминаем, что дорожно-транспортное происшествие трактуется законом как несчастный случай на дороге с участием, по крайней мере, одного транспортного средства, в результате которого: пострадал или погиб человек; нанесён ущерб имуществу физического или юридического лица или окружающей среде; произошло любое другое происшествие с участием транспортного средства, например, было сбито животное. Закон также предусматривает, что после столкновения с животным, его запрещено увозить с места происшествия.
В случае, если автоводитель сбил животное (вне зависимости от того, дикое оно или домашнее), ему ни в коем случае нельзя покидать место происшествия, потому как данный инцидент рассматривается как дорожно-транспортное происшествие.
Реклама
Правоохранительные органы информируют о случившемся соответствующие компетентные организации, которые, в свою очередь, в случае необходимости оказывают помощь животному или передают его на утилизацию.
Согласно статистике Государственной полиции,
в 2014 году на дорогах зарегистрировано 274 несчастных случая, в которых пострадали животные.
В 2015 году их количество незначительно увеличилось, произошли 302 аварии.
В течение первых двух месяцев этого года зарегистрированы 35 дорожно-транспортных происшествий, в результате которых пострадали или погибли животные. Но эти цифры не отражают реальную ситуацию, так как многие автоводители не сообщают о столкновением с животным, считают в Государственной полиции.
В случае, если автоводитель сбил или заметил на дороге уже сбитое животное, ему следует сообщить в полицию по телефону 110.
Чем раньше о произошедшем узнают представители правоохранительных органов, тем меньше вероятность того, что произойдёт ещё одно ДТП.
Государственная полиция также призывает автоводителей быть предельно осторожными и внимательно следить за дорожными знаками, которые информируют о возможном появлении диких животных на соответствующих участках дороги. Также автоводителям, заметившим приближающихся к дороге диких животных, следует снизить скорость движения, так как поведение животных непрогнозируемо.
Напоминаем, что за оставление места ДТП с нарушением установленного законом порядка полагается штраф на сумму от 70 до 100 евро.
На Запоріжжі очищатимуть ліси мобільною щепорізкою і зароблятимуть на трісках 600 тис. гривень
У Пологівському лісництві Запорізької області почали очищати ліс мобільною щепорізкою і виготовляти тріску для твердопаливних котлів.
Спеціальний пристрій для переробки залишків стовбурів і гілок у екологічно чисте паливо на підприємстві з’явився місяць тому, передає ТВ-5.
Як зазначає головний механік Пологівського лісомисливського господарства Олег Корж, щепорізка зручна у експлуатації і працює з деревом будь-якої породи.
«Причепивши мобільну установку до трактора, можна виїхати в ліс і порубкові залишки прибирати не спалюючи, - наголошує фахівець. – Таким чином, і ліс очищується, і господарство отримує додатковий прибуток».Згідно з попередніми підрахунками, за допомогою щепорізки лісництво зможе заробити близько шестисот тисяч гривень за сезон. «Установка за місяць переробила 300 кубів деревини, - пояснюють фахівці, - А один кубометр тріски зараз коштує 160 гривень».
Розмір дерев'яних трісок можна регулювати у межах від двох до 15-ти сантиметрів.
За словами працівників лісового господарства, попит на сировину вже є. «На відміну від звичайної печі у твердопаливних котлах деревна тріска горить довго, - наголошують фахівці. - Двох відер вистачає на 3-4 години».
Наразі мобільна щепорізка дозволила лісництву відмовитись від газу, перейти на біопаливо власного виробництва та заощаджувати десятки тисяч гривень. В перспективі на підприємстві планують закупити спеціальне обладнання для виробництва паливних брикетів з деревних відходів.
Ялина Європейська має право на життя в Поліських лісах
Ялина Європейська має право на життя в Поліських лісах
Початок нинішнього століття характеризується погіршенням екологічного стану внаслідок глобальних змін клімату та підвищення антропогенного навантаження на лісові екосистеми. Збереження цілісності та біологічного різноманіття лісів, підтримка і підвищення стійкості та продуктивності деревостанів стають першочерговими для сталого розвитку лісового господарства в умовах погіршення стану навколишнього середовища.
Серед лісотворних порід Новгород-Сіверського Полісся ялина європейська посідає важливе місце. Порода відрізняється швидким ростом, високою продуктивністю, інтенсивним природним поновленням, порівняно легко культивується та має цінну деревину.
Проте ялина виявилася нестійкою до тривалої ґрунтової і повітряної посухи. Аномально спекотний вегетаційний період 2010 року призвів до погіршення санітарного стану, ослаблення та масового всихання середньовікових та старшого віку ялинових насаджень. Протягом 2010–2013 рр. осередки всихання ялинових деревостанів у Новгород-Сіверському Поліссі виявлено на площі 748 га (22% загальної площі ялинників).
Всихання дерев ялини під час посухи обумовлене тепловим і водним стресом у хвої та стовбурі дерева, їх зневодненням, перегріванням та порушенням механізму транспорту вологи від кореня внаслідок градієнта температури. Коренева система у випадку, коли ґрунт ще холодний, а хвоя дерева зазнає підвищеного сонячного опромінення та нагрівання внаслідок дії розжарених повітряних мас, не здатна в належній кількості забезпечити крону необхідною вологою. Брак вологи знижується до згубних рівнів для нормального функціонування та підтримання життєздатності дерев, що викликає їх всихання.
Дослідження фізіології всихаючих дерев ялини, проведені Н. І. Федоровим та В. В. Сарнацьким (2001), виявили істотний вплив посухи на зміни і порушення функціонування смоловидільної системи з місцевим засмоленням та блокуванням провідних і запасних тканин стовбуру. Під час тривалого недостатнього вологозабезпечення клітини, що утворюють смоляний хід, починають відмирати, що призводить до руйнування смоляних ходів. При цьому вивільняється смола, яка закупорює елементи провідної системи і виділяється на поверхні стовбура через розтріскування кори у вигляді крапельних або суцільних патьоків.
Дехто помилково пов’язує їх з пошкодженням короїдами, проте шкідники до їх появи не мають жодного відношення. Ці ознаки можуть служити для ранньої діагностики незворотного порушення санітарного стану дерев. Смолові закупорки зумовлюють порушення відтоку поживних речовин у стовбурі дерева і до кореневої системи та зниження біологічної стійкості. Хвоя уражених дерев залишається зеленою навіть після опадання кори, оскільки заболонна частина стовбура не пошкоджується і забезпечує безперешкодне надходження вологи з поживними речовинами до крони, певний час забезпечуючи її функціонування. Хвоя опадає значно пізніше від появи ознак відшаровування кори, через 1–3 місяці і більше.
Проведений нами аналіз вологості деревини підтверджує те, що в осередках всихання втрату життєздатності дерев ялини європейської зумовив загальний вологодефіцит під час аномальної посухи. В нормі середній показник відносної вологості деревини життєздатних, без ознак ослаблення, дерев ялини становить близько 50%. В осередках всихання втрачали життєздатність екземпляри, в яких середня вологість деревини знижувалася нижче 33%. Життєздатними залишилися дерева нижчих ступенів товщини IV–V класів росту за Крафтом.
До виникнення і поширення процесів всихання в насадженні ці дерева перебували у дуже ослабленому стані, пригнічені панівними деревами. Вони росли в умовах жорсткої конкуренції, одним із наслідків якої була недостатня вологість. На час розповсюдження осередку всихання середнє значення відносної вологості їх деревини становила 40–33%. Менші вимоги до зволоження дали їм змогу не втратити життєздатність в умовах загального вологодефіциту.
Наші дослідження підтверджують істотний вплив участі ялини європейської у складі насаджень за запасом на сприйнятливість їх до всихання. Частка всихання деревостанів різко зростає з перевищенням 8 одиниць участі ялини у їх складі за запасом. Мішані насадження з участю у складі ялини європейської є найбільш стійкими до впливу несприятливих факторів навколишнього середовища. Згідно з аналізом структури ялинників, які зазнали всихання, встановлено, що зі зменшенням частки ялини європейської у складі біологічна стійкість насадження зростає.
У зв’язку з великими обсягами всихання ялинових деревостанів державні лісогосподарські підприємства почали повністю відмовлятися від вирощування ялини. Проте слід зазначити, що до моменту впливу екстремальної посухи ялинники добре росли і накопичували чималий запас стовбурової деревини. Тобто вирощування ялини європейської як головної породи в умовах сугрудів було доцільним з економічної і лісівничої точок зору. Лише аномалії клімату та сприйнятливість ялини до повітряної і ґрунтової посухи зумовили відмирання ялинників.
Помилкою лісогосподарської діяльності у минулому було те, що створювалися переважно монокультури ялини. Під час та після Другої світової війни великі об’єми лісозаготівлі призвели до вирубки лісів на значних площах. Потреба в їх швидкому відновленні призвела до формування великої кількості насаджень спрощеної структури, одновікових, чистих за складом деревостанів з порушеною біологічною стійкістю, у тому числі і ялинників.
За даними досліджень, в екстремально посушливих умовах зберігали свою біологічну стійкість мішані насадження з невеликою часткою у складі ялини європейської. В умовах вологих і свіжих сугрудів високу життєздатність під час посухи мали мішані насадження з часткою ялини до 4-х одиниць за запасом.
В умовах періодичної посушливості клімату необхідно забезпечити вирощування швидкорослих високопродуктивних стійких мішаних насаджень відповідно до типу лісорослинних умов. Ялину можна вводити до складу культур у вологих сугрудах в якості домішки (10–40% від складу) для підвищення продуктивності та збереження біорізноманіття лісів. Головною породою у складі створюваних лісових культур має бути сосна звичайна, допоміжною – дуб звичайний. Доцільне введення до їх складу інших супутніх порід, таких як липа дрібнолиста, дуб червоний, клен гостролистий, береза повисла, що підвищує біологічну стійкість насадження. Добре поєднуються ялиново-соснові культури з модриною європейською. Мішані культури, створені відповідно до лісорослинних умов, більш стійкі до змін природно-кліматичних факторів, мають високу приживлюваність та життєздатність.
Більше половини площ ялинників регіону є молодняками, які є переважно чистими за складом. Тому в них необхідне проведення рубок догляду, спрямованих на їх переформування у мішані насадження. Збереження біологічної стійкості ялинників необхідно досягати збільшенням в їх складі частки інших господарсько-цінних деревних порід.
Застосування комплексу цих лісогосподарських заходів дозволить зберегти ялину європейську у складі лісів для наших нащадків. Ми не можемо допустити, щоб це гарне і вічнозелене дерево зустрічалося лише на сторінках книжок та в розповідях людей старшого покоління.
Ігор Порохняч,
молодший науковий співробітник
ДП «Новгород-Сіверська лісова науково-дослідна станція»
молодший науковий співробітник
ДП «Новгород-Сіверська лісова науково-дослідна станція»
На Волині просять ввести мораторій на санітарну рубку лісів
Оскільки часто санітарна рубка лісів є прикриттям для комерційної заготівлі лісу та завдає шкоди тваринам, внесеним до Червоної книги, ввести мораторій на санітарну рубку лісів екологи просять депутатів Волиньради.
Про це йшлося під час засідання постійної комісії обласної ради з питань екології, раціонального використання природних ресурсів 4 березня.
Члени комісії розглянули звернення Київського еколого-культурного центру щодо екологічних проблем на територіях об’єктів природо заповідного фонду місцевого значення.
«У травні 2015 року був прийнятий дуже важливий природоохоронний закон «Про внесення змiн до деяких законодавчих aктів України щодо охорони бiорiзноманiття», завдяки якому були забороненi caнітарні рубки лiсу в заповiдних зонах об'єктiв природно- заповiдного фонду загальнодержавного значення - бiосферних заповiдникiв та нацiональних паркiв.
Рубки лiсу, i насамперед сантарні, як i очищення лiсу вiд захаращеності, завдають величезної шкоди видам тварин, рослин i грибiв, занесених до Червоної книги України та Списку Бернської конвенцiї», - йдеться у зверненні.
Автори документа звертають увагу на тривожну ситуацію, що склалася з рубками в об’єктах ПЗФ, де проводяться санітарні та інші рубки. Так, торік у Волинській області суцільні санітарні рубки були заплановані на 600 гектарах заповідних об’єктів.
«У результатi суцiльних санiтарних рубок, якi часто є звичайним прикриттям для комерційної заготiвлi лiсу, об’єкти природно-заповiдного фонду втрачають свою екологiчну цiннiсть i по cyтi вже не виконують своєї ролi з охорони бiорiзноманiття. Так, зі 1З8 українських територiй програми IBA (Important Bird Area - мiжнародна програма з охорони оселищ птахiв) 38 територiй (28%), через рiзнi суцiльнi рубки лiсу втрачають свою екологiчну цінність», - йдеться у зверненні.
Отже, депутатів Волиньради просять, за прикладом Київської облради, розробити та ухвалити проект рішення, що заборонятиме санітарні рубки, насамперед суцiльнi, в таких об’єктах ПЗФ, як заказники, заповідні урочища та пам’ятки природи.
Водночас, у листі Державної екологічної інспекції у Волинській області першому заступнику голови облради щодо цього питання йдеться, що протягом 11 мiсяцiв 2015 року Держекоінспекція провела 636 перевірок, до адмінвідповідальності притягнули 744 особи, наклали адміністративних штрафів на суму 101 123 гривні, нараховано збитків на суму 2 671 876 гривень.
Так, під час проведення перевірок Держекоінспекцією, встановили, що ДП «Цуманське ЛГ» та Шацький національний природний парк проводили лісогосподарські та санітарно-оздоровчі рубки за відсутності лімітів та дозволів. Цим підприємствам виставили претензії на добровільне відшкодування заподіяної шкоди у розмірі: ДП «Цуманське ЛГ» - 109 тисяч гривень (сплачено), Шацький національний природний парк – 11,7 мільйона гривень.
Своєю чергою, зі слів представників керівництва ВОУЛМГ, два роки тому санітарні рубки лісів законодавчо прирівняли до спеціального використання лісових ресурсів, що, мовляв, унеможливило утримання в належному стані лісові насадження на території об’єктів ПЗФ. Нараз 52 тисячі гектарів лісу потребують санітарних заходів, з них 30% - об’єкти ПЗФ. Вже впродовж трьох років санітарних рубок на об’єктах ПЗФ практично не здійснюють. Тому позиція ВОУЛМГ полягає у тому, що питання, підняте у зверненні – не на часі. Волинське ОУЛМГ вважає недоцiльним введення мораторiю на проведення санiтарно-оздоровчих заходiв в лiсах ПЗФ мiсцевого значення, «оскiльки це неминуче призведе до загострення лiсопатологiчної ситуацii в цiлому в лiсах областi».
Сьогодні 11:36
