ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

12 березня 2016

Буковинські лісники стверджують, що вирубка лісів біля путильських водоспадів здійснюється цілком законно

Представники обласного лісового управління планують організувати спільний виїзд для представників ЗМІ та громадськості

Останнім часом в ЗМІ підняли тему щодо вирубки дерев довкола Буковинських водоспадів у Путильському районі. Мовляв, це здійснюється незаконно і шкодить довкіллю. Буковинські лісівники, натомість, продовжують стверджувати, що це здійсніюється цілком законно і доцільно. Також вони повідомляють, що готові здійснити спільний виїзд і навести докази своєї правоти активістам та журналістам. Точну дату та час поїздки в Чернівецькому обласному управлінні лісового та мисливського господарства обіцяють повідомити незабаром.

11 березня 2016

У зоні ризику - ліс




Площі лісів катастрофічно скорочуються

Держава так і не виробило комплексу заходів щодо збереження, відтворення, стимулювання глибокої переробки одного з найцінніших природних ресурсів.

Тільки один приклад: до 70% всього імпорту в державі готової продукції з деревини вироблено з російської сировини. Збереження цих тенденцій здатне «знеліснити» вже до 2020 року мінімум третину лісової площі країни.

Настільки неприємні оцінки прозвучали на форумі «Лісовий сектор Росії - результати і перспективи», який відбувся в Аналітичному центрі при уряді РФ.

Учасники форуму, можна сказати, в унісон зазначали, що в Росії - поки найбільші в світі лісові площі.

Проте частка РФ в світовому експорті готової лісопродукції ледве сягає 2% в той час як в експорті необробленої деревини вже перевищує 10%.

Таку диспропорцію поглиблює різке скорочення фінансування лісопереробних проектів і / або їх заморожування в 2014-2016 рр.

Втім, секвестрування галузі стосується всіх підгалузей лісового комплексу, включаючи навіть такі сектори, як лісовідновлення, профілактика хвороб лісів, науково-дослідні розробки, лесоохраннимі ...

Ці, як іноді лукаво кажуть, оптимізаційні заходи не можуть не стимулювати експорт (по всіляких «схемами») необробленої деревини за заниженими цінами, в тому числі ... шляхом спеціальних підпалів, після яких постраждалі лісу переводяться в непромислові категорії.
Що, в свою чергу, веде до зростання і легального, і нелегального вивезення лісової сировини. Схожа ситуація повторюється вже який рік.

Всі ці тенденції негативно позначаються і на родючість грунтів, провокують все частіші посухи та інші природні ексцеси. Але реальне фінансування робіт із запобігання даних тенденцій - знову-таки вже який рік! - Вельми далеко від необхідного.

Тоді до чого федеральна «лісова програма», що гарантує саме індустріальний розвиток лесокомплекса, лісовідновлення, посилення заходів щодо незаконних рубок та експортних операцій?
«Стратегія розвитку лісового комплексу Російської Федерації до 2020 року», що передбачає активний розвиток лісової, деревообробної та целюлозно-паперової промисловості в комплексі з самим лісовим господарством, була затверджена в 2008 році.
Однак «результати 2015 року показують, що розвиток целюлозно-паперової промисловості Росії йде за песимістичним сценарієм», вважає Гліб Покатовіч, заступник керівника Аналітичного центру при уряді РФ.

При цьому робиться висновок, що, виявляється, не треба було ... вводити (в 2011-2013 рр.) Високе мито на експорт круглого лісу. Тому що, бачте, «в результаті їх запровадження упущена вигода, перш за все на китайському ринку, склала кілька мільярдів доларів».
І, мовляв, треба оцінити, в якому обсязі ці втрати були компенсовані зростанням випуску і експорту продукції переробки деревини ...

Схоже, ця думка - вельми виразний сигнал до того, що Росії нема чого експортувати готову продукцію. Краще, мовляв, будемо ввозити продукцію лісопереробки. До речі, в її імпорті з КНР, починаючи з 1990-х, частка товарів, виготовлених з російської сировини (в основному восточносибирского і далекосхідного), перевищує 40%, а то і 60%.

Виникає питання: якщо на високі мита нарікає один з керівників Аналітичного центру, повторимо, при уряді РФ, то чи не означає це, що уряд готує їх скасування?
Різка оцінка ситуації і її причин у гендиректора ФГУП «Державний науковий центр лісопромислового комплексу» Володимира Кондратюка.

Він підкреслив, що розвиток усіх підгалузей цього комплексу «гальмує, перш за все, ситуація з процентними ставками і, відповідно, з кредитними ресурсами». Оскільки ставки по кредитах / позиками «стали непідйомними для галузі».

Даються взнаки також, як і раніше, «слабкий розвиток транспортної інфраструктури і відсутність якісних автодоріг в лісових регіонах».

До речі, по протяжності доріг на 100 кв. км лісових територій РФ як мінімум втричі поступається Канаді і США, Китаю та Австралії, Норвегії та Швеції, Фінляндії та Франції, Японії та Нової Зеландії.

Причому в названих та інших країнах будівництво цих доріг - на 70%, а то і на 90% фінансується державою.

До того ж, як зазначив В. Кондратюк, «в 2015 році ми особливо гостро відчули відсутність машинобудівної бази для лісового комплексу».

Перш можна було купувати іноземну техніку, але «тепер цього зробити не можна: різко зросли ціни». І якщо питання з лесомашіностроеніем «в найближчі 2 - 3 роки не будуть вирішені, тоді лісозаготівлі зупиняться».

Нагадаємо, що вже в кінці 1980-х частка імпортного лісотехніки в РРФСР (в т.ч. по переробці лісосировини) майже досягала 70%. Надалі ця залежність тільки погіршувалася.
Причому, після 1990-го порівняно дешеві поставки цієї техніки, дуже якісної, з «братських» країн - Польщі, НДР, Румунії, Чехословаччини, Югославії - стали неможливі: країн з таким статусом не стало ...

Важливо й те, що, наприклад, навіть в реєстрі біохімічних засобів захисту лісів від біовредітелей частка імпорту нині перевищує 75%. А ці «ліки» теж дорожчають.

Майже всі учасники форуму відзначили також, що в лесокомплексе не перший рік відсутній необхідний науково-технічний заділ, а фінансування лісових НДДКР фактично припинено з 2015 року.

До того ж досі немає достовірної, докладної інформації про стан російських лісів, про роботи з лісовідновлення та заготовках деревини. Нарешті - про реальні втрати лісового фонду країни від пожеж, незаконних рубок, нелегального експорту, про ефективність використання лісотехніки і т.п. При цьому з усіх цих секторів держава давно «усунулася».

Очевидно, що в згаданих оцінках і висновках закладені також пропозиції, які здатні як мінімум припинити деградацію лісового фонду країни.

Але, як показує практика багатьох країн, ці та суміжні заходи - прерогатива держави, тобто саме державної «лісової» політики.

Якщо ж така політика лише декларується, супроводжуючись секвестром і без того недостатнє фінансування лісового комплексу країни, тоді сподіватися нема на що.

Напрошуються аналогії з багатьма країнами Азії, Африки, Південної Америки, теж володіють вельми великими лісовими масивами. Але вони, і вже не одне десятиліття, - сировинні придатки транснаціональних лісопромислових корпорацій.

Крім того, вирубка лісів в цих країнах призвела до опустелювання там значних площ, до висихання річок і водойм.

Негативні для природи явища потягнули за собою негативні наслідки в економіці та соціальній сфері. Дуже не хочеться, щоб подібні тенденції отримали розвиток і в Росії.

Через недбалість посадовця на Львівщині було вирубано дерев вартістю у три мільйони гривень



Інженера лісгоспу через недбалість якого було вирубано деревини на суму 3 млн гривень, засудили.

Як розповіли у прес-службі прокуратури Львівської області, Старосамбірський районний суд Львівської області визнав винним у вчиненні кримінального правопорушення за ч.2 ст.367 КК України (службова недбалість, яка спричинила тяжкі наслідки) інженера охорони і захисту лісу одного з лісгоспів Старосамбірського району.

Було доведено, що через недбалість чоловіка зрубали більше 600 дерев різних порід і спричинено шкоду лісовому господарству на суму понад 3 млн грн.

За вчинення злочину інженеру судом призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки з позбавленням права обіймати певні посади строком на 2 роки, зі штрафом, та встановлено іспитовий строк – один рік.

Вирок суду законної сили ще не набув.

20:05  11.03.2016

На грани катастрофы: В Одесской области вырубают леса



Рост цен на газ заставляет селян нарушать закон и рубить лес в Одесской области. Однако не только это является причиной уменьшения площади леса. Чиновники, которые с удовольствием ведутся на «предложения» предприятий, вносят свою лепту в уничтожения леса.

Недавно, на скамье подсудимых Приморского районного суда Одессы оказался и.о. начальника отдела экологического контроля природно-заповедного фонда Одесской области. Все начиналось очень благородно.

К нему поступила информация, что некий сельчанин, орудуя бензопилой, срубает деревья в области. Эко-инспектор немедленно выехал на место преступления и отобрал у него пилу, но не составил протокола, а вместо этого пригласил дровосека пообщаться в свой офис, так сказать «провести разъяснительную беседу». Сельчанин, заподозрив неладное, послал в офис своего знакомого юриста. Там инспектор поведал юристу, что если срубщик хочет избежать наказания, то необходимо внести «пожертвование» в размере 1000 долларов. Естественно взятку дали, но уже мечеными МВД купюрами. Случаев, когда селяне замахиваются на лес весьма много и в Одесской области и в Украине в целом.

Повышение тарифов на газ все больнее бьет по карманам украинцев. Кубический метр газа достиг 7,2 гривны за кубометр. Для отопления частного дома среднего размера необходимо использовать минимум 200 кубов газа в месяц. Средняя зарплата по одесскому региону составляет 3250 грн, 200 кубов газа – 1440грн. Т.е. фактически половину своего бюджета селянин должен потратить на отопление своего дома. Похоже, что высокие тарифы толкают крестьян брать в руки бензопилу и срезать деревья на дрова без каких-либо на то разрешений.

«Чиновникам давать по рукам»

Другое дело дрова. Ведь древесное топливоможно получить в обход закону и совершено бесплатно. Для этого достаточно незаметно срубить дерево. Ну, а платный вариант – это подкуп местного чиновника. В случае с сельчанами – это не так страшно, а вот если по такой схеме будут действовать бизнес предприятия, то это уже чревато развитием теневого рынка. Так, в январе попался на взятке в размере 300 долларов глава сельсовета одного из поселков Коминтерновского района. Взятку давал не браконьер, а бизнесмен, который приметил лесополосу вдоль дороги.

- В Одесской области такая же проблема, как и во всей Украине – незаконная рубка. И не нужно обвинять в этом крестьян. Они вынуждены рубить лес на дрова, иначе их ждет голодная смерть, посмотрите на их зарплату и сравните с ценой на газ. Дело даже не в предприятиях, которые незаконно рубят лес. Корень зла – коррумпированные чиновники. Именно они являются причиной редеющего леса. Нужно их наказывать, садить, давать по рукам. В противном случае, эта проблема будет актуальна всегда, - говорит Александр активист радикального одесского движения «Экологическое сопротивление».

Самое интересное, что людей мало пугает незаконность вырубки. В начале января, в Белгород-Днестровском районе задержали дедушку, который пытался перевезти срубленные дрова домой на тракторе. Лесорубу грозит наказание от штрафа до лишения свободны на срок до 3-х лет. Допустим, дедушка много леса с собой утащить не сможет, а вот предприятия платят деньги местным чиновникам и спокойно добывают сырье в обход законам. Вот, к примеру, не так давно в предприятие «Кодымское лесничество», которое занимается Слободским лесничеством в Одесской области, нагрянула проверка от Госфининспекции. Посчитав пни, пришли к выводу, что в обход закону лесники срубили 570 деревьев, что, по мнению Госфиниспекции эквивалентно ущербу государству на сумму более, чем 1,5 млн. гривен.

Одесский общественный деятель Леонид Топорков в свое время очень беспокоился вырубкой леса в Савранском районе Одесской области.

– Уж если они вырезают лес, то должны обязательно через год посадить новый, - считает общественник. - Но новый лес никто не сажает, и куда уходят бюджетные деньги – неизвестно.
При этом руководитель Болградского лесничества Леонид Гаджилов обращает внимание на еще одну проблему. Он считает, что не всегда есть возможность отследить или наказать дровосека, в связи с тем, что некоторые лесополосы попросту «провисают в воздухе».

- Некоторые лесополосы никому не принадлежат. Допустим, в Болградском районе есть земля, которая находится в частных руках, а лес остался ничейным, - говорит Гаджилов.

Со слов лесничего, становится ясно, что землевладелец не несет никакой ответственности за вырубку леса, а лесничество лишается возможности контролировать зеленые участки леса на данных территориях.

Электронный учет леса

Возникает вопрос, может ли государство контролировать объем вырубки леса? Александр Ковальчук глава Агентства лесных ресурсов считает, что необходимо ввести электронный учет и идентификацию всех существующих на территории Украины деревьев, чтобы лишить возможности для развития теневой рынок по добыче древесного сырья. По его мнению, это сделает невозможным продажу деревьев, которые не прошли электронный учет. В структуре агентства проходит 90% всей площади подконтрольного леса, а в теневом рынке лишь 10% из 26% от общей площади леса, которая приходится на частные владения. Это создает огромный потенциал для роста продаж «черного» леса. По данным Ковальчука больше 2-х миллиардов гривен в год проходят мимо государственной казны.

-Когда закончится спрос на «черный» лес, сбывать его будет некому. В этом вопросе мы должны действовать сообща, - говорит Александр Ковальчук глава Гослеагенства. - Государственному агентству лесных ресурсов подконтрольно 74% от общей территории украинского леса, остальная территория приходится на частные владения. При этом в год рубят леса на 2 млрд. гривен, а государство с этого ничего не имеет.

По словам Ковальчука электронный учет уже применяется к лесным фондам Гослесагенства и в скором времени будет применим также и к остальным лесам.

Для сравнения - один кубический метр свежесрубленной сосны – это примерно 800 кг древесины. Ковальчук акцентирует внимание на том, что незаконно вырубается около 3 млн. кубометров леса. Уже разработаны документы, которые сделают переход на электронный учет общеобязательным.

Вырубка леса – это естественный процесс, для человека, для страны и нашего региона. Но если уж и позволять предприятиям вырубать лес, то никак не в обход областного бюджета. Хоть предприятия не спешат восстанавливать лес, за них это, по всей видимости, делают лесничества. За последние 14 лет в Одесской области площадь лесной растительности увеличилась на 4000 гектар. Однако это несравненно малый показатель по сравнению с темпами увеличения леса в советское время. В период с 1974-88 гг. площадь лесного фонда в Одесской области увеличилась на 7400 га. По данным Главного управления статистики в Одесской области на 1 января 2015 года площадь лесного фонда составляет 223,5 тыс. га, при этом в 1988 году площадь составляла 208 тыс. га. То есть на данный момент мы не можем говорить о сокращении площади леса в Одесской области, но, к сожалению уже заметно снижения темпа лесоразведения по сравнению с концом XX века. Это говорит о том, что лесоразведения не поспевает за вырубкой, и через пару лет, по всей вероятности, можно будет говорить о сокращении площади лесного фонда.

www.048.ua
18:30 11.03.2016

Лісівники Черкащини сформували пункти накопичення пожежного інвентарю на випадок пожежі



Зі сходженням снігового покриву та підвищенням температури повітря у лісах області розпочався пожежонебезпечний період – найскладніший та найвідповідальніший сезон для лісівників. Тож лісівниками Черкащиниздійснюється комплекс організаційних, профілактичних та попереджувальних протипожежних заходів. Про це повідомляє прес-служба Черкаськоого обласного управліннія лісового та мисливського господарства.

З 1 березня в обласному управлінні, всіх лісгоспах та лісництвах, лісових пожежних станціях встановлено чергування відповідальних осіб протягом світлового дня. Для захисту лісів від пожеж в лісгоспах функціонують 26 лісових пожежних станцій, 31 пожежний автомобіль, один пожежний трактор (на базі Т-150), 7 пожежних модулів (на базі автомобілів УАЗ), 263 ранцевих вогнегасників.

У лісництвах сформовані пункти накопичення пожежного інвентарю на випадок гасіння лісових пожеж (лопати, граблі, сокири, відра). Облаштовуються нові та проводиться догляд за існуючими мінералізованими смугами. Встановлюється та поновлюється наглядна агітація на протипожежну тематику (білборди, панно та ін.). Функціонують 13 телевізійних систем спостереження.

Цьогорічна рання весна принесла тепло, а разом з ним й масове спалювання населенням сухої трави, листя, очеретів, що наносить величезну шкоду довкіллю. Такі стихійні весняні підпали можуть призвести до виникнення лісових пожеж, адже у вітряну погоду вогонь дуже швидко стає неконтрольованим і враз може переміститися з полів, пасовищ, очеретів, господарських угідь до лісових насаджень.

В управлінні нагадують, що відповідно до чинного законодавства спалювати суху рослинність заборонено. За несанкціоноване випалювання сухої природної рослинності винні особи будуть притягуватись до адміністративної відповідальності. За самовільне випалювання рослинності або її залишків накладається штраф: на громадян – від 10 до 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 170 грн. до 340 грн.), на посадових осіб – від 50 до 70 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 850 грн. до 1 190 грн.).

 березня 11, 2016  Author

У лісах Сумщини висадять сім мільйонів саджанців

Рання весна дала можливість вже розпочати лісокультурну кампанію  

11 березня 2016, 16:31 
У лісах Сумщини висадять сім мільйонів саджанців
Загалом цієї весни лісгоспи планують провести лісовідновлення на площі 1000 га держлісфонду, з яких 100 га — відведуть під природне поновлення. Цим підприємства покриють площу минулорічних зрубів та заліснять 6 га зі зрубів 2014 року, пишеDepo.Суми з посиланням на прес-службу Сумського ОУЛМГ.
Найбільшу площу лісових культур (по 100 га) планують створити у Свеському й Охтирському лісгоспах та Кролевецькому лісомисливському господарстві, по 90 га – у Глухівському та Лебединському лісгоспах, по 80 га – у Конотопському, С-Будському і Шосткинському лісгоспах. 
65% всієї площі займе сосна, 32% відведено під посадку дуба, 3% площі займе береза та ін. породи. Для цього у власних розсадниках лісгоспи виростили близько 14 млн. сіянців, що, за словами фахівців, повністю забезпечить потреби підприємств у садивному матеріалі.
На заплановану для посадки лісу площу лісгоспам знадобиться сім мільйонів штук сіянців, решту — планують реалізувати.
Більше про життя Сум та області читайте на Depo.Суми
http://sumy.depo.ua/ukr/sumy/u-lisah-sumshchini-visadyat-sim-milyoniv-sadzhantsiv-11032016163100

На межі Рівненщини та Волині – групова сутичка через незаконну вирубку лісу


Звістка про крадіжку лісу двома невідомими особами з території Новоставського лісництва надійшла від інженера Клеванського лісгоспу, який охоплює територію на межі Рівненської та Волинської областей. Однак, на місці події правоохоронці застали орієнтовно півсотні осіб, між якими виникла сутичка.

Про це власкору IA ZIKповідомили у відділі комунікації  головного управління Національної поліції в Рівненській області.

Наразі встановлено, що 48-річний мешканець селища Клевань Рівненського району разом із напарником, у силу виконання службових обов’язків, здійснювали обхід у лісництві поблизу села Мочулки, коли побачили, що наближається автомобіль марки «УАЗ». Помітивши лісників, із салону транспортного засобу вийшли чоловіки, які, відчепивши від форкопа гужову підводу, завантажену трьома колодами дуба, втекли.

Де взяли деревину, двоє чоловіків, які залишилися в авто, не пояснили. Більше того, запевняли, що відчеплена підвода не їхня. Тож охоронці лісу викликали слідчо-оперативну групу Рівненського районного відділення поліції.

Коли на місце події приїхали поліцейські, затримані крадії уже встигли покликати на підмогу майже тридцять осіб на автомобілях, а на захист охоронців прибули близько двадцяти єгерів і лісників.

Між обома сторонами конфлікту виникала сутичка, в яку довелося втрутитися правоохоронцям. Як з’ясувалося, група чоловіків, у тому числі із затриманого автомобіля, прибули із Волинської області. Вони відмовилися від дачі будь-яких пояснень, заважали проводити слідчі дії, у тому числі, огляд транспортного засобу.

Коли конфлікт було вичерпано, гості з Волині намагалися забрати підводу з деревиною та втекти з місця події. Правоохоронці встановили особи двох чоловіків, причетних до скоєння кримінального правопорушення. Ними виявилися 19-річний житель смт Цумань та 17-річний мешканець села Гремляче Ківерцівського району Волинської області.

Щодо інших осіб проводяться слідчі та розшукові заходи.

«За фактом незаконної порубки лісу відкрито кримінальне провадження за частиною 1 статті 246 Кримінального кодексу України. Деревину правоохоронці вилучили та проводять досудове розслідування», – каже начальник Рівненського відділення поліції Віталій Дмищук.

Відповідно до санкції статті, зловмисникам загрожує штраф у розмірі до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт на шість місяців, або обмеження волі на три роки, або позбавлення волі на той же строк. Читайте більше тут:

http://zik.ua/news/2016/03/11/na_mezhi_rivnenshchyny_ta_volyni__grupova_sutychka_cherez_nezakonnu_vyrubku_680197

http://strichka.com/item/41985679


РІВНЕНЩИНАНа Рівненщині між єгерями і волинянами виникла перепалка через вирубку лісу

Між єгерями та волинянами виникла перепалка. Кожну сторону приїхали підтримати більше 20 осіб. Фото: відділ комунікації ГУНП в Рівненській області
Сьогодні на території Новоставського лісництва, що біля Клеваня, волиняни здійснювали незаконну вирубку лісу. Місцеві єгері, побачивши це, викликали поліцію. На місці події правоохоронці застали орієнтовно півсотні осіб, між якими виникла сутичка.
Про це повідомляє відділ комунікації ГУНП в Рівненській області.
48-річний мешканець селища Клевань Рівненського району разом із напарником  здійснювали обхід у лісництві поблизу села Мочулки. Аж раптом  побачили, що наближається автомобіль марки «УАЗ». Помітивши лісників, із салону транспортного засобу вийшли чоловіки, які, відчепивши від форкопа гужову підводу, завантажену трьома колодами дуба, втекли.
Де взяли деревину, двоє чоловіків, які залишилися в авто, не пояснили. Більше того, запевняли, що відчеплена підвода не їхня. Тож охоронці лісу викликали слідчо-оперативну групу Рівненського районного відділення поліції.
Коли на місце події приїхали поліцейські, затримані крадії уже встигли покликати на підмогу майже тридцять осіб на автомобілях, а на захист охоронців прибули близько двадцяти єгерів і лісників.

Між обома сторонами конфлікту виникала сутичка, в яку довелося втрутитися правоохоронцям.
Як з’ясувалося, група чоловіків, у тому числі із затриманого автомобіля, прибули із Волинської області. Вони відмовилися від дачі будь-яких пояснень, заважали проводити слідчі дії, у тому числі огляд транспортного засобу.
Коли конфлікт було вичерпано, гості з Волині намагалися забрати підводу з деревиною та втекти з місця події. Правоохоронці встановили особи двох чоловіків, причетних до скоєння кримінального правопорушення. Ними виявилися 19-річний житель Цумані та 17-річний мешканець села Гремляче Ківерцівського району Волинської області. Щодо інших осіб проводяться слідчі та розшукові заходи.
–  За фактом незаконної порубки лісу відкрито кримінальне провадження за частиною 1 статті 246 Кримінального кодексу України (Незаконна порубка лісу – ред.), – повідомив начальник Рівненського відділення поліції Віталій Дмищук. – Деревину правоохоронці вилучили та проводять досудове розслідування.
Відповідно до санкції статті зловмисникам загрожує штраф у розмірі до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт на шість місяців, або обмеження волі на три роки, або позбавлення волі на той самий строк.

Чиї ліси? Нічийні!

За останні 14 років Чернігівщина безповоротно втратила понад 10 тисяч гектарів лісового фонду. Більшість втрат – за рахунок незаконної вирубки лісосмуг. Відчуваючи свою безкарність, нелегальні лісоруби надшвидкими темпами ріжуть цінні породи деревини. Правоохоронці стверджують, що вони безсилі, адже землі під лісосмугами фактично нічийні. Встановити, кому саме було завдано збитки діями лісорубів, неможливо. Екологи ж б’ють на сполох: поки що ліси обіймають п’яту частину Сіверщини, але такими темпами Полісся зовсім скоро перетвориться на безлісся.

Пятница, 11 Марта 2016 12:23 |



Лісосмуги пропонують віддати аграріям
Тривала відсутність реального господаря полезахисних лісових смуг та інших лісових насаджень є однією з кричущих проблем регіону. Фактично ці насадження залишаються нічийним майном, бо їхні балансоутримувачі й досі не визначені. Раніше полезахисні смуги перебували у користуванні колгоспів та радгоспів, ті у свою чергу зобов’язувалися виконувати охоронні функції. Однак, з початком розпаювання земель правовий статус лісосмуг залишається невизначеним. Це дає змогу майже два десятиліття безкарно випилювати ліс на цих ділянках.


За словами заступника голови Чернігівської обласної ради Арсена Дідура, масові вирубки та винищення лісосмуг, безконтрольність, нераціональне їх використання завдають значної шкоди як економіці, так і екології краю.

Аби належним чином врегулювати це питання, Чернігівська обласна рада зібрала Президію.
«Проблема складна і потребує додаткового вирішення, – зауважує Арсен Дідур. – Оскільки лісосмуги є невід’ємною складовою полів, а їхня головна функція – захист полів від водної та вітрової ерозії, підвищення врожайності сільськогосподарських культур, то існує нагальна потреба у розробленні механізму для їх подальшої передачі».

Заступник голови облради пропонує закріпити лісосмуги за користувачами земель з покладанням на них усієї повноти відповідальності за дотримання лісового та природоохоронного законодавства.


На думку директора Департаменту агропромислового розвитку Чернігівської облдержадміністрації Сергія Хоботні, така пропозиція хоч і не позбавлена сенсу, однак невідомо, як вплине на сільгоспвиробників.

«Якщо на сільськогосподарські підприємства покладуть охоронну функцію, то виникне низка витрат, – каже директор обласного аграрного департаменту. – Важко прогнозувати, який результат і які наслідки матиме для товаровиробників таке рішення. Треба говорити безпосередньо з аграріями, адже чіткої позиції з цього питання поки що немає».
Такої ж думки і виконуючий обов’язки начальника Головного управління Держгеокадастру в Чернігівській області Олександр Колотін.

«Передавати лісосмуги, приміром, аграрним підприємствам ускладнено законодавчим полем, оскільки потрібно буде проводити аукціон, – стверджує чиновник. – Навряд чи хтось із аграріїв захоче взяти в ньому участь. Як спонукати підприємство, яке орендує землю для обробітку, брати в оренду ще і землю під лісосмугами – це питання надзвичайно серйозне».
Злочин без покарання


Згідно з оцінками вчених, на полях, які захищені зеленими насадженнями, швидкість вітру знижується на 20-30 відсотків, вологість зростає до 3-5 відсотків. Відтак один гектар лісосмуги захищає від суховіїв 20-30 гектарів ріллі, збільшуючи таким чином урожайність хлібного поля на 15 відсотків. Безперечно, лісосмуги мають важливе господарське значення. Втім, ніхто досі не може з’ясувати, з кого спитати за недогляд. Виявляється, що нормами Земельного кодексу функції нагляду за лісосмугами покладені на Держгеокадастр, тож відповідно до закону саме представники цієї державної структури мають нести повну відповідальність за недогляд. 

Натомість у прокуратурі заявляють: законними шляхами з порушниками боротися неможливо.


«Стаття кримінального кодексу України – незаконна вирубка лісів не поширюється на вирубку дерев у лісосмугах, – пояснюєначальник управління представництва, захисту інтересів громадян та держави в суді прокуратури Чернігівської області Лілія Федорченко. – Це дає можливість порушникам масово вирубувати ліс саме у захисних смугах. При виявленні фактів вирубки ми реєструємо кримінальні провадження, але навіть якщо порушники встановлені, ніхто не несе жодної відповідальності».

В обласній прокуратурі переконані: влада має або знайти господаря, або розробити механізм на законодавчому рівні, аби вберегти полезахисні смуги від вирубки.
Винні райдержадміністрації

Лісовий фонд Чернігівщини становить 738 тисяч гектарів, ліси обіймають 21 відсоток загальної території краю. На законних підставах веденням лісового господарства в області займаються 73 постійних лісокористувачі, з них: 12 державних підприємств Чернігівського обласного управління лісового та мисливського господарства (416 тисяч гектарів) та 18 дочірніх підприємств КП «Чернігівоблагроліс» (200 тисяч гектарів).

За словами першого заступника начальника Чернігівського обласного управління лісового та мисливського господарства Юрія Пономаренка, значного, навіть загрозливого поширення набули незаконні вирубки, особливо тоді, коли діяв мораторій на проведення перевірок уповноважених органів державного контролю.

За інформацією лісівників, тільки на Чернігівщині збитки, завдані державі лісопорушниками, щороку сягають близько 10 мільйонів гривень.

«Наше бачення полягає в тому, що перш ніж передавати, треба бачити, що передаємо, – каже Юрій Пономаренко. – Для цього потрібно провести інвентаризацію».

Лісівники переконані, що лісосмуги мають бути передані землекористувачам.
«Потрібно врахувати той фактор, що за землі сільськогосподарського призначення треба платити податок, а за землі лісогосподарського призначення податок сплачують під час спеціального використання лісових ресурсів», – каже представник обласного лісового господарства.

Те, що землі під лісосмугами і досі не інвентаризовані, – вина райдержадміністрацій.


Начальник Державної екологічної інспекції у Чернігівській області Леонід Бурковський стверджує, що ситуація щодо незадовільного стану лісосмуг склалася через те, що районними державними адміністраціями не виконано розпорядження Чернігівської ОДА № 230 від 2006 року. За його словами, цим розпорядженням передбачалося створення при райдержадміністраціях комісій для термінового проведення інвентаризації земель під лісосмугами.
Леонід Бурковський не розділяє позицію правоохоронців щодо неможливості покарання винних за незаконну вирубку лісу.
«Ці дерева так чи інакше належать державі, а спиляні дерева украдені в держави, – стверджує головний еколог краю. – Тому мільйонні збитки мають неодмінно знайти свого героя».
На часі – інвентаризація!
Доволі жорстку та принципову позицію начальника обласної Держекоінспекції розділяє і громадськість.
Є райдержадміністрації, на яких ще в 2006 році було покладено зобов’язання провести інвентаризацію земель під лісосмугами.

«У нас є наказ МВС від 2003 року, який зобов’язує співробітників органів внутрішніх справ разом із лісовою охороною проводити рейди, забезпечувати правопорядок, упереджувати вирубку та браконьєрство, – каже голова громадської ради при державній екологічній інспекції в Чернігівській області Костянтин Шихальов. – Зрозумійте, не можуть громадські інспектори самостійно зупиняти машини лісорубів. У кожному районі є приватні пилорами, і правоохоронцям про них відомо. Ми маємо справу з лісовою мафією, яка працює повним ходом. Нині спокійно через інтернет можна купити ліс без документів, і навіть документи на ліс. Ліс рубають навіть на об’єктах природно-заповідного фонду!».

Костянтин Шихальов переконаний, що треба ставити голів райдержадміністрацій перед конкретною відповідальністю, бо лісосмуги – це їхня територія.
В обласному представницькому органі дослухалися до думки екологів та громадськості. На засіданні Президії Чернігівської обласної ради вирішили остаточно врегулювати це питання і зобов’язати райдержадміністрації в найближчі два тижні провести інвентаризацію земель, що відведені під лісосмуги.

Віталій Назаренко, "Чернігівщина" №10 (567) от 10 березня 2016

http://strichka.com/item/41951638

10 березня 2016

В госсобственность вернули 4,5 га земель лесного фонда в Обуховском районе

10 марта 2016 г. 20:38
В госсобственность вернули 4,5 га земель лесного фонда в Обуховском районе
Обуховский районный суд удовлетворил иск прокуратуры Киевской области о возвращении в государственную собственность земельного участка лесного фонда площадью 4,5 га. Рыночная стоимость которой в настоящее время составляет более 8 млн грн.
Об этом KV стало известно из сообщения пресс-службы прокуратуры Киевской области.
«В 2007 году Обуховская районная государственная администрация с превышением предоставленных ей полномочий приняла распоряжение об изъятии из постоянного пользования ГП «Киевское лесное хозяйство» земельных участков лесного фонда и, изменив их целевое назначение, передала их в частную собственность 12 гражданам для ведения личного сельского хозяйства», - говорится в сообщении.
Подписывайтесь на новости «КиевVласть» в Facebook   
Отметим, законом запрещено проведение хозяйственной деятельности на землях лесного фонда, поскольку это может привести к непоправимым последствиям для лесных ресурсов и окружающей среды.
Фото взято из открытых источников
Наталья Мова

Міжнародна співпраця

У понеділок, 29 лютого 2016 року відбулася зустріч з представниками Світового банку в Міністерстві лісового господарства . Старший фахівець з лісового сектору, керівник проекту з боку фінансової організації Ендрю Мітчелл і координатор Світового банку в нашій країні Олена Клочан з перших рук отримали інформацію про виконання графіка заходів щодо реалізації проекту.

Заступник міністра лісового господарства Леонід Дем'яник позначив позицію відомства щодо низки ключових пунктів взаємодії партнерів. Вона полягає в безумовному виконанні підвідомчими організаціями системи Мінлісгоспу всіх термінів і умов, передбачених проектом.

Зокрема, це стосується завчасної підготовки відповідей на запити головного офісу Світового банку щодо відповідності задіяних в реалізації проекту компаній вимогам позикодавця.

Заступник директора ВП «Беллесекспорт» Олександр Мінчук і начальник відділу управління проектом Світового банку цього підприємства Оксана Макаревич інформували про виконану роботу по організації тендерів на закупівлю багатоопераційної техніки та пожежних автомобілів для лісової охорони. Вони також повідомили, що вже в березні розпочнеться підготовка до проведення конкурсів на будівництво розплідників. Будівельний проект першого розплідника, який буде побудований в рамках проекту, вже практично готовий. Його планується створити в Могильовській області.

Ендрю Мітчелл висловив задоволення представленою інформацією. Він зазначив, що на даному етапі УП «Беллесекспорт» гідно справляється зі своєю частиною роботи по реалізації проекту. Він звернув увагу, що до наступного візиту місії Світового банку, який орієнтовно відбудеться у вересні, білоруській стороні необхідно підготувати звіт з моніторингу реалізації проекту.

Нагадаємо, що 2 квітня 2015 року, між Міністерством лісового господарства та Світовим банком було укладено угоду про залучення позики Міжнародного банку реконструкції та розвитку (МБРР) і гранту Глобального екологічного фонду (ГЕФ) для проекту «Розвиток лісового сектора Республіки Білорусь». Відповідно до угоди МБРР надає позику на суму 40,7 млн ​​доларів США.

Проект «Розвиток лісового сектора Республіки Білорусь» також фінансується за рахунок гранту Глобального екологічного фонду (ГЕФ) на суму 2,7 млн ​​доларів. Проект спрямований на впровадження методів більш стійкого ведення лісового господарства. Він передбачає закупівлю багатоопераційної і пожежної техніки. А також будівництво розплідників.

Віктор Гавриш
http://www.mlh.gov.by/ru/news/3083.html