Площі лісів катастрофічно скорочуються
Держава так і не виробило комплексу заходів щодо збереження, відтворення, стимулювання глибокої переробки одного з найцінніших природних ресурсів.
Тільки один приклад: до 70% всього імпорту в державі готової продукції з деревини вироблено з російської сировини. Збереження цих тенденцій здатне «знеліснити» вже до 2020 року мінімум третину лісової площі країни.
Настільки неприємні оцінки прозвучали на форумі «Лісовий сектор Росії - результати і перспективи», який відбувся в Аналітичному центрі при уряді РФ.
Учасники форуму, можна сказати, в унісон зазначали, що в Росії - поки найбільші в світі лісові площі.
Проте частка РФ в світовому експорті готової лісопродукції ледве сягає 2% в той час як в експорті необробленої деревини вже перевищує 10%.
Таку диспропорцію поглиблює різке скорочення фінансування лісопереробних проектів і / або їх заморожування в 2014-2016 рр.
Втім, секвестрування галузі стосується всіх підгалузей лісового комплексу, включаючи навіть такі сектори, як лісовідновлення, профілактика хвороб лісів, науково-дослідні розробки, лесоохраннимі ...
Ці, як іноді лукаво кажуть, оптимізаційні заходи не можуть не стимулювати експорт (по всіляких «схемами») необробленої деревини за заниженими цінами, в тому числі ... шляхом спеціальних підпалів, після яких постраждалі лісу переводяться в непромислові категорії.
Що, в свою чергу, веде до зростання і легального, і нелегального вивезення лісової сировини. Схожа ситуація повторюється вже який рік.
Всі ці тенденції негативно позначаються і на родючість грунтів, провокують все частіші посухи та інші природні ексцеси. Але реальне фінансування робіт із запобігання даних тенденцій - знову-таки вже який рік! - Вельми далеко від необхідного.
Тоді до чого федеральна «лісова програма», що гарантує саме індустріальний розвиток лесокомплекса, лісовідновлення, посилення заходів щодо незаконних рубок та експортних операцій?
«Стратегія розвитку лісового комплексу Російської Федерації до 2020 року», що передбачає активний розвиток лісової, деревообробної та целюлозно-паперової промисловості в комплексі з самим лісовим господарством, була затверджена в 2008 році.
Однак «результати 2015 року показують, що розвиток целюлозно-паперової промисловості Росії йде за песимістичним сценарієм», вважає Гліб Покатовіч, заступник керівника Аналітичного центру при уряді РФ.
При цьому робиться висновок, що, виявляється, не треба було ... вводити (в 2011-2013 рр.) Високе мито на експорт круглого лісу. Тому що, бачте, «в результаті їх запровадження упущена вигода, перш за все на китайському ринку, склала кілька мільярдів доларів».
І, мовляв, треба оцінити, в якому обсязі ці втрати були компенсовані зростанням випуску і експорту продукції переробки деревини ...
Схоже, ця думка - вельми виразний сигнал до того, що Росії нема чого експортувати готову продукцію. Краще, мовляв, будемо ввозити продукцію лісопереробки. До речі, в її імпорті з КНР, починаючи з 1990-х, частка товарів, виготовлених з російської сировини (в основному восточносибирского і далекосхідного), перевищує 40%, а то і 60%.
Виникає питання: якщо на високі мита нарікає один з керівників Аналітичного центру, повторимо, при уряді РФ, то чи не означає це, що уряд готує їх скасування?
Різка оцінка ситуації і її причин у гендиректора ФГУП «Державний науковий центр лісопромислового комплексу» Володимира Кондратюка.
Він підкреслив, що розвиток усіх підгалузей цього комплексу «гальмує, перш за все, ситуація з процентними ставками і, відповідно, з кредитними ресурсами». Оскільки ставки по кредитах / позиками «стали непідйомними для галузі».
Даються взнаки також, як і раніше, «слабкий розвиток транспортної інфраструктури і відсутність якісних автодоріг в лісових регіонах».
До речі, по протяжності доріг на 100 кв. км лісових територій РФ як мінімум втричі поступається Канаді і США, Китаю та Австралії, Норвегії та Швеції, Фінляндії та Франції, Японії та Нової Зеландії.
Причому в названих та інших країнах будівництво цих доріг - на 70%, а то і на 90% фінансується державою.
До того ж, як зазначив В. Кондратюк, «в 2015 році ми особливо гостро відчули відсутність машинобудівної бази для лісового комплексу».
Перш можна було купувати іноземну техніку, але «тепер цього зробити не можна: різко зросли ціни». І якщо питання з лесомашіностроеніем «в найближчі 2 - 3 роки не будуть вирішені, тоді лісозаготівлі зупиняться».
Нагадаємо, що вже в кінці 1980-х частка імпортного лісотехніки в РРФСР (в т.ч. по переробці лісосировини) майже досягала 70%. Надалі ця залежність тільки погіршувалася.
Причому, після 1990-го порівняно дешеві поставки цієї техніки, дуже якісної, з «братських» країн - Польщі, НДР, Румунії, Чехословаччини, Югославії - стали неможливі: країн з таким статусом не стало ...
Важливо й те, що, наприклад, навіть в реєстрі біохімічних засобів захисту лісів від біовредітелей частка імпорту нині перевищує 75%. А ці «ліки» теж дорожчають.
Майже всі учасники форуму відзначили також, що в лесокомплексе не перший рік відсутній необхідний науково-технічний заділ, а фінансування лісових НДДКР фактично припинено з 2015 року.
До того ж досі немає достовірної, докладної інформації про стан російських лісів, про роботи з лісовідновлення та заготовках деревини. Нарешті - про реальні втрати лісового фонду країни від пожеж, незаконних рубок, нелегального експорту, про ефективність використання лісотехніки і т.п. При цьому з усіх цих секторів держава давно «усунулася».
Очевидно, що в згаданих оцінках і висновках закладені також пропозиції, які здатні як мінімум припинити деградацію лісового фонду країни.
Але, як показує практика багатьох країн, ці та суміжні заходи - прерогатива держави, тобто саме державної «лісової» політики.
Якщо ж така політика лише декларується, супроводжуючись секвестром і без того недостатнє фінансування лісового комплексу країни, тоді сподіватися нема на що.
Напрошуються аналогії з багатьма країнами Азії, Африки, Південної Америки, теж володіють вельми великими лісовими масивами. Але вони, і вже не одне десятиліття, - сировинні придатки транснаціональних лісопромислових корпорацій.
Крім того, вирубка лісів в цих країнах призвела до опустелювання там значних площ, до висихання річок і водойм.
Негативні для природи явища потягнули за собою негативні наслідки в економіці та соціальній сфері. Дуже не хочеться, щоб подібні тенденції отримали розвиток і в Росії.
березня 11, 2016 
Author
