За останні 14 років Чернігівщина безповоротно втратила понад 10 тисяч гектарів лісового фонду. Більшість втрат – за рахунок незаконної вирубки лісосмуг. Відчуваючи свою безкарність, нелегальні лісоруби надшвидкими темпами ріжуть цінні породи деревини. Правоохоронці стверджують, що вони безсилі, адже землі під лісосмугами фактично нічийні. Встановити, кому саме було завдано збитки діями лісорубів, неможливо. Екологи ж б’ють на сполох: поки що ліси обіймають п’яту частину Сіверщини, але такими темпами Полісся зовсім скоро перетвориться на безлісся.
Лісосмуги пропонують віддати аграріям
Тривала відсутність реального господаря полезахисних лісових смуг та інших лісових насаджень є однією з кричущих проблем регіону. Фактично ці насадження залишаються нічийним майном, бо їхні балансоутримувачі й досі не визначені. Раніше полезахисні смуги перебували у користуванні колгоспів та радгоспів, ті у свою чергу зобов’язувалися виконувати охоронні функції. Однак, з початком розпаювання земель правовий статус лісосмуг залишається невизначеним. Це дає змогу майже два десятиліття безкарно випилювати ліс на цих ділянках.
За словами заступника голови Чернігівської обласної ради Арсена Дідура, масові вирубки та винищення лісосмуг, безконтрольність, нераціональне їх використання завдають значної шкоди як економіці, так і екології краю.
Аби належним чином врегулювати це питання, Чернігівська обласна рада зібрала Президію.
«Проблема складна і потребує додаткового вирішення, – зауважує Арсен Дідур. – Оскільки лісосмуги є невід’ємною складовою полів, а їхня головна функція – захист полів від водної та вітрової ерозії, підвищення врожайності сільськогосподарських культур, то існує нагальна потреба у розробленні механізму для їх подальшої передачі».
Заступник голови облради пропонує закріпити лісосмуги за користувачами земель з покладанням на них усієї повноти відповідальності за дотримання лісового та природоохоронного законодавства.
На думку директора Департаменту агропромислового розвитку Чернігівської облдержадміністрації Сергія Хоботні, така пропозиція хоч і не позбавлена сенсу, однак невідомо, як вплине на сільгоспвиробників.
«Якщо на сільськогосподарські підприємства покладуть охоронну функцію, то виникне низка витрат, – каже директор обласного аграрного департаменту. – Важко прогнозувати, який результат і які наслідки матиме для товаровиробників таке рішення. Треба говорити безпосередньо з аграріями, адже чіткої позиції з цього питання поки що немає».
Такої ж думки і виконуючий обов’язки начальника Головного управління Держгеокадастру в Чернігівській області Олександр Колотін.
«Передавати лісосмуги, приміром, аграрним підприємствам ускладнено законодавчим полем, оскільки потрібно буде проводити аукціон, – стверджує чиновник. – Навряд чи хтось із аграріїв захоче взяти в ньому участь. Як спонукати підприємство, яке орендує землю для обробітку, брати в оренду ще і землю під лісосмугами – це питання надзвичайно серйозне».
Злочин без покарання
Згідно з оцінками вчених, на полях, які захищені зеленими насадженнями, швидкість вітру знижується на 20-30 відсотків, вологість зростає до 3-5 відсотків. Відтак один гектар лісосмуги захищає від суховіїв 20-30 гектарів ріллі, збільшуючи таким чином урожайність хлібного поля на 15 відсотків. Безперечно, лісосмуги мають важливе господарське значення. Втім, ніхто досі не може з’ясувати, з кого спитати за недогляд. Виявляється, що нормами Земельного кодексу функції нагляду за лісосмугами покладені на Держгеокадастр, тож відповідно до закону саме представники цієї державної структури мають нести повну відповідальність за недогляд.
Натомість у прокуратурі заявляють: законними шляхами з порушниками боротися неможливо.
«Стаття кримінального кодексу України – незаконна вирубка лісів не поширюється на вирубку дерев у лісосмугах, – пояснюєначальник управління представництва, захисту інтересів громадян та держави в суді прокуратури Чернігівської області Лілія Федорченко. – Це дає можливість порушникам масово вирубувати ліс саме у захисних смугах. При виявленні фактів вирубки ми реєструємо кримінальні провадження, але навіть якщо порушники встановлені, ніхто не несе жодної відповідальності».
В обласній прокуратурі переконані: влада має або знайти господаря, або розробити механізм на законодавчому рівні, аби вберегти полезахисні смуги від вирубки.
Винні райдержадміністрації
Лісовий фонд Чернігівщини становить 738 тисяч гектарів, ліси обіймають 21 відсоток загальної території краю. На законних підставах веденням лісового господарства в області займаються 73 постійних лісокористувачі, з них: 12 державних підприємств Чернігівського обласного управління лісового та мисливського господарства (416 тисяч гектарів) та 18 дочірніх підприємств КП «Чернігівоблагроліс» (200 тисяч гектарів).
За словами першого заступника начальника Чернігівського обласного управління лісового та мисливського господарства Юрія Пономаренка, значного, навіть загрозливого поширення набули незаконні вирубки, особливо тоді, коли діяв мораторій на проведення перевірок уповноважених органів державного контролю.
За інформацією лісівників, тільки на Чернігівщині збитки, завдані державі лісопорушниками, щороку сягають близько 10 мільйонів гривень.
«Наше бачення полягає в тому, що перш ніж передавати, треба бачити, що передаємо, – каже Юрій Пономаренко. – Для цього потрібно провести інвентаризацію».
Лісівники переконані, що лісосмуги мають бути передані землекористувачам.
«Потрібно врахувати той фактор, що за землі сільськогосподарського призначення треба платити податок, а за землі лісогосподарського призначення податок сплачують під час спеціального використання лісових ресурсів», – каже представник обласного лісового господарства.
Те, що землі під лісосмугами і досі не інвентаризовані, – вина райдержадміністрацій.
Начальник Державної екологічної інспекції у Чернігівській області Леонід Бурковський стверджує, що ситуація щодо незадовільного стану лісосмуг склалася через те, що районними державними адміністраціями не виконано розпорядження Чернігівської ОДА № 230 від 2006 року. За його словами, цим розпорядженням передбачалося створення при райдержадміністраціях комісій для термінового проведення інвентаризації земель під лісосмугами.
Леонід Бурковський не розділяє позицію правоохоронців щодо неможливості покарання винних за незаконну вирубку лісу.
«Ці дерева так чи інакше належать державі, а спиляні дерева украдені в держави, – стверджує головний еколог краю. – Тому мільйонні збитки мають неодмінно знайти свого героя».
На часі – інвентаризація!
Доволі жорстку та принципову позицію начальника обласної Держекоінспекції розділяє і громадськість.
Є райдержадміністрації, на яких ще в 2006 році було покладено зобов’язання провести інвентаризацію земель під лісосмугами.
«У нас є наказ МВС від 2003 року, який зобов’язує співробітників органів внутрішніх справ разом із лісовою охороною проводити рейди, забезпечувати правопорядок, упереджувати вирубку та браконьєрство, – каже голова громадської ради при державній екологічній інспекції в Чернігівській області Костянтин Шихальов. – Зрозумійте, не можуть громадські інспектори самостійно зупиняти машини лісорубів. У кожному районі є приватні пилорами, і правоохоронцям про них відомо. Ми маємо справу з лісовою мафією, яка працює повним ходом. Нині спокійно через інтернет можна купити ліс без документів, і навіть документи на ліс. Ліс рубають навіть на об’єктах природно-заповідного фонду!».
Костянтин Шихальов переконаний, що треба ставити голів райдержадміністрацій перед конкретною відповідальністю, бо лісосмуги – це їхня територія.
В обласному представницькому органі дослухалися до думки екологів та громадськості. На засіданні Президії Чернігівської обласної ради вирішили остаточно врегулювати це питання і зобов’язати райдержадміністрації в найближчі два тижні провести інвентаризацію земель, що відведені під лісосмуги.
Віталій Назаренко, "Чернігівщина" №10 (567) от 10 березня 2016
http://strichka.com/item/41951638
0 коммент.:
Дописати коментар