Як змінився лісовий фонд Волині протягом 2015 року

Загальна площа земель лісового фонду області на початку 2015 року становила 697,7 тисяч гектарів, в тому числі земель, вкритих лісовою рослинністю — 668,2 тисяч гектарів.

Це третина території області і 7% площі лісів України. Найбільш лісистими були Маневицький, Камінь-Каширський, Шацький та Ківерцівський райони, де площа лісів займала 56-43% території, — повідомили у ГУ статистики у Волинській області.

У минулому році вироблено продукції, робіт та послуг лісового господарства на 652,1 мільйона гривень, з них продукція лісозаготівель — 613,2 мільйона гривень, або 94% загального обсягу.

Найбільша частка продукції припадала на підприємства Маневицького (30,6% від загального обсягу), Ківерцівського (13,6%), Камінь-Каширського (10,0%) районів.

У минулому році на 5,3 тисяч гектарів земель лісового фонду проведені роботи по відтворенню лісів на 864 га, або на 19,4% більше ніж у 2014 році. Посаджено та посіяно лісу на площі 2,1 тис. га (на 327 га або на 18,4% більше). Протягом 2015 року вкриті лісовою рослинністю землі в лісовому фонді переведено 4,5 тис. га лісових культур та ділянок з природним поновленням, що на 221 га (на 4,7%) менше, ніж у позаминулому році.

Значної шкоди лісовому господарству завдали лісові пожежі, яких в минулому році зафіксовано 97. Площа лісу, пройдена пожежами, склала 214 га, в середньому в області одним пожежею знищено 2,2 га лісу. Лісовому господарству завдано шкоди на суму майже 1,1 млн. грн проти 18,2 тисяч гривень у 2014 році.

http://strichka.com/item/44126428

Далі...

Базовий розсадник заклали корсунські лісівники

Щоб поліпшити догляд за посадковим матеріалом і покращити його якість, у Кумейківському лісництві Корсунь-Шевченківського лісгоспу заклали новий базовий розсадник. Площу для нього спеціально обрали поблизу джерел води та енергопостачання. Адже на новому розсаднику планують облаштувати крапельне зрошування. Про це «Нова Доба» дізналася від Черкаського обласного управління лісового та мисливського господарства.

«Закладання лісового розсадника – дуже відповідальна місія. Ми ретельно готувалися, вибирали місце, де був би кращий ґрунт та можливість поливу. Завдяки новому розсаднику ми плануємо поліпшити якість посадкового матеріалу», – говорить директор ДП «Корсунь-Шевченківське лісове господарство» Василь Яценко.

Територія розсадника невелика. Цього року тут посіяли 0,25 га сосни. Ще майже 0,9 га засіяли на старому розсаднику, щоб повністю забезпечити потреби лісгоспу у садівному матеріалі. Це менше, ніж зазвичай. Але завдяки зволоженню та догляду тут планують отримати не меншу кількість сіянців. А це близько 1,7 млн. штук. Їх використають для відновлення площ, де була проведена лісозаготівля.

Перед посадкою корсунські лісівники протруюють насіння, щоб не було шкідників та хвороб. Потім посівний матеріал просушують і висівають за допомогою трактора з сівалкою.

«Посіяні сосонки потребують пильного догляду. Треба стежити, щоб не було вилягання сіянців, полоти бур’яни, а це важка праця. За сезон треба 4-5 разів прополоти, особливо, якщо літо дощове», – говорить лісничий Кумейківського лісництва Микола Грозний.

Систему крапельного зрошування встановлять, коли зійдуть посіви і буде чітко видно ряди. Тоді роботи лісівникам додасться. Однак якісні сіянці забезпечать кращу приживлюваність і кращий приріст. А значить, ліси на Корсунській землі примножаться.

http://strichka.com/item/44127078

Дата: Сьогодні, 17:05.

Далі...

За шашлык в запрещенном месте киевлян будут штрафовать на 1,5 тыс. грн

С наступлением весны в Киеве традиционно начинается сезон пикников и шашлыков. Особенно на майские праздники привычным делом для большинства киевлян стало выезжать на природу. Однако в этом году шашлычный сезон не успел еще начаться, а жителей столицы уже "обрадовали" новостью о введении с 1 апреля запрета на разведение огня в лесопарковых зонах и штрафов в 1500 гривен.

Об этом KV стало известно из сообщения «112 Украина».

Кроме того, теперь киевлянам перекроют шлагбаумами въезд в лесопарковые зоны на автомобиле.

Как пояснил журналистам гендиректор Киевзеленстроя Сергей Симонов, все потому, что с 1 апреля начался пожароопасный сезон. А подобные вылазки на природу и пикники нередко заканчиваются пожарами и горами мусора. "Наступает пожароопасный период, и мы будем перекрывать въезд в леса, чтобы люди не заезжали на машинах и не разводили костры, оставляя после себя груды мусора. В столице вообще следует запретить въезд транспорта в лесопосадки и другие зеленые зоны", - заявил он.

Подписывайтесь на новости «КиевVласть» в Facebook   

Как альтернативу, любителям пикников предлагают отдыхать в специально отведенных для этого местах. Сейчас их в городе 38, но представители Киевзеленстроя уверяют, что если зоны отдыха будут перегружены – дополнительно откроют новые.

Если посмотреть на онлайн-карту мест для отдыха в Киеве, то видно, что большинство из них находятся на окраинах либо в окрестностях столицы. Поэтому возникает вопрос, например, сможет ли семья с детьми и без собственного авто добраться туда со всем необходимым? И вообще, хватит ли этих мест на весь Киев?

Жителям Днепровского района теперь доступны в направлении Броваров зоны отдыха "Радуга" и "Придорожняя"; для Голосеевского - у Столичного шоссе "Конча-Заспа", "Приветная", "Добро пожаловать"; для Дарницкого района - вдоль Бориспольского шоссе "Дубки", "Демидовка" или "Тростянец"; для Деснянского - зоны отдыха "Белая дубрава", "Зеленая лужайка", "Березовая роща", "Калиновка", "Пуховская".

Жителям центральных районов повезло меньше, ведь теперь для пикника им придется ехать на окраины соседних районов. В Подольском и Святошинском районах теперь ближайшие базы отдыха "Берковец", "Святошино", "Выдрица", в районе Житомирского шоссе - "Нивки", "Сосновый бор", "Коцюбинское". Для жителей Оболонского района ближайшие "Виноградарь", "Березка", "Шевченко" вдоль Большой кольцевой дороги.

Патрулировать зоны отдыха, как сообщают в Киевзеленстрое, будут полицейские. В свою очередь в Дарницком райуправлении полиции сообщили, что пока особых указаний по этому поводу не было. Но следить за общественным порядком уже собираются с помощью велопатрулей.

Тем временем в европейских странах, например, во Франции и Германии, специально обустроенные территории для пикников и барбекю находятся не на окраинах города, а недалеко от центра. В той же Франции вблизи Версаля располагается популярный у любителей пикников парк BasedeLoisirs; а в Марселе прямо на пляже du Prophète часто жарят сосиски. В Германии хоть и запрещено разводить костры, но практически везде существуют специальные площадки для гриля - Grillplatz. Там разрешается разводить огонь, но только в мангалах. При этом в Берлине народ готовит шашлыки прямо в центральном парке. Как сообщает информационно-справочный портал Берлина, официально разрешены места для гриля в таких известных парках, как Монбижу, Городской парк Вены, Фалькплац, Парк Стены и т. д.

Новые ограничения в Киевзеленстрое оправдывают благими намерениями – уменьшить количество пожаров в весенне-летний период. В тоже время нарушителей ждут довольно немалые штрафы. По словам спикера Киевзеленстроя Натальи Грушко, полиция будет штрафовать нарушителей на 1500 грн. Такая новость вызвала немало удивления и вопросов у киевлян, ведь осталось непонятным, чье это распоряжение и на основании каких нормативно-правовых актов начисляется такой штраф.

Отыскать какие либо новые акты Киевсовета или КМДА, которые бы дополнительно регулировали вопрос ответственности за разведение огня на природе, не удалось. В контакт-центре КМДА заявили, что "вопрос со штрафами еще решается на уровне городской администрации. Распоряжения мэрии по этому вопросу нет. Административные штрафы начисляются как есть".

В тоже время в Киевзеленстрое сообщили, что ограничения действуют в соответствии с Правилами содержания насаждений в населенных пунктах Украины, утвержденными Министерством ЖКХ Украины, а штрафы начисляются согласно ст. 152 Кодекса Украины про административные правонарушения (КУпАП).

Однако, по мнению юристов, если более внимательно обратиться к букве закона, то непонятно, откуда возникла цифра в 1500 гривен. Ведь ст. 152 КУпАП предусматривает штраф за нарушение норм и правил в сфере благоустройства населенных пунктов в размере от 340 до 1360 грн для граждан и от 850 до 1700 грн для должностных лиц и предпринимателей.

Что же касается разведения огня в лесах, то, по его словам, КУпАП содержит отдельную статью, предусматривающую ответственность за такие действия. В соответствии со ст. 77, нарушение требований пожарной безопасности в лесах влечет наложение штрафа на граждан от 17 до 51 грн. Уничтожение или повреждение леса в результате неосторожного обращения с огнем, а также нарушение требований пожарной безопасности в лесах, что привело к возникновению лесного пожара или распространению его на значительной площади влекут наложение штрафа на граждан от 51 до 170 грн. При этом в эту норму также не вносили никаких изменений с 1997 года.

Читайте: 16 апреля киевлян приглашают на толоку (адреса)

Фото взято отсюда

КиевVласть

Наталья Мова

16 апреля 2016 г. 15:39

http://kievvlast.com.ua/news/za_shashlik_v_zapreshhennom_meste_kievljan_budut_shtrafovat_na_15_tis_grn38137.html

Далі...

ФАО і Google продемонстрували нові методи управління природними ресурсами

ФАО і "Гугл" продемонстрували нові методи управління природними ресурсами - Новини Узбекистану

Завдяки новим технологіям управляти природними ресурсами, в тому числі контролювати процес опустелювання, можна не виходячи з офісу. Продовольча і сільськогосподарська організація (ФАО) спільно з компанією «Гугл Планета Земля» 15 квітня продемонструвала нові методи на презентації в Римі.

За словами Генерального директора ФАО Жозе Граціану да Сілва, Інтернет надає необмежені можливості для співпраці.

«Партнерство ФАО з «Гугл» обіцяє вивести нас на безпрецедентний рівень комп'ютерної грамотності, який повністю змінить наші методи управління природними ресурсами», - сказав Жозе Граціану да Сілва.

У рамках нової системи управління всі процеси фіксує супутник, посилаючи на землю цифрові знімки. Вони дозволяють встановити спостереження за станом лісів, а також відстежувати навали сільськогосподарських шкідників, таких як пустельна сарана.

16.04.2016 18:04:15 • "UzReport"
http://news.uzreport.uz/news_1_r_140928.html

Далі...

Грант Глобального екологічного фонду спрямовано на збереження лісів

Рада Глобального екологічного фонду (ГЕФ) схвалила виділення гранту в 3.2 млн. доларів США. 

Рада Глобального екологічного фонду (ГЕФ) схвалив виділення гранту в розмірі 3,2 мільйона доларів США на збереження лісів Сербії.

Грант буде фінансувати чотирирічний проект ФАО, спрямований на довгострокове збереження здоров'я лісів за рахунок сталого лісокористування.

Лісове господарство має велике значення для Сербії. Близько третини території країни займають ліси, а внесок сектору лісового господарства в загальний обсяг ВВП становить 2,3 відсотка. Однак дослідження національного лісового кадастру за 2009 рік показують, що ліси в цілому знаходяться в пригніченому стані з несприятливою структурою лісової екосистеми, поганим здоров'ям, відсутністю природної регенерації.

Проект ФАО допоможе Сербії привести чинне лісове законодавство та існуючі стратегії розвитку у відповідність з завданнями сталого розвитку і сучасними принципами багатофункціонального управління лісами. У процесі прийняття рішень у сфері лісового господарства будуть відображені такі важливі питання, як збереження біорізноманіття та пом'якшення наслідків зміни клімату.

З метою чіткого здійснення цих принципів для 120 експертів, серед яких лісокористувачі, представники адміністрації, інститутів та підприємств цього сектора, ФАО організовує спеціальні освітні програми з управління лісами, в які будуть включені такі теми як вуглець, відновлення лісів, методи боротьби з деградацією лісів та інші суміжні питання.

Буферна зона Національного парку Тара (Тара Mountain), площею 80 000 гектарів, стане першим майданчиком, на якій буде реалізовано проект багатофункціонального управління лісами. Тут буде розроблений і протестований комплексний план сталого лісокористування, після реалізації якого, площа лісового покриву повинна збільшитися на 5 відсотків, що відповідно призведе до секвестрація вуглецю на 954,200 метричних тонн еквівалента CO2. Проект буде здійснюватися ФАО у співпраці з Німецьким товариством з міжнародного співробітництва (GIZ).

Схвалений Радою ГЕФ грант дозволить приступити до реалізації першого етапу проекту вже в найближчі тижні. Початковий етап передбачає проведення заходів з оцінки потреб у галузі створення потенціалу та розробку повномасштабного проекту.

http://azpress.az/index.php?lang=ru&sectionid=news&id=51669

Далі...

Рейдова перевірку дотримання громадянами правил пожежної безпеки у лісі

Із квітня місяця починається пожежонебезпечний період у лісових масивах. Безпека у екосистемах є також пріоритетним питанням для рятувальників.

Поки що на території регіону не зафіксовано лісових пожеж, але ймовірність їх виникнення зростає по мірі того, як збільшується кількість бажаючих відпочити на лоні природи. Крім того, наближаються свята, під час яких громадяни традиційно вибираються з родинами до лісу, а людський фактор залишається головною причиною пожеж у екосистемах. Отож, щоб відпочинок не став бідою для довкілля, а також щоб підвищити культуру безпеки серед громадян та запобігти пожежам рятувальники спільно з представниками обласного управління лісового та мисливського господарства, Кіровоградського районного відділення поліції та депутатом Клинцівської сільської ради провели рейдову перевірку лісового масиву поблизу села Клинці Кіровоградського району.

Під час рейду перевірили наявність застерігаючих стендів та заборонних табличок на в’їзді до лісу, чи немає порушень протипожежної безпеки на території лісу, чи дотримуються громадяни правил, відпочиваючи у лісі, поспілкувалися з людьми та вручили їм застерігаючі листівки. Відпочивальникам нагадали про те, що перед розкладанням багаття рекомендується віддати перевагу галявині біля джерела або іншої водойми, подалі від хвойного молодняку, торфовищ, сухого гілля, хвойної, трав'яної чи листяної підстилки. Місце під вогнище необхідно обкопати та викласти камінням. Потрібно також постійно контролювати процес горіння та мати поруч запас води для гасіння.

Також учасники рейду поспілкувались з місцевим населенням, звернувши увагу селян на негативні наслідки спалювання сміття, сухої трави, гілок, торішнього листя у безпосередній близькості від лісу та на власних городах, полях, присадибних ділянках, оскільки при поривах вітру на сухій траві вогонь може вмить розгорітися до великих розмірів та створити загрозу людям, житловим чи господарським спорудам, лісовим насадженням. Крім застережень, рятувальники нагадали і про відповідальність за випалювання сухої рослинності.

Такі рейдові перевірки триватимуть і надалі, поки триває пожежонебезпечний період. Разом з тим закликаємо усіх громадян бути максимально обережними з вогнем та берегти довкілля, зокрема у період травневих свят, коли встановлюється тепла і суха погода, та обирати для відпочинку безпечні місця й спеціальні рекреаційні зони.

Прес-служба У ДСНС в області

http://www.0522.ua/news/1191995

16:4316.04.2016

Далі...

На Міжгірщині розпочався сезон "полювання" на "дерев’яні" гриби

Василь Пилипчинець 16 КВІТНЯ 09:30

У гірській місцевості в цей час починають збирати гриби, які ростуть не будь-де, а на деревах, здебільшого буках або яворах.

А називають їх у закарпатській глибинці по-чудернацьки – пістряки.

Дехто з фанатів “п’ятого полювання” вважає спорові рослини з приємним мучним запахом, діаметр яких інколи сягає і за півметра, нагадуючи слоняче вухо, за смаковими якостями не гіршими, ніж самі боровики. З’являються вони як на стоячих, так і повалених крилатими вітрами деревах. Звісно, легше лісові трофеї у торбу пхати з лежачої деревини, бо, буває, що їх рій аж у верхів’ї бука-велетня, який росте – попробуй дістатися, коли знизу нема жодного сука. За таких курйозів доводиться лиш слинку ковтати і миритися з розпачом…

А готують грибну страву, як правило, у смаженому виді, додаючи на свій смак шкварки з цибулею, сметанку. Інколи пістряки попередньо ще промочують у молоці, щоб були м’якішими або навіть перемелюють, засипаючи відтак запашну грибну суміш у борщ, суп. Пальці бажається облизувати за споживання цього вишуканого делікатесу. Харч неперевершено поживний!

Зазвичай сезон на пістряки на Міжгірщині розпочинається на старті травня, коли листя на деревах розвивається. І триває, до речі, короткочасно – два-три тижні, бо даний вид грибів блискавично старіє і стає непригодним. А цей рік став на диво винятком – вже у другій декаді квітня розпочалися лісові вояжі за першими, як ще їх синонімічно йменують “дерев’яними” грибами. Природним аномаліям нема меж – знову далося взнаки раннє потепління, а ще на руку грибникам виявилися рясні весняні дощі, які особливо сприяють появі пістряків.

Джерело: Голос Карпат
http://strichka.com/item/44108334

Далі...

Житомирщина: громадськість долучається до вивчення проблеми виробництва деревного вугілля в області

15:25 16.04.2016

За інформацією управління екології та природних ресурсів Житомирської ОДА громадяни північних районів області та громадські організації виявляють неабияку стурбованість з приводу недотримання відповідних норм при виробництві деревного вугілля. Адже це призводить до великої задимленості повітря та несанкціонованої вирубки лісових насаджень.

За ініціативи громадського об’єднання «Єдина справа» 15 квітня відбулась зустріч з начальником управління Вадимом Войцешуком. Під час зустрічі представники ГО повідомили, що під час роботи устаткування («бочок») в атмосферне повітря викидається оксид натрію, оксид сірки, вуглекислий газ, суспендовані тверді частинки, смоли, що негативно впливає на здоров’я людей. Крім того, було повідомлено про наявність у викидах забруднюючих речовин – фурфуролу і оцтової кислоти, які не зазначаються розробниками обгрунтовуючих матеріалів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Дані речовини є шкідливими і відносяться до 3-го класу небезпеки.

Окрім того, встановлення установок по виробництву деревного вугілля проводиться без залучення атестованих працівників. Ще більшої шкоди довкіллю завдає дане «виробництво», якщо для цього процесу використовуються лісові насадження з територій, які забруднені радіонуклідами внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС.

Також активісти повідомили про факти використання для виробництва деревного вугілля старих будівель, які розміщені в другій зоні безумовного (обов’язкового відселення).

За результатами зустрічі прийнято рішення створити робочу групу у складі працівників управління екології та природних ресурсів ОДА, державної екологічної інспекції у Житомирській області та представників громадського об’єднання «Єдина справа» по виявленню порушників природоохоронного законодавства під час виробництва деревного вугілля.

Про це повідомили у Житомирській ОДА

http://strichka.com/item/44121579

Далі...

На відпочинок — до мертвого лісу

ТУРБОТА
Cкандал довкола водоспадів на Путильщині обертається екологічною катастрофою


Смугарські (або Буковинські) водоспади, як і сотні років тому, струменять з гори один за одним у річку Смугар, утворені сімома її притоками. Ніхто їх не займав, ніхто не нищив. Відновили і водоспад під назвою Ворота, через який цієї зими лісівники почали нарешті вивозити з гір сухий ліс. Але так і не вивезли. Санітарну рубку припинили через виступи екологів. Путильські ліси опинилися на межі самознищення.


Пологи на дорозі

Водоспад Ворота відкриває вхід в урочище до Смугарських водоспадів. На відміну від нього, це безпосередньо річка. Під час сильної повені 2008 року розбурханий Смугар зніс грунтову дорогу, що здавна йшла поряд з ним між горами до хуторів, змінив русло і з триметрової висоти запінився стрімким потоком оголеною скелею.


Принаймні Воріт точно не було 1991 року, коли Чернівецький облвиконком своїм рішенням створив ландшафтний заказник місцевого значення «Буковинські водоспади». Але відвойовувати в річки дорогу горяни не стали: немає коштів, та й статус заказника не дозволяв розгорнути будівництво. Хоча то була єдина дорога, якою міг проїхати автомобіль. Тепер до розтоцьких високогірних хуторів Ями, Околена, Софійки, Товарниця можна дістатися лише в обхід горами та лісом — пішки або кіньми. Жодне авто не здатне осилити гірські мочарі і кручі. Отак щодня діти з хуторів долають до школи по кілька кілометрів. По продукти чи до лікаря селяни викликають гірське таксі — фіру.


— Якось у призначений час ішла в долину породілля, щоб поїхати в путильську райлікарню, та на гірській дорозі і народила немовля, — розповідає жителька села Розтоки Ніна Гуцу. — А старою дорогою в урочищі їздили колись і лісовози.


Тепер до водоспадів ходять лише туристи. Кілька років тому департамент екології Чернівецької облдержадміністрації урочисто відкрив тут туристичний маршрут. Як з’ясувалося, лише на словах.


— Маршрут досі не окультурено, про нього ніхто не турбується, — каже місцева жителька Наталія Петрюк. — Добре, що лісівники поставили через Ворота дерев’яні сходи-перелази.


Тож дістатися до Смугарських водоспадів — крутий екстрим з елементами ризику. Останніми роками дику картину довкола цього дива природи почали доповнювати ще й всохлі дерева, що стирчать на схилах дедалі більшою стіною сірих патиків. Видовище аж ніяк не для туристів.

Понівечену природу заповідних Смугарських водоспадів можна відновити, лише вирубавши сухостій. Фото з сайту buknews.com.ua

Сім разів подумай — раз скажи

Вивезти мертвий ліс із ландшафтного заповідника слід не тільки з естетичного, а й насамперед з екологічного погляду. Понівечені короїдом голі смереки становлять загрозу здоровим деревам. Проте знайти підприємців, охочих мати справу із сухостоєм, не так просто: затрати великі, зиску з ураженої деревини — мізер. Нарешті місцевий підприємець зголосився укласти з Карпатським держспецлісгоспом договір на таку рубку.


Цієї зими загули в урочищі вантажівки — через водоспад Ворота проклали тимчасову дорогу, щоб виїхати на центральну магістраль.


— Іншого шляху для вивезення лісу немає, — запевняє директор Карпатського держспецлісгоспу Василь Бурак. — Не думали, що будуть проблеми, оскільки по закінченні рубки мали відновити Ворота, зробивши водоспад ще привабливішим для туристів. Самі ж Смугари ми взагалі не чіпали.


За планом, на очищених схилах лісівники вже садили б молодий ліс. Проте вибухнув скандал, бо в розпал лісозаготівлі до водоспадів навідалися туристи.


Услід за знімками із засипаними гравієм Воротами в соціальних мережах розлетілися гнівні обурення від екологів і «стурбованої громадськості», а народні депутати зажадали від правоохоронців знайти і покарати винуватців.


Дорогу прибрали, русло Смугаря розчистили, водоспад Ворота цілковито відновили. Проте тепер екологічна катастрофа навколо Смугарських водоспадів набирає справді шалених обертів. Пані Анна з хутора Ями живе в її епіцентрі. Довкола хутора — лише сухостій. І так аж до перевалу.


— Ще того літа були зелені смереки, — розповідає жінка. — Нині страшно подивитися: мало не всі дерева всохли. А раптом у них вдарить блискавка, що часто буває в наших горах? Ми живемо, вважайте, в самому лісі.

Землеустрій за горами

Лісівники нічим зарадити не можуть. На вимогу правоохоронних органів за ініціативою громадськості вони припинили санітарну рубку хворих смерек. Зневажені скандалом підприємці взагалі зареклися сюди заходити з бензопилою.


Державна екологічна інспекція у Чернівецькій області, в якої досі до лісівників не було жодних питань, оштрафувала Карпатський держспецлісгосп на 22 тисячі гривень за проведення лісозаготівлі в заповідній зоні. Хоч ніхто не може пояснити: а де, зрештою, ця зона починається і закінчується?


У департаменті екології та туризму Чернівецької ОДА у відповідь на це запитання демонструють лише «Зобов’язання землекористувача», за яким Розтоківська сільська рада 2005 року чомусь дала згоду взяти під охорону «Буковинські водоспади», які переважно розміщені на території сусіднього села Підзахаричі.


Хоч з моменту утворення заказника минуло чверть століття, ніхто так і не потурбувався виготовити на нього належну землевпорядну документацію. Земельну ділянку не сформовано відповідно до чинного законодавства: не визначено її меж, площі, охоронної зони, цільового призначення, режиму використання. В картографічних матеріалах лісовпорядкування, у Державному земельному кадастрі її також немає. Розтоківська сільрада, компетенція якої закінчується на межі населеного пункту, не набула права землекористувача, як і Карпатський держспецлісгосп.


— Така юридична невизначеність існує щодо більшості об’єктів природно-заповідного фонду області, — зізнається директор департаменту екології Ярослав Когутяк. — Ми почали їх інвентаризацію, а там візьмемося і за проекти землеустрою.


Де шукати господаря?

Хаос, якщо не сказати іншого, в документації на землі державної власності породжує безлад і безвідповідальність у їх використанні. Смугарські водоспади в Путильському районі, проголошені дивом Буковини, залишилися без господаря не тільки де-юре, а й де-факто. Ніхто не став на їх справжній захист, не ухвалив рішення очистити заказник і прилеглу територію, де живуть люди, від екологічно небезпечного всохлого смеречника, навести там лад. Натомість посадовці області почали перекладати відповідальність один на одного, а потім і на Київ.


— Ми звернулися з листом до Мінекології, щоб його фахівці сказали, що нам робити із сухостієм на території заповідника, — каже голова Чернівецької облдержадміністрації Олександр Фищук.


У цій історії здоровий глузд лунав хіба у словах голови Путильської райдержадміністрації Миколи Савчука.


— Потрібно казати правду, навіть якщо вона не всім подобається. Всохлий ліс слід терміново забрати від заповідних водоспадів. Припинивши санітарну рубку, ми завдали природі великої шкоди, спотворили заповідник. Хто за це відповість?


Природно-заповідний об’єкт, наголошує Микола Савчук, не може існувати окремо від територіальних громад. А жителям розтоцьких хуторів потрібна дорога вздовж Смугарських водоспадів.

КОМПЕТЕНТНО                                                                                            

«Заповідні об’єкти потребують догляду»

Ілля ЧОРНЕЙ, завідувач кафедри ботаніки, лісового і садово-паркового господарства Чернівецького національного університету:

— Цей рік на Буковині оголошено роком природно-заповідних об’єктів. Потрібно поновити на них всю документацію, провести інвентаризацію, розписати режим функціонування, визначити, хто за них відповідає. Зрозуміло, органи місцевої влади не повинні стояти осторонь. Заповідні об’єкти – це їхній спадок і водночас можливість економічного розвитку за рахунок туризму і рекреації.

Помилково вважати, що на території природно-заповідного фонду заборонено проводити господарську діяльність. Навпаки. Приміром, в ботанічних заказниках — на луках з рідкісними рослинами — сінокосіння, розчистка від чагарників є обов’язковим елементом їх охорони.

Коли створювали ландшафтний заказник місцевого значення Смугарські водоспади, ніхто не міг передбачити, що там утвориться сухостій. Зайве наголошувати, що всохлі дерева треба забрати і засадити схили молодим лісом. Проблема в тому, як вивезти продукцію лісозаготівлі. Карпатський держспецлісгосп повинен був розв’язати її колегіально. Тепер потрібно зібрати екологів, землекористувачів, представників влади, активістів і визначити оптимальний спосіб транспортування деревини. А також відновити дорогу до гірських хуторів. Будь-який природно-заповідний об’єкт не повинен створювати громаді незручності, порушувати традиційний уклад життя.

А ще місцевим керівникам, господарникам слід вчитися розмовляти з громадськістю. Проте і вона має дослухатися до фахівців і науковців. А усі разом — рахуватися з інтересами місцевого населення.

http://ukurier.gov.ua/uk/articles/na-vidpochinok-do-mertvogo-lisu/

Далі...

Цього літа Закарпаття та Львівщину з’єднають лісові дороги

12:45, 16 КВІТНЯ     БЕЗ КОРДОНІВ




У Міжгірському районі триває будівництво двох автодоріг із ґрунтовим покриттям.

Перша з них з’єднає Колочаву та Німецьку Мокру із сусіднього Тячівського району. Лісова дорога між цими населеними пунктами була прокладена в 70 – 80-ті роки минулого століття під час будівництва продуктопроводу «Союз». Однак згодом дорожнє покриття розбили лісовози і знищили зсуви, тому користуватися ним стало неможливо.

В лютому цього року мешканці Н.Мокрої попросили відновити дорогу, яка значно пожвавила б економіку двох гірських районів. Маса туристів із Чехії, які приїжджають у Колочаву, зможуть відвідувати Н.Мокру та села Усть-Чорнянського куща, що призведе до відкриття нових туристичних баз, крім того, багатьох мешканців сіл із двох районів поєднують родинні стосунки. Зараз, щоб потрапити на автомобілі з Колочави в Н.Мокру, доводиться робити гак у 170 км, тоді як протяжність лісової дороги становитиме всього 7 кілометрів.

Станом на сьогодні важка техніка Держлісгоспу та Національного парку «Синевир» уже проклала проїзд, іде встановлення системи водовідведення, після чого дорожнє покриття, по якому зможе проїхати будь-який автомобіль, підсиплють гравієм.

Інша дорога, будівництво якої також іде повним ходом, з’єднає Нижній Студений (Міжгірський район) та Волосянку (Сколівський район Львівської області). Протяжність – близько 4-х кілометрів, частину, що веде зі Львівщини до адміністративної межі із Закарпаттям, прокладають лвів’яни, а з Нижнього Студеного у бік Волосянки – працівники управління Держлісгоспу в Закарпатській області. Відкриття дороги, яка також значно пожвавить економіку двох сусідніх регіонів, планується в середині літа, повідомила Закарпатська ОДА.

http://goloskarpat.info/boundless/571209b658ba1/?utm_content=03269

Далі...