ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

07 травня 2016

Волиняни просять не віддавати Білорусі частину лісу та Жирівський канал




Субота, 07 трав. 2016 22:03

Листи Президенту України, уряду й обласній владі відправили жителі села Ветли. Рукотворна річка має відійти сусідній країні за міждержавною угодою, яка набула чинності ще в 2013-ому. На місцевості територію розмежовують поступово. Коли два дні тому білоруські прикордонники спробували встановити знаки біля Ветлів, це викликало обурення селян. Чому – дізнавався Павло Мельничук.

Кораблі пустелі наступають

Так заявили херсонські лісівники, які проводили акцію протесту на площі Свободи обласного центру Херсонщини. В руках вони тримали плакати: «Без лісу буде пустеля», «Допоможіть зберегти ліси Херсонщини», «Знищити ліси можна за рік, а щоб виростити їх, потрібні десятиліття» ...

Ліс рятує від піщаних бур


- Нас довела до відчаю доля лісового господарства, - говорив інженер лісових культур держпідприємства «Великокопансое лісомисливське господарство» Володимир Мазуркевич. - Адже ліс єдиний порятунок від пилових і піщаних бур. Якщо не стане лісів - зникне все живе навколо. Моя думка: ми пізно зібралися. Раніше потрібно було, а не тоді, коли почали горіти і пропадати гектари лісів, що садили наші батьки і діди.

Відповідаючи на питання журналістів, лісівники заявляли, що Херсонщина переживає екологічну диверсію. У бюджеті 2016 року на програму розвитку лісомисливського господарства не виділено жодної копійки. Вперше з часу створення штучних лісів на Херсонщині, які виконують захисну функцію, держава припинила фінансування охорони цих насаджень від пожеж і самовільних рубок, а також висадку нових лісів. Оптимізація штату лісомисливського господарства за останні п'ять років дійшла до критичної межі. Чисельність працівників скоротилася вдвічі і становила на початку року 896 осіб. Люди змушені працювати на півставки, неповний робочий день, а деякі взагалі знаходяться в безкоштовному відпустці. Борг із зарплати становить чотири місяці.

- Через брак коштів на державних лісогосподарських підприємствах останнім часом знову були змушені звільнитися більше двохсот чоловік, - додає голова обкому профспілки працівників лісового господарства Марія Глод. - Уже немає можливості забезпечити повноцінну роботу лісопожежних станцій. Більшість колективів працюють неповний робочий день. Причому лісівники не можуть самі заробляти гроші. Адже ліси Херсонщини не є ресурсними. Наше завдання - збереження і примноження рукотворних лісів. Сьогодні над ними нависла серйозна загроза!

- Якщо чиновники не почують лісівників, - зазначав краєзнавець Сергій Потапов, - то нашим онукам доведеться добиратися в Скадовськ або Каланчак на «кораблях пустелі» - верблюдах. У давні часи просування пісків в лівобережній частині Дніпра стримував степовій покрив рослинності. Однак через хижацького ставлення до природи царських магнатів було порушено екологічну рівновагу цього куточка. Тільки один барон Фальц-Фейн, засновник заповідника Асканія-Нова, випасав тут до мільйона своїх овець, які, знищуючи траву, розширювали можливості для вітрової ерозії.

Потапов розповів, як створив ці тягнуться на півтори сотні кілометрів від Каховки до Чорного моря піски могутній Дніпро. Відхиляючись, під впливом обертання землі вправо, він залишав на лівобережжі величезні кварцові наноси. У п'ятдесятих роках минулого століття багато жителів Херсонщини допомагали працівникам лісгоспів висаджувати саджанці сосен на пісках. А потім раділи, що деревця, міцно вчепилися в піски, дали притулок кабанам, косулям, плямистим оленям і манили людей грибним ароматом.

А може, обійдемося без радикальних заходів


СПОЧАТКУ під деревами з'явилися маслюки, зеленушки. А коли ліс «дозрів», то прийшла пора в старих сосняках і білим грибам. Збирати їх почали не тільки місцеві жителі, а й приїжджі херсонці. А для деяких гриби стали мало не головним видом заробітку. Причому їх навіть не було потрібно вивозити на ринок. Оптовики і заготівельники приїжджали на фургонах прямо до узліссях лісу. А головне, ліс стримав згубний вплив суховіїв, почала підвищуватися врожайність полів, на яких стало більше накопичуватися вологи.

Однак останнім часом великих втрат рукотворним лісах стали наносити пожежі. Учасники акції протесту наголошували, що через безгрошів'я лісові пожежні станції забезпечені сьогодні кадрами лише на десять відсотків своєї потреби. Бракує пального. У лісників створюється таке враження, що хтось із спритників «стимулює» в верхах ситуацію, що склалася, щоб можна було збагатитися на продажу або переробки стовбурів дерев, звільнених вогнем від гілок. І багато жителів області впевнені, що лісові пожежі починаються не від чиєїсь пустощі або необережності, а саме на «замовлення» «діловарів», що втратили совість.

Через кілька днів після протестної акції в Херсоні відбулося виїзне засідання Комітету з питань бюджету Верховної Ради України, на якому були обговорені питання фінансового забезпечення місцевих лісомисливських господарств. Начальник Херсонського обласного управління лісового та мисливського господарства Віктор Тищенко зазначив на засіданні, що 90 відсотків лісів Херсонщини мають штучне походження і виконують суто екологічні та захисні функції. Він підкреслив, що прийнятий Верховною Радою Закон «Про Державний бюджет України на 2016 рік», що економить на розведенні лісів і захисту їх від пожеж, обернеться ерозією ґрунтів і зниженням урожаїв сільськогосподарських культур.

- Не можна ставити лісове справу в наших місцях в залежність від промислового використання деревини, - говорив заступник голови Цюрупинської райдержадміністрації Костянтин Буганов. - Адже херсонські ліси в першу чергу необхідні для утримання сипучих пісків. Якщо про це забути, то дуже скоро міста і селища Херсонщини виявляться в оточенні піщаних барханів.

На засіданні було одноголосно прийнято рішення звернутися до Верховної Ради України і Кабінету Міністрів України з приводу збільшення видатків Державного бюджету України на 2016 рік, що стосуються фінансової підтримки державних підприємств лісової галузі Херсонської області, на суму два мільйони 805 тисяч гривень.

- Профспілки Херсонщини підтримують протестні дії лісівників, - підкреслював голова Херсонського обласного міжгалузевої ради профспілок Петро Лазник. - Якщо ж Уряд нічого не зробить для поліпшення ситуації в області, то, думаю, заходи доведеться приймати більш радикальні. Треба рятувати землю від бездумних і бездушних тимчасових правителів, для яких боротьба за владу стає важливіше справжньої турботи про природні ресурси.

Херсонська область.
http://rg.kiev.ua/page5/article36192/

06 травня 2016

Леса и лесной сектор Турции

Хорошая старая статья о лесном хозяйстве Турецкой республики

Полякова Л., Попков М., Сторожук В., Кирилюк С., НИЦЛ

WoodBusiness №4 2003

Площадь лесов Турции 20,7 млн га. Лесистость около 26% . Почти половина лесов произрастает на деградированных землях . Треть насаждений порослевого происхождения. Доля культур составляет 12%, причем основная их часть (1.8 млн.га) создана на землях, не пригодных для использования в сельском хозяйстве. Растущий запас - 1,2 млрд.м3, средний запас 56 м3/га (125 м3/га в высокоствольных и 33 м3/га в низкоствольных насаждениях). Ежегодный прирост - 34,3 млн м3. Рубками ежегодно выбирается около половины (51.7% в 2001 году) прирастающей древесины. В зависимости от условий произрастания текущий годичный прирост варьирует от 20 м3/га (плантации быстрорастущих пород на побережье Черного моря) до 1-2 м3/га (дубовые леса внутренних, засушливых регионов страны). За последние три десятилетия лесная территория увеличилась на 2,5%, растущий запас на 22% и прирост на 15%. 

Турция является родиной 584 древесных видов, 76 из которых - эндемики. Хвойные насаждения преобладают на 54% всей лесной территории. На их долю приходятся основные площади (71%) высокоствольных насаждений. Дубовые, буковые и прочие лиственные леса в основном представлены низкоствольными, порослевыми древостоями (рис.1.).

Рис.1. Породный состав лесовРис.2. Распределение лесов по категориям с учетом режима хозяйствования
Основная часть турецких лесов (80,3%) имеет эксплуатационное значение. Среди лесов, выполняющих преимущественно экологические и социальные функции (19,7%), преобладают почво- и водозащитные леса (78,9%) и национальные парки (20,1%). В настоящее время в Турции функционирует 33 национальных (первые два были образованы в 1958 году) и 16 ландшафтных парков, 35 заповедников, 56 памятников природы, 53 заказника, 428 рекреационных участков, 12 исследовательских насаждений. Только 3,9% лесной территории строго заповедана. Остальная часть особо защитных лесов выращивается при ограниченном режиме лесопользовании (рис.2). 

Лесное хозяйство Турции имеет многовековую историю. Во времена Османской империи леса рассматривались как дар божий и использовались только для военных нужд. Первая попытка законодательного регулирования лесных отношений предпринята в 19 веке (Земельный закон, 1856). В 1924 году был издан закон о методах управления лесами и их использовании. Первый полноценный лесной закон датирован 1937 годом. Он закрепил положение о многообразии форм собственности на леса. Однако уже в 1945, в связи с быстрым уменьшением площади и ухудшением качества лесов, все они были национализированы. В последующем многообразие форм собственности на леса было восстановлено, но лишь небольшая их часть была возвращена бывшим владельцам. По действующему лесному закону (1956 года, с последующими добавлениями и поправками), в Турции существует три вида собственности на леса, - государственная, частная и общественных организаций. Однако до настоящего времени практически все леса (99,9%) находятся в государственной собственности, которая в соответствии с конституцией страны не может быть переведена в другие виды.

Все вопросы, связанные с ведением лесного и охотничьего хозяйства, лесоразведением и лесомелиорацией, охраной лесных экосистем в заповедниках и национальных парках от имени государства решает Министерство лесного хозяйства Турции, вновь созданное в 1991 года. В своем подчинении оно имеет 4 директората(схема):
  • генеральный директорат лесного хозяйства (ГДЛХ) - ответственен за охрану леса, лесовосстановление и реконструкцию насаждений, лесоустроительное планирование, ведение кадастра, рубку и продажу древесины и недревесных лесных продуктов, строительство дорог;
  • генеральный директорат лесоразведения и контроля эрозии (ГДЛКЭ) - ответственен за лесоразведение, контроль за распространением эрозии, проведение реконструктивных мероприятий на деградированных лесных землях. Директорат контролирует 2.3 млн.га эродированных и требующих облесения земель;
  • генеральный директорат национальных парков, охотничьего хозяйства и дикой природы (ГДНП) - ответственен за ведение хозяйства в национальных парках, заповедниках, ландшафтных парках, памятниках природы и местах рекреационной нагрузки на 1,7% лесной территории (1,8 млн. га заказников находятся в подчинении ГДЛХ, генетические резерваты и лесосеменные насаждения контролируются институтом лесной дендрологии);
  • генеральный директорат, по связям с лесными деревнями (ГДЛД). Деятельность директората связана с решением проблем, возникающих в лесных деревнях (предоставление кредитов, займов и иных льгот, поддержка малого бизнеса в области деревообработки).


На региональном уровне министерство имеет две независимые друг от друга структуры. Региональные дирекции функционируют под управлением ГДЛХ, а региональные директораты находятся в совместном подчинении других генеральных директоратов. Наличие двух независимых служб под эгидой одного министерства создает определенные сложности (повышаются административные и накладные расходы), однако пока в целом себя оправдывает. В составе министерства работает 3813 лесных инженеров, 8196 лесных сторожей, 11513 профессиональных и административных сотрудников, 3097 постоянных и 16900 временных рабочих. 

Кроме министерства лесной сектор включает объединения лесных деревень, 9 лесных факультетов, 12 исследовательских организаций лесного профиля, неправительственные организации и предприятия лесной промышленности, которые сосредоточены, как правило, в частных руках. Наличие лесных деревень (18358) является отличительной чертой лесного хозяйства Турции. Такие деревни находятся в лесу или в непосредственной близости от леса. Их население, более бедное, чем в целом по стране, составляет 49,5% сельского населения или 14,7% всего населения страны. С целью обеспечения занятости и повышения уровня жизни жителей лесных деревень государство по льготным ценам отпускает им древесину, способствуя развитию мелкого и среднего бизнеса. Перерабатывающие древесину кооперативы лесных деревень могут приобретать по льготной цене до 25% пиловочника и балансов. Также по льготным ценам жители лесных деревень получают и основной объем дров (до 80%).

Численность частных компаний, занятых ведением лесного хозяйства, в Турции не велика. Однако, в последние годы быстрыми темпами увеличивается число частных питомников, специализирующихся на выращивании лесных, быстрорастущих и декоративных пород, а также фирм, выполняющих работы в государственных лесах по контракту. Современное лесное законодательство Турции включает ряд взаимосвязанных законов, - лесной кодекса, закон о поддержке развития лесных деревень, взаимосвязанные законы о министерстве лесного хозяйства и генеральном директорате лесного хозяйства, законы о национальной стратегии расширенного лесовосстановления и о национальных парках. Оно тесно связано с природоохранным и иным законодательством, в частности законами об охране окружающей среды, о пастьбе скота, об охоте, о развитии туризма, о земельном кадастре, о сохранении культурных ценностей.

Законом предусмотрена возможность передачи местным жителям и частным инвесторам деградированных земель для целей лесоразведения. Собственность на землю при этом сохраняется за государством, а предприниматель получает право свободного использования полученной прибыли. Впрочем, интерес к подобным сделкам со стороны частного сектора не велик. Лесные земли, утратившие свое целевое назначение, могут быть изъяты из лесохозяйственного цикла и проданы местным жителям, их использующим. На практике этой возможностью пользуются компании, занимающиеся туризмом и добычей полезных ископаемых, а не бедные жители лесных деревень. 

Лесное хозяйство в стране ведется на основе долгосрочных и краткосрочных планов. Секторальные 5-летние планы разрабатываются с 1963 года. В настоящее время реализуется 8-й план (2001 - 2005 гг.). Ежегодно публикуются отчеты, в которых анализируется ход выполнения плана. К их составлению привлекают не только работников Министерства, но и специалистов учебных, частных и неправительственных организаций. Долгосрочные планы охватывают 20-летний период. Первый такой план принят в 1973 , а второй в 1990 году.

Непосредственное планирование осуществляет каждый генеральный директорат в соответствии с направлениями своей деятельности. Составляемые планы узконаправленны, проектируемые лесные операции стандартизованы и обязательны к исполнению. Собственно лесоустройство проводится ГДЛХ на площади около 1.5 млн.га ежегодно. Стоимость работ - 3 $/га. Лесоустроительные планы могут составляться и частными компаниями, но цена их заметно выше ( 4-5$/га). 

Об основных направлениях деятельности Минлесхоза Турции позволяют судить цифры, характеризующие объемы работ, выполненных в 2000 году:
  • Выращено 126 млн. штук сеянцев
  • Создано 106,9 тыс.га насаждений. При этом лесные культуры (94% хвойных) созданы на 30,6 тыс.га лесосек и 24,5 тыс.га деградированных земель
  • Мелиорация проведена на 5 тыс. га пастбищ
  • Создано 1,1 тыс. км новых дорог, реконструировано 1,5 тыс км дорожного покрытия

Значительный урон лесам Турции наносят лесные пожары. В среднем ежегодно отмечается более 2 тыс возгораний, охватывающих площадь 12 тыс.га. С 1963 по 2000 год пожарами пройдено 477,6 тыс. га лесных земель. Большая часть возгораний происходит вблизи лесных деревень. Не меньший вред лесам страны наносит и выпас скота.

Несмотря на увеличение ежегодного прироста, в 2000 году Министерство лесного хозяйства снизило расчетную лесосеку с 22,8 до 17,9 млн м3. Данное решение вызвано очень высоким уровнем нелегальных рубок в стране (рис.3). Сортиментная структура заготавливаемой древесины (рис.4) свидетельствует о крайне низком качестве поступающего в рубку леса. Из 27,9 млн. м3, заготовленных в 2000 году, более 64% пришлось на дрова. Доля пиловочника 1 и 2 сорта составила менее 5%.
Рис.3. Структура лесозаготовок (2000 г.)Рис.4. Сортиментная структура заготовленной древесины

Основным источником средств для покрытия расходов на ведение лесного хозяйства, мелиорацию и охрану окружающей среды являются средства, полученные от продажи древесины и государственные инвестиции. Каждый генеральный директорат формирует специализированные денежные фонды и распоряжается ими.

ГДЛХ - аккумулирует средства на двух счетах: основном - куда поступает выручка от продажи древесины и дополнительном - где аккумулируются средства от некоммерческой деятельности и государственные дотации. В 2000 году директорат получил из бюджета 17,7 млн $, что составило 4,8% от общего дохода. Основные статьи расхода: рубка и трелевка леса (26,1%), заработная плата (23,9%), охрана леса (8,8%), лесовосстановление (8,0%), содержание офисов (4,9%), строительство и ремонт дорог (4,7%), хранение древесины (3,9%). Крупной затратной статьей являются отчисления в бюджет и другие фонды министерства. Прибыльными являются менее половины лесхозов, находящихся в подчинении ГДЛХ. Ситуация осложняется из-за значительных потерь в связи с реализацией значительной части древесины по сниженным ценам.

ГДЛКЭ - формирует собственный фонд, средства которого используются на цели лесоразведения и борьбы с эрозией. Источником наполнения фонда являются бюджетные дотации (17,2 млн $ в 2000 году), отчисления при продаже древесины, перечисления ГДЛХ, министерства охраны окружающей среды, получателей субсидированных лесных продуктов и доноров. В законодательстве отсутствуют четкие механизмы, принуждающие делать соответствующие выплаты, что приводит к несвоевременному наполнению фонда. Наибольший долевой взнос делают ГДЛХ и министерство охраны окружающей среды. 

ГДНП - финансирует свою деятельность из собственного целевого фонда. Значительная часть средств фонда перечисляется из бюджета (10,6 млн. $ в 2000 году, из которых 67,7% истрачено на содержание национальных парков). Выделяемой суммы недостаточно для покрытия всех затрат необходимых для ведения хозяйства в национальных парках и охранных территориях. Доходы от охотничьего хозяйства не высоки и полностью используются на охрану диких животных. 

ГДЛД - финансируется из отдельного фонда, созданного при этом директорате. Основные источники его наполнения в соответствии с законом, - отчисления из национального бюджета (0,1%) и перечисления ГДЛХ (3% дохода от продажи древесины и 10% от ежегодной прибыли). Однако, фактически директорат постоянно не до финансируется, как бюджетом, так и ГДЛХ и испытывает острую нехватку средств. 

В Турции существует специальный налог на лесные ресурсы, зависящий от вида собственности, уровня и объема лесовосстановления и лесоразведения, качества лесных ресурсов (может быть отрицательным в случае истощенных ресурсов). Налог ежегодно определяется государством и платится за каждый кубометр проданной древесины и каждую единицу проданных не древесных, лесных продуктов. Фактически это надбавка к цене продукции, которая ложится на плечи покупателей. Полученные средства аккумулируются ГДЛХ (дополнительный счет) и используются на лесоразведение и лесоустроительное планирование. 

Деревообрабатывающая промышленность

Деревообрабатывающая промышленность, в основном представлена мелкими частными лесопильными предприятиями. Она занимает небольшое место в экономике страны, но считается важным фактором социального развития сельских регионов (борьба с безработицей, выравнивание доходов). Государственные деревообрабатывающие предприятия, начиная с 1993 года, стали быстро приватизироваться, однако, хотя некоторые предприятия и были модернизированы, основные цели приватизации (привлечение инвестиций, обновление технологий, увеличение производительности) так и не были достигнуты. К числу факторов сдерживающих развитие деревообрабатывающего сектора следует отнести: дефицит деловой древесины, снижение темпов строительства; рост использования материалов, заменяющих древесину; не устойчивость финансовых рынков; высокую себестоимость лесозаготовок на отдалённых труднодоступных участках; отток инвестиций в страны Восточной Европы и СНГ, имеющие преимущества в сырье, стоимости и квалификации рабочей силы. Положительные моменты, - быстрая перестройка структуры потребления, рост населения, урбанизация, большой и динамичный внутренний рынок. 

Производство пиломатериалов - около 10 млн. кбм в год имеет тенденцию к уменьшению, за счет снижения потребления из-за замены цельнодеревянных изделий древесными плитами и не древесными заменителями. Большинство лесопильных предприятий представляют собой небольшие цеха в сельской местности. Однако их общее число постепенно сокращается за счет укрупнения и интеграции (к примеру, с мебельным производством). Совершенствуются производственные технологии, обновляется и расширяется ассортимент продукции, улучшается ее качество. 

Производство ДСП, в основном ориентированное на внутренний рынок, после периода устойчивого роста (до 1996 года), стало снижаться. В 2000 году оно оценивалось в 2 млн.кбм. Экономический кризис 2001 года привел к остановке 9 заводов из 24, что эквивалентно изъятию мощностей для производства 400 тыс. кбм ДСП в год. За счет ввода системы льгот для инвесторов к 2005 году планируется увеличить выпуск на 25%.

Производство ДВП имеет большой потенциал и, несмотря на экономический кризис, стремительно растет. В связи с растущими капиталовложениями и льготами для инвесторов прогнозируется, что к 2005 году выпуск ДВП будут удвоен и достигнет 1.3 млн кбм в год. 

Производства фанеры, которое ежегодно держалось на отметке 60 тыс.кбм, снижается. Одновременно растет ее импорт, в том числе и из Украины (в 2002 году Украина импортировала в Турцию в 2,3 раз больше фанеры, чем в 2001).Несмотря на появление заменителей, уровень потребления фанеры остается высоким. Те же тенденции характерны для производства, потребления и торговли шпоном.

Целлюлозно-бумажное производство

Производство бумаги является одним из наиболее быстро растущих секторов турецкой экономики, который представлен 36 бумажными и картонными фабриками, 5 из которых являются государственными, 4 - транснациональными, а остальные частными. Доля государственных предприятий в общем объеме производства (в настоящий момент примерно 25%) снижается, что вызвано потерей конкурентной способности из-за хронического отсутствия инвестиций в техническое перевооружение. Развитие сектора обеспечивает частный бизнес. Производство бумаги и картона увеличилось с 0,9 млн. тонн в 1992 году до 1,6 млн. тонн в 2000 году (рост - 66%). За этот же период потребление возросло в два раза - с 1.2 млн. тонн 2.5 млн. тонн и достигло 38 кг в год на душу населения. По оценкам экспертов сектор имеет большой потенциал для роста. Целлюлозное производство, большая часть которого принадлежит государству, не претерпело значительных изменений. Годовое производство всех видов целлюлозы составляет 470 тыс.т, при потреблении 1,1-1,5 млн. т. Значительных перемен в целлюлозном производстве в ближайшем будущем не ожидается. 

Торговля лесопродукцией

До 1993 года в Турции действовали высокие таможенные тарифы (до 20%) на импортируемую древесину. Занимая монопольное положение на внутреннем рынке ГДЛХ поддерживал очень высокие цены на древесину. После подписания таможенного соглашения с ЕС ввозные тарифы были отменены, в связи с чем резко увеличился ввоз в страну круглого леса и продукции лесопиления, что вызвало обвальное падение цен (табл.1) К 2000 году общий объем импорта превысил 1.5 млн м3 (около 10% общего потребления). Экономический кризис начала тысячелетия, сопровождающийся резким ослаблением турецкой лиры, вызвал очередное падение импорта древесины в Турцию (в 2001 году он сократился почти на 50%). В 2002 году ситуация начала быстро стабилизироваться. Основными поставщиками лесопродукции на турецкий рынок являются РФ и другие страны СНГ, в том числе и Украина. Импорт, в основном, состоит из круглой древесины и пиломатериалов, в то время как экспорт - из продукции глубокой переработки. Доля круглой древесины и пиломатериалов в объёме импорта составляет 53 и 14%, соответственно. В породном отношении импортируется сосна, бук, пихта и ель плюс тропические виды (рис. 8) Экспорт круглой древесины незначителен. Экспорт пиломатериалов колеблется между 40 000 и 160 000 кбм в зависимости от колебаний валютных курсов и спроса на внутреннем рынке. 

Рис.7 Динамика экспорта-импорта лесопродукцииРис.8. Породная структура импортируемой древесины в 2000 году
Импорт украинской древесины в Турцию, в основном пиловочника в конце 90-х годов стремительно растет: в 1998 он равен 10.8, а в 2000 уже 24,3 млн.$. Кризис 2001 года поставил в сложное положение многие предприятия, ориентированные на турецкий рынок: объем украинского экспорта в Турцию упал до 8,4 млн.$, то есть почти в три раза. В 2002 году он начал стабилизироваться.




Таблица 1. Динамика цен на круглые лесоматериалы ($/м3)
Сортимент199219962000
Пиловочник 3 сорта   
Сосна15811166
Бук15412583
Пихта и ель1499661
Пиловочник 2 сорта   
Сосна259204108
Бук199184143
Дуб367211155
Фансырье   
Бук243201165
Дуб420381301
Балансы (без коры)363432
Телеграфные столбы  104,4
Рудстойка  45
Дрова  19,2

Депутати Полтавщини голосують за ліси!




На пленарному 7 засіданні сесії сьомого скликання Полтавської обласної ради, яка відбулася наприкінці квітня 2016 року прийнято довгоочікувану лісівниками області програму комплексного розвитку лісового господарства «Ліси Полтавщини на період 2016- 2025 роки», покликану продовжити справу примноження лісових багатств регіону, розпочату в попередні роки.

Нова лісівнича програма розроблена у відповідності до Стратегії розвитку Полтавської області і передбачає заліснення неугідь та малопродуктивних земель на перші кілька років, що дозволить збільшити рівень лісистості регіону. Також програмою передбачено заходи із забезпечення охорони і захисту лісів, нарощування їх ресурсного та екологічного потенціалу. Напрями та заходи програми розраховані не тільки на державні лісогосподарські підприємства області, а й на інших лісокористувачів усіх форм власності.

Щодо фінансового забезпечення програми, то в рамках її реалізації кошти обласного бюджету будуть залучатися виключно на виконання робіт, які входять до переліку природоохоронних заходів і включають чотири основні позиції: створення нових лісів, протипожежний захист лісів, боротьба із шкідниками лісу та утилізація відходів лісозаготівельної діяльності.

На 2016 рік з екологічного фонду обласного бюджету на потреби лісової галузі виділено 4,274 млн. грн., які будуть спрямовані на створення нових лісів, обробіток хвойних насаджень від шкідників та придбання лісопожежної техніки та обладнання.

Дана програма була прийнята за підтримки обласної державної адміністрації, яка ініціювала розробку програми, членів профільних постійних комісій обласної ради, а також всім депутатів, які підтримали пропозицію щодо її затвердження.

Юрій Рогожинський, завідуючий сектору л/г

- See more at: http://upravles.gov.ua/press/novini-upravlinnya/1462463843#sthash.BHLszPrN.dpuf

На міністерській нараді на Львівщині доручили пропрацювати розширення меж 3-х природних парків Закарпаття

Міністр екології та природних ресурсів України Остап Семерак доручив керівникам національних природних парків Карпатського регіону підготувати проект щодо розширення меж природо-заповідних територій Карпат


На міністерській нараді на Львівщині доручили пропрацювати розширення меж 3-х природних парків Закарпаття
Відповідне доручення під час наради в Яворівському національному природному парку міністр екології та природних ресурсів Остап Семерак дав керівникам національних природних парків, які працюють на території чотирьох областей Карпатського регіону.

Нагадаємо, що 5 травня Остап Семерак перебуває із  робочим візитом в Львівській області. Мета – ознайомитися із роботою та напрацювати план розвитку національних природних парків Карпат.

«Ми  повинні змінити підходи до збереження природних комплексів – перейти від пасивного спостереження та досліджень за змінами, що відбуваються у довкіллі, до розроблення та впровадження конкретних наукових рекомендацій, програм. Потрібно все зробити для збереження і відтворення рідкісних видів рослинного і тваринного світу, збереженого у національних природних парках Карпат», - зазначив під час наради Міністр екології та природних ресурсів.Остап Семерак  підкреслив,  особливу роль  в збереженні довкілля України   Карпатських лісів:

«Праліси Карпатського біосферного заповідника та Ужанського національного природного парку увійшли до складу пам’ятки Всесвітньої природної спадщини ЮНЕСКО «Букові праліси Карпат та давні букові ліси Німеччини». Ці ліси складають основу природоохоронних територій Карпатського регіону, але ще чимало їх є незаповідними і масово вирубуються», – зазначив Остап Семерак.

На думку міністра, сьогодні потрібно спільно працювати над розширенням національних природних парків Українських Карпат: «Ми повинні підтримати і сприяти реалізації проекту «Збереження Українських Карпат», в рамках якого передбачено розширення територій 9-ти національних природних парків майже на 80 тисяч гектарів, серед яких Карпатський, Ужанський, «Синевир», «Гуцульщина», Вижницький, «Зачарований край», «Верховинський», «Черемоський», «Сколівські бескиди», -  зазначив міністр.

Остап Семерак дав доручення  керівникам національних природних парків підготувати проекти розширення існуючих національних природних парків та закликав  представників громадськості активно надавати свої експертні пропозиції.
«Нарешті, ми  потужно продовжимо впровадження вимог українського законодавства щодо збільшення площі заповідних територій до 15% від площі держави. Я вимагаю від керівників установ природно-заповідного фонду в тижневий термін надати свої пропозиції щодо розвитку кожної установи та доповісти, в якому стані знаходяться перспективи розширення ввірених вам об’єктів», – наголосив Остап Семерак.
Нагадаємо, що відповідно до доручень Мінприроди, при обласних адміністраціях у Закарпатській, Івано-Франківській та Чернівецькій областях створені і діють спеціальні робочі групи.

Разом з тим, не дивлячись на активну підтримку науковців та громадськості, державні підприємства лісової галузі ще не прийшли до згоди стосовно включення особливо цінних ділянок до складу парків. Затягування розгляду даного питання вони аргументують необхідністю провести цілий ряд лісогосподарських та протипожежних заходів, а також здійснити комплекс необхідних соціально-економічних розрахунків.

Міністр зазначив, що існуюча система ведення лісового господарства не сприяє збереженню пралісів та старовікових лісів, і зазначив, що готовий  працювати з  парламентом над удосконаленням законодавства в  частині збереження пралісів, спрощення процедури лімітування використання природних ресурсів на територіях і об’єктах природно-заповідного фонду,  приведення їх до європейських стандартів.

«Впевнений, що система управління лісовими ресурсами в національних природних парках дозволить зберегти лісові екосистеми, їх природний і культурний потенціал, при цьому забезпечить збалансоване їх використання, сприятиме надходженню  туристичних інвестицій у Карпатський регіон», – зазначив Остап Семерак.

06 травня 2016р.

Міністр екології в Косові


Усі керівники національних природних парків України обиратимуться на відкритих конкурсах. Про це Міністр екології та природних ресурсів України Остап Семерак заявив під час робочої поїздки Прикарпаттям. Посадовець відвідав Національний природний парк «Гуцульщина», де поспілкувався із працівниками парку та природоохоронцями області, ознайомився із станом природних екосистем парку. А ще на власні очі побачив масштаби вирубування лісу в Карпатах.


На зустрічі з колективом НПП «Гуцульщина» Міністр екології та природних ресурсів України Остап Семерак вирішує оглянути проблемні території парку, де здійснюються незаконні рубки лісів у межах природно-заповідного фонду без отримання відповідних лімітів.

Громадськість Косівщини кілька годин домагалася зустрічі з міністром. Аби зустрітися із посадовцем зупинили його автомобіль. Чимало жителів району чекали Остапа Семерака під будівлею Косівської Райдержадміністрації. Усі мали що сказати міністру.

Міністр вражений масштабами вирубки лісів у Карпатах. А ще посадовець не задоволений роботою екологічної інспекції в області і дає доручення звільнити її керівника Ігоря Стефурака. Хоча останній запевняє — його відомство ініціює перевірку незаконної вирубки лісів.

Міністр екології Остап Семерак обіцяє ініціювати комплексне вирішення питання збереження природного фонду України на засіданні Кабміну. А ще запевняє — відтепер директорів парків призначатимуть виключно на конкурсних засадах.

Аби навести лад та призупинити масову вирубку лісів посадовці сподіваються на підтримку Уряду та Президента, а також на злагоджену спільну роботу місцевих органів влади та самоврядування.

Категорія: Державна влада, Екологія, Суспільство, Туризм
http://galtv.if.ua/news/view/2016/05/05/7875/

Ущерб от лесных пожаров в Канаде может обойтись страховщикам в $7 млрд


    Лесные пожары в канадской провинции Альберта могут обойтись страховым компаниям более чем в $7 млрд, что станет самой высокой суммой компенсаций от природных катастроф в истории страны, сообщает Reuters. Как пояснил аналитик BMO Capital Markets Том МакКиннон, наихудший сценарий был выбран в сравнении с лесными пожарами 2011 года в городе Слейв-Лейк провинции Альберта. Тогда из-за пожаров было уничтожено 374 дома, еще 19 тысяч были частично разрушены. В результате страховым компаниям пришлось выплатить более $500 млн.

    Ранее в провинции Альберта было объявлено чрезвычайное положение из-за мощных лесных пожаров, которые действуют в регионе. Сообщается, что обязательная эвакуация затрагивает около 80 тыс. человек, и жильцов убедительно просят не пытаться вернуться в свои дома. В ликвидации пожаров задействовано уже более 250 пожарных, а также вертолеты и воздушные танкеры.

    Напомним, 80-тысячный город в Канаде эвакуируют из-за лесного пожара. Жители Форта МакМюррей оказались застигнуты огнем врасплох. Как сообщает телеканал CBC, после того, как свои дома покинула почти половина города, места в лагере для эвакуированных закончились. Помощь местным властям предложил премьер-министр страны Джастин Трюдо.

    Подробнее о ситуации читайте в материале «Ъ FM» «Это крупнейшая эвакуация в истории города».




    http://strichka.com/item/45189582

    Подробнее:http://www.kommersant.ru/doc/2980384

    05 травня 2016

    Лісові пожежі в Канаді охопили вже 85 тисяч гектарів

    Канада

    Image copyrightReuters
    Лісові пожежі у канадській провінції Альберта охопили площу в 85 тисяч гектарів і поширюються в південному напрямку, повідомляє місцева влада.
    У гасінні полум'я беруть участь понад 1,1 тис. пожежних і 145 вертольотів.
    З районів, охоплених пожежами, евакуйовано більше 88 тисяч осіб. Смертельних випадків в результаті стихії не зафіксовано.
    Люди, які змушені покинути свої будинки, знаходять прихисток зокрема на хокейних аренах і у шкільних спортзалах.
    Точна причина пожеж поки не встановлена. Імовірно, вони виникли через спекотну погоду і відсутність опадів. Влада побоюється, що площа пожеж буде збільшуватися, хоча в найближчі дні прогнозується похолодання й дощі.

    Через вирубку лісів у Херсоні почались пилові бурі. ВІДЕО




    Понад півстоліття мешканців кількох сіл на Херсонщині від піщаних буревіїв захищав густий ліс, та його почали знищувати. Селяни б'ють на сполох. Натомість, лісники стверджують, що все не лише законно, а й корисно для хвойного масиву.


    Георгій мешкає в селі Забарине і знає цей ліс, як свої п'ять пальців. Бачив за життя чимало, але такої безжальної вирубки не пригадує.

    До цього місця практично не доїхати. Глибокі піски подолає далеко не кожен позашляховик. Свіжа галявина тут з’явилася всього за кілька тижнів.

    Місцеві активісти кажуть – прикриваючись санітарною вирубкою лісники нищать і цілком здорові дерева. За три доби забаринські сосни забрали невідомі вантажівки.

    Обласні чиновники не приховують – рубають з їхнього відома, бо все начебто законно.

    А ось і наслідки надсумлінного виконання. Так ліс під Забарино тепер виглядає з супутника.
    Велетенський хвойний масив на Херсонщині висадили у п’ятдесяті, щоб зупинити рух олешківських пісків. Вирубка лісу вже дається взнаки – кажуть місцеві, населені пункти почали турбувати пилові бурі.

    Якщо на ‪‎Закарпатті‬ ліс рубають лісівники, то вони одразу ж і відновлюють

    Закарпатське обласне управління лісового та мисливського господарства вважає, що тема збереження Карпатських лісів є надзвичайно актуальною і потребує об’єктивного, фахового, неупередженого і правдивого висвітлення.

    Так, останнім часом на будь-яку інформацію про вирубку лісу громадяни реагують гостро, адже всі ми бачимо, що деревина вивозиться. Але вона транспортується через Закарпаття за кордон не тільки з Закарпатської, але й із Львівської та Івано-Франківської областей. Натомість усі ділянки, на яких відбуваються рубки, здійснюється й лісовідновлення.
    Щодо останньої інформації (територія на Червоній горі, що на Мукачівщині), про яку йде мова в ЗМІ, то ця ділянка представляла собою суцільну санітарну рубку в Мукачівському лісництві ДП «Мукачівське ЛГ», яка проводилася у минулому році в кварталі 10 виділ 13 площа 3,9 гектара згідно лісорубного квитка №451304 від 17 липня. Виписаний лісорубний квиток на підставі Акту обстеження, яке проводилося 10 липня та Дозволу ЗОУЛМГ №03-29-1094 від 13 липня.

    На цю ділянку було надано відстрочення на заготівлю деревини до 31 травня цього року. На даний момент рубка в стадії завершення, вона була доцільною.

    На свіжовирубаній ділянці площею 3,9 гектари лісівники одразу ж заклали новий ліс. Висадили 21 тисячу саджанців дуба. Поряд ще залишилася ділянка ялинового лісу площею три гектари, в якому теж багато всохлих дерев.

    - Якщо дерева вже пошкоджено шкідником - це означає, що дерево хворе і за рік-два стане сухим. Цю ділянку лісу теж потрібно вирубувати і засаджувати по-новому. Так ми постійно і робимо, - каже директо Мукачівський Лісгосп Василь Анталовський.

    Прес-служба Закарпатського ОУЛМГ