Анатолій Карпук: «Санітарно-оздоровчі заходи із захисту лісів не слід плутати з їхньою вирубкою»

Одним із резонансних рішень депутатів облради стала категорична вимога про недопустимість здійснення суцільних рубок на території Київщини. У відповідному рішенні облради від 28 квітня нинішнього року міститься категорична вимога: «до 15 червня 2016 року заборонити на території Київської області проведення будь-яких вирубок лісів, у тому числі санітарних, вибіркових, поступових, комбінованих, суцільних та інших».


Що з цього приводу думають у лісгоспах, і як це рішення позначиться на їхній роботі?





Про це та інше «Час Київщини» веде розмову з Анатолієм КАРПУКОМ, заслуженим лісівником України, директором Боярської лісової дослідної станції Національного університету біоресурсів і природокористування України, академіком Лісівничої академії наук України, доктором економічних наук із природокористування.

Це рішення мені нагадує пріснопам’ятну практику роботи народних депутатів попередніх років, які інколи намагалися діяти за межами наданих їм повноважень і перебирали на себе функції або Кабінету Міністрів, або Генпрокуратури, і діяли в незаконний спосіб, – каже Анатолій Іванович. – Це рішення депутатів облради виходить за межі наданих їм повноважень і порушує Конституцію України. А стаття 19 Основного Закону чітко визначає: органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та в спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Однак в преамбулі свого рішення депутати облради посилаються на закони «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про охорону навколишнього природного середовища». Невже там не передбачені для місцевих рад відповідні повноваження у сфері лісових відносин?
За великим рахунком, такі повноваження регламентовані Лісовим кодексом України. Радам усіх рівнів, окрім забезпечення реалізації державної політики у сфері лісових відносин та виконання загальнодержавних програм з охорони, захисту, використання та відтворення лісів, передбачена ще низка інших прав – передавати у власність або в постійне користування лісові ділянки на землях спільної власності відповідних територіальних громад, припиняти права користування ними, надавати лісові ділянки територіальних громад для довгострокового тимчасового користування. Радам також надано право погоджувати ліміт використання лісових ресурсів, максимальні норми безоплатного збору дикорослих трав’яних рослин, квітів, ягід, горіхів, грибів тощо. Вони, місцеві ради, нарешті, встановлюють порядок використання коштів, що виділяються з відповідного місцевого бюджету на ведення лісового господарства. Проте ніде, в жодному законі, для органів місцевого самоврядування не міститься право оголошувати заборону будь-яких вирубок лісів на територіях, віднесених до відання рад та їхніх органів.

А кому надається таке право?
Державну політику у сфері лісового та мисливського господарства формують і реалізують центральні органи виконавчої влади, зокрема, Міністерство лісового господарства, Кабінет Міністрів України. А до компетенції районних та обласних рад, як це передбачено статтею 43 Закону України «Про місцеве самоврядування», належить «ухвалення рішень про оголошення в місцях масового розмноження та вирощування потомства дикими тваринами «сезону тиші» з обмеженням господарської діяльності та добуванням об’єктів тваринного світу». Такі місця, тобто відтворювальні дільниці, передбачені Проектом організації та веденням мисливського господарства. Районні та обласні ради можуть делегувати відповідним місцевим держадміністраціям підготовку та подання на затвердження рад пропозицій щодо вищевказаних оголошень та обмежень.

Із чого, на ваш погляд, депутати облради виходили, коли визначали термін заборони будь-яких вирубок лісів на теренах краю – до 15 червня нинішнього року?
Це спроба діяти в межах та у відповідності з буквою Закону України «Про тваринний світ». Одне із законоположень передбачає, що органи місцевого самоврядування разом із центральним органом виконавчої влади вживають заходів щодо визначення місць масового розмноження диких тварин і своєчасно інформують населення про правила поведінки, яких необхідно дотримуватися в таких місцях. Крім цього, частина 5, статті 39 цього Закону передбачає таку вимогу: «У період масового розмноження диких тварин, з 1 квітня до 15 червня, забороняється проведення робіт і заходів, які є джерелом підвищеного шуму та неспокою (пальба, проведення вибухових робіт, феєрверків, санітарних рубок лісу, використання моторних маломірних суден, проведення ралі та інших змагань на транспортних засобах)».

Із цього виходить, що облрада, власне кажучи, не перекреслила букву закону, а лише її продублювала?
Ні, це не зовсім так. Рішення облради забороняє до 15 червня проводити не лише санітарні, а й рубки, пов’язані з поліпшенням якісного складу насаджень. Законодавством же передбачено можливість заборони лише санітарних рубок у місцях розмноження та вирощування потомства дикими тваринами у «сезон тиші» – з 1 квітня до 15 червня. Принагідно зауважу, Законом «Про місцеве самоврядування» визначено можливість обмеження господарської діяльності під час «сезону тиші», однак вказаним рішенням облради господарська діяльність не обмежується, а фактично припиняється. Водночас перед ухвалою облрадою рішення не вивчалося питання наявності чи відсутності пропозицій від місцевих держадміністрацій щодо обмежень господарської діяльності в період «сезону тиші».

В одному з пунктів рішення облради є апеляція до контролюючих і правоохоронних органів, зокрема, до Головного управління Національної поліції в Київській області та обласної прокуратури, забезпечити виконання цього рішення. Я так розумію, що депутати облради прагнуть, щоб до порушників вживали передбачену законом відповідальність. Яка саме вона може бути?
Порушення лісового законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність. У Кодексі України про адміністративні порушення передбачено: порушення встановленого порядку використання лісосічного фонду, заготівлі й вивезення деревини тягне за собою накладення штрафу на громадян у розмірі від 3 до 7 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а на посадових осіб – від 5 до 8. Незаконна вирубка дерев і чагарників у лісах, захисних та інших лісових насадженнях карається штрафом від 50 до 150 мінімумів або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років. Але сьогодні законодавством не передбачено окремого положення закону щодо відповідальності за невиконання чи ухилення від виконання рішення органу місцевого самоврядування. За наявності всіх дозвільних документів здійснення рубки у строк до 15 червня свідчить лише про невиконання рішення облради та не суперечить вимогам чинного законодавства.

Тобто, державні лісові господарства продовжуватимуть вирубку лісів, як це було й раніше?
Так, у нас це називається виконанням правил санітарно-оздоровчих заходів із метою поліпшення охорони, захисту лісів і догляду за ними. Ці правила затверджені Кабінетом Міністрів відповідною постановою в липні 1995 року.

Вони є водночас частиною комплексу профілактичних заходів, які проводяться лісокористувачами. Їхня мета – збереження стійкості насаджень, запобігання розвиткові патологічних процесів у лісі, зменшення шкоди, що завдається шкідниками, хворобами, стихійними природними явищами та техногенними впливами. Між іншим, у цих правилах визначено перелік вирубок – вибіркові та суцільні санітарні рубки, ліквідація захаращеності, захист заготовленої деревини від шкідників та хвороб. До цього додам: з метою зменшення кількості і площі лісових пожеж Держкомітетом лісового господарства в грудні 2004 року були затверджені Правила пожежної безпеки в лісах України. А вони передбачають створення протипожежних бар’єрів в лісовому фонді та інші профілактичні заходи.

Який можливий вихід із юридично неоднозначної ситуації?

У зверненні до Київської обласної ради ми ініціювали внесення змін до відповідного «заборонного» пункту рішення. В іншому випадку можливе звернення до суду з позовом про скасування рішення в частині «суцільної» заборони вирубки лісів на Київщині. Хочу нагадати: в 2013 році аналогічно вчинила Херсонська обласна рада, тимчасово заборонивши проведення рубок деревини в області. Херсонський окружний адміністративний суд визнав таке рішення протиправним і його скасував.

Розмову вів Микола ЗАКРЕВСЬКИЙ

Тим часом
Нещодавно міністр екології та природних ресурсів після перевірки Закарпатського державного заповідника заборонив будь-які вирубки лісів у межах національних парків, які підпорядковані міністерству. Водночас він звернувся до Кабінету Міністрів із пропозицією: удосконалити розпорядчо-нормативні документи щодо санітарних і будь-яких інших вирубок у межах країни. Кабінет Міністрів вивчає це питання. Разом із тим п’ять лісгоспів у Києві та Київській області вже звернулися до суду з позовною заявою до Київської облради щодо скасування його рішення про суцільну заборону вирубки лісів на теренах краю.

04.06.2016
http://chask.net/?p=50275

Далі...

Ялтинский горно-лесной заповедник перейдет в федеральное подчинение

Суббота, 4 июня 2016, 17:13


Автор фото: Новости Крыма

До 1 декабря текущего года будут установлены границы шести особо охраняемых природных территорий, среди которых - и Ялтинский горно-лесной природный заповедник.

Об этом журналистам сообщил министр экологии Крыма Геннадий Нараев. По его словам, после этой процедуры ООПТ будут переданы в федеральное подчинение.

Клещи атакуют Крым

Число пострадавших от укусов клещей за последние две недели увеличилось вдвое – с 805 до 1 633 человек, что на 60% превышает прошлогодние данные аналогичного периода.

В федеральное подчинение, по словам министра, будут переданы Крымский, Ялтинский горнолесной, Карадагский, Казантипский и Опукский заповедники, а также Каркинитский заказник и заказник Малое филлофорное поле.

Ялтинский гооно-лесной природный заповедник — природный заповедник в Крыму. Площадь 14 523 га. Находится в ведении Государственного комитета по лесному и охотничьему хозяйству Республики Крым. Территория заповедника навечно изъята из хозяйственной эксплуатации, ее использование допускается только с научными целями или для обеспечения сохранения, приумножения богатств заповедника. Территория заповедника входит в состав особо охраняемых природных территорий Республики Крым.

Читайте: Совмин Крыма определил, что можно делать с краснокнижными растениями

Кроме природоохранной и научно-исследовательской, важной частью работы заповедника является эколого-просветительская деятельность. Сотрудниками заповедника разработаны специальные эколого-просветительские маршруты и тропы.

Ялтинский горно-лесной природный заповедник был создан согласно постановлению Совета Министров УССР 20 февраля 1973 года на базе Ялтинского лесхоза.

В состав заповедника входит 4 научно-исследовательских природоохранных отделения (НИПОО) (Оползневское, Гурзуфское, Ливадийское, Алупкинское).

На территории заповедника расположены такие достопримечательные объекты как вершина (зубцы) горы Ай-Петри (1234 м), пещера Трехглазка, водопад Учан-Су и перевал Чертова лестница (Шайтан-Мердвен).

***

Новости Крыма сообщали ранее:

Власти прогнозируют высокий класс пожарной опасности в Крыму. Рослесхоз прогнозирует высокий класс пожарной опасности в Республике Крым в туристический сезон.

Совмин Крыма определил, что можно делать с краснокнижными растениями. Крымское правительство утвердило Порядок изъятия объектов флоры и фауны, занесенных в Красную книгу РК и не включенных в Красную книгу Российской Федерации.

Новости Крыма, РИА Крым

http://strichka.com/item/46865204

Далі...

Україна нарощує експорт за рахунок продукції АПК, деревини і паперу

Так виглядає експорт в інфографіці міністерства

У Міністерстві економічного розвитку і торгівлі відзначають уповільнення темпів падіння експорту: з 31,9% у січні до - 15,1% на даний момент. Про це на сторінці у Facebook повідомили прес-служба відомства.

За даними міністерства, в структурі експорту товарів найбільшу частку становила продукція АПК та харчової промисловості - 42,6%, продукція металургії - 22,2% і машинобудування - 12,2%.

Основним торговим партнером України в експорті товарів за даний період залишається Європейський союз - 41,4%, а ось частка Росії в українському експорті зменшилася до 8,4%.

Але в той же час, експорт товарів до країн ЄС в першому кварталі скоротився на 2,7% (в січні скорочення експорту товарів становило 11,7%).

В експорті товарів до країн ЄС зросли обсяги у переважній більшості галузей, за винятком продукції металургійного комплексу, мінеральних продуктів та продукції хімічної промисловості.

Найбільше в Євросоюз зросли поставки продукції АПК і харчової промисловості - на 158,6 млн дол, деревини і паперу - на 34,4 млн дол і різних промислових товарів - на 30,4 млн дол.

Серед регіонів України найбільш негативний внесок в динаміку експорту українських товарів в 1 кварталі 2016 року спостерігався по Дніпропетровській (-5,9 процентних пунктів), Донецькій (-3,5 п. П.), Запорізькій (-3,5 п.п. ) областях та Києву (-2,4 п.п.).

А такі області, як Луганська (+1,0 п.п.), Львівська (0,5 п.п.) і Івано-Франківська (0,2 п.п.), навпаки, внесли позитивний внесок в динаміку експорту.

http://zaxid.net/news/showNews.do?ukrayina_naroshhuye_eksport_za__rahunok_produktsiyi_apk_derevini_i_paperu&objectId=1393929

Далі...

Директор Брустурянського лісгоспу розповів про вирубку дерев, нові лісові дороги, вовків та оленів

ДП "Брустурянське ЛМГ" - краще серед лісгоспів області

Підприємство здобуло перше місце за результатами економічно-господарської діяльності у І кварталі цього року серед лісгоспів області. До трійки лідерів Брустурянське лісомисливське господарство входить не вперше. Минулоріч воно посіло у цьому перегоні друге місце. У чому ж секрет успіху та які результати діяльності лісгоспу за цей рік, говоримо з директором підприємства Михайлом Бігуном.

– Михайле Миколайовичу, розкажіть, будь ласка, як вдається підприємству вже кілька років підряд бути одним з кращих лісгоспів області?

– Справа у тім, що задля процвітання лісгоспу всі працівники злагоджено та наполегливо працюють. Адже від успіху підприємства залежить успіх кожного з них. Тож лісівники намагаються працювати на результат, а він, як свідчать підсумки роботи, є. До речі, з кожним роком економічно-господарські показники підприємства покращуються.

– І які результати економічної діяльності лісгоспу за перший квартал цього року?

– Підприємство за цей рік збільшило як об’єми з заготівлі сировини, так й з реалізації деревини. Так, за січень-березень лісгосп заготовив 36, 898 тис. м3 ліквідної деревини, що, порівняно з аналогічним періодом 2015 р., на близько 5 тис. м3 більше. Відповідно, зросла й кількість реалізованої лісопродукції. Адже зуміли спродати не тільки заготовлену цьогоріч сировину, а й залишки з минулого року. Загалом, реалізовано 37,142 тис. м3, що, порівняно з аналогічним періодом того року, більше на близько 5,5 тис. м3 сировини. Варто зазначити, що реалізація лісопродукції проводиться через аукціони з продажу необробленої деревини. Крім того, у цьому році лісгосп зумів спродати деревину й за кордоном. Якщо у минулому році за перший квартал жодного кубометра сировини не було експортовано, то цьогоріч обсяг реалізації на експорт становить970 м3 деревини. А завдяки збільшенню обсягу реалізованої лісопродукції та росту цін, що склалися на аукціоні з продажу необробленої деревини, за І квартал 2016 року зріс й чистий дохід. У порівнянні з минулим роком, він збільшився на 6,319 тис. грн.

– Маючи хороші прибутки, чи спрямовуєте кошти на покращення інфраструктури підприємства?

– Звісно, частину доходів спрямовуємо на ремонти приміщень підприємства та будівництво лісових доріг. Адже прагнемо, аби лісівники працювали у комфортних умовах. Наразі ремонтуємо адміністративний корпус лісгоспу, приміщення Кедринського та Плайського лісництв. До речі, тут ще й замінено старі меблі на нові. Також посилено працюємо над розширенням мережі лісових шляхів, будуючи нові дороги. З початку року вже побудовано таких 3,3 км. Так, одна з нових лісових доріг, довжиною 2,8 км, пролягає через лісові масиви в урочищі Турбацил Турбатського лісництва, а інша – довжиною 0,8 км – через урочище Подешурний Плайського лісництва. Крім того, у Плайському лісництві в урочищі Перехресний проведено ще й ремонт2 км старого дорожнього покриття.



– А чи завершено відновлення лісових шляхів, що постраждали від тогорічного осіннього паводку?

– Так, більшість об’єктів, що постраждали від водної стихії того року, реконструювали. Однак є ряд доріг, які поки що не ремонтуємо. Зокрема, в урочищах Гропинець, Бистрик Кедринського лісництва та Бертяник Плайського лісництва лісові шляхи ще не відновлено, бо в околицях не проводяться роботи з лісозаготівлі.

– Як стимулюєте працівників лісгоспу?

– Кожен з наших працівників, а їх є близько 400 осіб, має достойну заробітну плату. Так, середньомісячна заробітна плата складає 5275 грн., в минулому році була суттєво меншою – 3884 грн. Крім того, за перевиконання планових завдань лісозаготівельним бригадам нараховується премія в розмірі 40% від заготівлі ділової деревини, та 30% – від заготівлі дров. До речі, хочу відмітити роботу бригади лісорубів Плайського лісництва (бригадир В.С. Павлюк), які заготовили за квартал понад 4000 м3 лісопродукції.



– У суспільстві нині побутує думка, ніби-то лісівники нещадно й безкарно вирубують ліс, що загрожує екологічною катастрофою. Яка, на ваш погляд, ситуація з рубкою деревини у нашому регіоні?

– Лісомисливські підприємства, у першу чергу, спрямовують свою діяльність на збереження та відтворення природних багатств Карпат. Лісозаготівля є невід’ємною частиною догляду за лісовими масивами. Звісно, з реалізації деревини підприємство має й дохід, однак це не основна мета. Скажімо, близько 150 тис. м3 сировини щорічно заготовляє підприємство. Більше половини цих робіт, а це 60% сировини, проводять працівники лісгоспу, решту – 40% – здійснюють підрядні організації. Не заперечую, що за останні роки обсяги рубок деревини збільшились близько на 15%. Однак причина не у меркантильних намірах лісівників, а у зміні кліматичних умов (глобальне потепління), що призвело до зниження рівня ґрунтових вод та збільшення кількості шкідників, а як результат – й хвороб лісу.

Головна суть – це не вирубування, а проведення якісного відновлення лісокультурних площ, що дасть змогу на майбутнє залишити нащадкам високоякісні продуктивні ліси.

– Яким чином ведете цю роботу?

– На підприємстві є чотири лісові розсадники та 12 тимчасових розсадників, у яких вирощується близько п’яти мільйонів саджанців та сіянців основних лісоутворюючих порід. Саме з них щорічно на лісовідновлення викопується близько 1 млн. саджанців. Під час проведення цьогорічної весняної кампанії з відновлення лісів, засаджено412,4 га угідь, у тому числі 251,3 га – сприяння лісовому оновленню. Крім того, проведено акцію «Всесвітній день лісу», а на початку травня – «День довкілля», участь у якій взяли всі працівники підприємства.



– Закарпатська обласна рада ввела мораторій на рубку лісів у межах природно-заповідного фонду Закарпаття. А нещодавно Кабмін тимчасово заборонив санітарні рубки на всіх територіях лісгоспів. На ваш погляд, чи ці заходи зможуть покращити ситуацію з вирубки лісів?

– З професійної точки зору, мораторій на санітарні рубки не сприймаю як панацею, що допоможе покращити ситуацію. Більше того, переконаний, що така заборона призведе до зубожіння нашого краю. По-перше, наші земляки – жителі верхніх регіонів – споконвіків займалися лісозаготівлею, з чого й жили. Ліс продовжує «годувати» сім'ї горян (заготівля деревини та продукції побічного користування – автор). Якщо вони не матимуть роботи, а відтак й коштів для придбання твердого палива, то почнуть самовільно рубати дрова. А це, в свою чергу, призведе до значного збільшення обсягів незаконних рубок (в 2015 р. обліковано139 м3 незаконних рубок). Крім того, призупиниться й діяльність самого лісгоспу, яке є потужним бюджетоутворюючим підприємством району. Брустурянський лісгосп за рік сплатив 23 млн. грн. податків, бездотаційне, тобто з державного бюджету підприємство більше 10 років не отримує ні копійки.

– Що скажете про наслідки мораторію на санітарні рубки?

– Санітарні рубки у природо-заповідному фонді можуть призвести до захаращення флори на їх території. Так, під загрозою зараження здорових лісів хворими можуть опинитись п’ять заказників державного значення, що знаходяться в лісовому фонді підприємства, загальною площею20,7 га, та три заказники місцевого значення, загальною площею115,4 га. А мораторій, який встановив Кабмін, є тимчасовим, й триватиме близько місяця, поки Мінприроди, Мінагропромислового комплексу, Державне агентство лісових ресурсів, громадські організації та науковці не розроблять механізм, як інформувати суспільство про плани проведення санітарних рубок та деякі інші робочі питання. Зокрема, мають врегулювати питання, як навколо гнізд червонокнижних видів створити охоронні зони радіусом 500 метрів, а у лісах природо-заповідного фонду залишати30 м3 мертвої деревини на1 га. Сподіваємось, що за цей час значної шкоди шкідники та хворі дерева не завдадуть здоровим насадженням.

Хочу відмітити, що ефект принести зможе мораторій не на санітарні рубки, а, скажімо, на експорт певного виду деревини. Як скажімо, у зв’язку з внутрішнім високим попитом на ділову деревину, з листопада 2015 р. накладено мораторій на експорт ялини.

– Михайле Миколайовичу, наскільки актуальною для підприємства є проблема самовільних рубок деревини?

– На жаль, такі факти фіксуємо чи не щороку. Можливою причиною цього явища є те, що громадяни намагаються хоч якось зекономити й вдаються до браконьєрства. Однак хочу застерегти: протиправні дії не залишаться непокараними. З початку року в лісовому фонді підприємства зафіксовано три випадки самовільних рубок. Одне з правопорушень сталося у Груниківському лісництві, де самовільно зрубано два дерева породи бук (2,2 м3). Розмір шкоди становить 12,01 тис. грн. Ще два факти зафіксували працівники лісової охорони на території Буштинського лісництва. Там зрубано 16 дерев (8,4 м3) бука та граба. Розмір нанесеної природі шкоди становить 36,6тис.грн. Цими справами наразі займаються правоохоронні органи.

– Як охороняють єгері фауну?

– Минулий сезон для мисливсько-єгерської служби «ДП Брустурянське ЛМГ» був досить вдалим. Під керівництвом головного мисливствознавця та за участі єгерів підприємства й працівників лісової охорони добуто п’ять вовків. Чотирьох хижаків відстрелили єгері, зокрема, двох – єгер Ю.Ю.Кухта, ще по одному вполювали – єгері І.І. Бурса та М.В. Білан та головний лісничий підприємства І.Ю. Арович. Крім боротьби з хижаками, єгері щоденно проводять роботу з охорони мисливських угідь від браконьєрства. Проводиться також облік диких мисливських тварин та птахів. Як свідчить статистика, за останні роки чисельність диких копитних тварин стабілізувалося. До прикладу, оптимальна кількість оленів згідно з проектом мисливського впорядкування має нараховувати 155 особин, а їх наразі навіть більше – 170 тварин, дещо більше на території й козуль європейських та диких свиней.

– Що в планах на перспективу?

– Особливих планів не будуємо. Намагатимемось тримати марку й надалі працювати продуктивно. Крім того, цьогоріч плануємо завершити реконструкцію адмінбудинку та відновити ряд адмінбудинків лісництв. Триватиме робота і з будівництва доріг.

– Дякую за інтерв’ю.Розмовляла Л.Білак, Тячівщинаhttp://tyachivnews.in.ua/novini/tyachyvschina/7955-direktor-brusturyanskogo-lsgospu-rozpovv-pro-virubku-derev-nov-lsov-dorogi-vovkv-ta-olenv.html

Далі...

У Держлісагентстві готують прес-тур до Малинського держлісгоспу

7 червня 2016 року відбудеться прес-тур на тему «Проблема масового всихання хвойних насаджень на території держлісфонду Житомирської області».

Організатор: Державне агентство лісових ресурсів України та Житомирське обласне управління лісового та мисливського господарства.

У заході візьмуть участь: Перший заступник Голови Державного агентства лісових ресурсів України Христина Юшкевич, начальник Житомирського обласного управління лісового та мисливського господарства Андрій Курінський, фахівці лісової галузі.

Місце проведення: державне підприємство «Малинське лісове господарство». Зустріч о 09:00 на кордоні Київської області та Малинського району Житомирської області (траса Київ-Ковель, 90 км).

http://strichka.com/item/46863367

Далі...

Огонь встречает по одежке

М.А.Воронов, Н.А.Коршунов. Огонь встречает по одежке (статья из Лесной газеты от 28 мая 2016 г.)

Профессия лесного пожарного - одна из самых опасных в мире. И часто жизнь пожарного зависят от того, во что он одет. Во всем мире это давно поняли и уделяют большое внимание профессиональной экипировке пожарного. А у нас лесные пожарные одеты, кто во что горазд, и нередко эта одежда даже не в очень критических ситуациях начинает гореть и плавиться, прилипать к коже, вызывая глубокие поражения и необратимые для здоровья последствия.

В мае 2011 года в Забайкальском крае двое работников пожарной охраны при тушении травяного пожара попали в шквал огня, вызванный сильным порывом ветра. Люди получили серьезные ожоги, лица, рук, тела, врачам в больнице пришлось срезать с кожи расплавившееся синтетическую одежду. Люди работали в противоэнцефалитных костюмах.

Страшная трагедия произошла 14 апреля 2014 года в Амурской области, когда при тушении травяного пожара около г. Завитинска пострадали девять человек. От полученных смертельных ожогов в течение последующих нескольких дней скончались Владимир Кахно, Роман Ермошин и Олег Бабинец. Страдания людей описать невозможно.

Подобных примеров – масса. Только за период 2010-2015 г.г., по данным из открытых источников, при выполнении работ по тушению природных пожаров по причине термического воздействия погибли 25 человек и столько же получили серьёзные ожоги. И все эти люди могли бы остаться в живых или отделались бы меньшими травмами, если бы были облачены в соответствующую форму.

Изучая причины этих и других несчастных случаев, мы вынуждены констатировать, что в Российской Федерации отсутствуют чёткие технологические требования к одежде лесного пожарного. Есть ГОСТы на специальную одежду с определенными защитными функциями, но есть ли к ним особые противопожарные требования? Специальная обувь и каска должны быть. Но из каких материалов? В зарубежных странах требования к одежде лесного пожарного расписаны вплоть до ниток, которыми шьётся одежда. Статистика травматизма просто кричит о том, что у нас давно должны быть утвержденные требования к одежде лесного пожарного, которая позволит ему не только комфортно работать, но и в случае наступления опасности спасёт в смертельной схватке с огнём.

Условия работы лесного пожарного существенно отличаются от условий, в которых работают пожарные при тушении зданий и сооружений. Лесной пожарный работает у линии огня на открытых и вентилируемых пространствах, обычно без абсолютного задымления. Время его работы часто исчисляется сменами по 10-16 часов, иногда по несколько дней подряд, и этот режим существенно отличается от труда городских пожарных, у которых период работы обычно ограничен лишь несколькими часами. При этом преобладает многочасовой тяжелый физический труд, высокие дневные температуры, жар от огня, плюс постоянное передвижение по труднопроходимой таёжной местности. Все это предъявляет специфические требования к профессиональной одежде лесного пожарного.

Им нужна легкая вентилируемая специальная одежда, защищающая от механических воздействий, укусов насекомых, с возможностью кратковременной (10-20 сек) защиты от воздействия открытого огня. Также это должна быть одежда, в которой можно комфортно находиться длительное время (дни, недели), в то же время передвигаться по пресечённой местности, попутно выполняя тяжелые физические работы. Именно поэтому классическая боевая одежда пожарного (БОП) даже 3-го уровня совершенно не подходит для лесного пожарного. Также это относится и ко всему перечню снаряжения и средств защиты работника пожарной охраны.

Давайте пошагово разберёмся в специфике работы лесного пожарного, в том числе с учётом опыта профессионалов.

ОДЕЖДА

За рубежом специальную одежду для лесных пожарных шьют из специальной огнестойкой ткани, типа «Номекс», арамидных тканей, в том числе с добавками вискозы и др. её легко носить, она не горит, дает спасительные 15-20 секунд защиты от ожогов открытым пламенем, достаточных для того, чтобы покинуть опасную зону. В России производят арамидные ткани, из них шьют боевую одежду для пожарных классической пожарной охраны, но, к сожалению, на сегодняшний день хорошего производителя с удачным комплектом спецодежды для лесного пожарного на отечественном рынке практически нет.

В России накоплен 85-летний профессиональный опыт тушения лесных пожаров, но за это время, увы, так и не появились нормы для спецодежды лесного пожарного на подобие NFPA1977 (США). На протяжении многих десятилетий традиционным решением данной проблемы считалось приобретение противоэнцефалитного костюма, так называемой «энцефалитки», как спецодежды, наиболее оптимально подходящей для работы в лесу, в том числе при тушении лесных пожаров. Данный ошибочный стереотип родился еще в советское время, когда лёгкая промышленность не предлагала лесной отрасли других альтернатив. Справедливости ради нужно отметить, что четкое соблюдение ГОСТов на ткани и одежду позволяло получить спецодежду, почти выполняющую необходимые защитные от огня функции. Сегодня множество предложений крупных и мелких производителей, предлагающих «энцефалитки» на любой размер и цвет, к несчастью, не имеют ничего общего с классическим советским продуктом, за исключением разве что внешнего вида. Большинство из них категорически нельзя применить при тушении пожаров!

Требования к противоэнцефалитному костюму регулируются ТУ 17 РСФСР 5109240-5584-90 и ГОСТ Р 12.4.296-2013. В принципе они не ограничивают производителя в выборе ткани, и главное, они не содержат каких-либо требований по защите от пламени. Поэтому опираться на данные ТУ И ГОСТ при покупке одежды для лесного пожарного - серьезная ошибка.

И в этой ситуации остается лишь один выход: руководителям и ответственным специалистам лесопожарных организаций надо самим заказывать специальную одежду для пожарных, самим разрабатывать дизайн и подробное техническое задание (ТЗ). Тогда, возможно, производители и сошьют что-то полезное именно для лесных пожарных.

Вот на что надо обращать особое внимание. Ткань для комплекта специальной одежды должна быть их хлопка с плотностью на уровне 200-250 г на квадратный метр. Никаких смесовых тканей, брезентух или синтетики! Только чистая хлопчатобумажная ткань, хлопок и шерсть - они дышат, не горят и не плавятся, а только тлеют. Важно четко указать этот момент в ТЗ.

К сожалению, многие поставщики нагло врут, пытаются под видом ХБ подсунуть смесь ХБ с дешевой синтетикой. Это опасно, синтетика плавится, работник может получить тяжелейшие ожоги. Также сегодня широко распространена практика, когда для пошива дешёвых костюмов производители применяют палаточное полотно, ткань простого (1/1, 2/2) полотняного переплетения. Такое плетение обеспечивает высокие прочностные показатели и, одновременно, пониженную воздухопроницаемость, работать в жару много часов ежедневно в таких костюмах, без отведения вырабатываемого телом тепла и пота - пытка! Классический советский продукт предполагал использование ткани саржевого (2/1, 3/1) переплетения. Саржа обеспечивает улучшенный по сравнению с полотном воздухообмен, что обеспечивает определенный комфорт.

Что лучше: одежда в стиле «энцефалитка» или комплект из обычной распашной куртки с брюками? Это зависит от ваших локальных условий работы и личных предпочтений. Там, где работа в лесу занимает традиционно много времени, где есть проблема комаров и клещей, необходим первый вариант. Там, где опасность заражения клещевым энцефалитом отсутствует, где обычно бывают выезды с коротким периодом тушения, недалеко вокруг населенных пунктов - можно использовать второй вариант.

Цвет куртки должен быть яркий, а какой именно - не принципиально. Очень хорошо зарекомендовал себя желтый цвет, обеспечивающий замечательную видимость людей на фоне зеленой растительности, в сумерках, при переходах в лесу. Брюки (штаны) могут быть любого цвета, это не принципиально, хотя в светлых цветах жара переносится несколько легче. Кроме того, опыт показывает, что комары и клещи на светлую одежду реагируют менее активно.

Обратите внимание: манжеты на рукавах куртки должны быть текстильные или на регулируемой липучке. Плотное прилегание манжета к коже руки предназначено для недопущения попадания клещей и мошек под одежду. Никаких резинок, собирающих основную ткань рукава в гармошку, не должно быть в принципе - это глупость, которая не защищает от насекомых, зато добавляет мозоли и потертости на руках.

Наличие на куртке энцефалитки противоклещевой складки-ловушки вокруг торса приветствуется. Увлечение некоторых производителей пришиванием полосок-складок различными фигурными формами (треугольниками, окружностями) с функциональной точки зрения неоправданно и увеличивает стоимость пошива одежды.

Дизайн расположения светоотражающих полос на спецодежде - это как вам удобно. Главное, чтобы человека было хорошо заметно в движении, при недостатке освещения, при ношении рюкзаков и оборудования. Лесному пожарному приходимся работать в сумерках рядом с источниками повышенной опасности, такими, как движущиеся тракторы, машины, бульдозеры, следовательно, ему нужно быть заметным. Кстати, приказ Минздравсоцразвития России от 20.04.2006 г. №297 требует для подобной спецодежды соответствия именно 3-му классу видимости.

Наличие капюшона на распашной куртке не принципиально, но тогда вместо него может быть высокий воротник, чтобы была возможность защитить по максимуму отрытые участки кожи головы и шеи в случае появления опасности получения ожогов от огня, например, в сочетании с защитной пелериной на каске (это пристегивающаяся к каске сзади ткань, для защиты шеи).

Наличие встроенной в капюшон противомоскитной сетки не обязательно, это на любителя, но иногда это бывает полезным. Важное замечание: оптимальный цвет сетки черный, так как при других цветных или светлых вариантах (например белый или красный), происходит эффект рассеивания контуров видимых предметов и искажение восприятия истинных цветов, кстати это ощутимо психологически утомляет при длительном использовании такой сетки.

Штаны или брюки подойдут в любом дизайне. Надо только учесть два важных момента. Первое: наколенники должны быть плотные. Второе: на нашей, пардон, «пятой точке» должна быть плотная вставка, так как часто приходиться сидеть на поваленных стволах деревьев, влажных пеньках, холодных железных элементах транспортных средств.

Полезно помнить, что штаны должны быть пошиты так, чтобы не затруднять пожарному движений, преодоление высоких препятствий, требующих подъёма ноги порой на высоту практически своего роста. В противном случае в промежности может появиться «вентиляция» с притоком туда лесного мусора и насекомых.

Карманы на штанах разместите, где ходите, главное чтобы они, будучи заполненными, не «оттопыривались», иначе их можно порвать и даже оторвать, задев за кустарники и ветки. Желательно чтобы в карманах брюк была возможность удобно расположить индивидуальную аптечку, перчатки и напильник с расчётом, чтобы они не болтались и не выпадали.

В целом в одежде лесного пожарного есть свои маленькие особенности, которые при заказе необходимо указать в ТЗ. Например, наличие на куртке ловушек для клещей, пришивание липучек мягкой стороной на клапан, и пр. Брюки: низ можно сделать с текстильными манжетами, можно на липучке - это полезно для районов, где есть проблема с клещевым энцефалитом. Конечно, это для условий ношения, когда штаны заправляются в ботинки, кстати, именно так правильно. Полезной мелочью в противоэнцефалитном костюме является отсутствие на штанах классической ширинки, чтобы не было возможности проникновения клещей. Если все-таки на штанах спецодежды есть ширинка, то желательно ее иметь на металлической молнии с закрываемой накладкой с липучкой.

Вообще, в спецодежде металлические молнии предпочтительнее пластиковых, их можно ремонтировать в полевых условиях. А пластик при поломке практически не чинится, необходимо вшивать новую молнию, что в полевых условиях невозможно. Наличие пуговиц на спецодежде также приемлемо, они ремонтнопригодны в полевых условиях.

ОБУВЬ

Ботинки (берцы) подойдут любые, Главное – должна быть плотная (крепкая) и неплавкая подошва. Сегодня многие отечественные производители делают красивые ботинки, но их «сюрпризы» выявляются лишь в лесу, в виде жутких мозолей. Поэтому лучше не рисковать, и покупать обувь у хорошо зарекомендовавших себя отечественных фирм, даже подороже. Не стоит покупать сапоги городских пожарных, они предназначены для совершенно иных условий работы.

В профессиональной среде постоянно ведется дискуссия, что лучше в лесу на пожарах: ботинки или сапоги с портянками? На практике ботинки всегда удобнее, особенно при передвижениях по холмистой, захламленной, сильно пересеченной местности. Удобство передвижения - это очень важно. А сапоги с портянками могут оказаться предпочтительнее в заболоченных участках, при работе с мотопомпами. При намокании ног портянки можно перевернуть и повязать на стопы сухой стороной. Кроме того, сапоги и портянки легко и быстро можно сушить у костра, так что при определённых условиях сапоги могут оказаться комфортнее и гигиеничнее. При передвижении по гарям, например, при больших объемах работ по дотушиванию, высокие голенища сапог дополнительно защищают ноги от ударов о крупные ветви, бревна, валежник, колючий кустарник. Словом, выбор обуви остаётся за пожарным исходя из местных условий работ.

КАСКА

Основная причина тяжелого травматизма лесных пожарных - это упавшие деревья и крупные ветки. Пробитые головы и переломы конечностей лидируют среди всех видов травм. Падающие из полога леса ветви в профессиональной среде лесных пожарных всего мира называют «widowmakers», т. е. «создатели вдов». Сейчас самые лучшие отзывы имеет каска F2 Xtrem от компании MSA. Она многофункциональна, хорошо сидит на голове, у нее отличный класс защиты. Каска специально создана именно для лесных пожарных. По желанию к ней в комплекте идут защитные очки, сетка и наушники для работы с бензопилой. Эту модель успешно используют специалисты ФБУ «Авиалесоохрана», «Ханты-Мансийской базы авиационной и наземной охраны лесов», противопожарной экспедиции Гринпис. Стоит она немало, но зато и прослужит десятилетия.

Если необходимо сэкономить, можно взять обычные легкие каски типа строительных, это также приемлемо. Только надо выбирать каски с высоким классом защиты от горящих искр, брызг метала и с хорошей посадкой, с ремешком, надежно фиксирующем её на голове. Такие каски могут стоить в диапазоне от трех-четырех тыс. рублей. Учтите, многие дешевые каски с низким классом защиты плохо хранятся при низких температурах, могут терять прочность. Кстати, легкая дешевая каска не означает удобная.

Маленький, но важный совет: брать специальный профессиональный фонарик к каске нет смысла. Сегодня на рынке есть прекрасные недорогие светодиодные сверхкомпактные фонарики, светят они ярко, и батареек хватает надолго.

ПЕРЧАТКИ

Перчатки - очень нужная вещь. Лучше всего взять «строительные» кожаные перчатки из кожи, которые будут стоить в районе 400-800 руб. Хорошие перчатки могут отлично фиксировать инструмент в руке, прослужат года три-четыре, спасуют от заноз и ожогов, минимизируют вероятность травматизма, в том числе при работе с топором. Такие перчатки можно купить в любом магазине спецодежды. Брать дешевые тряпичные (текстильные) перчатки не рекомендуется, так как это вещь одноразовая, на один-два пожара, часто рвутся о ветки и колючки, в итоге получается дорого.

Не стоит брать перчатки с крагами, какие обычно используют городские пожарные. Для лесного пожарного они не годятся. Такие перчатки оправданы лишь при работе непосредственно с открытым огнем, например, для лесного пожарного с зажигательным аппаратом при проведении больших объемов профилактических выжиганий или отжигов.

ОЧКИ

Нужны при работах с ручными инструментами на каменистых грунтах, с химикатами, бензопилами, на профвыжиганиях, а также для защиты глаз от открытого пламени. Можно купить обычные «строительные», они стоят недорого, главное, чтобы надежно фиксировались на голове, особенно при интенсивной работе в наклон. Для тех, кто работает с вертолетами, важно, чтобы очки не сорвало сильным потоком воздуха от лопастей вертолета, значит нужно, чтобы очки надежно фиксировались на каске.

На основе личного опыта рекомендуем лесному пожарному иметь при себе также следующие вещи.

Платок. Его можно носить в качестве шарфа, банданы, или закрывать им при необходимости органы дыхания. Главное - ткань платка должна не должна гореть, а должна тлеть (ситец, хлопок, шерсть. Платок неплохо помогает от жары, текущего пота, комаров и мошек, сажи, возможных ожогов лица и шеи, плюс с его помощью можно вытащить попавшую в глаз соринку или мошку.

Свисток. Отличное средство для дополнительной коммуникации между членами группы, привлечения внимания или подачи сигнала бедствия в лесу. Действительно может спасти жизнь его обладателю. Не случайно наличие свистка у каждого работника целесообразно при проведении валки леса, опасных работ.

Нож. Обязательно!

Фляжка с водой. Обязательно!

Аптечка индивидуальная. Её надо постоянно носить с собой, в ней обязательно должны быть бинт, пара полосок пластыря, обеззараживающее средство, пинцет и иголка (часто приходится вытаскивать занозы и обрабатывать мозоли).

Фонарик, желательно с возможностью крепления к каске или на груди за одежду или плечевые ремни. Полезная вещь при переходах в сумерках, ночью, для подачи сигналов коммуникации. Лесные пожарные вынуждены часто работать в сумеречное время, при дефиците освещения. Современные недорогие светодиодные фонарики могут работать долго, они легки и компакты.

Компас, желательно со встроенным зеркалом. Зеркало можно использовать для подачи сигналов воздушным судам. Зеркало будет полезным работнику при удалении попавших в глаза мелких соринок.

Беруши, для тех, у кого много работы с бензопилами и мотопомпами, кто часто летает на вертолетах и самолетах.

Конечно, перечень дополнительных предметов не исчерпывается приведенными рекомендациями, но это тот необходимый минимум, который позволяет сделать деятельность лесного пожарного эффективной, более безопасной и комфортной. Выполнение этих не сложных рекомендаций руководителями и специалистами лесопожарных организаций позволит сохранить жизни и здоровье пожарных.

М. ВОРОНОВ, Н. КОРШУНОВ, кафедра охраны лесов от пожаров ФАУ ДПО ВИПКЛХ», Московская область, г. Пушкино

http://forestforum.ru/viewtopic.php?f=9&t=19607&sid=bb03ede3f7b8f105a2905609c2bba46d

Далі...

На Львівщині активісти допомагають лісникам ловити браконьєрів

Біля Старого Самбора представники «Української добровольчої армії» взялися за боротьбу з браконьєрами, котрі вирубують ліс. Спільно з правоохоронцями вони проводять рейди, щоб виявити зловмисників.

Про це йдеться у сюжеті перших західноукраїнських новин «Огляд дня» (телеміст Львів-Київ, щобудня о 21:00 на телеканалі ZIK).

Добровольці відгукнулися на прохання місцевих мешканців і спільно з поліцією та СБУ взялися «чистити» ліси від правопорушників.

«В нас була спільна нарада з представниками громадськості, директором лісгоспу. Вони до нас звернулися з листом, що хочуть допомогти виявляти порушення в лісному господарстві», – розповів керівник Старосамбірського відділення поліції Роман Чекас.

Контролери вже вигнали з лісів чимало тих, хто рубає ліс незаконно. Проте затримати їх не можуть, бо такі повноваження мають тільки правоохоронці. Натомість вони мають змогу перевірити наявність маркувань на колодах. За словами добровольців, їх у першу чергу злякались працівники нелегальних пилорам.

«Нині неофіційні пилорами закриваються. А до тих, що мають документи, ми приїжджаємо з лісниками, перевіряємо їхні документи», – зазначив керівник тероборони «Української Добровольчої Армії «Національного руху Дмитра Яроша» на Львівщині Юрій Брель.

Тепер, кажуть лісники, у місцевих лісах не чутно моторів бензопил.

«Рейди проводимо постійно, вдень і вночі. Задіяні наші лісничі, інженери», – повідомив головний лісничий Старосамбірського лісгоспу Володимир Задільський.

Але роботи ще непочатий край, стверджують добровольці. До активістів уже сформувалась черга з інших лісгоспів, які хочуть запросити їх на патрулювання до себе. Тож ініціатори скоро пакуватимуть речі і вирушать до наступного району, аби і там навести лад.

Читайте більше тут: http://zik.ua/news/2016/06/04/u_starosambirskomu_rayoni_aktyvisty_razom_iz_lisnykamy_lovlyat_tyh_hto_705436

Далі...

Ліс на Рівненщині гине

Днями у Сарненському районі провели практичний семінар для лісівників. Працювали у Руднянському лісництві.

найбільше часу лісоводи провели на проблемних ділянках, де висихають дерева та є шкідники. Остнні два роки були тривалі засухи, через це рівень ґрунтових вод знизився. Тому дерева ослаблені.

Через це на них нападають шкідливі комахи. Коріння їдять личинки хруща, а хвою - довгоносики. Лісівники раидися, як можна вберегти ці дерева.

Про це повідомляє Рівненське обласне управління лісового та мисливського господарства.

04.06.16, 12:50

http://strichka.com/item/46856765

Далі...

Москаль: «Після запровадження Європою санкцій росіяни взялися вивозити за кордон український ліс»

На прикордонних залізничних станціях «Батєво» та «Чоп» накопичилося 166 вагонів із деревиною, готовою до відправки на експорт.

Усі вагони завантажені в інших областях України (насамперед Львівщині) паливною деревиною, тобто дровами. Закарпатська митниця не оформляє ліс на вивезення, оскільки голова ОДА Геннадій Москаль своїм розпорядженням обмежив розміри експортованих дров максимум одним метром.

– Значна частина вагонів із лісом, що застрягли на Закарпатті, належить росіянам, – повідомляє Г.Москаль. – Ми з’ясували дані щодо однієї з компаній. Це «Woodsources.r.o.», зареєстрована в 2013 році в Празі (Чехія), а в 2015 – й на Закарпатті. Засновники та керівники – двоє громадян Росії, які постійно мешкають у Чехії, та двоє громадян Росії, мешканців м. Можайськ Московської області.

Основні види діяльності – виготовлення виробів із дерева, пробки, матеріалів для плетіння, виготовлення паперу та картону. Після того, як Євросоюз запровадив проти Росії санкції, росіяни взялися вивозити за кордон український ліс. Оскільки розмір паливної деревини на експорт не обмежений законодавством, під виглядом дров (або разом із ними) в Чехію вивозиться ділова деревина.

Яка потім переправляється партнерам «Woodsources.r.o.» на підприємства Австрії та Румунії. Фактично росіяни вивозять український ліс на експорт, а українці заради наживи активно їм у цьому допомагають. Щоб припинити цю схему, необхідно внести зміни в митне законодавство й обмежити розмір експортованих дров 1-м метром – саме такі параметри діють при продажу дров населенню на внутрішньому ринку.

Ці зміни давно назріли, вони допоможуть, по-перше, зменшити вирубку лісу в Карпатах, про нищівний характер якої всі говорять, а, по-друге, припинити фактичне фінансування українцями російського бізнесу.

http://www.carpathia.gov.ua

http://strichka.com/item/46854530

Далі...

Телеканал РТБ: Як зберегти лелеку чорного на Поліссі. ВІДЕО

Експерти: ЖУРАВЧАК, БОКОТЕЙ, ЦВІРКО

Далі...