Москаль направил Гройсману телеграмму по поводу 169 вагонов с лесом, заблокированных на границе

Глава Закарпатской облгосадминистрации Геннадий Москаль направил премьер-министру Владимиру Гройсману телеграмму, в которой просит разобраться с вывозом украинской древесины за границу.

Об этом информирует Цензор.НЕТ со ссылкой на официальный сайт политика.

По данным Москаля, на пограничных станциях "Чоп" и "Батево" стоит 169 вагонов, груженных лесом-кругляком, который по документам проходит как топливная древесина, Отправителями грузов являются 28 государственных лесхозов со всей Украины.
Источник:http://censor.net.ua/n392225
Читайте на "Цензор.НЕТ": "Мне уже звонили различные влиятельные люди с неофициальной просьбой отменить распоряжение об ограничении экспортируемой древесины", - Москаль

"Ни один из закарпатских гослесхозов древесину на экспорт не вывозит. Один из получателей леса, который накапливается на железнодорожных станциях, - фирма в Праге (Чехия), учрежденная гражданами России, которые после введения санкций Евросоюза против России взялись вывозить за границу украинский лес. Однако через Закарпатье так называемые топливные дрова в виде кругляка за границу не пропускаются и пропускаться не будут", - заявил Москаль, попросив Гройсмана повлиять на сложившуюся ситуацию.

Также читайте: Кабмин временно приостановил санитарные рубки в лесах и уволил председателя Гослесресурсов КовальчукаИсточник:http://censor.net.ua/n392225Источник:http://censor.net.ua/n392225

http://censor.net.ua/news/392225/moskal_napravil_groyismanu_telegrammu_po_povodu_169_vagonov_s_lesom_zablokirovannyh_na_granitse

Далі...

На Камчатке жители сообща потушили угрожавший селу лесной пожар, пока рядом шли учения МЧС

07.06.2016 18:11

27 мая на Камчатке почти одновременно произошло два значимых события: завершились крупномасштабные учения МЧС, и начался лесной пожар, который мог уничтожить районный центр Тигиль. На учениях отличились спасатели и чиновники, на пожаре — сотни жителей Тигиля. Они сумели отбить свое село от огня.

Тигиль — административный центр Тигильского района Камчатки. Расположен в 515 километрах от Петропавловска-Камчатского. В селе проживает примерно 1600 человек.

О том, что над райцентром нависла угроза уничтожения, людей никто не предупредил. Они увидели это сами. Сначала над лесом появилась дымка, а затем выросла огненная стена. С гулом и треском она быстро приближалась к не маленькому в общем-то населенному пункту. Вскоре село заволокло дымом.

«Это зрелище до сих пор стоит у меня перед глазами. Огонь тек с сопки словно вода. Казалось, что остановить его — невозможно», — рассказывает воспитатель тигильского детсада Валентина Бауэр.

События в отдаленном райцентре подпортили камчатским властям праздник, связанный с успешным завершением учений по ликвидации последствий ЧС. Столкнувшись с реальной, а не бутафорской угрозой, чиновники действовали не так сноровисто.

Во время учений, как сказал губернатор Владимир Илюхин, «была показана профессиональная работа и слаженное взаимодействие между различными структурами, которые могут быть задействованы в случае возникновения чрезвычайной ситуации». В ходе пожара «профессиональная работа» свелась по большей части к моральной поддержке сельских жителей.

На учения власти сумели вывести «почти 100 единиц техники, в том числе воздушные и морские суда», а на пожар прилетели только три вертолета…

Тигильские «брандмейстеры», к слову, работали качественно. Но их сил было явно недостаточно. Тогда на борьбу с огнем вышло практически все село — включая женщин и детей. Люди таскали воду ведрами, возили на автомобилях.

«Мы использовали бензовоз объемом 16 кубических метров для подвоза воды. Из емкости слили остатки топлива, промыли ее и доставляли воду пожарным расчетам и волонтерам», — цитирует ИА «Кам 24» сотрудника тигильского строительно-монтажного управления Михаила Конева.

Пожар, начавшийся в лесополосе, местные жители, в отличие от чиновников, уже не называют лесным. Огонь проник на территорию Тигиля. На окраине горели трава, деревья, сараи, заборы. Пламя близко приблизилось к дизельной электростанции, но энергетики успели оградить территорию траншеей и земляным валом. Так же поступили и дорожники, чтобы защитить стационарные емкости с топливом на своей базе. На подступах к аэропорту огонь остановили летчики.

На протяжении нескольких часов ситуация оставалась критической. Только ближе к вечеру пожар отступил. Без потерь, однако, не обошлось. Сгорели как минимум один дом на окраине, старое кладбище, хозяйственные постройки. Досталось и телекоммуникационной вышке, на которой были установлены антенны сотовых операторов. Связь в Тигиле до сих пор работает с перебоями.

Хотя власти Камчатки передали иные данные. «Жилые дома и другие постройки огнем не задеты», — сообщалось на сайте краевого правительства.

Все обстоятельства тигильского ЧП сейчас пытаются восстановить прокуроры. В надзорном ведомстве, по моим данным, недоумевают: почему между лесом и селом нет так называемой минерализованной полосы? Она не позволила бы огню перекинуться на населенный пункт. О необходимости создания полосы, как оказалось, говорится уже не один год. Но у властей руки не доходят. Видимо, слишком много времени и сил занимает подготовка к учениям по ЧС.

Теперь, по словам местных жителей, начальники инструктируют их, как именно следует общаться с правоохранителями. О том, что сельчан не оповестили о приближающемся пожаре, — говорить нельзя; о том, как эффективно были организованы противопожарные мероприятия, — можно.

Не знаю, что в итоге будут рассказывать люди прокурорам, но в соцсетях они пишут очень откровенные посты. Сельчане возмущены тем, что райцентр, как выяснилось, практически не защищен. Уничтожить его можно при помощи одной спички, легкомысленно брошенной в лесу. Недовольны они и тем, что для тушения мощнейшего пожара не нашлось достаточного количества техники, — было задействовано только лишь три вертолета. Понять недовольство жителей Тигиля можно. Ведь когда на Камчатку прилетают первые лица страны, их пикники на природе обслуживает гораздо большее число «вертушек».

http://strichka.com/item/47027095

Далі...

Спецкор «Першої електронної» переміг в конкурсі про ліс від «Детектор медіа»

07.06.2016 Суспільство

Днями у Представництві Світового банку України в Києві відбулося нагородження фіналістів конкурсу для журналістів та фахівців лісової галузі «Правозастосування та управління в лісовому секторі України. 2016» від ГО «Детектор медіа» та програми FLEG II (ЄІСП/Схід2). До його фіналу увійшла й наша колежанка – спецкор “Першої електронної”, кореспондент Олександрійського районного часопису «Сільський вісник», член НСЖУ Наталія Луценко зі статтею «Вирубка лісосмуг: вдалий бізнес чи економічна безвихідь?», котра разом з іншими тридцятьма фіналістами відзначена призовим фондом, оскільки набрала найвищі бали від журі.

Читайте також: Вирубка лісосмуг: вдалий бізнес чи економічна безвихідь?

Загалом, конкурс про ліс від «Детектор медіа» тривав майже три місяці. До уваги бралися, перш за все, аналітичні матеріали, в яких висвітлювалася проблематика розвитку лісового господарства України, способи зробити його більш прозорим, пропозиції, спрямовані на вирішення проблем та багато іншого. І, в цілому, за згаданий період на огляд поважного журі надійшло понад 129 конкурсних робіт (зокрема, аналітичних статей, телесюжетів та радіопередач), але за результатами відбору, до фіналу відібрали лише 31 роботу, котра, насправді, заслуговувала на увагу та відзнаку. Знайти перелік фіналістів можна на сайті «Детектор Медіа»:http://detector.media/tag/747/, а додаткову інформацію – на сторінці «FLEG II в Україні»: http://www.fleg.org.ua/.

Треба наголосити, що з переліку фіналістів окрім того відібрали п’ятірку кращих: Ігор Вдовін, журналіст (агент) програми «ЦРУ» (24 канал), отримав найвищі бали від журі конкурсу за розслідування «Хто стоїть за варварськими вирубками Карпат». Сюжет Ігоря розповідає про масову та хаотичну вирубку лісів, що набуває справжніх загальнонаціональних масштабів.

Разом з Ігорем вищу оцінку отримали також екологи Андрій Плига, Дарія Ширяєва та Петро Тєстов за фоторепортаж «Олевська бурштинова республіка: рік по тому». У п’ятірку також увійшли: Аліна Семенюк та Ярослав Левицький, “5 канал” (Чернівці) із сюжетом “Полювання на лісорубів”. Програма “Стоп Корупції”; Олена Логінова, журналіст програми «Схеми: корупція в деталях» (спільний проект «Радіо Свобода» та “UA:Перший”) із сюжетом “Зона бізнесу: чорнобильський ліс на експорт (розслідування)”; Наталія Патрікєєва (“ВВС Україна”) із статтею “Як рубають і продають український ліс”.

Разом з тим, «Детектор медіа» і програма FLEG II (ЄІСП/Схід-2) в Україні привітали всіх переможців і висловили вдячність їм за участь в п’ятому щорічному конкурсі «Правозастосування та управління в лісовому секторі України». А це зокрема: Володимиру Борейку, Наталії Горбань, Олені Середі, Олексію Василюку, Юрію Кальчику, Людмилі Чередарик, Леніні Бичковській, Олені Зілінченко, Валентині Мєшковой, Наталії Луценко, Богдану Барбілу, Ніні Жежері, Геннадію Сенкевичу, Руслану Харченко, Олені Жежері, Андрію Бейнику, Тетяні Хвильовій, Євгену Кучерову, Петру Чечелюку, Алі Шершень, Андрію Михайлику.

П’ятірку кращих нагородили дипломами й призовим фондом у розмірі п’яти тисяч гривень, а решті фіналістів вручили по тисячі гривень.

Треба відзначити, що цьогоріч до складу поважного журі входили: Олег Листопад, консультант програми ENPI-FLEG, журналіст; Юлія Зелінська, маркетинг-директор проектів ГО «Детектор медіа»; Валерій Ловчиновський, фахівець у галузі охорони дикої природи, біолог; Віктор Маурер, професор лісогосподарського факультету Національного університету біоресурсів і природокористування України; Оксана Станкевич, президент природоохоронної НУО РМЕО «Екосфера»; Леся Ганжа, головний редактор проекту «Доступ до правди».

Партнерами програми FLEG II ( ЄІСП Схід) виступили: Європейська комісія, Світовий банк, Міжнародний союз охорони природи, Всесвітній фонд дикої природи. 

Окрім того, до початку церемонії нагородження переможців, куратор проекту ГО «Детектор медіа» Юлія Зелінська запросила до слова членів журі, які поділилися власними враженнями від робіт фіналістів та подякували всім за уміле висвітлення проблематики лісового сектору й вдалі журналістські розслідування, наголошуючи на важливості такої роботи. Також фахівці підкреслили, що цьогоріч, у порівняння з минулим роком, на конкурс надійшла неймовірно велика кількість робіт, які вирізнялися справжньою журналістською майстерністю, фаховістю і гарною викладкою матеріалу. Водночас позитиву додавала  жанрова різноманітність. Про все це експерти говорили під час круглого столу, обговорюючи проблематику галузі. Фіналісти ж мали змогу поставити їм свої запитання, а також вислухали думки та пропозиції запрошених на захід лісівників.

По завершенню офіційної частини на журналістів чекало спілкуватися в невимушеній, неформальній обстановці. 

http://persha.kr.ua/news/life/78004-spetskor-pershoyi-elektronnoyi-peremig-v-konkursi-pro-lis-vid-detektor-media.html

Далі...

В Забайкальском крае горит почти 4300 га леса

07 июня 2016, 06:55


По состоянию на 8 утра в Забайкальском крае действует 11 лесных пожаров на общей площади 4236,5 га, сообщается на сайте Гослесслужбы региона.

Пожары действуют на территории Могочинского, Петровск-Забайкальского, Красночикойского, Газимуро-Заводского, Читинского, Хилокского, Шелопугинского и Шилкинского районов. Среди них четыре локализованы на площади 1570,5 га.

Тушат пожары 340 человек, среди которых 165 парашютистов-десантников КГУ «Читинская авиабаза» и 49 парашютистов-десантников ФБУ «Авиалесоохрана» федерального резерва Рослесхоз, 57 сотрудников КГСАУ «Забайкаллесхоз», 43 представителя арендаторов, 15 специалистов ГКУ «Управление лесничествами Забайкальского края», 11 привлеченных и 8 сотрудников МЧС. Задействовано 39 единиц техники: 26 автомобилей, 9 пожарных машин, 3 трактора и 1 бульдозер.

http://strichka.com/item/46973285

Далі...

На Алтае началась масштабная борьба с шелкопрядом монашенкой и сосновой совкой

В Алтайском крае специалисты Центра защиты леса Алтайского края ФБУ «Рослесзащита» и Главного управления природных ресурсов и экологии Алтайского края начали работу по локализации и ликвидации комплексного очага вредителей леса, шелкопряда-монашенки и сосновой совки. Общая площадь очага массового размножения составляет 227 тысяч га.

На первом этапе силы направлены на истребление шелкопряда-монашенки в Тальменском, Панкрушихинском, Крутихинском, Каменском, Баевском и Тюменцевском районах авиационными и наземными методами. Так площадь авиационной обработки составит 53,5 тысяч га, а наземной обработки 45,5 тысяч га.

На втором этапе, начиная с 16 июня, запланированы меры борьбы против сосновой совки в Алейском, Баевском, Волчихинском, Завьяловском, Каменском, Мамонтовском, Новичихинском, Павловском, Ребрихинском, Романовском, Тюменцевском, Шелаболихинском, Шипуновском районах, также авиационным и наземным способами. Авиационным способом будет обработано 15,3 тысяч га, наземным – 112, 5тысяч га.

Согласно проведенным осенью прошлого года в лесах Алтая масштабным лесопатологическим обследованиям, на площади более 600 тысяч га, было выявлено, что зимующий запас насекомых создаст угрозу сплошного повреждения насаждений сосны от 75% до 4-х кратного 100% объедания. Экологическая плотность популяции насекомых-вредителей в отдельных лесничествах превосходит критическую численность, дающую 100% объедание, в 20 раз.

Лесопатологическое обследование было проведено специалистами Центра защиты леса Алтайского края, лесопатологической экспедиции ФБУ «Рослесозащита», сотрудниками управления лесами Главного управления природных ресурсов и экологии Алтайского края, представителями лиц, использующих леса.

Проведение данных мероприятий позволит сохранить леса на значительных лесных территориях и предотвратить гибель ленточных боров Алтайского края.

опубликовано: 17:21, 06.06.2016 , изменено 18:47, 06.06.2016 

http://www.rosleshoz.gov.ru/media/news/2784

Далі...

Оперативный штаб Рослесхоза направил дополнительные силы ПДПС ФБУ «Авиалесоохрана» на тушение лесных пожаров в Забайкальском крае

32 авиапожарных ФБУ «Авиалесоохрана» будут направлены на тушение лесных пожаров в Забайкальском крае в соответствии с решением Оперативного штаба Рослесхоза.

В настоящее время в регионе уже работает крупная группировка федеральных сил в количестве 230 человек – они задействованы на тушении сложных лесных пожаров в Красночикойском, Могочинском, Кыринском и Петровск-Забайкальском районах.

В текущем году на землях лесного фонда на территории Забайкальского края возникло 372 пожара, в том числе 371 – в труднодоступной зоне авиационного контроля. Количество пожаров в авиазоне превысило среднепятилетний показатель в 4,5 раза (450%). Борьба с огнем в таких районах требует специальной подготовки и высокого профессионализма. С 8 мая помощь лесопожарным службам Забайкальского края в стабилизации обстановки оказывают авиапожарные ФБУ «Авиалесоохрана», и численность группировки постепенно наращивается.

Согласно прогнозным данным на предстоящие пять суток в регионе ожидается высокий и чрезвычайный класс пожарной опасности в лесах по условиям погоды. Работы по тушению пожаров осложняются постоянными ветрами.

Вчера, 05 июня 2016 года, в Кыринском районе ветер достигал 15 м/c (около 55 км/ч). Однако, несмотря на сложные погодные условия, объединенной группировкой сил авиапожарных ФБУ «Авиалесоохрана», региональных лесопожарных служб и привлеченных лиц была достигнута ликвидация крупного пожара, действующего с 27 мая. Кроме ветра быстрому распространению огня способствовали открытые травянистые пространства. Для ликвидации пожара использовалась тяжелая техника, безупречно управляемая старшим водителем КГСАУ «Забайкаллесхоз» А.П.Черешко, трактористом КГСАУ «Забайкаллесхоз» В.Б.Июдиным, водителем КГСАУ «Забайкаллесхоз» А.В.Никулиным. Грамотными и четкими действиями отличились начальник лесопожарного формирования Т.М.Жук и лесовод Г.А.Дианов.

По данным региональной диспетчерской службы лесного хозяйства, по ситуации на 11:00 мск 6 июня в Забайкальском крае действует 9 лесных пожаров на площади 3 971 га, из них локализовано 3 лесных пожара на площади 1 566 га. С начала суток ликвидировано 4 лесных пожара на площади 1 219 га. Режим ЧС на всей территории региона введен 6 мая.

 опубликовано: 18:53, 06.06.2016 , изменено 18:55, 06.06.2016 ,
http://www.rosleshoz.gov.ru/media/news/2786/Zabaykalyskiy_kray_700x448.jpg?display=small

Далі...

О БЕЛОРУССКОМ ЛЕСЕ СНИМУТ ФИЛЬМ

В июне 2016 года начнутся съемки фильма о деятельности лесной отрасли. Его главная цель – показать ежедневный труд лесоводов, достижения и цели, к которым стремится лесная отрасль в ближайшие годы, а также формирование у граждан бережного отношения к главному природному богатству Беларуси – лесу.

Основная часть съемок пройдет в лесу, будет показана деятельность лесохозяйственных учреждений и республиканских предприятий Министерства лесного хозяйства. В сентябре фильм можно будет увидеть на белорусских телеканалах. Он будет переведен на английский язык, что позволит транслировать его и на зарубежную аудиторию.

Министерство лесного хозяйства приглашает все заинтересованные организации и индивидуальных предпринимателей, специализирующихся на подготовке имиджевых фильмов, принять участи в конкурсе по выбору исполнителя. Срок подготовки фильма — до 20 августа 2016 года.

Коммерческие предложения можно отправить до 10 июня 2016 года на e-mail info@lesgazeta.by, тел./факс 8 (017) 365-48-01 или на почтовый адрес редакции «Белорусской лесной газеты» г. Минск, ул. Матусевича, 23.

Дополнительную информацию можно узнать по телефону 8 (017) 365 48 01.

Ждем ваших предложений!

Технические требования к фильму (скачать)

http://www.mlh.gov.by/ru/news/3186.html

Далі...

Бюджет-2016 переглянуть в липні, - Данилюк

Бюджет на 2016 рік буде переглянуть в липні. Цю інформацію підтвердив міністр фінансів Олександр Данилюк.

Також він повідомив про готовність Кабінету міністрів передати бюджетну резолюцію на 2017 рік вже 8 червня.

Нагадаємо, раніше “Батьківщина” звинуватила уряд у зриві бюджетного процесу на 2017 рік через те, що в парламент досі не подана резолюція.

За словами Данилюка, це пов’язано з тим, що вона була внесена ще попереднім урядом, після чого була відкликана.

“Бюджетна резолюція буде направлена в парламент 8 червня. Вона відпрацьована і знаходиться на узгодженні в Міністерстві економіки і в Міністерстві юстиції, після чого надійде в парламент. Хочу зазначити, що останні три роки бюджетна резолюція не приймалася парламентом взагалі. І то, в якому вона вигляді сьогодні існує, не впливає на бюджет ніяк”, – резюмував міністр фінансів.

http://news.finance.ua/ua/news/-/377400/byudzhet-2016-pereglyanut-v-lypni-danylyuk

Далі...

П’ятихацькі пожежники та поліціянти провели профілактику виникнення лісових пожеж

ДНІПРОПЕТРОВСЬК. 7 червня. УНН-Центр. П’ятихацькі пожежники провели сумісний рейд з залученням представників поліції для запобігання виникнення пожеж в лісах. Цей захід провели у П’ятихатському лісництві. Про це УНН-Центрповідомили у прес-службі ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області.

Учасники рейду натрапили на шукачів металобрухту з досить сучасними металошукачами. Хоча вогнища вони не розпалювали, але все одно отримали поради щодо обережного поводження з вогнем у лісі, розповіли їм про заборону розпалювання багаття у лісовій зоні в пожежонебезпечний період.

Довідка УНН-Центр: П’ятихатське лісництво знаходиться на сході П’ятихатського району та становить 3125 гектарів змішаного лісу.

http://region.unn.ua/uk/news/56234-amam

Далі...

В ліс за графіком

Регіонам запропонували обмежувати терміни збору диких ягід, грибів та горіхів

Законодавці пропонують дозволити регіонам встановлювати тимчасове обмеження на збір грибів, ягід і горіхів. Пояснюється такий захід турботою про кедри. Влада на місцях підтримують заборону на збір незрілих шишок. А ось грибники вважають, що обмежувати населення неправильно і марно.

Обмежити час збору лісових багатств запропонували законодавці Єврейської автономної області. Вони пропонують змінити Лісовий кодекс, надавши місцевій владі можливість встановлювати не тільки порядок заготівлі населенням недеревних лісових ресурсів, а й дозволені терміни для цієї діяльності. А також збільшити передбачений в КоАП штраф за неправомірну заготовку з одного до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для фізичних осіб. Та ж стаття (8.26) передбачає конфіскацію знарядь і зібраної продукції.

Автори поправок пояснюють свою пропозицію турботою про кедр і бажанням залучити бізнес до заготівлі дикоросів. Наприклад, горіхи кедра досягають ступеня повного дозрівання в жовтні. А збір люди починають набагато раніше, та й способи застосовують, завдають шкоди деревам, вказують депутати.

Вони також апелюють до Лісового кодексу, де йдеться про те, що заготівля лісових ресурсів, збір лікарських рослин є підприємницькою діяльністю в межах лісових ділянок, що надаються в довгострокову оренду.

Грибники, з якими поговорив кореспондент "РГ", на це зауважують, що в тому ж кодексі є і такий стан: "Громадяни мають право вільно і безкоштовно перебувати в лісах і для власних потреб здійснювати заготівлю та збирання дикорослих плодів, ягід, горіхів, грибів ".

Начальник департаменту споживчого ринку адміністрації Томської області Костянтин Чубенко в розмові з "РГ" пояснює, що тут є тонка грань. "Правильно визначити термін початку заготовки, щоб люди не рвали зелену ягоду, що не збивали незрілу шишку - це не заборонна міра, - пояснює він. - Навпаки, ми вказуємо період, коли займатися заготівлею найкраще. Якщо ж мова йде про те, що у людей буде тільки період з такого-то по таке-то число, то такого, звичайно, не повинно бути ". Томська область славиться на всю країну своїми "коморами" кедра. Для багатьох місцевих жителів видобуток горіха є серйозним заробітком. Для багатьох з них - взагалі основним. В адміністрації розповідають, що конфлікти з "сірими" здобувачами дійсно існують.

За один день сім'я складальників може заробити до 50 тисяч рублів, якщо добуде тонну лисичок

"Не можна сказати що це носить катастрофічний характер. Принаймні у нас в регіоні. Але щоб не завдавати шкоди природі, в першу чергу, звичайно ж, це треба регулювати", - говорить Чубенко. Але нинішнє формулювання в Лісовому кодексі дозволяє трактувати повноваження місцевої влади по-різному.

Процес заготівлі дикоросів був добре налагоджений ще за радянських часів через систему райспоживспілки. У 1990-х відносини переробників з населенням перейшли в комерційне русло.

Зараз збори поступово зростають, незважаючи на нестабільність врожаїв і спустіння сіл. Позначається істотно збільшений попит на російську сировину за кордоном. Наприклад, кедр активно скуповують переробники в Китаї. А вітчизняні гриби користуються попитом у європейських рестораторів. Зростає і внутрішнє споживання.

Інфографіка: інфографіка "РГ" / МИХАЙЛО ШИПІВ / ОЛЕНА БЕРЕЗИНА

Здати, наприклад, гриби на переробку може кожен, розповідає комерційний директор компанії "Екопродукт" Рінат Мухаметшин. Пункти прийому при Грибоварня знаходяться в найурожайніших регіонах. Навскидку співрозмовник "РГ" згадує Комі-Перм'яцький автономний округ, Архангельську і Володимирську області.

Ціни на прийомі варіюються в залежності від врожаю і конкуренції за збирача. У минулому році за кілограм білих грибів платили 100 рублів. Ціни на "чорні" гриби - підосиновики, підберезовики, маслюки - зазвичай варіюються від 20 до 40 рублів за кілограм.

"І забороняти людям вільно ходити в ліс - не найкраща ідея", - вважає президент Грибного союзу Анатолій Фірсов. За його словами, він не знає жодного випадку, коли між орендарем лісової ділянки і збирачем грибів виникав конфлікт.

В лес по графику
Текст: Василий Миронов

Фото: depositphotos.com
Российская газета - Федеральный выпуск №6990 (122)

http://rg.ru/2016/06/06/regionam-predlozhili-ogranichivat-sroki-sbora-dikih-iagod-gribov-i-orehov.html

Далі...