Держлісагентство взяло участь у XXVIII Міжнародній агропромисловій виставці «АГРО-2016», яка розпочала свою роботу у Національному комплексі «Експоцентр України» під патронатом Міністерства аграрної політики та продовольства України.
В урочистому відкритті заходу взяли участь Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман та Міністр аграрної політики та продовольства України Тарас Кутовий.
На відкритті стенду Держлісагентства була присутня Перший заступник Голови Державного агентства лісових ресурсів України Христина Юшкевич.
У перший день виставки відбувся «Український інноваційний агропромисловий форум 2016». Під час панельної дискусії «Перезавантаження агропромислової політики. Державні інновації в агропромисловій сфері» доповідь про використання інформаційних технологій в лісовпорядкуванні та запровадження електронного обліку деревини представив Генеральний директор державного підприємства «ЛІАЦ» Павло Васильєв.
За його словами, сучасні технічні засоби надають можливість працювати з цифровими лісовими картами у навігаційних додатках для мобільних пристроїв. Векторні лісові карти містять лісівничо-таксаційну характеристику кожної лісової ділянки і у поєднанні з растровими картами (топокарти, космічні знімки, ортофотоплани) дають можливість отримати актуальну інформацію про стан лісового фонду.
Використання цифрових карт і програм для навігації в лісовому господарстві дозволяє визначити поточне місцезнаходження користувача, встановлювати на місцевості межі лісових насаджень, проводити пошук і вибір ділянок лісового фонду за лісівничо-таксаційними показниками та здійснювати навігацію до них, фіксувати зміни (всихання, пошкодження, самовільні рубки, пожежі тощо) та об’єкти (рідкісні види рослин, грибні місця, місця концентрації червонокнижних видів тварин та ін.) в лісових насадженнях та приєднувати інформацію, яка характеризує ці об’єкти (опис, фотографії, відео), проводити вибір оптимальних місць для будівництва лісових доріг тощо.
У другій частині свого виступу Павло Васильєв зупинився на питанні створення єдиної державної системи електронного обліку деревини, повноцінне введення якої забезпечить ще один крок України до європейських стандартів із раціонального використання та збереження лісів.
«Така система вже функціонує на підприємствах Держлісагентства та на сьогодні охоплює близько 99 % всієї заготовленої деревини підприємствами відомства, що вказує на позитивні тенденції та забезпечує облік лісових ресурсів в on-line режимі за рахунок маркування деревини та застосування мобільних електронних пристроїв при здійсненні облікових операцій у лісових умовах», – наголосив він.
Генеральний директор державного підприємства «ЛІАЦ» підкреслив, що запровадження Системи ЕОД для всіх постійних лісокористувачів забезпечать належний державний контроль та унеможливлять тіньовий обіг деревини.
«З цим ліском треба щось робити!», – як часто казали цю фразу лохвичани, котрі проходили і проїжджали асфальтовою доріжкою, що веде у Сосновий парк з боку Благовіщенської церкви
Небайдужим несила було дивитися, як з роками ділянка під колись маленькими, а тепер молодими соснами перетворювалася на хащі. Густо посаджені деревця, конкуруючи між собою за місце під сонцем, по мірі росту почали глушити одне одного. А у хвойному ліску, де панянкою повинна почуватися сосна звичайна, з’явилися зеленолисті «підселенці» – берестки та американські кленки. Наразі руба постало питання: сосновий лісок потребує втручання людських рук. І до того ж, багатьох, бо, як кажуть, один ні в полі, ні в лісі не воїн.
Толоку по прорідженню дерев на цій місцині Лохвицька міська рада планувала провести ще у травні. На заваді стали дощі, що цієї весни вже немало попсували нервів всім любителям працювати на свіжому повітрі. Благо, що у п’ятницю 3 червня, випала погожа днина. Тож асфальтова доріжка навпроти ліска стала місцем зустрічі для 128 лохвичан, дорослих і дітей, які об’єднали свої зусилля, аби гуртом звершити корисну справу. Алгоритм дій такої значної маси людей був простим: першими у лісок зайшли і приступили до роботи озброєні бензопилами чоловіки. Звалені і розпиляні ними стовбури і гілки з ліска до доріжки витягали дорослі, а вже потім до роботи підключалися старшокласники і складали у купи дерево на дрова та гілки для подальшої утилізації.
На совість працювали пильщики – В.О. Крючков (пенсіонер, член виконкому міськради), В.Ю Крикун та С.М. Терно (магазин «Євробуд»), С.В. Преображенський та М.М. Нужний (міська Служба благоустрою), К.В. Ададуров (ДНЗ №1 «Теремок»), С.І. Токман (ПП «Кольчевський»), І.О. Яцюк (ДП «Лохвицький шлях»), А.П. Трофімов (Лохвицьке агролісництво), В.І. Радько, В.Л. Бабін та А.В. Гуріненко (Лохвицька міська рада). Фактично повним складом у толоці брали участь трудові колективи міської ради та Служби благоустрою (разом – 35 чол.), взявши на себе фронт роботи по витягуванню гілок. Доречною у цій справі була і поміч депутатів міської ради В.І. Панченка, А.П. Білана та депутата районної ради М.І. Голінка. Не відставали від дорослих у старанності й старшокласники трьох лохвицьких шкіл на чолі з класними керівниками (у загальній кількості 72 чол.).
Особливою працьовитістю з-поміж пильщиків відзначилися працівники «Євробуду» – В.Ю. Крикун, С.М. Терно та працівник Лохвицької міської ради В.Л. Бабін. А з-поміж школярів своєю невтомністю вразив усіх 14-річний Дмитро Сироткін – учень Лохвицької ЗОШ №3.
Протягом трьох годин, а саме стільки кипіла у ліску робота, від спраги дорослих і дітей рятувала мінеральна вода, люб’язно надана ПП «Шилін», ПП «Хоменко», ПП «Зрібняк» та ПП «Біланова». А Лохвицька міська рада по закінченню толоки почастувала всіх її учасників смачним силовідновлюючим кулішем. У результаті спільних старань була проріджена третя частина 2-гектарної площі, яку займає молодий лісок. Це, хай і добрий, але ж тільки почин.
У планах Лохвицької міської ради – організація заходів по прорідженню молодої сосни у літній та осінній періоди. А поки що до цієї справи буде підключено лохвицьку юнь з пришкільних таборів праці та відпочинку, харчування у яких профінансоване Лохвицькою міською радою. За матеріалами офіційного порталу Лохвицької міської ради
На Черкащині цього року з’явилися нові насадження на площі 1660 гектарів
Ліс ранкової пори особливий. Сонце вихоплює із синюватого туману химерні обриси сосон, розкішних дубів, свічки білокорих беріз, ніби кличе до принад таємничої гущавини. Одвiчна симфонiя природи, її храм напуває нас особливими відчуттями спокою і добра. Цієї чудової пори серце начальника Черкаського обласного управління лісового та мисливського господарства Олександра Дзюбенка радіє особливо. Рік у рік збільшуючи площі лісових насаджень, його колеги-лісівники примножують зелене багатство, а з ним і здоров’я та благополуччя всієї держави.
Про завтра турбуються сьогодні
Сприятливі погодні умови нинішньої весни дали змогу почати цьогорічну лісокультурну кампанію значно раніше, ніж зазвичай. У державному лісовому фонді створено лісових культур на площі 1428 гектарів (за умови річного плану — 1375), із яких лісорозведення (нові ліси) — 27 гектарів, природне поновлення — 200 гектарів. Загалом цієї весни молоді ліси виросли на площі 1660 гектарів.
Усі десять лісгоспів досить оперативно в стислі, найбільш оптимальні терміни провели роботи з відновлення та створення лісів. Для забезпечення максимальної приживлюваності сіянців лісівники використовували суперабсорбенти (вологонакопичувачі), висаджували сіянці із закритою кореневою системою, під час підготовки грунту використовували гербіциди. Лідерами серед підприємств стали Черкаський, Чигиринський та Смілянський лісгоспи, які посадили відповідно 369, 153, 148 гектарів лісових культур.
Так дбайливими руками юних ентузіастів і досвідчених фахівців закладають ліс. Фото прес-служби обласного управління лісового та мисливського господарства
Аби успішно та якісно провести цьогорічну весняну лісокультурну кампанію, заздалегідь заготовили 80 тонн насіння та виростили 11 мільйонів сіянців. Традиційно основні лісоутворюючі породи для області — сосна звичайна (висаджено 52,8% загальної площі) та дуб (38,7%), на 73,5 гектара (5,3%) посіяно горіх чорний.
У відмінному стані розсадники. Основними лісовими породами засіяно понад 11 гектарів. З огляду на зміну кліматичних умов триває робота для забезпечення розсадників системою крапельного зрошування.
— У всіх лісгоспах області відбулися заходи в межах Всеукраїнської акції «Майбутнє лісу в твоїх руках». У них узяли участь майже чотири тисячі осіб — учнівська та студентська молодь, депутати, представники громадськості, місцевих органів виконавчої влади та самоврядування, а також засобів масової інформації, — розповів Олександр Дзюбенко. Учасники заліснили 82 гектари новими зеленими насадженнями.
Недавно на Черкащині відбувся X Всеукраїнський зліт учнівських шкільних лісництв загальноосвітніх і позашкільних навчальних закладів. Якщо торік на попередньому зльоті у Хмельницькому гран-прі вибороли школярі Трушівського шкільного лісництва, яким опікується Чигиринський лісгосп, то нині така честь випала Черкащині. Участь у заході, який відбувався на базі Черкаського обласного центру роботи з обдарованими дітьми, взяли команди із 23 областей України — переможці обласних зльотів. Юні лісівники демонстрували виставки-презентації лісівничих досягнень, захищали науково-дослідницькі роботи команд у галузі лісового господарства. Для педагогів організували профільні читання. Відвідали учасники зльоту Трушівську загальноосвітню школу, ознайомилися з роботою шкільного лісництва. На території закладу висадили пам’ятну алею із ялівцю.
Якби ж не перешкоди… Черкащина ще тільки наближається до оптимальної лісистості. Її вважають такою, що ліси в краї виконують свої захисні функції з найбільшою ефективністю. Нескладні підрахунки доводять: оптимальне забезпечення буде за умови, якщо частка земель, укритих лісами, становитиме 16% загальної площі. Натомість удалося досягти тільки 15,4. Це при тому, що за останніх 60 років зусиллями лісівників площа лісів збільшилася майже на 63 тисячі гектарів, а лісистість — на 3%. Намагаються заліснити всі невдоби, зокрема яри, горби, піски. Однак резерви використані ще не всі.
Для досягнення оптимальної лісистості необхідно створити нові насадження на площі 12,6 тисячі гектарів на землях, непридатних для сільськогосподарського виробництва. За даними органів Держгеокадастру, таких земель в області налічується близько 16 тисяч гектарів.
— За ініціативою обласного управління лісового та мисливського господарства, — пояснив Олександр Дзюбенко, — ми запропонували органам місцевої влади спільно з органами Держгеокадастру визначитися з площами, які підлягають залісненню. Звернули увагу на ділянки вздовж річок, ставків, решту водних об’єктів, малопродуктивні й деградовані землі та інші, які не використовують у сільськогосподарському виробництві. На жаль, не завжди своєчасно назустріч нашим пропозиціям йдуть райдержадміністрації та працівники Головного управління Держгеокадастру. А це означає, що своєчасну підготовку ∂рунту під посадку лісових культур відтерміновано, а то й перенесено на наступні роки. Джерелом фінансування робіт з лісорозведення можуть бути кошти екологічного податку та надходження від відшкодування втрат сільськогосподарського й лісогосподарського виробництва, які є на рахунках місцевих бюджетів. Аби зістикувати ці кошти і запропоновані площі під посадку, потрібна чіткіша координація зусиль згаданого управління.
Гальмують та ускладнюють роботи з лісорозведення, як наголошують в обласному управлінні лісового та мисливського господарства, досить складна схема передачі земель під заліснення й висока вартість робіт з виготовлення документації щодо землеустрою, слабке фінансування робіт зі створення нових лісів, нерозуміння важливості проблеми у сільських радах.
Якось один із районних чиновників запитав: «Яка вигода лісівникам від того, що вони так добиваються земель під заліснення?» Йому й невтямки, що вигода в тому, що через років 20—30, коли ліс підніметься, люди відпочиватимуть у затінку і добрим словом згадуватимуть тих, хто його виростив. Саме на таких територіях можна в подальшому створювати природні заповідники, національні парки, тим самим підвищувати процент природно-заповідного фонду області.
На основі новітніх методів господарювання
— Вирощування лісу — це складний процес, який потребує високої фахової підготовки, безперервної уваги і піклування. Хворі й старі дерева необхідно вчасно видаляти, молодим рослинам давати простір для росту, — прокоментував Олександр Дзюбенко. — Тому кожна ділянка лісу у нас під постійним наглядом. Помиляється той, хто вважає, що лісівники рубають ліс там, де їм заманеться. Нічого подібного — все робиться вивірено, відповідно до потреб самого лісу. Успішно працюють і лісогосподарські підприємства області. Попит на деревину не зменшився, завдяки ефективному використанню лісосировинних ресурсів маємо змогу вчасно сплачувати до зведеного бюджету всі податки, збори та обов’язкові платежі.
Окрім того, підприємства вклали значну суму капітальних інвестицій у лісозаготівельну техніку, автомобілі й лісогосподарський інвентар. Усю техніку придбано коштом державних лісогосподарських підприємств. Збільшується й середня заробітна плата наших працівників, яка у квітні 2016 року становила 8100 гривень. Робота в лісі — одна з найважчих, і оплачувати її мають достойно.
Лісівники Черкащини сприяють підвищенню обороноздатності держави та регулярно переказують кошти на потреби українських військовослужбовців. Це пожертви лісгоспів, профспілкових комітетів та добровільні внески працівників.
В Україні триває реформування лісового господарства. Черкащани підтримують назрілі переміни, самі чимало роблять для їхнього пришвидшення. Приміром, у державних лісогосподарських підприємствах запроваджено електронний облік деревини, систему електронних закупівель за сучасними технологіями та європейськими стандартами. Це справді крок уперед у справі подолання корупції і посилення реального контролю за продажем, а також закупівлею товарів та послуг.
Нині лісгоспи — це переважно самодостатні, економічно, технічно і кадрово розвинені виробничі структури, які сумлінно виконують свої зобов’язання перед державою і суспільством, розвивають лісистість України. Проте мораторій на експорт кругляку вже негативно позначився на діяльності підприємств. Крім того, ставки рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів у 2016 році збільшено в 1,4 раза, ставки сплати частини чистого прибутку державних підприємств зросли із 15% до 75%, а це ще більше ускладнює ситуацію. До того ж держава не надає коштів на посадку нових лісів, відновлення зрубаних, догляд за лісом, протипожежні заходи тощо. Тому ситуація насправді може виявитися критичною.
Та навіть за таких умов лісгоспи області вистоять і підпорядковані їм ліси захистять. Лісівники виконують усі поставлені перед ними завдання — примножують ліси, доглядають, надійно охороняють їх від пожеж і самовільних рубок, упроваджують новітні методи господарювання, забезпечують виконання принципів невиснажливого лісокористування, підвищення продуктивності й біологічної стійкості підпорядкованих зелених насаджень. Вони з оптимізмом дивляться у майбутнє.
Сотні людей евакуйовані зі своїх будинків у районі міста Ярнелл в північно-центральній частині штату Арізона через лісову пожежу, яка охопила вже величезну територію.
"Від 250 до 300 осіб залишили свої будинки в місті, розташованому приблизно за 100 км на північний захід від Фенікса", - прокоментувала ситуацію речник місцевого бюро з управління земельними ресурсами Долорес Гарсія.
Інформації про травми або поранення не було.
Пожежа за добу сягнула вже 600 гектарів попри очікування, що низькі температури вночі та висока вологість дещо уповільнять цей процес. За інформацією місцевої влади, згоріли три будівлі.
На боротьбу зі стихією кинуто 140 пожежників, три літаки та два гелікоптери.
Причина пожежі розслідується, не виключено, що її могла спричинити блискавка. Це та сама місцевість, де в 2013 році від блискавки загинули 19 представників елітного екіпажу пожежної охорони.
Слабка міжвідомча координація та дублювання повноважень, часті організаційні зміни обмежують ефективність управління галуззю
Із жахом очікую переміни дощової погоди на спеку. Це означатиме, що торфовища навколо Ірпеня знову підсохнуть і задимлять, й у Київ укотре приповзе смог. Усі мої спроби дошукатися, хто ж відповідає за те, щоб цей кошмар припинився, завершилися невдачею. Ось тримаю в руках теку відповідей на редакційні запити. Державна служба з надзвичайних ситуацій повідомляє, що їхнє завдання — гасити, якщо горить. Держекоінспекція — ловити тих невігласів, які палять суху траву. Київська облдержадміністрація перекидає м’ячик знову ДСНС — тільки вже своїй, обласній. А та скаржиться, що причина пожеж на торфовищах — геть убиті меліоративні канали. От якби вони працювали, то подали би через них воду і — край. Правда, де тієї води у посуху узяти — відповіді нема.
Канали — це вже парафія Держводагентства. Воно не проти підлатати їх та почистити — якщо грошей дадуть. І навіть погоджуються з екологами, які вимагають діяти радикальніше й подекуди канали, навпаки, засипати, натомість відновити (як кажуть науковці, ренатуралізувати) оті торфовища-болота.
Сім кум: кожна — няня, та дитина в мокрих штанях
Та повернути природний вигляд долинам річок хоч би на землях запасу. Бо там, де місцеві ради розпаювали запалу осушені заплави, потрібно вести перемовини з кожним пайовиком.
Отже, водогосподарники погоджуються. І чекають команди від Мінприроди, яке — такий собі куратор Держводагентства і відповідає за розроблення і впровадження екологічної політики в державі. Після гострих запитань від «УК» на прес-конференцій один із попередніх очільників міністерства Сергій Курикін дав команду підлеглим готувати якусь чи то стратегію, чи то концепцію відновлення осушених земель. Та Курикін давно вже не обіймає цю посаду, новий міністр із проблемою ще не стикався, а нижчі рангом чиновники воліють мовчати — в них іншої роботи вистачає.
Вогонь щоліта нагадує: люди, беріться за голову, а не за мітли. Фото з сайту cn.mns.gov.ua
Погляд збоку
«Слабка міжвідомча координація та дублювання повноважень різних установ, часті організаційні зміни обмежують ефективність управління охороною довкілля». Це цитата з «Аналізу навколишнього середовища України», який зробив Світовий банк у 2016 році. Вона доволі точно описує і наші митарства через пожежі на пересохлих болотах, і причини катастроф на кшталт тієї, що сталася на сміттєзвалищі біля Грибовичів, і багато інших негараздів з нашим довкіллям.
«Мета аналізу навколишнього середовища — оцінити адекватність та ефективність політики, правових та інституційних меж управління охороною довкілля в Україні у сенсі ширших завдань реформи та децентралізації, прагнень до вступу в ЄС та надати рекомендації уряду щодо усунення визначених ключових прогалин», — каже консультант Світового банку Володимир Тихий. З подальшого спілкування з Володимиром Олексійовичем з’ясовую для себе, що тут під політикою слід розуміти не набридлу нам усім балаканину нардепів і політиканів, а набір стратегій, концепцій, робочих планів тощо. До того ж підкріплених відповідними законами, постановами, наказами та інструкціями.
Цей аналіз, гадаю, доволі правильний, зокрема й з огляду на те, що робили його експерти хоч і міжнародного рівня, але переважно українці, тобто ті, хто на власному досвіді відчуває всі описані в аналізі негаразди. Щоправда, у звіті про це зазначено доволі дипломатично: «Проблеми в системі екологічного управління, з якими стикається Україна, впливають на економічне зростання і розвиток країни, сповільнюючи процес підготовки і реалізації проектів і збільшуючи інвестиційні ризики. Більшість цих проблем потрібно розв’язувати у процесі наближення законодавства і практик України до європейських у межах Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Зміцнення системи охорони довкілля допоможе нам створити сприятливі умови для реалізації підписаної угоди. А також досягти того, щоб Україна відповідала вимогам міжнародних фінансових установ стосовно запобігання екологічним і соціальним ризикам, підвищуючи привабливість країни для державних і приватних інвестицій».
Одне слово, не наведемо тут ладу, не «позеленіємо» — грошей не дадуть ні ЄС, ні міжнародні установи, ні приватні інвестори. А ще — навіть якби євро чи долари нам подали на тарілочці з блакитною смужечкою, все одно без покращення екологічної політики не вийде нічого путнього з українською економікою. Хоча б тому, що самі європейці не хочуть купувати нашого без належного екологічного сертифіката.
Добре, але не дуже
На думку авторів «Аналізу...», Україна досягла значного прогресу в розбудові потенціалу екологічного управління. А саме: має комплексну нормативну базу охорони довкілля, є учасником основних міжнародних конвенцій з цих питань, створила Міністерство екології та природних ресурсів і низку установ, наділивши їх природоохоронними повноваженнями, розробила інструменти екологічної політики для досягнення екологічної стійкості. Гм… Жаль, не сказано, в яких країнах ситуація гірша і кого ми так стрімко обскакали.
Водночас автори «Аналізу...» зазначають, що в системі екологічного управління України залишаються суттєві прогалини, які слід усунути, щоб наблизити нашу екологічну політику і природоохоронні установи до вимог міжнародних та європейських практик. Серед нагальних завдань — зміцнення законодавчих основ управління охороною довкілля. Наше природоохоронне законодавство значною мірою має декларативний характер: у ньому нерідко бракує механізмів правозастосування, багато актів не узгоджені один з одним. Це й не дивно, адже впливу законодавчих актів на нинішню ситуацію, перш ніж їх ухвалити, не аналізують належно, а законодавство зазнає частих змін.
Додам, що у Верховній Раді припадає пилом понад півсотні екологічних законопроектів. Ні попереднє, ні нинішнє керівництво парламенту не вважає за потрібне поставити їх на порядок денний. А якщо і робить це, то в ті дні та години, коли депутати десь по буфетах чи кулуарах або й взагалі галайдакають далеко від сесійної зали.
Чим нижче, тим гірше
Аналіз показав і те, що вже давно добре відомо практикам: існують проблеми з управлінням довкіллям на регіональному рівні. Зокрема чимало зробив для руйнування системи охорони довкілля так званий закон Мірошниченка (№20-218), який ухвалено 2011 року. Закон, який ліквідував усі обласні управління Мінприроди, вніс Юрій Мірошниченко — представник Президента (тоді це був Янукович) у Верховній Раді. Натомість створили у складі облдержадміністрацій різномасті департаменти, які в рази менші за кількістю співробітників, часто не мають досвідчених фахівців, їхні повноваження не врегульовано законом. Це створює благодатне під∂рунтя для зловживань у сфері надання екологічних дозволів, ускладнює з’ясування повної і чіткої картини стану природи, спричиняє масове розграбування природних ресурсів тощо.
Батіг чи пряник?
До всього бізнес вважає екологів (передовсім Держекоінспекцію, яка, на щастя, зберегла свої регіональні осередки) своєрідним батогом для себе. Бо фактично єдиний спосіб заохотити підприємців берегти довкілля — штрафи та відшкодування збитків. Натомість експерти пропонують не забувати й про «пряники». Вони закликають українську владу розширити і зміцнити реалізацію портфеля інструментів екологічної політики, роблячи акцент на економічних інструментах і механізмах відповідно до вимог ЄС.
Ще одна передумова того, як змусити бізнес грати за екологічними правилами, — відкритість екологічної інформації. Плюс прозорість роботи державних органів. На власному досвіді журналісти «УК» знають, що відписка — улюблений жанр творчості чиновників. Тож порада міжнародних експертів щодо забезпечення доступу громадськості до інформації та її участі в ухваленні рішень (за допомогою активізації громадських консультацій та залучення механізмів різних інструментів політики) цілком слушна. Та й інші також доречні. Головне, щоб їх прочитали ті, для кого це писано насамперед.
Горів лісовий масив Цюрупинського лісомисливського господарства.
8 червня о 15.35 на номер Служби порятунку «101» надійшло повідомлення про загорання лісового масиву на території Цюрупинського лісомисливського господарства, повідомляє прес-служба ДСНС.
На місце пожежі відразу прибуло друге відділення чергового караулу 21-ї Державної пожежно-рятувальної частини, а також розрахунок Цюрупинського лісництва. Прибувши на місце події рятувальники приступили до гасіння низової пожежі і не допустили її переходу у верхову.
Вогнеборці локалізували пожежу о 16.10 та ліквідували остаточно о 16,40. Площа загоряння склала 0,15 га. Загалом на ліквідації надзвичайної події працювало 10 чоловік особового складу двох відомств і 2 одиниці спецтехніки.
Бунт проти підприємців, які виробляють деревне вугілля, планують мешканці села Червоні Хатки.
Селяни страждають від диму щоночі, коли ті запалюють діжки. Терпець увірвався, коли люди помітили, як на закриту територію у лісі бізнесмени завозять ще одну партію нових діжок для спалювання деревини.
Під керівництвом заступника голови – керівника апарату ХОДА Вячеслава Аббакумова відбулось засідання регіональної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій, де було розглянуто питання підготовки місць масового відпочинку на водних об’єктах до літнього сезону У заході прийняв участь голова райдержадміністрації Степан Масельський.
Як зазначив Вячеслав Аббакумов, від того, як оперативно та якісно будуть підготовлені місця відпочинку на водних об’єктах - у першу чергу, пляжі загального користування - залежить головне - безпека громадян.
Згідно з минулорічними даними, жодного випадку загибелі людей на обладнаних пляжах регіону не було зареєстровано. При цьому у необладнаних місцях купання загинуло 62 людини. У 2016 році райдержадміністраціями, виконавчими комітетами міст обласного значення визначені та затверджені для відкриття 66 місць масового відпочинку громадян на водних об’єктах області.
З них у дитячих оздоровчих таборах - 13 пляжів, на базах відпочинку - 21, пляжів загального користування – 32. Станом на 30 травня вже проведено 42 обстеження дна акваторії пляжів.
Також для функціонування сезонних рятувальних постів планується підготовити 198 плавців-рятувальників. Для медичного забезпечення на пляжах загального користування планується організувати чергування 32 медичних працівників з числа персоналу фельдшерсько-акушерських пунктів, амбулаторій сімейної медицини, районних і міських лікарень.
Крім того на засіданні регіональної комісії були розглянуті питання підготовки дитячих закладів оздоровлення та відпочинку до оздоровчої компанії 2016 року, питання підготовки органів виконавчої влади, лісових господарств та лісокористувачів до пожежо – небезпечного періоду 2016 року, а також про стан забезпечення протипожежного захисту місць збирання, переробки та зберігання продуктів врожаю 2016 року.
Як зазначив перший заступник начальника обласного управління лісового та мисливського господарства Олександр Попов, дощова погода сприяла зменшенню кількості лісових пожеж в області. Цього року на лісових об’єктах виникло 7 пожеж, які охопили площу 0,35 га. Причиною пожеж у всіх випадках було необережне поводження з вогнем.
Наразі в області функціонує 31 лісова пожежна станція, у розпорядженні цих підрозділів є 51 пожежний автомобіль. Водночас, за інформацією обласного управління ДСНС, не всі господарства оснащені необхідними протипожежними засобами у повній мірі.
Говорячи про підготовку сільськогосподарських підприємств до пожежонебезпечного періоду, директор Департаменту агропромислового розвитку ХОДА Олександр Нездюр зазначив, що ця робота проходить під контролем фахівців департаменту.
Під час засідання Вячеслав Аббакумов звернув увагу керівників райдержадміністрацій на необхідність проконтролювати виконання лісовими та сільськогосподарськими підприємствами районів усіх протипожежних заходів.
За результатами наради керівникам районів та відповідних служб були дані завдання щодо забезпечення протипожежної безпеки на об’єктах лісового господарства та сільгосппідприємствах. Зокрема, було рекомендовано забезпечити відомчі та добровільні підрозділи пожежної охорони спецодягом та паливно-мастильними матеріалами, засобами зв’язку (радіостанціями), провести роботу щодо створення протипожежних водойм для забору води, організувати протипожежну агітацію, обладнати будівлі та споруди установками захисту від попадань блискавки тощо.
детальна ілюстрована інструкція де можна знайти інформацію про плановані санітарні рубки, як визначити місце розташування конкретних призначених в рубку ділянок лісу, як з'ясувати їх додаткові характеристики, і як отримати відомості про стан цих ділянок за космічними знімками
