ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

17 червня 2016

Нашествие клещей: они боялись только дуста


клещи 1

Вам показалось, что клещей с каждым годом все больше? Вам не показалось! Три года назад по поводу укусов клещами в медицинские организации страны обратились 410 тысяч пострадавших, в позапрошлом году — 440 тысяч; а в прошлом — 530 тысяч человек. А сколько не обратились? Два миллиона? Три? Порядка 2000-3700 человек каждый год заражаются от этих паукообразных клещевым энцефалитом, 25-37 из них погибают. Немного? Не спешите вздыхать с облегчением. Случаев заражения болезнью Лайма (боррелиозом) выявляется до 9900 в год, а выявляется эта болезнь далеко не всегда. Всего же иксодовые клещи переносят 300 видов возбудителей болезней (человеку передаются не менее трех вирусных, 22 бактериальные и несколько протозойных инфекций) и заражают ими клещи, по некоторым данным, каждого двадцатого донора.

Почему численность клещей растет так стремительно; возможно ли уничтожить их совсем, как уберечься от клещей, что делать после укуса, чем опасно не обращаться в лабораторию, где ситуация хуже всего и чем обработать дачный участок?

Как изюм из компота

— На майских мы привезли из-под Ржева лошадь, — о личном опыте общения с клещами рассказывает заместитель главного редактора «Ленты.ру» Петр Каменченко. — В Стацицком районе Тверской области у меня еще от деда дом остался. Купили славного 11-месячного жеребенка. Поднял гриву, а там ужас! Сотни насосавшихся клещей, выглядят, как изюм из позавчерашнего компота! Позвонили знакомым лошадникам — говорят, везде то же самое и никакие репелленты не помогают, только вычесывать и выбирать руками… Решили сходить в соседнюю деревню в гости, оделись по науке: во все светлое, все заправили, зашнуровали, обрызгались химией… Прошли через заброшенное поле, смотрю, а у ребенка вверх по джинсам семь штук бегут, стряхнул. Метров через тридцать — еще пять штук… Я в этих местах все детство провел и тогда — в 1970-х — 1980-х — о клещах только рассказы слышал. А теперь что-то нереальное творится!

Вот еще пример. Мой знакомый купил щенка бурбуля и в начале июня вывез его на подмосковную дачу, где и оставил со старенькой мамой до следующих выходных. Побегать на воле. А когда вернулся, внутренние стороны подвесов ушей псины были покрыты гроздьями насосавшихся клещей так, что свободного места не осталось. Больше пес на дачу не поедет.
Лично я по выходным гуляю с псом в московском парке Серебряный бор. Невзирая на противоклещевой ошейник и обработку собаки специальным спреем, после каждой прогулки снимаю с него штук пять бегающих клещей и пару присосавшихся.

Что случилось? Ведь пятнадцать лет назад в Московской и прилегающих областях иксодовые, или, как их чаще называют в народе, — энцефалитные, клещи были экзотикой, а про их укусы в городе вообще никто не слышал. А что творится в Костромской, Ярославской, Вологодской, Кировской, Пермской, Свердловской областях, Коми-Пермяцком автономном округе, республике Марий Эл, Удмуртии — исторически изобиловавших клещами? Не говоря уже о Томской области — абсолютном чемпионе по количеству клещей и переданных ими заболеваний? Ответ — ад.

В Томской области клещи и 20 лет назад нападали на людей вдвое чаще, чем где бы то ни было в России (тысяча заболевших болезнью Лайма в 1996 году), но в этом году число нападений, как минимум, утроились. По данным Роспотребнадзора Томской области, 4 мая 2016 года в пункты серопрофилактики с жалобами на укус клеща пришли 1902 человека. Для сравнения, в тот же день — 4 мая, но годом ранее — в те же медучреждения обратились всего 610 покусанных. И это не рекорд. 20 мая 2016 года в томские пункты профилактики обратились уже 4203 пострадавших от клещей. А представляете, что там происходит с собаками и лошадьми?

ДДТ

Точная причина нашествия клеща ученым неизвестна. Две рабочие версии проверки не выдержали. По мнению специалистов, на увеличение популяции иксодовых клещей никак не повлияли снижение интенсивности сельского хозяйства и соответственное прерывание регулярного внесения в экосистему минеральных удобрений, равно как и запрет на сжигание прошлогодней травы в полях и вокруг населенных пунктов.

При определенной температуре и влажности зловредные букашки проявляют такую выносливость и волю к победе, что и «чужим» из фильмов ужасов не снилось. Взрослый клещ может прожить в активном состоянии и без еды более девяти месяцев. Хотя стандартный жизненный цикл иксодид равняется минимум двум годам, в условиях отсутствия пищи или тепла клещи впадают в диапаузу и могут оставаться жизнеспособными до семи и даже 10 лет. Яйца и взрослые особи способны пережить и засуху, и зимние морозы.

Донорами для тварей на территории России служат более 200 видов диких животных, птицы, домашний скот, домашние животные и, гораздо реже, человек. В условиях диапаузы клещи практически неуязвимы для специальных противоклещевых ядов (акарицидов).

Изучать клещей непросто. В лабораторных условиях они проявляют обычно несвойственную им вялость, лишая исследования правдоподобности эффекта воздействия средств защиты. Попытки создать специализированные бактериальные препараты, уничтожающие личинок клещей, закончились провалом. Самка клеща, насосавшаяся крови, откладывает тысячи яиц, каждое из которых, если сумеет пройти стадии личинки и нимфы, может превратиться во взрослую особь.

Единственным ядом, способным остановить клеща в масштабах области или страны, является дихлордифенилтрихлорэтан, более известный как дуст или ДДТ. 30 лет назад препарат был запрещен в большинстве стран мира, так как очень плохо разлагается и накапливается в растениях и организмах.

Возможно, именно отказ от обработки природных очагов размножения иксодовых клещей ДДТ и привел к сегодняшнему их нашествию.

Любопытный факт. В ЮАР ДДТ запретили позже других стран — в 1996 году. После этого заболеваемость малярией сразу выросла в 6,5 раз. В 2001 году Южная Африка отменила запрет на ДДТ, выбрав из двух зол меньшее.

Вылупившийся из яйца клещ проходит три стадии: личинки, нимфы и взрослой особи. Для каждого перехода он должен напиться крови и сбросить старый хитиновый панцирь
Вылупившийся из яйца клещ проходит три стадии: личинки, нимфы и взрослой особи. Для каждого перехода он должен напиться крови и сбросить старый хитиновый панцирь

Чем опасен кровосос

На земле более 50 тысяч видов клещей. Из них 713 видов иксодовых. Из них порядка 70 видов встречается в России. Все они вампиры, или «временные высокоспециализированные облигатные гематофаги». Все они могут быть переносчиками вирусов, риккетсий, бактерий, спирохет, трипаносом, филярий и пироплазмидов, способных вызвать у донора более 300 инфекционных и паразитарных заболеваний. Кроме того, в результате присасывания лесных и таежных иксодовых клещей часто развиваются смешанные инфекции, характерные более тяжелым течением заболевания.

Самый распространенный недуг, передающийся через укусы клещей, это боррелиоз, или болезнь Лайма. В половине случаев место укуса краснеет, пятно расширяется, достигая значительного размера в диаметре. В ряде случаев боррелиоз вначале протекает бессимптомно или маскируется под другие болезни, за что его называют невидимкой. На поздних стадиях заболевание приводит к поражению суставов, сердца и нервной системы. На домашних любимцев боррелиоз не распространяется.

Самые страшные для человека клещевые инфекции — энцефалит (за последний год заболеваемость в России увеличилась на 16 процентов) и крымская геморрагическая лихорадка (139 случаев заболевания в год).

Ну а наши лучшие друзья — собаки, если они маленькие, старые или ослабленные — запросто погибают от бабезиоза (пироплазмоза), разрушающего эритроциты крови. Статистики погибших от клещей собак, к сожалению, нет.

Все клещевые инфекции лечатся на ранних стадиях, а вот единственный способ не подхватить боррелиоз — это не допускать присасывания клеща.

Где пирует клещ

Клещи любят лиственный и смешанный лес с густой, в меру влажной подстилкой. В сухих хвойных лесах встречаются в десятки раз реже. Нет их и на болотах.

Начинают атаковать при 4-5 градусах тепла, во второй декаде апреля, и достигают пика активности в первой половине июня. Осенью наблюдается второй пик активности у некоторых видов.

— Вопреки распространенному мнению, клещи не падают с деревьев и не прыгают, — рассказывает старший научный сотрудник НИИ дезинфектологии Роспотребнадзора Ольга Германт. — Они охотятся с травы или с кустов. Охотятся и личинки, и нимфы, и взрослые особи, но к человеку присасываются в основном последние. Клещ залезает на травинку, тремя парами лап держится за нее, а передние лапы поднимает кверху, словно молится. На кончиках передних лап в наличии целый механизм для захвата жертвы: набор крючков и присосок. В выборе хозяина клещи совершенно не привередливы. Реагируют на тепло. Перебравшись на потенциального донора, клещи ползут вверх и пытаются найти укромное место. До момента присасывания проходит порядка 30 минут — это та фора, которая дается человеку, чтобы снять клеща. В опасных зонах необходимо постоянно делать взаимные и самостоятельные осмотры.

Воткнув хоботок, клещ начинает вводить в тело хозяина слюну. В слюне содержится целый арсенал средств: обезболивающее, разжижающее кровь, цементирующее вещество и так далее. В той же слюне могут содержаться и возбудители заболеваний. Чем дольше провисит на человеке клещ, чем больше введет слюны, тем больше риск подхватить вирус или паразита. Удалить клеща необходимо сразу же, как вы его заметили. Совершенно бесполезно использовать для этого масло, керосин, бензин, водку или уайт-спирит. Для удаления клещей продаются специальные приборчики: клещеверты и ручки лассо. С их помощью клещи «выкручиваются» из кожи, против часовой стрелки. Если подобного под рукой нет, необходимо сделать петлю из нитки, накинуть ее на хоботок клеща и вытащить внедренца посредством вытягивания и покачиваний из стороны в сторону. Даже просто оторвать клеща лучше, чем оставить его на теле.

Изъятого клеща ни в коем случае нельзя давить руками. Необходимо положить клеща в стеклянную емкость и доставить в ближайшую лабораторию по исследованию клещей, где членистоногое проверят на энцефалит, боррелий и так далее. Лучше всего доставить клеща живым.

Как спастись

Иксодовые клещи только условно боятся отпугивающих репеллентов. Если все же пользоваться репеллентами, надо смотреть, чтобы в них было не менее 25-30 процентов диэтилтолуамида (ДЭТА). Зато клещи очень боятся специальных ядов — акарицидов. Сложность в том, что наносить акарициды на кожу строго воспрещается. Их распыляют на одежду, вне жилых помещений. Обязательно соблюдение способа применения и мер безопасности, указанных на этикетке.

Можно также приобрести специальную одежду, уже обработанную акарицидным составом. Одежда должна быть светлой и однотонной, чтобы клещ на ней был заметен. Если вы собираетесь в зону активности клещей, брюки должны быть заправлены в носки, рубашка должна быть на молнии и заправлена в брюки, манжеты — прилегать к запястьям. Сквозь одежду клещ укусить не может. Правильная, обработанная акарицидным составом одежда дает стопроцентную гарантию от укуса клеща.

Если клещи появились на вашем дачном участке, их можно обработать специальным составом, и они исчезнут на месяц-полтора. Необходимо либо заказать профессиональную обработку территории акарицидами, либо провести такую обработку самостоятельно. НИИ дезинфектологии рекомендует такие средства, как «Альпицид», «Бриз 25% э. к.», «Гардекс Экстрим» (Gardex Extreme), «Концентрат для защиты территории от клещей», «МЕДИЛИС-ципер», «Клещевит супер» и «Цифокс». Способ обработки указан на этикетке-вкладыше (на сайте ФБУН НИИ дезинфектологии Роспотребнадзора приведена полная информация обо всех разрешенных для применения с данной целью средствах).

Вакцина существует только от клещевого вирусного энцефалита и туляремии.
Слабым, но все-таки утешением может послужить тот факт, что от иксодовых клещей и переносимых ими заболеваний страдает далеко не только Россия. Крайне серьезно эта проблема стоит в Канаде, Германии, Чехии, Китае, США и многих других странах.
Источник: Лента.ру


http://goldring.ru/news/show/124729

Lasy Panstwowe


Українські фахівці вивчали досвід реформування лісового господарства Польщі, цікавились структурою, чисельністю, функціями Державних Лісів (Lasy Panststwowe).

Нещодавно відбувся візит українських лісівників до і 1 Республіки Польща. Співпрацею українських і польських лісівників, яка має давні традиції, нікого не здивуєш. Особливо тут передують наші прикордонні області — Львівська та Волинська. Проте до цього візиту були залучені, крім працівників Держлісагентства, керівні фахівці з Тернополя, Хмельницька, Полтави, Києва, а також з Українського лісового селекційного та Лісогосподарського інноваційно-аналітичного центрів, науковці з Інституту екології Карпат та Національного лісотехнічного Університету. І, звичайно, не можна не наголосити про допомогу, яку надав офіс WWF в Україні у межах програми ФЛЕГ (ENPI East FLEG II) для забезпечення візиту делегації.

Зустріч відбулася за попередньою домовленістю Держлісагентства з Генеральною Дирекцією Державних Лісів на запрошення Регіональних Дирекцій в Любліні та Кросно.

Польські колеги врахувати різнопланові фахові побажання української делегації і показали весь комплекс лісогосподарської діяльності, не забувши і мисливське господарство. Ось неповний перелік організацій, з роботою яких знайомились українські лісівники: Центр екологічної освіти Ліси Яновські, Навчально-відпочинковиий Центр надлісництва Цисна, рекламний лісовий комплекс «Ліси Бірчанські», Бещадський національний парк; надлісництва: Янув Любельські, Гощерадув, Олещице, Бірча, Цисна, Балігруд, Лутовіцьке, Ступосяни.

Особливо треба наголосити на враженні від комплексів вирощування саджанців у контрольованих умовах із закритою кореневою системою у надлісництвах Гощерадув та Олешице — це сучасні заводи з виробництва саджанців лісових порід. А які лісові дороги! А як поставлена справа екологічної просвіти! А який порядок і організація! І ще багато простих і далеко непростих рішень, які підняли рівень довіри польської громади до роботи лісівників майже на найвищий щабель.

Адже польський досвід реформування лісової галузі вважається одним з найкращих. Спілкуванню лісівників не завадив незначний мовний бар'єр — люди, пов’язані однією метою, одним корінням і любов’ю до лісу — завжди зрозуміють одне одного.

Юрій СИДОРУК


16 червня 2016

Волинські ліси збереже цифра


НОВОВВЕДЕННЯ. Фахівці впевнені, що електронний облік деревини унеможливить незаконні рубки чи тіньові схеми

Волинські лісівники першими в Україні на 100% упровадили електронний облік деревини. Як це відбувається, журналістам під час прес-туру на базі державного підприємства «Городоцьке лісове господарство» у Маневицькому районі розповіли-показали працівники Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства.

Від концепції до стовідсоткових результатів

Спеціальною електронною биркою, з якої можна зчитати інформацію про місце заготівлі, сорт, діаметр колоди тощо, тепер маркують кожне дерево, яке зрубують та реалізовують державні лісові господарства Волині. Повністю впровадивши електронний облік деревини, в області сподіваються на зменшення кількості незаконних рубок та корупційних схем, які створюють умови для тіньового ринку.

На державному рівні впровадження такої системи розпочали 2009-го. Саме тоді уряд ухвалив розпорядження «Про схвалення Концепції створення єдиної державної системи електронного обліку деревини». Проте начальник Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства Олександр Кватирко розповів, що перші кроки до оцифрування державних лісів наші фахівці зробили ще 15 років тому, коли відбулися поїздки для запозичення досвіду до сусідньої Польщі.

На переконання головного лісівника краю, Волинь — першопроходець серед регіонів у втіленні в життя такого нововведення. Але найбільше для впровадження електронного обліку в області було зроблено за останнє півріччя.

— Ще станом на серпень минулого року загалом в області промаркували 72% деревини під час заготівлі, 86% — під час реалізації на внутрішньому ринку і лише 52% — експортної. Нині можемо говорити про показник 100%. Раніше, як на мене, цьому перешкоджав саботаж деяких керівників, — додає Олександр Кватирко.

За його словами, через впровадження електронного обліку деревини вдалося збільшити дохід від лісової галузі. Адже торік лісівники заробили для обласної скарбниці понад 192 мільйони гривень.

Лісозаготівля в онлайні

Щоб побачити, як кріпляться електронні бирки, як інформація про всі здійснені операції надходить у базу даних та як працює система електронного обліку деревини, ми прибули до Городоцького лісництва. Уже на місці головний спеціаліст відділу використання лісових ресурсів обласного лісогосподарства Іван Забродець розповів, що продати непромаркований товар майже неможливо, тому й зменшується сенс взагалі незаконно вирубувати ліс.

— До того ж, система значно підвищила виробничу ефективність. У рази менше часу тепер витрачаємо на написання звітів і щоденників. Усе це робиться автоматизовано. Крім того, щодня в режимі онлайн є змога відстежувати будь-яку лісозаготівлю: де, хто, порода, сорт дерева тощо, — ділиться напрацюваннями спеціаліст.

Електронний облік деревини розпочинається відразу на лісосіках, коли на торець кожної зрубаної колоди чи хлиста спеціальним молотком набивають бирку із присвоєним номером, що містить дані про сорт, довжину та діаметр. Наступний етап — занесення номера бирки у базу даних. Опісля вся інформація потрапляє у централізовану базу України. Помічник лісничого Борового лісництва Михайло Ткач показав журналістам, як все це відбувається.

Для введення та передачі інформації поколодного обліку деревини у польових умовах волинські лісівники використовують кишеньковий персональний комп’ютер, оснащений клавіатурою, сенсорним дисплеєм, сканером штрих-кодів та модулями зв’язку. Нещодавно програмісти розробили відповідне програмне забезпечення для телефонів на базі Android, а це в кілька разів дешевше, ніж закупити кишенькові комп’ютери, тому здебільшого на Волині використовують тепер новітні ґаджети.

Для друку первинних та товаросупроводжувальних документів тут, на лісосіках, використовують мобільні принтери. Крім того, для забезпечення електронного обліку деревини лісівникам необхідні комплекти для кріплення та зберігання бирок, молоток і самі бирки.
На переконання Івана Забродця, недолік такої новації — вартість необхідної техніки. Річ у тому, що уся вона закордонного виробництва. Навіть сам чип, який можна використати тільки раз для одного дерева, коштує щонайменше дві гривні. Утім, нещодавно на ринку з’явився український виробник — ДП ЛІАЦ, яке, до того ж, є головним підприємством-оператором з організаційно-технічного супроводу системи «Електронний облік деревини». Тож сподіваються, що це здешевить чипи.

На кожній бирці є магнітна стрічка й індивідуальний номер, тому використати її більш як раз неможливо. Та і, за словами Івана Забродця, те, що чипа бракує, вже вважається незаконним, тому сенсу знімати його немає.

Контроль на всіх етапах

У кожному волинському лісогосподарстві призначено працівників, відповідальних за ведення електронного обліку, адже інформацію про всі здійснені операції зі зрубаною деревиною завантажують на центральний сервер, тому її може простежити спеціаліст лісгоспу. Інженер електронного обліку Городоцького лісового господарства Руслана Лук’янчук розповіла: головне, що вона відстежує, — приймання, вивезення, реалізація, інвентаризація та переміщення.

— Раніше знали ситуацію аж тоді, коли всі поздають звіти. Нині щодня маємо свіжу інформацію, — запевнила співрозмовниця.


Кожен, хто бачить чи знає номер бирки, на будь-якому етапі реалізації деревини може перевірити законність походження та іншу інформацію про лісопродукцію на сайті ДП ЛІАЦ http://www.ukrforest.com/.

Примітка - в газеті http://www.ukr-forest.com/. За цією адресою можна тільки посміятися.

Дорогою до головної контори ДП «Городоцьке лісове господарство» журналісти стали свідками перевірки поліцією вантажівки з деревиною. Інспектор Маневицького відділу поліції Олександр Снитюк запевнив, що дивляться у районі усі такі машини.

— Якщо щось незаконно, затримуємо на арешт-майданчик для з’ясування обставин, — уточнює він. За словами поліцейського, завдяки співпраці зі створеними в лісгоспах рейдовими групами ситуація стала більш контрольованою. І за останні чотири місяці затримали три партії незаконно вирубаних дерев.

Волинські лісівники зізналися, що пишаються 100-відсотковим упровадженням електронного обліку деревини на державних підприємствах області. Проте стурбовані тим, що не скрізь в області так маркують деревину, адже тільки 80% її — у підпорядкуванні ВОУЛМГ.
Тож працівники лісової галузі переконують: необхідно ввести норми про єдиний електронний облік для всіх постійних лісокористувачів. Адже це повністю унеможливить її тіньовий обіг.

Урядовий кур`єр, 17 червня 2016 року

На Запоріжжі спрямували мільйон гривень на протидію пожежам


ДОВІДКА «УК»
Загальна площа лісового фонду лісогосподарських підприємств, що підпорядковані Запорізькому обласному управлінню лісового і мисливського господарства, становить 76,8 тис. га, зокрема й укриті лісом 36,3 тис. га, з яких 4,2 тис. га — шпилькові насадження (11,6% усіх лісових насаджень), твердолистяних порід (акація, дуб, ясен, в’яз) — 28,3 тис. га (78%), тополь — 1,7 тис. га (4,7%), інші — 2,1 тис. га (або 5,7%), які найнебезпечніші у сенсі пожеж.

Євген ЛОГАНОВ // «Урядовий кур'єр»

ЗАХОДИ. Причини масових загорань у лісах і сільгоспугіддях краю такі самі, як і у всій країні. Перший заступник начальника Запорізького обласного управління лісового та мисливського господарства Володимир Кобзар серед основних назвав необережне поводження населення з вогнем, неконтрольоване випалювання сухої рослинності та її залишків на сільгоспугіддях, у лісових смугах, зокрема й на ділянках уздовж автомобільних доріг.

Торік у лісах Запорізького обласного управління лісового та мисливського господарства виникла 31 лісова пожежа. При цьому вражена вогнем площа становила 33,03 гектара, що на 43% менше порівняно з 2014 роком. З початку 2016-го станом на 2 травня на території області сталося три лісові пожежі на площі 3,21 гектара: дві — у Запорізькому районі, одна — у Василівському. Тож державні лісогосподарські підприємства розробили мобілізаційно-оперативні плани гасіння лісових пожеж у літній період 2016 року.

Уже створено 495 кілометрів нових мінералізованих смуг, на 997 проведено догляд за мінералізованими смугами, виконано роботи з підвищення пожежостійкості лісів за
допомогою підняття крон хвойних дерев на висоту двох метрів. Державна лісова охорона провела 43 рейди з протипожежної безпеки: виявлено і оштрафовано 13 порушників.

У п'яти лісництвах трьох лісогосподарських підприємств діє п’ять лісових пожежних станцій. Також створено добровільні пожежні дружини загальною чисельністю 193 особи. Матеріально-технічне оснащення забезпечують 10 пожежних автомобілів і три машини з цистернами, чотири пожежні модулі, п’ять автомобілів підвищеної прохідності, дев’ять мотопомп, 38 тракторів з плугами та дисковими боронами.

Однак на всю цю техніку обмаль пально-мастильних матеріалів. Тож голова Запорізької ОДА розпорядився надати лісогосподарським підприємствам із резервного фонду обласного бюджету 1090 тисяч гривень на придбання пального, запчастин і протипожежного інвентарю. Передбачено і обмеження в’їзду транспорту в ліси упродовж усього пожежонебезпечного періоду, а також заборонено спалювати суху стерню, траву й сміття.

Урядовий кур'єр 17 червня 2016 року, № 114 (5734), стор. 9 

Розслідування corruptua.org серед кращих на конкурсі досліджень про лісову галузь України

160616_05

Розслідування журналіста проекту CorruptUA.org Алли Шершень потрапило до списку найкращих робіт конкурсу “Правозастосування та управління в лісовому секторі України. 2016″. Про це повідомляє “Детектор медіа”, який виступив співорганізатором конкурсу разом із програмою ENPI FLEG II.
Для участі у конкурсі було надіслано 129 матеріалів. З них для голосування журі відібрали 31 роботу, у тому числі й розслідування Алли Шершень “Недоторканна власність родини екс-керівника агентства лісових ресурсів Віктора Сівця”. У статті розповідається про статки Сівця та його родини, нерухомість і бізнес-інтереси. Матеріал не потрапив до п’ятірки кращих, але отримав високу оцінку експертів.
“Журналісти борються. І, завдяки їхнім матеріалам (мова спікера про розслідування CorruptUA.org), висунуто звинувачення та конфісковано майно в одного з керівників галузі. Звинувачення будуть висунуті й іншим людям”, – сказав експерт програми ENPI FLEG II Михайло Попков.
Нагадаємо, розслідування Алли Шершень було опубліковано у листопаді 2015 року. 23 травня 2016 року ГПУ повідомила про підозру колишньому голові Державного агентства лісових ресурсів Віктору Севцю і його дружині у легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, та отриманні хабарів. Вже 30 травня стало відомо, що Печерський райсуд столиці арештував майно родини Віктора Сівця, якого підозрюють в отриманні неправомірної вигоди на суму в понад 140 млн грн.
16 Червень 2016

Поліція Прикарпаття розслідує 83 кримінальні провадження у сфері охорони лісових ресурсів


В обласній прокураті відбулася робоча нарада з питань протидії злочинності у сфері охорони навколишнього природного середовища. Участь у ній взяли голова обласної ради Олександр Сич, голова ОДА Олег Гончарук, прокурор області Владислав Братюк, начальник управління Служби безпеки України в області Петро Дідух, тимчасово виконуючий обов’язки начальника Головного управління Національної поліції в області Віктор Шкутов, керівники контрольних органів.

Під час наради присутні обговорили питання освоєння природних ресурсів, акцентували на порушеннях, які допускаються при вирубці лісів, використанні надр та земель природно-заповідного фонду. Як розповіли в прокуратурі, на даний час територіальними органами поліції області здійснюється досудове розслідування по 159-ти кримінальних провадженнях про злочини у сфері довкілля, 83 з них – у сфері охорони лісових ресурсів.

Очільник обласної ради відзначив, що питання про стан використання земельних та лісових ресурсів включено до плану роботи обласної ради на поточний рік. "Ми будемо робити спеціальні виїзні сесії. Одна з таких вже запланована на 24 червня на території Коломийського району , де будемо обговорювати земельні питання. Так само плануємо провести виїзну сесію з питань використання лісових ресурсів. Долучайтеся до проведення таких засідань і готуйте власні рекомендації щодо запобігання правопорушенням в тій чи іншій сфері", - резюмував Олександр Сич.

За результатами обговорення було запропоновано створити робочі групи у районах області з метою вивчення ситуації на місцях та пошуку шляхів ефективнішої протидії злочинності у сфері охорони навколишнього природного середовища

Опубліковано: 16/06/2016 - 18:01

Обласні управління лісового господарства мають посилити контроль над здійсненням санітарних рубок

Про це повідомила т.в.о. голови Державного агентства лісових ресурсів України Христина Юшкевич у листі до начальників обласних управлінь лісового та мисливського господарства, передає прес-служба Держлісагентства.

Вона зазначила, що з 1 квітня до 15 червня, відповідно до ст. 39 Закону України "Про тваринний світ", у період масового розмноження диких тварин було заборонено проведення робіт та заходів, які є джерелом підвищеного шуму та неспокою. Зокрема, у цей період також було заборонено проведення санітарних рубок лісу.

"У зв'язку із закінченням 15 червня "періоду тиші" у лісах та зверненнями від громадян України, представників громадських об’єднань, засобів масової інформації стосовно порушень під час здійснення санітарно-оздоровчих заходів, начальники обласних управлінь лісового та мисливського господарства мають посилити контроль щодо відведення ділянок під санітарні рубки до ухвалення урядом нових змін до Санітарних правил в лісах України", - наголосила Юшкевич.

Також вона звернула увагу на необхідності оприлюднення планів санітарно-оздоровчих заходів.

Юшкевич наголосила на персональній відповідальності кожного начальника ОУЛМГ за необґрунтоване та неправомірне проведення санітарно-оздоровчих заходів після 15 червня.

Нагадаємо, що робочою групою при Держлісагентстві були напрацьовані нові прогресивні зміни до Санітарних правил в лісах України. Вони передбачають заборону проведення всіх санітарно-оздоровчих заходів навколо місць гніздування рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, хижих та інших птахів; заповідних зонах біосферних заповідників, національних природних і регіональних ландшафтних парках, природних заповідниках, пам’ятках природи, заповідних урочищах; зонах регульованої та стаціонарної рекреації національних природних парків, буферних зонах біосферних заповідників, загальнозоологічних, ботанічних, лісових та орнітологічних заказниках. Загалом у лісах буде обмежено проведення суцільних санрубок виключно моментами крайньої необхідності (пошкодження насаджень пожежами, шкідниками і хворобами лісу, стихійними явищами і техногенними впливами до ступеня їх загибелі) з обов’язковим відновленням нових стійких і високопродуктивних лісів на цих вирубках.

Нардепів з Буковини підозрюють в контрабанді лісу (відео)


Журналісти з «Каналу 24» провели розслідування, куди через Буковину прямують ешелони з деревиною Сучасні меблі, найдорожчий ламінат, будматеріали з деревини – ми платимо за це чималі кошти в іноземній валюті.

Але мало хто знає, що всю цю продукцію роблять з української деревини. Таке дослідження провели журналісти «Телеканалу 24», вивчивши, водночас, і маршрут одного з ешелонів, що віз кругляк.

Деревина, вирізана у лісах України, прямувала до Румунії. Першою зупинкою для них було селище Клепарово Львівської області. Потяг викликав підозру в активістів, вони звернулися у поліцію. Оперативна група заяву від них прийняла, але відмовилася оглядати вагони – мовляв, немає дозволу від суду чи, власне, залізниці.

Навіть поверхневого огляду виявилося достатньо, щоби побачити, яку кількість якісної деревини везуть потягом. Хоча за документами залізничники везли дрова. Поліція обмежилася лише протоколом і оглядати ретельніше вагони не захотіла. Виявилося, що потяг прямує через митний пост Вадул-Сірет на Буковині до Румунії.

– У Львівській області є один з найбільших митних терміналів, і навіщо гнати ешелон з деревиною аж під кордон з Румунією, незрозуміло. Вочевидь, щоби «загубити» частину вагонів, або переформатувати ешелони, що, власне, і сталося – розповідає журналістка Єлизавета Чип.

Знімальній групі відмовлялися надати інформацію про замовників, але активісти допомогли журналістам з’ясувати, що замовниками деревини з України є дві деревообробні компанії-монстри з Австрії: «Швайгоффер» та «Єгер». Обидві розташовують свої потужності в Румунії, де ці підприємства знають навіть діти, адже компанії забезпечують місцевих робочими місцями. Обидві фірми приймають деревину з України у будь–який спосіб – як легально, так і не дуже. І обома компаніями займаються румунські слідчі. Місцеві поза камерою кажуть, що такій активній співпраці австрійської компанії з українськими реалізаторами деревини сприяє колишній прем’єр-міністр. Арсеній Яценюк – давній друг власника австрійської компанії, – кажуть журналісти. Дорогою розслідувачі звернули увагу, що всі станції Чернівецької області, навіть невеличкі приміські, були заповнені вагонами з деревиною. Чимало кругляка було і на головному залізничному вокзалі Чернівців.

– Ці щупальці тягнуться до попереднього Кабінету міністрів і вихідців з Буковини, які його очолювали, мають безпосередній стосунок до таких процесів, пов’язаних із лісом, – каже активіст із Чернівців, голова ГО «Ніхто крім нас» Юрій Ковалець.

Лісові контракти на мільйони у нашому регіоні укладають на Буковинській універсальній біржі. Співвласницею цієї установи виявилася Тетяна Бурбак, дружина народного депутата Максима Бурбака, – з’ясували журналісти. Саме через цю біржу, аби не порушувати процедури, влаштовують аукціони з продажу деревини. Щоправда, фірми, які заключають на таких аукціонах контракти на мільйони, часто не мають навіть власних потужностей.

Як з’ясували журналісти, низкою таких фірм володіє зять голови Чернівецької облдержадміністрації Олександра Фищука Олексій Ліщук. Він же за часів депутатства нашого губернатора разом із головним митником області Миколою Салагором були помічниками тодішнього нардепа Фищука.

Нині М. Салагор, як стверджують буковинські активісти, після повернення на посаду очільника Чернівецької митниці, звільнив чималу кількість молодих працівників та повернув на роботу колишніх митників, які працювали за його попереднього очільництва.



21:30 (15.06.2016p.)
http://bukpravda.cv.ua/news/oblast/item/33116#.V2LVMtVki9J

Томенко: Команда Яценюка очолює "лісову мафію"? 


Июнь 16 17:49 2016

Як один із ініціаторів та співавторів чинного Закону про мораторій на вивіз лісу-кругляка за кордон вимагаю від Генеральної прокуратури України та Національного антикорупційного бюро перевірити факти, викладені у журналістському розслідуванні "24 каналу" "Хто з відомих політиків заробляє мільйони на контрабанді лісу".

Журналісти в проекті "Центр розслідувань України" розповіли про "лісову мафію" і корупційні схеми, за якими український ліс контрабандою потрапляє за кордон. Серед прізвищ відомих чиновників, які причетні до цих схем, називаються екс-прем'єр-міністр Арсеній Яценюк, лідер парламентської фракції "Народний фронт" Максим Бурбак, голова Чернівецької ОДА, член "Народного фронту" Олександр Фищук та головний митник Буковини Микола Салагор.

Так, за матеріалами розслідування, А. Яценюк має давні дружні стосунки з власником скандальної австрійської фірми, яка замість Івано-Франківська побудувала завод за 10 кілометрів від українсько-румунського кордону, куди й іде зараз увесь український контрабандний ліс з Буковини.

Дружина голови фракції "Народного фронту" Максима Бурбака виявилась співвласницею "Буковинської універсальної біржі", на якій укладаються "лісові" контракти з фірмами-посередниками, які й перепродають ліс за кордон. За ще одним "збігом обставин", низкою таких фірм володіє зять буковинського губернатора Олександра Фищука. І насамкінець, за твердженням журналістів, "дає добро" на кордоні з Румунією у цій налагодженій схемі головний митник Чернівецької області, який виявився помічником одразу двох народних депутатів 7 скликання - Бурбака та Фищука.

Отож, зважаючи на те, що уряд Яценюка свого часу усіляко виступав проти ухвалення закону про заборону масової вирубки лісу та продажу української деревини за кордон, а потім ігнорував вимоги цього закону і замість його виконання давав доручення Мінекономрозвитку розробити та внести на розгляд Кабміну законопроект щодо скасування діючого закону про мораторій на експорт лісу, а також враховуючи факти, наведені у даному журналістському розслідуванні, прошу правоохоронні та антикорупційні органи підтвердити: чи дійсно команда Яценюка очолює "лісову мафію" в Україні та займається контрабандою лісу? Микола ТОМЕНКО

http://dneprcity.net
http://strichka.com/item/47551147

Бершадським лісівникам допомагають космічні супутники


Лісівники-професіонали добре знають, що будь-які роботи по догляду за лісом не можуть бути спонтанними. 

Лісівникам ДП «Бершадський лісгосп» Вінницького обласного управління лісового та мисливського господарства в цій відповідальній справі допомагає космічний супутник. Підприємство придбало сучасну (недешеву!) систему GPS - знімання контурів ділянок та побудови планів.




На червневій виїзній колегії Вінницького ОУЛМГ спеціалісти держлісгоспу продемонстрували високу ефективність приладу.
Директор держпідприємства Микола Краснєєв розповідає: «Для зйомки ділянок ми використовуємо програму STONEX GeoGis. Після завантаження даної програми підключаємося до супутників, створюємо новий файл, робимо підкладку карти і починаємо працювати з даним приладом. Точність приладу - до 1 см. Час роботи на 1 точці - від 2 до 20 хвилин. Середній час зйомки контурів ділянки - 1 година. Дана сучасна технологія не потребує прорубування візирів та заміру відстаней. Лінії виносяться на місцевості з точністю до 1 см з подальшим прорубуванням візиру».



За кілька хвилин роботи учасники колегії отримали на руки роздруковані плани лісової ділянки. Оперативність і точність забезпечено. Так новітні технології служать лісівникам Вінниччини.



https://www.facebook.com/photo.php?fbid=297792270556018&set=pcb.297793160555929&type=3#

За спецвикористання лісових ресурсів на Рівненщині сплачено 48,6 мільйона гривень рентної плати



В ГУ ДФС у Рівненській області наголошують, що громадяни, які збирають дикоростучу продукцію для власних потреб, не сплачують жодних податкових платежів.

Однак, у випадку заготівлі дарів лісу з комерційною метою, тобто для подальшого збуту за кордон чи іншим підприємницьким структурам, заготівельник-бізнесмен зобов’язаний дотримуватися національного податкового та природоохоронного законодавства, тобто вести діяльність легально зі сплатою податків, дбаючи про збереження природних ресурсів.

За підсумками п’яти місяців 2016 року на Рівненщині до Зведеного бюджету сплачено 48,6 мільйона гривень рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів. В порівнянні з аналогічним періодом минулого року надходження зросли на 15 мільйонів гривень.

«За кілька тижнів процес заготівлі лісових ягід, грибів та лікарських рослин в наших лісах набуде масового характеру. Тому кожна місцева громада повинна організувати якісний контроль за тим, щоб всі підприємницькі структури, які заготовляють лісові ресурси на території, сплатили визначені законом податки», - наголошує начальник Головного управління ДФС у Рівненській області Дмитро Зайцев.

«Тобто, кожна громада навіть з найбіднішим ресурсами може розраховувати на додаткові надходження, але лише за умови відповідального ставлення представників спеціально створених комісій при райдержадміністраціях до процесу контролю за заготівельниками. Кожен заготівельник буде звертатися до них за лімітами на заготівлю, не зайвим буде йому нагадати про сплату ПДФО від зібраної у громадян продукції. Звісно ж, всі без винятку заготівельники повинні мати державну реєстрацію підприємницької діяльності», - підкреслив Дмитро Зайцев.

www.0362.ua
13:04 15.06.2016