ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

09 липня 2016

Лісівники соціальні: подорож рекреаційними пунктами Волині (фото)

На Волині вздовж автомобільних доріг міжнародного та обласного значення функціонує 97 рекреаційних пунктів, облаштованих лісівниками.

Ділове видання Волині "Конкурент" відгукнулося на запрошення Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства прийняти участь в організованому прес-турі. Упродовж п'ятниці, 8 липня, журналісти проїхали від Луцька до Шацького району, зупиняючись на запланованих місцях та спілкуючись із людьми, які забезпечують функціонування відпочинкових зон.
Отже, перший вихід з автобусу відбувся зовсім скоро після виїзду з обласного центру, а саме на території рекреаційного пункту "Пролісок", що у Ківерцівському районі.
Перша зупинка - рекреаційний пункт "Пролісок"
На вході відвідувачів зустріне фірмовий магазин "Лісовичок", де подорожуючі матимуть змогу придбати натуральну консервну продукцію, яку виготовляють у цехах лісогосподарських підприємств.
На вході розташований фірмовий магазин "Лісовичок"...
...де можна придбати та скуштувати натуральну продукцію
Лісівники переконують, що цей новозбудований рекреаційний пункт – один з найкращих в Україні та найсучасніший на Волині.
Головний лісничий "Ківерцівського лісового господарства" Анатолій Іщик розповів, що реконструкція "потянула" на 378 тисяч гривень, не враховуючи підключення електроенергії.Це єдиний пункт, де за тривале перебування доведеться заплатити. Вартість задоволення – 200 гривень за весь день. Якщо ж людина просто захоче зупинитися та перекусити, то коштів брати не будуть.
Анатолій Іщик каже, що все робили для людей
Гості матимуть у своєму розпорядженні мангали...
...та проведену воду
До оформлення дизайну долучилася головний спеціаліст відділу лісового господарства Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства Марія Христицька.Журналісти зауважили вдалу роботу жінки.
Журналісти зауважили стильне оформлення клумб...
...зауважили та пішли кататися на гойдалці
Креативні дрова
Вирізана скульптура, яка залишилася у спадок від старого рекреаційного пункту
Поснідавши, представники ЗМІ продовжили свою мандрівку. Враховуючи, що наступна зупинка була аж в Любомльському районі, багато мандрівників заснуло, а прокинушись, вийшли вже поблизу траси міжнародного сполучення "Київ-Ковель-Ягодин". Тут на гостей чекали відвідини рекреаційного пункту "Машівський бір".
Нова вивіска...
...та більш раритетна
Відпочинкова зона функціонує з 1976 року та щороку поновлюється. Представник "Любомльського ЛГ" розповів,що планується добудувати ще дві альтанки та гойдалку для дітей. Чоловік зауважив, що через придорожнє розташування, "Машівський бір" регулярно приймає велику кількість відпочиваючих.
Наробивши достатньо фотографій та вислухавши спеціаліста, журналісти, подібно до хоббітів із "Володаря перснів", прийнялися за "другий сніданок", посмакувавши місцеву чорницю.
Волинська чорниця...
...яка вражає своїми розмірами
Забравши колег із районних видань, подорожуючі рушили далі. В Шацькому районі першим на мандрівників чекав "Дубовий гай".
Це ще один із реставрованих рекреаційних пунктів, який "Шацьке УДЛГ" збудувало за власний кошт, витративши близько 100 тисяч гривень.
Комплекс має чотири бесідки
Дві гойдалки
Ну і туалет
А ще таких імпровізованих лелек
Неподалік "Дубового гаю" розташований ще один гарний пункт – "Затишок".
Відпочинкові зони збудовані фактично в один час і досить подібні за дизайном. Щоправда "Затишок" може похизуватися наявністю шпаківень.Як зазначив один із лісівників, птахи зараз там не живуть, бо полетіли у відпустку.
Знову гойдалки для діток
Чи то для чоловіків
Такі чорниці ростуть на території "Затишку"
Далі маршрут трохи змінив цільове призначення: журналістам вирішили показати розсадники дерев та розповісти про шкідника короїда, який нищить волинські сосни. Досвідчені учасники прес-турів лісівників вирішили, що ця інформація для них вже відома і вирішили подосліджувати знайденого жука, висовуючи різноманітні теорії його походження.
Журналісти досліджували знайденого жука
А ще журналісти отримали змогу скупатися у місцевому озері.
Журналісти отримали змогу скупатися у воді місцевого озера...
...або просто зробив селфі на фоні водойми
До речі, тимчасових тату не буває
Перед тим як взяти остаточний курс на Луцьк, лісівники завезли вже трішки змучених представників ЗМІ до ще одного рекреаційного пункту – "Поліського заїзду".
Головна особливість цієї зони для відпочинку полягає у тому, що вона не розташована біля якихось популярних доріг, а орієнтована на жителів довколишніх сіл. Тут також присутні шпаківні, а ще забезпечено наявність чистої води.
Відвідувачі мають доступ до чистої води
Петро Романуха спробував себе у ролі фотографа
Тут теж наявні шпаківні
Попрощавшись із шацькими лісівниками, мандрівники вирушили додому. Журналісти районних видань покинули делегацію у Любомлі, всі інші їхали до Луцька. Проте, без чергової зупинки не обійшлося, оскільки в Ковельському районі, в рекреаційному пункті "Соснячок", на пресу чекав чай, щоб зігрітися.
Остання зупинка - рекреаційний пункт "Соснячок"...
... де якраз відпочивала молодь
Ці хлопці переконані, що кращого місця для проведення дозвілля не знайти
Чай, перед останнім відрізком дороги додому

Ліси та бурштин: як Волині не змарнувати найбільше багатство краю

Лише зміни до законодавства дозволять спрямовувати прибутки від використання лісу та надр Волині на користь громади області, - зауважила кандидат у народні депутати Ірина Констанкевич під час зустрічі з працівниками найпотужнішого лісгоспу Волині ДП «Маневицьке лісове господарство».




Основним видом діяльності підприємства, яке належить до найбільших лісгоспів України, є ведення лісового господарства – вирощування, охорона та захист лісу. Як розповіла голова профкому Ольга Пащенко, третину всієї заготовленої деревини переробляють, наприклад, виготовляючи пиломатеріали, єврозаготовки, які мають хороший збут за кордоном. Дві третини деревини продають у круглому вигляді через тендери. Підприємство має міжнародний сертифікат лісової опікунської ради, тобто, підприємство відповідає міжнародним вимогам ведення лісового господарства, саме цей сертифікат забезпечує можливість продажу продуктів за кордон.

Окрім деревини, лісове господарство використовує побічні продукти користування лісом – гриби, ягоди, заготовлений у консервному цеху березовий сік (лісгосп – один з небагатьох, де зберігся консервний цех). Продукція має високу якість, тому що технологічний процес побудований таким чином, що додати консерванти чи стабілізатори неможливо. Відбувається контроль якості всієї заготовленої сировини за багатьма параметрами (консервний цех має свою лабораторію), а готова продукція відповідає міжнародним стандартам. Виготовляють багато березового соку, консервовані чорницю, малину тощо.











У лісовому господарстві відновили теплицю, де зараз вирощують троянди. Для відновлення лісів у теплиці також планують вирощувати посадковий лісовий матеріал. У приміщенні занедбаної їдальні облаштували торговельний комплекс, до якого належать їдальня та магазин, де продають продукцію лісгоспу. У їдальні працівники харчуються з 50% знижкою.

Прибутки підприємства, які отримують внаслідок господарської діяльності, інвестують у розвиток власної виробничої сфери, що дасть можливість поглибити переробку і якомога більше деревини обробляти на місці. Зараз на підприємстві працюють майже 400 працівників і є основним бюджетоутворюючим у Маневицькому районі. Середній рівень заробітної плати на підприємстві – один з найбільших в районі та становить понад 6 тисяч гривень.

Під час зустрічі з колективом лісгоспу Ірина Констанкевич розповіла, що Волинь має свою специфіку – це область, де багато лісів, тож потрібно враховувати особливості деревообробної галузі, ягідництва, але ці питання досі не почуті у Верховній раді, адже низка поліських районів не має свого представника у парламенті. Наслідки відсутності депутата в окрузі №23 не забарилися – округ недоотримав лише по Фонду регіонального будівництва цього року 20 мільйонів гривень. Ці кошти могли б бути використані на добудову шкіл, садочків, медичну галузь, але заявки та звернення від депутата, який представляв би округ, не були представлені.



Нагальні питання області представники партії «УКРОП» вирішують в обласній, районних та міських радах, але чимало питань потребують вирішення на законодавчому рівні. Це стосується антимонопольного законодавства – ягід, які закуповуються на Волині за мінімальною ціною, молока, яке купують за найнижчою ціною в Україні, високих тарифів «Волиньобленерго». Ці питання потребують гострого представлення на рівні Верховної Ради з урахуванням специфіки області. Тому політична сила, яка має достатнє представництво в усіх радах, потужний людський ресурс фахівців,які відбулися у своїх сферах, хоче акумулювати свій досвід та захищати інтереси волинської громади у Верховній Раді.

Працівники лісгоспу запитали про бачення перспектив розвитку лісової галузі в також раціонального використання надр лісів, які мають поклади бурштину, щоб не допустити знищення лісів, а навпаки наповнювати бюджет.

Ірина Констанкевич зауважила, що про Волинь говорять як про аграрну та найбіднішу область, але не згадують про її великі природні ресурси та інше багатство – людський ресурс. На її думку, самі ці два фактори можна ефективно використовувати – збагачувати область за рахунок природних багатств, але не шляхом вирубки деревини, а шляхом її переробки на місці.







Лише правильне законодавство щодо видобутку бурштину повинно передбачати рекультивацію цих земель. Наразі, зі слів депутата, влада у Києві всіляко намагається перешкодити створенню на Волині підприємств, що зможуть господарювати самостійно. Йдеться про КП «Волиньприродресурс», який нещодавно створили рішенням обласної ради. Влада натомість хоче, «кришуючи» бурштин, набивати приватний капітал, замість того, щоб лишати кошти від видобутку бурштину для громади області.

Науковці Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки, з її слів, стверджують, що видобуток бурштину приносить лише короткотерміновий прибуток, а такі багатства лісів, як ягоди, мають більш довготривалий ефект. Отже, дослідники рекомендують, щоб підприємство, яке використовуватиме земельні ділянки для видобутку бурштину, було зобов’язаним відновити землю, а також у договорі потрібно враховувати забезпечення відновлення лісу в найближчі роки.



























Сьогодні 15:30
http://strichka.com/item/48746333

Американский меценат восстановил экосистему 10 млн гектар Флориды, — блогер

Найдется ли такой в Украине?

Бывший бизнесмен и карточный игрок Марион Клифтон Дэвис на протяжении 20 лет потратил около 90 миллионов долларов, чтобы скупить земли у лесозаготовительных компаний и восстановить леса, которые были полностью вырублены во Флориде около 100 лет назад. Свой проект он назвал Nokuse, что в переводе с языка индейского племени значит «Черный медведь». Он нашел болотную сосну, которая раньше здесь росла, и высадил 8 миллионов саженцев. Но, это не просто деревья, за 20 лет он полностью восстановил всю экосистему, которая была раньше на этой земле.
7643562345
Считалось, что раньше именно эти земли (10 млн га) занимали леса болотной сосны, которые в 1930–х годах полностью вырубили и пустили на пиломатериалы. Теперь здесь вырос новый лес, где проживают орлы, скопы, рыси, лисы, еноты, броненосцы.
На самом деле, это только начало проекта Nokuse, рассчитанного на целых 300 лет. Все свои деньги он расписал на долгосрочную программу развития своего проекта, а также на содержание центра экологического образования, который он создал для ежегодного обучения тысячи школьников штата Флорида.
Интересно, найдется ли когда нибудь в наших Карпатах свой Марион?
473245234
P.S. На втором снимке южный склон горы Попадя на пересечении Закарпатской и Ивано-Франковской областей. Примечательно, что эта территория в пределах Брадульского заказника общегосударственного значения.

У селищі Пантаївка невідомо хто валить ліс (ФОТО)

У селищі Пантаївка, розташованому на території Олександрійської міськради, стали вирубувати ліс, що прилягає до цвинтаря.

Про це повідомили жителі і надіслали фотографії сьогодні, 8 липня, пише"Моя Олександрія".

У Пантаївці вважають, що вирубка ведеться незаконно.

За словами людей, інтенсивна рубка триває 3-4 останніх дні. Дерева валять вранці, а вдень і вночі вивозять. Рубка ведеться не вибіркова, а суцільна. Уже зникло більше 30 багаторічних дубів і ясенів.

Жителі пригрозили підняти шум на всю Україну, готові збирати підписи і розсилати листи в усі інстанції. На думку людей, припинити варварську вирубку лісу мають екологи, СБУ та поліція.


09 липня 2016 14:30 
http://novosti.kr.ua/news/u-selishhi-pantavka-nevidomo-khto-valit-lis-foto.html

Іcторія десятирічної давнини про знищення нашого лісу (відео)



Корупційні схеми знищення нашого лісу та дерибану землі через підставних осіб з подальшим виведенням її на спекулятивний ринок землі зовсім не нові для сьогодення.

Цей запис 2015 року, повідомляють "Українські реалії" з покликанням на "Народну волю".

Саме телеканал НТН один із перших почав розкручувати тему корупційних схем знищення нашого лісу та дерибану землі через підставних осіб з подальшим виведенням її на спекулятивний ринок землі.

Читайте також: Яценюка називають очільником "лісової мафії" (відео).

Понад десяток років потрібно було щоб прокуратура дала хід цим матеріалам. А до цього та ж доблесна прокуратура та інші паскуди паслася в нашому лісі, як козли в капусті.

Лісгоспи Львівщини подали позов до суду на Закарпатську митницю


Через зупинку вагонів із деревиною на пунктах перетину державного кордону в Закарпатті вісім державних лісогосподарських підприємств Львівщини подали адміністративний позов на Закарпатську митницю ДФС до Львівського окружного адміністративного суду

Про це інформує прес-служба Держлісагентства.

Як зазначено в повідомленні, позивачі просять суд визнати протиправною бездіяльність Закарпатської митниці ДФС та зобов’язати її завершити митні формальності щодо пропуску через митний кордон України залізничних вагонів з деревиною.

У позовній заяві йдеться про те, що з незрозумілих причин та без жодних пояснень Закарпатської митниці ДФС 24 вагони зі Львівщини, які відправляли на адресу замовників, затримали на станціях Чоп та Ужгород.

Також у позові зазначено, що відповідно до митного законодавства України граничний термін перебування товарів, транспортних засобів комерційного призначення у пунктах пропуску через державний кордон України не повинен перевищувати 30 днів з моменту прибуття у пункт пропуску через державний кордон України для здійснення митних процедур. Проте ці вагони без жодних пояснень і будь-яких обґрунтованих підстав перебувають у зоні митного контролю Закарпатської митниці ДФС понад 60 днів.

«Закарпатська митниця ДФС, керуючись розпорядженням голови Закарпатської ОДА, всупереч діючим в Україні стандартам та Українській класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності щодо визначення розмірних характеристик дров своїми діями завдала значних збитків лісовим господарствам, що може призвести до відмови європейських замовників від деревини з України», – кажуть лісівники.

У лісогосподарській діяльності позивачі керуються законодавством України і на експорт відвантажують лише дров’яну деревину, що відповідає коду товару 4401.

Окрім того, як йдеться у позові, Закарпатська митниця ДФС почала проводити зважування деревини з метою встановлення невідповідності фактичної ваги товару зазначеній у товаросупровідних документах. Позивачі зауважують, що відвантаження паливної деревини здійснюють у щільних метрах кубічних, а не в тоннах, про що вказано у вантажно-митних деклараціях.

«Також варто зазначити, що деревина вже більше 60 днів знаходиться в напіврозвантажених вагонах при середній температурі повітря +25º С під відкритим небом, внаслідок чого деревина всохла, а її вага зменшилася», – додають позивачі.

Лісогосподарські підприємства Львівщини зазначають, що Закарпатська митниця ДФС без достатніх правових підстав та всупереч вимог чинного законодавства утримує вантажі понад 30 днів.
http://www.gazeta.lviv.ua/2016/07/09/lisgospi-lvivshhini-podali-pozov-sudu-na-zakarpatsku-mitnicyu/

Поліціянти вибачилися перед лісівниками



Ще 5 липня в ДП "Ясінянське ЛМГ" поліціянти затримали вантажівку ЗІЛ 131 з деревиною. У водія не було товарно-транcпортних накладних на свій вантаж. 

Лісозаготівельники пояснили, що у даному кварталі проводять суцільну санітарну рубку (підтверджує лісорубний квиток №468786 від 18 квітня 2016 р.). 

У майстра лісозаготівель Едуарда Штодлера розрядилась акумуляторна батарея КПК. Тому вантажівка з деревиною разом із майстром лісу поїхали без документів до контори лісництва для підзарядки та подальшого продовження відпуску лісопродукції. Недалеко від пункту призначення авто було зупинене поліцією. 

Детальна перевірка підтвердила версію події лісівників. Вантажівка була звільнена. Поліціянти вибачилися перед водієм.

Почти век на страже леса

7 июля исполнилось 85 лет со дня основания в РФ авиационной службы охраны лесов.

Grey
По случаю юбилея мы поговорили с заместителем директора Государственного бюджетного учреждения Тюменской области «Тюменская база авиационной и наземной охраны лесов» Юрием Кургановым, который рассказал «Вслух.ру», кто и как защищает наши леса от огня.
Экскурс в историю
Авиалесоохрана была основа в 1931 году. В тот период промышленность страны развивалась высокими темпами, и влияние лесных пожаров и их последствий начинало негативно сказываться на этом процессе. В стране была слабо развита транспортная сеть дорог, возникли трудности с обнаружением и тушением горящих лесов. Поэтому 7 июля 1931 года был проведен первый пробный полет на самолёте над лесами Нижегородской области с целью обнаружения лесных пожаров с воздуха. В ходе полёта был обнаружен первый лесной пожар. С тех пор эта дата считается днем рождения нашей службы – авиационной охраны лесов.
В июле 1937 года была образована Уральская авиабаза, в зоне ее ответственности находились леса на территории современных Челябинской, Курганской, Свердловской, Тюменской областей, Ханты-Мансийского и Ямало-Ненецкого автономных округов — на площади всего 81 млн га — практически пол-Европы. При этом сама база находилась в Тюмени (в 2017 году будем отмечать 80-летний юбилей). Такое положение дел сохранялось до 1970-х годов — теперь у наших соседей собственные службы авиалесоохраны.
Интересный факт. Во время Великой Отечественной войны сотрудники нашей службы имели бронь от призыва и на фронт могли не уходить. Но уходили защищать Родину, а в авиабазу пришло работать много женщин, которые трудились летчиками-наблюдателями. Сейчас по всей системе авиалесоохраны в России работают только две женщины, одна из них в Ханты-Мансийской авиабазе.
До 2007 году все региональные авиабазы подчинялись напрямую Москве, но в этом году вступил в действие новый Лесной кодекс, по которому ответственность за охрану леса из федерального центра была передана в регионы. С тех пор мы стали государственным бюджетным учреждением Тюменской области, тогда же нам передали функции и по наземной охране лесов.
Кстати, всего региональных баз в России около 30. Они расположены во всех «лесных» областях страны — от Карелии до Сахалина.
Обязанность по обнаружению и тушению лесных пожаров лежит на базах авиационной и наземной охраны лесов. Сотрудники МЧС привлекаются в экстренных случаях. Вообще, по нормативным документам, зона ответственности МЧС – в радиусе 5 км от населенных пунктов и объектов экономики. А все что дальше — наше.
Подразделения Тюменской базы авиационной и наземной охраны лесов расположены в 22 двух районах нашей области. Доставка сил и средств для тушения пожаров с воздуха ведется в трех районах: Тобольском, Вагайском и Уватском, где есть труднодоступные места. В других районах тушение лесных и ландшафтных пожаров проводится наземными силами и средствами пожаротушения — практически везде есть возможность подъехать на машинах, вездеходах, тракторах и другой наземной технике.
Для авиационного патрулирования лесов используются по одному самолету в Ишимской, Тобольской, Уватской и Тюменской авиазонах. Самолет, вылетающий из Ишима, осматривает территорию 9 близлежащих районов, из Тюмени — 10 районов, из Тобольска — Тобольский и Вагайский районы, в Увате — только свой родной, самый большой по площади.
Вылеты осуществляются в зависимости от класса пожарной опасности (КПО). При первом и втором классах авиационное патрулирование лесов не выполняется, если в регионе нет действующих лесных пожаров. При третьем классе — летаем ежедневно. При четвертом и пятом, самом опасном — два раза в день. Раньше класс пожарной опасности определялся на базе самостоятельно. Теперь пользуемся информацией от Тюменского гидрометеоцентра.
В полетах ситуацию оценивает летчик-наблюдатель, который в совершенстве владеет штурманскими навыками, а также досконально знает лесное хозяйство. Если он обнаружил возгорание, информацию тут же передает в региональный пункт диспетчерского управления (РПДУ).
Диспетчеры авиабазы фиксируют информацию и с видеокамер, установленных в лесах региона, и космоснимков термоточек со спутников, которые передаёт информационная система дистанционного мониторинга (ИСДМ) Рослесхоза. Оперативную информацию диспетчерам передают и летчики гражданской и транспортной авиации, летающие над лесными массивами.
Кроме борьбы с огнем, работники службы охраны леса выполняют и весь комплекс лесохозяйственных и лесовосстановительных работ: посадка саженцев, санитарная вырубка и др. Интересно, что летчики-наблюдатели во время полета отслеживают и признаки появления вредных насекомых, уничтожающих леса. А раньше в составе авиабазы была даже специальная аэрозольная группа, которая занималась обработкой лесов от лесных вредителей.
Чем тушат и как тушат пожар
В авиапарке Тюменской авиабазы один собственный легкомоторный самолет-амфибия СК-12 «Орион», способный приземляться как на землю, так и на воду. Также применяются арендованные самолеты Ан-2 и вертолеты МИ-8 и Ми-2, услугами которых авиабаза пользуется через систему госзакупок через торги.
Наземный автотракторный парк — это и пожарные машины, и гусеничные вездеходы ГАЗ, тракторы «Беларусь», ДТ-75. Есть и тяжелая техника — тралы, лесопожарные тракторы ТЛП-4М, бульдозеры и др.
При тушении верховых лесных пожаров и при угрозе населённым пунктам используются вертолеты МИ-8, способные поднять от 1,5 до 5 тонн воды. На земле пожары тушат десантники-пожарные, которые спускаются с вертолетов на специальных спусковых устройствах. Раньше в Тюмени были и парашютисты-пожарные, но с 1995 года этой специальности у нас не стало. Если можно подъехать к очагу возгорания по земле — используется наземная техника. При тушении лесных и ландшафтных пожаров используются различные ручные орудия пожаротушения: мотопомпы, бензопилы, воздуходувки, зажигательные аппараты, лопаты, топоры.
Основной метод тушения — прокладка минерализованной полосы вокруг пожара, которую создаёт трактор с навесным лесным плугом. Далее под контролем работников пожаротушения проводится встречный отжиг. Если рядом есть водоем или перевозная ёмкость с водой, можно с помощью мотопомпы потушить огонь. Раньше для прокладки минполос использовали даже взрывчатые материалы.
В 2016 году в тюменских лесах возникло 75 лесных и 92 ландшафтных пожара, что значительно ниже, чем в прошлые годы. Этому способствовали высокий весенний паводок и дождливая погода. Самыми напряжёнными за последние 30 лет были 1989, 2008 и 2010 годы. Особенно 2010 год, когда пожароопасный сезон начался 7 апреля, а тушили пожары вплоть до начала ноября. Тогда только лесных возгораний в регионе случилось около 1810.
Вообще, на севере региона самым опасным месяцем является июль, когда часты сухие грозы. На юге области – апрель-май, когда ещё нет молодого зеленого травяного покрова. А сухой прошлогодней травы вдоволь. Ее то и начинают сжигать селяне, освобождая свои пастбища и угодья. Человек — причина 90% всех пожаров в лесах.
Если в регионе спокойная пожарная обстановка, сотрудники авиабазы могут быть командированы в другую область, где в лесах бушует стихия — взаимодействие между базами отлажено давно. Например, в прошлом году тюменцы помогали коллегам из Бурятии. Сегодня в штате Тюменской базы авиационной и наземной охраны лесов около 1500 человек, 108 из них лётчики-наблюдатели и десантники-пожарные.
По степени вредности и опасности факторов производственной среды и трудового процесса тушение лесных пожаров относится к четвертому классу условий труда, самому высокому по сложности. За последние 40 лет трагедий при тушении лесных пожаров с работниками тюменской авиабазы и лесничеств не случалось. Но вот несколько лет назад в Туве, например, при тушении лесного пожара погибли 12 человек. Экипаж самолета ИЛ-76, который недавно потерпел катастрофу в Иркутской области, тоже выполнял работы по тушению лесных пожаров.
Работникам авиапожарной службы предусмотрены льготы: и летчики-наблюдатели, и десантники-пожарные могут выйти на пенсию, отработав по специальности от17 до 25 лет.
Поздравление
Что пожелать коллегам? В первую очередь, здоровья, ведь не будет его — не будет и возможности работать, у нас строгий медицинский контроль. Благополучия им и их семьям. Желаю, чтобы наша трудная и опасная работа не была им в тягость, чтобы они шли на нее с удовольствием.

 АВТОР: ИВАН ЧУПРОВ

http://www.vsluh.ru/news/interview/308437