ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

10 липня 2016

Василий Гурков: «В моем лице наградили одного из многих достойных людей»


Как мы уже сообщали, Василий Гурков — директор ГПУ «Республиканский ландшафтный заказник «Налибокский» Министерства лесного хозяйства Республики Беларусь — за личный вклад в преодоление последствий катастрофы на Чернобыльской АЭС награжден медалью «За отличие в предупреждении и ликвидации чрезвычайных ситуаций». С ним встретился наш корреспондент, чтобы побеседовать о том, как в то уже далекое время он и его соратники спасали всех нас от радиационной угрозы.

Поблагодарив за поздравление с высокой правительственной наградой, он сразу же заметил:

— В моем лице наградили одного из многих достойных людей, на своих рабочих местах встретивших чернобыльскую беду и внесших посильный вклад в ликвидацию ее последствий. И среди них немало работников лесной отрасли. К большому моему сожалению, об их заслугах порой забывают нерадивые чиновники.

Сам Василий Владимирович в то время после окончания химического факультета Белорусского технологического института работал в республиканском производственно-научном объединении «Белсельхозхимия», и на него обратили внимание в первые же дни после аварии, когда спешно формировались группы тех, кого потом стали называть ликвидаторами. Ведь его воинская специальность — «радиационная и химическая разведка».

— Надо отдать должное тогдашней системе безопасности в стране и, в частности, в сельском хозяйстве, — говорит Василий Владимирович. — Еще в 1977 году в областных агрохимических лабораториях были созданы радиологические отделы. Это было вызвано массовым проведением испытаний ядерного оружия как в Советском Союзе, так и за рубежом. В этих отделах исследовались закономерности перехода радиоактивных веществ по трофической цепи: почва — растения.

Такие же отделы еще раньше, в 1974 году, были созданы при областных ветеринарных лабораториях. Позднее, в начале 1980-х годов, появилась радиологическая служба и при областных станциях гигиены и эпидемиологии.

Их группа создавалась в период с апреля по ноябрь 1986 года, и ее задачами были составление карт загрязнения радионуклидами сельскохозяйственных угодий и контроль за качеством продукции растениеводства. В течение двух лет Василий Владимирович, постоянно выезжая в чернобыльскую зону, разрабатывал и апробировал методики комплексных защитных мероприятий в агропромышленной отрасли.

С осени 1988-го он — руководитель группы, а с 1992-го по 1997 год работает начальником Управления сельскохозяйственной радиологии и охраны окружающей среды Минсельхозпрода Беларуси, а затем в Комитете госконтроля по лесному комплексу, охране окружающей среды и чернобыльской проблеме. В том же 1992 году получил звание эксперта МАГАТЭ.

— В год катастрофы у меня было около ста командировочных дней в загрязненные районы, в следующем — более ста двадцати, — вспоминает он. — Мы разрабатывали методику взятия проб для радиологического и параллельно агрохимического исследования почвы таким образом, чтобы охватить всю территорию при наименьших затратах. Для измерения гамма-излучения и взятия проб использовали вертолеты.

Уже тогда Василий Владимирович предложил проект производства на загрязненных землях биологического дизельного топлива «Биодизель» на основе рапсового масла. При этом не происходит перенос радионуклидов, потому что в жиры они не переходят. Как итог — была отработана технология производства семян рапса на загрязненной земле и построено опытное производство «Биодизеля».

Оперативно решалась проблема снижения радиоактивности молока от коров, которые содержались на подворьях у жителей и паслись в разных местах, в том числе и в сильно загрязненных. К 1989 году в «Госагропроме» была разработана и в 1992 году стала применяться так называемая таблетка, которая в преджелудке крупнорогатого скота адсорбировала радиоактивный цезий, и он выводился из организма животного. В итоге загрязненность молока и мяса снижалась во много раз.

Василий Владимирович обращает внимание на важный момент:

— После окончания формирования к 1989 году системы радиологического контроля Госагропрома не было выявлено ни одного факта превышения допустимого уровня содержания радиоактивных веществ в сельскохозяйственной продукции, поставляемой через госзакупки. И эта система без существенных изменений функционирует до настоящего времени, предотвращая возможность попадания загрязненных радионуклидами продуктов на стол граждан Беларуси.

В начале перестройки некоторые политиканы предприняли попытки нагнетания радиофобии, чтобы на этой волне войти во власть, но их действия не увенчались успехом.

— Потому что сила белорусского народа в привязанности к своим корням и земле, и он не покидает Родину, когда случается беда, — уверен Василий Владимирович. — Видя, что государство делает все, чтобы ликвидировать последствия аварии, что нужно соблюдать все меры предосторожности, наши люди смогли достойно перенести свалившуюся на них беду.

Большую территорию юго-восточной Беларуси видел он с высоты птичьего полета во время взятия проб почвы. И, как увлеченный охотник, обращал внимание на рост поголовья диких копытных животных на отселенных территориях.

— Численность достигла своего пика к началу девяностых годов. В пойме Припяти с воздуха замечали стада лосей чуть ли не на каждом километре. Резко выросла и численность волка. Хищники наносили урон и домашним животным, поэтому райисполкомы привлекали к их уничтожению и авиацию, и охотников…

Одним из них был и Василий Владимирович. На его личном счету 109 волков, добытых с вертолета. И 34 по-настоящему трудовых: много приходится потрудиться, прежде чем добудешь умного зверя на наземной охоте.

 Тогда же они добывали и копытных животных — для получения достоверных сведений о влиянии на них радиации.

— Никаких мутаций и признаков болезней мы не обнаруживали, все животные выглядели нормально, хотя и получили огромные дозы, — говорит Василий Владимирович.

Сам он тоже не минул воздействия невидимого врага всего живого. Только за два первых года получил дозу, более чем вдвое превышающую ту, которую медики приняли за допустимую в течение всей жизни. А дальше уже и не подсчитывал, довольствуясь тем, что ежегодно она уменьшалась.

Конечно, каждый по-разному воспринимает неблагоприятные факторы, но каждый достоин уважения и благодарности за свою героическую работу. Поэтому и считает Василий Владимирович, что много ликвидаторов, в том числе и из лесной отрасли, заслужили такую же высокую награду, какую получил он.

Наша гордость
Автор: Александр ПИСКУНОВ, Фото БЕЛТА
Дата публикации:  07.07.2016

http://lesgazeta.by/people/nasha-gordost/vasilij-gurkov-«v-moem-lice-nagradili-odnogo-iz-mnogih-dostojnyh-ljudej»

З початку року на Хмельниччині сталось 30 пожеж на природі. Хмельничанам нагадують про штрафи

З початком літа кількість пожежах у лісах зростає. Рятувальники і поліція попереджають хмельничан про штрафи.

Надзвичайники кажуть, що з підвищенням температури влітку, ця цифра буде зростати. Тому мешканців просять не провокувати пожеж під час відпочинку чи виконанні сільськогосподарських робіт. "У лісах і парках багаття слід розкладати тільки на спеціально відведених ділянках, ні в якому разі не залишати його без нагляду й обов’язково гасити перед поверненням додому. Якщо ви розпалюєте вогнище у себе на подвір’ї, робити це треба у безвітряну погоду на відстані мінімум 15 метрів від будівель і споруд", - повідомляють у Державній службі з надзвичайних ситуацій. Поліція ж нагадує про штрафи. Відповідно до статті 77-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, випалювання стерні, лугів, пасовищ тягне за собою адміністративну відповідальність. Порушник сплатить 170-340 гривень штрафу, а посадові особи - 850-1190 гривень.Про це повідомили в обласному управлінні поліції.



Карпати з висоти пташиного польоту. ВІДЕО

Карпаты с высоты птичьего полета. ВИДЕО

Озеро Синевир, осінні барви Карпат, гірські будиночки, літні кольори гір, дикі струмки і захід сонця... Величні Карпати зняли з висоти пташиного польоту.

Відомий закарпатський фотограф і відеограф Юрій опублікував відео про українських Карпатах. На цей раз в об'єктив майстра потрапили схили гір в Рахівському районі.

Як розповів Юрій, відео було знято в 50 км від найближчого населеного пункту в Рахівському районі, в обід був сильний злива, який припинився буквально на 15 хвилин в які він і встиг відзняти матеріал.

"Цінуєте природу, ліси. Просто хотів показати, наскільки цінні і красиві наші ліси ...", -
говорить закарпатець.
http://infokava.com/lang-uk/42545-karpaty-s-vysoty-ptichego-poleta-video.html

Парковые зоны избавят от короеда



Зеленые оазисы Новой Москвы эксперты очистят от жуков-короедов.
Об этом 9 июля сообщил глава Департамента развития новых территорий Владимир Жидкин.

— Лес, который нам достался, занимает больше половины территории округа, поэтому его важно сохранить, — отметил руководитель ведомства. — Мы сами видели, что достаточно большие зоны подъел короед.

По его словам, лесной массив будут очищать не только от вредных насекомых, но и от мусора. Владимир Жидкин подчеркнул, что сохранение леса в Новой Москве — чрезвычайно важный проект, который позволит улучшить экологическую ситуацию во всем мегаполисе.

На сегодняшний день леса присоединенных округов занимают огромную территорию: их общая площадь составляет более 75 тысяч гектаров.

ПРЯМАЯ РЕЧЬ

Роман Пукалов, эколог, руководитель организации «Зеленый патруль»:
— Жуки-короеды представляют реальную угрозу, раньше их наличие было не характерным для Новой Москвы. Однако сейчас серьезно изменился климат: теплые зимы последних нескольких лет поспособствовали появлению вредоносных насекомых. С ними обязательно нужно бороться, но утилизация должна проходить грамотно — таким образом, чтобы предотвратить заражение соседних массивов. 

Угіддя бука, ялини та ясена масово всихають на Перечинщині

Працівники ДП «Перечинське ЛГ» зіткнулися з напастю – масовим всиханням лісових угідь бука, ялини та ясена. Причому перший сохне з верхівки, останній – із кореня. Найприкріше, що поки ніхто не може точно визначити причину проблеми, хоча й проводяться тривалі численні дослідження.

Багато хто пов’язував виникнення епідемії з масовими посухами, пожежами та трутовиками. Але цей шкідник відіграє, швидше, другорядну роль, бо заселяє вже ослаблені дерева. Наші вчені сходяться на думці, що на стан лісових насаджень впливає зміна клімату й особливо посуха. Зараз найбільша площа ушкоджених дерев відзначається на території, де була зафіксована аномально висока температура.

Директор ДП «Перечинське ЛГ» Ярослав Кополовець зазначає, що для збереження лісів треба якомога частіше розчищати їх, а саме проводити вибірково-санітарні рубки та висаджувати нові ліси. «Останніми роками всихання ясена стало настільки інтенсивним, що убезпечити насадження можна, лише провівши суцільне зрубування осередку хвороби. Дуже важливо правильно відвести ділянку, аби не переступити отой бар’єр між живим, і вже хворим. Інколи, пошкодувавши на вигляд здорове дерево, ми залишаємо його, а за два-три тижні доводиться знову спостерігати поширення захворювання біля вже зрізаної ділянки. Тому дуже прискіпливо проводимо відбір, колупаємо кожне деревце, аби не допустити подальшого розмноження хвороби», – розповідає Я. Кополовець.

Цьогоріч у лісових угіддях Перечинщини планується провести санітарно-вибіркові рубки загальною площею 750 квадратних метрів. Однак щоб зробити це, треба низку дозволів та погодження з місцевою громадою. Для лісівників такі заходи – додаткові витрати, а не прибутки, адже за кожен розчищений кубометр платять ренту в держбюджет. Аби ні в кого не виникало запитань, чому ріжуть і на яких підставах, директор лісгоспу показав журналістам проблемні угіддя, інформує прес-служба.

Сильний буревій на Тячівщині наробив клопотів



Буревій, що пройшов Тячівщиною з 20 на 21 червня, повалив понад 25 тисяч м3 деревини в угіддях ДП «Мокрянське ЛМГ» та завдав клопотів працівникам лісгоспу. Як повідомив директор підприємства Володимир Куцин, шквальними вітрами найбільше повалено лісових насаджень у Брадульському й Тарасівському лісництвах.

– На сьогодні наше основне завдання – якнайшвидше ліквідувати наслідки стихії, аби не допустити втрати якості деревини та поширення шкідників, – зазначив Володимир Куцин.

Наразі працівники проводять обстеження ушкоджених ділянок лісу для визначення території лісових угідь, які будуть найближчим часом розчищені та засаджені молодими деревами цієї осені, повідомили з прес-служби Закарпатського ОУЛМГ.

Вилучену під час санітарних чисток деревину переробляють на Перечинщині

Два місяці тому на Перечинщині запустили переробний цех при лісгоспі. Всю деревину, яку вилучають під час санітарної чистки лісів, звозять сюди: з бука та ясена роблять дошки, дрова, тирсу. Працівники щоденно переробляють понад 30 кубометрів матеріалу. Частина деревини йде на експорт.

Іван Волошин, оператор нижнього складу ДП «Перечинське ЛГ», розповідає: у хід пускають переважно бук та ялицю. Але все залежить від того, яка деревина. На станок, що переробляє її на дрова, подається в основному бук. Опісля вже поколоті поліна просихають на свіжому повітрі під навісом із металочерепиці. Окрім продажу на внутрішній ринок, цех реалізовує деревину для соціальних потреб населення.

Феодосійські рятувальники шукають пожежі в лісах


У Феодосії співробітники федеральної протипожежної служби перейшли на роботу в умовах особливого пожежонебезпечного режиму.

Як повідомляє прес-служба підконтрольної РФ адміністрації міста, співробітники МНС Феодосії щодня здійснюють комплекс позапланових заходів зі зниження ризику виникнення надзвичайних ситуацій, пов'язаних з лісовими пожежами та моніторять лісопожежний стан.

«Головне завдання на цей період - попередження лісових пожеж, їх ліквідація, організація взаємодії рятувальників, лісників та керівників різних служб, що відповідають за цей напрям. Їх робота в єдиному механізмі з профілактики та гасіння лісових пожеж, захисту населених пунктів і соціально важливих об'єктів, прилеглих до лісових масивів, а також роз'яснювальною роботою з населенням та відпочиваючими», - розповів начальник четвертого пожежно-рятувального загону федеральної протипожежної служби Дмитро Коваленко.

Особовий склад загону спільно з співробітниками Феодосійського і Судакського лісництв, МВС і міськадміністрації проводять патрулювання лісових масивів на предмет наявності шлагбаумів, що обмежують доступ громадян до лісових масивів, виявлення порушників протипожежного режиму і вогнищ загоряння.

У прес-службі нагадали, що в Криму постановою Ради міністрів введений режим надзвичайної пожежної небезпеки, в зв'язку, з чим ліси Криму тимчасово закриті для відвідування.

Адміністрацією Феодосії в регіоні введено особливий протипожежний режим.

Верховна Рада України офіційно оголосила 20 лютого 2014 року початком тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією. 7 жовтня 2015 року президент України Петро Порошенко підписав відповідний закон. Міжнародні організації визнали окупацію і анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу ввели ряд економічних санкцій. Росія заперечує окупацію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості».

http://ru.krymr.com/a/news/27850295.html

На Львівщині у змаганні визначили найкращих вальників лісу (фото)

10 ЛИПНЯ 2016, 14:58



У Нивицькому лісництві ДП «Радехівське лісомисливське господарство» відбулися обласні змагання вальників лісу, в яких взяли участь 27 лісівників Львівської області.

З них – вісім учасників Національної збірної України, три юніори віком до 23 років. Загалом на конкурсі вальників було 16 команд. Організатор змагань – Львівське обласне управління лісового та мисливського господарства. Судді – чотири працівники цього управління.

Змагання вальників лісу започаткували в Україні та на Львівщині у 1997 році. Мета конкурсу – підняти престижність професії, яка вважається однією з найнебезпечніших у світі після шахтаря. У світі такі конкурси проводять давно.

Як розповів на брифінгу начальник Львівського обласного управління лісового та мисливського господарства Анатолій Дейнека, на Львівщині конкурс вальників проводять за світовими стандартами. Змагання відбуваються завдяки жеребкуванню, складанню турнірної таблиці та з п’яти етапів – звалювання дерев, відокремлення сучків від стовбура, монтаж ланцюга на пилу, точне розкрижування та комбіноване різання. Щороку конкурс проводить інший лісгосп, де вальники Львівщини отримують почесні призові місця.



На обласні змагання вальників лісу приїхала владна верхівка – чиновники Львівщини, Радехівського району та ветерани лісової галузі столиці. Серед віп-гостей – перший заступник голови Львівської ОДА Ростислав Замлинський, голова Всеукраїнського товариства лісівників Олександр Яресько, голова Радехівської РДА Тарас Калита, мер Радехова Степан Коханчук, начальник Львівського обласного управління лісового та мисливського господарства Анатолій Дейнека, ветеран лісового господарства, заслужений лісівник України Павло Залужний.

Львівське обласне управління лісового та мисливського господарства, яке вже давно не організовувало публічних акцій та свят, належно підготувалося до обласних змагань вальників лісу. Запросили місцевих жителів, друзів вальників, колег з інших регіонів. Гостей розважали місцеві музиканти, а жінки у національних строях несли на вишитому рушнику коровай. І звичайно не обійшлося без священика, який поблагословив змагання, покропив учасників освяченою водою.

Обласні змагання вальників – підготовка до Всесвітніх. 8 вересня 2016 року у Польщі відбудеться Всесвітній чемпіонат вальників лісу, де свої сили спробують члени Національної збірної лісовальників України. Деякі представники збірної взяли участь у змаганнях на Львівщині, відточили свою майстерність. Вальник лісу має постійно набивати руку, складати іспити і працювати на швидкість. Напередодні конкурсів вони мають репетиції.



Найважчий етап – зрізання пилою живих дерев. На цьогорічному конкурсі у Нивицькому лісництві вальники працювали із соснами, яким понад сімдесят років. Вони розміщені далеко одна від одної. Це територія планової лісової рубки. Згідно з технікою безпеки, на майданчик ваління дерева нікого не пускають крім суддів, майстра-вальника та технічного персоналу лісової галузі. Усі працюють у касках та спецодязі. Для вболівальників відведена фан-зона, обгороджена спеціальною стрічкою.

Після кожного зрізаного дерева судді вимірювали спеціальними приладами кут нахилу, кут підрізання та інші технічні нюанси деревини. Найвищі бали вальник отримує за швидкість зрізання дерева та м місце звалювання стовбура. Перед конкурсом у землю забивають три кілки – двоє по боках, один між ними. Завдання майстра – спиляти дерево так, аби воно звалилося поміж двома забитими кілками і при цьому встромило у землю третій кілок. Такого результату можуть добитися лише професійні вальники зі стажем. Цей нюанс оцінюється найвищим балом. Серед цьогорічних учасників були такі, що впоралися з цим завданням.

1 з 4






Решту етапів змагань значно легші – відокремлення сучків, монтаж ланцюга, точне розкрижування і комбінований різ. Найбільше балів вальники отримують і за комбінований різ. Що це таке? Кругляк надрізають пилою зверху, а потім знизу. Врезультаті має вийти найрівніший відрізаний шматок кругляка. Якщо вийде трохи криво – не отримаєш залік.

Перше місце зайняла команда вальників з Бродівського лісгоспу. Переможцем в індивідуальному заліку став член Національної збірної України вальників, майстер Радехівського лісгоспу Володимир Кухта. Призи такі. За перше місце – три тисячі гривень, за «срібло» – 2,5 тисячі, за «бронзу» – дві тисячі. Нагороди отримали юніори віком до 23 роки. За перше місце – півтори тисячі гривень, за друге – 1,3 тисячі, за третє – тисячу.

Антон КРАВЕЦЬ
Фото автора

Люстратор. Спецпроект. Тверда валюта. Як вирубають українські ліси. Автор Михайло Тимуляк. ВІДЕО


Дерев'яна мафія – ті, хто заробляє мільйони доларів на безжальному знищенні українських лісів для продажу деревини закордон. Їх не спиняють ні законодавча заборона на вивезення кругляку, ні можлива кримінальна відповідальність, ні очевидна екологічна катастрофа, яку вони виклюють варварським вирізуванням лісів.

За останні два - три роки кількість незаконних рубок в країні набула розмаху, про який і не міряли чиновники часів Януковича. Зелене золото України крадуть, пиляють, вивозять. За офіційними даними, в минулого року "в темну" вирубали лісу на майже 100 мільйонів

В який спосіб узаконюють незаконні рубки? З чиїми прізвищами у високих кабінетах пов'язують розпил вітчизняних лісових багатств? Як український ліс перетинає кордон і хто його зустрічає вже там, в омріяному Євросоюзі? Куди з України експортують ліс? Дізнавайтесь подробиці у спецпроекті журналіста програми Люстратор Михайла Тимуляка у неділю, 10 липня, о 12:00 на каналі 2+2.



Опубликовано: 10 июл. 2016 г.