Христина Юшкевич виконує обов’язки керівника Держлісагентства України трохи більше півроку. І хоча вона молодий фахівець і тендітна жінка, всі, хто пов’язаний з лісовою галуззю, відчули тверду руку. Христина — конкретний, прискіпливий, масштабно мислячий керівник нової формації, вона поставила собі за мету навести лад у лісі, провести кардинальні реформи своєї структури, привести лісове господарство України до норм цивілізованих країн. Зробити це в царині, де десятиліттями творилася підтримувана владою вакханалія, де корупція пронизала всі сфери, де лісівники династіями збагачувалися на національному добрі, — вкрай непросто. Але, напевно, врешті-решт мало так статися, що лісову справу очолить жінка — берегиня, господарка, наділена материнським інстинктом захищати і примножувати.
Як мати двох дітей вона дуже хоче, щоби їм та онукам, щоби Україні залишилися повиті буйними та здоровими лісами гори й доли. Щоби краса, якою наділив Україну Всевишній, залишалася її візитівкою, щоби наша земля була цікавою і принадною для гостей, щоби ліси були величними й повнилися дикими птахами та тваринами, а вітчизняна лісопереробка була ефективною, рентабельною і конкурентоспроможною.
Христина Юшкевич уперше зробила діяльність керівника Держлісагентства, роботу своїх підлеглих максимально прозорою і відкритою для громадськості та ЗМІ. Вона не боїться гострих запитань, достойно і аргументовано реагує на критику, не відкладає у довгу шухляду вирішення нагального. Вона не є кабінетним керівником і переконана, що найкраще проблеми вирішуються безпосередньо на місці. Такі підходи дисциплінують працівників лісової галузі та обеззброюють корупціонерів, котрі зрозуміли, що за все доведеться відповідати.Зламати систему непросто, але ця жінка з державницьким підходом до своєї роботи кинула їй серйозний виклик, і ті, хто прийшов у ліс за покликанням, а не за наживою, повірили їй.
Пропоную вашій увазі фрагменти нашої розмови з Христиною Василівною щодо кількох ключових питань у її сьогоднішній роботі.
— Мешканці лісових зон, особливо карпатської, стверджують, що, окрім незаконних рубок, боротьбу з якими ви реально задекларували, існує проблема санітарних рубок. Мовляв, під них маскують промислові заготівлі деревини.
— Відверто кажучи, нині санітарний стан ялин у Карпатах поганий. Через прогресуюче усихання дерев в останні 15 років. Ділянки з усихаючими ялинниками займають майже 40 тисяч гектарів. Це більше 11 мільйонів кубометрів дерева. Всихання ялини в Карпатах пов’язано з тим, що такі ліси тут були створені штучно. Штучні ділянки зумовили характер стихійного лиха з усиханням. Розумію, що є багато нарікань на санітарні рубки, що, можливо, десь є і зловживання, але ситуація обумовлює необхідність їх проведення, звичайно, після вивчення комісією і оприлюднення обґрунтувань для громадськості, але ліс рятувати потрібно. Інакше скоро ми побачимо не зелені, а темно-брунатні Карпати. Зараз спільно з науковцями ми працюємо над комплексною програмою, яка дозволить впровадити нові методи лісорозведення та лісовідновлення, вдихнути нове життя в українські ліси. За дорученням уряду робоча група при Держлісагентстві, куди входять представники влади, громадських екологічних організацій, науковці та експерти Світового банку, вже напрацювала інноваційні зміни до Санітарних правил у лісах України. Вони передбачають повну заборону суцільних санітарних рубок на ділянках лісу природно-заповідного фонду, а також навколо місць гніздування рідкісних хижих птахів. Максимальне обмеження санітарних рубок, виключно випадками очевидної природної катастрофи: вітровал, бурелом, масове всихання, пожежі. Коли це вимушена і безальтернативна дія з обов’язковим відновлення нових, стійких і високопродуктивних лісів на цих вирубках. Впроваджуються більш жорстокі критерії лісогосподарювання, в контексті Всеєвропейської стратегії збереження біологічного та ландшафтного різноманіття.
— Ще вас критикують за незаконні рубки, бо громадськість переконана, що лісівники якщо не сприяють, то не перешкоджають їм.
— З першого дня я почала боротьбу з незаконними рубками. Щоб обеззброїти професійних критиків, ми відкрито показали, де і наскільки ці процеси пішли по наростаючій. У 2015 році, за офіційними даними, були незаконно вирубано 24 тисячі кубометрів лісу. Це втрати у 85 мільйонів гривень. Тільки в першому півріччі 2016-го незаконні вирубки зросли на 36% проти минулорічних показників і становили по галузі 15,8 тисячі кубометрів. Вражає?
А я вам скажу, що ці цифри дуже далекі від реальних. Незаконні вирубки лісів в Україні мають значно масштабніший характер. І лише наявним кадровим ресурсом Держлісагентства зупинити це вкрай складно. Соціальна напруга, особливо в сільській місцевості, є серйозним підґрунтям для незаконних рубок. На промислову основу незаконні рубки поставили і підприємці, котрі працюють з лісодеревиною. Тому ми звернулися до голів ОДА щодо спільної боротьби з незаконними рубками. Я дала доручення усім начальникам облуправлінь лісового та мисливського господарства, керівникам лісгоспів негайно оприлюднювати на сайтах вичерпну інформацію про лісові ділянки, де відбувається будь-яка вирубка дерев, і публікувати реєстр видачі лісорубних квитків. Ми збільшили кількість рейдів нашої лісової охорони спільно з поліцією, лісгоспи закуповують камери відеоспостереження, дрони, фотопастки для боротьби з незаконними рубками. При 12 облуправліннях створено громадські ради з нагляду за цими негативними процесами, завершується процес формування Громадської ради при Держлісагентстві.
Я кардинально змінила філософію щодо захисту честі мундира лісівника. До відповідальності притягуються працівники лісового господарства, які допустили незаконну рубку. Покривати ми нікого не будемо. Я всіляко сприятиму бажанню нового керівництва Генпрокуратури, а також Національної поліції та СБУ зупинити такі вирубки. Вже звільнено 5 директорів лісгоспів, притягнуто до відповідальності 316 працівників лісової охорони, 50 з них звільнені. Результати систематичних перевірок ми одразу передаємо до правоохоронних органів. Так ми обеззброюємо наших противників із числа політиків та ділків, які прагнуть наживатися з лісу. Саме через здійснення перевірок дуже часто мав місце тиск на Держлісагентство з боку окремих політичних сил. У суспільстві поширюються різні неправдиві повідомлення, які стосуються нашого відомства. Ми відкриті до конструктивного діалогу, діємо в рамках законодавства України і вважаємо такі впливи ззовні неприпустимими. Хочу заявити всім зацікавленим особам, котрі формують брудний піар проти Держліс-агентства: ніякий політичний тиск не змусить нас зупинити очищення лісової галузі. Всі керівники, в тому числі новопризначені, нестимуть покарання за протизаконні рішення і дії, хоч би яку підтримку їм надавали місцеві можновладці та політики. Мені потрібні фахові, чесні, прозорі та відкриті люди, інакше порядку в лісі не наведеш.
— На рівні уряду ви внесли пропозиції щодо швидшого притягнення незаконних заготівельників лісу до відповідальності.
— Так, нещодавно на засіданні уряду прийнято постанову «Про внесення змін до пункту 7 Положення про державну лісову охорону». Відтепер посадові особи Держлісохорони зможуть напряму, без клопотання до прокуратури, подавати позови до суду про відшкодування збитків за незаконні рубки, порушення пожежної безпеки, браконьєрство тощо. Це скоротить відтинок від виявлення злочину до покарання. Цим же дозволено Держлісохороні доправляти порушника до Національної поліції у разі невстановлення його особи на місці.
— Багато зауважень від громадськості стосується експорту деревини. З прикордонних територій раз по раз виставляють фото ешелонів із лісом. Що можете сказати з цього приводу?
— Скасування чи нескасування мораторію не має суттєвого впливу на роботу Держлісагентства. Наразі великої підтримки щодо його скасування немає, особливо серед депутатського корпусу. Для нас важливо, щоб деревообробники були забезпечені сировиною для розвитку вітчизняної деревообробної галузі. Разом з тим ми готові до скасування мораторію на експорт кругляка на наших умовах, які мають бути виконані одночасно. Це — ухвалення порядку видачі сертифіката про походження лісо- та пиломатеріалів, положення про реалізацію лісоматеріалів необроблених і головне — внесення змін до законодавства щодо збільшення відповідальності за незаконну рубку і тіньовий обіг деревини. Ми пропонуємо за незаконну рубку штрафувати на суму від 8,5 до 17 тисяч гривень — проти існуючих від 800 до 1700. Більше того, передбачено й позбавлення волі до 5 років. До 4,5 тисячі гривень зростуть штрафи за неправильну видачу лісорубних та лісових квитків. Нині це 136 гривень. До 8,5 тисячі гривень, проти нинішніх 306, зросте штраф за порушення права державної власності на ліси і незаконне використання земель лісового фонду. За підпал лісу — 12 тисяч гривень, а у випадках, що призвели до людських жертв, — до 10 років за ґратами.
Передбачено штрафи для підприємців, переважно власників пилорам, котрі скуповують деревину без документів про її походження — від 8,5 тисячі до 17 тисяч гривень.
У Євросоюзі діє регуляція, що забороняє імпорт в ЄС деревини та виробів із неї, якщо походження сировини не буде доведено. Тим часом в Україні постійно лунають закиди, що буцімто ми дозволяємо вивозити незаконну деревину. Все не так однозначно. Сертифікати на деревину видаються територіальними органами Держлісагентства. Це передбачає, що покупець зобов’язаний прийти до нас і пред’явити всі документи. Але є проблема — дається лише доба на їх перевірку. За такий короткий час просто фізично неможливо це зробити. Тож, якщо є всі підписи, всі печатки, ми просто зобов’язані видати сертифікат, оскільки за неправдиву інформацію відповідає той, хто подає документи. Не в нашій компетенції виявити їх підробку. Також ми технічно не можемо відстежити корупційні чинники. Щоб цього уникнути, потрібна єдина електронна база обліку для всіх. Потрібно скасувати виписування накладних від руки, коли за певну суму виписують який завгодно документ. З впровадженням електронної бази доступ до неї отримають правоохоронці та митники. Ми переведемо всіх постійних лісокористувачів на ТТН-ліс для внутрішнього переміщення деревини. Це не тільки знищить корупційну складову, а й встановить тотальний контроль за обігом лісу.
— Знаю, що ви є радикальним противником приватизації лісів.
— Ліси — це власність народу, і вони повинні бути тільки в державній, максимум у комунальній власності. Навіть у Європі приватними лісами вважаються тільки ті ділянки, які були штучно висаджені самими ж місцевими мешканцями. А в нас, свого часу, був запропонований проект закону, згідно з яким хотіли віднести наші державні лісогосподарські підприємства до таких, що підлягають корпоратизації. Для мене це абсолютна нісенітниця.
Це нонсенс — забирати загальнонародні ліси в держави і віддавати в приватні руки.
— Чимало ваших недругів піаряться на створенні національних природних парків. Це просто — вимагати створити національний парк з трьох дубів і десяти берізок, що дуже подобаються тим, хто мешкає біля них, але чому буде обов’язково протистояти Христина Юшкевич як фахівець і просто розумна людина?
— Ми, звичайно, підтримуємо ідею розширення об’єктів природно-заповідного фонду за рахунок різних типів ландшафтів. Але виключно на територіях, які є унікальними з точки зору збереження біорізноманіття. Так, нещодавно, під час спільної з Мінприроди наради на Закарпатті, ми обговорили питання розширення національних природних парків «Синевир», «Зачарований край» та «Ужанський» на майже 24 тисячах гектарів, за рахунок Великоберезнянського, Хустського та Довжанського лісгоспів. Упевнена, що старовікові ліси та букові праліси мають бути збережені. Всього в підпорядкованих Держлісагентству лісах створено 3278 об’єктів ПЗФ площею майже 1,3 мільйона гектарів, рівень заповідності становить 16,1%.
Окрім того, зараз активно триває обговорення щодо створення національного природного парку на території ДП «Дніпровсько-Тетерівське лісомисливське господарство». У цьому випадку під турботу про збереження буцімто унікальної екосистеми було закамуфльовано чергову атаку на Держлісагентство. Тут потрібно також, щоб знайшли порозуміння представники громадських екологічних організацій та науковці лісового господарства. Наукові висновки чітко дають зрозуміти недоцільність створення НПП на такій великій площі. Стан лісових насаджень на цій території дуже поганий. Зокрема і через те, що ця територія була значний час закрита, лісівники не мали до неї доступу, бо там були мисливські угіддя колишньої так званої «еліти». Зараз там треба проводити комплексні роботи для відновлення зелених насаджень.
Я також виступила з аргументами про більшу доцільність розробки рекомендацій та планування робіт щодо моніторингу й охорони рідкісних видів тварин і досліджень для уточнення їх чисельності, а також впровадження посилених охоронних заходів силами нашого підприємства.
— Ви говорили про реформу мисливської служби.
— Ми проаналізували стан мисливського господарства. Скажу відверто: він критичний. Порівняно з минулим роком кількість парнокопитних у лісах нашого агентства зменшилася на 2,6 тисячі голів. Це дуже велика втрата для мисливського фонду країни. Прийнято рішення про необхідність створення нової мисливської служби на кшталт Національної поліції. Щодо фінансування ведемо переговори з закордонними інвесторами. На нову службу буде покладено такі функції: боротьба з браконьєрством, моніторинг якості ведення справ у мисливських угіддях та навчання мисливців. Прийом буде за конкурсом, сьогодні в Україні багато ветеранів АТО: хороших, чесних і патріотично налаштованих людей, котрі вміють поводитися зі зброєю, тому переконана, що цей проект буде успішним, а хороші хлопці отримають достойну і потрібну роботу.
— Ви вся у справах, у поїздках, у зустрічах то в Міністерстві, то в Кабміні, часу для сім’ї, вірогідно, обмаль. Не виникає думки про менш інтенсивний графік, спокійніші умови?
— Знаєте, це здорово бачити, як важко, але упевнено змінюється твоя країна. Тому моя нинішня робота не стала для мене викликом, я просто намагаюся чесно її робити. Дуже хочу, щоб той відтинок, який мені довірили, теж став успішним проектом, щоб ставлення до лісу, до всього живого в ньому кардинально змінилося. Коли маю вільну годину, гуляю з сином і донькою по лісу і горда від того, що приналежна до нього, що маю шанс зберегти і примножити наші природні багатства для всіх дітей. Переконана, що однодумців у мене мільйони, і порядок у лісах ми обов’язково наведемо.
Посади глави Держлісагентства, керівника обласного управління лісового господарства, лісника завжди вважалися хлібними. Тому завжди вистачало бажаючих правдами і неправдами отримати їх. Нічого не змінилося і тепер, існують цілі політичні лобі, які підігріваються причетними до лісу ділками різного штибу, котрі прагнуть посадити на керівництво Держлісагентством свою людину. Методи і засоби реалізації цього не перебирають. Не цураються брехні, прямого політичного тиску, чорного піару в ЗМІ та акцій з використанням «громадських діячів» за наймом. Воювати з жінкою брутальними методами — вдвічі непристойно. Та Христина Юшкевич навчилася тримати удар. Її відкритість та націленість на результат роззброюють, шиють опонентів у дурні. Нарешті в лісі з’явився справжній керівник, у добрі наміри якого хочеться вірити.
Сергій Сулима
.jpg)
