ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

02 жовтня 2016

Аналіз фінансового стану підприємств Держлісагентства - Марчук



Шановні колеги!

Це обговорення ініційовано університетом, експертами програми FLEG за підтримки Світового банку та експертами ГО «НЕП», є останньою можливістю вирішити питання фінансування лісового господарства на Півдні та Сході України.

Віддавши роботі в галузі більше 45 років, в т.ч. довгі роки на Харківщині, знав, як держава опікувалась цими лісами.
Ліси Півдня – це основний форпост проти суховіїв, пилових буревіїв та ерозії. 1 см гумусу може бути створений природою за 100 років, а знищений людиною за декілька.

І ми не можемо бути мовчазними свідками знищення степового лісового господарства. Тому ми сьогодні тут і зібралися.

У важкі повоєнні роки коли піднімалась економіка з руїн наші батьки створили ці ліси, посадили полезахисні смуги. Але в ейфорії розпаювання, 400 т. га смуг залишилося в землях запасу, і ми в цьому залі 11 березня обговорили та прописали зміни в законі, які лягли в основу законопроекту 4355, що дозволить органам місцевого самоврядування закріпити смуги за землекористувачами. Хочу подякувати за це народним депутатам з аграрного комітету та В. М. Давиденку.

В цьому залі 3 листопада 2015 року нам, після жорсткої критики, вдалося зупинити так звану «реформу» лісового господарства. Яку готові були на другий день внести на Кабмін. Але проголошена тоді відмова від бюджету, втрата Держлісагентством статусу головного розпорядника коштів, та мовчання в той період керівників, призвело до того, що зараз чи не вперше за сторічну історію лісівники вийшли на маніфестації протесту в Миколаєві та Херсоні.


Я думаю, що Обласні адміністрації Півдня, депутати недооцінюють роль лісів в аграрному секторі. Так, для латифундій зорієнтованих на експорт зернових і технологічних культур це дійсно може і не важливо. Але для жителів сіл – це ті природні умови в яких вони живуть повсякденно, повинні жити їх діти і внуки. В благополучній Каліфорнії (30 млн. жителів) вогонь знищив 160 т. га лісів.

Нам в цьому році пощастило. Лісова охорона з мізерною зарплатою утримала оборону. Але, що буде з цими лісами в сувору зиму при такій вартості газу? А навесні?

Так трапилось, що проблеми ринку деревини, рубки в лісах Полісся та Карпат знівелювали проблеми Півдня, в лісівниках побачили, вибачте, ворога держави. Але хто ж тоді садить ліс, хто його доглядає. Чому громадські організації та пресу цікавить виключно негатив. Мабуть в сім’ї не без «урода». Але цю ситуацію потрібно міняти, і це вже питання до команди, яка в найближчі дні прийде до управління Держлісагентства.

Тому дозвольте перейти до конкретики.

На днях в Комітеті промислової політики відбувся круглий стіл по ефективності мораторію на експорт деревини. На ньому було 50 чоловік підприємців деревообробників, десяток їх асоціацій, а лісників було 2 – я і Попков М.Ю.

Беззубість наших громадських організацій та бажання тихо відсидітись в лісі окремих керівників, призвело до того, що порушення в реалізації деревини шукають в лісника. А переробника, який використовує вкрадену деревину, ніхто не бачить.

Скомпроментовано ідею сертифікації деревини, яка в Європі є єдиним доказом легальності деревини. А електронний облік, як єдиний механізм реєстру, від відводу лісосіки до реалізації, працює виключно на останній операції та став фінансово важким і затратним для більшості підприємств.
В такій ситуації деревообробники вимагають вільного ринку деревини і збільшення рубок, а екологи нового заповідання лісів. Приклад сесії облрад в Київській, Полтавській, Львівській областях, де розглядалося питання заборони рубок.

Безумовно істина посередині. Давай в цьому розберемось.

Тому, дещо в цифрах (ТАБЛИЦЯ 1):




- площа лісів за 15 років зросла на 0,5 млн. га в основному за рахунок прийому в склад держлісфонду бувших колгоспних лісів;
- чисельність працюючих зменшилась вдвічі, і що важливо за рахунок передачі виконання операцій в лісі (лісозаготівлі) приватному сектору.

Ми дійсно задумували цей механізм як створення лісового кластеру по обслуговуванню лісового господарства, як державно-приватне партнерство. Чи все вийшло? Чи зуміли створити умови для чесної роботи? Не всі!


Окремі директори, які створили бригади на тещу, любовницю і секретаршу – паплюжать цю ідею. Але люди вже не ті. Думаю, що і Держлісагентство не буде в стороні від цього питання. Але факт – 50 тис. працівників вивільнено і перейшли в приватний сектор, це зовсім інша ефективність. Вони нам повірили. А тепер уявимо, що хтось заборонив рубки, хтось обклав даниною! Невже думка цих людей суспільству і державі непотрібна. Але продовжимо!

Динамічно розвиваються інші показники:
- середньомісячна зарплата з 50 доларів стала 290 доларів;
- обсяг реалізації виріс в 13 разів;
- плата до бюджетів – в 10 раз.

Тобто, є про що говорити, але це середня температура по лікарні сьогодні реанімація на Півдні, що ж там? (ТАБЛИЦЯ 2).



Висновок простий, до весни більшість лісгоспів Півдня і Сходу можуть не дожити.

До речі про саму інформацію – хотів би сказати, що економічну службу центрального апарату потрібно посилити – статистика є, аналізу і висновків недостатньо. Хоча люди роблять все що можуть.

Безумовно завдяки підтримці ресурсних областей Південь трохи протримався. Але на скільки вистачить зарплат працівників та їх одноденного заробітку щоб перерахувати їх на Південь. А зараз масове звільнення працівників, борги по зарплаті. Це в тих лісгоспів де раніше бюджетна підтримка була на рівні 90-95 %.

А чи є в державі, яка воює лишні гроші? Чи є в нас резерви?

Зараз я не хотів би говорити про мораторій на експорт.

По великому рахунку наш резерв це внутрішній ринок. Не можна ВВП України бути 1/5 від ВВП Польщі, а їхні зарплати більші в 8 разів. Уже в Польщі наших більше 1 млн.

Тому потрібно розробляти промислову стратегію, підтримувати малий та середній бізнес, збільшувати власну ефективність.

Глянемо на роботу ресурсних областей, і то дуже коротко (ТАБЛИЦЯ 3).



Основні тенденції показують, що не дивлячись на не самі великі ресурси мабуть найбільш ефективною є економіка Сумської області, підтягнулась Київська, Чернігівська, Житомирська.

Повірте, я можу говорити і про лісгоспи. Але основне – це тенденції, які склалися. Порівняйте: - чистий прибуток на 1м3 – перші Суми
- чистий дохід від реалізації з 1м3 – Суми
- сплачено податків з 1м3 – Суми

Це при не найкращому лісовому фонді. І логістика сама віддалена. Думаю, що ці цифри потрібно проаналізувати і Колегії. Це наш резерв ефективності.

Тепер про фінансові зобов’язання. Тому, ще ТАБЛИЦЯ 4.



Коефіцієнт співвідношення дебіторської і кредиторської заборгованості – 4,24, це найгірше за 16 років.

Підприємствам не вистачає обігових коштів, живемо в борг. В той, же час продукція відпускається без передплати, що в умовах коливання курсу гривні недопустимо.

Сплата податків значно виросла, але виріс й індекс цін та валютний курс врази збільшився.

Але тим не менше рівень середніх зарплат по ресурсних областях високий і за січень-червень 2016 р. складає (ТАБЛИЦЯ 5):


Чи може так бути, що один і той же лісничий в Степу отримує 1500 грн., а в Хмельницькій – 10000 грн.? Може, але чи це справедливо. Десь є ресурси від природи та ефективне керівництво, а десь потрібно їх оберігати без зарплати.

Що ж робити? Минулого тижня у Верховні Раді було презентовано бюджет на 2017 рік. І це дійсно вперше, своєчасно та не відізвано з Ради на другий день.

Мені довелось відстоювати 15 бюджетів лісівників з 1997 р. по 2011 р., до свого звільнення. Тому, прошу звернути увагу на діаграми.

Ми живемо у воюючій країні, і цей бюджет зрозумілий (ДІАГРАМА). Вперше за останні роки МінАПК за ініціативи Міністра, розвернулось до малого фермерства, і це правильно.

Але, де в бюджеті ліс – його не має. Останній бюджет який ми відстоювали на 2011 р. був близько 800 млн. грн. (100 млн. дол.), а що на сьогодні? На ведення лісового господарства – 0 (точніше 78 млн. на бюджетні установи) (СХЕМА).


Уряд заявив 3-річну програму планування економіки, і це правильно – основні показники на схемі.

Але що про ліс – знову, нічого. В лісі, що не потрібні інвестиції? Тільки 1500 лісовозів та біля 4000 т. тракторів потребують оновлення. А ще 660 пожежних машин, більшості з яких більше 10 років. Чи можливо в нас є промислова політика і там прописаний розвиток деревообробки, знову ні. Мораторій, заборона – це не вирішує проблеми.

На цьому тижні депутати можуть зареєструвати поправки до бюджету, і тому перше і основне: просити народних депутатів, членів бюджетного, екологічного та аграрного комітету виділити кошти в сумі 700 млн. грн. на програму ведення лісового господарства. Просити Міністра АПК, як головного розпорядника врахувати це, а членів Уряду, Міністрів фінансів, економіки та охорони навколишнього середовища – підтримати. Це єдиний вихід на 2017 рік. Так програми не має, так і Прем’єр-міністр сумнівається в їх необхідності, правда з 2018 р.


Що далі?
Рахуємо, що нам потрібно повернутися до ідеї створення Державного лісового фонду в бюджеті України (СХЕМА).



Ми сьогодні говоримо про ефективний фонд доріг, фонд підтримки фермерства. Зверніть увагу на запропоновану схему.

Основним джерелом поповнення фонду є відрахування від реалізації деревини – фактично акциз. Ми ж його платимо по 4 грн. з кожного літра пального в дорожній фонд.

Поляки платять в такий фонд 14,6 % 1м3, але коли ми візьмемо хоча б 5 %, то отримаємо мінімум на утримання лісів Півдня і Сходу. Але коли держава віддала б туди 50 % лісового доходу (а він для цього і робився) частину дивідентів від прибутку лісгоспів, то ми мабуть через декілька років могли б забути 2016 рік, як самий страшний в історії сучасного лісу.


Безумовно нам потрібна підтримка екологічних фондів Обласних Рад.

І до них треба звертатись. Але основне це з Мінфіном і депутатами внести зміни в Податковий і Бюджетний Кодекси для створення фонду, і це треба зробити до 1. 04. 2017 року. До початку бюджетного процесу.

Тому прохання до керівництва Держлісагентства створити робочу групу та напрацювати зміни в Закони.

Декілька слів про лісівничу освіту. Сьогодні держзамовлення в університетах 204 чоловіка на всю Україну. А у всіх лісгоспах в т.ч. комунальних, як мінімум 12 тис. інженерних посад.

Якщо не готувати спеціалістів зараз, якщо не вирішити їх соціальний статус, то хто буде працювати завтра. Просив би Держлісагентство активно включитись до проблеми підготовки та відбору спеціалістів. І основне, щоб посади в лісгоспах займали фахівці. Як приклад фітосанітарний стан лісів.

Я сьогодні принципово не говорю про назрілі реформи – вони вже перезріли, але хочу сказати, що при теперішньому розвитку громадської свідомості кулуарні рішення просто не пройдуть.

Розумію, що 10 млн. га лісів 1/6 країни є ласим шматком для окремих експериментів. Але не треба забувати, що в історію можна ввійти, а можна вляпатися.

Тому бажаю керівництву Держлісагентства, обласних управлінь, керівникам лісгоспів бачити ліс і людей в лісі, які ростять його по 80-100 років.
Таких більшість, і те, що ми сьогодні в цьому залі про це говоримо це підтверджує.

Проект рішення Вам розданий. Прошу його обговорити.



Рішення Комітету № 44/15 від 22 вересня 2016 року про проект Закону України про Державний бюджет України на 2017 рік


28 вересня 2016
КОМІТЕТ З ПИТАНЬ ЕКОЛОГІЧНОЇ ПОЛІТИКИ,
ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ ТА ЛІКВІДАЦІЇ НАСЛІДКІВ
ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ КАТАСТРОФИ


від 22 вересня 2016 року                             № 44/15



Про проект Закону України
про Державний бюджет України на 2017 рік
(реєстр. № 5000 від 15.09.2016 р.)



Заслухавши інформацію щодо проекту Закону України про Державний бюджет України на 2017 рік (реєстр. № 5000 від 15.09.2016 р.), внесений Кабінетом Міністрів України,

Комітет вирішив:

1. Інформацію прийняти до відома.

2. Рекомендувати Кабінету Міністрів України та Комітету з питань бюджету при опрацюванні проекту Закону України про Державний бюджет України на 2017 рік (реєстр. № 5000 від 15.09.2016 р.), врахувати наступне:

У видатках Міністерства екології та природних ресурсів України:
збільшити видатки за бюджетною програмою КПКВК 2400000 «Міністерство екології та природних ресурсів України» на 427 714,2 тис. грн. з метою забезпечення фінансування КПКВК 2405000 «Державна екологічна інспекція України» та КПКВК 2408000 «Державне агентство України з управління зоною відчуження».

У видатках Державної служби геології та надр України:
збільшити видатки за бюджетною програмою КПКВК 2404010 «Керівництво та управління у сфері геологічного вивчення та використання надр» до 57 086,8 тис. гривень.
Обгрунтування: кошти спрямовуватимуться на забезпечення виконання вимог Закону України «Про державну службу» від 10.12.15 № 889-VIІІ, який набув чинності 01.05.16, а також завдань та функцій за Положенням про Державну службу геології та надр України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.15 № 1174;
збільшити видатки за бюджетною програмою КПКВК 2404020 «Розвиток мінерально-сировинної бази, в тому числі буріння артезіанських свердловин» до 7 556 240,6 тис. гривень.
Обгрунтування: кошти спрямовуватимуться на забезпечення виконання завдань та заходів, передбачених Загальнодержавною програмою розвитку мінерально-сировинної бази України, затвердженої Законом України від 21.04.10 № 3268-VI, з урахуванням недофінансування у попередні роки, в тому числі для виконання робіт з геологічного вивчення та використання надр та забезпечення приростів ресурсів і запасів корисних копалин, спрямованих на зменшення залежності України від імпорту дефіцитної для національної економіки мінеральної сировини та збільшення експортного потенціалу країни за рахунок вітчизняних корисних копалин, що мають великий попит на світовому ринку в сумі 5 735 342,4 тис. грн., а також для технічного переоснащення підприємств галузі, з метою здешевлення та прискорення виконання геологорозвідувальних робіт в сумі 1 720 898,2 тис. грн. Це дасть змогу на кожну гривню, витрачену з державного бюджету, отримати прирости запасів і ресурсів мінеральної сировини в надрах на суму 59,8 грн., у тому числі для вуглеводнів – 27,6 гривень.

У видатках Державної екологічної інспекції України:
збільшити видатки за бюджетною програмою КПКВК 2405000 «Державна екологічна інспекція України» на 1 117,4 тис. гривень.
Обгрунтування: додаткове фінансування 1 117,4 тис. грн. необхідне у зв'язку з передачею в управліннях Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській, Запорізькій, Чернігівській та Чернівецькій областях приміщень територіальних органів Мінприроди, що ліквідуються площею 5889,4 м2 та збільшення тарифів.

У видатках Державного агентства водних ресурсів:
забезпечити запровадження та фінансування бюджетної програми та виділення коштів за бюджетною програмою 2407090 «Першочергове забезпечення централізованим водопостачанням сільських населених пунктів, що користуються привізною водою».
Обгрунтування: п’ятий рік поспіль не виділяються кошти на реалізацію заходів з першочергового забезпечення централізованим водопостачанням сільських населених пунктів, що користуються привізною водою, з обсягом фінансування з державного бюджету відповідно до показників Програми у 2013 р. в сумі 62000 тис. грн., у 2014 р. – 66500 тис. грн., у 2015 р. – 79500 тис. грн., у 2016 р. – 80500 тис. грн. та у 2017 р. – 111000 тис. гривень.
Екологічний ефект виконання заходів за цим напрямом - розв’язання проблем, пов’язаних з використанням сільським населенням привізної або неякісної води, та виключення в окремих регіонах чинників захворювання внаслідок її вживання. Лише 6,5 тисяч сільських населених пунктів в Україні з 28 тисяч мають водопроводи господарсько-побутового призначення. Понад 60 % проб питної води з підземних джерел у сільських населених пунктах не відповідають чинним стандартам як за санітарно-епідеміологічними нормами, так і за органолептичними показниками. Близько 1,3 тис. сіл України користуються привізною водою.
Реалізація заходів можлива за умови відновлення дії бюджетної програми 2407090 «Першочергове забезпечення населених пунктів централізованим водопостачанням» з обсягом фінансування у 2017 р. у сумі 111000 тис. гривень. Це дасть можливість забезпечити питною водою ряд населених пунктів в Львівській, Одеській, Дніпропетровській та Херсонській областях.
Тількі у Львівській області, у разі позитивного вирішення питання, буде забезпечене гарантоване водопостачання населених пунктів Артищів, Керниця, Мавковичі Городоцького району; Ванюри, Замок, Думичі, Нова Скварява, Чорний Луг (Зашків), Завадів Жовківського району; Зарваниця, Червоне, Плугів Золочівського району; Поршна, Підсадки Пустомитівського району; Любинці, Гірне Стрийського району; Кам’янобрід, Мальчиці, Карачинів, Вороців Яворівського району., що потрапили в зону дії депресійних лійок внаслідок функціонування водозаборів ЛМКП «Львівводоканал» та КП «Дрогобичводоканал», а також населених пунктів Гори Жовківського району; Стремільче Радехівського району; Свитазів, Суховля, Ільковичі, Поториця Сокальського району, що знаходяться в маловодних і забруднених територіях;

забезпечити додаткове виділення коштів за бюджетною програмою 2407070 «Захист від шкідливої дії вод сільських населених пунктів та сільськогосподарських угідь, в тому числі в басейні р. Тиса у Закарпатській області» 246 500,0 тис. гривень.
Обгрунтування: граничними обсягами не передбачені капітальні видатки на здійснення вкрай необхідних заходів із захисту територій і населення від шкідливої дії вод.
У той час, як на поточний рік Програмою передбачено виділити на захист від шкідливої дії вод сільських населених пунктів та сільськогосподарських угідь, комплексний протипаводковий захист у басейнах річок Дністра, Прута і Сірета та комплексний протипаводковий захист у басейні р. Тиса у Закарпатській області 677 480 тис. грн., за бюджетною програмою 2407070 «Захист від шкідливої дії вод сільських населених пунктів та сільськогосподарських угідь, в тому числі в басейні р. Тиса у Закарпатській області», яка спрямована на реалізацію цих заходів передбачено лише видатки споживання у сумі 200 тис. гривень.
Так і не вирішене питання виділення коштів для ліквідації наслідків паводка 2010-2015 р. у Закарпатській, Львівській, Івано-Франківській, Одеській та Чернівецькій областях.
Вкрай необхідно передбачити на протипаводковий захист у 2017 р. хоча б 135 500 тис. грн., з яких 41 000 тис. грн. спрямувати на виконання невідкладних робіт у Закарпатській області, 20 400 тис. грн. - на кріплення дамб на р. Дунай, стан яких несе постійну загрозу населенню, промисловим та сількогосподарським об’єктам українського придунав’я, 15 640 тис. грн. - для завершення робіт з будівництва гідротехнічної капітальної підпірної споруди у руслі Північно-Кримського каналу, що знаходиться безпосередньо у зоні прилеглій до межі з тимчасово окупованою територією Автономної Республіки Крим, з метою забезпечення водними ресурсами Херсонської області, решта коштів – на ліквідацію наслідків катастрофічних повеней та добудову об’єктів у басейнах річок Дністра, Прута і Сірета.
Практика показала, що кошти, вкладені в протипаводковий захист населення, повертаються економією, обчислюваною в рази більше.

У видатках Державного агентства України з управління зоною відчуження:
збільшити видатки за бюджетною програмою КПКВК 2408000 «Державне агентство України з управління зоною відчуження» на 426 596,8 тис. гривень.
Обгрунтування: Указами Президента України від 13 квітня 2016 року №141/2016 «Про додаткові заходи щодо перетворення об’єкта «Укриття» на екологічно безпечну систему та відродження територій, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи» та від 26.04.2016 № 174 «Про створення Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника» передбачено комплекс заходів щодо перетворення територій, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, на екологічно безпечну систему. З цією метою Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання окремих питань правового режиму території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи» внесено зміни до низки законів України, Водного та Земельного кодексів.
З метою належного виконання стратегічних цілей, визначених зазначеними указами Президента України, забезпечення соціального захисту постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, створення умов для економічної реабілітації та розвитку територій, що зазнали радіоактивного забруднення, а також посилення уваги суспільства і світової спільноти до проблем подолання наслідків цієї техногенної катастрофи:
збільшити призначення за бюджетною програмою КПКВК 2408010 «Керівництво та управління діяльністю у зоні відчуження» на 361,7 тис. грн., з них: 179,2 тис. грн. - у зв'язку зі зміною адреси розташування ДАЗВ у м. Києві, збільшенням орендованої площі та підвищенням тарифів на оплату комунальних послуг; 182,5 тис. грн. - на відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна (обслуговування ліфтів, обслуговування інженерних мереж (крім ремонту), вивіз сміття, експлуатаційні витрати, охоронні послуги, користування кондиціонерами;
збільшити призначення за бюджетною програмою КПКВК 2408040 «Внески України до Чорнобильського фонду “Укриття» та до рахунку ядерної безпеки ЄБРР” на 300 982,5 тис. грн., з них: 300 982,5 тис. грн. для погашення курсової різниці, яка виникла у 2014-2015 роках - 237 185,9 тис. грн. (8 720 070 дол. США) та погашення прогнозованої курсової різниці за 2016 р. - 63 796,6 тис. грн. (2 345 463 дол. США);
збільшити призначення за бюджетною програмою КПКВК 2408070 «Радіологічний захист населення та екологічне оздоровлення території, що зазнала радіоактивного забруднення» на 1 252,0 тис. грн., з них: 769,0 тис. грн. - на збільшення розміру посадового окладу (тарифної ставки) працівника 1 тарифного розряду з 01.01.2017, 01.05.2017, 01.12.2017 р; 169,2 тис. грн. - нарахування на оплату праці (22%); 208,8 тис. грн. - на оплату паливно-мастильних матеріалів, запчастин до тракторної техніки для Народицької районної спеціалізованої станції по догляду за землями зони безумовного (обов'язкового) відселення, комлектувальних деталей, витратних матеріалів до офісної техніки, придбання спецодягу для радіологів; 57,1 тис. грн. - на оплату за повірку приборів, заправку картриджів, оренду приміщень; 47,9 тис. грн. - на оплату комунальних послуг та енергоносіїв;
збільшити призначення за бюджетною програмою КПКВК 2408080 «Забезпечення етнокультурної спадщини регіонів, постраждалих від наслідків Чорнобильської катастрофи» на 1 849,0 тис. грн., з них: 1 179,2 тис. грн. - на збільшення розміру посадового окладу (тарифної ставки) працівника 1 тарифного розряду з 01.01.2017, 01.05.2017, 01.12.2017 р.; 259,4 тис. грн. - нарахування на оплату праці (22%); 263,4 тис. грн. - на оренду автотранспорту для польових досліджень, проведення дозиметричного контролю персоналу та музейних предметів, розробку проектно-кошторисної документації та проведення поточного ремонту утримуваного на балансі ДНЦЗКСТК приміщення у м. Чорнобиль (вул. Радянська, 51), в якому створена постійно діюча виставкова експозиція пам’яток народної культури Чорнобильського Полісся; 147,0 тис. грн. - на оплату комунальних послуг та енергоносіїв;
збільшити призначення за бюджетною програмою КПКВК 2408090 «Виконання робіт у сфері поводження з радіоактивними відходами неядерного циклу, будівництво комплексу “Вектор” та експлуатація його об’єктів» на 12 151,6 тис. грн., з них: 6 514,2 тис. грн. - на оплату праці; 1 433,1 тис. грн. - нарахування на оплату праці (22%); 1 533,7 тис. грн. - на придбання пально-мастильні матеріали для перевезення відпрацьованих ДІВ; 1 794,5 тис. грн. - на оплату комунальних послуг та енергоносіїв; 876,1 тис. грн. - на відрядження та доплати за роботу вахтовим методом у зоні;
збільшити призначення за бюджетною програмою КПКВК 2408110 «Підтримка екологічно безпечного стану у зонах відчуження і безумовного (обов’язкового) відселення» на 110 000,0 тис. грн, з них: 110 000,0 тис грн. - для створення заповідника на території зони відчуження).

У видатках м. Славутич:
збільшити видатки за кодом бюджету 10209000000 «Забезпечення утримання соціальної інфраструктури міста Славутича» на 28 904,8 тис. гривень.
Обгрунтування: забезпечення виконання пункту 3 статті 13 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про загальні засади подальшої експлуатації і зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС та перетворення зруйнованого четвертого енергоблока цієї АЕС на екологічно безпечну систему», якою встановлено щорічно у проектах законів про державний бюджет України передбачати додаткову дотацію бюджету м. Славутич на забезпечення утримання соціальної інфраструктури міста у повному обсязі;

збільшити видатки за кодом бюджету 10209100000 «Медична субвенція» на 44 977,2 тис. гривень.
Обгрунтування: забезпечення фінансування державного закладу МОЗ «Спеціалізована медико-санітарна частина № 5» в частині захищених статей бюджету у повному обсязі (згідно з пропозиціями Славутицької міської ради).


У видатках Міністерства соціальної політики України:
забезпечити фінансування КПКВК 2501200 «Соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у сумі 3 793 793,0 тис. грн. (додатково 1 874 130,5 тис. грн. до передбаченого проектом Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» фінансування – 1 919 662,5 тис. грн., що є на рівні фінансування 2016 року).
Обгрунтування: у разі невиділення коштів у сумі 279 910,9 тис грн. (з них 272 625,2 тис грн. на доплати громадянам, які працюють у зоні відчуження, та 7 285,7 тис грн. на оплату додаткової відпустки громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи) у 2017 р. буде порушено право соціального забезпечення громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи:
9396 громадян на доплату за роботу у зоні відчуження в розмірі 150 відсотків мінімальної заробітної плати, відновленого Законом України від 04.02.16 № 987-VIII «Про внесення зміни до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»;
2151 постраждалих осіб на отримання додаткової відпустки, передбаченої статтями 20, 21 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»;
додатковий обсяг коштів у сумі 1 489 740,0 тис. грн. необхідний для забезпечення виплат компенсації за продукти харчування громадянам, віднесеним до категорії 1, в розмірі 50 % вартості продуктів харчування, та громадянам, віднесених до категорії 2, в розмірі 25 % вартості продуктів харчування, виходячи з розроблених МОЗ фізіологічних (медичних) норм харчування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.92 № 258, і даних Держстату щодо середніх цін на продукти харчування;
у разі невиділення додаткових коштів в обсязі 1 489 740,0 тис .грн. (з них 1 476 356,1 тис. грн. - на виплату компенсації, 13 383,9 тис. грн. - на поштові виплати) буде порушено право на отримання компенсації за пільгове забезпечення продуктами харчування громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, передбачене Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»;
обсяг коштів у сумі 94 307 тис. грн. необхідний для забезпечення погашення зареєстрованої в органах державного казначейства кредиторська заборгованість по виплаті компенсації за втрачене нерухоме майно за рішеннями судів;
у разі невиділення додаткових коштів в обсязі 10 172,6 тис. грн. буде порушене право 1 939 постраждалих осіб, віднесених до категорії 1, які є інвалідами та найбільш вразливою і соціально незахищеною категорією громадян, на отримання санаторно-курортного лікування у 2017 р. відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
у проекті Закону передбачити кошти на відновлення фінансування бюджетної програми «Забезпечення житлом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

У видатках Міністерства охорони здоров’я України:
відновити фінансування за бюджетною програмою КПКВК 2301490 «Комплексне медико-санітарне забезпечення та лікування онкологічних захворювань із застосуванням високовартісних медичних технологій громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за головним розпорядником Міністерство охорони здоров'я України у розмірах не менше ніж передбачено Законом України «Про Державний бюджет на 2016 рік».
Обгрунтування: Законом України «Про Державний бюджет на 2016 рік» за бюджетною програмою КПКВК 2301490 передбачено 60 446,6 тис. грн. У проекті бюджету на 2017 р. фінансування за даним кодом бюджетної класифікації не передбачено.
МОЗ України надало пропозиції до структурних змін за бюджетною програмою КПКВК 2301490 і перерозподілу граничного обсягу видатків на 2017 р. у сумі 60 868,1 тис. грн. (КЕКВ 2220 «Медикаменти та перев'язувальні матеріали» - 58 218,3 тис. грн., КЕКВ 2281 «Дослідження і розробки, окремі заходи розвитку по реалізації державних (регіональних) програм» - 2 649,8 тис. грн.) між головними розпорядниками, у тому числі:
за бюджетною програмою КПКВК 2301350 «Організація і регулювання діяльності установ та окремі заходи у системі охорони здоров'я», з них: для забезпечення ведення Державного реєстру осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи; для Львівської регіональної міжвідомчої експертної комісії по встановленню причинного зв’язку хвороб, інвалідності та смерті з дією іонізуючого випромінення та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС;
за бюджетною програмою КПКВК 2311410 «Медична субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам» на придбання медикаментів;
за  бюджетною програмою КПКВК 6561060 «Діагностика і лікування захворювань із впровадженням експериментальних та нових медичних технологій, спеціалізована консультативно-поліклінічна допомога, що надається науково-дослідними установами Національної академії медичних наук України» Національній академії медичних наук України, з них: для придбання лікарських засобів, медичних виробів, лабораторних реактивів для закладів охорони здоров'я, що надають стаціонарну медичну допомогу громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи КЕКВ 2220 «Медикаменти та перев'язувальні матеріали» (ДУ «Національний науковий центр радіаційної медицини Національної академії медичних наук України» та ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка Національної академії медичних наук України»); для проведення експертизи щодо встановлення причинного зв'язку хвороб, інвалідності і смерті з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих факторів, що виникли внаслідок Чорнобильської катастрофи ДУ «Національний науковий центр радіаційної медицини Національної академії медичних наук України».

Просимо, також, передбачити фінансування Державного закладу «Український спеціалізований диспансер радіаційного захисту населення Міністерства охорони здоров’я України», як головної установи МОЗ України, що з 1986 року надає медичну допомогу громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Обгрунтування: у стаціонарних відділеннях диспансеру на сучасному рівні із застосуванням новітніх технологій проводиться комплексне обстеження, лікування та реабілітація громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Враховуючи наявне забезпечення фахівцями, матеріально-технічним обладнанням та площами, наявність необхідного державного фінансування дозволить розширити контингент дитячого населення для проведення лікувально-реабілітаційних заходів.

У видатках Державного агентства лісових ресурсів України:
збільшити видатки за бюджетною програмою КПКВК 2805010 «Керівництво та управління у сфері лісового господарства», додаткова потреба становить 37 300,0 тис. грн.;
збільшити видатки за бюджетною програмою КПКВК 2805020 «Дослідження, прикладні розробки та підготовка наукових кадрів у сфері лісового господарства», додаткова потреба становить 17 000,0 тис. грн.;
збільшити видатки за бюджетною програмою КПКВК 2805060 «Ведення лісового і мисливського господарства, охорона та захист лісів в лісовому фонді», на ведення лісового господарства в 2017 році необхідна додаткова потреба становить 684 500,0 тис. гривень.
Обгрунтування: зазначені кошти будуть спрямовані на проведення комплексу заходів з забезпечення планомірного розвитку лісового господарства галузі, а саме:
у сумі 33 500,0 тис. грн. на проведення протипожежних заходів в лісових господарствах країни (лісові масиви межують з атомними електростанціями, промисловими центрами та військовими об’єктами, які є техногенно небезпечні);
у сумі 38 400,0 тис. грн. на проведення авіаційної охорони лісів від пожеж;
у сумі 31 300,0 тис. грн. на проведення відновлення лісів на землях, наданих у постійне користування, боротьби зі шкідниками і хворобами лісу;
у сумі 434 900,0 тис. грн. на функціонування державної лісової охорони, (щодо унеможливлення незаконних рубок);
у сумі 68 200,0 тис. грн. на проведення лісовпорядкування, проектно-вишукувальних робіт;
у сумі 78 200,0 тис. грн. на створення захисних лісових насаджень та полезахисних лісових смуг, для попередження негативного впливу (особливо важливо для південно-східного регіону для збереження врожаю сільськогосподарських культур).
Відсутність фінансування призведе до:
ліквідації лісогосподарських підприємств особливо південного та східного регіонів;
повного руйнування досягнутих результатів в степовому захисному лісівництві і необоротність ерозійних процесів (на що уже витрачені значні кошти державного бюджету);
втрат лісів від несанкціонованих рубок та масових пожеж у лісах;
зараження лісів шкідниками;
знищення різновидів флори і фауни та інших непередбачених наслідків.

У видатках Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України:
відновити та забезпечити фінансування заходів з «Реалізації загальнодержавної цільової програми «Питна вода України» у 2017 р. (у минулому КПКВК 2751570) відповідно до затверджених Законом обсягів фінансування заходів Програми на 2017 р. у сумі 326 540,0 тис. грн.
Обгрунтування: забезпечення визначених Законом України від 20 жовтня 2011 р. № 3933-VІ на 2017 р. обсягів фінансування Загальнодержавної цільової програми «Питна вода України» у сумі 326 540,0 тис. грн. (фінансування заходів Програми припинено у 2014 р.).

У видатках Державної служби України з надзвичайних ситуацій:
збільшити видатки за бюджетною програмою КПКВК 1006280 «Забезпечення діяльності сил цивільного захисту» до 7 196 234,2 тис. гривень.
Обгрунтування: забезпечення належного рівня соціального захисту осіб рядового та начальницького складу та їх сімей, збільшення середнього розміру грошового забезпечення рядового і начальницького складу до 5 000 гривень. На сьогодні мінімальний середній розмір грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу ДСНС складає 3,6 тис. гривень. Низький рівень грошового забезпечення сприяє відтоку кваліфікованих кадрів (для порівняння грошове забезпечення військовослужбовців Збройних Сил – від 7,0 тис. гривень) до інших силових структур і військових формувань та не дозволяє комплектувати аварійно-рятувальні та пожежно-рятувальні підрозділи, що ускладнює виконання завдань за призначенням. Крім того, збільшення видатків за зазначеною бюджетною програмою дозволить покращити забезпечення органів та підрозділів цивільного захисту ДСНС пально-мастильними матеріалами, повсякденним робочим і бойовим одягом, засобами пожежогасіння, засобами захисту органів дихання, пожежно-технічним, аварійно-рятувальним озброєнням та обладнанням, майном хімічного та радіаційного захисту;
збільшити видатки за бюджетною програмою КПКВК 1006090 «Придбання пожежної та іншої спеціальної техніки вітчизняного виробництва” до 710835,7 тис. гривень.
Обгрунтування: на придбання аварійно-рятувальної та авіаційної техніки передбачено проектом бюджету на 2017 рік 400,8 млн. грн. на рівні 2016 року, що дозволить у 2016 році отримати 98 пожежно-рятувальних автомобілів при потребі в заміні 6 тисяч 900 одиниць.

3. Рішення Комітету направити до Комітету з питань бюджету.

Перший заступний
Голови Комітету                                                                         А. ДИРІВ




01 жовтня 2016

В Литве хотят приравнять служебных собак к должностным лицам


Министр внутренних дел Литвы Томас Жилинскас в беседе с агентством ELTA не исключил возможности, что на повестку дня встанет вопрос приравнивания служебных животных к должностным лицам. Сейчас у них есть статус государственного имущества.

«Я думаю, что эту тему надо обсудить. Если будут разумные предложения, то я мог бы их и одобрить», — сказал Жилинскас. По словам министра, еще неясно, как изменение статуса служебных собак сказалось бы на ответственности за их травмирование или убийство, но подчеркнул, что приравнивание животного к должностному лицу было бы важным в эмоциональном и ценностном смысле. «Собака — напарник должностного лица, с ним кинолог работает каждый день, живет с ним. Эмоциональная связь на самом деле очень сильная», — подчеркнул министр.
Данная тема обсуждается после происшествия, имевшего место несколько дней назад в окрестностях населенного пункта Пагегяй. Пограничники, в числе которых был и кинолог с собакой, шли по следу контрабандистов, незаконно доставивших с территории России 3500 пачек сигарет. Пограничники проверяли окрестности и во вторник обнаружили в лесу, в километре от реки Неман, семь ящиков с сигаретами, которые были обмотаны полиэтиленовой пленкой. В этом месте должностные лица устроили засаду. Днем туда приехали автомобили Subaru Legacy и Škoda Octavia и пограничники задержали 31-летнего жителя Пагегяй, когда он подошел к ящикам. Трое других мужчин бросились в лес, на их поиски отправился кинолог с трехлетней бельгийской овчаркой Рамзисом. Собака шла по следу подозреваемых около трех километров. В одном месте следы исчезли и животное приступило к их поиску. На Рамзисе был специальный светоотражающий жилет с опознавательными знаками погранслужбы.
Собака бежала по лесной тропе, неожиданно раздался выстрел, оказавшийся для животного смертельным. Когда кинолог услышал выстрел и увидел, что собака упала, он подумал, что в нее выстрелили контрабандисты. Пограничник уже достал оружие и приготовился к бою, но увидел охотника. На место происшествия вызвали специалистов Департамента охраны окружающей среды Клайпедского региона. Выяснилось, что служебную собаку убил брат вице-спикера парламента Литвы Кястаса Комскиса («Порядок и справедливость») предприниматель Арвидас Комскис. Характерно, что в тот момент, когда охотник стрелял в животное, стемнеть еще не успело. Сообщается, что Рамзис был одним из лучших служебных псов в Пагегяй, он год назад получил высшую категорию, которую дают собакам пограничников. В этом году на состязаниях он занял второе место.
Овчарка Рамзис, погибший на службе. Фото: ru.delfi.lt
В свою очередь, Арвидас Комскис первый раз «прославился» в 2006 году. Тогда 21 июня, вечером, он на своем катере наехал на нырявшего в реке Пакальне 17-летнего юношу, который погиб. Комскис заявил, что не видел нырявшего юношу, поэтому с места происшествия уехал. Было начато расследование, однако потом его прекратили — и было решено наказать Комскиса лишь в административном порядке за нарушение правил передвижения по воде. После того как стало известно о том, что Арвидас Комскис убил еще и служебную собаку, его брат-политик признал, что инцидент неприятный. По словам депутата, брат от своих действий не отказывается и намерен сотрудничать со следствием. «Когда пограничники проводили операцию по задержанию контрабандистов, в том же лесу легально охотился мой брат Арвидас. По моим данным, собака шла по следу контрабандистов, поэтому была не на привязи. Собака увидела охотников и бросилась на них, а мой брат от неожиданности выстрелил и, к сожалению, попал. Я очень сожалею в связи с данным инцидентом, это печальный несчастный случай. Больше я ничего не знаю и прокомментировать не могу. Мой брат уже взрослый, он сам отвечает за свои действия, поэтому надо дать правоохранительным органам выполнять свою работу. Будем общаться, сотрудничать со Службой охраны госграницы, компенсируем нанесенный ущерб. Еще раз выражаю соболезнования в связи со смертью служебной собаки», — сказал Кястас Комскис.
Арвидас Комскис провел в заключении два дня. Ему предъявлены обвинения в «уничтожении чужого имущества опасным для общества способом». За это Комскису грозит штраф, ограничение свободы, арест или лишение свободы на срок до пяти лет. Прокурор Таурагской участковой прокуратуры Гинтаутас Транялис сказал порталу Delfi.lt: «Все процессуальные действия выполнены, больше нет необходимости держать его в изоляции». Арвидасу Комскису назначили меру пресечения в виде письменной подписки о невыезде. По словам прокурора, нет сомнений в том, что во время преследования контрабандистов в лесу проходила охота, в ходе расследования выяснят, не были ли нарушены ее правила.

Поправки в лесное законодательство планируется внести в предстоящую сессию Думы


20:43 01.10.2016
АНОСИНО (Московская область), 1 окт — РИА Новости. "Единая Россия" в предстоящую сессию Госдумы предложит поправки в лесное законодательство, касающиеся, в том числе, лесовосстановления, сказал РИА Новости депутат Госдумы седьмого созыва Николай Николаев, выдвинутый "Единой Россией" на должность главы думского комитета по природным ресурсам, собственности и земельным отношениям.
Николаев в июле возглавил мониторинговую группу "Единой России" "Живой лес" по контролю за исполнением и реализацией законодательства в сфере регулярного лесовосстановления.
"Одно из направлений — это, конечно же, та работа, которою мы проводили в рамках работы мониторинговой группы "Единой России" "Живой лес". Мы подготовили предложения по дальнейшему совершенствованию лесного законодательства. Именно их дальше мы будем предлагать в качестве поправок в законодательство", — сказал Николаев в кулуарах семинара-совещания ЕР.
Он напомнил, что в конце августа в Иркутске прошел форум "Живой лес", предложения которого и станут "основой для пакета законопроектов, которые мы будем рассматривать".
"Самое главное, что мы абсолютно четко планируем — это принципы работы комитета. Мы планируем обеспечить, с одной стороны, максимальную широту обсуждений, продолжение практики мониторинговых групп, с другой — расширить эту практику", — сказал собеседник агентства.
Николаев отметил, что "прежде всего, нам предстоит провести ревизию того, что есть". "Во-вторых, есть ряд поручений президента, которые необходимо будет исполнить, и сроки исполнения которых заканчивается. Это, прежде всего, вопрос об отмене категорирования земель", — сказал Николаев.
В начале июня Госдума шестого созыва приняла во втором и третьем чтениях закон об усилении ответственности арендаторов за качество выполнения лесовосстановления. Согласно поправкам, формы отчетов арендаторов в сфере лесопользования будут дополнены материалами фотофиксации и данными дистанционного зондирования земли, что позволит достоверно оценить фактическую работу по лесовосстановлению.

В Черкаській області утримується надзвичайна пожежна небезпека

В області утримується надзвичайна пожежна небезпека
1 - 4 жовтня в більшості районах області утримається надзвичайна (5 класу) пожежна небезпека. "Нова Доба" про це дізналася в Черкаському обласному гідрометцентрі.

За аналізом Черкаського гідрометцентру цьогорічний вересень виявився за температурним фоном звичайний та найсухішим за весь повоєнний період. Такі природні казуси створюють нову загрозу для лісових масивів, оскільки тепла й суха погода може невеличкий вогник перетворити у справжню пожежу. Небезпечну ситуацію створює вогонь, що приходить до лісу із сільськогосподарських угідь, де навмисно випалюють стерню, залишки сільгоспкультур, пасовища, узбіччя доріг, очерет, сухе листя. Запалюючи сухі рослини, пошкоджується верхній покрив ґрунту, забруднюється атмосфера.

При відпочинку на природі необхідно дотримуватися правил пожежної безпеки. Потрібно не забувати, що відпочинок повинен бути максимально безпечним, що особливо актуально зараз, коли показник пожежної небезпеки утримується на рівні стихійних значень.

Якщо ж ви помітили загорання – одразу телефонуйте за номером Служби порятунку «101».


На Закарпатті перекинулося авто з краденим лісом, є загиблі


В урочищі "Яма" поруч із селом Червона, що на Закарпатті, з дороги з'їхав "ЗІЛ" і перекинувся. Загинули двоє людей.
Про це повідомили у прес-службі поліції Закарпаття.
Загиблі їхали в кузові та під час аварії отримали травми від зрізаних перед тим стовбурів тополі.
Чоловіки перевозили чотири незаконно зрізані стовбури дерев.
Трагедія трапилася через поспіх: спускаючись крутими ґрунтовій дорозі водій не врахував дорожніх умов, в результаті чого авто перекинулося.
Поліція встановлює всі обставини справи. Щодо водія розпочали кримінальне провадження.

25-27 жовтня 2016 року в ЦЕПЛ РАН пройде конференція "Наукові основи сталого управління лісами"


25-27 жовтня 2016 року в Центрі з проблем екології та продуктивності лісів Російської академії наук пройде II Всеросійська наукова конференція з міжнародною участю "Наукові основи сталого управління лісами". Основні теми і напрямки роботи конференції:

1. Концепція багатоцільового безперервного і невиснажливого лісового господарства;

2. Методологія та методи оцінки лісових ресурсів;

3. Методологія і методи оцінки біорізноманіття та екосистемних функцій / послуг лісів;

4. Теорія і практика управління балансом вуглецю лісів;

5. Методологія та методи прогнозування динаміки лісів;

6. Роль грунту і біоти в регулюванні екосистемних функцій / послуг лісу в умовах комбінованої дії природних і антропогенних факторів;

7. Впровадження сталого управління лісами в практику: міжнародний та російський досвід.

Додаткову інформацію про конференцію, включаючи інформаційні листи, можна знайти на її сайті посилання

http://forestforum.ru/viewtopic.php?f=9&t=20068&sid=365ad46a2dc7b9ad472e97ebe80dd16b

В Держлісагентстві кажуть, що створювати національний парк у місці, де відпочивав Янукович, не можна - радіація



Експерти Науково-дослідного інституту лісового господарства та агролісомеліорації звернули увагу на рівень радіації в колишніх мисливських угіддях Януковича
На даний момент вже завершений проект створення Дніпровсько-Тетерівського національно-природного парку – це колишні угіддя президента Януковича. Але Держлісагентство виступає проти його створення і не дає погодження.

«Це мисливське господарство, яке було закритим. Зараз воно в критичному стані. Це штучно створені ліси, переважно сосна, вона всихає. Треба думати, як оновлювати той ліс», - розповіла «Главкому»Христина Юшкевич, в.о. керівника Держлісагентства.

За її словами, ряд наукових установ (Науково-дослідний інститут лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г.М. Висоцького, Навчально-науковий інститут лісового і садово-паркового господарства, Національний лісотехнічний університет) дали відповідний висновок, зазначивши недоцільність створення на цьому місці національного парку через специфіку лісів та високий рівень пожежної небезпеки. Експерти однієї з цих наукових установ - Науково-дослідного інституту лісового господарства та агролісомеліорації – також звернули увагу на рівень радіації, повідомила Юшкевич.

«Лісові масиви Дніпровсько-Тетерівського ДЛМГ зазнали радіоактивного забруднення під час аварії на ЧАЕС. Станом на 01.01.2015 р. територія господарства зі щільністю забруднення 1,01-2,00 Кі/км2 складала 14,2 тис. га, 2,01-5,00 Кі/км2 – 15,7 тис. га, 5,01-7,00 Кі/км2 – 0,3 тис. га і від 7,01 до 10,00 Кі/км2 – 0,1 тис. га», - говориться у висновку.

«То про який національний парк може йти мова?», – задає риторичне питання чиновниця.

Державне агентство лісових ресурсів стало першим центральним органом виконавчої влади, де був завершений конкурс на керівні посади. Ще 20 вересня комісія обрала головних кандидатів: Христину Юшкевич – на посаду голови та Володимира Бондара – на посаду її першого заступника.
Більше читайте в матеріалі «Главкома» «Лісова пісня». Хто і як заробляє на державній деревині

Щодо посилення заходів по охороні природи

Комітет підтримує прийняття за основу за результатами першого читання проект Закону № 4869 про внесення змін до деяких законодавчих актів (щодо посилення заходів по охороні природи)





22 вересня 2016


Комітет з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи розглянув проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів (щодо посилення заходів по охороні природи)(реєстр. № 4869 від 24.06.2016 р.) поданий народнимидепутатами України Луценком І.В. і Рибаком І.П., та відзначає наступне.

Даний законопроект, як зазначено у пояснювальній записці до нього, спрямований на посилення боротьби з браконьєрством, на охорону природно-заповіднихоб’єктів, захист рідкісних видів тварин, які живуть у лісах, а також посилення функції держави та громадськості по контролю за використанням природних ресурсів. Він такожспрямований на боротьбу з корупцією.

Законопроектом пропонується внести зміни до статті 85 Лісового кодексу України, ст.52-1 Закону України «Про тваринний світ», ст. 11 Закону України «Про Червонукнигу України», ст. 9-1, 30, 36 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», ст. 6 «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарськоїдіяльності».

Підтримуючи ідею авторів щодо збільшення ролі держави і громадського суспільства у контролі за охороною та використанням природних ресурсів, а такожпокращують охорону лісового біорізноманіття, Комітет зазначає наступне.

У запропонованих змінах, зокрема, пропонується заборонити «перевезення» та «пересилання» заборонених знарядь добування об’єктів тваринного світу;передбачити, що «проведення санітарно-оздоровчих заходів, рубок догляду та інших рубок, спрямованих на оздоровлення і посилення захисних, санітарно-гігієнічних таоздоровчих функцій лісів» у межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного і місцевого значення можуть здійснюватись в межах затвердженоголіміту та на підставі дозволів як спеціальне використання природних ресурсів; встановити, що підставою позапланових заходів зі здійснення державного нагляду (контролю) є, зокрема, «звернення фізичних та юридичних осіб про порушення суб’єктом господарювання вимог законодавства» тощо.

Головне науково-експертне управління, проаналізувавши проект, не підтримує зміни до частин 3, 5 статті 9-1 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», якими до «спеціального використання природнихресурсів у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду» загальнодержавного та місцевого значення, що здійснюється в межах ліміту на використання природних ресурсів та на підставі виданого дозволу, пропонуєтьсявіднести «проведення санітарно-оздоровчих заходів, рубок догляду та інших рубок, спрямованих на оздоровлення і посилення захисних, санітарно-гігієнічних та оздоровчих функцій лісів». Адже зазначені санітарно-оздоровчізаходи за своїм цільовим призначенням та правовим механізмом не відноситься до видів спеціального використання природних ресурсів, у тому числі й у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду. Зокрема,спеціальне використання природних ресурсів здійснюється як виробнича та інша діяльність, метою якої, як правило, є отримання прибутку суб’єктами господарювання. Відповідно ж до статті 84 ЛК України «рубки догляду за лісом,санітарні рубки, лісовідновні рубки в деревостанах, що втрачають захисні, водоохоронні та інші корисні властивості …тощо» відносяться до лісогосподарських заходів «щодо поліпшення якісного складу лісів». Такі лісогосподарськізаходи мають проводитись з метою поліпшення якісного складу лісів, проводити їх мають спеціальні служби, а не суб’єкти господарювання, тому на їх проведення не потрібно затверджувати ліміти тощо. Зокрема, порядок проведення рубок догляду, санітарних, лісовідновних рубок тощо визначений постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2007 р. № 724 «Про затвердження Правил поліпшення якісного складу лісів». Щодо санітарно-оздоровчих заходів у лісах, порядок їх проведення визначається постановою Кабінету Міністрів України від 27 липня 1995 р. № 555 «Про затвердження Санітарних правил в лісах України». Аналогічне зауваження стосуєтьсяпропозицій щодо доповнення статті 9-1 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» новою частиною 15.

Управління, також, не підтримує доповнення статті 11 Закону України «Про Червону книгу України» новою частиною 8, відповідно до якої «охорона в лісах середовищ існування та розмноження рідкісних і таких, щоперебувають під загрозою зникнення, видів тваринного і рослинного світу, занесених до Червоної книги України, відбувається згідно Положення про охоронні зони в лісах навколо середовищ існування та розмноження рідкісних ітаких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тваринного і рослинного світу, яке затверджується Кабінетом Міністрів України». Слід зазначити, що у цьому Законі (окрім даної пропозиції) не передбачено загальнихположень щодо утворення охоронних зон у лісах. Не містить такої норми також і Лісовий кодекс України. Не зрозумілим вбачається також, чому відповідні об’єкти Червоної книги мають охоронятись відповідно до вказаногоПоложення, оскільки призначення охоронних зон є іншим. Зазначені зони (ст. 112 Земельного кодексу України, ст. 39 Закону України «Про природно-заповідний фонд України») створюються навколо особливо цінних природнихоб'єктів, об'єктів культурної спадщини тощо для забезпечення необхідного режиму охорони, а тому їх правовий режим відмінний від режиму природних об’єктів, навколо яких вони створюються. Аналогічне зауваження стосуєтьсятакож подібного доповнення до статті 85 ЛК України.

В узагальнюючому висновку, Головне науково-експертне управління зазначає, що, за результатами розгляду у першому читанні законопроект може бути прийнятий за основу із подальшим урахуванням висловленихзауважень і пропозицій.

Комітет з питань запобігання і протидії корупції, зазначає, що у проекті акта не виявлено корупціогенних факторів – проект акта відповідає вимогам антикорупційного законодавства.

Комітет з питань бюджету прийняв Рішення, що зазначений законопроект не має впливу на показники бюджету. У разі прийняття, він може набрати чинності згідно із законодавством.

Члени Комітету ухвалили рішення, яким рекомендували Верховній Раді України прийняти за основу проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів (щодо посилення заходів по охороні природи) (реєстр.№ 4869 від 24.06.2016р.), поданий народними депутатами України Луценком І.В. і Рибаком І.П., за результатами розгляду у першому читанні.

http://komekolog.rada.gov.ua/komekolog/control/uk/publish/article?art_id=60665&cat_id=48830