Шановні колеги!
Це обговорення ініційовано університетом, експертами програми FLEG за підтримки Світового банку та експертами ГО «НЕП», є останньою можливістю вирішити питання фінансування лісового господарства на Півдні та Сході України.
Віддавши роботі в галузі більше 45 років, в т.ч. довгі роки на Харківщині, знав, як держава опікувалась цими лісами.
Ліси Півдня – це основний форпост проти суховіїв, пилових буревіїв та ерозії. 1 см гумусу може бути створений природою за 100 років, а знищений людиною за декілька.
І ми не можемо бути мовчазними свідками знищення степового лісового господарства. Тому ми сьогодні тут і зібралися.
У важкі повоєнні роки коли піднімалась економіка з руїн наші батьки створили ці ліси, посадили полезахисні смуги. Але в ейфорії розпаювання, 400 т. га смуг залишилося в землях запасу, і ми в цьому залі 11 березня обговорили та прописали зміни в законі, які лягли в основу законопроекту 4355, що дозволить органам місцевого самоврядування закріпити смуги за землекористувачами. Хочу подякувати за це народним депутатам з аграрного комітету та В. М. Давиденку.
В цьому залі 3 листопада 2015 року нам, після жорсткої критики, вдалося зупинити так звану «реформу» лісового господарства. Яку готові були на другий день внести на Кабмін. Але проголошена тоді відмова від бюджету, втрата Держлісагентством статусу головного розпорядника коштів, та мовчання в той період керівників, призвело до того, що зараз чи не вперше за сторічну історію лісівники вийшли на маніфестації протесту в Миколаєві та Херсоні.
Я думаю, що Обласні адміністрації Півдня, депутати недооцінюють роль лісів в аграрному секторі. Так, для латифундій зорієнтованих на експорт зернових і технологічних культур це дійсно може і не важливо. Але для жителів сіл – це ті природні умови в яких вони живуть повсякденно, повинні жити їх діти і внуки. В благополучній Каліфорнії (30 млн. жителів) вогонь знищив 160 т. га лісів.
Нам в цьому році пощастило. Лісова охорона з мізерною зарплатою утримала оборону. Але, що буде з цими лісами в сувору зиму при такій вартості газу? А навесні?
Так трапилось, що проблеми ринку деревини, рубки в лісах Полісся та Карпат знівелювали проблеми Півдня, в лісівниках побачили, вибачте, ворога держави. Але хто ж тоді садить ліс, хто його доглядає. Чому громадські організації та пресу цікавить виключно негатив. Мабуть в сім’ї не без «урода». Але цю ситуацію потрібно міняти, і це вже питання до команди, яка в найближчі дні прийде до управління Держлісагентства.
Тому дозвольте перейти до конкретики.
На днях в Комітеті промислової політики відбувся круглий стіл по ефективності мораторію на експорт деревини. На ньому було 50 чоловік підприємців деревообробників, десяток їх асоціацій, а лісників було 2 – я і Попков М.Ю.
Беззубість наших громадських організацій та бажання тихо відсидітись в лісі окремих керівників, призвело до того, що порушення в реалізації деревини шукають в лісника. А переробника, який використовує вкрадену деревину, ніхто не бачить.
Скомпроментовано ідею сертифікації деревини, яка в Європі є єдиним доказом легальності деревини. А електронний облік, як єдиний механізм реєстру, від відводу лісосіки до реалізації, працює виключно на останній операції та став фінансово важким і затратним для більшості підприємств.
В такій ситуації деревообробники вимагають вільного ринку деревини і збільшення рубок, а екологи нового заповідання лісів. Приклад сесії облрад в Київській, Полтавській, Львівській областях, де розглядалося питання заборони рубок.
Безумовно істина посередині. Давай в цьому розберемось.
Безумовно істина посередині. Давай в цьому розберемось.
Тому, дещо в цифрах (ТАБЛИЦЯ 1):
- площа лісів за 15 років зросла на 0,5 млн. га в основному за рахунок прийому в склад держлісфонду бувших колгоспних лісів;
- чисельність працюючих зменшилась вдвічі, і що важливо за рахунок передачі виконання операцій в лісі (лісозаготівлі) приватному сектору.
Ми дійсно задумували цей механізм як створення лісового кластеру по обслуговуванню лісового господарства, як державно-приватне партнерство. Чи все вийшло? Чи зуміли створити умови для чесної роботи? Не всі!
Окремі директори, які створили бригади на тещу, любовницю і секретаршу – паплюжать цю ідею. Але люди вже не ті. Думаю, що і Держлісагентство не буде в стороні від цього питання. Але факт – 50 тис. працівників вивільнено і перейшли в приватний сектор, це зовсім інша ефективність. Вони нам повірили. А тепер уявимо, що хтось заборонив рубки, хтось обклав даниною! Невже думка цих людей суспільству і державі непотрібна. Але продовжимо!
Динамічно розвиваються інші показники:
- середньомісячна зарплата з 50 доларів стала 290 доларів;
- площа лісів за 15 років зросла на 0,5 млн. га в основному за рахунок прийому в склад держлісфонду бувших колгоспних лісів;
- чисельність працюючих зменшилась вдвічі, і що важливо за рахунок передачі виконання операцій в лісі (лісозаготівлі) приватному сектору.
Ми дійсно задумували цей механізм як створення лісового кластеру по обслуговуванню лісового господарства, як державно-приватне партнерство. Чи все вийшло? Чи зуміли створити умови для чесної роботи? Не всі!
Окремі директори, які створили бригади на тещу, любовницю і секретаршу – паплюжать цю ідею. Але люди вже не ті. Думаю, що і Держлісагентство не буде в стороні від цього питання. Але факт – 50 тис. працівників вивільнено і перейшли в приватний сектор, це зовсім інша ефективність. Вони нам повірили. А тепер уявимо, що хтось заборонив рубки, хтось обклав даниною! Невже думка цих людей суспільству і державі непотрібна. Але продовжимо!
Динамічно розвиваються інші показники:
- середньомісячна зарплата з 50 доларів стала 290 доларів;
- обсяг реалізації виріс в 13 разів;
- плата до бюджетів – в 10 раз.
Тобто, є про що говорити, але це середня температура по лікарні сьогодні реанімація на Півдні, що ж там? (ТАБЛИЦЯ 2).
Висновок простий, до весни більшість лісгоспів Півдня і Сходу можуть не дожити.
До речі про саму інформацію – хотів би сказати, що економічну службу центрального апарату потрібно посилити – статистика є, аналізу і висновків недостатньо. Хоча люди роблять все що можуть.
Безумовно завдяки підтримці ресурсних областей Південь трохи протримався. Але на скільки вистачить зарплат працівників та їх одноденного заробітку щоб перерахувати їх на Південь. А зараз масове звільнення працівників, борги по зарплаті. Це в тих лісгоспів де раніше бюджетна підтримка була на рівні 90-95 %.
А чи є в державі, яка воює лишні гроші? Чи є в нас резерви?
Зараз я не хотів би говорити про мораторій на експорт.
По великому рахунку наш резерв це внутрішній ринок. Не можна ВВП України бути 1/5 від ВВП Польщі, а їхні зарплати більші в 8 разів. Уже в Польщі наших більше 1 млн.
Тому потрібно розробляти промислову стратегію, підтримувати малий та середній бізнес, збільшувати власну ефективність.
Глянемо на роботу ресурсних областей, і то дуже коротко (ТАБЛИЦЯ 3).
Основні тенденції показують, що не дивлячись на не самі великі ресурси мабуть найбільш ефективною є економіка Сумської області, підтягнулась Київська, Чернігівська, Житомирська.
Повірте, я можу говорити і про лісгоспи. Але основне – це тенденції, які склалися. Порівняйте: - чистий прибуток на 1м3 – перші Суми
- чистий дохід від реалізації з 1м3 – Суми
- сплачено податків з 1м3 – Суми
Це при не найкращому лісовому фонді. І логістика сама віддалена. Думаю, що ці цифри потрібно проаналізувати і Колегії. Це наш резерв ефективності.
Тепер про фінансові зобов’язання. Тому, ще ТАБЛИЦЯ 4.
- плата до бюджетів – в 10 раз.
Тобто, є про що говорити, але це середня температура по лікарні сьогодні реанімація на Півдні, що ж там? (ТАБЛИЦЯ 2).
Висновок простий, до весни більшість лісгоспів Півдня і Сходу можуть не дожити.
До речі про саму інформацію – хотів би сказати, що економічну службу центрального апарату потрібно посилити – статистика є, аналізу і висновків недостатньо. Хоча люди роблять все що можуть.
Безумовно завдяки підтримці ресурсних областей Південь трохи протримався. Але на скільки вистачить зарплат працівників та їх одноденного заробітку щоб перерахувати їх на Південь. А зараз масове звільнення працівників, борги по зарплаті. Це в тих лісгоспів де раніше бюджетна підтримка була на рівні 90-95 %.
А чи є в державі, яка воює лишні гроші? Чи є в нас резерви?
Зараз я не хотів би говорити про мораторій на експорт.
По великому рахунку наш резерв це внутрішній ринок. Не можна ВВП України бути 1/5 від ВВП Польщі, а їхні зарплати більші в 8 разів. Уже в Польщі наших більше 1 млн.
Тому потрібно розробляти промислову стратегію, підтримувати малий та середній бізнес, збільшувати власну ефективність.
Глянемо на роботу ресурсних областей, і то дуже коротко (ТАБЛИЦЯ 3).
Основні тенденції показують, що не дивлячись на не самі великі ресурси мабуть найбільш ефективною є економіка Сумської області, підтягнулась Київська, Чернігівська, Житомирська.
Повірте, я можу говорити і про лісгоспи. Але основне – це тенденції, які склалися. Порівняйте: - чистий прибуток на 1м3 – перші Суми
- чистий дохід від реалізації з 1м3 – Суми
- сплачено податків з 1м3 – Суми
Це при не найкращому лісовому фонді. І логістика сама віддалена. Думаю, що ці цифри потрібно проаналізувати і Колегії. Це наш резерв ефективності.
Тепер про фінансові зобов’язання. Тому, ще ТАБЛИЦЯ 4.
Коефіцієнт співвідношення дебіторської і кредиторської заборгованості – 4,24, це найгірше за 16 років.
Підприємствам не вистачає обігових коштів, живемо в борг. В той, же час продукція відпускається без передплати, що в умовах коливання курсу гривні недопустимо.
Сплата податків значно виросла, але виріс й індекс цін та валютний курс врази збільшився.
Але тим не менше рівень середніх зарплат по ресурсних областях високий і за січень-червень 2016 р. складає (ТАБЛИЦЯ 5):
Чи може так бути, що один і той же лісничий в Степу отримує 1500 грн., а в Хмельницькій – 10000 грн.? Може, але чи це справедливо. Десь є ресурси від природи та ефективне керівництво, а десь потрібно їх оберігати без зарплати.
Що ж робити? Минулого тижня у Верховні Раді було презентовано бюджет на 2017 рік. І це дійсно вперше, своєчасно та не відізвано з Ради на другий день.
Мені довелось відстоювати 15 бюджетів лісівників з 1997 р. по 2011 р., до свого звільнення. Тому, прошу звернути увагу на діаграми.
Що ж робити? Минулого тижня у Верховні Раді було презентовано бюджет на 2017 рік. І це дійсно вперше, своєчасно та не відізвано з Ради на другий день.
Мені довелось відстоювати 15 бюджетів лісівників з 1997 р. по 2011 р., до свого звільнення. Тому, прошу звернути увагу на діаграми.
Ми живемо у воюючій країні, і цей бюджет зрозумілий (ДІАГРАМА). Вперше за останні роки МінАПК за ініціативи Міністра, розвернулось до малого фермерства, і це правильно.
Але, де в бюджеті ліс – його не має. Останній бюджет який ми відстоювали на 2011 р. був близько 800 млн. грн. (100 млн. дол.), а що на сьогодні? На ведення лісового господарства – 0 (точніше 78 млн. на бюджетні установи) (СХЕМА).
Уряд заявив 3-річну програму планування економіки, і це правильно – основні показники на схемі.
Але що про ліс – знову, нічого. В лісі, що не потрібні інвестиції? Тільки 1500 лісовозів та біля 4000 т. тракторів потребують оновлення. А ще 660 пожежних машин, більшості з яких більше 10 років. Чи можливо в нас є промислова політика і там прописаний розвиток деревообробки, знову ні. Мораторій, заборона – це не вирішує проблеми.
На цьому тижні депутати можуть зареєструвати поправки до бюджету, і тому перше і основне: просити народних депутатів, членів бюджетного, екологічного та аграрного комітету виділити кошти в сумі 700 млн. грн. на програму ведення лісового господарства. Просити Міністра АПК, як головного розпорядника врахувати це, а членів Уряду, Міністрів фінансів, економіки та охорони навколишнього середовища – підтримати. Це єдиний вихід на 2017 рік. Так програми не має, так і Прем’єр-міністр сумнівається в їх необхідності, правда з 2018 р.
Що далі?
Рахуємо, що нам потрібно повернутися до ідеї створення Державного лісового фонду в бюджеті України (СХЕМА).
Ми сьогодні говоримо про ефективний фонд доріг, фонд підтримки фермерства. Зверніть увагу на запропоновану схему.
Основним джерелом поповнення фонду є відрахування від реалізації деревини – фактично акциз. Ми ж його платимо по 4 грн. з кожного літра пального в дорожній фонд.
Поляки платять в такий фонд 14,6 % 1м3, але коли ми візьмемо хоча б 5 %, то отримаємо мінімум на утримання лісів Півдня і Сходу. Але коли держава віддала б туди 50 % лісового доходу (а він для цього і робився) частину дивідентів від прибутку лісгоспів, то ми мабуть через декілька років могли б забути 2016 рік, як самий страшний в історії сучасного лісу.
І до них треба звертатись. Але основне це з Мінфіном і депутатами внести зміни в Податковий і Бюджетний Кодекси для створення фонду, і це треба зробити до 1. 04. 2017 року. До початку бюджетного процесу.
Тому прохання до керівництва Держлісагентства створити робочу групу та напрацювати зміни в Закони.
Декілька слів про лісівничу освіту. Сьогодні держзамовлення в університетах 204 чоловіка на всю Україну. А у всіх лісгоспах в т.ч. комунальних, як мінімум 12 тис. інженерних посад.
Якщо не готувати спеціалістів зараз, якщо не вирішити їх соціальний статус, то хто буде працювати завтра. Просив би Держлісагентство активно включитись до проблеми підготовки та відбору спеціалістів. І основне, щоб посади в лісгоспах займали фахівці. Як приклад фітосанітарний стан лісів.
Я сьогодні принципово не говорю про назрілі реформи – вони вже перезріли, але хочу сказати, що при теперішньому розвитку громадської свідомості кулуарні рішення просто не пройдуть.
Розумію, що 10 млн. га лісів 1/6 країни є ласим шматком для окремих експериментів. Але не треба забувати, що в історію можна ввійти, а можна вляпатися.
Тому бажаю керівництву Держлісагентства, обласних управлінь, керівникам лісгоспів бачити ліс і людей в лісі, які ростять його по 80-100 років.
Таких більшість, і те, що ми сьогодні в цьому залі про це говоримо це підтверджує.
Проект рішення Вам розданий. Прошу його обговорити.
Рахуємо, що нам потрібно повернутися до ідеї створення Державного лісового фонду в бюджеті України (СХЕМА).
Ми сьогодні говоримо про ефективний фонд доріг, фонд підтримки фермерства. Зверніть увагу на запропоновану схему.
Основним джерелом поповнення фонду є відрахування від реалізації деревини – фактично акциз. Ми ж його платимо по 4 грн. з кожного літра пального в дорожній фонд.
Поляки платять в такий фонд 14,6 % 1м3, але коли ми візьмемо хоча б 5 %, то отримаємо мінімум на утримання лісів Півдня і Сходу. Але коли держава віддала б туди 50 % лісового доходу (а він для цього і робився) частину дивідентів від прибутку лісгоспів, то ми мабуть через декілька років могли б забути 2016 рік, як самий страшний в історії сучасного лісу.
Безумовно нам потрібна підтримка екологічних фондів Обласних Рад.
І до них треба звертатись. Але основне це з Мінфіном і депутатами внести зміни в Податковий і Бюджетний Кодекси для створення фонду, і це треба зробити до 1. 04. 2017 року. До початку бюджетного процесу.
Тому прохання до керівництва Держлісагентства створити робочу групу та напрацювати зміни в Закони.
Декілька слів про лісівничу освіту. Сьогодні держзамовлення в університетах 204 чоловіка на всю Україну. А у всіх лісгоспах в т.ч. комунальних, як мінімум 12 тис. інженерних посад.
Якщо не готувати спеціалістів зараз, якщо не вирішити їх соціальний статус, то хто буде працювати завтра. Просив би Держлісагентство активно включитись до проблеми підготовки та відбору спеціалістів. І основне, щоб посади в лісгоспах займали фахівці. Як приклад фітосанітарний стан лісів.
Я сьогодні принципово не говорю про назрілі реформи – вони вже перезріли, але хочу сказати, що при теперішньому розвитку громадської свідомості кулуарні рішення просто не пройдуть.
Розумію, що 10 млн. га лісів 1/6 країни є ласим шматком для окремих експериментів. Але не треба забувати, що в історію можна ввійти, а можна вляпатися.
Тому бажаю керівництву Держлісагентства, обласних управлінь, керівникам лісгоспів бачити ліс і людей в лісі, які ростять його по 80-100 років.
Таких більшість, і те, що ми сьогодні в цьому залі про це говоримо це підтверджує.
Проект рішення Вам розданий. Прошу його обговорити.
0 коммент.:
Дописати коментар