27 жовтня 2016

Охоронні зони місць проживання, зростання, розмноження і зимівлі рідкісних видів флори і фауни. Теорія та практика.

В.Є. Борейко, І.Ю. Парнікоза, Київський еколого-культурний центр

Автори дякують наукового співробітника НПП Гомільшанські ліси С. Вітера за консультації.

Екологічна шкода від санітарних та інших рубок, розчищення лісу від захаращеності рідкісним видам флори і фауни

Аналіз Червоної книги України показує, що від проведення санітарних та інших рубок, а також розчищення лісу від захаращеності страждає 122 види флори і фауни, занесених до Червоної книги України (89 видів фауни та 33 види флори), а також 119 видів тварин, занесених до список 2 Бернської конвенції (5, 12, 13, 23).

Під час збору мертвої деревини, рубок дерев знищуються місця проживання рідкісних тварин і рослин, гнізда й токовища птахів, притулку кажанів, місця зимівлі рідкісних змій і тритонів, місця проживання та розмноження рідкісних жуків, молюсків, місця зростання рідкісних рослин (5, 12, 13). Наприклад, багато видів хижих птахів, чорний лелека десятки років використовує один і той же гніздо (гніздовий консерватизм). Під час рубок дерево з перебувають на ньому гніздом знищується, що веде до втрати птахами сприятливого місця розмноження. Дуже негативно на багатьох тварин (птахи, звірі) позначається також і фактор занепокоєння, коли, наприклад, птиці залишають гніздо або токовище через які проходять по сусідству з ним рубок (1, 18, 19). У Поліському заповіднику і в Шацькому національному парку зафіксовані випадки загибелі гнізд чорного лелеки через проведення санітарних рубок (13). Для кажанів дуже важлива наявність не тільки одиничного старого або дуплистого дерева, де відбувається їх розмноження або відпочинок, а й сусідніх з ним таких же дерев. Вирубка таких дерев може призвести до зникнення багатьох видів кажанів (5, 22).

Однією з головних причин зникнення рідкісного виду молюска серуліни зубчастої є збір хмизу (5).

Серйозні проблеми лісогосподарська діяльність створює для видів рідкісних рослин і грибів. Рубки лісу не тільки на пряму знищують місця зростання багатьох видів пролісків, орхідей шляхом валки дерев, збору хмизу або трелювання лісу по лісовій підстилці, а й непрямим шляхом - через зміни в результаті рубки освітленості, вологості або загибелі мікоризи на ділянці лісу. Так, наші спостереження показали, що рубка і трелювання лісу в заказнику Любочівскій на півдні Київської області привела до значного скорочення чисельності підсніжника звичайного. У районі гори Купол в національному парку Голосіївський і в регіональному ландшафтному парку Лиса гора велосипедистами були частково знищені популяції орхідей і первоцвітів. У Поліському заповіднику санітарні рубки лісу негативно впливають на червонокнижні дифазіаструм і гудайеру повзучу (21).

У зв'язку з тим, що в господарській, рекреаційній зоні національних парків, біосферних заповідників та регіональних природних парків відбуваються лісогосподарські заходи (рубки лісу, збір хмизу і т.д.), там в першу чергу повинні створюватися охоронні зони навколо місць проживання, зростання, розмноження і зимівлі рідкісних видів. Інакше забезпечення охорони багатьох рідкісних видів флори і фауни в рекреаційній і господарської зонах даних категорій ПЗФ неможливо. Подібні охоронні зони також повинні створюватися і в лісогосподарських не заповів лісах.

Світовий досвід створення охоронних зон навколо місць проживання, зростання і зимівлі рідкісних видів фауни і флори

Світовий досвід охорони рідкісних видів флори і фауни показує, що дуже ефективним способом є створення охоронних зон, наприклад, навколо гнізд рідкісних птахів (хижі птахи, чорний лелека), там забороняється проведення різних рубок, захід людей і т.п. У Швеції охоронні зони з забороною рубки радіусом 200 м створені навколо гнізд орлана-білохвоста (7). У Східній Німеччині біля гнізд скопи, орлана білохвоста і малого подорлика з радіусом 100 м створювалися зони, в яких заборонялася будь-яка господарська діяльність, і з додатковим радіусом в 100 м, де господарська діяльність заборонялася в гніздовий період (6). У Латвії в 1973-1986 рр. навколо гнізд рідкісних птахів було створено 304 охоронні зони. У Білорусі в 2013 р затверджено Радою Міністрів Постанова, якою визначено порядок охорони місць проживання рідкісних тварин і рідкісних рослин користувачами земельних (водних) ділянок (3).

Досить системно і продумано організовано створення охоронних зон в деяких країнах Євросоюзу. Так, в Польщі процедура створення таких зон затверджена в 2014 р спеціальним розпорядженням Міністерства охорони навколишнього середовища Польщі, тобто має юридичну основу (8). Створення охоронних зон навколо місць розмноження (або проживання) передбачено не тільки для птахів, але також і для ссавців, рептилій і комах (всього 26 видів) (8, 16).

Як правило, охоронна зона складається з двох частин - постійної (50-200 м) і тимчасової (500 м), остання функціонує тільки в період розмноження (8, 16).

Крім цього охоронні зони створюються і для 23 видів рідкісних рослин і грібов- лишайники, плавуни, папороті, вищі рослини (радіус такої зони 30 м-100 м). Якщо рідкісний вид рослини мешкає у водоймі або болоті, то охоронна зона тоді займає все болото або водойму, причому іноді і з береговою зоною до 50 м (20, 25).

21 травня 1992 р Європейським Союзом була прийнята Директива Ради 92/43 / ЕЕС «Про збереження природних середовищ існування і дикої фауни і флори», яка акцентує увагу на збереження місць проживання, зростання рідкісних видів фауни і флори (14).

Досвід створення охоронних зон навколо місць проживання, зростання, розмноження і зимівлі рідкісних видів флори і фауни в Україні.

Український орнітолог С.Г. Вітер рекомендує створювати такі охоронні зони для таких видів рідкісних птахів (радіус):

орлан-білохвіст - 700 м
орел-могильник - 500 м
підорлик малий -400 м.
курганник, осоїд, орел-карлик - 300 м.
канюк звичайний, тетеревятник, перепелятник - 200 м (1).

Червона книга України рекомендує створювати навколо гнізд змієїда, великого і малого подорликов, беркута, орлана-білохвоста охоронні зони радіусом 500 м (5). На жаль, незрозуміло, чому для інших рідкісних червонокнижних видів хижих птахів в видових нарисах Червоної книги України немає ніяких згадок про необхідність створення охоронних зон.

На жаль, в Україні нормативними документами не передбачено обов'язкового створення охоронних зон навколо гнізд хижих птахів (за винятком охоронних зон навколо токовищ глухарів радіусом 300 м) (4). Тому в Україні організація охоронних зон навколо гнізд рідкісних птахів практично не відбувається. У 2010 р Держкомлісгоспом України було затверджено Методичні вказівки по проведенню таксації лісосік, в яких рекомендувалося виявляти рідкісні дерева і гнізда птахів (15), що не давало природоохоронного ефекту, так як не було вказано для яких саме видів птахів створюються охоронні і які охоронні зони повинні мати розміри.

Поки єдиним в Україні парком, де така робота була проведена і повністю закінчена, є національний парк Гомільшанські ліси. У 2007-2009, 2011 рр. наукові співробітники парку виявили місця гнізд рідкісних птахів. В кінці 2011 р навколо гнізд знайдених рідкісних птахів були визначені охоронні ділянки, які були зафіксовані в Проекті організації території парку. Межі охоронних ділянок проводились на межі виділів і кварталів і становили охоронну зону для канюка звичайного, курганника, яструба-тетеревятника і перепелятника, дербнік радіусом 300 м, для сірої сови -100 м, для орла-карлика - 400 м, для малого подорлика і орла -могільніка - 500 м, для орлана-білохвоста - 600 м. В охоронних зонах заборонялося проведення будь-яких лісогосподарських заходів. Дані ділянки створювалися у всіх зонах національного парку крім заповідної, охоронний режим якої і так відповідав необхідним нормам охорони рідкісних птахів. В результаті був створений 52 охоронних ділянки для 14 видів рідкісних птахів, що мають 152 гнізда (7 охоронних ділянок для ушастой сови, 4 - для змієїда, 8 для - могильника, 18 для сірої сови, 12 для орла-карлика, 3 для малого подорлика, 40 для канюка звичайного, 4 для чорного шуліки, 14 для осоеда, 21 для яструба-тетеревятника, 11 для перепелятника, 2 для орлана-білохвоста, 2 для курганника, 1 - для кобчика). Даний Проект організації території нацпарку був затверджений в кінці 2011 р У наступні роки ведеться моніторинг стану виявлених гнізд птахів (11).

У цих охоронних зонах заборонені всі види рубок (2, 9).

Також в даному нацпарку були створені охоронні зони навколо місць проживання рідкісних рослин (11).

З 2016 року в Україні була активізована робота по створенню охоронних зон навколо гнізд рідкісних птахів. Національні парки Гуцульщина, Гомільшанські ліси, Ічнянський, Вижницький, Ужанський, Кременецькі гори, Галицький, Карпатський, Сколівські Бескиди, Подільські Товтри, Черемоський і Синевир за пропозицією Київського еколого-культурного центру (КЕКЦ), схваленого Мінприроди України (17), почали таку роботу .

У жовтні 2016 р, за пропозицією КЕКЦ, Держлісагентство України звернулося з пропозицією в облуправління лісового господарства використовувати досвід НПП Гомільшанські ліси зі створення охоронних зон у своїй роботі (24).

Необхідні заходи зі створення охоронних зон навколо місць проживання, зростання, розмноження і зимівлі рідкісних видів флори і фауни в Україні

Найближчим часом в Україні буде затверджено нові Санітарні правила в лісах України, якими передбачено створення охоронних зон навколо гнізд червонокнижних хижих птахів радіусом 500 м, а для чорного лелеки 1000 м.

Однак цього явно недостатньо. Охоронні зони повинні бути також передбачені для місць проживання, зростання, розмноження, зимівлі рідкісних видів звірів, амфібій, рептилій, комах, молюсків, а також для червонокнижних рослин, грибів, лишайників. Для цього необхідно внести відповідні зміни до Лісового кодексу України та Закон «Про Червону книгу України», що передбачають розробку та затвердження спеціального Положення про охоронні зонах Кабміном України або Мінприродою України (як це зроблено в Польщі) (8, 20).

Такі охоронні зони в обов'язковому порядку повинні бути створені в рекреаційних і господарських зонах всіх лісових національних парків (їх зараз близько 30) і біосферних Карпатському і Чорнобильському заповідниках, а також у рекреаційних і господарських зонах лісових регіональних природних парків (бо там ведеться лісогосподарська діяльність) . Розташування охоронних зон для рідкісних видів флори і фауни в національних парках, біосферних заповідниках і регіональних ландшафтних парках слід вносити в Проекти організації території даних об'єктів ПЗФ, а охоронні зони в комерційних лесхозах- в матеріали лісовпорядкування. Бажано охоронні зони також затверджувати наказами директорів національних парків, регіональних ландшафтних парків, біосферних заповідників, а в комерційних лісах-наказами директорів лісгоспів або керівників облуправлінь лісового господарства. В охоронних зонах повинні бути заборонені всі види рубок, збір мертвої деревини, а також їх відвідування людьми.

Такі охоронні зони необхідно створювати і в комерційних лісгоспах, які не мають на своїй території об'єкти ПЗФ. Нами розроблені наступні нормативи для охоронних зон навколо місць проживання, зростання, розмноження і зимівлі рідкісних видів флори і фауни = (Додаток 1, Додаток 2).


Література






1. Витер С. Г. , 2014, «Гнездовой консерватизм» (верность месту), лесное хозяйство и стратегия охраны хищных птиц в Украине // Пернатые хищники и их охрана, № 29. — С. 39-5.

2. Національний парк «Гуцулыцина» почав створювати охоронні зони навколо гнізд  рідкісних птахів (http://ecoethics.ru/natsionalnyiy-park-gutsulshhina-nachal-sozdavat- ohrannie-zony-vokrug-gnezd-redkih-ptits/)

3. Положение о порядке передачи мест обитания диких животных и (или) мест произрастания дикорастущих растений, относящихся к видам, включенным в Красную книгу Республики Беларусь, под охрану пользователем земельных участков и (или) водных объектов, утверждено Советом Министров Республики Беларусь 18.05.2009 № 638.

4. Порядок поділу лісів на категорії та виділення особливо захисних лісових ділянок, затверджено Постановою Кабміна України від 16.05.2007 № 733.

5. Червона книга України. Тваринний світ ,2009,— К.: Глобалконсалтинг,  600 с.

6. Dornbusch М., 1986, Bestand und Schütz der GreiiVogel und Eulen in der DDR // Falke, Bd 33, No 12, —S. 390—397.

7. Helander В., 1977, The white-tailed sea eagle in Sweden // World Confer. Dirds of Prey, Oct. 1975. – Basingstoke, P. 319—329.

8. Rozporządzenie Ministra Środowiska 06.10.2014 «W sprawie ochrony gatunkowej zwieząt», Dziennnik Ustaw Rzeczypospolitej Polskiej, № 1348, 07.10.2014.

9. Национальный парк Синевир приступил к созданию охранных гнезд вокруг редких птиц http://ecoethics.ru/natsionalnyiy-park-sinevir-pristupil-k-sozdaniyu-ohrannyih-zon-vokrug-gnezd-redkih-ptits/

10. Ичнянский и Выжницкий национальные парки приступили к созданию охранных гнезд вокруг гнезд редких птиц http://ecoethics.ru/ichnvanskiy-i-vyizhnitskiy-natsionalnyie-parki-pristupili-k-organizatsii-ohrannyih-zon-vokrug-gnezd-redkih-ptits/

11. Лист національного парку Гомольшанські ліси від 4.08.2016 р. № 276-07-91

12. Червона книга України, Рослинний світ,2009,  К., Глобалконсалтинг,  600 с.

13. Борейко В.Е., Левина Г.Н., 2016, Санитарные рубки в объектах ПЗФ. Экологический вред и противозаконный вид деятельности, К., КЭКЦ, 132 с.

14. Директива Ради 92/43/ЄЕС від 21 травня 1992 р. «Про збереження природних середовищ існування і дикої фауни та флори».

15. Методичні вказівки з відведення і таксації лісосік, видачі лісорубних квитків та огляду місць заготівлі деревини в лісах Держкомлісгоспу, затверджений Наказом Держкомлісгоспу України від 22.11.2010 № 403.

16. Борейко В.Е., 2016, Юридические и практические аспекты создания охранных зон вокруг гнезд, мест размножения редких птиц и других видов животных в Польше , Украине и некоторых других странах, Гуманитарный экологический журнал, № 3, стр. 3-6.

17. Лист Мінприроди України № 9-01/645-16 від 07.06.2016.

18. Стельмах С.М., 2015, Проблеми забезпечення охоронного режиму заповідної зони Яворівського національного природного парку в аспекті збереження тваринного світу, В кн. Прагматичні аспекти діяльності національних природних парків у контексті збалансованого розвитку, Матеріали конференції, Чернівці, Друк Арт, стр. 268-271.

19. Горбань І.М., Скільський І.В., 2016, Про необхідність моніторінгу популяцій глушця (Tetrаourogallus) і тетерука (Tetrаotetrircs) в Українських Карпатах, В кн. Регіональні аспекти флористичних і фауністичних досліджень, Матеріали третьої конференції, Чернівці, Друк-Арт, стр. 23-26.

20. Rozporządzenie Ministra Środowiska 06.10.2014 «W sprawie ochrony gatunkowej grzybow», Dziennik Ustaw Rzeczypospolitej Polskiej,  № 1408, 16.10.2014.

21. Бумар Г.Й., Попович С.Ю., 2001, Сучасні проблеми збереження екосистеми Поліського природного заповідника як наслідок резерватогенних сукцессій, Заповідна справа в Україні, в. 2, стр. 59-61.

22. Ильин В.Ю., Смирнов Д.Г., Янаева Н.М., 2003, Влияние антропогенного фактора на рукокрылых (Chiroptera, Vespertilionidae) Поволжья, Экология, № 2, стр. 134-139.

23. Конвенция об охране дикой фауны и флоры и природних сред обитания в Европе (Бернская конвенция), утверждена 19 сентября 1979 г.

24. Лист Держлісагенства України від 4.10.2016 р. № 02-31/5507-16.

Rozporządzenie Ministra Środowiska 09.10.2014 «W sprawie ochrony gatunkowej roślin», Dziennik Ustaw Rzeczypospolitej Polskiej,  № 1409, 16.10.2014.

ecoethics.ru

0 коммент.:

Дописати коментар