Київ – Десятки тисяч селян обіцяють вивести у вівторок на протест активісти Аграрної партії України. Серед вимог – відновлення пільгової системи оподаткування, що діяла до 2015-го року, продовження мораторію на продаж землі сільськогосподарського призначення та завершення земельної реформи. Між тим, як пояснюють у профільному парламентському комітеті, фактично один пільговий режим замінюється іншим – адресною державною підтримкою, і аграріям просто не пояснили, в чому їхня вигода.
«Свійська корова у дикому лісі»: чи на часі в Україні створювати ринок землі? (0:06:16)
0:06:16
Мітинг викликаний бюджетною резолюцією Верховної Ради та наміром уряду і депутатів дозволити продаж землі сільськогосподарського призначення, пояснює голова Аграрної партії України Віталій Скоцик. Він анонсує участь у протестах до 70 тисяч людей у різних регіонах.
«З першого січня все аграрне виробництво держави переводиться на загальну систему оподаткування, і повністю скасовується спеціальний режим ПДВ. Дехто плутається і називає систему оподаткування, яка існувала в Україні до першого січня 2015 року, пільговою, але вона пільговою ніколи не була. Просто сам інструментарій, який було відпрацьовано у 1998-му, був настільки успішним, що після випробувального терміну у п’ять років, було вирішено продовжити його роботу на багато років уперед», – говорить політик.
На думку Скоцика, нововведення викличе подальше скорочення виробництва, закриття підприємств, девальвацію національної валюти – і як наслідок, зменшення купівельної спроможності українців.
На початку вересня президент Петро Порошенко закликав Верховну Раду до відкриття ринку землі, оскільки нинішня ситуація – чинний мораторій на продаж землі сільськогосподарського призначення – стримує інвестиції в аграрну галузь.
Віталій Скоцик, тим часом, каже, що до завершення земельної реформи, розпочатої ще у 1990-му році, скасовувати мораторій не можна.
В українців крадуть землю, так як украли промисловість у 90-х роках
Віталій Скоцик
«Якщо ж ми просто відкриємо ринок землі у країні, де земельний кадастр не наповнений, де з 17 інструментів, які регулюють обіг земель сільськогосподарського призначення у світі, працює тільки 2, ми, власне, робимо те, що відпускаємо свійську корову до дикого лісу. Тобто в українців крадуть землю, так як украли промисловість у 90-х роках», – зауважує він.
Якщо ми бачимо країну, яка окрім сировини, буде виробляти продукти з доданою вартістю, і продавати додаткові продукти за кордон – це зовсім інша філософія
Андрій Дикун
Для рослинництва повернути спецрежим неможливо, але для виноградарства, садівництва, цукрової галузі це потрібно зробити, тому що Україна їх просто втратить, вважає голова Всеукраїнської аграрної ради Андрій Дикун.
«Якщо ми бачимо країну, яка буде виробляти сировину для всього світу – це одна філософія. А якщо ми бачимо країну, яка окрім сировини, буде виробляти продукти з доданою вартістю, і продавати додаткові продукти за кордон – це зовсім інша філософія: це створені нові заводи, це сотні тисяч робочих місць, це додаткові податки і надходження у бюджет. Тому я, все ж таки, більше б сфокусувався на тих галузях, які створюють додану вартість, і в першу чергу підтримав їх», – каже він.
Уряд збільшує підтримку аграріїв у 20 разів – міністр Кутовий
Відновлення оподаткування для селян в уряді хочуть замінити прямою підтримкою господарств – але тільки тих, хто обробляє до 500 гектарів землі, пояснює заступник голови аграрного комітету Верховної Ради Вадим Івченко. Але для того, щоб це було успішним, потрібно, аби урядовці сіли за стіл переговорів з малими сільгоспвиробниками і розробили зрозумілий для усіх сторін цього процесу механізм, вважає депутат.
Потрібно розділити великих товаровиробників, які отримують відшкодування ПДВ, від маленьких товаровиробників
Вадим Івченко
«Вже давно настав час, коли потрібно розділити великих товаровиробників, які отримують відшкодування ПДВ, від маленьких товаровиробників, – переконаний Івченко. – І особливо – розділити тваринництво від рослинництва, тобто тих, що займаються тваринництвом, овочівництвом, тепличників, садівників – від рослинників, які, по суті, заробляють надприбутки, які вирощують кукурудзу, сою, соняшники. Це потрібно вже давно було зробити».
Тому, на його думку, аграрії виходять на протести проти реформи, яку вони не розуміють – і саме уряд має роз’яснити людям, що їх чекає.
«Уряд же взяв зобов’язання перед Міжнародним валютним фондом, і ми знаємо, що ще в минулому році частину госпітального режиму оподаткування забрали змінами до податкового кодексу. І цього року автоматично забирають 100%. Тому саме робота виконавчої гілки влади із роз’яснення і робота з асоціаціями має сьогодні бути першочерговою, щоб запобігти суцільним потужним страйкам по всій Україні», – каже Вадим Івченко.
До 500 гектарів має переважна більшість аграріїв, тому на них і зосереджена урядова підтримка, але це не означає, що «середнячки» залишаються без уваги, зазначає міністр аграрної політики та продовольства Тарас Кутовий.
У цьому бюджеті передбачено 5 з половиною мільярдів. І це дуже суттєве збільшення у порівнянні з попереднім роком
Тарас Кутовий
«У цьому бюджеті передбачено 5 з половиною мільярдів, це новела. І це дуже суттєве збільшення у порівнянні з попереднім роком: якщо говорити про цифри, то це збільшення не в два і не в три рази, це збільшення у 20 разів підтримки аграріїв», – каже він.
За словами міністра, передбачена так звана «підтримка на один гектар», коли безпосередньо будуть підтримуватись ті, хто займається тваринництвом, займається нішевими культурами або купує українську техніку, підтримуючи національне виробництво.
«З першого січня все аграрне виробництво держави переводиться на загальну систему оподаткування, і повністю скасовується спеціальний режим ПДВ. Дехто плутається і називає систему оподаткування, яка існувала в Україні до першого січня 2015 року, пільговою, але вона пільговою ніколи не була. Просто сам інструментарій, який було відпрацьовано у 1998-му, був настільки успішним, що після випробувального терміну у п’ять років, було вирішено продовжити його роботу на багато років уперед», – говорить політик.
На думку Скоцика, нововведення викличе подальше скорочення виробництва, закриття підприємств, девальвацію національної валюти – і як наслідок, зменшення купівельної спроможності українців.
На початку вересня президент Петро Порошенко закликав Верховну Раду до відкриття ринку землі, оскільки нинішня ситуація – чинний мораторій на продаж землі сільськогосподарського призначення – стримує інвестиції в аграрну галузь.
Віталій Скоцик, тим часом, каже, що до завершення земельної реформи, розпочатої ще у 1990-му році, скасовувати мораторій не можна.
В українців крадуть землю, так як украли промисловість у 90-х роках
Віталій Скоцик
«Якщо ж ми просто відкриємо ринок землі у країні, де земельний кадастр не наповнений, де з 17 інструментів, які регулюють обіг земель сільськогосподарського призначення у світі, працює тільки 2, ми, власне, робимо те, що відпускаємо свійську корову до дикого лісу. Тобто в українців крадуть землю, так як украли промисловість у 90-х роках», – зауважує він.
Якщо ми бачимо країну, яка окрім сировини, буде виробляти продукти з доданою вартістю, і продавати додаткові продукти за кордон – це зовсім інша філософія
Андрій Дикун
Для рослинництва повернути спецрежим неможливо, але для виноградарства, садівництва, цукрової галузі це потрібно зробити, тому що Україна їх просто втратить, вважає голова Всеукраїнської аграрної ради Андрій Дикун.
«Якщо ми бачимо країну, яка буде виробляти сировину для всього світу – це одна філософія. А якщо ми бачимо країну, яка окрім сировини, буде виробляти продукти з доданою вартістю, і продавати додаткові продукти за кордон – це зовсім інша філософія: це створені нові заводи, це сотні тисяч робочих місць, це додаткові податки і надходження у бюджет. Тому я, все ж таки, більше б сфокусувався на тих галузях, які створюють додану вартість, і в першу чергу підтримав їх», – каже він.
Уряд збільшує підтримку аграріїв у 20 разів – міністр Кутовий
Відновлення оподаткування для селян в уряді хочуть замінити прямою підтримкою господарств – але тільки тих, хто обробляє до 500 гектарів землі, пояснює заступник голови аграрного комітету Верховної Ради Вадим Івченко. Але для того, щоб це було успішним, потрібно, аби урядовці сіли за стіл переговорів з малими сільгоспвиробниками і розробили зрозумілий для усіх сторін цього процесу механізм, вважає депутат.
Потрібно розділити великих товаровиробників, які отримують відшкодування ПДВ, від маленьких товаровиробників
Вадим Івченко
«Вже давно настав час, коли потрібно розділити великих товаровиробників, які отримують відшкодування ПДВ, від маленьких товаровиробників, – переконаний Івченко. – І особливо – розділити тваринництво від рослинництва, тобто тих, що займаються тваринництвом, овочівництвом, тепличників, садівників – від рослинників, які, по суті, заробляють надприбутки, які вирощують кукурудзу, сою, соняшники. Це потрібно вже давно було зробити».
Тому, на його думку, аграрії виходять на протести проти реформи, яку вони не розуміють – і саме уряд має роз’яснити людям, що їх чекає.
«Уряд же взяв зобов’язання перед Міжнародним валютним фондом, і ми знаємо, що ще в минулому році частину госпітального режиму оподаткування забрали змінами до податкового кодексу. І цього року автоматично забирають 100%. Тому саме робота виконавчої гілки влади із роз’яснення і робота з асоціаціями має сьогодні бути першочерговою, щоб запобігти суцільним потужним страйкам по всій Україні», – каже Вадим Івченко.
До 500 гектарів має переважна більшість аграріїв, тому на них і зосереджена урядова підтримка, але це не означає, що «середнячки» залишаються без уваги, зазначає міністр аграрної політики та продовольства Тарас Кутовий.
У цьому бюджеті передбачено 5 з половиною мільярдів. І це дуже суттєве збільшення у порівнянні з попереднім роком
Тарас Кутовий
«У цьому бюджеті передбачено 5 з половиною мільярдів, це новела. І це дуже суттєве збільшення у порівнянні з попереднім роком: якщо говорити про цифри, то це збільшення не в два і не в три рази, це збільшення у 20 разів підтримки аграріїв», – каже він.
За словами міністра, передбачена так звана «підтримка на один гектар», коли безпосередньо будуть підтримуватись ті, хто займається тваринництвом, займається нішевими культурами або купує українську техніку, підтримуючи національне виробництво.
Чи готова Україна продавати землю?
Між тим, мораторій на продаж землі сільськогосподарського призначення продовжують щороку, тобто теперішній буде чинним ще три місяці. Механізму, як впроваджувати ринок землі, наразі немає, каже економіст Андрій Дикун. І за його даними, жодна із фракцій у парламенті не мають узгодженого наміру цей мораторій з наступного року скасовувати. Депутат Вадим Івченко зазначає, що фракція «Батьківщина», у яку він входить, пропонує залишити чинною заборону на продаж землі до 2020 року, однак він не певен, що у парламенті буде для цього 226 голосів.
А міністр агрополітики Тарас Кутовий, у свою чергу, закликає до широкого громадського і парламентського обговорення цього питання.
«Базова позиція, яку я вважаю за правильну – це право оренди землі, коли земля залишається у власника паю, ця людина отримує пайові платежі, земля нікуди не зникає, але інвестор має певні гарантії. Право продажу. І банківська застава», – каже урядовець.
Водночас, економіст Борис Кушнірук вважає, що збереження заборони на продаж сільськогосподарських земель вигідне, насамперед, олігархам. Тому й сам нинішній мітинг він пов’язує з відстоюванням чиїхось бізнес-інтересів.
Від того, що буде впроваджено обіг землі, виграють якраз малі і середні господарства
Борис Кушнірук
«Від того, що буде впроваджено обіг землі, виграють якраз малі і середні господарства. Якщо йдеться про садівництво, якщо йдеться про органічне землеробство, то їм часто-густо потрібно залучити кредити довгострокові, а це можливо лише за умови застави, а заставити немає чого – землі немає в заставі», – каже він.
Цивілізований ринок землі Україні потрібен, тому що де-факто і зараз відбувається так звана купівля-продаж, і той, хто хоче, отримує за паї величезні ділянки, каже голова Комітету економістів України Андрій Новак.
Не можна запроваджувати цей ринок, бо у цьому випадку більшість селян не зможуть взяти у цьому ринку повноцінної участі
Андрій Новак
«І друге питання – це термін запровадження цивілізованого ринку землі, – зауважує він. – Я вважаю, що зараз, коли в Україні переважно низький рівень доходів, особливо у сільській місцевості, я вважаю, не можна запроваджувати цей ринок, бо у цьому випадку більшість селян не зможуть взяти у цьому ринку повноцінної участі».
На думку Новака, перед цим також потрібно, аби в Україні був кадастр земель із класифікацією їх якості, потрібно зробити чітке розмежування між ділянками та їх оцінку – український чорнозем не може коштувати дешевше, ніж земля у Франції чи Німеччині. Інакше, каже економіст, українську землю скупить хто завгодно, але не українські селяни.
http://www.radiosvoboda.org/a/28030672.html
