ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

01 листопада 2016

Валентик был не прав: сбор валежника и хвороста на дрова является правонарушением - если собирающий не нравится лесному инспектору


Полгода назад замминистра природных ресурсов и экологии Российской Федерации - руководитель Рослесхоза И.В.Валентик в интервью ТАСС заявил следующее: "Валежник, пни, хворост - это части деревьев, отмершие естественным образом и находящиеся на земле, являющиеся захламленностью для лесных участков в терминологии лесного законодательства, - все это сегодня не является платным лесным ресурсом. Более того, если это не платный ресурс, изъятие его из леса: сбор гражданами хвороста, мха, лесной подстилки, пней - не может рассматриваться как правонарушение" (ссылка).

События, которые прямо сейчас происходят в Карелии, однозначно показывают, что Валентик был не прав, и что сбор гражданами валежника и хвороста на дрова может рассматриваться органами власти как правонарушение. Для этого всего лишь нужно, чтобы тот, кто собирает валежник и хворост, не нравился инспектору или кому-либо из его начальников.

События происходят в Сунском бору, где группа местных жителей, в основном пенсионеров, в течение уже многих месяцев пытается противостоять действиям арендатора, намеревающегося свести важнейший для них лес и сделать на его месте карьер для добычи песка. В случае, если бор будет вырублен и превращен в карьер, жители трех карельских деревень (Суна, Чупа и Янишполе) лишатся главного в округе места сбора грибов и ягод - а это для них не только привычный образ жизни, но и главный источник средств к существованию. Пенсионеры сейчас постоянно дежурят в лагере на территории бора, защищая собой лес от вырубки - и, разумеется, греются у костра, используя для него хворост и валеж, которых в карельских лесах великое множество.

Утром 31 октября в лагерь защитников Сунского бора пришли гости: человек, представившийся инспектором по охране леса Кондопожского лесничества Кокориным, еще один неопознанный представитель лесной власти, и представители полиция, и заявили жителям, что оштрафуют их за сбор валежника для костра. Пока все кончилось тем, что у пенсионеров отобрали двуручную пилу, причем без соблюдения предусмотренных законом процедур - просто отняли, и все. Теперь местные жители собирают средства на закупку дров. Ссылки:

К старикам в Сунский бор нагрянула полиция. И унесла пилу...

Защитники Сунского леса просят о помощи! Сегодня в лагерь пришли гости

Если эта история получит продолжение, и защитники Сунского бора будут действительно привлечены к ответственности за сбор валежника и хвороста для костра - придется разбираться с ролью в ней И.В.Валентика. Он совершенно ясно публично заявил, что валежник и хворост не являются платными лесными ресурсами, что их сбор не может рассматриваться как правонарушение, и это его заявление зафиксировано несколькими российскими средствами массовой информации. Он не мог просто заблуждаться: двумя месяцами ранее его заместитель Е.С.Комар разослала по органам управления лесами в субъектах РФ и по департаментам лесного хозяйства в федеральных округах письмо, в котором прямо говорилось, что "присвоение находящейся на землях лесного фонда древесины ветровальных, буреломных деревьев без осуществления рубки указанных деревьев следует рассматривать как хищение". Письмо получило широкий общественный резонанс, и последующее заявление Валентика было именно реакцией на него. То есть он должен был как минимум изучить вопрос и высказывать квалифицированное мнение, а не просто говорить первое, что на ум придет.

Ссылки на предыдущие сообщения по этой теме:

Конфликт вокруг Сунского бора в Карелии показывает, насколько бесправны российские граждане перед произволом власти и бизнеса

В Рослесхозе нет единого мнения по поводу того, является ли самовольная заготовка гражданами валежника хищением

Рослесхоз разъяснил региональным органам управления лесами, что присвоение ветровальной и буреломной древесины - это хищение

31 жовтня 2016

Экопогребение: зеленая альтернатива будущего



Мысли о реинкарнации души не покидают человечество на протяжении тысячелетий, а вот с бренным телом в культурах разных народов принято обращаться по-разному. Одни закапывают в землю, вторые кремируют, третьи и вовсе отдают на съедение хищников. Отныне появилась еще одна альтернатива: тела умерших предлагается возвращать в землю в специальной капсуле, из которой позже произрастает дерево.

Идея столь необычного экопогребения принадлежит итальянским дизайнерам Анне Цителли и Раулю Бретзелю (Anna Citelli and Raoul Bretzel). Гробы-капсулы получили название «Capsula Mundi» и уже успели завоевать популярность на различных международных выставках. Идея проста, как мир: вернуться после смерти туда, откуда мы пришли, стать частью природы, оставив после себя не просто каменное надгробие, а живое дерево, которое еще много десятилетий будет хранить память об усопшем.



Капсула выглядит символично, напоминая по форме яйцо, тело умершего располагается в ней в позе эмбриона, будто бы возвращаясь в свое «исходное» положение. Стенки капсулы сделаны из биопластика, который постепенно будет разлагаться. Экогроб закапывается в землю, подобно луковице, над ним высаживается саженец дерева. Дизайнеры даже осмелились предложить различные варианты деревьев для посадки, так что при желании можно выбрать, кем «стать». Со временем такие кладбища будут превращаться в мемориальные рощи, что пойдет лишь на пользу нашей многострадальной планете.



Пока проект находится в стадии разработки, поскольку итальянское законодательство запрещает подобные захоронения. Если удастся получить разрешение, то дизайнеры надеются, что люди с энтузиазмом воспримут идею оставить после себя на планете цветущий сад, а не железо-бетонную пустыню. Экологи уверяют, что куда лучше стать удобрением для нового дерева, чем вырубить очередное и сколотить гроб. По большому счету, от этого выиграют все, ведь и у детей и правнуков тоже будет, куда прийти почтить память – к символическому дереву, в тени которого можно будет отдохнуть и подумать о вечном.



Как на экоинициативу отреагировали пользователи социальных сетей, мы узнали в Instagram. Пока по хаштэгу #ecoburial всего десяток публикаций. Но этого и достаточно для того, чтобы собрать первые мнения на этот счет.



Читала статью о компании в Италии, которая разрабатывает Эко-захоронения. Я всегда говорила, что хотела бы, чтобы мое тело, после смерти стало деревом. Они создадут целые леса памяти. Это немного более удивительно, чем моя другая идея: мумификация.



Как превратиться в дерево? Вот оно, краткое руководство по функции естественного захоронения.

Юлия Ионина 31 Окт 2016

Пора перестати прогинатися під ЄС і зайняти проукраїнську позицію, - Денисенко


Нардеп Вадим Денисенко вважає, що Україні пора починати показувати зуби європейцям

Про це повідомляє Depo.ua із посиланням на Facebook Денисенка.

"Два роки ми слухали різні, в тому числі і маразматичні ідеї єврооптимістів, які нам обіцяли безвіз. Украіна виконала майже 150 вимог і в фіналі нам говорять, що ніякого безвіза не буде. Більше того, асоціація, якщо вона і буде ратифікована, не передбачає подальшої інтеграції України", - зазначив нардеп.

Україна також не отримає 600 млн макрофінансової допомоги, бо посміли заборонити вивозити ліс-кругляк, додав Денисенко. "Простіше кажучи, нас кинули. Про це, і саме в такій формі, будуть кричати європесимісти і росіяни. Ту саму історію євро оптимісти ж будуть озвучувати інакше - вони будуть захищати європейців і почнуть кричати, що в усьому винен президент і злодії з Ради. Про кругляк вони промовчать, про всі виконані вимоги і не згадають. Але весь час вигадуватимуть нові історії про злодіїв", - підкреслив політик.

"І тут ми підходимо до головного: у нас вперше за багато років є можливість показати зуби. Не послати європейців і не прогнутися під них. Може варто сказати: не коштує вирубка Карпат 600 млн євро макропідтримки, і почати жорстко торгуватися?", - задався питанням Вадим Денисенко.

Депутат додав - може варто почати входити в клінч, звертаючи всю цю бійку в облесливі обгортки? Може варто просто заборонити ввіз чогось європейського, поки не збільшаться квоти?

"У нас зараз є шанс вперше за багато років зайняти проукраїнську позицію. І іі треба зайняти", - резюмував Денисенко.

Нагадаємо, що, за словами Вадима Денисенка, результати від роботи НАЗК та е-декларування стануть помітні через 2-3 роки.

Більше політичних новин читайте на Depo.Влада
31 жовтня 2016, 21:58

На Кировоградщине предприниматель захватил земли Чернолесского лесхоза

image


В Знаменском районе предприниматель незаконно захватил 1,8 гектара земли, которые принадлежат ГП «Чернолесский лесхоз».

Об этом Центру сообщили в прокуратуре области.
В частности, местная прокуратура установила, что Знаменская РГА договору аренды жителю района передала в пользование рыбохозяйственных нужд земельные участки общей площадью 5,6 га, однако бизнесмен незаконно оградил забором лесные массивы государственного значения.
Мужчине грозит криминальная ответственность.
Досудебное расследование продолжается.

Во вторник в Украине заработает Офис внедрения реформ

Его создание финансируют ЕБРР и ЕС

Офис внедрения реформ при Кабинете министров Украины, создание которого финансируется Европейским банком реконструкции и развития, а также Евросоюзом, начнет свою работу 1 ноября. 


Дмитрий Шимкив / Фото: www.day.kiev.ua


Об этом сообщил заместитель главы Администрации президента Дмитрий Шимкив на брифинге в Киеве, передает УНИАН.

"С завтрашнего дня начинает полноценно функционировать Офис внедрения реформ при Кабинете министров, а также Офис поддержки работы Национального совета реформ", – напомнил замглавы АП.

По его словам, Офис внедрения реформ будет управляться министром Кабинета министров Александром Саенко. 

Напомним, Европейский банк реконструкции и развития совместно с Европейским Союзом анонсировали создание команды поддержки реформ при Министерстве финансов, Министерстве экономического развития и торговли, Министерстве аграрной политики и продовольствия и Министерстве инфраструктуры Украины. Также ЕБРР и ЕС выразили готовность профинансировать создание Офиса внедрения реформ при Кабмине.

31.10.16 

Головний лісівник Закарпаття категорично проти скасування мораторію на експорт кругляка


Лісові масиви Закарпаття посідають перше місце серед лісового фонду України.

Головне їхнє призначення – природоохоронне, тобто підтримка екологічного балансу регіону, туристичне та економічне. Подекуди тутешні насадження ведуть свою історію ще з часів Франца Йосипа ІІ та Марії-Терезії. Турбота про все це багатство лежить на плечах лісівників.

Начальник Закарпатського ОУЛМГ Валерій Мурга виступає категорично проти скасування мораторію на експорт кругляка, адже варто розвивати переробку деревини на внутрішньому ринку – вливаючи кошти в будівництво деревообробних цехів і меблевих фабрик, створюючи робочі місця та підвищуючи рейтинг України в геополітичній площині та в економічних рейтингах, повідомляє прес-служба Закарпатського ОУЛМГ.

«Урожай» – один раз на сто років...


На відміну від традиційного сільського господарства, лісничі свій «урожай» збирають нечасто. Навіть можна сказати – дуже й дуже рідко. Залежно від породи дерева, від висадки саджанця до рубки проходить 60 – 120 років. Зараз, у наші дні, лісгоспи рубають дерева, посаджені ще на початку – в середині минулого століття, а вирощувані нині деревцята під зруб підуть тільки через кілька десятків років. Якщо, звичайно, не потраплять під бензопилу браконьєрів.

Для початку лісництву потрібно заготовити насіння дерев. На перший погляд, що може бути простіше – назбирав соснових шишок або жолудів, і готово. А ось і ні – цей процес, виявляється, складна й клопітка справа. По-перше, дуб, приміром, плодоносить приблизно раз у п’ять років, смерека – раз на 5 – 7 років; а по-друге, не кожен жолудь або насіння кедра можуть бути використані як посівний матеріал.

"Далі з насіння в спеціальних розсадниках вирощують саджанці, придатні до життя в середовищі їх природного зростання. Звичайно, набагато легше й дешевше було б ті ж жолуді та шишки висіяти прямо в лісі, без будь-яких проміжних пересадок. Але в такому випадку жолудь, швидше за все, навряд чи встигне прорости, оскільки в землі він пролежить рівно до першого нашестя дикого кабана. З шишкою все набагато складніше... Так що в лісгоспах краю воліють вирощувати спочатку саджанці, а потім уже висаджувати їх на відкриту територію лісу, на ті ділянки, де раніше пройшла суцільна вирубка", - йдеться у повідомленні.

Щоб перетворити маленький саджанець на деревце, потрібно витратити чимало грошей і ще більше фізичних зусиль. У лісових питомниках для боротьби з бур’янами отрутохімікати використовувати не прийнято – занадто це небезпечно. Тому знищують бур’яни на посівах майбутніх дерев прадідівським методом ручної прополки.

Нагляд за молодими деревцями в лісі – завдання ще складніше. Та ж прополка ускладнюється необхідністю постійно відмахуватися від полчищ комарів і дивитися під ноги – в лісі водяться змії, можна й наступити ненароком, а до найближчої лікарні – з десяток кілометрів.



За словами лісничого Кедринського лісництва Василя Золотаря, лісовий масив ділиться по зростаючій: на обходи, майстерні ділянки і лісництва. Лісник – перша сходинка в ієрархії лісової охорони, він працює на території від кількох сотень до тисячі гектарів лісу і підпорядковується безпосередньо майстру лісу, котрий «завідує» ділянкою (їх в лісництві зазвичай 2 – 3) і, в свою чергу, підпорядковується лісничому. Тож якщо провести аналогію з військовими званнями, то лісничий – командир, офіцер лісової охорони.

«На лісничого можна вивчитися, але стати ним дано не кожному. Якщо не любиш ліс, не вмієш спілкуватися з природою, людьми, які тут працюють, то лісничим не будеш. Лісничий – це не просто обов’язок, професія, це ще й покликання», – впевнений Василь Васильович.


Зміни на краще



Підводячи підсумки господарсько-фінансової діяльності за дев’ять місяців поточного року, приємно відзначити, що ДП «Чернігівський лісгосп» зробило енергійний крок вперед і забезпечило виконання основних запланованих лісогосподарських заходів. Заготовлено 84806 кубічних метрів ліквідної деревини, а це на 19921 кубічний метр або на 31 відсоток більше, ніж за відповідний період минулого року. Частка заготовленої ліквідної деревини з рубок головного користування, зокрема, складає 42610 кубічних метрів, що також більше, ніж торік.

А от залишки готової продукції порівняно з минулорічним показником відповідного періоду на 469 кубічних метрів зменшились і становлять 4632 кубічних метри. Це свідчить про те, що наша продукція якісна і порівняно швидко розкуповується на ринку.

Відрадно, що це позитивно позначилося на заробітках штатних працівників: їхня середньомісячна заробітна плата збільшилася порівняно з попереднім роком на 54 відсотки і складає 7217,63 гривні. До того ж, на підприємстві виплачується ще й винагорода за вислугу років та премії за збільшення обсягів реалізації продукції.

Варто наголосити, що чистий дохід від реалізації продукції за дев’ять місяців поточного року становить 57160 тисяч гривень, а це на 15322 тисячі гривень більше порівняно з відповідним періодом минулого року. І продукції на експорт реалізовано на 17413,4 тисячі гривень, що складає третину від загальної реалізації продукції.

Позитивна динаміка господарсько-фінансової діяльності дала змогу збільшити первісну вартість основних виробничих фондів на 5002 тисяч гривень і зменшити відсоток зносу основних засобів виробництва. Енергія зростання дала також змогу перерахувати на рахунки південних лісгоспів 136 тисяч гривень, тим самим допомогти нашим колегам виживати в складних умовах нестабільності у південних регіонах.

Хочу наголосити, що чистий прибуток по підприємству склав 3056 тисяч гривень при плані 1468 тисяч гривень — тобто значно перевищив плановий показник. Завдяки цьому зросла і сплата податків та зборів підприємством на 5095 тисяч гривень, тобто майже на третину порівняно з торішнім показником відповідного періоду. А от дебіторська заборгованість по підприємству зменшилася майже на півмільйона гривень.

Зміни на краще дозволили збільшити капітальні інвестиції по підприємству до 4282 тисячі гривень. Це більше майже на 2 мільйони гривень у порівнянні з аналогічним періодом минулого року. Така динаміка дозволяє вкладати чимало коштів в основні засоби виробництва. Так, підприємство придбало КАМАЗ з гідроманіпулятором за 2095 тисяч гривень, причіп сортиментовозний — за 321 тисячу гривень, автомобіль УАЗ за 271 тисячу гривень, трелювальний пристрій — за 87 тисяч, а також встановити телевізійну систему спостереження за 57 тисяч гривень.

До кінця року плануємо ще закупити і деревообробного обладнання приблизно на 4 мільйони 300 тисяч гривень. Додам, що підприємство не пошкодувало і коштів на придбання за 1 мільйон 400 гривень потужного автомобіля Тойота з метою передати його лісовій охороні, щоб вона змогла «на рівних» протистояти «дубовій мафії», яка занадилася у наші ліси на швидкісних автомобілях, аби вкрасти і негайно втекти з місця злочину.

Ось так живе і трудиться дружний колектив ДП «Чернігівський лісгосп». Зі змінами на краще і з надіями на краще.



Олександра Маляр,
головний економіст ДП «Чернігівське лісове господарство»



chernigivlis.gov.ua

Помощь АТОшникам стала преступлением?



Помощь защитникам Родины оказалась... преступлением. Еще в 2014 году, когда на востоке Украины шли самые кровопролитные бои, Цюрупинский гослесхоз выделял каждому из своих мобилизованных сотрудников скромную материальную помощь.

Она шла на приобретение бронежилетов, рюкзаков и прочей экипировки, которой государство тогда не могло снабдить даже военнослужащих ВСУ, не то что добровольцев.

В общей сложности на эти цели перечислили 34 тысячи бюджетных гривен.

Однако почти два года спустя в лесхоз явились с ревизией государственные аудиторы (сотрудники бывшего КРУ).

Полистали отчетность и пришли к «неопровержимому» выводу: такая материальная помощь никакими нормативными актами и законами на тот момент не предусматривалась. А значит, является уголовно наказуемым преступлением — нецелевым расходованием средств государственного бюджета.

Их требуют вернуть. Но возникает закономерный вопрос: кто именно должен возвращать? Если сами три десятка АТОшников, так двое из них в том же кровавом 2014-м (мастер леса Пролетарского лесничества Юрий Голота и сотрудник лесопожарной станции Днепровского лесничества Ярослав Синько) погибли в Иловай­ске и при защите Донецкого аэропорта. Неужели теперь деньги надо отбирать у их матерей, вдов и сирот?

Однако даже такое предположение выглядит кощунственным. И, по словам начальника областного управления лесного и охотничьего хозяйства Виктора Тищенко, ведомство на такой шаг не пойдет. Однако и должностных лиц из теперь уже Олешковского гослесхоза за нецелевое использование бюджетных средств могут либо оштрафовать, либо и вовсе на скамью подсудимых отправить.

История неприглядная, зато она — красноречивая иллюстрация порядков, царящих в Украине. Причем винить в случившемся государственных аудиторов тоже не стоит. Они только выполняли свою работу, будучи винтиками бюрократиче­ской машины, от давления которой буквально задыхается наше общество.

Владимир ДОРОФЕЕВ
"Новый День"
Сегодня, 16:53
khersonci.com.ua

Через буревії на Прикарпатті стався справжнісінький деревопад. ВІДЕО

Негода вихідного дня. Впродовж суботи та неділі через буревії на Прикарпатті стався справжнісінький деревопад.

Опубликовано: 31 окт. 2016 г.




Лісівники стоять перед новими викликами

title


Громадські виступи проти зловживань і порушень у галузі, активна кампанія у ЗМІ навколо посадових призначень створюють суспільний резонанс у темі роботи лісового господарства. З одного боку, інтерес суспільства для лісівників є дуже важливим, адже через відкритість ми отримуємо змогу показувати не лише проблеми, а й досягнення, а також можемо заручитися підтримкою громадськості. З тими, хто дійсно вболіває за ліс, а не за особисті амбіції або чиїсь інтереси, завжди можна знайти спільну мову. За період керування лісовим господарством у Волинській області я в цьому переконався.
 З іншого боку, за гучними викриттями зловживань лісівників і вимогами заборонити суцільні санітарні рубки поза увагою широкої громадськості залишається гостра екологічна проблема – висихання деревостанів, що спостерігається не лише на Волині, а по всій Україні та у сусідніх країнах ЄС і Білорусі. Сьогодні б’ють на сполох із цього приводу лише фахівці, так чи інакше пов’язані з лісом. На жаль, поки ні народні депутати, ні громадські активісти не порушують цієї проблеми

Олександр
КВАТИРКО,
 
начальник
обласного управління 
лісового
та мисливського 
господарства


ШКІДНИКИ І ХВОРОБИ
У той же час шкідники та хвороби лісу розповсюджуються дуже швидко, вражаючи десятки, а то й сотні гектарів. Так, площі осередків верхівкового короїда у лісах Волинського обласного управління лісового і мисливського господарства (надалі ВОУЛМГ) всього за півроку збільшилися майже утричі! Навесні поточного року, коли закладались перші проби, осередки верхівкового короїда загалом становили 1 305 га, а на початок вересня шкідник уже покрив 3 708 га лісу.
На сьогоднішній день у лісах Волинського ОУЛМГ виявлена ціла низка хвороб: коренева губка – майже на 14 тисячах гектарів, несправжній осиковий трутовик – на 3197, стовбурна гниль – на 2363 гектарах... Загальна площа осередків, уражених шкідниками, становить 25 803 гектари, або 4% лісових масивів області. Із них більш як 9500 гектарів потребують негайних заходів боротьби.

Верхівковий короїд вражає хвойні дерева з крон, які покриваються червоно–рудими плямами. Потім пошкодження розходяться по дереву вздовж стовбура. На поверхні він може бути і не помітний, але всередині деревина вже починає псуватися. Ці комахи дуже плодовиті: дають до двох поколінь за один сезон. Одна самка може відкласти до 90 яєць. Коли шкідника багато, дерево відмирає буквально за 2—3 тижні.
Та верхівковий короїд – не єдина біда. Науковці виявили в наших лісах збільшення кількості чорного соснового вусача, шестизубчастого короїда. Останній вражає дерево в окоренкових частинах стовбура. Шкідливі комахи заносять із собою кілька грибних захворювань. Зокрема, враження одним із таких шкідливих грибів – нематодами – закупорює у листяних деревах судини, а у хвойних – трахеї, якими вода надходить із кореня до крони.
На сьогоднішній день у лісах Волинського ОУЛМГ виявлена ціла низка хвороб: коренева губка – майже на 14 тисячах гектарів, несправжній осиковий трутовик – на 3 197, стовбурна гниль – на 2 363 гектарах, на площі 922 гектари зафіксовано захворювання дуба на поперечний рак, осиковий трутовик – на 992 гектарах, а на 562 – соснова губка. Загальна площа осередків, уражених шкідниками, становить 25 803 гектари, або 4% лісових масивів області. Із них більш як 9 500 гектарів потребують негайних заходів боротьби.
Також науковці зазначають, що короїди поводяться набагато агресивніше, ніж у попередні роки. Раніше верхівковий короїд здебільшого вражав слабкі дерева. У пошуках саме таких він пересувався повільно на відстані в кілька кілометрів. Тепер верхівковий короїд не шукає ослаблених дерев, а переміщується на здорові рослини поруч. За лічені дні вражає цілі ділянки здорових стійких деревостанів дозріваючого або зрілого віку: від 40 до 80 років, тобто високоякісну цінну деревину, яка втрачає свої ділові якості. На одному гектарі збитки можуть сягати 30—40 тисяч гривень.

ГАЇ ПОТЕРПАЮТЬ ВІД КЛІМАТИЧНИХ ЗМІН
Вперше про загрозу масштабного висихання сосни заговорили лісівники Житомирщини у 2010 році. Але в Україні почали усвідомлювати серйозність цієї проблеми, коли два роки тому в сусідніх Польщі й Білорусі також заговорили про всихання соснових насаджень цілими масивами.
На поширення хвороб лісу вплинуло і надзвичайно спекотне літо, що було кілька років поспіль (2009—2015). Саме після першого такого літа з мінімальною кількістю опадів на Житомирщині вперше у 2010–му і зафіксували спалах всихання соснових дерев. А у нас, на Волині, до спеки додались і буреломи.
Сьогодні вже є визнаним фактом, що стрімке розповсюдження хвороб лісу спричинили довготривалі кліматичні зміни. Раніше природа самостійно боролась і зі шкідниками, тому вони шукали ослаблене дерево. А сьогодні внаслідок зміни кліматичних умов рівень води у ґрунті знизився, у періоди затяжної посухи комахи–шкідники розмножуються у великій кількості. Нині природа не здатна впоратись із цією проблемою. Із ґрунту надходить менше вологи, до того ж канали її руху перекриті шкідниками і грибковими захворюваннями, які стрімко і у великій кількості розмножуються. А в умовах сьогоднішніх кліматичних змін здорове стійке соснове дерево зрілого або дозріваючого віку після ураження може загинути всього за 2—3 тижні.
Окрім осередків шкідників, у лісах Волинського ОУЛМГ близько 30 тисяч гектарів насаджень всихають внаслідок зміни метеорологічних умов, які також вносять корективи у ведення лісового господарства. Сьогодні лісники мусять свою основну діяльність – посадку лісу, догляд за ним, охорону, заготівлю та переробку – співвідносити з необхідністю протидії всиханню дерев.
Лісогосподарства Волинського ОУЛМГ протягом 2015 року на 10 794 гектарах насаджень провели винищувальні біологічні заходи боротьби зі шкідниками та хворобами (розвішування шпаківень, огородження та розселення мурашників тощо). Наразі всі наші підприємства проводять інвентаризацію шкідників та хвороб лісу, визначають їхню кількість, що виявлена вже цього року (див. діаграму).


Усі 1120 співробітників державної лісової охорони Волинського ОУЛМГ систематично ведуть лісопатологічне обстеження, причому 689 із них – майстри, які працюють безпосередньо на закріплених за ними дільницях. Якщо під час обходу вони виявляють можливі осередки шкідника чи хвороби, то негайно повідомляють свого керівника, оформивши листок сигналізації. Протягом трьох днів сигнал від майстрів перевіряється і складається відповідний акт. Якщо підозра підтверджується, інженери охорони та захисту лісу ставлять цей осередок шкідника чи хвороби лісу на облік. Працівники державного спеціалізованого лісозахисного підприємства «Рівнелісозахист» також проводять на Волині вибірковий лісопатологічний огляд. За результатами інвентаризації осередків шкідників і хвороб інженери охорони і захисту лісу наших лісгоспів складають план санітарно–оздоровчих заходів на наступний рік.
Найефективнішим засобом боротьби з короїдом нині залишаються санітарні рубки. Причому з урахуванням стрімкого розповсюдження верхівкового короїда часто необхідна суцільна санітарна рубка. Але в очах громадськості цей засіб боротьби зі шкідниками дискредитований, що ускладнює роботу з очистки лісу і запобігання розповсюдження шкідників.

САНІТАРНІ РУБКИ ЯК ХІРУРГІЧНИЙ ЗАСІБ
Я переконаний: жоден професійний лісівник не погодиться ліквідовувати ділянки здорових дерев дозріваючого віку під виглядом суцільних санітарних рубок. Вирубування хворих насаджень ми проводимо не для знищення лісу, а для його порятунку. Лісове господарство не закінчується на річній заготівлі і реалізації деревини, а передбачає планове ведення з одночасним збереженням масивів на майбутнє. А в регіонах, багатих на лісовий ресурс, до яких належить і Волинь, для ефективного ведення господарської діяльності лісгоспам достатньо площ головного користування.
Я вже неодноразово підкреслював, що наявність незаконних рубок ніхто не заперечує. Боротьба з ними залишається пріоритетом у роботі ВОУЛМГ. Особисто для себе я визначив два головних завдання, які хотів би вирішити на посаді керівника ВОУЛМГ. Перше: скорочення незаконних рубок як мінімум на 40% до кінця поточного року. Звісно, цілковито до метра кубічного об’єм незаконних рубок визначити неможливо. Проте ми посилюємо заходи охорони, відповідальність для наших робітників за незаконне користування лісом.
Друге: дуже хочу, щоб лісові господарства Волині поступово перейшли від суцільних санітарних вирубок на вибіркові, як це відбувається у Європі. Для цього потрібно вчасно запобігти розповсюдженню шкідників і хвороб. А значить, повинен діяти чіткий механізм моніторингу і реагування на випадки ураження лісу.
Наше обласне управління плідно співпрацює з науковою групою Поліського філіалу науково–дослідного інституту лісового господарства та агролісомеліорації ім. Висоцького, яка вже протягом декілька років вивчає проблему всихання сосни в регіоні. На прохання ВОУЛМГ ці науковці взялися за спільне проведення навчальних семінарів для працівників лісогосподарських підприємств. До цих занять ми долучили представників органів місцевого самоврядування з усієї Волині. Уже проведено з два десятки таких семінарів. Для обстеження лісових насаджень, щоб визначати достовірно межі і площі розповсюдження верхівкового короїда, працівники державної лісової охорони частково застосовують квадрокоптер. Зараз працівники ВОУЛМГ складають інтерактивну карту, на якій відмічаються осередки шкідників і всихання сосни. Карта за два тижні з’явиться на сайті управління і буде постійно оновлюватись.
Разом із науковцями проводимо роз’яснювальну роботу і серед населення. Наразі люди вже самі, спостерігаючи, наскільки швидко збільшується кількість всихаючих сосен, скаржаться, що вчасно не вирубуються хворі дерева.
Щоб оперативно реагувати на сигнали тривоги, потрібно прискорити процедуру затвердження дозволу на санітарні рубки. Через заполітизованість цього питання навколо нього виникла суспільна напруга, узгодження санітарних рубок затягується. Іноді сам акт патологічного обстеження займає одну сторінку, а до нього додаються дві сторінки підписів.
Щоб оперативно реагувати на сигнали тривоги, потрібно прискорити процедуру затвердження дозволу на санітарні рубки. Через заполітизованість цього питання навколо нього виникла суспільна напруга, узгодження санітарних рубок затягується. Іноді сам акт патологічного обстеження займає одну сторінку, а до нього додаються дві сторінки підписів.

Нещодавно Кабмін ухвалив нову редакцію Санітарних правил у лісах України. До їх розробки Держлісагентство залучало науковців, експертів Всесвітнього банку, членів неурядових екологічних організацій, громадських активістів, журналістів. Сподіваюсь, нові правила знімуть суспільну напругу навколо санітарних рубок і лісівники не втрачатимуть час на громадські дискусії і суперечки. Адже згідно з цими правилами, до комісії, яка визначає доцільність проведення суцільної санітарної рубки, включено представників органів місцевого самоврядування.
Також у нових нормах закладено низку положень, які додадуть прозорості процедурі проведення санітарних рубок. Наприклад, в обов’язковому порядку всі користувачі лісів повинні оприлюднювати на своїх сайтах плани, картосхеми суцільних санітарних рубок з обґрунтуванням їхньої доцільності, а також протягом дня офіційно повідомляти облдержадміністрації та місцеві ради.
Новими санітарними правилами передбачені кроки для мінімізації шкоди лісовій екосистемі. Так, проводити суцільні санітарні рубки дозволяється виключно за крайньої необхідності: при пошкодженнях шкідниками і хворобами, пожежами, стихіями і людською діяльністю, що призвели до загибелі дерев. І обов’язково на вирубаній ділянці лісові насадження повинні бути відновлені.
Щоб не виникало ситуацій, коли представники місцевих рад відмовляються підписувати акти патологічного обстеження, посилаючись на те, що вони не є фахівцями, Волинське ОУЛМГ і надалі проводитиме роз’яснювальну роботу з громадськістю з приводу нововведень у нових санітарних правилах.
Проблема масштабного всихання насаджень у великих обсягах – нова для українських лісів і потребує глибокого вивчення. Лісівники і науковці досліджують її на горизонтальному рівні у співробітництві з нашими закордонними колегами. Зокрема, наразі Волинське ОУЛМГ співпрацює з польськими фахівцями: обмінюємося інформацією про переміщення шкідника, вивчаємо їх досвід господарювання в уражених хворобами лісах.
На мою думку, ми зможемо своїми силами загальмувати розповсюдження шкідників і хвороб, якщо буде відпрацьовано чіткий механізм оповіщення і вчасного реагування на сигнали на всіх рівнях: від органів центральної влади до директорів лісогосподарських підприємств. Та поки навколо лісового господарства ще залишаються політичні спекуляції, створюється напруга у суспільстві, лісівникам важко вчасно боротися із цими проблемами.

КОМЕНТАР ФАХІВЦЯ

Василь БОРОДАВКА,
старший науковий співробітник Поліського філіалу Українського науково–дослідного інституту лісового господарства і агролісомеліораціїім. Г. М. Висоцького:
Проблеми, що спостерігаються з ялинниками у Карпатах, можуть спіткати і соснові ліси по всій країні. Зараз на Волині норматив рубок від усіх видів користування – не більше мільйона кубометрів. При цьому, за розрахунками поточного року, майже мільйон кубів вражено шкідниками і хворобами. Ця деревина швидко перетворюється на дрова. І, що найголовніше, вона є базою ураження лісів навколо.
Треба зазначити, що керівник Волинського обласного управління лісового і мисливського господарства Олександр Кватирко усвідомлює, яку загрозу несе верхівковий короїд і всихання сосни. На Волині одними з перших почали впроваджувати оперативний облік уражених ділянок, складати карту розповсюдження шкідника, щоб бачити динаміку процесу. Позитивним є і те, що керівництво Волинського облуправління вивчає досвід сусідніх країн щодо вирішення цього питання. Адже вона не лише українська, а загальноєвропейська. Міжнародна взаємодія у її вивченні була би дуже доцільною. Необхідні спільні професійні дії науковців, лісівників–практиків і відповідних служб лісозахисту, щоб вжити своєчасних адекватних заходів.

На жаль, в Україні ще не зовсім розуміють, наскільки серйозною є загроза для соснових лісів, що методи, якими боролись раніше, вже не рятують ситуацію.
На жаль, в Україні ще не зовсім розуміють, наскільки серйозною є загроза для соснових лісів, що методи, якими боролись раніше, вже не рятують ситуацію. Нам потрібні фахівці з патологій лісу. До того ж наразі ця екологічна проблема ускладнюється системними проблемами в управлінні лісовим господарством.
Якщо терміново не вжити необхідних заходів для локалізації осередків розповсюдження шкідників і хвороб по всій країні, то вже за кілька років «популярне» нині питання боротьби з суцільними санітарними рубками відпаде саме по собі. Ігнорування проблеми всихання сосни загрожує великою вірогідністю пандемії патогенних організмів, і тоді вже знадобляться радикальні заходи боротьби – спалювання великих обсягів ураженої деревини, як це у свій час робили у Сполучених Штатах і Канаді.

31 жовтня 2016, 18:52