З іншого боку, за гучними викриттями зловживань лісівників і вимогами заборонити суцільні санітарні рубки поза увагою широкої громадськості залишається гостра екологічна проблема – висихання деревостанів, що спостерігається не лише на Волині, а по всій Україні та у сусідніх країнах ЄС і Білорусі. Сьогодні б’ють на сполох із цього приводу лише фахівці, так чи інакше пов’язані з лісом. На жаль, поки ні народні депутати, ні громадські активісти не порушують цієї проблеми
Олександр
КВАТИРКО,
начальник
обласного управління
лісового
та мисливського
господарства
ШКІДНИКИ І ХВОРОБИ
У той же час шкідники та хвороби лісу розповсюджуються дуже швидко, вражаючи десятки, а то й сотні гектарів. Так, площі осередків верхівкового короїда у лісах Волинського обласного управління лісового і мисливського господарства (надалі ВОУЛМГ) всього за півроку збільшилися майже утричі! Навесні поточного року, коли закладались перші проби, осередки верхівкового короїда загалом становили 1 305 га, а на початок вересня шкідник уже покрив 3 708 га лісу.
На сьогоднішній день у лісах Волинського ОУЛМГ виявлена ціла низка хвороб: коренева губка – майже на 14 тисячах гектарів, несправжній осиковий трутовик – на 3197, стовбурна гниль – на 2363 гектарах... Загальна площа осередків, уражених шкідниками, становить 25 803 гектари, або 4% лісових масивів області. Із них більш як 9500 гектарів потребують негайних заходів боротьби.
Верхівковий короїд вражає хвойні дерева з крон, які покриваються червоно–рудими плямами. Потім пошкодження розходяться по дереву вздовж стовбура. На поверхні він може бути і не помітний, але всередині деревина вже починає псуватися. Ці комахи дуже плодовиті: дають до двох поколінь за один сезон. Одна самка може відкласти до 90 яєць. Коли шкідника багато, дерево відмирає буквально за 2—3 тижні.
Та верхівковий короїд – не єдина біда. Науковці виявили в наших лісах збільшення кількості чорного соснового вусача, шестизубчастого короїда. Останній вражає дерево в окоренкових частинах стовбура. Шкідливі комахи заносять із собою кілька грибних захворювань. Зокрема, враження одним із таких шкідливих грибів – нематодами – закупорює у листяних деревах судини, а у хвойних – трахеї, якими вода надходить із кореня до крони.
На сьогоднішній день у лісах Волинського ОУЛМГ виявлена ціла низка хвороб: коренева губка – майже на 14 тисячах гектарів, несправжній осиковий трутовик – на 3 197, стовбурна гниль – на 2 363 гектарах, на площі 922 гектари зафіксовано захворювання дуба на поперечний рак, осиковий трутовик – на 992 гектарах, а на 562 – соснова губка. Загальна площа осередків, уражених шкідниками, становить 25 803 гектари, або 4% лісових масивів області. Із них більш як 9 500 гектарів потребують негайних заходів боротьби.
Також науковці зазначають, що короїди поводяться набагато агресивніше, ніж у попередні роки. Раніше верхівковий короїд здебільшого вражав слабкі дерева. У пошуках саме таких він пересувався повільно на відстані в кілька кілометрів. Тепер верхівковий короїд не шукає ослаблених дерев, а переміщується на здорові рослини поруч. За лічені дні вражає цілі ділянки здорових стійких деревостанів дозріваючого або зрілого віку: від 40 до 80 років, тобто високоякісну цінну деревину, яка втрачає свої ділові якості. На одному гектарі збитки можуть сягати 30—40 тисяч гривень.
ГАЇ ПОТЕРПАЮТЬ ВІД КЛІМАТИЧНИХ ЗМІН
Вперше про загрозу масштабного висихання сосни заговорили лісівники Житомирщини у 2010 році. Але в Україні почали усвідомлювати серйозність цієї проблеми, коли два роки тому в сусідніх Польщі й Білорусі також заговорили про всихання соснових насаджень цілими масивами.
На поширення хвороб лісу вплинуло і надзвичайно спекотне літо, що було кілька років поспіль (2009—2015). Саме після першого такого літа з мінімальною кількістю опадів на Житомирщині вперше у 2010–му і зафіксували спалах всихання соснових дерев. А у нас, на Волині, до спеки додались і буреломи.
Сьогодні вже є визнаним фактом, що стрімке розповсюдження хвороб лісу спричинили довготривалі кліматичні зміни. Раніше природа самостійно боролась і зі шкідниками, тому вони шукали ослаблене дерево. А сьогодні внаслідок зміни кліматичних умов рівень води у ґрунті знизився, у періоди затяжної посухи комахи–шкідники розмножуються у великій кількості. Нині природа не здатна впоратись із цією проблемою. Із ґрунту надходить менше вологи, до того ж канали її руху перекриті шкідниками і грибковими захворюваннями, які стрімко і у великій кількості розмножуються. А в умовах сьогоднішніх кліматичних змін здорове стійке соснове дерево зрілого або дозріваючого віку після ураження може загинути всього за 2—3 тижні.
Окрім осередків шкідників, у лісах Волинського ОУЛМГ близько 30 тисяч гектарів насаджень всихають внаслідок зміни метеорологічних умов, які також вносять корективи у ведення лісового господарства. Сьогодні лісники мусять свою основну діяльність – посадку лісу, догляд за ним, охорону, заготівлю та переробку – співвідносити з необхідністю протидії всиханню дерев.
Лісогосподарства Волинського ОУЛМГ протягом 2015 року на 10 794 гектарах насаджень провели винищувальні біологічні заходи боротьби зі шкідниками та хворобами (розвішування шпаківень, огородження та розселення мурашників тощо). Наразі всі наші підприємства проводять інвентаризацію шкідників та хвороб лісу, визначають їхню кількість, що виявлена вже цього року (див. діаграму).
Усі 1120 співробітників державної лісової охорони Волинського ОУЛМГ систематично ведуть лісопатологічне обстеження, причому 689 із них – майстри, які працюють безпосередньо на закріплених за ними дільницях. Якщо під час обходу вони виявляють можливі осередки шкідника чи хвороби, то негайно повідомляють свого керівника, оформивши листок сигналізації. Протягом трьох днів сигнал від майстрів перевіряється і складається відповідний акт. Якщо підозра підтверджується, інженери охорони та захисту лісу ставлять цей осередок шкідника чи хвороби лісу на облік. Працівники державного спеціалізованого лісозахисного підприємства «Рівнелісозахист» також проводять на Волині вибірковий лісопатологічний огляд. За результатами інвентаризації осередків шкідників і хвороб інженери охорони і захисту лісу наших лісгоспів складають план санітарно–оздоровчих заходів на наступний рік.
Найефективнішим засобом боротьби з короїдом нині залишаються санітарні рубки. Причому з урахуванням стрімкого розповсюдження верхівкового короїда часто необхідна суцільна санітарна рубка. Але в очах громадськості цей засіб боротьби зі шкідниками дискредитований, що ускладнює роботу з очистки лісу і запобігання розповсюдження шкідників.
САНІТАРНІ РУБКИ ЯК ХІРУРГІЧНИЙ ЗАСІБ
Я переконаний: жоден професійний лісівник не погодиться ліквідовувати ділянки здорових дерев дозріваючого віку під виглядом суцільних санітарних рубок. Вирубування хворих насаджень ми проводимо не для знищення лісу, а для його порятунку. Лісове господарство не закінчується на річній заготівлі і реалізації деревини, а передбачає планове ведення з одночасним збереженням масивів на майбутнє. А в регіонах, багатих на лісовий ресурс, до яких належить і Волинь, для ефективного ведення господарської діяльності лісгоспам достатньо площ головного користування.
Я вже неодноразово підкреслював, що наявність незаконних рубок ніхто не заперечує. Боротьба з ними залишається пріоритетом у роботі ВОУЛМГ. Особисто для себе я визначив два головних завдання, які хотів би вирішити на посаді керівника ВОУЛМГ. Перше: скорочення незаконних рубок як мінімум на 40% до кінця поточного року. Звісно, цілковито до метра кубічного об’єм незаконних рубок визначити неможливо. Проте ми посилюємо заходи охорони, відповідальність для наших робітників за незаконне користування лісом.
Друге: дуже хочу, щоб лісові господарства Волині поступово перейшли від суцільних санітарних вирубок на вибіркові, як це відбувається у Європі. Для цього потрібно вчасно запобігти розповсюдженню шкідників і хвороб. А значить, повинен діяти чіткий механізм моніторингу і реагування на випадки ураження лісу.
Наше обласне управління плідно співпрацює з науковою групою Поліського філіалу науково–дослідного інституту лісового господарства та агролісомеліорації ім. Висоцького, яка вже протягом декілька років вивчає проблему всихання сосни в регіоні. На прохання ВОУЛМГ ці науковці взялися за спільне проведення навчальних семінарів для працівників лісогосподарських підприємств. До цих занять ми долучили представників органів місцевого самоврядування з усієї Волині. Уже проведено з два десятки таких семінарів. Для обстеження лісових насаджень, щоб визначати достовірно межі і площі розповсюдження верхівкового короїда, працівники державної лісової охорони частково застосовують квадрокоптер. Зараз працівники ВОУЛМГ складають інтерактивну карту, на якій відмічаються осередки шкідників і всихання сосни. Карта за два тижні з’явиться на сайті управління і буде постійно оновлюватись.
Разом із науковцями проводимо роз’яснювальну роботу і серед населення. Наразі люди вже самі, спостерігаючи, наскільки швидко збільшується кількість всихаючих сосен, скаржаться, що вчасно не вирубуються хворі дерева.
Щоб оперативно реагувати на сигнали тривоги, потрібно прискорити процедуру затвердження дозволу на санітарні рубки. Через заполітизованість цього питання навколо нього виникла суспільна напруга, узгодження санітарних рубок затягується. Іноді сам акт патологічного обстеження займає одну сторінку, а до нього додаються дві сторінки підписів.
Щоб оперативно реагувати на сигнали тривоги, потрібно прискорити процедуру затвердження дозволу на санітарні рубки. Через заполітизованість цього питання навколо нього виникла суспільна напруга, узгодження санітарних рубок затягується. Іноді сам акт патологічного обстеження займає одну сторінку, а до нього додаються дві сторінки підписів.
Нещодавно Кабмін ухвалив нову редакцію Санітарних правил у лісах України. До їх розробки Держлісагентство залучало науковців, експертів Всесвітнього банку, членів неурядових екологічних організацій, громадських активістів, журналістів. Сподіваюсь, нові правила знімуть суспільну напругу навколо санітарних рубок і лісівники не втрачатимуть час на громадські дискусії і суперечки. Адже згідно з цими правилами, до комісії, яка визначає доцільність проведення суцільної санітарної рубки, включено представників органів місцевого самоврядування.
Також у нових нормах закладено низку положень, які додадуть прозорості процедурі проведення санітарних рубок. Наприклад, в обов’язковому порядку всі користувачі лісів повинні оприлюднювати на своїх сайтах плани, картосхеми суцільних санітарних рубок з обґрунтуванням їхньої доцільності, а також протягом дня офіційно повідомляти облдержадміністрації та місцеві ради.
Новими санітарними правилами передбачені кроки для мінімізації шкоди лісовій екосистемі. Так, проводити суцільні санітарні рубки дозволяється виключно за крайньої необхідності: при пошкодженнях шкідниками і хворобами, пожежами, стихіями і людською діяльністю, що призвели до загибелі дерев. І обов’язково на вирубаній ділянці лісові насадження повинні бути відновлені.
Щоб не виникало ситуацій, коли представники місцевих рад відмовляються підписувати акти патологічного обстеження, посилаючись на те, що вони не є фахівцями, Волинське ОУЛМГ і надалі проводитиме роз’яснювальну роботу з громадськістю з приводу нововведень у нових санітарних правилах.
Проблема масштабного всихання насаджень у великих обсягах – нова для українських лісів і потребує глибокого вивчення. Лісівники і науковці досліджують її на горизонтальному рівні у співробітництві з нашими закордонними колегами. Зокрема, наразі Волинське ОУЛМГ співпрацює з польськими фахівцями: обмінюємося інформацією про переміщення шкідника, вивчаємо їх досвід господарювання в уражених хворобами лісах.
На мою думку, ми зможемо своїми силами загальмувати розповсюдження шкідників і хвороб, якщо буде відпрацьовано чіткий механізм оповіщення і вчасного реагування на сигнали на всіх рівнях: від органів центральної влади до директорів лісогосподарських підприємств. Та поки навколо лісового господарства ще залишаються політичні спекуляції, створюється напруга у суспільстві, лісівникам важко вчасно боротися із цими проблемами.
КОМЕНТАР ФАХІВЦЯ
Василь БОРОДАВКА,
старший науковий співробітник Поліського філіалу Українського науково–дослідного інституту лісового господарства і агролісомеліораціїім. Г. М. Висоцького:
Проблеми, що спостерігаються з ялинниками у Карпатах, можуть спіткати і соснові ліси по всій країні. Зараз на Волині норматив рубок від усіх видів користування – не більше мільйона кубометрів. При цьому, за розрахунками поточного року, майже мільйон кубів вражено шкідниками і хворобами. Ця деревина швидко перетворюється на дрова. І, що найголовніше, вона є базою ураження лісів навколо.
Треба зазначити, що керівник Волинського обласного управління лісового і мисливського господарства Олександр Кватирко усвідомлює, яку загрозу несе верхівковий короїд і всихання сосни. На Волині одними з перших почали впроваджувати оперативний облік уражених ділянок, складати карту розповсюдження шкідника, щоб бачити динаміку процесу. Позитивним є і те, що керівництво Волинського облуправління вивчає досвід сусідніх країн щодо вирішення цього питання. Адже вона не лише українська, а загальноєвропейська. Міжнародна взаємодія у її вивченні була би дуже доцільною. Необхідні спільні професійні дії науковців, лісівників–практиків і відповідних служб лісозахисту, щоб вжити своєчасних адекватних заходів.
На жаль, в Україні ще не зовсім розуміють, наскільки серйозною є загроза для соснових лісів, що методи, якими боролись раніше, вже не рятують ситуацію.
На жаль, в Україні ще не зовсім розуміють, наскільки серйозною є загроза для соснових лісів, що методи, якими боролись раніше, вже не рятують ситуацію. Нам потрібні фахівці з патологій лісу. До того ж наразі ця екологічна проблема ускладнюється системними проблемами в управлінні лісовим господарством.
Якщо терміново не вжити необхідних заходів для локалізації осередків розповсюдження шкідників і хвороб по всій країні, то вже за кілька років «популярне» нині питання боротьби з суцільними санітарними рубками відпаде саме по собі. Ігнорування проблеми всихання сосни загрожує великою вірогідністю пандемії патогенних організмів, і тоді вже знадобляться радикальні заходи боротьби – спалювання великих обсягів ураженої деревини, як це у свій час робили у Сполучених Штатах і Канаді.
31 жовтня 2016, 18:52