І заплодоносять кедри

Одне з найбільш довговічних дерев — кедр, який не дуже добре приживається на українських теренах, — посадив у міському парку імені Шевченка у Рівному садівник-експериментатор Олександр Побережний. У такий спосіб він на благодійних засадах зробив внесок в озеленення рідного міста.

Щоправда, із сотні прижилося лише шістдесят дерев корейської та сибірської порід. Через декілька років, як і вимагає технологія, кедри доведеться заново пересадити в інші підготовлені місця. Це, зокрема, має вплинути і на рясне плодоносіння. Утім, на перші кедрові горіхи відвідувачам парку доведеться добряче зачекати, бо ці дерева починають плодоносити з 20-річного віку. Зате потім цієї смакоти спробує не одне покоління.

Млинів Рівненської області.
Євген ЦИМБАЛЮК.





На знімку: висаджувати кедри в центральному парку Рівного Олександрові Побережному допомагали юні садівники, зокрема і його син.

Фото надане автором.

golos.com.ua

Далі...

Санітарні правила в лісах України

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

від 26 жовтня 2016 р. N 756

Київ

Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 27 липня 1995 р. N 555 і від 12 травня 2007 р. N 724

Внести до постанов Кабінету Міністрів України від 27 липня 1995 р. N 555 "Про затвердження Санітарних правил в лісах України" (ЗП України, 1995 р., N 10, ст. 253; Офіційний вісник України, 2013 р., N 82, ст. 3041; 2016 р., N 26, ст. 1027) і від 12 травня 2007 р. N 724 "Про затвердження Правил поліпшення якісного складу лісів" (Офіційний вісник України, 2007 р., N 37, ст. 1478; 2012 р., N 1, ст. 21; 2013 р., N 82, ст. 3041; 2016 р., N 26, ст. 1027) зміни, що додаються.

Прем'єр-міністр України

В. ГРОЙСМАН

Інд. 75

ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 26 жовтня 2016 р. N 756

ЗМІНИ,
що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України від 27 липня 1995 р. N 555 і від 12 травня 2007 р. N 724

1. Санітарні правила в лісах України, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 27 липня 1995 р. N 555, викласти в такій редакції:

"ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 27 липня 1995 р. N 555
(в редакції постанови Кабінету Міністрів України
від 26 жовтня 2016 р. N 756)

САНІТАРНІ ПРАВИЛА В ЛІСАХ УКРАЇНИ

1. Санітарні правила в лісах України - сукупність норм щодо здійснення заходів з поліпшення санітарного стану лісів та санітарних вимог, які встановлюються з метою охорони та захисту лісів під час ведення лісового господарства, використання лісових ресурсів та проведення робіт, не пов'язаних з веденням лісового господарства, підприємствами, установами, організаціями та громадянами.

2. Заходи з поліпшення санітарного стану лісів здійснюються власниками лісів, постійними лісокористувачами з метою оздоровлення насаджень у максимально стислі строки за умови недопущення негативного впливу на навколишнє природне середовище. Зазначені заходи є частиною комплексу профілактичних заходів, які здійснюються з метою збереження стійкості насаджень, запобігання розвитку патологічних процесів у лісі, зменшення шкоди, що завдається шкідниками, хворобами, ліквідації наслідків аварій та стихійного лиха.

3. Види, обсяги, строки, місце та особливості здійснення заходів з поліпшення санітарного стану лісів визначаються державними спеціалізованими лісозахисними підприємствами, органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, територіальними органами Держлісагентства, а також власниками лісів, постійними лісокористувачами на основі погоджених відповідно до вимог статті 29¹ Лісового кодексу України матеріалів лісовпорядкування, а також результатів оцінки санітарного стану лісових насаджень.

4. Для поліпшення санітарного стану лісів здійснюються такі заходи:

вибіркові санітарні рубки;

суцільні санітарні рубки;

ліквідація захаращеності;

профілактика виникнення та поширення осередків шкідників і хвороб лісу, боротьба з ними та захист заготовленої деревини від шкідників і хвороб лісу.

5. Заходи з поліпшення санітарного стану лісів здійснюються незалежно від віку насаджень у лісах усіх категорій.

Захист лісів на земельних ділянках зони відчуження та зони безумовного (обов'язкового) відселення, що зазнали радіоактивного забруднення, здійснюються в порядку, встановленому Законом України "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи", Лісовим кодексом України та іншими актами законодавства.

Строки та місця здійснення заходів з поліпшення санітарного стану лісів визначаються з урахуванням вимог статті 39 Закону України "Про тваринний світ".

Заходи з поліпшення санітарного стану лісів у межах природно-заповідного фонду здійснюються відповідно до Закону України "Про природно-заповідний фонд України", інших актів законодавства щодо збереження пралісів і старовікових насаджень та цих Правил.

Заходи з поліпшення санітарного стану лісів плануються і здійснюються на основі матеріалів лісовпорядкування, а також санітарних та лісопатологічних обстежень, а в межах природно-заповідного фонду - відповідно до вимог проектів організації територій та об'єктів природно-заповідного фонду та/або положень про них з урахуванням специфіки, ступеня та періоду пошкодження насаджень, біології деревних порід, шкідників та збудників хвороб лісу.

Складений власником лісів, постійним лісокористувачем перелік заходів з поліпшення санітарного стану лісів (додаток 1) погоджується державним спеціалізованим лісозахисним підприємством, органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим та відповідним територіальним органом Держлісагентства (у межах природно-заповідного фонду - погоджується також обласними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища).

Орган виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, відповідний територіальний орган Держлісагентства протягом одного робочого дня після погодження переліку заходів з поліпшення санітарного стану лісів інформує про це обласну, Київську та Севастопольську міські держадміністрації, а на території Автономної Республіки Крим - орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища та забезпечує оприлюднення зазначеного переліку на своєму веб-сайті з метою інформування громадськості.

Для погодження переліку заходів з поліпшення санітарного стану лісів власники лісів, постійні лісокористувачі подають державному спеціалізованому лісозахисному підприємству, органу виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим та відповідному територіальному органу Держлісагентства (у межах природно-заповідного фонду - також обласним, Київській та Севастопольській міським держадміністраціям, а на території Автономної Республіки Крим - органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища) такі документи:

копії матеріалів лісовпорядкування;

копії матеріалів обліку лісових пожеж чи матеріалів обліку осередків шкідників і хвороб лісу, актів лісопатологічних обстежень насаджень;

копії повідомлень про появу ознак погіршення санітарного стану лісових насаджень (додаток 2).

У межах природно-заповідного фонду власники лісів, постійні лісокористувачі також подають державному спеціалізованому лісозахисному підприємству, органу виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим та відповідному територіальному органу Держлісагентства:

копії матеріалів проектів організації територій та об'єктів природно-заповідного фонду та/або положень про них, що регламентують здійснення заходів з поліпшення санітарного стану лісів на таких територіях чи об'єктах;

копія рішення науково-технічної ради установи природно-заповідного фонду про доцільність здійснення таких заходів.

У заповідних зонах біосферних заповідників, національних природних і регіональних ландшафтних парків, на території природних заповідників, пам'яток природи, заповідних урочищ забороняється проведення суцільних санітарних рубок, вирубування дуплястих, сухостійних, фаутних дерев та ліквідація захаращеності.

У зонах регульованої і стаціонарної рекреації національних природних парків, буферних зонах біосферних заповідників, загальнозоологічних, ботанічних, лісових, орнітологічних та ландшафтних заказниках забороняється проведення суцільних санітарних рубок.

Забороняється здійснення заходів з поліпшення санітарного стану лісів навколо місць гніздування хижих птахів, занесених до Червоної книги України (радіусом 500 метрів), та чорного лелеки (радіусом 1000 метрів), токовищ глухарів, тетеруків (радіусом 300 метрів).

У разі термінової необхідності за рішенням науково-технічної ради природного заповідника на території такого заповідника можуть здійснюватися заходи з поліпшення санітарного стану лісів, спрямовані на охорону природних комплексів, ліквідацію наслідків аварій та стихійного лиха, що не передбачені проектом організації території природного заповідника та охорони його природних комплексів.

6. Санітарні рубки призначаються в насадженнях, ушкоджених пожежами, шкідниками, хворобами лісу, внаслідок аварій та стихійного лиха, що викликають деградацію лісових деревостанів.

Насадження, пошкоджені верховою лісовою пожежею, відводяться під санітарну рубку після завершення її гасіння в максимально стислі строки.

Листяні насадження під санітарну рубку відводяться за наявності листя на деревах, крім ділянок лісу, пошкоджених внаслідок аварій та стихійного лиха.

Насадження, уражені омелою, кореневою губкою та осіннім опеньком, відводяться під санітарні рубки протягом року.

Призначення санітарних рубок здійснюється з урахуванням категорій стану дерев (додаток 3).

7. У насадженнях, пошкоджених внаслідок аварій та стихійного лиха, заходи з поліпшення санітарного стану лісів здійснюються позачергово.

8. Відбір дерев для санітарних рубок у межах природно-заповідного фонду проводиться за участю головного природознавця, а на територіях та об'єктах природно-заповідного фонду, для яких не створюються спеціальні адміністрації, - за участю посадової особи, відповідальної за охорону навколишнього природного середовища, підприємства, установи та організації, у віданні яких перебувають такі території та об'єкти.

9. Здійснення заходів з поліпшення санітарного стану лісів передбачає застосування найефективніших методів і технологій, запобігання негативному впливу на стан навколишнього природного середовища та максимально стислі строки їх здійснення з урахуванням стану насаджень, особливостей розвитку шкідників, хвороб лісу і наслідків аварій та стихійного лиха.

10. Власники лісів, постійні лісокористувачі відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 14 березня 2012 р. N 208 "Про обмін інформацією про проведення рубок деревини у лісах"подають Мінприроди в установленому ним порядку інформацію про проведення рубок деревини в лісах, яка оприлюднюється на офіційному веб-сайті Мінприроди.

11. Після проведення санітарних рубок власники лісів, постійні лісокористувачі на основі актів огляду місць рубок проектують заходи з відновлення лісів на відповідних ділянках і забезпечують створення високопродуктивних деревостанів з високими захисними властивостями відповідно до Правил відтворення лісів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 1 березня 2007 р. N 303 (Офіційний вісник України, 2007 р., N 16, ст. 589).

Вибіркові санітарні рубки

12. Вибіркові санітарні рубки проводяться власниками лісів, постійними лісокористувачами шляхом вилучення з насаджень сухостійних, відмираючих, дуже ослаблених внаслідок пошкодження насаджень пожежами, шкідниками, хворобами лісу і внаслідок аварій та стихійного лиха окремих дерев або їх груп.

13. Власники лісів, постійні лісокористувачі призначають на основі матеріалів лісовпорядкування, лісопатологічних обстежень та повідомлень про появу ознак погіршення санітарного стану лісових насаджень вибіркові санітарні рубки, про що інформують обласну, Київську та Севастопольську міські держадміністрації, а на території Автономної Республіки Крим - орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища та орган місцевого самоврядування, на території якого зростають насадження, що потребують вибіркової санітарної рубки.

У межах природно-заповідного фонду вибіркові санітарні рубки призначаються за погодженням з обласними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища.

14. Сухостійні, відмираючі, дуже ослаблені внаслідок пошкодження пожежами, шкідниками, хворобами лісу і внаслідок аварій та стихійного лиха дерева відбираються для рубки до масового заселення їх стовбуровими шкідниками або ураження хворобами.

15. Відбір для рубки дерев, пошкоджених пожежами, проводиться на підставі результатів оцінки вогневих уражень стовбура, кореневих лап, крони і загального стану дерев.

Під час відбору дерев для рубки у соснових насадженнях за найбільш достовірну ознаку життєздатності дерев береться ступінь обгорання кореневої шийки, кореневих лап, відмирання камбію в нижній частині стовбура, смоловиділення, які охоплюють понад 50 відсотків периметра стовбура, а у вологих умовах - ступінь обгорання кореневих лап і кореневої шийки (критичний ступінь - 3/4 периметра стовбура і більше).

16. У насадженнях, пошкоджених вітром і внаслідок аварій та стихійного лиха, в першу чергу для рубки призначаються дерева з поваленими чи зламаними стовбурами.

17. Під час відбору свіжозаселених стовбуровими шкідниками дерев для рубки враховується загальний стан таких дерев.

Відбір пошкоджених дерев для рубки здійснюється з урахуванням біологічних особливостей найпоширеніших шкідників.

18. Відбір дерев для рубки в осередках хвоє- і листогризучих шкідників проводиться після відновлення хвої (листя).

19. У хвойних насадженнях, пошкоджених кореневою губкою та опеньком, а також у листяних насадженнях, уражених опеньком, вирубуванню підлягають дерева III - VI категорій стану.

20. Дерева, уражені смоляним раком-сірянкою, підлягають вирубуванню, якщо рана охоплює понад 1/2 периметра стовбура.

21. У насадженнях, пошкоджених судинним мікозом, вирубуванню підлягають дерева IV - VI категорій стану, в осередках голландської хвороби в'язових - дерева III - VI категорій стану.

Дерева дуба, уражені поперечним раком, підлягають видаленню лише за умови, що рана охоплює 100 відсотків периметра стовбура.

Дерева ясена, уражені бактеріальним або східчастим раком, видаляються в разі охоплення ранами в одному або декількох місцях понад 1/2 периметра стовбура.

22. В осередках некрозно-ракових хвороб ялиці відбір пошкоджених дерев для рубки проводиться у разі пошкодження ранами понад 1/2 периметра стовбура.

23. У насадженнях хвойних і цінних листяних порід з гнилевими хворобами стовбурів вирубуванню підлягають дерева з плодовими тілами дереворуйнівних грибів. Дерева з дуплами залишаються з метою забезпечення лісової фауни природним укриттям.

У насадженнях берези, акації, тополі, верби видаленню підлягають дерева з плодовими тілами дереворуйнівних грибів та іншими патологічними ознаками.

24. Дерева з рослинами-напівпаразитами (омелою та іншими) III - VI категорій стану підлягають вирубуванню.

25. Дерева з пошкодженнями стовбура підлягають вирубуванню, якщо розмір обдирів (погризів) кори становить не менш як 3/4 периметра стовбура.

26. Під час відведення насадження для проведення вибіркових санітарних рубок проводиться нумерація дерев, що підлягають вирубуванню, починаючи з тих, що мають ступінь товщини стовбура 24 сантиметри і більше на висоті 1,3 метра, та складається нумераційна відомість дерев, призначених для вибіркової санітарної рубки (додаток 4) із зазначенням породи, категорії технічної придатності і підстав для відбору їх для рубки.

Суцільні санітарні рубки

27. Суцільні санітарні рубки проводяться шляхом вирубування сухостійних, відмираючих і дуже ослаблених дерев, пошкоджених пожежами, шкідниками, хворобами лісу і внаслідок аварій та стихійного лиха, лише у деревостанах, в яких проведення вибіркових санітарних рубок призведе до зменшення повноти насаджень нижче 0,1.

Мінімальна площа суцільної санітарної рубки становить 0,1 гектара, а максимальна - визначається фактичними розмірами пошкодженого насадження, де необхідно провести таку рубку.

Під час проведення суцільних санітарних рубок застосовуються технології, які дають змогу максимально зберігати дерева, що не підлягають вирубуванню, підріст, підлісок, трав'яний покрив та ґрунти.

28. Обсяги ліквідної деревини, яка заготовляється під час проведення суцільних санітарних рубок у пристиглих, стиглих та перестійних насадженнях у категоріях лісів, де дозволено проведення рубок головного користування, зараховуються до обсягів використання розрахункової лісосіки та обсягів фактично заготовленої в порядку рубок головного користування деревини.

У разі проведення внаслідок аварій та стихійного лиха суцільних санітарних рубок у категоріях лісів, де дозволено проведення рубок головного користування в обсягах, які разом з обсягами проведених рубок головного користування перевищують встановлену розрахункову лісосіку, виділення ділянок під рубки головного користування на наступний рік зменшується на обсяг такого перевищення.

У разі виникнення потреби у проведенні суцільних санітарних рубок у категоріях лісів, де дозволено проведення рубок головного користування в обсягах, які перевищують розрахункову лісосіку за весь період її дії, проведення рубок головного користування припиняється.

29. Для визначення характеристики насаджень рівномірно закладаються кругові пробні площі постійного або змінного радіуса (реласкопічні), кількість яких визначається відповідно до нормативних документів з таксації лісу. Допускається закладення пробних площ прямокутної форми, на яких проводиться облік дерев за категоріями стану з кількістю не менш як 100 дерев основної породи. Якщо площа насадження досягає 100 гектарів, то загальна площа проб має становити не менш як 2 відсотки площі насадження, понад 100 гектарів - не менш як 1 відсоток площі насадження.

Для визначення ступеня пошкодження насаджень у межах природно-заповідного фонду кількість пробних площ збільшується вдвічі.

Пробні площі на місцевості закріплюються пікетними кілками із зазначенням порядкового номера та схематично наносяться на план лісової ділянки, на якій необхідно провести суцільну санітарну рубку.

Результати обстежень на пробних площах оформляються у картці пробних площ обстеження санітарного стану насаджень згідно з додатком 5.

30. Доцільність призначення суцільної санітарної рубки визначається комісією, утвореною за рішенням власників лісів, постійних лісокористувачів, які надають інформацію про утворення такої комісії територіальним органам Держекоінспекції.

До складу комісії входять представники органу виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим або територіального органу Держлісагентства, органу місцевого самоврядування, на території якого зростають насадження, що потребують суцільної санітарної рубки, державного спеціалізованого лісозахисного підприємства, власника лісів, постійного лісокористувача.

Для обстеження насаджень у межах природно-заповідного фонду до складу комісії включається також представник обласної, Київської та Севастопольської міської держадміністрації, а на території Автономної Республіки Крим - органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища.

За результатами такого обстеження складається акт обстеження насаджень, що потребують суцільної санітарної рубки, в якому зазначаються категорія лісів, таксаційна характеристика насаджень за матеріалами лісовпорядкування, причини їх пошкодження, всихання, обґрунтування необхідності проведення суцільної санітарної рубки та строків її проведення, а також пропонуються способи і строки лісовідновлення, заходи щодо оздоровлення, запобігання зараженню або пошкодженню суміжних насаджень.

31. Пропозиції щодо проведення суцільної санітарної рубки в лісах усіх категорій подають орган виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, відповідні територіальні органи Держлісагентства власникам лісів, постійним лісокористувачам та протягом одного робочого дня з моменту надання таких пропозицій інформують про це обласну, Київську та Севастопольську міські держадміністрації, а на території Автономної Республіки Крим - орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища, орган місцевого самоврядування, на території якого зростають насадження, що потребують суцільної санітарної рубки, та забезпечують інформування громадськості шляхом оприлюднення на своїх веб-сайтах таких пропозицій.

32. Для підготовки пропозицій щодо проведення суцільних санітарних рубок власники лісів, постійні лісокористувачі подають органу виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, територіальним органам Держлісагентства такі документи:

акт обстеження насаджень, що потребують суцільної санітарної рубки;

зведену відомість насаджень, що потребують суцільної санітарної рубки (додаток 6);

зведену відомість пробних площ, закладених у насадженнях, що потребують суцільної санітарної рубки (додаток 7);

плани лісових насаджень, що потребують суцільної санітарної рубки, з нанесеною на них схемою пробних площ.

У межах природно-заповідного фонду власники лісів, постійні лісокористувачі також подають органу виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, відповідним територіальним органам Держлісагентства:

копії матеріалів проектів організації територій та об'єктів природно-заповідного фонду та/або положень про них, що регламентують здійснення заходів з поліпшення санітарного стану лісів на таких територіях чи об'єктах;

копію рішення науково-технічної ради установи природно-заповідного фонду про доцільність здійснення таких заходів.

33. У разі коли під час проведення суцільної санітарної рубки виявлено осередки шкідників та хвороб лісу, власники лісів, постійні лісокористувачі вживають додаткових заходів до запобігання поширенню таких осередків та збільшенню їх чисельності.

Ліквідація захаращеності

34. Ліквідація захаращеності здійснюється шляхом прибирання поваленого сухостою (з відхиленням стовбура більше ніж на 30 градусів від вертикальної осі) та хмизу.

35. Ліквідація лісосічної захаращеності незалежно від її обсягів призначається власниками лісів, постійними лісокористувачами та здійснюється в процесі рубок.

У межах природно-заповідного фонду ліквідація захаращеності здійснюється відповідно до вимог відповідних проектів організації територій та об'єктів природно-заповідного фонду та/або положень про них, що регламентують здійснення заходів з поліпшення санітарного стану лісів на таких територіях чи об'єктах.

Ліквідація позалісосічної захаращеності призначається та здійснюється одночасно з іншими лісогосподарськими заходами. Як окремий захід ліквідація позалісосічної захаращеності проводиться у разі, коли здійснення інших лісогосподарських заходів недоцільне, а обсяг захаращеності на одному гектарі насадження становить у молодняках 1 і більше куб. метрів, а в середньовікових, пристиглих, стиглих та перестійних деревостанах - 3 і більше куб. метрів. Ліквідація позалісосічної захаращеності здійснюється позачергово в лісах, що виконують санітарно-гігієнічні та оздоровчі функції, в захисних смугах уздовж доріг, а також у хвойних лісах усіх категорій.

З урахуванням цільового призначення лісів та природних особливостей регіону орган виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, територіальні органи Держлісагентства можуть прийняти рішення про ліквідацію захаращеності (у межах природно-заповідного фонду, за погодженням з обласними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища) в менших обсягах.

36. Підлягають збереженню окремі повалені сухостійні дерева, які слугують середовищем існування та захисту інших об'єктів живої природи, про що робиться відмітка у матеріалах відводу та лісорубному квитку.

Під час проведення робіт з ліквідації захаращеності в лісах у межах природно-заповідного фонду (крім хвойних молодняків за межами природних заповідників, заповідних зон і заповідних урочищ) необхідно передбачати залишок неліквідної деревини обсягом не менш як 30 куб. метрів на один гектар.

Профілактика виникнення та поширення осередків шкідників і хвороб лісу та боротьба з ними

37. Заходи щодо запобігання виникненню та поширенню осередків шкідників і хвороб лісу плануються та здійснюються власниками лісів, постійними лісокористувачами.

38. Обробка круглих лісоматеріалів здійснюється біологічними чи хімічними препаратами, використання яких дозволено в Україні.

39. Заходи щодо запобігання заселенню деревини шкідниками і пошкодженню грибами здійснюються одночасно із заготівлею деревини з урахуванням видового складу і біології розвитку шкідників і хвороб лісу та їх шкодочинності.

Санітарні вимоги до проведення рубок та використання лісових ресурсів

40. Під час проведення вибіркових і поступових рубок головного користування, рубок формування і оздоровлення лісів першочерговому вирубуванню підлягають дерева IV - VI категорій стану.

41. Під час проведення рубок формування і оздоровлення лісів у загущених культурах сосни з високою чисельністю коренегризів не допускається зменшення повноти насадження нижче 0,7. Домішки листяних порід (до 20 - 30 відсотків за складом) і підлісок при цьому зберігаються.

Забороняється проведення таких рубок лінійним способом у соснових культурах III - V класів бонітету з повнотою насадження нижче 0,9 і міжряддями завширшки понад 2 метри та у районах можливого виникнення осередків коренегризів.

42. Під час розробки лісосік, а також проведення інших робіт здійснюються заходи щодо мінімізації пошкодження дерев, що не підлягають вирубуванню, зокрема за межами лісосік.

На кожну лісосіку до початку її розробки складається карта технологічного процесу розроблення лісосіки (далі - технологічна карта), яка з урахуванням конкретних умов відображає лісівничі та організаційні вимоги до проведення робіт. У технологічній карті міститься перелік підготовчих робіт, визначається схема розробки лісосіки з нанесенням на неї виробничих об'єктів, устаткування, доріг, волоків, способи проведення лісозаготівельних операцій (напрям звалювання дерев, обрубування сучків, трелювання, спуск, кряжування, сортування, штабелювання, навантаження деревини, очищення місць рубок), установлюється черговість розробки пасік, передбачаються заходи щодо охорони праці та визначаються природоохоронні вимоги (запобігання ерозії ґрунтів, збереження підросту, дерев цінних порід, дерев-насінників тощо).

Не допускається пошкодження дерев до ступеня неприпинення їх росту на пологих і спадистих схилах - понад 8 відсотків, на стрімких схилах - понад 10 відсотків кількості залишених дерев.

43. Дерева (насадження), що визначаються для заготівлі живиці та деревних соків, попередньо обстежуються власниками лісів, постійними лісокористувачами з метою визначення їх санітарного стану.

Не призначаються для заготівлі живиці та деревних соків дерева (насадження) в осередках поширення шкідників та хвороб лісу, а також насадження, пошкоджені унаслідок аварій та стихійного лиха, в яких кількість дерев I і II категорій стану не досягає 75 відсотків загальної кількості.

Державний нагляд (контроль) за додержанням Санітарних правил в лісах України та моніторинг санітарного стану лісів

44. Державний нагляд (контроль) за додержанням цих Правил здійснює Держекоінспекція.

45. Власники лісів, постійні лісокористувачі щороку подають органу виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, територіальним органам Держлісагентства, а також державним спеціалізованим лісозахисним підприємствам інформацію про розроблені та здійснені заходи, спрямовані на збереження, охорону та захист лісів, в якій відображають санітарний стан лісів, обсяги здійснених заходів з поліпшення санітарного стану лісів, визначають основні заходи щодо запобігання чи ліквідації наслідків аварій та стихійного лиха.

Орган виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, територіальні органи Держлісагентства узагальнену інформацію про збереження, охорону та захист лісів надсилають Держлісагентству та Мінприроди.


ДОДАТКИ

Далі...

На Тернопіллі лісівники відправляли крадену деревину до Європи

Прокуратура області розслідує та здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні розпочатому за ч. 4 ст. 191 КК України (Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем) та ч. 4 ст. 358 КК України (Підроблення документів, печаток, штампів та бланків, збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів)

Нагадаємо, розслідуванням встановлено, що працівники лісового господарства впродовж 2015-2016 років через своїх родичів та знайомих, оформлених підприємцями, на підставі підроблених документів щодо походження деревини, експортували лісопродукцію до країн Європи.

У межах кримінального провадження на початку жовтня цього року було проведено близько 20 обшуків на території трьох областей Західного регіону та вилучено 12 000 доларів США, комп‘ютерну техніку та документацію.31 жовтня 2016 року працівники прокуратури спільно із співробітниками Управління захисту економіки в Тернопільскій області додатково провели23 обшуки у підприємців щодо реалізації лісопродукції.Вилучено документи та близько 100 метрів куб. деревини.

Розслідування у кримінальному провадженні триває.

info.te.ua

Далі...

Варто знати. ВІДЕО

Національна телекомпанія України * Волинська регіональна дирекція:

Опубликовано: 1 нояб. 2016 г.

Ліс – надзвичайне багатство і величезний природній ресурс. Знищення лісових насаджень призводить до порушень в екологічних системах, загибелі тварин і комах, а люди втрачають можливість заробітку, дихати чистим повітрям та насолоджуватись красою природи. Сьогодні ми говоритимемо про збереження та охорону волинських лісів, а також про те, що кожен із нас може зробити для цієї важливої справи.

Гості студії - Борис Бабеляс, начальник відділу лісового господарства обласного управління лісового та мисливського господарства та Богдан Ковальчук, головний лісничий державного підприємства «Городоцьке лісове господарство» (Маневицький район).

Далі...

На 3 гектарах лісу в селі на Рівненщині побудували банний комплекс? ВІДЕО

TVRivne1: На 3 гектарах лісу в селі на Рівненщині побудували банний комплекс?

Далі...

Як на Прикарпатті крали ліс сто років тому

Схеми незаконної вирубки лісу не змінилися за сотню років

Як повідомляв Kurier Stanisławowski на початку листопада 1906 року, в лісовому господарстві Прикарпаття несподівано вибухнув гучний скандал. Комісія, яку делегувала управа лісівництва до Надвірнянського повіту, виявила великі розкрадання у державних лісах біля села Зеленої, які вчинили підприємці у змові з тамтешніми лісничими, пише Богдан Скаврон в огляді "Станиславів 110 років тому очима газети Kurier Stanisławowski" на сайті Збруч.

"Наприклад, один підприємливий єврей, який мав дозвіл на вирубку на 5000 моргів лісу, вирубав його на площі аж 15 тисяч моргів. Інший, замість того, щоб витяти так звані «вітроломи», повирубував найкращі дерева", – повідомляла газета.

Головним фігурантом справи був такий собі лісоторговець М. Л. Шерер. Отримавши дозвіл на вирубку 5 тисяч кубометрів "вітролому", він домовився з тутешніми лісниками і вирубав здоровий ліс, причому – вдвічі більше, ніж йому було погоджено.

Разом з підручним Розенкранцом його відразу арештували (ще один помічник на прізвище Кац був оголошений в розшук). Арештовано було також двох лісничих, Тадеуша Хмельовського та Зигмунда Куршвайна, та трьох працівників лісової охорони: Малиновського, Габла й Максимчука.

"Про те, що розкрадання були дуже великі, свідчить те, що один з підприємців хотів відкупитися за 80 тисяч корон, щоби його не брали під арешт на час слідства", – зауважив "Kurier Stanisławowski".

kurs.if.ua

Далі...

Санітарні правила в лісах України

Текст документа:“Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 27 липня 1995 р. № 555 і від 12 травня 2007 р. № 724 ” № 756 — редакція від  26.10.2016

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ ПОСТАНОВА від 26 жовтня 2016 р. № 756 Київ Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 27 липня 1995 р. № 555 і від 12 травня 2007 р. № 724 Внести до постанов Кабінету Міністрів України від 27 липня 1995 р. № 555 “Про затвердження Санітарних правил в лісах України” (ЗП України, 1995 р., № 10, ст. 253; Офіційний вісник України, 2013 р., № 82, ст. 3041; 2016 р., № 26, ст. 1027) і від 12 травня 2007 р. № 724 “Про затвердження Правил поліпшення якісного складу лісів” (Офіційний вісник України, 2007 р., № 37, ст. 1478; 2012 р., № 1, ст. 21; 2013 р., № 82, ст. 3041; 2016 р., № 26, ст. 1027) зміни, що додаються. Прем’єр-міністр України                                                       В. ГРОЙСМАН Інд. 75 Зміни, що додаються: http://www.kmu.gov.ua/control/uk/cardnpd?docid=249445164

Далі...

Семь коррупционных схем в украинском АПК

Где, как, сколько и что со всем этим делать

Коррупция. Дорого

Локомотив украинской экономики, как зачастую называют аграрный сектор в Украине, помимо 40% валютной выручки дает стране существенную долю коррупционных схем, откатов и взяток. Все потому, что украинские чиновники привыкли, что "если мед, то ложкой". Аграрный бизнес, опасаясь срыва поставок и контрактов, похоже, давно свыкся с мыслью о том, что за все в этой жизни нужно платить.

Коррупцией насквозь пропитан весь аграрный сектор. Несмотря на приход реформаторов и смену правительств старые схемы остаются в ходу, меняются лишь их кураторы и исполнители.

Убытки государства от теневых схем в агросекторе ежегодно исчисляются миллиардами. Только в 2015 году коррупционеры, по подсчетам отраслевых ассоциаций, обогатились на 20 млрд гривен, что превышает уровень полученных аграриями льгот за счет налога на добавленную стоимость в 2014 году - 19,8 млрд.

Liga.net рассказывает о семи самых популярных коррупционных схемах в АПК и предлагает варианты борьбы с ними.

1. Безоплатная приватизация земли

Коррупционная такса чиновника Госгеокадастра - $300-500 за гектар

По закону каждый украинец имеет право приватизировать до 2 га земель сельхозназначения бесплатно. На практике этот процесс в основном сопровождается коррупцией - землю приобретает не законопослушный гражданин (такие обычно слышат один ответ от чиновников - свободной земли нет), а подставные физические лица, которые затем передают полученную землю организатору схемы едва ли не в бесплатную аренду на 50 лет. Коррупционная такса чиновника Госгеокадастра - $300-500 за гектар.

По информации сайта zemderyban.in.ua, только 2015 года в Украине было "бесплатно" предоставлено в собственность 56 800 га. Подобным образом распределялись и земли, предназначенные для участников АТО.

ЦЕНА ВОПРОСА

Объем коррупционных услуг в сфере безоплатной передачи земли - не менее 500 млн грн в год

Как решить проблему

Как минимум - принять законопроект № 4355 о расширении полномочий местных общин в части распоряжения землями, который уменьшает полномочия Держгеокадастра, максимум - просто отменить возможность бесплатной приватизации земли.

2. Махинации с активами Национальной академии аграрных наук и госпередприятий

Около $100 с гектара приносит теневая сдача в аренду государственной земли

Национальная академия аграрных наук Украины имеет в своем распоряжении от 400 000 до 600 000 га (точно никто не знает, даже сами академики). Вместо того чтобы проводить на этих землях научные исследования, их сдают их в аренду за наличные и оставляют деньги себе (около $100 с га).

Академия могла бы приносить в свой бюджет около одного миллиарда гривень в год, сдавая в аренду часть земель официально. Это дало бы возможность учреждению не зависеть от государственного финансирования и спокойно заниматься научной деятельностью. Похоже, в этом никто не заинтересован. Хотя на этот счет есть постановление Верховной Рады и материалы временной следственной комиссии парламента.

ЦЕНА ВОПРОСА

Около 1 млрд грн в год теряет государство на нелегальной аренде земли

Как решить проблему

Ликвидировать Академию, земли передать в распоряжение местным (сельским) советам.

3. Рынок зерновых: получение фитосанитарных сертификатов

Коррупционный тариф - $0,3-0,5 с тонны за фитосанитарный сертификат на некоторые партии зерна при его экспорте

Разрешительные документы при отправке груза - сертификаты качества, результаты проводимых анализов сегодня в Украине продаются.

Классическая стоимость - по $0,3-0,5 с тонны за выдачу фитосанитарного сертификата на некоторые партии зерна при его экспорте. Если не заплатишь - не получишь сертификат или получишь с огромной задержкой, поэтому рискуешь выплатить огромные штрафы за простой судна.

ЦЕНА ВОПРОСА

Коррупционная рента за выдачу сертификатов - не менее 100 млн грн в год

Как решить проблему

Отменить фитосанитарный сертификат, как это было с сертификатами качества зерна, невозможно - он выдается в соответствии с международными обязательствами. Поэтому необходимо передать частным лабораториям право проводить анализы зерна, а за чиновниками оставить только обязанность выдавать сертификаты в случае получения положительных заключений по частной лаборатории.

Важно разработать адекватные критерии в лаборатории, чтобы с одной стороны не превратить это в другую коррупционную схему (когда есть только одна лаборатория, которая принадлежит тому же чиновнику), а с другой, обеспечить надлежащий технический уровень лабораторий, которые имели бы право проводить такие исследования.

4. Услуги ГПЗКУ и Аграрного фонда

Приватизация ГПЗКУ стала бы выходом из ситуации

Государственный зерновой оператор - Государственная продовольственная зерновая корпорация Украины и Аграрный фонд, по словам аграриев, собрали в себе полный спектр коррупционных схем: переплата за предоставление транспортных услуг или услуг хранения зерна, покупка зерна дорого - продажа дешево (иногда одному и тому же контрагенту). В то же время зерно, которое сдали на хранение в элеваторы ГПЗКУ или АФ может просто исчезнуть.

ЦЕНА ВОПРОСА

Только ГПЗКУ за 3 года принесла Украине убытков на 3,5 млрд грн

Как решить проблему

Провести приватизацию этих предприятий.

5. Зерновая логистика

Откаты за первоочередное право доступа к одному вагону-зерновозу достигали нескольких тысяч гривень

В зерновой логистике есть немало возможностей брать взятки. После ограничения максимального веса автозерновозов до 40 тонн и установки весового контроля на дорогах зернопроизводители и трейдеры платят контролерам, чтобы те закрывали глаза на нарушения и перевесы.

Кроме того, не секрет, что в пик сезона не хватает вагонов-зерновозов. По словам собеседников Liga.net, откаты за первоочередное право доступа к одному вагону достигали нескольких тысяч гривень. Сейчас потребность в железнодорожных перевозках в 2,3 раза превышает фактическую подачу зерновозов. Как итог – ежемесячно до 1 млн тонн зерна не вывозится с элеваторов.

ЦЕНА ВОПРОСА

Ежемесячно до одного миллиона тонн зерна не вывозится с элеваторов

Как решить проблему

Отменить весовые ограничения, увеличить подвижной состав зерновозов, разработать правила перевозки товарных грузов совместно с перевозчиками и производителями, экспортерами и чиновниками.

6. Монополия: производство и продажа спирта

В тени находится около 40% рынка

Производство нелегального спирта, из которого не уплачивается акцизный налог - не редкость. По данным производителей алкоголя, из-за наличия нелегального спирта в тени находится около 40% рынка.

Госпредприятие производит спирт, а его часть идет налево и нигде не учитывается. Далее на его основе делают нелегальную или поддельную водку и продают на рынках, вокзалах - там, где нет жесткого контроля в точках продаж.

Второй вариант нелегальной торговли спиртом - оформление партии товара на экспорт, однако при этом до указанного контрагента за рубежом спирт не доезжает, оседая на внутреннем рынке.

Объемы левого спирта знают только организаторы схемы и, возможно, коррумпированные силовики. По оценкам участников рынка, убытки от неуплаченных НДС и акцизов достигают 10 млрд грн в год.

ЦЕНА ВОПРОСА

Убытки государства от неуплаченных НДС и акцизов достигают 10 млрд грн в год

Как решить проблему

Ликвидировать государственную монополию на спирт и приватизировать предприятия, которые существуют в составе Укрспирта - более 40 заводов.

7. Вырубка и вывоз леса

В 2015-2016 годах по фактам незаконной вырубки леса начато 409 уголовных производств

Незаконная вырубка лесов под патронатом местных лесников активизировалась после того, как в прошлом году депутаты проголосовали за 10-летний мораторий на вывоз леса-кругляка из Украины (мораторий вступил в силу 1 января). Временный запрет на экспорт древесины был введен не только для предотвращения его бесконтрольного вывоза, но и для поддержки украинской деревообрабатывающей промышленности. Однако ожидания оказались тщетными. Вместо стимулирования развития отрасли эффект получился обратным - лесники и чиновники всех уровней стали звеньми цепи нелегального экспорта.

По данным прокуратуры, в течение 2015-2016 годов по фактам незаконной вырубки леса начато 409 уголовных производств. За тот же период завершено и передано в суд 15 уголовных производств указанной категории.

ЦЕНА ВОПРОСА

В 2015 году, только по официальным данным, незаконно вырублено 24 тысячи кубометров леса. Убытки - почти 85 миллионов гривен

Как решить проблему

Отменить мораторий на вывоз леса, установив лимиты и правила экспорта древесины, перейти на европейскую выборочную, приближенную к природе систему рубки - рубить лес в зависимости от возраста. Для перехода на такую систему нужны разновозрастные леса, в Украине из-за сплошной вырубки леса на 90% одновозрастные. Леса нужно переформировать путем периодической высадки деревьев.

Автор текста: Мария Бровинская

http://www.liga.net/projects/apk_corruption/

Далі...

Профспілкова конференція лісівників Черкащини

Днями в Черкасах відбулася V звітно-виборна конференція обласної організації профспілки працівників лісового господарства. В її роботі взяли участь голова професійної спілки працівників лісового господарства України Степан Кривов’язий, голова Федерації професійних спілок Черкаської області Петро Шевченко, начальник обласного управління лісового та мисливського господарства Олександр Дзюбенко, а також директори, голови профкомів держлісгоспів, делегати конференції.

Про роботу Черкаської обласної організації профспілки працівників лісового господарства за п’ять років роботи відзвітував її голова Микола Опанасюк. Станом на сьогодні профспілка налічує 2748 членів. Всі лісгоспи області охоплені колективними договорами. Не зважаючи на стрімкі соціально-економічні зміни в країні, за цей період було проведено значну роботу щодо покращення умов та безпеки праці, посилення соціального захисту працівників. Так, завдяки злагодженій роботі трудових колективів підприємствам вдалося відчутно збільшити обсяги виробництва, а також поліпшити фінансово-економічні показники. Все це суттєво вплинуло і на розмір середньої заробітної плати, і на рівень життя працівників галузі.

У 2011 році на охорону праці витрачено 843 тис. грн., у 2015 році – 1,8 млн. грн., у цьому році вже – 1,5 млн. грн. За звітний період оздоровлено дітей працівників лісової галузі на суму 480,5 тис. грн. Безпосередньо за участю профспілкового активу постійно надавалася грошова та інша допомога на закупівлю військової амунції, побутових речей, дров, продуктів харчування учасникам АТО та в центр переселенців, безповоротна фінансова допомога підприємствам південних областей.

– З початку року до бюджетів усіх рівнів лісівники Черкащини сплатили 152 млн. грн. податків і зборів та 30 млн. грн. єдиного соціального внеску, – наголосив начальник Черкаського обласного управління лісового та мисливського господарства Олександр Дзюбенко. – Середня заробітна плата по управлінню становить понад 9 тис. грн. Тому маємо працювати в такому ж ритмі, згуртованим колективом, тоді й будуть соціально захищені наші працівники, адже робота профспілок напряму залежить від ефективної діяльності лісогосподарських підприємств.

Голова професійної спілки працівників лісового господарства України Степан Кривов’язий зазначив, що для лісівників були нелегкі часи і, зокрема, саме завдяки профспілкам, галузі вдалося з гідністю вистояти. Проте не слід заспокоюватися, бо є безліч проблем, і одна з найбільших – відсутність фінансування лісогосподарств південних та східних областей та масове звільнення працівників у тих регіонах.

Роботу Черкаської обласної профспілки працівників лісового господарства Степан Кривов`язий відзначив як ефективну та як таку, що виконує одне з головних своїх завдань – дбає про соціально-економічних захист працівників. За це та за командну роботу подякував керівництву обласного управління та директорам лісгоспів.

Відзначив високий рівень соціального діалогу у лісовій галузі області голова Федерації професійних спілок Черкаської області Петро Шевченко. Також подякував за активну участь лісівників у профспілковому житті країни.

Про профспілкове життя на місцях, про досягнення та пріоритетні напрямки подальшої діяльності розповіли на конференції голови профспілок лісгоспів області.

Проаналізувавши роботу обласної профспілки працівників лісового господарства за звітний період, усі делегати конференції одностайно підтримали кандидатуру Миколи Опанасюка на посаду голови, відзначивши його виважену профспілкову позицію й схвальну роботу в підвищенні соціального та матеріального добробуту членів профспілки, захисту їхніх прав.

Учасники конференції також проголосували за керівний склад, президію, ревізійну комісію та делегатів на Всеукраїнський з’їзд профспілок працівників лісового господарства.








Черкаське обласне управління лісового та мисливського господарства

lis-ck.gov.ua

Далі...

Валентик был не прав: сбор валежника и хвороста на дрова является правонарушением - если собирающий не нравится лесному инспектору

Полгода назад замминистра природных ресурсов и экологии Российской Федерации - руководитель Рослесхоза И.В.Валентик в интервью ТАСС заявил следующее: "Валежник, пни, хворост - это части деревьев, отмершие естественным образом и находящиеся на земле, являющиеся захламленностью для лесных участков в терминологии лесного законодательства, - все это сегодня не является платным лесным ресурсом. Более того, если это не платный ресурс, изъятие его из леса: сбор гражданами хвороста, мха, лесной подстилки, пней - не может рассматриваться как правонарушение" (ссылка).

События, которые прямо сейчас происходят в Карелии, однозначно показывают, что Валентик был не прав, и что сбор гражданами валежника и хвороста на дрова может рассматриваться органами власти как правонарушение. Для этого всего лишь нужно, чтобы тот, кто собирает валежник и хворост, не нравился инспектору или кому-либо из его начальников.

События происходят в Сунском бору, где группа местных жителей, в основном пенсионеров, в течение уже многих месяцев пытается противостоять действиям арендатора, намеревающегося свести важнейший для них лес и сделать на его месте карьер для добычи песка. В случае, если бор будет вырублен и превращен в карьер, жители трех карельских деревень (Суна, Чупа и Янишполе) лишатся главного в округе места сбора грибов и ягод - а это для них не только привычный образ жизни, но и главный источник средств к существованию. Пенсионеры сейчас постоянно дежурят в лагере на территории бора, защищая собой лес от вырубки - и, разумеется, греются у костра, используя для него хворост и валеж, которых в карельских лесах великое множество.

Утром 31 октября в лагерь защитников Сунского бора пришли гости: человек, представившийся инспектором по охране леса Кондопожского лесничества Кокориным, еще один неопознанный представитель лесной власти, и представители полиция, и заявили жителям, что оштрафуют их за сбор валежника для костра. Пока все кончилось тем, что у пенсионеров отобрали двуручную пилу, причем без соблюдения предусмотренных законом процедур - просто отняли, и все. Теперь местные жители собирают средства на закупку дров. Ссылки:

К старикам в Сунский бор нагрянула полиция. И унесла пилу...

Защитники Сунского леса просят о помощи! Сегодня в лагерь пришли гости

Если эта история получит продолжение, и защитники Сунского бора будут действительно привлечены к ответственности за сбор валежника и хвороста для костра - придется разбираться с ролью в ней И.В.Валентика. Он совершенно ясно публично заявил, что валежник и хворост не являются платными лесными ресурсами, что их сбор не может рассматриваться как правонарушение, и это его заявление зафиксировано несколькими российскими средствами массовой информации. Он не мог просто заблуждаться: двумя месяцами ранее его заместитель Е.С.Комар разослала по органам управления лесами в субъектах РФ и по департаментам лесного хозяйства в федеральных округах письмо, в котором прямо говорилось, что "присвоение находящейся на землях лесного фонда древесины ветровальных, буреломных деревьев без осуществления рубки указанных деревьев следует рассматривать как хищение". Письмо получило широкий общественный резонанс, и последующее заявление Валентика было именно реакцией на него. То есть он должен был как минимум изучить вопрос и высказывать квалифицированное мнение, а не просто говорить первое, что на ум придет.

Ссылки на предыдущие сообщения по этой теме:

Конфликт вокруг Сунского бора в Карелии показывает, насколько бесправны российские граждане перед произволом власти и бизнеса

В Рослесхозе нет единого мнения по поводу того, является ли самовольная заготовка гражданами валежника хищением

Рослесхоз разъяснил региональным органам управления лесами, что присвоение ветровальной и буреломной древесины - это хищение

forestforum.ru

Далі...