Лісовій справі терміново потрібне оздоровлення - Дзеркало тижня

У тижневику DT.UA (№ 4, 2016 р.) опубліковано дві статті, дуже важливі для економічного розвитку країни і, зокрема, лісової справи — "Бюджет-2017: податки не хочуть до нас повертатися" та "Спотворена конкуренція?". Законодавчо у найважливішому нормативно-правовому акті країни з лісівництва, в Законі "Лісовий кодекс України" цього терміну (виділений шрифтом. — А.Б.) просто немає. У Національному класифікаторі видів економічної діяльності (КВЕД) є підклас "Одержання продукції лісового господарства" (02.01.2), серед якої немає "вирощування деревини як головної його продукції". Певна річ, терміни "лісівництво" й "лісове господарство" не синоніми. Перший — галузь рослинництва, другий — економічна діяльність. Як за таких умов можна розробити і обґрунтувати, з необхідними для прозорості розшифровками, головний фінансовий Закон "Про Державний бюджет України" на той чи інший фінансовий рік? І це триває десятиліттями, вже чверть століття!

Як зазначає Л.Симонова, автор однієї зі згаданих вище публікацій, говорячи про бюджет-2017, "кількість розшифровок бюджету набагато збільшилася, але, на жаль, цього все ще недосить для того, аби досягти західного рівня прозорості".

Можна тільки додати, що це стосується й лісової справи, галузей "лісівництво" та "лісокористування". Про це я неодноразово писав у ЗМІ, зокрема в DT.UA. Врешті-решт, у Законі України "Про державний бюджет України на 2016 р." вперше за роки незалежності дохід за кодом "Рентна плата за спеціальне використання лісових ресурсів" був встановлений у розмірі 270 млн 500 тис. грн, а витрати тільки по Державному агентству лісових ресурсів України — 131 млн 693,8 тис. грн. Фінансовий результат передбачався позитивним — майже 139 млн грн.

Ще, певна річ, немає даних про виконання Держбюджету за 2016-й, але у проекті на 2017-й закладено: доходи — 315 млн грн; витрати на Державне агентство лісових ресурсів — 201 млн 040,1 тис. грн. Очікуваний фінансовий результат — майже 114 млн грн. Рентабельність — +56,7%. Очевидно, враховується, що Бюджет на 2016 р. буде загалом виконаний. Спостерігаються нібито позитивні фінансово-економічні показники державного лісівництва, відновлення співвідношення середини ХХ ст.

Однак відсутність згаданих розшифровок не дозволяє бачити у бюджетному процесі використання головної продукції, основи основ лісівництва — деревини у стані росту та реалізації її на ринку суб'єктам лісопромислового виробництва.

Деякі проблемні питання щодо цього констатує у своїй статті Роман Якель ("Спотворена конкуренція?"): "З одного боку, громадськість небезпідставно обвинувачує лісівників у незаконних рубках, а з другого — влада й суспільство запитують: де ж ділова деревина, і чому не зростають її обсяги? Правда, вживаючи термін "незаконні рубки", автор мимоволі втручається в досить складний процес, на жаль, політичний. Зовсім не торкаючись лісівничих механізмів вирощування та реалізації (продажу) головної продукції лісівництва — деревини у стані росту (технічний термін — "на пні") — суб'єктам лісопромислового комплексу. У цьому полягає принципова відмінність галузі "Лісівництво" (землеробство) від галузі "Лісокористування" (лісопромислова діяльність). Хочеться комусь таке визнавати чи ні, але це — різні види економічної діяльності, із зовсім різними об'єктами праці: в лісівництві — земля (ґрунт) як продуктивна сила для вирощування деревини, у лісокористуванні — деревина як сировина для виробництва лісових матеріалів, їх промислової обробки, механічної або хіміко-технічної переробки, з виготовленням високотехнологічної промислової продукції.

Конфлікт інтересів між ними, тобто між лісівництвом і лісокористуванням, в Україні виникає на рівні ринку товару "Деревина у стані росту (технічний термін — "на пні")" — продукція лісівництва — та ринку "Лісові матеріали" — продукція промислового лісокористування. У практиці її називають продукцією лісозаготівель, тобто виробництва лісових матеріалів у процесі розробки зрубаних дерев на лісові сортименти. Цей конфлікт інтересів виникає у зв'язку і шляхом спотворення (а також усвідомленого порушення!) основної норми земельного законодавства — "Використання землі в Україні є платним" (ЗК, ст. 206). Переведення з допомогою різних хитрощів плати за використання землі на продукцію лісокористування (об'єктом оподаткування рентною платою за спеціальне використання лісових ресурсів є заготовлена деревина) означає руйнування століттями нагромадженої системи й досвіду землекористування для ведення лісівництва, користування саме лісом. Це — деревина (ліс!) у стані росту. До того ж поділ деревини при оцінці у стані її росту за обліковими (й оцінними) категоріями на ділову (без кори) — велику, середню та дрібну; дров'яну (з корою) правомірний лише для таксації лісу у стані росту, а не для оцінки вироблених лісових матеріалів.

Хотілося б запитати, куди дивляться податкові органи країни, не кажучи про численні структури протидії корупційній діяльності всіх рівнів. Чи не настав час притягувати "ентузіастів" таких механізмів "рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів" до відповідальності? Хоча б назвати їх поіменно й покартати…

Чверть століття минуло з часу проголошення незалежності, однак у лісовому господарстві все ще застосовуються технології "комплексного лісового господарства і лісозаготівель" другої половини ХХ ст. (див. рис). Проте, на відміну від радянського періоду, з "виключним правом на заготівлю деревини", а також правом "власності на заготовлену ними продукцію та доходи від її реалізації" (ЛК, ст. 19).

Саме в цьому полягає не спотворення, а неприкрите перекручення теорії і практики лісівництва та лісокористування, а також ринкових відносин. Не можуть в одній юридичній особі (центральний орган виконавчої влади з питань лісового господарства та його лісгоспи на місцях) суміщатися права суб'єкта лісогосподарського виробництва (землекористувача) з правами лісокористування (користування деревиною) та державного контролю, встановлені Лісовим кодексом України (ст. 281).

Вилучення з лісових екосистем деревини у стані росту і виробництво з неї лісових матеріалів ринкового попиту можливе лише із застосуванням потужної лісорубної техніки, складних транспортних засобів та дорожньо-будівельної техніки. Не кажучи вже про обладнання і роботу так званих нижніх складів (бірж) та обслуговування їх засобами розвантаження, навантаження й сортування, переробки лісових матеріалів тощо. Весь цей комплекс робіт — фабрично-заводське виробництво з усіма фінансово-економічними механізмами та наслідками, що з цього випливають.

Автор статті "Спотворена конкуренція?" пише: "І щорічна заготівля деревини становить зовсім невелику частку від загального ресурсу — 225–250 тис. кубометрів. Із цих обсягів державні лісогосподарські підприємства виставляють на аукціони тільки 50 тис. кубометрів ділової деревини. Дуб, як цінна порода підвищеного попиту, займає в них, орієнтовно, тільки 10 тис. кубометрів (із незначними щорічними відхиленнями)". І далі запитує: "Де ж ділова деревина, і чому не зростають її обсяги?" У пошуку відповіді на це запитання — вся суть перекручення лісового законодавства, деякі елементи якого описані вище. Чим меншим буде обсяг вилучення деревини лісгоспами, і чим нижчою буде його сортиментна структура, тим меншим буде податок "рентна плата", більшою — маржа для суб'єкта підприємницької діяльності — лісгоспу як землекористувача.

Державні лісогосподарські підприємства як землекористувачі наділені несумісними правами "лісокористування" і "державного контролю", згаданих вище. При цьому вони не обтяжують себе обов'язками: "забезпечує раціональне і повне використання потенційної продуктивності земель лісових, вилучення з лісових екосистем деревини для виробництва лісових матеріалів з метою задовольнити попит на них сільського господарства, населення, промисловості, насамперед суб'єктів місцевого лісопромислового виробництва". Ці обов'язки, на жаль, ніде не прописані. Натомість Лісовим кодексом України встановлено вихолощені тези, такі як: "забезпечує формування державної політики у сфері лісових відносин", а також "організовує ведення лісового господарства і раціональне використання лісових ресурсів" (ЛК, ст. 28 і 281). Із десятиліття в десятиліття у державні програми лісового господарства записується "нарощування лісопромислового потенціалу", а вилучення деревини для виробництва лісових матеріалів, як зазначено у статті Романа Якеля, не зростає. І це стосується всіх лісових підприємств державного лісівництва України.

Не зростає ще й тому, що в Законі "Лісовий кодекс України" спотворено зміст лісівництва — лісового землеробства (до речі, всупереч Земельному кодексу України) і встановлюється в другому його розділі "право користування ЛІСАМИ". Хоча має йтися про право користування ЗЕМЕЛЬНИМИ УГІДДЯМИ, обліковою категорією ЗЕМЛЕКОРИСТУВАННЯ "землі лісогосподарського призначення", і в їх складі — "землі лісові". Вони ж — "лісові екосистеми", в народному лексиконі — ліси. З цього випливає необхідність здійснювати раціональне землекористування з метою вирощувати ліс (деревину) для виробництва лісових матеріалів. Супутні лісівництву та побічні користування, як і всілякі природоутворюючі функції лісових екосистем, мають функціональний зв'язок із природним їх розвитком, як і надання тих чи інших послуг — лише додаткові можливості для отримання лісового доходу, не пов'язаного з вилученням деревини як товару для реалізації.

Однак не тільки фінансового результату господарської діяльності лісгоспів, а й екологічного стану лісових екосистем ні в областях, ні в ЦОВВ ніхто реально не контролює, попри надмірно розширену їх чисельність. Показовий приклад. У 1950-х у Міністерстві лісового господарства в Україні була тільки одна приймальня, а 2008-го їх стало вже чотири. Такий стан речей і в обласних управліннях лісового господарства. І ніхто, ніколи й ніде з тієї безлічі фахівців різних рівнів (менеджерів) не заклопотався проблемами старіння лісових екосистем, обов'язково пов'язаних зі зниженням фізико-технічних показників одного з найважливіших вирощених товарних ресурсів — деревини. Закрадається думка, що ними належним чином не керують "згори" все з тієї ж причини — через професійне невігластво…

Я докладав чимало зусиль до того, щоб в українському лісівництві називати речі своїми іменами. На щастя, небезуспішно, і в цьому мені допомагали багато вчених та спеціалістів. Крім того, взяли діяльну участь і підтримали пропозиції народні депутати України Ю.Кармазін та І.Юхновський. Зрештою, до Земельного кодексу України (першої з пострадянських республік!) внесли облікову категорію землекористування "Землі лісогосподарського призначення" (2006 р.), що повною мірою відповідає європейському земельному законодавству.

Шлях до цього був дуже довгим. У перший Земельний кодекс України 1992 р., зрозуміло, перенесли із радянського законодавства облікову категорію "Землі лісового фонду" (ЗК, № 2200-ХІІ, ст. 2, п. 5). Цю ж облікову категорію з ентузіазмом перенесли в перший Лісовий кодекс України, і вона проіснувала легітимно до 2006 р. (Нелегітимно — досі!)

Завдяки згаданим зусиллям під час другої редакції Лісового кодексу України Верховна Рада прийняла зміни до Земельного кодексу України, зокрема: "у статтях 19, 22, 25, 55, 56, 57, 83, 84, 162, назві розділу 11 слова "лісовий фонд" у всіх відмінках замінити словами "лісогосподарського призначення" у відповідних відмінках". При цьому Кабінетові міністрів України в шестимісячний термін від дня набрання документом чинності пропонувалося "підготувати і подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції про внесення змін до законодавчих актів, які випливають із цього Кодексу".

Здавалося б, питання вирішили позитивно і з урахуванням європейського земельного законодавства: у лісовому господарстві об'єктом економічних відносин стане земля (ґрунти) з її показниками природної продуктивності по класах бонітету, які встановлюються за матеріалами лісової таксації та лісовпорядження. Але сталося інше: запропоновані Верховної Радою України вимоги внести "зміни до законодавчих актів, які випливають із цього Кодексу" внесли в… назви. Не змінивши при цьому внутрішнього змісту відповідних розділів і статей Лісового кодексу, не кажучи вже про безліч повсякденних облікових та звітних документів і навіть щорічний облік земельних ресурсів, зокрема у складі Державного земельного кадастру України. Уже 2012 р., наприклад, Держлісагентство України випускає "Довідник з лісового фонду України", хоча правильною і більш сучасною була б назва "Довідник про стан і використання земель лісогосподарського призначення".

Підсумовуючи, слід зазначити, що в умовах недосконалості земельного і лісового законодавства, без усвідомлення й законодавчого закріплення об'єктом праці в лісівництві і найважливішим засобом виробництва землі, земельних ділянок — як головного природного ресурсу та багатства українського народу, розробляти показники доходів і витрат на лісогосподарське виробництво вкрай складно. Потрібна ідентифікація суб'єктів землекористування і впровадження головної його вимоги — плати за землю, не залежно від кількості вилучення деревини землекористувачем, а з урахуванням природної продуктивності земель лісових, оцінюваної за класами бонітету. Матеріали оцінки земель лісових є по всіх лісгоспах у розділі "Розподіл земель лісових за типами лісорослинних умов". Це не моя фантазія, так, наприклад, передбачено в Законі "Про ліс" у сусідній Польщі. І не менш важливим у ст. 50 цього закону записано: "Lаsy Państwowe prowadzą działalność na zasadzie samodzielności finansowej i pokrywają koszty dzialalności z własnych przychodów ("Державні ліси покривають свої видатки із власних доходів і господарюють за принципом фінансової самостійності").

До речі, у Польщі такого поняття, як "розрахункова лісосіка", немає. Немає і її затвердження на урядовому рівні, не кажучи про децентралізацію державного управління. Вирахування розрахункових лісосік було обґрунтоване й зрозуміле на початкових етапах лісівництва та лісовпорядження. Щорічне вилучення деревини з лісів у сусідніх з Україною воєводствах і виробництво лісових матеріалів з одиниці площі удвічі-втричі перевершує "досягнення" українських лісівників, зокрема по областях Українського Полісся й Карпатського регіону. Отже, для кардинальної зміни механізмів вирощування лісу в Україні та всілякого сприяння розвиткові діяльності лісокористування на основі ринкових відносин потрібні інші фінансово-економічні механізми. А з боку органів державної влади й органів місцевого самоврядування потрібна реальна підтримка суб'єктів лісопромислової діяльності, зокрема малого та середнього бізнесу, насамперед місцевого, у їх пріоритетному доступі до ринку лісосічного фонду.

В Україні конче потрібне термінове "оздоровлення" земельного і лісового законодавства. Тільки за цієї умови можна розраховувати на серйозне поліпшення фінансово-економічних показників лісового господарства, збільшення обсягів вилучення деревини з одиниці площі, а також виробництва лісових матеріалів для забезпечення ринкового попиту сільського господарства, населення та промисловості.

Окремо слід підкреслити, що ідентифікація землекористування і розширення повноважень відповідних суб'єктів лісогосподарської діяльності не позначаться негативно на екологічних показниках та стані лісових екосистем, оскільки кожен із них буде сам зацікавлений у більшому доходу з одиниці земельних угідь. І не тільки від вилучення деревини для виробництва лісових матеріалів. Заходи з реформування лісового господарства шляхом утилітарного лісівництва слід перевести на регіональний рівень із ідентифікованими землекористувачами в межах і під контролем місцевих органів влади, а також під виключно їхню відповідальність.

Термін "деревина" у ЛК вжитий із корупційних міркувань, оскільки йдеться про заготівлю (промислове виробництво) лісових матеріалів.

Андрій Бобко
Сьогодні, 00:00
http://gazeta.dt.ua/ECOLOGY/lisoviy-spravi-terminovo-potribne-ozdorovlennya-_.html

автор Андрій Бобко

• Лісовій справі терміново потрібне оздоровлення «Дзеркало тижня. Україна» №46, Сьогодні
• Вилучення деревини — це промислова діяльність, а не землекористування «Дзеркало тижня. Україна» №10, 20 березня 2009
• В українському лісі не личить блукати. Хто й як використовує щорічний природний... «Дзеркало тижня. Україна» №31, 18 серпня 2006
• ПОВЗУЧА ЕКОЛОГІЧНА ДИВЕРСІЯ В ЛІСАХ УКРАЇНИ «Дзеркало тижня. Україна» №4, 30 січня 2004
• У ЛІСІ ЗАКОНОДАВЧИХ ПАРАДОКСІВ «Дзеркало тижня. Україна» №50, 21 грудня 2001
Всі матеріали автора

Далі...

Розкидані в горах

Гори в більшості з нас асоціюються лише з романтикою: чудова природа і привітні люди в характерному різнобарвному вбранні, захмарні верховини, від підкорення яких захоплює дух, звучання коломийок та гуцульської музики, таємничі обряди й замовляння та віщування мольфарів — усе це захоплює незабутнім колоритом, надихає гостей краю полонин і плаїв приїжджати сюди ще і ще. Проте повсякдення самих горян далеке від романтики. Людям, які народилися й виросли серед гір, доводиться значно важче працювати, ніж жителям рівнинних регіонів, щоб забезпечити собі належні умови проживання. І, на жаль, не завше соціальна політика держави враховує специфіку гірських районів, навіть попри офіційне надання їм відповідного статусу...

- Чільна ознака розселення людей у горах — розкиданість сіл і присілків, — розповідає голова Верховинської районної ради іван ШКіНДЮК. — У низинних районах поселення зазвичай компактні — від хати до хати якихось 20—30 метрів. У горах же люди селилися через різні причини не лише в низинах, а й на пагорбах і висотах. Тож так склалось історично, що є в нас села з окраїнами, віддаленими від їхнього центру на 5—10 кілометрів. Оскільки ж чимало присілків розташовано на крутосхилах, то дістатися до них можна лише пішки або верхи. Про налагодження транспортного сполучення годі й казати. Нерідко дитині, щоби сісти в автобус і під’їхати до школи, треба пройти кілька кілометрів від домівки. Та й не завше той транспорт їздить — на гірських дорогах швидко ламається. Аби купити собі хліба у крамниці чи придбати інші продукти й товари, потрібно витратити годину-другу на шлях лише в один бік.

Але що говорити про сполучення між присілками й хуторами одного села, коли в нас і дороги між селами — регіонального й місцевого значення — нерідко геть розбиті. Так, безумовно, у 2015—2016 рр. в області врешті зрушили з місця проблему ремонту доріг. Та це стосується переважно автошляхів центрального й регіонального значення, які насамперед упорядковують. Зокрема на Верховинщині частково відремонтували одну регіональну дорогу Р-24 «Кам’янець-Подільський — Татарів». Магістраль на Косів зробили нормальною. Віримо, що невдовзі добротна автотраса проляже й до Яремчаѕ А тим часом і дорога Р-62 «Криворівня — Чернівці» — теж у вкрай жахливому стані.

- Завдяки поліпшенню хоча б цих доріг туристична привабливість вашого краю, як слід сподіватися, зросте?

— Щоби цілковито розкрити інвестиційний, туристичний потенціал Верховинщини, треба впорядкувати хоча б деякі з місцевих шляхів. Та до цього дійде не скоро за того давно узвичаєного в нашій державі залишкового принципу фінансування гірських районів. Тим часом до чого я веду?

Що умови життя в нашій місцевості потребують особливого підходу в державній політиці щодо гірських територій, відмінного від того, що діє стосовно низинних районів. Скажімо, крім усього іншого, в горах ще й надто мало продуктивної землі, тобто площ, придатних для вирощування сільгоспкультур, а родючих ррунтів — і поготів. А це теж накладає свій відбиток на життя-буття горян.

інший тут і клімат, як співав поет. Опалювальний сезон починається ще у вересні й нерідко триває аж до середини травня. А оскільки район ще й не газифіковано, то питання заготівлі дров для обігріву жител та приміщень установ, організацій, підприємств, зокрема закладів освіти, медицини й культури, набуває чи не первинної значимості.

- І задоволення цієї насущної потреби, мабуть, вносить свою лепту у вирубування лісів у Карпатах?

— Я б не сказав, що заготівля дров для місцевих потреб призводить до масового винищування гірських деревостанів. Не знаю, як де, але на Верховинщині існує належний контроль за діяльністю лісогосподарств та пилорам. Втім, проблеми є, бо людям треба жити і заготовляти дров на зиму тут треба більше, ніж жителям рівнинних місцевостей. Ми, звісно, працюємо над тим, аби переводити район і на опалення з використанням електроенергії. Правда, досі ми не мали відповідного енергозабезпечення для цього. Але тепер, до завершення року, сподіваюся, здамо з Божою поміччю лінію на 110 тисяч кіловат, що дозволить частково перевести установи, організації, житлові будівлі на електричний обігрів, якщо це буде доцільно за такої цінової політики на електроенергію. Для простих жителів така новація дасть можливість, окрім усього іншого, і скористатися субсидіями.

Та наразі рубають дроваѕ Втім, у тому вирубуванні немає нічого страшного, якщо воно в межах санітарної норми. Адже це одне з правил догляду за лісами. Деревостани ж ростуть і коли досягають віку 80 років і вище, то їх уже потрібно ретельно обстежувати й вибраковувати ті дерева, які починають гнити чи всихати. і це потрібно робити вчасно, щоби в лісах не виникали непрохідні буреломи. Проте, з другого боку, є в нас і унікальні насадження у важкодоступних місцях — праліси, оази незайманої природи, куди не ступала нога лісоруба. Є й так звані старовікові масиви (від 100 років), які добре збереглися. Тож маємо подбати про те, щоби зберегти їх у первісному вигляді й передати у спадщину своїм наступникам. Бо то легені Європи, запорука екологічно чистого довкілля.

- Кажучи про потребу особливого підходу в соціальній політиці держави до гірських районів, ви мали на увазі ще щось, окрім відповідного статусу, який нині й мають верховинці?

— У ст. 3 Закону України «Про статус гірських населених пунктів в Україні», в якому ідеться про соціальні гарантії, чітко занотовано, що фінансування з державної скарбниці заселених місцевостей у горах має бути іншим, ніж на рівнинних територіях, — збільшене. Та наразі цю статтю виконують лише стосовно виплат зарплат і пенсій. Тоді як, скажімо, субвенції на функціонування сфер охорони здоров’я й освіти виділяють згідно із загальним правилом — відповідно на одного жителя та учня. Територіально ж Верховинщина досить обширна, причому, як уже казав, населені пункти розкидані, віддалені від адмінцентрів. Це, до речі, й зумовило свого часу щедрий розвиток освітянської й медичної інфраструктур. А кількість населення, в тому числі й школярів, порівняно низька. і чим менше людей — тим менше й коштів. Приміром, лише на виплату заробітку працівникам цих сфер бракує 5 млн.

Правда, цього року до перших класів у районі пішло більше дітей, ніж торік. У нас усе ще спостерігається природний приріст населення, чого не скажеш про рівнинні райони. Але це не рятує ситуації з огляду на кількість медичних та освітянських установ. Тим часом позашкільні і дошкільні заклади цілковито на шиї місцевих бюджетів. А ще ж маємо помагати ФАПам, сільським амбулаторіям, дбати про належний соціальний захист малозабезпечених та людей особливих категорій...

Ось ви питаєте, що я ще маю на увазі. А я вам наведу приклад нашого с. Перехресного. Зазвичай наші села досить велелюдні — в середньому в них проживає від півтори тисячі осіб. А в цьому — всього 600 жителів. і воно унікальне тим, що розташоване на горі, де немає ні лісу, ні води, — їх треба доставляти туди знизу. Звісно, немає з ним і транспортного сполучення. Важко там жити, чимало вже виїхало звідти. Та решта провадить свої труди і дні, як звикли з діда-прадіда. І діти там народжуються талановиті — недавно сам пересвідчився в цьому, побувавши на огляді художньої самодіяльності в Будинку культури. Хіба не завдання держави — створити для цих горян належні умови для проживання? Такі, як і в рівнинній місцевості. Не можна думати чи й казати, що там, у глибинці, живуть, мовляв, якісь затуркані люди, що нічого доброго звідти не може бути. Ми ж не знаємо, де народяться майбутні генії нації — на Дніпрі чи в Карпатах. Шевченко ж, наприклад, не в сім’ї багатія з’явився на світ. Зрештою, сам Ісус Христос прийшов на землю, по суті, в бідній родині. Отже, маємо в кожній дитині вбачати генія, а в кожній людині — творіння Боже і прийдешнє нашої держави.

- Якщо досі держава нічого не зробила для поліпшення умов проживання у високогір’ї, то чи змінить ситуацію на краще адміністративно-територіальна реформа?

— Варто пам’ятати, що навіть коли перетворення в Україні, пов’язані з так званою децентралізацією влади, й відбудуться, то бюджети об’єднаних територіальних громад добре наповнюватимуться лише там, де буде вдосталь жителів і розвинута інфраструктура, де буде, отже, доволі робочих місць. А нічого такого в нас на цей час немає. і коли в умовах «дистанції великих розмірів» між селами ліквідуємо сільради і штучно зіб’ємо віддалені громади в гурти, чи зможемо утримувати всюди хоч би навчальні заклади? Бо якщо в селі зникне школа, воно стане приреченим на вимирання. і навпаки, доки вона існуватиме, доти й село житиме.

Хіба людина винна, що народилася в горах? Хіба ми вибираємо місце народження? Хіба діти горян не мають права на відповідну освіту? Чим вони гірші від тих, хто народився в івано-Франківську чи Києві. Вони так само мають право на освіту дошкільну, середню, позашкільну. Так само люди, які тут проживають, мають право і на належне медичне обслуговування й культурний відпочинок. Отож за великим рахунком, чи не знищуємо село цією так званою реформою? Якщо зараз позакриваємо школи, садки, будинки культури, сільради, аптеки, амбулаторії чи ФАПи, то люди повиїжджають із таких сіл, як з територій, на яких не можна проживати.

Однозначно, що цього робити не можна. До реформування й фінансування гірських районів має бути інший підхід. і це не є щось таке, що неможливо зробити. Цим шляхом свого часу пройшла Америка — там зберегли спосіб життя й автентику гірських народів апачі. Так зробили в Австрії. А в Польщі навіть зберегли райони з попереднім адміністративно-територіальним устроєм, і навіть при тому, що вони там ще менші за чисельністю, ніж у нас, — до 20 тисяч жителів. Отже, за належної політичної волі могли б і в Україні піти на таке.

Причому багато для того й не треба. Скажімо, завдяки чому люди виживали в горах? Ніхто ж не ходив пішки 10–15 км, щоби купити хліба щодня чи й хоча би двічі на тиждень. Це нереально. Тому горяни мусили все мати на місці, навіть свій хліб, а не ходити за ним до крамниці за тридев’ять земель. Так було споконвіку. В колишньому Союзі це розуміли, тому вирівнювали ситуацію відповідною дотацією. Тоді горяни, по суті, жили-поживали собі завдяки розведенню ВРХ й овець. Нині ж вівчарство в горах зникло. Чому? Бо низькі закупівельні ціни на продукцію тваринництва. Чому низькі? Бо ніхто не вивчає цього питання. Збут продукції є. Але немає підтримки її виробників з боку держави, зокрема особистих селянських господарств. Для них мала б бути стабілізаційна дотація, яка б давала можливість займатися тим промислом з прибутком, а не зі збитками. Адже то екологічно чисте молоко, м’ясо, шкіра, вовна. Та якщо закупівельна ціна — 18-25 грн. за кілограм живої ваги, то про що можна говорити? Навіть якби давали й 30 грн., то все одно це була б нерентабельна справа. Але люди мусять займатися тим, щоби вижити.

Тим-то домагаємося й тієї дотації, й інших життєво необхідних преференцій для горян. Але то проблема не самої Верховинщини, а всіх гірських районів. Утім, це проблема українського села загалом. і її потрібно розв’язувати негайно, хоч і поступово, може, й повільно, зате неухильно. З боку держави має бути також сприяння у формуванні та функціонуванні належної соціальної інфраструктури, дорожнього господарства. Має бути створено відповідні умови, аби люди могли працювати й заробляти, а не змушені виїжджати в пошуках заробітку до інших регіонів чи за кордон.

- Чи десь порушуєте ці питання на вищому рівні в державі?

— Безперечно. Ухвалюємо на сесії районної ради відповідні звернення й безпосередньо вдаємося до Верховної Ради, Президента, Кабінету Міністрів. Зокрема лише в жовтні я мав особисті зустрічі зі спікером парламенту Андрієм Парубієм, віце-прем’єром Геннадієм Зубком, під час яких порушував питання про необхідність підтримки гірських районів. А ще в березні цього року ми, представники горян із чотирьох областей України — крім Прикарпаття, ще зі Львівщини, Буковини й Закарпаття, — об’єднались і створили «Форум народовладдя», очолювати який доручили мені. і вже невдовзі наша делегація дала прес-брифінг у стінах Верховної Ради, який допоміг нам організувати й провести голова парламентської фракції «Самопоміч» Олег Березюк, — ми вичерпно розповіли тоді про проблеми гірських районів.

Тоді ж зустрічалися із заступниками міністрів: фінансів — Сергієм Марченком та освіти і науки — Павлом Хобзеєм, а ще раніше — з міністром освіти і науки Лілією Гриневич. Спілкувались і з міністром охорони здоров’я Уляною Супрун. Були і в міністра інфраструктури Володимира Омеляна, з яким обговорили стан доріг, мостів на Верховинщині та порушили перед ним питання про виділення коштів з Держбюджету на їхній ремонт. Розмовляли і з народним депутатом України Миколою Княжицьким — він сприяє нам у тому, щоби належно впорядкувати Криворівню та всебічно допомагає в розвитку інфраструктури нашого району. Підкреслю, що всюди вникають у наші проблеми, й відповідальні посадові особи допомагають вирішити ті чи інші питання якщо не субвенцією з Держбюджету, то іншим способом. Але щоби комплексно підходити до розвитку гірських територій, має бути ухвалено парламентом програму державного сприяння цій справі — ми зійшлися на цьому з А. Парубієм. Або ж принаймні відповідна постанова Кабміну.

Отже, питання порушуємо й гадаємо, що до нас прислухаються, бо цей край треба зберегти й розвивати. Головне — збереження звичаїв, традицій, фольклору, того, що дійшло до нас із давніх-давен дохристиянської доби, бо то дух не лише Гуцульщини, а й української нації, дух теперішньої земної цивілізації.

- Іване Юрійовичу, як вважаєте, що потрібно зробити насамперед, аби Верховинщина змогла невдовзі, кажучи по-протокольному, системно підвищувати свої соціально-економічні показники?

— Перед тим, як будувати хату, накреслюють проект. Так само й тут має бути сформульовано підсумкову мету тих чи інших змін-перетворень у державі. Тоді було б набагато легше об’єднати народ на здобуття матеріальних благ, на розбудову держави та розвиток її територій.

Василь МОРОЗ, газета "Галичина"

http://paralleli.if.ua/news/69819.html

Далі...

Працівники лісгоспів з усього Прикарпаття протестують під стінами адмінбудинку в Івано-Франківську (фото)

Підприємці-деревообробники та лісозаготівельники протестують проти відміни мораторію на вивезення лісу за кордон.

Зарад під адмінбудівлею зібралося близько сотні мітингувальників, – пишуть Версії.
Підприємці-деревообробники та лісозаготівельники протестують проти відміни мораторію на вивезення лісу за кордон.

Проте, організатори очікують на приїзд деревообробників з віддалених районів – їхні автобуси на під’їзді до Франківська.

Перед Білим домом зібралися працівники лісгоспів з усього Прикарпаття.
Схожі акції відбуваються в усіх обласних центрах Західної України.

02/12/2016 

Версії

http://www.versii.if.ua/novunu/pratsivniki-lisgospiv-z-usogo-prikarpattya-protestuyut-pid-stinami-adminbudinku-v-ivano-frankivsku-foto/

Далі...

Чи будуть економічні вигоди від скасування мораторію на експорт лісу

На саміті Україна-ЄС з’явилася інформація, що Петро Порошенко може ініціювати скасування закону про мораторій на експорт лісу-кругляка. Така умова для виділення Євросоюзом кредиту Україні в розмірі 600 млн евро.

У суспільстві вже встигла вибухнути дискусія з цього приводу. Так, одна частина українців готова погодитися зі скасуванням мораторію. Інша ж стверджує, що за «безвіз» і черговий кредит нам доведеться заплатити аж надто дорогу ціну.

Портал Finance.UA спробував розібратися, які економічні (і не тільки) ризики і наслідки можуть бути для України після скасування мораторію.

Якщо скасують мораторій

По суті, суперечка навколо скасування мораторію зводиться до того, що краще: експортувати деревину у вигляді сировини, чи організувати її переробку всередині країни і продавати вже у вигляді готової продукції.

Які переваги може отримати економіка України, якщо мораторій все ж буде скасовано? Фактично ніяких, якщо не брати до уваги сумнівну вигоду від отримання чергового траншу фінансування з боку ЄС. Але водночас може бути “зворотній бік”…

ЧИТАТИ ЩЕ: ДО ЄС - В ОБХІД МОРАТОРІЮ: НА ВОЛИНІ ЗАБЛОКУВАЛИ ВАГОНИ З ЛІСОМ-КРУГЛЯКОМ

Про недоліки:

Скасування мораторію призведе до збільшення експорту лісу, оскільки ціни на деревину в Євросоюзі значно вищі, ніж усередині країни. Лісозаготівельним організаціям буде вигідніше продавати ліс на експорт, ніж на аукціонах внутрішнім переробникам.

На експорт відправляють найбільш якісну деревину 1 сорту, для внутрішньої переробки залишиться 2 і 3 сорт, що призведе до дефіциту сировини на внутрішньому ринку. Її вартість для українських виробників зросте.

Зростання безконтрольного вирубування лісу для задоволення зовнішнього попиту призведе до ще більшої втрати лісових ресурсів. В результаті можемо отримати такі масштаби і темпи знищення лісового фонду, які призведуть до зникнення лісів там, де вони зараз ще є, і екологічної катастрофи в Поліссі та Карпатах.

В скасуванні мораторію можуть бути зацікавлені тільки ті структури, які планують збільшити вирубку лісу для збільшення його експортних постачань. Варто сказати, що за останні 5 років з України вивезено лісу-кругляка на 1 млрд дол.

ЧИТАТИ ЩЕ: АВТОТРАЛ ІЗ ЛІСОМ-КРУГЛЯКОМ «НА ЄВРОПУ» ЗАТРИМАЛИ У КІВЕРЦІВСЬКОМУ РАЙОНІ. ФОТО

Лісгосп – як бізнес

У Концепції реформування та розвитку лісового господарства, затвердженій в 2006 році, названо одну з основних причин неефективного управління лісовими ресурсами – поєднання лісогосподарськими підприємствами функцій з ведення лісового господарства і переробки деревини.

Лісгоспи нарощують вирубку лісу, оскільки кількість проданої сировини прямо впливає на обсяг доходів. Зараз з постачання деревини лісгоспи міцно займають монопольне становище. При цьому природоохоронні та екологічні функції перестають бути пріоритетними і відходять на другий план.

В результаті безконтрольного вирубування лісів рівень лісистості в країні знизився з 16 до 11% при необхідному рівні 20% і вище.

Для підвищення ефективності використання лісових ресурсів в Концепції реформування та розвитку лісового господарства передбачено:

Реалізація заготовленої деревини на конкурсних засадах через аукціони і торги.

Заготівля деревини повинна стати кінцевою фазою ведення лісового господарства.

Впровадження прозорих правил реалізації всієї заготовленої деревини, усунення тіньових і неконкурентних способів її продажу.

Передача функцій переробки лісу від лісгоспів створеним для цього державним підприємствам.

За десять років реформа лісового господарства так і не була реалізована на практиці.

Незаконна вирубка

Прагнення заробити на експорті деревини стимулює зростання обсягів незаконної вирубки лісу.

За даними Держагентства лісових ресурсів, минулого року було незаконно вирубано 24 тис. кубів лісу.

За 9 місяців 2016 року обсяг незаконної вирубки становив близько 21 тис. кубів, що на 17% більше показника минулого року. Тіньовий обіг деревини в Україні оцінюється в 2,2 млрд грн.

Ціна питання

За оцінками експертів, при переробці одного куба деревини середній рівень доданої вартості становить 50 доларів.

Додана вартість від переробки лісу, який зараз експортується у вигляді сировини, становитиме близько 500 млн дол.

Після модернізації деревообробних підприємств і запуску виробництв на базі нового обладнання можна розраховувати на збільшення глибини переробки деревини, зростання доданої вартості і прибутку від реалізації продукції.

Удар по виробниках і інвесторах

За словами голови комітету ВРУ з питань промислової політики Віктора Галасюка, скасування мораторію може призвести до відтоку сировини на експорт, зниження рівня переробки деревини всередині країни і заморожування інвестиційних проектів з модернізації виробництв.

В результаті отримаємо зниження обсягів виробництва, кількості робочих місць і податкових надходжень. Що негативно позначиться на розвитку галузі та економіки в цілому.

За час дії мораторію на експорт лісу 15% підприємств галузі інвестували гроші в модернізацію, перейшли на більш глибоку переробку сировини, створюючи велику додаткову вартість.

Незважаючи на кризу в економіці, за 9 місяців 2016 року обсяг реалізації продукції в деревообробній галузі зріс на 16%, в меблевій – на 15%.

Експорт продукції лісопереробки в порівнянні з минулим роком зріс на 11%, в той час як загальний обсяг експорту товарів з України знизився на 9%.

Обсяг сплачених податків зріс на 18% в порівнянні з аналогічним періодом минулого року.

2016 року в 3 рази збільшився обсяг імпорту обладнання для обробки дерева. За рахунок власних коштів та іноземних інвестицій проводиться модернізація підприємств, їх технічне і технологічне переозброєння. Проекти за участю іноземних інвесторів реалізуються в Житомирській, Рівненській, Волинській та інших областях. Розмір інвестицій – від 3 до 20 млн дол.

ЧИТАТИ ЩЕ: ВОЛИНСЬКІ ДЕПУТАТИ – ПРОТИ ЗНЯТТЯ МОРАТОРІЮ НА ЕКСПОРТ НЕОБРОБЛЕНОЇ ДЕРЕВИНИ

Як повідомляло Інформаційне агентство Волинські Новини, волиняни скаржаться на функціонування незаконних пилорам в населених пунктах області.

Рівняння на Польщу

При виборі оптимальної стратегії розвитку лісового господарства необхідно вивчити досвід тих країн, які вже досягли високої ефективності використання лісових ресурсів.

Так, при однаковій площі лісів, підприємства Польщі реалізували продукції лісопереробки в 10 разів більше, ніж в Україні. Обсяг польського експорту перевищує український в 8 разів.

Польща вже давно відмовилася від експорту лісу і створила у себе конкурентоспроможні і високотехнологічні виробництва, що виробляють меблі, папір, іншу продукцію, яку з успіхом продають у багатьох країнах світу, в тому числі і в Україні. А натомість купує наш ліс-кругляк. Приклад Польщі показує, що за правильного підходу ефективність деревообробної галузі в Україні може зрости на порядок.

Як і в Польщі, в інших країнах ЄС працює принцип пріоритету свого виробника. Тому деревина переробляється всередині країни, на експорт надходить вже готова продукція з високим рівнем доданої вартості.

Експорт деревини з країн Євросоюзу, як правило, не практикується через законодавчі обмеження або високі експортні мита. У США заборона на експорт лісу діє вже 90 років.

Якщо країни ЄС так зацікавлені в українському лісі, потрібно запросити їх вкладати гроші в нашу деревообробку. Нехай відкривають виробництво в Україні, завозять обладнання, наймають наших працівників і сплачують податки. А готову продукцію вивозять на свої ринки.

Тому перед прийняттям рішення про скасування мораторію на експорт лісу з України спочатку потрібно зважити всі економічні та інвестиційні втрати. Інакше можна очікувати відтоку іноземних інвестицій у вітчизняну деревообробку внаслідок зниження довіри інвесторів до нашої економіки. А ефективність управління лісовим господарством буде знижуватися і далі до рівня класичної сировинної моделі.

Сергій Савенко

Сьогодні 11:56

www.volynnews.com/news/economics/chy-budut-ekonomichni-vyhody-vid-skasuvannia-moratoriiu-na-eksport-lisu/

Далі...

У пріоритеті - розвиток лісової інфраструктури

Розвиток лісової інфраструктури – один із пріоритетних напрямків у роботі Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства.

Лісотранспортна мережа дозволяє раціонально використовувати ресурсний потенціал, ефективно охороняти ліси від пожеж, виконувати весь комплекс робіт із оздоровлення лісів та додатково залучати в господарський обіг усі ресурси лісу – як деревини, так і ягід, грибів, лікарських трав, рекреаційного потенціалу.

Про це повідомляє прес-служба Волинського ОУЛМГ.

Поряд із тим мережа лісових доріг має не лише лісівничий, а й економічний характер, адже виконує важливу соціальну функцію – позитивно впливає на розвиток інфраструктури населених пунктів, скорочує віддалі між селами і забезпечує цілорічний надійний транспортний зв’язок.

У країнах ЄС на 1 тис. га припадає 55-60 км лісових доріг, які на 30% фінансуються коштом Державного бюджету. А 2/3 – за рахунок лісокористувачів.

В Україні, де на 1 тис. га нині припадає 7-8 км лісових доріг, всі завдання з будівництва та відповідальність за утримання лісотранспортної мережі в належному стані покладені на плечі лісівників.

Упродовж 2016 року державними лісогосподарськими підприємствами побудовано 102,3 км лісових доріг, з них 36,6 км – із твердим дорожнім покриттям.

У планах на наступний рік – будівництво 130 км лісових доріг, в тому числі з твердим покриттям – 54 км.

Всі види робіт проводяться відповідно до проектно-кошторисної документації, розробленої Волинським відділом комплексного проектування ДП «Укрдіпродор».

10:04 03.12.2016

http://www.0332.ua/article/1464275

Далі...

Коза, петух и пять куриц арестованы судебными приставами за незаконную рубку

В Пермском крае коза, петух и пять куриц арестованы судебными приставами за незаконную рубку, проведенную их хозяином. Рубка причинила ущерб в шестьдесят тысяч рублей, и арестом домашних животных приставы пытаются добиться от виновника выплаты государству суммы причиненного ущерба. Ниже приводится сообщение Управления Федеральной службы судебных приставов по Пермскому краю (ссылка).



Без петуха и жизнь плоха

30 ноября 2016

Судебными приставами Прикамья взыскивается солидарная задолженность с жителя Осинского района Пермского края, причинившего лесному фонду в результате незаконной вырубки леса ущерб на сумму 60 тысяч рублей.

В целях принудительного взыскания задолженности судебными приставами Осинского, Бардымского и Еловского районов УФССП России по Пермскому краю неоднократно были осуществлены выходы по месту проживания должника. Лишь на третий раз удалось составить акт описи имущества и наложить арест на домашних животных, которых хозяин изначально скрывал: козу, пять куриц и одного петуха.

Следует отметить, что в соответствии с законодательством у должника есть возможность ходатайствовать о самостоятельной реализации указанного имущества. Таким образом, у владельца арестованного имущества есть шанс в срок, не превышающий десяти дней со дня его извещения об оценке имущества, попытаться спасти один из главных символов наступающего нового года.

В том случае, если должник не воспользуется данным правом, «живое» имущество будет предложено взыскателю в счет погашения долга. Если же и взыскатель откажется от него, то оно поступит на реализацию, а вырученные от продажи денежные средства будут перечислены взыскателю.

Исполнительное производство продолжается до полного взыскания долга.

http://forestforum.ru/styles/subsilver2/imageset/site_logo.gif

Далі...

Владу просять не скасовувати мораторій на експорт лісу

1 грудня 2016 року Волинська облрада підтримала звернення до Президента України, Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України щодо недопущення скасування мораторію на експорт необробленої деревини.

Проект звернення на розгляд був внесений фракцією ВО «Свобода» спільно з іншими фракціями обласної ради, передає її прес-служба.

— Довівши українців до зубожіння тарифами та цінами на найнеобхідніше, влада не припиняє намагань витиснути з країни останнє. Беручи міжнародні кредити, наші керманичі погоджуються на умови, які в перспективі закріплять за Україною статус сировинного придатку Європи та призведуть до скорочення робочих місць. Йдеться не тільки про запровадження ринку землі, а й про скасування закону щодо заборони експорту необробленої деревини в обмін на кредит 600 млн. євро, — йдеться у повідомленні.

Як наслідок такої практики — перетворення України в найбільшого експортера деревини в Європі. Ще 25 років тому ми задовольняли потреби промисловості власною сировиною не більше, ніж на 40 відсотків. Сьогодні Польща, Румунія, Туреччина і навіть Китай за рахунок української сировини створили десятки тисяч робочих місць та підняли власну економіку.

— Рішення про відміну мораторію знищить українську деревообробну промисловість, яка тільки починає ставати на ноги, і завдяки мораторію у І півріччі 2016 року збільшила випуск продукції на 15%. Ініціатива є абсурдною з огляду хоча б на те, що ціна умовного кубічного метра обробленої деревини майже в десять разів вища, ніж середня ціна 1 кубічного метра лісу-кругляку. Очевидно, що можновладці не зацікавлені в розвитку вітчизняної деревообробної промисловості, яка наповнюватиме державний бюджет. Така позиція влади — ганебна стосовно громадян та непатріотична щодо держави, — переконані підписанти.

Крім того, як повідомляв Соцпортал Президент підписав закон про мораторій на продаж землі до 2018 року.

03.12.2016 09:15

http://socportal.info/2016/12/03/vladu-prosyat-ne-skasovuvati-moratorij-na-eksport-lisu.html

Далі...

Оригинальные новогодние елки, которые можно сделать в два счета. Фото

Когда хочется чего-то новенького.

Покупка живой елки или сборка искусственной сразу добавляет 100 баллов к новогоднему настроению, передает Хроника.инфо со ссылкой на Zefirka.net. 

А представляете, как круто будет сделать ее самим, собравшись всей семьей в уютной гостиной?

1. Елка из семейных фотографий — для самых теплых воспоминаний

Фотографии можно просто приклеить на стену или ватман. Более сложный вариант — сделать деревянный каркас из ненужных дощечек, на который удобно прикреплять яркие моменты из жизни вашей семьи. Пожалуй, это самая душевная идея для елки.

2. Елка из искусственных или живых еловых лапок

Минималистичное и изящное решение. Большой плюс — такую елку можно нарядить любимыми игрушками.

3. Яркая аппликация на стену

Подобную елочку можно купить, а можно вооружиться ножницами и клеем и сделать нехитрый, но приятный узор.

4. Елка из гирлянд

Сделать такую красоту проще простого, а выглядит она ну очень уютной и эффектной. Пошаговую инструкцию смотрите здесь.

5. Елка из ниток

Еще один милый и домашний вариант для тех, кто любит рукоделие. Как сделать такую елочку самому, смотрите по ссылке.

6. Более простой вариант — настенная елка из веревок

Крутая елочка, которую можно соорудить всего за 5 минут. Как это сделать, читайте тут.

7. Елочки из шишек

Несложная в исполнении елочка, которая в буквальном смысле слова вышла к нам из леса. Даже из одной шишечки можно сделать маленький шедевр.

8. Елка-орнамент

Выбираем красивую упаковочную бумагу и просто наклеиваем на стену, повторяя контур настоящей елки.

9. Елочк -конус из ниток

10. Нарисованная елка

Такую елку можно как купить, так и нарисовать. Отличный вариант для тех, у кого совсем нет места для более объемного деревца.

11. Елки из игрушек

Ну какой новый год без любимых игрушек? А если сделать эту елочку, то на ней точно поместятся все шарики и снежинки. Выглядит ярко и эффектно.

12. Елка из сувениров и прочих мелочей

На эти замечательные елочки можно поместить все любимые мелочи — от открыток и магнитиков до скульптур и мягких игрушек. Очень домашний получается вариант.

13. Елочка-конус из веревки

14. Елка из упаковочной бумаги и ленточек

Не знаете, куда деть остатки упаковочной бумаги? Не спешите выбрасывать — из них можно сделать вот такие миленькие елочки.

Читайте также: Эти новогодние елки доступны лишь миллионерам. Фото

15. Елка из картона

Крутейшая идея, над реализацией которой придется немного попотеть, но результат определенно того стоит.

http://hronika.info/fotoreportazhi/189886-originalnye-novogodnie-elki-kotorye-mozhno-sdelat-v-dva-scheta-foto.html

Далі...

Выжигание сухой растительности охотниками на пике последнего оледенения могло стать одним из первых крупных природопреобразующих дел человека в Европе

Выжигание сухой растительности древними охотниками и собирателями на пике последнего оледенения (около 21 тысячи лет назад) могло привести к очень значительному сокращению площадей леса в этот период времени. Этому посвящена статья Large Scale Anthropogenic Reduction of Forest Cover in Last Glacial Maximum Europe ("Крупномасштабное антропогенное сокращение лесного покрова во время максимума последнего оледеления в Европе"), опубликованная в электронном научном журнале PLOS One. Ссылка:

Kaplan JO, Pfeiffer M, Kolen JCA, Davis BAS (2016) Large Scale Anthropogenic Reduction of Forest Cover in Last Glacial Maximum Europe

В статье говорится, что Европа той эпохи была занята преимущественно тундровыми и степными ландшафтами леса же в ней сохранялись в виде сравнительно небольших рефугиумов. Моделирование же климатических условий того времени показывает, что площадь леса могла быть значительно большей, чем была на самом деле по данным пыльцевого анализа.

Авторы пишут, что люди верхнего палеолита мастерски исползовали огонь, и предпочитали селиться в полуоткрытых ландшафтах, где легче было собирать пищу, охотиться и путешествовать. Исследователи сравнили модели распространения лесов Европы, построенные на данных пыльцевого анализа, с моделью распространения пожаров на природных территориях, построенной на нахождении следов воздействия огня в осадочных отложениях, и с археологическими данными о распространении человека, и пришли к выводу, что древние охотники и собиратели являлись значимым источником огня в древних полуоткрытых ландшафтах, и стали причиной значительного сокращения лесного покрова. Авторы пишут, что результаты их исследования позволяют предположить, что это воздействие человека на приледниковые ландшафты Европы могло быть одним из наиболее ранних крупномасштаных антропогенных изменений экосистемы Земли.

http://forestforum.ru/viewtopic.php?f=9&t=20281&sid=d652fefd0f4b28fc0ceb2193b073db0a

Далі...

У Верховній Раді відбувся круглий стіл на тему: "Мораторій на експорт лісу: результати та перспектива"

У парламенті заявили про готовність відстоювати збереження тимчасової заборони на експорт необробленої деревини попри нещодавню заяву президента Єврокомісії Жана-Клода Юнкера щодо наміру українського Президента у найближчі тижні скасувати мораторій в обмін на черговий транш кредиту МВФ. Про це говорили на засіданні парламентського круглого столу на тему: "Мораторій на експорт лісу: результати та перспектива".

"У парламенті голосів за скасування мораторію не було і не буде", - заявив керівник парламентської фракції Олег Ляшко: "Якщо ЄС треба наш ліс – хай привозять сюди деревообробне обладнання, ставлять меблеве устаткування, створюють тут робочі місця для українців."

Як поінформував голова Комітету з питань промислової політики та підприємництва Віктор Галасюк, за даними ДФС України, за 9 місяців 2016 року порівняно з аналогічним періодом попереднього року завдяки дії мораторію, деревообробна промисловість продемонструвала приріст на 16%, меблева на 15%, паперова на 5%, тоді як обсяг реалізації промислової продукції в цілому скоротився на 4% у доларах США. Експорт оброблених лісоматеріалів збільшився на на 11%, що поповнило торговельний баланс країни на тлі скорочення загального товарного експорту на 9%. Податкові надходження до бюджету від підприємств згаданих галузей збільшилися на 17% в доларовому еквіваленті. Збільшення ж у 3 рази обсягів імпорту верстатів для обробки дерева свідчить про довіру інвесторів та є наочним випереджаючим індикатором майбутнього зростання обсягів виробництва, експорту, створення нових робочих місць, додаткових надходжень до бюджетів всіх рівнів. Відтак, зважаючи на корисність мораторію для економіки та суспільства, законопроект про його скасування немає жодних шансів пройти через Комітет, втім, спроби уряду внести відповідну поправку до проекту Державного бюджету з порушенням регламенту Верховної Ради не виключені. В. Галасюк пообіцяв тримати питання збереження мораторію на контролі.

"Україна має принципово відстоювати свої інтереси під час міжнародних перемовин, а не піддаватися на критично невигідні для себе умови" - погодився заступник голови Комітету з питань промислової політики та підприємництва Борислав Розенблат.

Його колега, голова підкомітету з питань підприємництва та технічного регулюванняГеннадій Кривошея зазначив: "За останні 10-12 років вивезення лісу відбувалося без дотримання будь-яких стандартів. На сьогодні ж в Україні практично не залишилося цієї дорогоцінної продукції – її знищує корупція і незаконна вирубка”. Поки не запрацює нормальний прозорий ринок сировини, мораторій є єдиним заходом для зменшення тіньового обігу сировини та ліквідації корупції при експорті необробленої деревини, - сказав секретар Комітету з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Остап Єднак.

Як зазначив народний депутат Хвича Мепарішвілі, ситуація з незаконною вирубкою українських лісів насправді може призвести до екологічної катастрофи. "Варто посилити кримінальну відповідальність за це" - переконаний заступник виконуючого обов'язки Голови Держлісагентства Володимир Бондар.

Необґрунтованість твердження щодо суперечності мораторію умовам Угоди з СОТ пояснив Перший заступник голови Комітету з питань правової політики та правосуддяОлександр Ємець: "Говорити про те, що порушені вимоги СОТ, можна після того, як буде встановлено цей факт, чого сьогодні не відбулося. Тобто українська Сторона, яка має насправді захищати сформульовану законом позицію України, бере на себе непритаманну їй функцію - формує власну позицію всупереч інтересам нашої держави, вираженої законом, і оголошує, що ми порушили правила СОТ. Ми нічого не порушили. Це окрема думка окремих чиновників, за яку вони мають відповісти - звідки взяли і хто надав права її оголошувати. Будь-які ж спроби провести відміну мораторію поза Комітетом з питань промислової політики та підприємництва зустрінуть супротив парламентаріїв, оскільки грубо порушуватимуть регламент".

Загалом же Парламент має розширити та посилити дію мораторію на експорт лісу, обґрунтувавши європейським колегам ті пункти, на підставі яких 35 країн світу ввели відповідні мораторії, - переконаний голова підкомітету з питань контролю за дотриманням законодавства у сфері запобігання і протидії корупції органами державної влади та місцевого самоврядування Юрій Дерев'янко.

Уповноважений з питань підприємництва при Державній фіскальній службі УкраїниТарас Качка наголосив: "Наразі Україна опинилася перед негативним вибором - підтримувати відносини з ЄС в нормальній площині чи зберігати мораторій. За його словами, заяви про створення мораторієм сприятливих умов для виробників в Україні є "подразнюючим" фактором для торговельного партнера, як і, власне, використання експортних обмежень для захисту національного виробника. Відтак, найоптимальнішим варіантом вважає пошук альтернативи мораторію разом з реформою внутрішнього ринку.

Натомість Президент Асоціації меблевих, деревообробних підприємств та організацій "Меблідеревпром" Сергій Сагаль заявив про всебічну підтримку мораторію, наголосивши: "За цей рік введено потужності на переробку лісу більш ніж 2 млн кубів деревини. Їх треба завантажувати, змінювати правила гри, переорієнтувати лісову галузь на внутрішній ринок і все стане на свої місця". Голова Асоціації деревообробних підприємств Прикарпаття ІгорСоболевський поінформував про проведення 2 грудня страйку деревообробних підприємств Західної України у зв'язку з глибоким обуренням намірами влади.

Для розвитку вітчизняної деревообробної промисловості необхідно забезпечити деревиною українського виробника та створити прозоре формування ціни, - вважає Голова Асоціації лісозаготівельних та деревообробних підприємств «Чернігівлісдеревпром» Валерій Лозицький. Голова біржового комітету Товарно- сировинної біржі «Сумська ресурсна біржа» Даніїл Маландій запропонував здійснитипілотний проект прозорої реалізації лісу-кругляку на внутрішньому ринку на базі 'Сумської області. "Поки не створені правила гри на зовнішньому і внутрішньому ринку – відміни мораторію не може бути", - погодився Директор деревообробного підприємства ТОВ "Ванеса" Валерій Подкоритов.

Голова громадської спілки виробників клеєної фанери Вадим Шемонаєв акцентував увагу на хронічному браку сировини. Член Правління Асоціації суб’єктів господарювання України, президент ТОВ "МОСТ-Україна" Олександр Твердохліб підкреслив важливість розробки проекту закону про внутрішні правила обігу сировини. Генеральний директор ПII ТОВ «Укршпон» Пазтор Франтишек озвучив передбачувані наслідки скасування мораторію, серед яких - скорочення інвестицій до 0, робочих місць - до 30%, податкових надходжень до бюджету - у 2-3 рази, а також - збільшення корупції та зменшення експортної виручки. Водночас промовець відзначив, що після введення мораторію виплати його підприємства до бюджету зросли у 3 рази.

Заступник Голови Ділової Ради Туреччини та України Комітету зовнішньоекономічних зв’язків "DEIK" Расім Бекмезджі заявив, що ціною власного лісу ми зберігаємо ліси наших європейських друзів: "Середній показник лісового покриття Європи становить 35% території, в Україні ж - 16%. Водночас аніж вирубувати свій ліс - у ЄС воліють дешевше скуповувати український без мит та будь-яких обмежень".

Керівник Офісу з фінансового та економічного аналізу у Верховній Раді Віктор Мазярчук порадив для залагодження конфлікту України з міжнародними партнерами скористатися успішним досвідом Албанії, зробивши акцент не на підтримці виробників, а на екологічному захисті. Експерт ГО «Центр розвитку ринкової економіки» Ігор Гужва закликав встановити обмеження на внутрішнє використання деревини та здійснити переконливі заходи з метою доведення офіційної позиції України на міжнародному рівні. Заступник директора науково-дослідного інституту фіскальної політики Серебрянський Дмитро надав дані, що демонструють позитивні наслідки заборони для української економіки. Директор ДП "Укрпромзовнішекспертиза" ВолодимирВласюк пояснив, що мораторій потрібен, аби взаємодія з Європою не перетворила Україну на сировинну базу.

Загалом, народні депутати України, виробники та експерти домовилися продовжувати боротися за збереження мораторію, а також запланували найближчими тижнями розробити законопроект про ринок лісу, що буде спрямований на забезпечення прозорості та конкурентності ринку деревини для збалансування інтересів держави, лісгоспів, виробників та кінцевих споживачів.

02 ГРУДНЯ 2016, 10:08

 Інформаційне управління Апарату Верховної Ради України 

http://rada.gov.ua/news/Novyny/137952.html

Далі...