Сьогодні за участі голови Верховної Ради Андрія Парубія, членів уряду, нардепів, керівників обласних і районних рад чотирьох карпатських областей відбувся круглий стіл «Проблеми та перспективи розвитку гірських районів України». Про це повідомляє кореспондент ІА ZIK. На зустрічі у с. Плав’я Сколівського району Львівської області, окрім спікера парламенту, були присутні перший заступник міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України В’ячеслав Негода, народний депутат України, член міжфракційного об’єднання «Карпати» Оксана Юринець, голови обласних та районних рад Львівської, Чернівецької, Закарпатської та Івано-Франківської областей. Присутні наголосили, що таке важливе зібрання, де обговорювались проблеми та перспективи гірських регіонів України, відбулося вперше за період незалежності. На зустрічі голови місцевих рад спочатку коротко озвучили свої основні проблеми. А це:
вирубка лісів, розвиток деревообробної промисловості та залучення інвестицій у цю галузь;
доступність дошкільної, загальної, позашкільної освіти та медицини;
стан доріг, мостів, комунікації та інфраструктури;
співпраця в рамках міжнародних проектів та відкриття нових переходів на кордонах;
розв’язання екологічних проблем, розвиток екотуризму та рекреації;
співпраця з центральною владою в галузі реформи децентралізації, лібералізації законодавства та темпів прийняття рішень;
відсутність стратегії розвитку регіону загалом та ключових галузей (туризм, тваринництво, деревообробка);
втрата людського ресурсу та створення робочих місць.
Особливо гостро стояло питання 25% надбавки для мешканців гірських районів, фінансування якої, за словами Андрія Парубія, закладене у бюджеті 2017 року. Обговоривши проблеми, учасники зустрічі поставили питання про перспективи регіону та шляхи їх реалізації. Основною метою було визначено перетворити депресивні райони на розвинуті території за європейським прикладом. Коротко формула розвитку має базуватись на трьох китах:
інфраструктура (дороги, мости, пункти пропуску)
екологія (регуляція вирубок, винесення сміттєзвалищ за межі Карпат, міжнародні екологічні проекти)
Додатково присутні на зустрічі місцеві керівники внесли ряд своїх пропозицій. Основним, на їх думку, є створення робочих місць, зокрема в галузі традиційних промислів – тваринництво та деревообробка. В цьому контексті гостро стояло питання заборони вивозу лісу-кругляка та залучення інвестицій в переробну промисловість. Також важливим є залучення та впровадження міжнародних і державних проектів і навчань в галузі туризму за прикладом Альп. Голови рад просили зробити можливим залучення інвестицій для інфраструктурних та рекреаційних проектів у Національних парках, зокрема у Тисовці, де австрійці готові створити сучасну гірськолижну базу. Також йшла мова про врахування особливостей впровадження реформи децентралізації у гірських районах. За підсумками круглого столу всі учасники підписали лист із закликом до Кабміну розробити програму розвитку українських Карпат. Також до нього долучили розробки представників місцевих районних рад, де зібрано перелік проблем та пропозицій до центральних органів влади. zik.ua
Чомусь у нас багато говорять як ліс вирубують і продають, а майже нічого не кажуть як відновлювати ліси, і взагалі рятувати наші Карпати - Андрей Воробей на своєму каналі Ютюб
"Депутат поселкового совета, директор общества с ограниченной ответственностью, в мае 2015 года организовал и возглавил преступную группу из пяти односельчан, среди которых был еще один депутат сельского совета Олевского района. Таким образом, организованная группа при содействии работников государственной лесной охраны в течение июня-июля 2015 года систематически проводила незаконные вырубки деревьев на территории лесных хозяйств Олевского района и реализовывала лесопродукцию в Украине", - говорится в сообщении.
Так депутаты нанесли окружающей среде вред на сумму более, чем 3,2 млн грн. Расследование проводится по двум статьям.
Лесника, спасшего лосенка от гибели, хотят оштрафовать за содержание дикого животного в неволе. В Восточном Казахстане лесник спас новорожденного лосенка от разъяренных собак. Животное получило серьезные травмы и чуть не погибло – мужчине пришлось выхаживать лесного обитателя несколько месяцев. На днях правоохранители оформили административный протокол на егеря в связи с тем, что он держал дикое животное в неволе, передает корреспондент Tengrinews.kz.
Виктор Федоров – сотрудник инспекции по охране растительного и животного мира Глубоковского района. В конце минувшей весны мужчина совершил сердобольный поступок, за который теперь в прямом смысле слова вынужден расплатиться.
"Мы живем в небольшой деревушке Маховке, тут несколько домов и в каждом прямо за огородом настоящий таежный лес. У меня трое детей – две дочки 8 и 9 лет и 10-летний сын, - рассказывает Виктор Федоров. - В конце мая они заметили, как стая собак терзает какого-то беззащитного зверька. Тут нужно заметить, что это самые обычные дворняги, брошенные лесорубами, и в лесу превратившиеся в самых настоящих диких зверей. Детям, даром, что смелости хватило, они бросились зверьку на подмогу,и отогнали псов. Принесли окровавленное животное в дом. Я пригляделся и понял, что это крошечный лосенок – два-три дня ему от роду. Похоже, псы смогли отогнать лосиху и собирались растерзать детеныша. Я насилу спас сохатого – у него была разорвана в клочья нога, сильно повреждена спина и шея, искусана морда. Я по образованию – ветврач, поэтому смог быстро сделать специальный компресс, постарался остановить кровь. Честно, думал, что животное не выживет, но лосенок оказался настырный и выкарабкался. Мы его с детьми вместе выхаживали, поили молоком, караулили – как он себя чувствует. Чудо, что он жив остался и стал крепнуть. Назвали его Леха, а как еще лося можно назвать? Мать-лосиха за ним так и не вернулась. Вот и стал с нами жить” – резюмирует мужчина.
По словам Виктора Федорова, Лехе требовался примерно год, чтобы окончательно окрепнуть. Будущей весной егерь собирался выпустить животное в привычную среду обитания.
"Конечно, дети к нему привыкли, играли с ним постоянно, да и он их полюбил. Но это же лесной зверь, не домашний! Травмы его почти затянулись, я думал выпустить его весной в лес. Потому, что там бы он смог быстро приспособиться к естественной среде. Но в конце ноября ко мне пришли из лесинспекции и прокуратуры, донес на меня кто-то, что лось с нами живет. Составили протокол. Мол, я держал животное в неволе. Но у меня даже забора нет – он свободно ходил везде! Стражи правопорядка даже грузовик наняли – хотели сразу Леху и забрать. Но тут дети выскочили им навстречу, стали лося заслонять, плакать, канючить. Тут даже у мужиков сердце дрогнуло – заставили меня написать объяснительную, что животное до суда остается у меня под мою ответственность. Суд назначен на 12 декабря, мне грозит штраф в 10 МРП. Честно, не понимаю – как я нарушил закон? По совести же поступил, не хотел, чтобы животное погибло",- завершает рассказ Виктор Федоров.
В надзорном ведомстве объясняют, Виктор Федоров не согласовал свои действия с компетентными органами.
"По оперативной информации, лось жил у Федорова без каких-либо разрешений, - прокомментировали в природоохранной прокуратуре ВКО. - Чтобы держать дома дикое животное, нужен специальный документ. Мужчина нарушил статью "Незаконное содержание диких животных". К тому же, лось это не котенок или щенок, он потенциально опасен для окружающих. В первую очередь, для детей Федорова. Также как нам пояснили специалисты-биологи, крайне проблематично, чтобы дикое животное теперь адаптировалось к дикой природе. Дело Федорова уже направлено в суд".
Сам Виктор Федоров уверен, что Леха легко адаптировался бы к лесной среде. А вот если бы мужчина в свое время не спас сохатого, зверь бы погиб.
"Я уверен, что мне удастся доказать в суде – я сделал доброе дело и мне не за что раскаиваться или платить штраф", - говорит мужчина.
Спасший лосенка житель ВКО купил лицензию на отстрел, чтобы оставить животное у себя
Лесник из ВКО Виктор Федоров, которому грозит административный штраф за незаконное содержание диких животных, решил бороться за фактически прирученного им лосенка Леху. Сотрудник лесной инспекции специально приобрел разрешение на отстрел, чтобы у него появились законные права на животное, заплатив за него 220 тысяч тенге, передает корреспондент Tengrinews.kz.
Как объяснил Федоров, выхаживавший лосенка полгода, он решил не дожидаться суда и выразил надежду, что документ поможет ему оставить Леху до весны.
"Знаете, я буквально вчера получил лицензию на отстрел", - говорит Виктор Федоров. - Она позволяет делать с животным все что угодно, то есть я могу его сохранить у себя, добыча в частную собственность переходит. Убивать при этом необходимости нет. Лицензия дорогущая - 220 тысяч тенге. Конечно, пришлось снять накопления. Зачем я это сделал? Дети привязались к Лехе, плачут, боятся, что его отберут, пока он еще не выздоровел. Мы хотим с ним по-человечески проститься, перед тем как он в тайгу уйдет. Ради детей мне денег не жалко. А если его у нас заберут, или случится с ним что во время перевозки - как детям в глаза буду смотреть, какой урок преподам? Смотрите, мы лося спасли, а потом нас виноватыми за это сделали? Тут ведь не в деньгах вопрос, а в справедливости. И на суде в понедельник я не штрафа боюсь, а того, чтобы рассудили - я поступил по-человечески. За мной правда".
Напомним, егерь Виктор Федоров в мае спас новорожденного лосенка от разъяренных собак. Животное получило серьезные травмы и чуть не погибло - мужчине пришлось выхаживать лесного обитателя несколько месяцев. На днях правоохранители оформили административный протокол на егеря в связи с тем, что он держал дикое животное в неволе.
Прокуратура ВКО предложила прекратить дело в отношении мужчины, спасшего лосенка
Прокуратура ВКО предложила прекратить дело в отношении егеря Виктора Федорова, спасшего лосенка от верной гибели, передает корреспондент Tengrinews.kz.
Как известно, в связи с тем, что Федоров отказался сдавать животное, в отношении мужчины главный специалист территориальной инспекции лесного хозяйства и животного мира составил протокол об административном правонарушении по статье "Незаконные приобретение, сбыт, провоз, ввоз, вывоз, хранение (содержание) видов диких животных и растений, их частей или дериватов". Протокол был направлен в суд.
"Учитывая широкий общественный резонанс и изначально благие намерения самого Федорова, специализированная природоохранная прокуратура ВКО оперативно и тщательно разобралась во всех обстоятельствах происшествия. Как стало известно из рассказа Федорова, он уже приобрел специальное разрешение на изъятие одного лося в установленном порядке, то есть узаконил свои действия. Прокуратура дала указание территориальной инспекции лесного хозяйства и животного мира прекратить административное производство в отношении Федорова", - сообщили в надзорном ведомстве.
Также в прокуратуре отметили, что Виктор Федоров заплатил за лицензию не 220 тысяч, как сообщалось ранее, а 60 тысяч тенге.
Дорогие друзья и коллеги! Мы живем в мире, где одно из распространенных сочетаний слов по отношению к природе - "Экосистемные услуги". Оно отражает заблуждения людей, которые считают себя вправе управлять не только другими людьми, но и всем живым на Земле. Сначала природа была грозной силой, полностью управляющей нашей жизнью, потом мы ее бесконечно покоряли, уничтожая множество существ и разрушая ландшафты.
Теперь наступил совсем неразумный этап, когда природа стала осознаваться как служанка. Внедрение этих представлений в психологию чревато для человечества огромными бедствиями.
Необходимо осознание зависимости нашей жизни от состояния природы в целом, от ее возможностей реализовать экосистемные функции: оптимизации климата, гидрологического режима, биологического разнообразия и почвенного плодородия на всех уровнях организации биосферы: от локального до глобального.
Эти задачи не могут решить заповедники и другие природоохранные организации: их площади слишком малы, а биота неполноценна, они окружены огромными массивами территорий, не способными реализовать экосистемные функции - основу нашей жизни на Земле.
Решить проблему сохранения жизни можно только восстанавливая природу на всех уровнях организации: от особи до биосферы.
Первый шаг - овладение экологической азбукой, второй - реализация знаний.
Я предлагаю серию презентаций, посвященных основам двух наук: экологии биосистем и исторической экологии. Это та минимальная сумма знаний, которая позволит осознать, какие опасности грозят нам при широко распространяющейся идеологии "экосистемных услуг", и принять конкретное участие в восстановлении природы нашей страны.
Доктор биологический наук, профессор ЦЭПЛ РАН Смирнова Ольга Всеволодовна
Автор будет благодарен за вопросы и пожелания, которые можно направлять по адресу ovsinfo@gmail.com, и будет на них отвечать по мере возможности
Усе через запізнення з вакцинацією та розмноження диких тварин.
Поширення сказу б'є рекорди на Волині – там зафіксовано шість десятків спалахів за рік. Головними поширювачами хвороби є червоні лисиці, йдеться в сюжеті ТСН.19:30.
У Боратині зараз карантин і масова вакцинація. Хоч село всього за кілька кілометрів від обласного центру, скажений лис пробрався і сюди. Його першою жертвою стала домашня кицька Марта. Одного дня вона зненацька напала на своїх господарів. Родину лікують від сказу, а в селі вакцинують усю живність. Однак є хазяї, які ветеринарів не пускають й на поріг. "Добре, твій собака прив'язаний, він не ходить – так до нього в гості прийдуть. Вкусить і завтра тобі буде проблема. Не розуміють", - констатує ветеринар Людмила Косарук.
Як і більшість волинських сіл, Радовичі оточені лісом. І те, що місцеві тримають своїх псів не при воротах, а на задвірках, дивує тільки нетутешніх. "Лисиця приходить. Мушу прив'язувати біля курника, щоб не брала курей", - пояснює місцевий житель Олександр Нікончук. Щовесни ветеринари там проводять безкоштовну вакцинацію від сказу. Та цьогоріч вакцину на Волинь доправили з великим запізненням, а головний рознощик недуги – лисиця – надміру розплодилася, бо купувати дозвіл на її відстріл і наражатися на небезпеку мисливці не хочуть.
Поширення сказу б"є рекорди. "Вже 58 випадків. За останнє десятиріччя це найбільша кількість в нас випадків в області", - каже керівник відділу Держпродспоживслужби Сергій Войтюк. На боротьбу зі сказом у дикій природі кинули авіацію: над волинськими лісами вона розкидає 450 тисяч принад із вакцинами. Лису достатньо їх просто з'їсти – це рівноцінно ін'єкції. Міграція лисів, а з ними і сказу, напружує західних сусідів, тому п'ятий рік поспіль імунізацію диких тварин оплачує Євросоюз, але тільки в областях, що з ним межують: Волині, Львівщині і Закарпатті. Кореспондент ТСН Сніжана Шевчук
Закон України "Про стратегічну екологічну оцінку" спіткало вето Президента України.
У травні 2003 року в Києві на 5-й конференції міністрів "Довкілля для Європи" було укладено Протокол Європейської економічної комісії ООН про стратегічну екологічну оцінку (СЕО) до Конвенції про оцінку впливу на довкілля у транскордонному контексті. Цей документ став ключовим інструментом для захисту навколишнього середовища в країнах ЄС.
За традицією, що склалася в міжнародному праві, Київ додається до назви Протоколу про СЕО як місце його підписання. Здавалося б, Україні, на території якої народився Протокол, бути серед перших, хто надав йому своє "громадянство", впровадивши в законодавство і практику.
Однак ми довго йшли до того, щоб наважитися ратифікувати Протокол про СЕО і ввійти до когорти країн, які взяли на себе зобов'язання враховувати екологічні міркування та питання охорони здоров'я у процесі ухвалення стратегічних рішень — рішень, що стосуються планування на загальнодержавному, регіональному або місцевому рівні, адже саме на цьому етапі часто визначаються напрями розвитку транспорту, енергетики, сільського господарства, містобудування та інших сфер. Саме так: Протокол про СЕО окремо наголошує на необхідності враховувати аспекти здоров'я населення!
Нарешті, влітку 2015 р. Україна ратифікувала Протокол про СЕО і разом із зобов'язанням у рамках Угоди про асоціацію між Україною і ЄС упровадити в Україні Директиву 2001/42/ЄС про стратегічну екологічну оцінку, обрала для себе європейську модель оцінки ймовірних наслідків виконання планів, стратегій, програм, містобудівної документації (документів державного планування) для довкілля та здоров'я населення, бо ЄС також є стороною Протоколу про СЕО.
Метою СЕО є: сприяння сталому розвитку шляхом забезпечення охорони довкілля, безпечності життєдіяльності людей та їхнього здоров'я; інтегрування екологічних вимог при підготовці та затвердженні документів державного планування.
До ратифікації Протоколу процедури СЕО в Україні не існувало, хоча окремі її елементи можна було порівняти з елементами державної екологічної експертизи. Державна екологічна експертиза видів діяльності та об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку (наприклад теплових, гідро- або атомних електростанцій), знайома багатьом.
Проте мало хто звертає увагу на те, що до об'єктів державної екологічної експертизи належать також державні інвестиційні програми, проекти схем розвитку і розміщення продуктивних сил, розвитку окремих галузей економіки, проекти законодавчих та інших нормативно-правових актів, генплани населених пунктів. І це тому, що всі ці роки тільки останні (тобто генплани) на практиці проходили державну екологічну експертизу. Були такі, хто навіть обурювався ганебним ігноруванням вимог закону, але, вочевидь, далі обурення справи не просунулися, бо жоден документ — план (не плутати з генпланом), стратегія або програма — державної екологічної експертизи так і не проходив.
Оскільки реальний досвід застосування окремих елементів стратегічної екологічної оцінки в Україні був лише у сфері містобудівної документації, розроблену процедуру СЕО (у вигляді проекту закону України "Про стратегічну екологічну оцінку") максимально інтегрували в чинні процедури розроблення та затвердження містобудівної документації (чинний розділ про охорону навколишнього природного середовища прирівняли до звіту про СЕО, привівши у відповідність його зміст), а для решти видів планів і програм (документів державного планування) нову процедуру включили в існуючі порядки підготовки та затвердження держаних цільових програм, програм і стратегій регіонального розвитку, галузевих програм і планів тощо.
Відповідно до Закону України "Про стратегічну екологічну оцінку" СЕО здійснюється щодо стратегій, планів, схем, містобудівної документації, загальнодержавних програм, державних цільових програм та інших програм і програмних документів, які підлягають затвердженню органом державної влади або органом місцевого самоврядування і розробляються у сфері сільського господарства, лісового господарства, рибного господарства, енергетики, промисловості, транспорту, поводження з відходами, використання водних ресурсів, охорони довкілля, телекомунікацій, туризму, містобудування і землеустрою (схем) у разі, якщо виконання цих документів державного планування передбачатиме впровадження видів діяльності або створення об'єктів, щодо яких законодавством передбачено проведення процедури оцінки впливу на довкілля.
Наприклад, проектом програми розвитку транспортної інфраструктури передбачається будівництво низки автомагістралей, які у свою чергу є об'єктом оцінки впливу на довкілля. Відтак така програма має проходити СЕО. Також СЕО здійснюється щодо проектів документів державного планування, які потребують оцінки з огляду на ймовірні наслідки їх виконання для територій та об'єктів природно-заповідного фонду та екологічної мережі (територій з природоохоронним статусом). Винятки становлять проекти документів державного планування, єдиною метою яких є обслуговування потреб, пов'язаних з обороною або надзвичайними ситуаціями, а також фінансові або бюджетні документи державного планування.
Види документів, про які йдеться в цій статті, знайомі здебільшого тим, хто працює в органах державної влади або органах місцевого самоврядування. Широкий загал долучається до таких документів лише тією мірою, якою вони становлять для конкретної людини інтерес. Наприклад, генплан міста не завжди становить предметний інтерес для жителів інших міст, а програма розвитку, наприклад, Черкаської області зазвичай не викликає ажіотажу в жителів Тернопільської області.
Отже, коли ми говоримо про СЕО проектів документів державного планування — ми говоримо про відносини між органами публічної влади. Цінність і важливість СЕО для них і громади (а у випадку загальнодержавної програми — для всього населення України) полягає в тому, що відповідний орган державної влади або орган місцевого самоврядування, ухвалюючи рішення, має змогу оцінити і врахувати всі потенційні несприятливі наслідки для довкілля та здоров'я населення (перш ніж буде витрачено хоча б одну гривню на реалізацію цієї програми), а громадськість отримує реальні можливості висловитися з приводу проекту такої програми до того, як її буде затверджено. Загальновідомо, що запобігти проблемі або вирішити її на етапі планування набагато простіше й дешевше, ніж на етапі реалізації. Тому процедура СЕО — це процедура в інтересах всіх і кожного.
СЕО не заміняє собою оцінки впливу на довкілля окремих видів діяльності чи об'єктів. Оцінка впливу на довкілля і СЕО — окремі механізми екологічної оцінки, що використовуються для запобігання будь-яким можливим негативним наслідкам економічного розвитку для довкілля і здоров'я людини. Вони істотно відрізняються один від одного як за типом діяльності, до якої застосовуються, так і за сферою охоплення. СЕО здійснюється на більш ранніх етапах процесу ухвалення рішень, ніж оцінка впливу на довкілля. Об'єктами СЕО, як уже зазначалося, є документи державного планування (ще їх називають стратегічні рішення): стратегії, плани, програми на місцевому, регіональному та загальнодержавному рівнях.
Оцінка впливу на довкілля застосовується до проектів конкретних видів діяльності або об'єктів, які, в тому числі, можуть реалізовуватися в рамках документів державного планування, але вже на стадії виконання цих документів. У рамках СЕО оцінюються потенційні наслідки виконання документа державного планування для довкілля і здоров'я; СЕО, в тому числі, дозволяє оцінити сукупний (кумулятивний вплив) заходів та різних планованих об'єктів, передбачених документом державного планування, на ранній стадії планування. У рамках оцінки впливу на довкілля оцінюється вплив конкретної планованої діяльності — наприклад проекту будівництва підприємства, аеропорту тощо. Ефективне застосування СЕО до документів державного планування дає змогу оптимізувати оцінку впливу на довкілля конкретних проектів за рахунок виявлення територій, найбільш придатних для певного виду діяльності, скорочення числа можливих варіантів і визначення питань, які мають бути розглянуті під час оцінки впливу на довкілля. Таким чином, СЕО дає змогу звузити і чіткіше визначити сферу охоплення майбутньої оцінки впливу на довкілля, що робить процес планування в цілому більш ефективним і менш затратним.
Процедура, викладена в Законі про СЕО, чітка й прозора і не передбачає жодного погодження або дозволу, а лише можливість у відведений строк надати зауваження та пропозиції. Це стосується як органів влади (зрозуміло, що насамперед природоохоронних органів та органів охорони здоров'я), так і громадськості. Відсутність корупційних ризиків та ефективність участі/консультацій забезпечуються прозорістю та публічністю процедури на всіх її етапах, а також передбаченими чинним законодавством можливостями оскарження неправомірних рішень або дій.
Крім того, законом чітко врегульована процедура транскордонних консультацій у разі, якщо документи державного планування матимуть імовірні наслідки для довкілля інших держав, а також у випадку, якщо такі документи інших держав матимуть наслідки для довкілля і здоров'я населення в Україні.
4 жовтня 2016 р., після майже року опрацювання, Верховна Рада України нарешті ухвалила Закон України "Про стратегічну екологічну оцінку" у другому читанні та в цілому. Європейці привітали Україну зі значимим кроком уперед на шляху євроінтеграції та реформ в екологічній сфері. Привітання і слова підтримки надійшли й від секретаріату Протоколу про СЕО. Попереду чекала непроста робота з підготовки низки підзаконних актів, необхідних для якісного і разом з тим плавного впровадження процедури СЕО у практику (Закон передбачив півроку на введення його в дію). Вочевидь, цей час був також потрібен для того, щоб навчити і підготувати майбутніх "користувачів" СЕО до роботи із цим механізмом…
Вето президента на Закон про СЕО на початку листопада цього року нічого, крім здивування, не викликало. Відповідно до статті 94 Конституції України президент протягом п'ятнадцяти днів після отримання закону з Верховної Ради має підписати його, беручи до виконання, та офіційно оприлюднити або повернути закон зі своїми вмотивованими і сформульованими пропозиціями до Верховної Ради для повторного розгляду.
Отже, вето президента на Закон про СЕО мало б містити пропозиції… У надісланих до Верховної Ради (на 18-й день після отримання Закону про СЕО) "Пропозиціях…" президента відсутнє найголовніше — пропозиції... Навіть Головне науково-експертного управління Верховної Ради України не стрималося у своєму висновку і зауважило: "Разом з тим звертаємо увагу на те, що згідно з вимогами статті 94 Конституції України пропозиції Президента України для повторного розгляду закону мають бути не лише вмотивовані, а й ще сформульовані належним чином з тим, щоб їх можна було поставити на голосування".
Що далі? Можливо з-поміж тих, хто "надихнув" президента на вето, є особи, для яких асоціація з ЄС не є пріоритетом. Однак Протокол про СЕО ратифіковано, і від дотримання вимог міжнародних угод Україну ніхто не звільняв. Так, наприклад, Словаччина і Угорщина вже надсилають нам проекти своїх програмних документів і звіти про СЕО для консультацій у рамках Протоколу.
Вочевидь, Україна має таке саме зобов'язання щодо документів, які матимуть імовірний вплив на інші держави — сторони Протоколу… А тим часом процедури в нас немає… І не виключено, що невдовзі ми знову опинимося на порозі санкцій за недотримання міжнародних угод.
Ситуація, відверто, вкрай складна, адже у Верховній Раді навряд чи розуміють, як урахувати те, чого немає, а на подолання вето двох третин голосів теж не назбирається. Виходить парадокс: загнали себе в кут, створивши самі собі проблеми, і тепер думаємо, як із цього виплутатися. Європейці також спантеличені…
Andriy Demydenko Сегодня, 16:47 Шановний пане Єднак, шановний пане Вихрист, Ви лукавите трошки, коли кажете, що не маєте пропозицій. В зауваженнях може й нечітко, але прямо сказано чого у вас немає - вводячи процедуру оцінки, ви не кажете, як робити оцінку. І це те саме, що я, як уповноважений від ЄС на проведення тої самої Київської конференції Довкілля для Європи, казав вам - наразитесь на проблему при впровадженні. Справа в тому, що при існуючій у нас досі радянській парадигмі оцінки впливу ані європейське СЕО, ані європейське ОВД неможливе. Тут місця мало, збиретесь на комітеті вирішувати як бути далі з цими законами - запрошуйте, розкажу ще раз.
Почему евросоюз требует разрешить вывоз леса и додавит ли он украинскую власть. Кабмин уже готовит утверждение законопроекта на 14 декабря
"Украинские новости"
24 ноября. На саммите Украина-ЕС в Брюсселе нам дают понять, что вместо "безвиза" Украине готовы организовать "безлес". Глава Еврокомиссии Жан-Клод Юнкер рассказал об обещании Петра Порошенко снять запрет на экспорт древесины (леса-кругляка). Срок –несколько недель, иначе не видать Украине следующего транша кредита в 600 млн евро.
С тех пор еврочиновники чуть ли не каждый день напоминают о необходимости снять мораторий. Но отменить его может только Верховная Рада, а ей в этом году осталось работать неделю.
"Страна" разбиралась, зачем Евросоюзу украинский лес, кому это нужно в Украине и что будет, если парламент пойдет на отмену моратория.
Территория пеньков
...Жаркий август. Активисты из Чопа сообщают об эшелонах, груженных отменной древесиной. Вагон за вагоном они пересекают границу. На таможне говорят, по документам – дрова. "Я видела их из окна на кухне – как раз на таможенный пункт смотрят. Потом пошла на пункт. Конечно, дрова! Что я, хороший кругляк от дров не отличу?" – возмущается активистка. Этот поезд с "дровами высшей пробы" им удалось остановить. Но местные знают, такие эшелоны ходят здесь каждый день.
Вместе с активистом едем туда, где происходит незаконная вырубка. Вдоль дороги замечаю брошенный грузовик, набитый толстыми стволами деревьев. "Граб", – определяет мой спутник. Только на трех-четырех бревнах есть маркировка, свидетельствующая о законности рубки. "Здесь и перегружали. Видимо, кто-то засек, пришлось бросить товар", – предполагает активист.
Поднимаемся к предгорью. Засохшее болото повторяет рельеф тракторных колес: совсем недавно здесь ездили большегрузные машины. За стройными рядами 10-15-летних деревьев появляется первая залысина. Площадь размером с Майдан усыпана неаккуратными пеньками. Один из них оказывается с меня ростом. "Вот скоты. Мало того, что вырубили молодой лес, так даже за собой не убрали. Сколько лет этот пенек будет перегнивать? С таким отношением лесу очень сложно восстановиться", – сокрушается мой проводник.
Из прохладной тени по левую руку доносится мелодичная трель. Справа, где-то вдалеке, узнаю звук бензопилы. Мы пробираемся через лесок, и выходим с другой стороны. Там – еще одна залысина. Пеньки, такие же рваные и хаотичные, успели зарасти травой.
После хаотичной вырубки от одного из закарпатских лесов остались лишь огрызки. Фото: "Страна"
Оттолкнулись от дна
Мораторий на экспорт леса действует в Украине с начала этого года. Он распространяется на все породы древесины кроме сосны. С 1 января сосна тоже будет запрещена к вывозу – если мораторий не отменят.
За неполный год запрет на экспорт, рассчитанный на десять лет, позволил украинской деревообрабатывающей промышленности оттолкнуться от дна. По данным фискалов, за девять месяцев 2016 года отрасль показала рост на 16%, мебельная промышленность выросла на 15%, бумажная – на 5%. При этом экспорт обработанных лесоматериалов вырос на 11%. Такой рост особенно впечатляет на фоне общего падения экспорта на 9%.
"Налоговые поступления в бюджет от предприятий деревообрабатывающей, бумажной и мебельной отраслей выросли на 17% в долларовом выражении. Увеличение же в три раза объемов импорта станков для обработки дерева свидетельствует о доверии и интересе инвесторов ... Даже за это небольшое время действия моратория создано много новых деревообрабатывающих предприятий, в том числе с европейским капиталом, расширено существующее производство, привлечены десятки миллионов долларов иностранных инвестиций", – ликует народный депутат Виктор Галасюк (Радикальная партия), один из лоббистов моратория в Верховной Раде.
Поводов для радости могло быть больше, если бы не эшелоны с нелегальной древесиной на украинской границе. После введения моратория кругляк стали вывозить за бугор под видом дров и санитарного леса. Так, на фоне сокращения вывоза леса-кругляка вырос экспорт по кодам дров. Ни много ни мало – на 200 тысяч тонн (падение вывоза кругляка при этом 600 тысяч тонн).
Тем временем отсрочка моратория для сосны привела к массовой вырубке этой породы.
"С того момента, как был подписан мораторий и на сосну дали отсрочку 11 месяцев, у нас рубить начали темпами в три раза превосходящими прошлый год. Сейчас в Польше строится предприятие по переработке сосны – в десяти километрах от границы", – негодует президент Ассоциации деревообрабатывающих предприятий Дмитрий Артемчук.
Фото: "Украинские новости"
Экофактор
Эксперт в области внешней торговли Центра рыночной экономики и развития Игорь Гужва прогнозирует, что мораторий на экспорт древесины должен сократить объемы вырубки леса на 38,2%.
"Бесконтрольная вырубка лесов на западе Украины привела к уменьшению показателя лесистости с 16% в 1996 году до 11% в 2015-м. Такими темпами в недалёком будущем мы рискуем сохранить лесной потенциал Украины разве что в истории", – рассказывает Гужва.
Насколько реалистичен такой прогноз? Объемы вырубки леса за время действия моратория и не выросли и не упали, говорят в Госагенстве лесных ресурсов, которое контролирует 70% украинских лесов. В доказательство приводят цифры: объем заготовленной древесины в 2015 году, когда мораторий еще не действовал, и в текущем 16-м, практически идентичен.
"Объем заготовленной древесины по Гослесагентству и по Украине не меняется. Это постоянные расчеты, они рассчитываются на несколько лет вперед. Количество вырубок не зависит от моратория вообще. За десять месяцев прошлого года и аналогичный период в этом году почти одинаково – 12,6 миллионов кубометров древесины заготовлено по Гослесагенству. В целом по Украине заготавливается 17-19 миллионов кубометров", – рассказал "Стране" пресс-секретарь Госагентства лесных ресурсов Валентин Колечкин.
Фото: Facebook/Госагенство лесных ресурсов
Контрабанда и незаконные рубки
Агитируя за отмену моратория, в ЕС подчеркивают, что запрет на экспорт не предотвращает вырубку лесов, не предупреждает нелегальную лесозаготовку или контрабанду леса, ведь из-за моратория подобная незаконная деятельность, по их словам, становится еще более прибыльной. Но в Ассоциации деревообротчиков поясняют – мораторий не имеет никакого отношения к контрабанде.
"При чем здесь мораторий к тому, что нелегально вывозится древесина? Это вопрос правоохранительным органам, к таможне, службе безопасности. Почему они не реагируют на эту контрабанду? Не увольняют этих таможенников, не садят их в тюрьму. Потому что все это делается за деньги. Они экспортируют под видом дров пиловочники. Это не касается моратория, это нарушение закона, за которое люди должны садится в тюрьму", – заявляет президент Ассоциации Артемчук.
За год существования моратория количество незаконных рубок леса количество увеличилось, признаются в Госагенстве. Но главные по лесу связывают это вовсе не с мораторием, а с проведением АТО.
"Объем незаконных рубок начал увеличиваться в 2015 году в связи с проведением антитеррористической операции на Востоке Украины. В 2015 году объем незаконных рубок составил 24,1 тыс. кубометров, за 9 месяцев 2016 - 21,3 тыс. кубометров", – сообщили в Госагенстве лесных ресурсов.
Серый рынок древесины – одна из главным проблем отрасли, считают в Ассоциации деревообработчиков. Для решения этой проблемы одного моратория недостаточно.
"Беда наша сейчас самая большая – что серый рынок древесины составляет порядка 50-60% от общего объема древесины. Половина лесозаготовительной отрасли работает сейчас на теневом рынке. Пока будет серый рынок древесины, мы будем вводить что угодно и ничего не будет работать. Если мы хотим навести порядок в отрасли, первое, что нужно сделать – выставить всю древесину на аукционы, как это предусмотрено приказом №42, который регламентирует лесозаготовительную отрасль. Сейчас этот приказ нарушается ежедневно, каждым лесхозом, каждым лесным управлением, потому что на аукционы выставляют такие породы как дуб, бук, ясень не более чем 35% (от всего объема рубки). Все остальное – теневой рынок. Хвойный рынок выставляет не более 45-50%" – поясняет Артемчук.
Фото: пресс-служба СБУ
Зачем ЕС украинский лес
За год существования моратория вопрос его отмены поднимался многократно. Выступление главы Еврокомиссии на саммите в Брюсселе подняло его в топ. С тех пор не проходит и дня, чтобы представители европейских институций не напомнили Украине о взятом обязательстве.
Почему в ЕС настаивают на отмене моратория – очевидно. Средняя стоимость 1 кубометра древесины составляет 80-90 у.е., тогда как среднемировая цена обработанной древесины значительно выше - около 950 у.е. за условный кубометр, говорится в пояснительной записке к закону о моратории. Европейскому бизнесу выгоднее закупать украинское сырье, а не готовую продукцию, добавленная стоимость которой выше в десять раз.
По словам автора закона о моратории, внефрационного депутата Дмитрия Добродомова, до принятия закона в необработанном виде на экспорт шло 70% украинского леса.
"Есть целый ряд (европейских) компаний, заинтересованных в отмене моратория в Украине. Есть компания, которая в Румынии уже давным-давно выкатила всю древесину, осталось еще дойти до Украины. Компания, которая имеет очень много судов по Европе, они просто пустыни делали! Много польских и венгерских компаний находятся на границе с Украиной. Они открывают свои производства вблизи границы, чтобы работать на украинской древесине", – поясняет президент Ассоциации деревообрабатывающих предприятий Дмитрий Артемчук.
"Евросоюз заинтересован в отмене моратория, потому что та же Польша и Румыния, другие страны – у них целая деревообрабатывающая отрасль живет на нашем сырье", – добавляет Игорь Гужва.
А вот почему отмену моратория на экспорт леса поддерживают в Украине?
Фото: Politeka
Отмена моратория объединяет
Украинских лоббистов отмены моратория можно условно поделить на две группы: коррупционеры и евроугодники. Разберем каждую из них. Зачем это нужно коррупционерам?
"До моратория работала схема, когда лесхозы выставляли на аукцион меньшее количество древесины, а большая шла на экспорт. ГП "Укрлесконсалтинг" (де-юре занимается систематизацией и информационным обеспечением отрасли, мониторингом рынка леса, де-факто распределяет лесные ресурсы и контролирует торговлю) выступала посредником при экспорте и туда шли откаты. Суть схемы следующая: ГП отбирает иностранные компании, готовые работать на установленных условиях – платить отдельно за лес и отдельно за коррупционные услуги, именуемых маркетинговыми. Платежи за лес шли на счета лесхозов, а платежи за маркетинговые услуги - в оффшорные компании, которые их якобы оказывали. Стоимость этих услуг составляет от шести до двадцати и более долларов за кубометр в зависимости от породы. Формально экспортом занимались лесхозы, но без указания ГП они не могли выбирать покупателя и цену", – поясняет нардеп Добродомов.
В Ассоциации деревообработчиков рассказывают еще одну коррупционную схему, которую обезвредил мораторий. Если в предыдущей лес закупали реальные иностранные игроки деревообрабатывающего бизнеса (при условии вознаграждения), то в этом случае весь лес сначала продавался офшорным прокладкам по заниженной цене, а после – реализовывался на европейском рынке.
"Если отменить мораторий, создаются офшорные компании за границей, и весь лес по указанию министров и прочих больших чиновников продается исключительно на эти компании. Куб дуба, образно говоря, 100 евро. На эти офшорные компании он продается по 60 евро, а на европейские рынки попадает по 120 евро. И вот эти 60 евро разницы оседают в кармане какого-то чиновника. Мораторий этого не дает сделать. Если хотят отменить мораторий, то, другими словами, они хотят воровать. Воровать хотят несколько человек, которые руководят этой отраслью", – рассказывает президент Ассоциации Дмитрий Артемчук.
Фото: СБУ
Зачем это нужно второй группе – евроугодникам? По словам Игоря Гужвы, некоторые члены Кабинета министров отстаивают позиции Евросоюза, в то время как отечественные предприятия не имеют доступа к сырью.
"Вместо того чтобы отстаивать наши интересы, некоторые представители правительства приезжают в Брюссель и заявляют там, что это у нас несуразная Верховная Рада, они там что-то напринимали, но вы не беспокойтесь, мы все отменим. Европейцы – люди прагматичные. Если приезжает должностное лицо и делает такие заявления, они моментально берут это на карандаш. Таким образом подрывается авторитет парламента, Украина делается непоследовательным непрозрачным партнером", – говорит Игорь Гужва.
Замминистра экономического развития и торговли Наталья Микольская неоднократно подчеркивала, что мораторий является препятствием для получения второго и третьего транша Третьей программы макрофинансовой помощи ЕС, что суммарно составляет 1,2 млрд евро.
Ей вторит и первый замглавы МЭРТ Максим Нефедов. В ответе на депутатский запрос нардепа Галасюка он указал, что закон о моратории противоречит международным обязательствам Украины. Во-первых, Соглашению об Ассоциации с ЕС (в части ограничения экспорта и импорта). Во-вторых, положениям меморандума, на основании которого Украина получает финансовую помощь от ЕС (все потому что Украина дала слово "воздержаться от внедрения новых мероприятий, которые ограничивают или искажают торговлю в соответствии с обязательства перед Всемирной организацией торговли"). И в-третьих, мораторий противоречит, собственно, самому Соглашению о ВТО, согласно которому для сохранения природных ресурсов, которые исчерпываются, должно быть ограничено в том числе внутреннее потребление древесины. А этого принятый закон о моратории не предусмотрел.
Но главным аргументом является все-таки получение помощи от ЕС двумя траншами по 600 миллионов евро. Бюджет Украины хронически дефицитен и потому любая помощь, которая может быть пущена на финансирование нужд государства, сейчас критически важна. И ради нее власти готовы пойти на многое. Потому что деньги нужны уже сейчас и это в глазах правительства может перевесить стратегические выгоды для страны от продления моратория.
Впрочем, эксперты считают эту логику ущербной.
"Во-первых, помощь ЕС это кредит, - говорит Игорь Гужва. - Во-вторых, кому это выгодно? Эффект от этого кредита никто бы и не заметил. Если бы так массированно не говорили о связи с мораторием, никто бы о нем и не знал. Здесь тоже интересный вопрос – кому кредит больше выгоден. Нам? Этот кредит быстро рассосется, никто и не заметит, на что его потратят. А отдавать надо и с процентами. Возможности отдавать кредит, да еще и с процентами, нет. Значит нам придется опять идти на уступки. В следующий раз они скажут – теперь отмените мораторий на землю или еще что-то. Почему это выгодно Европейскому Союзу? Многие коммерческие кредиты в ЕС, как ни странно, с отрицательной процентной ставкой. Кроме кредита тебе еще что-то положено, какая-то субсидия. Очень много кредитов с нулевой ставкой. А здесь они дают кредит другой стране 600 миллионов еще и под какой-то процент, да еще и требуют уступки. Да это вдвойне выгодно".
Фото: insightsonindia.com
Игорь Гужва признает, что вопрос моратория на международном уровне до конца не урегулирован. Но не все потеряно.
"Любое соглашение не является догмой. В том же соглашении ВТО есть положения, которые позволяют в критических ситуациях принимать ограничения в торговле для урегулирования тех или иных вопросов, будь это экология, социально-экономическая или культурная сфера. Есть статья, под которую мы подпадаем – пункт G статья 20, общее изъятие. Она позволяет принимать меры, если состояние экологии достаточно критическое. Но там есть нюанс: такие меры принимаются одновременно с внутренним ограничением потребления продукта. Также есть пункт (а) Статья XI: 2", – поясняет он.
Законодатели подготовили базу для сохранения моратория. 7 декабря в Верховной Раде был зарегистрирован законопроект №5495, который вводит ограничения на внутреннее потребление лесоматериалов, а также повышает ответственность за незаконные рубки леса и незаконный экспорт необработанной древесины. Согласно проекту, на время действия моратория внутреннее потребление древесины предлагается ограничить до 20 млн кубов на год. Правда, сейчас его уровень значительно меньший, чем предложенный лимит.
Законопроектом предлагается ввести уголовную ответственность за незаконный экспорт древесины (от трех до семи лет лишения свободы). Штрафы за незаконную вырубку леса предлагается увеличить в 2-3 раза по сравнению с нынешними.
Но более вероятен другой вариант. В среду, 14 декабря на заседании Кабинета министров будет презентован законопроект об отмене моратория.
"В среду этот вопрос будет рассматриваться на Кабмине, после чего правительство внесен законопроект в Верховную Раду. С большой долей вероятности, законопроект будет учитывать на отчете и рекомендациях Счетной палаты по ситуации с лесами, майском отчете о борьбе с нарушениями в лесной сфере организации ФЛЕГ II (программа Мирового банка по лесному хозяйству – Прим.ред.). Это будет некий компромисс с Евросоюзом: мы отменяем мораторий, а вы помогаете нам навести порядок в этой сфере. На это выделят в пределах 5-10 миллионов евро. На создание системы мониторинга, лесного кадастра, инвентаризацию лесов и созданию системы учета и контроля вырубок. Ответственный за это – первый замминистра аграрной политики Максим Мартынюк", – сообщают источники "Страны" в правительстве.
Сам Мартынюк уже обозначил свою вовлеченность в процесс.
"Свести баланс удастся лишь сформировав комплексную Национальную лесохозяйственную политику. Это соглашение всех заинтересованных сторон, в которой будет зафиксировано общее видение функционирования этой отрасли", – отметил он на Facebook.
Фото: NewsEra
Проголосует ли Рада
Вопрос отмены моратория чувствителен не только для экономики, но и для пиара. Опрошенные "Страной" депутаты убеждены, что отмена запрета на вывоз украинского леса в Верховной Раде не пройдет.
"Учитывая пользу моратория на экспорт кругляка для экономики, энергонезависимости и экологии страны, в инициативы о его отмене нет никаких шансов пройти профильный комитет промышленной политики и предпринимательства. Впрочем, я знаю о возможных попытках отменить мораторий через изменения в "бюджетного пакета" с нарушением регламента Верховной Рады", – говорит нардеп от Радикальной партии Виктор Галасюк.
"Все фракции уже засвидетельствовали свою поддержку (моратория), отменить ее уже нереально. Президент, правительство должны четко фиксировать свою позицию в направлении создания рабочих мест тут и последующего экспорта. Это сверхважно для государства и для деревообработчиков. Уже инвестор почувствовал, что можно вкладывать деньги, даже у меня на округе в Сарнах на Ровенщине есть швейцарская компания, которая готова установить лесообрабатывающие цехи, перерабатывать и отправлять продукцию по всему миру", – говорит нардеп от "Батькивщины" Сергей Евтушок.
Сохранение моратория поддержит и улица.
"Под Верховной Радой соберется несколько тысяч человек. Поверьте мне, что у деревообработчиков хватит УРАЛов, бензопил, дров, чтобы обогреть людей, прокормить, напоить и отстоять мораторий", – обещает Артемчук.
Видео: InfoResist
Мораторий не является панацеей ни для деревообратывающей промышленности, ни для экологии. Решение этих проблем может быть только комплексное, которое будет включать контроль над незаконными рубками, борьбу с контрабандой, вывод рынка дерева из тени и т.д.
Но мораторий на экспорт является зажиганием, без которого машина украинской деревообработки не тронется. На наших глазах сугубо экономический вопрос моратория на экспорт леса превращается в политический. Так уже было с Ассоциацией. А теперь оказалось, что соглашение несовместимо с мораторием, защищающим украинские интересы. Какое бы не принимала решение власть, главное, чтобы была последовательной в отстаивании украинских национальных интересов.
В 1977 році поблизу села Підгородне Тернопільського району був оголошений ботанічний заказник "Іванівський", в якому охороняється дубово-грабовий ліс із віковими деревами, та зростають рослини, занесені до Червоної книги України. У 1985 році поруч із заказником була створена траса для тренувань з біатлону.
Ділянка біатлонної траси, яка була виділена
під забудову - з чого все і почалося.
Завдяки громадському обуренню роботи були призупинені, екоінспекція як-ніяк нарахувала збитки за знищення заказника, була порушена кримінальна справа (яка, правда, з часом була закрита), а потім трапився Євромайдан, і тернопільським регіоналам стало не до дерибану заповідної ділянки. За три роки, які минули з того часу, дерева, звісно, ще не відросли, але природні комплекси заказнику потрохи почали відновлюватися.
Зараз вже нова влада під прикриттям турботи про дітей і спорт реанімує цей дерибан.
нової біатлонної бази є не більше, ніж дерибан заповідних земель витікає, з її розташування. З одного боку, ця траса - на якій має відбуватися стрільба із гвинтівок (біатлон є біатлон…) - проходитиме близько до будинків, тому міжнародного визнання вона точно не отримає, отже не зможе використовуватися для серйозних тренувань, і взагалі сумнівно, що буде використовуватися як така. З іншого боку, ця територія знаходиться на самій околиці Тернополя – в престижній для забудови зоні, і заважає цьому лише статус заказника. Ліквідуй його – і можна нарізати ділянки під садиби…
Таким шляхом сучасні тернопільські можновладці і пішли. На відміну від нахабства регіоналів, які плювали на законодавство, нинішня обласна рада робить все "по закону" – був розроблений проект її рішення "Про оптимізацію території (зміну меж) ботанічного заказника місцевого значення "Іванівський"", за яким ласий 33 квартал із заказника буде вилучений.
Іванівський ліс - ласий шматок для забудови.
Перша спроба почати дерибан заказнику була створена 30 листопада - але завдяки совісним депутатам цей проект не пройшов. Однак, за нашими даними, зацікавлена в будівництві сторона намагається усіма шляхами досягнути своєї мети, і зараз з депутатами "ведеться робота" - щоб винести це питання на сесію 8 грудня.
Ми просимо вас підтримати місцевих активістів, які зараз також працюють із депутатами – і підписати наведене нижче звернення. Ваші підписи (прізвище, ініціали, організація - якщо є, населений пункт) чекаємо до 20-00 середи, 7 грудня, за адресою olegvitkyn@gmail.com, з темою "За Іванівський заказник!".
З повагою і надією на вашу підтримку,
Голова Ради ЕкГ "Печеніги" С.О. Шапаренко.
Лілія лісова в 33 кварталі
Іванівського заказника.
33 квартал повинний лишитися в Іванівському заказнику!
Депутатам Тернопільської обласної ради
Міністерству екології та природних ресурсів України
Ботанічний заказник місцевого значення "Іванівський" був створений рішенням виконкому Тернопільської обласної ради від 22.07.77 № 360 поблизу села Підгородне Тернопільського району – в 33 та 34 кварталах Тернопільського лісництва державного підприємства "Тернопільське лісове господарство". Згідно його Положення, затвердженого в 2009 році начальником Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Тернопільській області, завданням заказника є "збереження у природному стані корінних угрупувань лілії лісової, любки дволистої – видів рослин, внесених до Червоної книги України, угруповань місцевих видів лікарських рослин, інших цінних видів флори".
Цей висновок (як і подібні до нього, що згадуються в проекті рішення обласної ради), на наш погляд, є необ’єктивним, підготовленим є метою принизити природну цінність 33 кварталу, і, таким чином, обґрунтувати можливість його вилучення зі складу природно-заповідного фонду України.
Згідно статті 11 Закону "Про Червону книгу України", "Перебування (зростання) на певній території видів тваринного і рослинного світу, занесених до Червоної книги України, є підставою для оголошення її об'єктом природно-заповідного фонду України загальнодержавного значення" - щоб досягти своєї мети, про зростання в 33 кварталі занесених до Червоної лілії лісової, підсніжника білосніжного та черемші цей висновок не згадує.
З огляду на це, для збереження природної цінності ботанічного заказника "Іванівський" та популяцій рослин, занесених до Червоної книги України, вимагаємо:
- від Тернопільської обласної ради – не вилучати із заказника "Іванівський" квартал 33 Тернопільського лісництва, - від Міністерства екології та природних ресурсів України – відкликати погодження на вилучення із заказника "Іванівський" кварталу 33 Тернопільського лісництва.
З повагою,
1. С. Шапаренко, Екологічна група "Печеніги", Харків.
2. А. Тупіков, Національний природний парк "Дворічанський", Харківська обл.
3. Н. Вишневська, Національний екологічний центр України, м. Київ.
4. Ю. Бєліков, м. Харків.
5. В. Затенко, ЕкГ "Печеніги", Харків.
6. В. Козоріз, ГО "Товариство учасників руху", м. Харків.
7. О. Омельчук, волонтер WWF (Всесвітній фонд природи), м. Київ.
8. Ю. Спінова, Національний університет "Києво-Могилянська академія", аспірант.
9. Т. Карпова, еколог, м. Прага.
10. М. Яцишин, еко-активіст, м. Київ.
11. В. Пономаренко, Регіональний ландшафтний парк "Краматорський", Донецька обл.
12. В. Корнєєв, Інститут зоології НАН України, професор, д.б.н., віце-президент Українського ентомологічного товариства, м. Київ.
13. В. Кисляк, природознавець, Надвірна Івано-Франківської обл.
14. О. Пономаренко, доцент кафедри зоології та екології Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара, м. Дніпро.
15. Г. Проців, Екологічний клуб "Край", м. Бережани Тернопільської обл.
16. С. Люшняк, Тернопільський відокремлений підрозділ Національного екологічного центру України, м. Бережани.
17. М. Подуфалий, Туристичний клуб "Ходак", м. Бережани.
18. М. Слабодух, Туристичний клуб "Жуків", с. Жуків Бережанського р-ну Тернопільської обл.
19. М. Проців, краєзнавець, Екологічний клуб "Край", м. Бережани.
20. Л. Качмарська, голова Тернопільського екологічного об’єднання "Наше місто", м. Тернопіль.
21. Т. Турейська, волонтер WWF, м. Київ.
22. Т. Чорна, Молодіжний екологічний центр ім. В. І. Вернадського, м. Одеса.
23. Р. Бабченко, Донецька регіональна організація Всеукраїнської екологічної ліги, м. Краматорск.
24. О. Левченко, м. Обухів, Київска обл.
25. О. Свєтіков, "Зелений світ", м. Сєвєродонецьк.
26. В. Полєтаев, ТОВ "Еко-інвест", м. Харків.
27. Ю. Бенгус, Харківський національний педагогічний університет ім. Сковороды.
28. М. Роженко, к. б. н., Голова наукової ради Обласного осередку Всеукраїнської екологічної ліги в Одеській області.
29. П. Тестов, помічник народного депутата Єднака, м. Київ.
30. Є. Набоков, м. Фастів.
31. О. Степаненко, виконавчий директор Екологічно-громадського обєднанння "Зелений Світ", м. Чортків Тернопільської області.
32. Bohdana Arnold, Deutsch-Ukrainische Verein "Kolos", Bruchhausen-Vilsen. Deutschland.
33. О. Гнезділова, волонтер WWF, м. Київ.
34. А. Бучка, волонтер WWF, Одеса.
35. Єпішін, Волонтер WWF, м. Фастів.
36. С. Голучбик, волонтер WWF, м. Київ.
37. А. Плига, WWF в Україні, м. Київ.
38. Д. Сапожнікова, м. Київ.
39. К. Шапран, м. Київ.
40. А. Гiрзекорн, волонтер WWF, Львів.
41. О. Стебелецька, волонтер WWF, м. Харків.
42. А. Красовська, Кременецький лісотехнічний коледж, м. Кременець Тернопільська обл.
43. І. Хитрик, Екоцентр, м. Київ.
44. Ю. Польська, волонтер WWF, м. Харків.
45. С. Мириленко, волонтер WWF, м. Київ.
46. А. Хрутьба, Національний природний парк "Голосіївський", м. Київ.
47. О. Хрутьба, Національний природний парк "Голосіївський", м. Київ.
48. Є. Гриник, волонтер WWF, м. Київ.
49. М. Федорук, волонтер WWF, м. Львів.
50. М. Мостова, ГО " Суспільний проект ЕКОЛТАВА", м. Полтава.
51. О. Дятлова, к.б.н., м. Одеса.
52. Я. Мовчан, д.б.н., зав.лаб. екобезпеки НАУ/НЕЦУ, м. Київ.
53. Д. Деркач, м. Полтава.
54. Л. Запухляк, США, штат Джорджия, м. Атланта.
55. А. Архіпов, ініціативна група "Зробимо Україну Чистою".
56. П. Воробей, ДОП "Зелене майбутнє", м. Київ.
57. Ю. Карпан, м. Київ.
58. А. Куземко, д.б.н., Національний дендрологічний парк "Софіївка" НАН України.
59. О. Брезгунова, Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна.
60. І. Кучеренко, Інститут молекулярної біології та генетики НАН України, м. Київ.
61. С. Вітер, к.б.н., Національний природний парк "Гомільшанські ліси", Харківська обл.
62. В. Ночвай, к.т.н., ГО "Нова Країна".
63. М. Михалко, ГО "Спілка Порятунку Голосіїва", м. Київ.
64. П. Євчук, волонтер WWF, м. Київ.
65. А. Варуха, волонтер WWF, м. Київ.
66. О. Бахарєва, Волонтер WWF, м. Київ.
67. В. Бахарєва, м. Київ.
68. Е. Закалюжна, с. Зарудинці.
69. О. Лосинська, м. Київ.
70. А. Івашкіна, м. Лисичанськ, Луганська обл.
71. Н. Шоботенко, м. Буча, Київська обл.
72. Л. Белова, м. Київ.
73. С. Фесіна, ДЮСШ "Київ", м. Київ.
74. Ю. Юрченко, м. Біла Церква, Київська обл.
75. В. Терехова, викладач кафедри зоології та екології тварин Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна.
76. В. Бабій, ХОФ "Громадська Альтернатива", м. Харків.
77. С. Рижикова, ХОГО "Молодіжна Правозахисна Група - Харків", м .Харків.
78. Ю. Цвігун, волонтер WWF,м. Тернопіль.
79. Я. Шпак, Львівський національний університет ім. Івана Франка.
80. Н. Гликіна, м. Харків.
81. А. Гликіна, м. Харків.
82. О. Листопад, журналіст, м. Київ.
83. ...
____________________
КОНТАКТ:
Шапаренко Сергій: тел. (066) 387-46-81, pe4enegy@gmail.com
Підготовлено ЕкГ "Печеніги", при використанні матеріалів бюлетеня прохання посилатися на джерело.
Справжній мисливець перебуває в єдності з природою. Це покладає на нього певні обов'язки, виконання яких залежить від вихованості, грамотності та внутрішньої культури людини. Полюванні присвячують своє дозвілля люди різних вікових категорій та професій. На жаль, не всі вони знайомі з добрими мисливськими традиціями та етикою полювання.
Мисливська етика - неписаний кодекс норм поведінки, моральних обов'язків мисливця по відношенню до своїх товаришів, диких тварин і навколишньої природи. Ці правила є внутрішніми переконаннями мисливця і дотримуються їх не зі страху бути покараним, а по совісті. Культура і етика полювання виробилися в ході розвитку суспільства. Багато сучасних традицій виникло завдяки зростанню матеріального достатку людини.
Ось лише деякі з норм неписаного мисливського кодексу:
Здобута з-під чужого собаки дичина належить господареві собаки, який повертає патрони тому мисливцю, хто стріляв.
Першим стріляє той, з ким поруч піднялася дичину, після його пострілу стріляють інші.
Якщо по дичині стріляли кілька мисливців без явних влучень, а дичина, пробігши або пролетівши якусь відстань, падає, вона належить тому, хто стріляв останнім.
Велика дичина вважається здобиччю того, хто остаточно зупинив звіра.
Всі претензії до того, хто промахнувся, висловлюються чемно. Не промахується тільки той, хто не стріляє.
Стрілку, що здобув на колективному полюванні великого звіра, належать його голова і субпродукти (серце, печінка, легені та ін.), Решта ділиться на всіх учасників.
Якщо потрапив на полювання в малознайому компанію, веди себе згідно приказки: «У чужий монастир зі своїм статутом не ходять».
Якщо тварина видобуто в чужому секторі, воно присуджується тому, хто в цьому секторі стріляв. Звір ліг посередині секторів - хто завдав йому смертельну рану, той і переможець.
Обов'язково слід добрати підранка.
Неприпустимо стріляти зайця на лежанці, а птаха - не в польоті.
На току тетерок не стріляють, не стріляють і тетерука, що перший прилетів. Можна розлякати весь ток.
Не можна займати чужі скрадки, лабази, курені. Не можна стріляти дичину там, де немає можливості знайти і підібрати її.
При полюванні удвох з човна влучніший завжди буде з видобутком, але вихований мисливець складе все в одну купу і поділить її навпіл.
Вважається поганим тоном фотографуватися верхи на трофеї або насміхаючись над видобутими тваринами.
Для справжнього мисливця неприйнятні заборонені знаряддя і способи полювання, які використовуються браконьєрами.
Мисливець в лісі, як удома, а вдома не смітять - не залишають після себе папір, пакети, консервні банки, Недопалок багаття і т.п.
Мисливець знає, як сховатися від негоди, що робити під час грози, вміє орієнтуватися в лісі, може надати першу медичну допомогу.
Всі свої знання досвідчений мисливець передає молодому, не забуваючи, що повага - почуття взаємне.
Займаючись улюбленим хобі, культурний мисливець подбає про виконання не тільки прийнятих правил, але і неписаних норм, дотримання яких принесе йому заслужену повагу в професійному співтоваристві.
Державна інспекція охорони тваринного і рослинного світу при Президентові Республіки Білорусь
детальна ілюстрована інструкція де можна знайти інформацію про плановані санітарні рубки, як визначити місце розташування конкретних призначених в рубку ділянок лісу, як з'ясувати їх додаткові характеристики, і як отримати відомості про стан цих ділянок за космічними знімками
