В результаті протягом десятків років щодня легально і нелегально вирубувалися тисячі дерев. За Україною закріпився статус одного з найбільших експортерів необробленої деревини в Європі. Щорічно з країни вивозили ліс на суму близько 272 мільйонів доларів.
За словами голови Державного агентства лісових ресурсів
Христини Юшкевич, в 2015 році було незаконно вирубано 24 тис. кубів лісу, в першому півріччі 2016 року обсяг незаконних рубок по галузі склав 15,8 тис. кубометрів, що на 36% більше, ніж у відповідному періоді минулого року.
Збиток від незаконної вирубки в 2015-му, за даними Держлісагентства, склав 114,2 млн грн, що в 2 рази більше в порівнянні з 2014 роком. Площа загибелі лісів тільки за рік зросла на 57%.
У 2015 році експорт лісоматеріалів в необробленому стані приніс українській економіці 345 млн доларів валютних надходжень, або 0,9% загальної виручки від експорту.
Експерти кажуть, що ця цифра абсолютно непорівнянна з масштабом втрат: безконтрольна вирубка лісів на заході привела до зменшення показника лісистості з 16% в 1996 році до 11% в 2015 році. Для досягнення оптимального рівня лісистості в 20% в Україні сьогодні потрібно висадити нові дерева на території площею 2,5 млн га.
І все це на тлі того, що Україна посідає останнє місце за кількістю лісів в Європі. Наприклад, в Миколаївській області ліси займають всього лише 4% від всієї території.
Наші західні сусіди виявилися розумнішими нас. Усвідомивши всю небезпеку промислової вирубки лісів, вони її припинили, переключившись на нашу сировину. Там займаються виготовленням готової продукції, яку відправляють в тому числі і на український ринок і, звичайно, за значно вищою ціною. Поки європейці бережуть свою природу і розвивають бізнес, в Україні природі завдається колосальна шкода, зникають тисячі робочих місць і ціла деревообробна промисловість, а бюджет зазнає мільйонних збитків.
Заборона на експорт
Законодавчі війни з лобістами фіннсово-промислових груп в парламенті закінчилися прийняттям мораторію на експорт лісу-кругляка в квітні 2015 року. На початку липня 2015 року президент
Петро Порошенко підписав прийнятий Верховною Радою закон, розрахований на десять років. Мораторій почав діяти для деревних порід, крім сосни, з 1 листопада того ж року.
Але мораторій виявився забороною лише на папері. За фактом поставки кругляка не припинялися. Просто його вивозили по інших папірцях, продовжуючи наносити збитків держбюджету і приносити корупційні бонуси митникам і дахувальників, вважає аналітик
Андрій Вігірінскій.
Більш того, лісова мафія збільшила масштаби вирубки і ввела нові схеми нелегального експорту. Головною з них стала фальсифікація документації на продукцію. «Чорні» лісоруби зайнялися підробкою товарно-транспортних накладних, які видають лісгоспи. А потім за допомогою нечистих на руку чиновників з Держлісагентства отримували сертифікати про походження лісоматеріалів для подальшого експорту.
Крім того, як виявилося, 27% лісу в Україні взагалі не контролюється Держлісагентством. Він знаходиться в підпорядкуванні різних структур і відомств - Міністерства оборони, Міністерства екології та природних ресурсів, обласних рад. Як наслідок вся ця територія опинилася вільної від єдиних правил контролю, заготівлі деревини і торгівлі.
Тим часом в ЄС ...
... Заявили, що Україна повинна скасувати мораторій на експорт лісу. Своєю чергою, Петро Порошенко пообіцяв керівництву Європейського Союзу
скасувати мораторій на експорт лісу-кругляка. Це викликало обурення в українському суспільстві, і представникам Євросоюзу довелося пояснювати.
Вони заявили, по-перше, що політика ЄС та європейська інтеграція аж ніяк не ведуть до вирубки лісів, а навпаки, вони допомагають їй протистояти.
По-друге, якщо Україна захоче інтенсивніше захищати свої ліси - зокрема, унікальну біосферу Карпатських гір - ЄС готовий її підтримати.
Цілком легітимними і прийнятими є заборона на будь-яку лісозаготівлю, обмеження на неї або навіть обмеження доступу на деякі захисні зони за обґрунтованими і доведеними екологічних причин - за умови, якщо такі заборони або інші обмеження застосовуються до всіх суб'єктів, на рівних умовах. Метою має бути стабільна і екологічно збалансований розвиток лісів України, - сказано в зверненні єврочиновників.
По-третє, незважаючи на заборону експорту лісу-кругляка, в Україні триває незаконна лісозаготівля та контрабанда деревини.
Причину цього в Євросоюзі бачать в тому, що нинішня заборона на експорт не досягає цілей попередження незаконної вирубки лісу. Вона лише дає преференції окремим групам в деревообробної промисловості, дозволяючи отримувати винятковий і необмежений доступ до лісових ресурсів.
Заборона на експорт не запобігає вирубці лісів. Він також не попереджає нелегальну лісозаготівлю або контрабанду лісу, адже через це заборони подібна незаконна діяльність стає ще більш прибутковою. ЄС з готовністю підтримає підвищення штрафів за такі порушення і більш ефективні правоохоронні заходи в цій сфері, - вважають в ЄС.
Однак в той же час ЄС сприймає нинішню заборона на експорт лісу-кругляка як обмеження вільної торгівлі. Він суперечить міжнародним зобов'язанням України в рамках СОТ і в рамках Угоди про асоціацію між ЄС і Україною.
Угоди про вільну торгівлю, які стимулюють економічне зростання і створюють робочі місця для обох партнерів, означають рівний доступ до ринків одне одного. ЄС відкриває свій загальний ринок для України, пропонуючи величезні можливості для українських компаній, і від України очікують того ж у відношенні ЄС, - резюмували в Євросоюзі.
Уповноважений з питань підприємництва при Державній фіскальної службі Тарас Качка також вважає, що ліси від хижої вирубки потрібно захищати не за допомогою мораторію, який суперечить міжнародним торговельним правилам, а шляхом наведення порядку в системі заготівлі лісу.
Якщо зростає деревообробка всередині країни, то про який захист лісів від вирубки може йти мова? Через заборону експорту саме українські, а не іноземні виробники зроблять Карпати лисими. Від заміни переробників лисості не змінюється, - написав
Тарас Качка на своїй сторінці в Facebook.
Де ж правильне, оптимальне рішення?
Експерти вважають, що до катастрофічної ситуації в лісовому господарстві призвели високий рівень корупції, погане корпоративне управління і недоробки в законодавстві.
Аналітик Андрій Вігірінскій пропонує наступні методи боротьби з несанкціонованими вирубками: облік санітарної рубки, прозорий порядок реалізації, рівний доступ учасників, ліміти для придбання кругляка на торгах, налагодження виробництва на території України, контроль за відновленням лісів.
Експерт вважає, що можна 80-90% лісу продавати на прозорих умовах українським виробникам, решту відправляти на експорт. Тоді ті ж поляки були б зацікавлені ставити лінії переробки деревини в Україні. Експорт заготовок до виробів давав би більшу додану вартість. Відзначимо, що 1 кубометр необробленої деревини коштує $ 80-90, тоді як середня ціна обробленої деревини значно вище - близько $ 950 за умовний кубометр.
Нацполіція теж не сидить, склавши руки. За даними Департаменту захисту економіки НПУ, в 2016-м проти незаконної вирубки лісів було відкрито 505 кримінальних проваджень. Майже сотні осіб повідомлено про підозру, до суду направлено 134 виробництва. Оперативники департаменту вилучили 10 тисяч кубів лісопродукції, вартість якої за попередніми оцінками становить 23,5 млн грн.
Ще в минулому році уряд також запропонував з метою контролю за використанням деревини ввести її електронний облік, а щоб на експорт не наживалися фірми-посередники, що занижують закупівельні ціни лісу у лісгоспів, була ідея дозволити експорт тільки лісгоспам. Але тоді депутати чиновників не почули.
Нині в Мінагрополітики пропонують нинішні дрібні штрафи замінити кримінальною відповідальністю до 5 років за нелегальну вирубку. Також кримінальна відповідальність разом з конфіскацією майна повинна бути встановлена щодо осіб, які проводять операції з незаконної вирубки. Серед інших ініціатив відомства - уніфікація торгів з продажу деревини та створення системи контролю за деревиною.
16 листопада був підписаний меморандум про співпрацю між Департаментом захисту економіки і Держлісагентством. Спільна робота двох структур покликана запобігти незаконні рубки і оперативно залучати до відповідальності порушників законодавства.
В уряді заявляють про те, що введені нові норми, згідно з якими суцільні санітарні вирубки проводитимуть тільки у виняткових випадках - всихання дерев, буреломи, вітровали і пожежі. До процедур таких вирубок залучатиметься громадськість і відповідні фахівці. Крім того, їх проведення буде заборонено в місцях гніздування птахів, у паркових і заповідних зонах тощо.
Крім того, Міністерство аграрної політики та продовольства підготувало інтерактивну карту лісів України, яка показує, в якому лісництві скільки вирубано.
Ми пропонуємо зберегти мораторій на експорт кругляка або, якщо йти назустріч європейцям, впровадити експортне мито на рівні не менше 50 євро за кубометр, - сказав депутат, глава парламентського комітету з питань промислової політики і підприємництва Віктор Галасюк.
Ліс масово вирубують не там, де це необхідно, а в легкодоступних місцях, вважає лідер Аграрної партії Віталій Скоцик.
У всіх регіонах, які є лідерами з експорту лісу, обсяги приросту лісу перевищують обсяги рубки. При цьому через зміни клімату, фактора шкідників і падіння рівня грунтових вод поширюються захворювання лісових порід і загибель лісу. А тим часом ліс масово вирубують не там, де це необхідно, а в легкодоступних місцях. Очевидно, що проблема не в забороні чи дозволі на вивезення лісу, а в організації ринку сировини і збереженні природного балансу, - підкреслив політик.
На його думку, необхідно розвивати структуру посадки і заготівлі лісу.
Квитки на рубку лісу повинні продаватися на відкритих аукціонах. Обов'язкова умова рубки: не нашкодити навколишньому середовищу, не допустити руйнування грунту. Безконтрольна вирубка лісів є не чим іншим як мародерством на власній землі, - переконаний Скоцик.
Оптимальним рівнем лісистості для нашої країни вважається 20%. Сьогодні у нас 11%. Треба висадити нові дерева на території, що дорівнює 2,5 млн га, заявляють експерти.
На думку економічного експерта
Бориса Кушнірука, проблему безконтрольного вирубування лісів можна було б вирішити за допомогою введення відкритого електронного обліку лісових ресурсів і лісоматеріалів, введенням сертифікатів походження при операціях з деревиною і її продажу на електронних торгах.
Вирубку можна обмежити також, збільшивши розмір рентних платежів за лісоматеріали і навівши порядок на митницях, оскільки "тотальна корупція на них забезпечує неконтрольований вивіз лісоматеріалів".
Австрійський експерт в області реформ лісу в Центральній і Східній Європі Мікаель Суттер вважає, що Україні потрібна національна програма розвитку лісового господарства.
Але поки йдуть дискусії про варіанти вирішення «лісового питання», дерева продовжують рубати, а Україна наближатися до екологічної катастрофи.
