Голова Комітету Верховної ради з питань промислової політики та підприємництва Віктор Галасюк розказав БізнесЦензор про те, чому для української промисловості важливим є обмеження експорту сировини з країни.
Віктор Галасюк, що є членом фракції Радикальної партії Олега Ляшка – один з найпомітніших лобістів українських промисловців. Депутат входить в трійку найефективніших парламентарів за кількістю розроблених і прийнятих законопроектів.
Концепція розвитку від Галасюка полягає в тому, що Україні потрібно вивозити менше сировини, переробляючи її всередині країни, та експортувати оброблені товари з більшою додатковою вартістю.
На цьому тлі Галасюк постійно опонує керівництву Міністерства економічного розвитку та торгівлі (МЕРТ), яке виступає за сумлінне виконання вимог Європейського Союзу задля отримання Україною макрофінансової допомоги.
Одним з каменів спотикання між нардепом і МЕРТ є мораторій на вивіз з України необробленої деревини. В МЕРТ наполягають на тому, що він має бути відмінений, тому що існуюча ситуаціє не відповідає вимогам Світової організації торгівлі (СОТ), членом якої є Україна.
Втім, Галасюк наполягає на тому, що норми СОТ легко виконати технічно, не відмінюючи мораторію.
Для ілюстрації стану української промисловості голова парламентського комітету тримає в своєму кабінеті шахи, що були вироблені в Польщі з українського лісу. Мовляв, чому ці шахи не можна зробити в Україні?
БізнесЦензор поговорив з Віктором Галасюком про наслідки мораторію на вивіз деревини, про його ініціативу з криміналізації контрабанди лісу-кругляку та про сировинну модель розвитку української економіки.
У мене таке враження, що в нас міністерство економіки не України, а якоїсь іншої держави
Про мораторій на вивезення лісу-кругляку
Закон щодо мораторію на вивезення лісу-кругляка було прийнято в 2015 році. Строк дії мораторію – 10 років. Зараз він діє вже рік. З 1 листопада 2015 року.
Мотивацією прийняття цього законопроекту було запобігання екологічної катастрофи, яка відбувається в Україні, і ліквідація дефіциту сировини для українських деревообробних підприємств на внутрішньому ринку.
Поки що мораторій діє по всіх породах деревини, крім сосни. Мораторій на вивіз сосни, частка якої найбільша в структурі експорту (майже 80%), починає діяти з 1 січня 2017 року.
Вже сьогодні, підбиваючи проміжні підсумки, ми можемо сказати, що мораторій спрацював в плюс по економіці, промисловості та інвестиціях.
Про втрати економіки від вивозу сировини
З деревини робляться меблі, фанера, папір, пелети, шпон та інше. Так от уявіть, що Польща має ту саму площу лісів, що і Україна.
Щоправда Україна з цієї галузі має $2,5 млрд в рік. А Польща, маючі ті ж самі площі лісу, заробляє в цій галузі $24,7 млрд на рік – в 10 разів більше.
Чому так відбувається? Український ліс виростили, експортували за кордон за безцінь. Куб кругляка коштує приблизно $50. Фанера коштує вже $270 за куб. Меблі коштують вже $500-$700 за куб і вище.
Тобто, ми вивезли за кордон сировину по $50 за куб. Там розміщені виробництва де, доречі, працюють багато українців.
Фото: Facebook Віктора Галасюка
І українці з українського лісу за кордоном роблять продукцію, яку могли б робити і тут. Але там кредити коштують 2% річних, є податкові стимули, захист внутрішнього ринку, там менше корупції.
Потім ця продукція приїздить в Україну з великою доданою вартістю і ціною, прив’язаною до курсу валют. У людей немає роботи, немає зарплати, реальні доходи зменшуються. Ми приходимо в магазини, як в музей і дивимось на все це.
Європа каже: "Ок, у вас немає коштів? Ми дамо вам кредит – ще два транші по 600 млн євро (один вже дали раніше). Але за це відмініть мораторій, щоб ця схема продовжувала працювати". Щоб Україна продовжувала вивозити за кордон сировину та талановитих українців, а взамін отримувала паліативну допомогу без лікування першопричин бідності - "сировинної хвороби".
Про сировинну модель в економіці України
Ця схема характерна для багатьох галузей української економіки. Візьміть металургію. Ми з Олегом Ляшком є авторами закону про тимчасове підвищення втричі мита на вивіз металобрухту.
Ситуація та сама. Яка логіка вивозити з країни металобрухт, коли українські металурги не мають сировини? Там роблять автівки. ЄС дає нам кредити. І ми ці автівки купуємо.
Візьміть аграрну галузь. Ми вивозимо кукурудзу і зерно, щоб потім в Італії купувати макарони.
Ми тому і бідні, бо ми сьогодні сировинна колонія світу.
Про наслідки дії мораторію
За рік дії мораторію, ввезення імпортного обладнання для обробки деревини зросло в три рази. Це випереджаючий індикатор, який показує нам завтрашні робочі місця, збільшення надходжень до бюджету, збільшення експорту готової продукції і так далі.
Мораторій сам по собі не є панацеєю. Але він є одним з важливих елементів загальної реформи деревообробної галузі.
Подібні мораторії з різними особливостями діють в 30 країнах світу. В тому числі: в Канаді - з 1906 року, в США - з 1926 року. Вони діють в Бразилії, у В'єтнамі, Новій Зеландії і багатьох інших.
Про законопроект №5495 щодо запобігання вивезенню деревини
Ми внесли законопроект, який криміналізує контрабанду лісу-кругляку і підвищує відповідальність за незаконні рубки.
І що дуже важливо – він вводить норму щодо обмеження внутрішнього споживання лісу-кругляку. Вона, по суті, знімає останні потенційні зауваження до України з боку Світової організації торгівлі (СОТ).
Умовою легітимного введення торговельних обмежень, таких як мораторій на експорт лісу-кругляку, спрямованих на упередження екологічної кризи, є запровадження обмежень споживання цього продукту на внутрішньому ринку. Якщо Кабмін це не зробив за весь цей час дії мораторію (хоча міг), то ми пропонуємо цю норму запровадити законом.
Про те, чому внутрішнє обмеження споживання деревини складає 20 млн кубів на рік
Цю цифру ми обрали, виходячи з консультацій з українськими деревопереробними підприємствами. З одного боку, ця цифра вище показників, які є по лісокористуванню сьогодні.
З іншого боку, цей обсяг в два рази нижчій від того, що був у 80-х роках. Але тоді і структура споживання була іншою. Наприклад, тоді всі вікна були дерв'яні.
На наш погляд, це є компроміс, який дозволяє технічно виконати букву міжнародного законодавства і наших домовленостей з СОТ. А з іншого боку, це не створює критичних ризиків для української деревообробки.
Про вивіз лісу-кругляка під виглядом дров
З 1 січня 2017 року буде значно легше контролювати митницю. Бо сьогодні, коли і депутати Радикальної партії, і активісти ловлять вагони з кругляком, треба дивитися – чи це не сосна. Бо сосну все ще можна вивозити.
З 1 січня вже не можна буде вивозити необроблену деревину незалежно від її виду. Тоді неможливо буде маскувати одну деревину під іншу.
За час дії мораторію, експорт кругляка скоротився на 600 тис. тон, але на 200 тис. тон збільшився експорт дров паливних. Очевидно, що частину кругляка маскують під дрова.
Це пряма відповідальність міністра фінансів Олександра Данилюка. Митниця в його вертикалі управління.
Про розглядання спорів в СОТ
В Міністерстві економічного розвитку та торгівлі (МЕРТ) кажуть, що мораторій протирічить нормам СОТ.
Ок. Будь-який фахівець знає, як розглядаються спори в СОТ. Для цього навіть не треба працювати в МЕРТ.
Якщо якусь країну підозрюють в тому, що вона порушила угоду, то проводяться відповідні консультації, створюється спеціальна експертна панель, куди залучаються незалежні арбітри.
Ці арбітри заслуховують всі сторони. І ці процедури можуть тривати 3-5-7 років, а інколи й довше. Стільки часу може піти на те, щоб офіційно визначити – чи відповідає певний закон країни нормам СОТ.
Але ця процедура вмикається в тому разі, якщо є офіційний позов якоїсь з країн. Але його поки що немає. Є гучні “зізнання” наших власних урядовців.
Іншою загрозою може бути запровадження окремими країнами СОТ так званих адекватних заходів у відповідь, які можуть бути ведені і без консультацій. Але для упередження таких потенційних загроз, знову ж таки, треба згідно чітко визначеної процедури доводити свою офіційну позицію до відома іноземних партнерів.
Про захист економічних інтересів України в СОТ
Я хочу подивитися на офіційну претензію до України. І як це буде співвідноситись з тим, що Україна – це партнер Європи, що Україна відчуває на собі військову агресію з боку Російської Федерації?
В якої з європейських країн підніметься рука звинувачувати Україну в тому, що ми тимчасово, у повній відповідальності з нормами СОТ, запровадили цей вимушений захід – мораторій на експорт лісу?
Ми на сьогоднішній день дали Уряду всі козирі. Програти цю міжнародну гру можна лише в результаті саботажу.
На мою думку, керівництво МЕРТ не відстоює інтереси України. Це стосується багатьох галузей економіки. У мене таке враження, що це не міністерство України, а якоїсь іншої держави.
Про дорожню карту розвитку деревообробки
Ми разом з деревообробниками розробили дорожню карту розвитку галузі з п'яти елементів.
Перше. Збереження мораторію на експорт лісу-кругляку. Або, запровадження загороджувального мита на вивіз необробленої деревини в розмірі щонайменше 50 євро за кубометр. Уряд на це не йде, тому ми наполягаємо на збережені мораторію.
Друга позиція. Подолання контрабанди лісу-кругляку. Саме для цього нами з Олегом Ляшком і колегами з Комітету промполітики і підприємництва розроблений законопроект про криміналізацію контрабанди кругляку.
Третє. Потрібен закон про внутрішній ринок деревини. Зараз ми такий закон розробляємо. Найближчим часом ми будемо його реєструвати. Він має вирішити основну проблему – знищити ручний корупційний розподіл деревини, в результаті якого навіть сьогодні, в умовах дії мораторію, реальні виробники не можуть купити деревину, а спекулянти і контрабандисти можуть.
Для цього треба законодавчо врегулювати обіг деревини на ринку. В тому числі, з запровадженням наскрізного обліку деревини – з моменту вирощування до кінцевого продукту.
Четверте. Це створення податкових стимулів. Відповідні законопроекти №2617 і №2618 давно зареєстровані в Раді, а їх норми
запроваджені в життя законом №5132, яким внесено зміни, в першу чергу, в Податковий кодекс.
Ним встановлюються податкові і митні стимули для ввезення деревообробного обладнання – з метою здешевити його. Там розстрочка по сплаті імпортного ПДВ і відміна імпортного мита на деревообробне обладнання. Також розвитку галузі допоможуть індустріальні парки з інвестиційними стимулами для нових виробництв.
П'яте. Це комплексна реформа лісового господарства. Стосується моделі управляння галузі, розділення видів діяльності. Лісокористувач має забезпечувати вирощування деревини. Виробництво – це вже наступний крок.
Бо сьогодні лісгоспи дуже багато деревини залишають собі. Так би мовити – для внутрішнього користування. А потім ця деревина з'являється у “сірих” переробників. А легальні підприємства, які сплачують податки, не мають змоги її купити.
Про ресурсне донорство України
З 1991-го року поголів'я великої рогатої худоби в Україні скоротилось в 7 разів. Сьогодні українець на рік споживає всього 22 літра молока, тоді як в Словаччині цей показник дорівнює 50 літрам в рік на особу, в Німеччині – 56 літрів, в Канаді – 70 літрів. Національної харчова безпека під загрозою.
Окрім цього, занепадає тваринництво. Це впливає на зменшення добрив і погіршення якості земель. Це комплексне питання.
Візьміть новітні галузі – інформаційні технології (ІТ). На 80% наша бізнес-модель в ІТ полягає в тому, щоб продавати робочі години наших програмістів. Не продукти, не інновації, а робочі години. Це економічна трагедія. Бо, по суті, Україна є донором – інтелектуальнім і ресурсним.
Близько 60% нашого експорту – це або сировина, або товари, піддані мінімальній обробці: кукурудза, зерно, залізна руда, металобрухт, ліс-кругляк тощо.
Крім того, ми експортуємо талановитих українців, які не мають роботи. Бо звідки буде робота, коли не має виробництва? Для експорту сировини багато людей не потрібно.
Про перспективи зросту економіки
Ми затиснуті в 1-2% зростання валового внутрішнього продукту (ВВП), які нам пророкує МВФ. А 2% для нас – це економічна смерть.
Це означає, що ми з Європою йдемо такими траєкторіями, які ніколи не пересічуться. Бо, ВВП Європи більший за наш у 5 разів, при тому ж щорічному зростанні в 1-2%.
Нам потрібно 8-10% росту щороку. Але для цього потрібна якісно інша економічна політика.
Про шкоду від макрофінансової допомоги
Отримання нових і нових міжнародних кредитів – загроза для України. Подивіться, що відбувається з державним та гарантованим державою боргом. Критичною межею вважається відношення держборгу до ВВП на рівні 60%. У нас вже 80%.
З одного боку, він ніби зменшується в абсолютному виразі порівняно з минулими роками. Але подивіться на його структуру. В ньому збільшується валютна складова. Це величезна загроза фінансовій безпеці та незалежності країни, особливо на фоні падіння експорту та ВВП.
І що найгірше, як наслідок зростають відсотки по обслуговуванню держборгу. В наступному році це вже 111 млрд грн, друга найбільша стаття видаткової частини державного бюджету, після фінансування Пенсійного фонду.
Про те, де взяти гроші на підтримку промисловості
По перше, необхідна ліквідація контрабанди та схем на митниці. Тільки це дасть понад 50 млрд грн додаткових надходжень до бюджету на рік.
Друге. За роки незалежності Україна отримала $9 млрд міжнародної технічної допомоги. Це гранти. Їх не потрібно повертати. Куди влада діла ці кошти? Я зараз наполегливо це дізнаюся у міністра економіки Степана Кубіва. Поки змістовних результатів немає.
МЕРТ є координатором цієї допомоги. В них має бути вся детальна інформація.
Трете джерело: кредити під державні гарантії. В 2015 році в бюджеті було закладено залучення 25 млрд грн під бюджетні гарантії. З них фактично були використані лише 7 млрд грн. Чому не скористатись цими грошами для розвитку економіки?
А ще детінізація та деофшоризація економіки, налагодження ефективного управління державною власністю, залучення коштів на внутрішньому ринку через відновлення довіри до фінансово-банківської системи. Тут сотні мільярдів, які сьогодні не працюють на економіку України.
Про те, що держава не може бути ефективним власником
Це міф. Чому? Наприклад, який найбільший в світі банк за розміром депозитів? Японський поштовий державний банк. Дуже багато в світі є корпорацій, які належать урядам країн і при цьому є високоефективні. От для прикладу:
Китайська національна нафтогазова корпорація - 3 місце у переліку найбільших компаній світу Fortune Global 500;
Deutsche Bahn AG – одна з найбільших в світі транспортних компаній;
Korea Electric Power Corporation – найбільша електроенергетична компаній в Південній Кореї;
Proximus Group – найбільша телекомунікаційна компанія в Бельгії.
Фото: Facebook Віктора Галасюка
Ефективність – це похідна від порядності і фаховості менеджменту, а не від форми власності. Якщо Мінекономіки не може призначити порядних керівників на державні компанії - їм постійно щось заважає - то це ж не проблема форми власності, а проблема неефективності міністерства і його керівництва.
Якщо заважає мала зарплата, то давайте встановлювати стимулюючі пакети. Виводиш підприємство на інший рівень – отримуєш бонус. Треба запроваджувати корпоратизацію. При цьому держава, не втрачаючи активів і контролю, отримує потужного закордонного партнера.
Тільки про такі моделі співпраці можна говорити, коли справа стосується стратегічних підприємств.
Про олігархів
Коли ми кажемо про якусь галузеву політику, то це має бути не в інтересах окремих прізвищ і підприємств, а в інтересах галузей та індустрій і економіки в цілому.
Завдання – створювати привабливі умови гри і для національного капіталу, і для іноземного. А далі – це вже рецепти різних країн. Головне – розвити свою промисловість, щоб жити за власний рахунок, а не за рахунок подачок ззовні.
/1333953780_zolotaya-rybka.jpg)
