ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

03 січня 2017

На лісових ярмарках у Кропивницькому продали 3 тис. новорічних ялинок




КРОПИВНИЦЬКИЙ. 3 січня. УНН-Центр. Близько 3 тис. новорічних ялинок реалізували лісогосподарські підприємства під час обласного передноворічного лісового ярмарку в Кропивницькому, який проходив із 19 до 29 грудня 2016 року, передає УНН-Центр із посиланням на прес-службу Кіровоградського ОУЛМГ.

Загалом до свята Нового року лісівники Кіровоградщини реалізували 26,5 тис. штук новорічних ялинок на суму 2 млн 190 тис. грн.

Нагадаємо, на Вінниччині порушники відшкодували понад 11 тис. грн за зрубані ялинки.

Як повідомляв УНН-Центр, уманчанин незаконно зрізав ялинок на понад 25 тисяч гривень.

Кілька тисяч зрубаних ялинок - яку ціну сплачують містяни за новорічну красуню (ФОТО)



У Європі традицію зустрічати різдвяно-новорічні свята прикрашеною ялинкою запровадила Німеччина. Ця країна, певно, може собі дозволити рубати хвойні, позаяк ліси займають 32,8 відсотка її території і ця цифра залишається стабільною впродовж багатьох років і навіть потроху зростає.

В Україні ж- лише 15,6 % всієї площі країни- найменше у Європі. І ці дані вже не відповідають дійсності. Деякі спеціалісти стверджують, що через вивезення деревини на експорт та браконьєрство площа лісів за останні два роки зменшилася вдвоє. Ліс- це не тільки будматеріал та дрова. Ліс- це кисень, фітонциди, прохолода, свіжість.

Для степової Кіровоградщини, якій щосезону дошкуляють нестерпна спека, палючі суховії та пилюка, кожне дерево - то неабияка цінність. В обласному центрі, всупереч легендам про те, що в нашому краї колись по Інгулу морські лайнери курсували, а на берегах росли джунглі, ніякого і натяку на ліси не було аж до середини 20 століття. Тоді містянами та лісівниками були штучно насаджені дендропарк, масиви Злодійська Балка, Шервуд , Тюльпан, а також утворені зелені зони на Новмиколаївці біля пляжу та стадіону АРЗ. Дві останні з названих локації у місті називають коротко - «сосни».

Зелені масиви з роками стали улюбленими для людей, оскільки там є можливість добути собі безкоштовну новорічну радість. Кілька десятків гривень на ялинку раз на рік можна знайти, але ж безкоштовні ялинки – то цікавіше?.

Просто зрубати сосну потрібного розміру не вийде - дерева тут мають висоту кілька десятків метрів. Тож на Тюльпані вандали підпалили сосну внизу, щоб вона вигоріла біля кореня і впала. Начухрали кілька гілок, які через пару тижнів викинуть - а розкішного дерева, яке росло 50 років –нема!

А біля стадіону АРЗ в людному місці варвари пилкою стяли аж три сосни одночасно. З тією ж метою - «ялиночкою» себе чи когось ощасливити. Неподалік зупинка транспорту «Лісопаркова», заправка, багато перехожих, які ходять на Лелеківку і звідти - словом, людне місце. Однак же «лісоруби» нікого не боялися. Може, були впевнені, що коли хто їх і помітить за злочинним заняттям, то не здасть . А останні зелені масиви в в місті висаджувалися в 60-і роки минулого століття. Звідтоді-жодого скверика…


























Зоя Красінська

В Беларуси вводят налог на грибы и ягоды?



В постановлении совмина № 927 установлена такса за побочное лесопользование и заготовку ресурсов.

Леса еще покрыты снегом, а слух о платных грибах-ягодах в будущем сезоне разволновал некоторых жителей: «Следующим шагом будет налог на воздух?» В качестве примера в редакцию onliner.by прислали постановление совмина №927, где установлена такса за побочное лесопользование и заготовку ресурсов. Например, 0,01 базовой величины (23 копейки) за килограмм грибов.

Кроме того, в постановлении установлена такса за выпас скота, покос травы, ульи, березовый сок и много другое.

— Но касается это только юридических лиц, — уточнили в Министерстве лесного хозяйства. — Главный документ — Лесной кодекс, выше него нет ничего по силе. Там читаем статью 44:

«1. Граждане имеют право свободно находиться на территории лесного фонда и без разрешительных документов бесплатно осуществлять для удовлетворения собственных нужд сбор дикорастущих ягод, грибов, плодов, орехов, лесной подстилки, опавших листьев, заготовку древесных соков, бересты и веток деревьев, дикорастущих растений и их частей, мха (кроме дикорастущих растений и грибов, включенных в Красную книгу Республики Беларусь или подпадающих под действие международных договоров Республики Беларусь, а также включенных в перечень наркосодержащих растений и природного наркосодержащего сырья, утверждаемый советом министров Республики Беларусь).

Заготовка древесных соков, мха гражданами осуществляется на участках лесного фонда, определяемых для этих целей юридическими лицами, ведущими лесное хозяйство, их структурными подразделениями (лесничествами).

Размещение ульев и пасек, сенокошение, пастьба скота гражданами на участках лесного фонда осуществляются бесплатно на основании лесного билета».

03.01.2017, 20:10

Тому - дам, а цьому - не дам. - Урядовий кур'єр



БУРШТИНОВІ ВІЙНИ 

Доки парламент зволікає з ухваленням закону щодо видобутку сонячного каменю, на Рівненщині знову неспокійно

Рішення останньої сесії Рівненської обласної ради підігріло й без того гарячу бурштинову тему. Напередодні Нового року ще одну фірму депутати ощасливили подарунком під ялинку: надали дозвіл на видобуток бурштину на площі у майже півтисячі гектарів у Сарненському та Рокитнівському районах. Щасливчиком стало ТзОВ «Санкамян», а іншим чотирьом претендентам депутати відмовили. Як пояснив «УК» голова Рівненської обласної ради Микола Драганчук, ці фірми не місцеві і не надали привабливих інвестиційних пропозицій для розвитку регіону. Натомість рокитнівське підприємство «Санкамян» пообіцяло інвестиції на користь Томашгородської громади: обладнання для станції знезалізнення води, будівництво водогону, реконструкцію очисних споруд.

Аргументи за і проти
Цікаво, що на минулій сесії аналогічні дозволи отримали ще дві фірми — цього разу, до речі, не місцеві. Ті, хто переконував колег голосувати за, наводили приблизно такі аргументи: бурштин все одно видобувають, тільки до бюджету нічого не потрапляє. А тут, мовляв, є інвестиційні зобов’язання: скажімо, у Володимирецькому районі — на два мільйони гривень. Мало? Так, але ж більше ніхто не пропонує. До того ж у громади з’явилася можливість вимагати рекультивації зруйнованих земель, а це насамперед лісові масиви.

Ті, хто були проти, казали: по-перше, жодна з фірм не зареєстрована на Рівненщині, тож місцеві бюджети не поповняться податками; по-друге, два мільйони гривень за приблизно 40 тонн розвіданого лише на родовищі у Володимирецькому районі бурштину — це крапля в морі. Тож нехай парламент нарешті внормує видобуток бурштину, а тоді вже скажуть своє слово місцеві ради.

— Ще 10 років тому наш тодішній народний депутат Микола Шершун не раз подавав законопроект, який передбачав легалізацію старательської діяльності й виведення бурштину з розряду дорогоцінних каменів. Якщо не помиляюся, в 2010 році парламент навіть ухвалив нарешті закон «Про бурштин», на який одразу ж наклав вето Янукович. Що ж маємо нині? Обласна рада, і не лише цього скликання, звертається і до парламенту, й до Президента, щоб нарешті ухвалити той злощасний закон. Але надія на те, що його ухвалять, дедалі меншає. «То нехай хоч хтось працює легально, нехай хоч щось потрапляє до бюджету!» — каже голова обласної ради.

До речі, ця обласна рада ще на початку минулого року відмовляла всім претендентам на видобуток. Свою позицію пояснювала так: «Будемо відмовляти доти, доки офіційний Київ не ухвалить закон або хоча б постанову Кабміну». Це, до речі, теж один із варіантів розв’язання проблеми легалізації видобутку. А в липні, гучно затримуючи заступника прокурора області за зв’язок із бурштиновою мафією, про це говорив і Генеральний прокурор наш земляк Юрій Луценко: «Щойно депутати стануть до роботи, вимагатиму від них законодавчого врегулювання бурштинового питання. А поки що це могла б зробити постанова уряду». На превеликий жаль, віз і нині там...



Незаконний видобуток бурштину без ухвалення законодавчих актів знову набув масового характеру. Фото з сайту Infoline.ua



Мовчання поліщуків — золото?

Тепер обласна рада поводиться як та казкова сорока: тому — дам, а цьому — не дам. Ті, кому «не дали», вже позиваються до суду, чого й варто було чекати. І за рішенням судів можуть приступити до видобутку. Не принципово якось (якщо не сказати продажно) виходить.

— У таких рішеннях має бути виваженість, — вважає народний депутат Василь Яніцький, виборчий округ якого якраз на бурштиноносній території, у Дубровицькому та Володимирецькому районах. — Але саме виваженості й бракує. Що облраді відомо про немісцеві фірми та їхніх засновників? Чому умовою для отримання дозволів не стала принаймні перереєстрація на Рівненщині, щоб податки надходили до місцевих бюджетів? Урешті, вже давно можна було створити місцеву юридичну особу (наприклад, обласне комунальне підприємство) з прозорими намірами. Підприємство цілком могло б працювати і поповнювати місцеві бюджети до належного нормативного врегулювання питання. До речі, на початку жовтня минулого року така можливість у Верховної Ради була — ось тільки до розгляду законопроектів справа не дійшла.

У тому, що в українського бурштину занадто високі покровителі, вже не сумніваються навіть школярі, які почасти замість шкільної лави сидять на помпах. А малі — на деревах: якщо наближається хтось незнайомий, кукають, як зозулі, попереджаючи старателів про небезпеку. Тут усі знають, хто скуповує каміння, хто й куди його переправляє, але вам ніхто й ніколи про це не розповість. Мовчати поліщуки вміють. І те мовчання може виявитися воістину золотим.

Науковці з ДП «Державна геологічна компанія» оприлюднили цифри: на Рівненщині близько 400 тисяч гектарів бурштиноносних земель, а видобути з них можна майже 20 тисяч тонн каменю. І вважають, що саме незаконний видобуток здешевив український бурштин на міжнародних біржах. Якщо у 2014 році за грам сонячного каменю давали чотири долари, то нині — лише два. Відповідно, й цінність ресурсів бурштину знизили вдвічі. Ось такі невтішні цифри.

У ролі лікарів — лісівники


30 листопада 2016 року на засіданні уряду прийнято рішення про те, що пошкоджені внаслідок незаконного видобутку бурштину землі відновить Держлісагентство. Тобто відповідні держлісгоспи Рівненщини, Волині та Житомирщини. Після рекультивації в межах пілотного проекту землі планують повернути лісгоспам, а ті засадять їх лісовими культурами. Якщо в надрах виявлять залишки бурштину (копачі, кажуть експерти, видобувають до 70% каменю), лісгоспи та виконавці проекту укладуть договір на його видобуток. Виконавці — державні підприємства: ДП «Бурштин України», ДП «Укрбурштин», ДАК «Українські поліметали». Отже, держава хоча б у такий спосіб бере на себе певні зобов’язання.

Ось тільки далі що? Старателі знову залишатимуть по собі нові місячні ландшафти, а держлісгоспи за ними загрібатимуть? Як на мене, без законодавчого врегулювання проблеми, чого комусь дуже не хочеться, це дорога в нікуди.

І насамкінець. У держбюджеті-2016 запланована рента від видобутку бурштину становила 1,5 мільярда гривень. Це тоді як легально тут працювали лише дві фірми: державна «Бурштин України» та приватна «Сонячне ремесло». Звісно, що така рента для них непосильна, і це визнав керівник ДФС Роман Насіров. Утім, знаючи, що бурштинове питання все ще законодавчо не врегульоване, у держбюджеті-2017 заплановано… (скільки б ви думали?) близько 4,3 мільярда гривень цієї ренти.

Натомість пристрасті на Рівненщині не вщухають: незважаючи на передноворічні морози, остання сесія облради знову була гарячою. Її вже традиційно пікетували представники громадськості, які категорично проти дозволів на видобуток бурштину хай би кому.

ПРЯМА МОВА


Рівненське Полісся може стати пустелею




Володимир ЗАХАРЧУК,
директор департаменту екології та природних ресурсів
обласної державної адміністрації
:


— Коли бурштин копали лише лопатами, ями можна було легко засипати. З використанням мотопомп ситуація змінилася: вода вивертає нижні неродючі породи грунту нагору, знищуються система кореневих насаджень, ліси, порушується гідрорежим, бо воду беруть з каналів. Це негативно впливає на місцеві екосистеми та водний баланс. Тож наслідки можуть бути непоправними. Якщо видобуток не врегулюють, то в держави просто не вистачить коштів на рекультивацію знищеної землі, і вона може стати пустелею, люди на ній жити вже не зможуть.

А тим часом. Голова Рівненської ОДА Олексій Муляренко офіційно звернувся до міністра внутрішніх справ Арсена Авакова з проханням повернути підрозділи Національної поліції та Національної гвардії у північні райони області до законодавчого врегулювання бурштинового питання. Його підтримали депутати обласної ради. Допоки ці підрозділи там перебували, факти нелегального видобутку були поодинокими. Щойно їх вивели, видобуток знову набув масового характеру, а це і шкода інтересам держави, і загострення криміногенної ситуації. Ось тільки чи втримають її силовим методом?

Інна ОМЕЛЯНЧУК

http://ukurier.gov.ua/uk/articles/tomu-dam-comu-ne-dam/
Урядовий кур'єр, 4 січня 2017 року, середа, № 1 (5870), стор. 1, 4

Запорізькі аграрії висаджують медоносні лісосмуги



В Запорізькій області закладають лісосмуги з медоносної софори японської. Це найдієвіший метод боротьби з вітровою ерозією.

За словами запорізьких аграріїв, щорічно над регіоном проносяться дуже потужні сухі східні вітри, внаслідок чого з'являються пилові бурі, які «з'їдають» найбільш родючий верхній шар грунту.

Як повідомив Анатолій Тиховод, голова Аграрного союзу Запорізької області і директор ТОВ «АФ «Ольвія», щорічно Україна втрачає 10-12 млн т зерна через ерозію ґрунту. Одна з причин - повна занедбаність полезахисних лісосмуг.

«Восени минулого року працівники «Ольвії» разом із бджолярами села Чкалове знайшли на території району лісосмугу, яка була засаджена софорою японською, та назбирали насіння цієї породи дерева. Вона є лікарською рослиною, хорошим медоносом і швидкозростаючою породою дерев. Зараз ми проводимо висадку саджанців», — розповів Анатолій Тиховод.

За словами директора господарства, після розпаювання земель на Запоріжжі лісосмуги виявились «нічиїми». Тому місцеве населення почало безкарну вирубку насаджень на дрова. Перед аграріями ж стоїть завдання не лише зберегти старі лісосмуги, а й посадити нові, взамін вирубаних.

Сьогодні, 03 січня 2017

Волинські ліси охоронятимуть за новітніми технологіями



В лісових масивах ДП «Маневицьке» та «Поліське» випробовують системи моніторингу та спостереження за рухомими об’єктами і персоналом за допомогою IT-технологій. Про це інформує кореспондент PRESS-ЦЕНТР із посиланням на Вісник.

За словами представника Львівської компанії «Красер Україна» Олега Болібруха, це програма, яка дає можливість за лічені секунди передати інформацію про пожежу чи самовільну рубку, скажімо, від лісничого до керівника лісогосподарського підприємства, в управління, правоохоронні органи. Лісівник на місці може зробити фото й миттєво передати керівництву із зазначенням GPS-координатів. У результаті це дасть змогу оперативно приймати рішення.

Крім цього, лісничий чи єгер, зможе натиснути тривожну кнопку, котра просигналізує про небезпеку чи порушення у всі необхідні структури одночасно. Цим він також повідомить координати про своє місцезнаходження. Програма розроблена на платформі Android.

03.01.17, 16:20

Експортувати дерево з України вже не можна



З початку січня 2017 року повністю заборонено вивезення необробленої деревини за межі України.

Закон про мораторій на експорт деревних порід сосни у необробленому вигляді на найближчі 10 років, тобто, до 1 січня 2027 року, набув чинності з 1 січня.

Раніше, з 1 листопада 2015-го була встановлена заборона на експорт інших порід дерев, так званого "твердого лісу".

Тепер з України дозволено вивозити лише пиломатеріали.

Автори закону, серед яких колишній депутат Микола Томенко, впевнені, що мораторій має сприяти розвитку деревообробки в Україні, а також завадити незаконним вирубкам лісів.

Проте заборону експорту лісу-кругляка з України критикував Європейський Союз.

ЄС називав скасування мораторію умовою для надання Україні чергового траншу макрофінансової допомоги у розмірі 600 млн євро.

Президент Петро Порошенко запевняв європейських лідерів, що мораторій буде скасовано.

Читайте: Як рубають і продають український ліс



17 листопада глава представництва Європейського Союзу в Україні Хьюг Мінгареллі в інтерв'ю агентству "Інтерфакс-Україна" повідомив, що український уряд передав Європейській комісії пропозиції щодо врегулювання проблеми заборони на експорт лісу-кругляка.

"Це складне питання, і ми разом працюємо з українськими партнерами над пошуком його вирішення", - сказав він.

Водночас в ЄС підкреслювали, що підтримують українських громадян, які захищають свої ліси від незаконної вирубки і що готові допомагати Україні в цій сфері.

Водночас, в Євросоюзі також наголосили, що мораторій може сприяти збільшенню контрабанди лісу за кордон.

У серпні 2016 року генеральний прокурор Юрій Луценко заявляв, що в Україні відкрили більше сотні справ про незаконну вирубку лісу.

За його словами, збитки від цієї діяльності становлять мільярди гривень.

У прокуратурі кажуть, що розслідування незаконного експорту лісу ускладнюється "необхідністю проведення слідчих дій за межами України та вимушеним очікуванням виконання міжнародних доручень про проведення відповідних процесуальних дій".

С 1 января 2017 года вступил в силу новый Лесной кодекс Республики Беларусь.

Как сообщили ЭКОПРЕСС в пресс-службе Минлесхоза, новая версия документа оказалась значительно шире действовавшего ранее Лесного кодекса. Так, в него вошли нормы трех основных указов, регулирующих деятельность в сфере лесного хозяйства: от 7 мая 2007 г. № 214 «Правила отпуска древесины на корню и ее заготовки в лесах Республики Беларусь», от 9 сентября 2009 г. № 444 «Об утверждении Положения о порядке предоставления участков лесного фонда юридическим лицам в аренду и (или) пользование для осуществления лесопользования» и от 7 июля 2008 г. № 364 «Об утверждении Положения о порядке распределения лесов на группы и категории защитности, перевода лесов из одной группы или категории защитности в другую, а также выделения особо защитных участков леса».

В качестве наиболее важных и принципиальных наработок можно выделить несколько направлений:

- уточнены полномочия, права и обязанности субъектов отношений в области использования, охраны, защиты и воспроизводства лесов;

- изменен состав лесов, в том числе деление лесов по категориям защитности в зависимости от выполняемых ими функций;

- приведены в соответствие с действующим законодательством отдельные нормы Кодекса, уточнены термины с учетом практики применения, лесохозяйственной терминологии;

- уточнен термин «незаконная рубка», что позволит разделить понятия незаконной рубки без разрешительных документов и с наличием таких разрешительных документов, оформленных с неточностями;

- дополнен уже существующими нормами, регулирующими вопросы отпуска древесины на корню, арендных отношений в лесном хозяйстве, побочного лесопользования, заготовки второстепенных лесных ресурсов, т. е. ряд документов объединен в один комплексный документ.

Некоторые изменения затронули полномочия субъектов отношений в области использования, охраны, защиты и воспроизводства лесов. В частности, расширены полномочия главы государства по вопросам функционирования государственной лесной охраны Республики Беларусь. Полномочия правительства расширены в части установления такс на второстепенные лесные ресурсы; побочное лесопользование; лесопользование в целях проведения культурно-оздоровительных, туристических, иных мероприятий. Дополнительные полномочия приобретает Министерство лесного хозяйства по вопросам создания плантационных лесных культур, требований по их выращиванию и рубке, утверждения порядка выполнения работ по содержанию лесных насаждений вдоль республиканских автомобильных дорог.

Большое внимание в новом Лесном кодексе уделяется лесовосстановлению и лесоразведению. В частности, уточняются цели, задачи и требования воспроизводства, повышения продуктивности и качества лесов, вносятся нормы по регулированию вопросов лесного семеноводства, являющегося основой повышения качества и продуктивности лесов, их экологической и биологической устойчивости. Впервые отдельная глава в Лесном кодексе посвящена семеноводству лесных растений: определяет его основные задачи, устанавливается перечень селекционно-семеноводческих и селекционно-генетических объектов, регулируется производство и использование семян лесных растений.

Отмечая возрастающий с каждым годом объем лесопользования в Беларуси и развитие рынка лесных услуг, Лесной кодекс предусматривает для юридических лиц, ведущих лесное хозяйство, право привлекать подрядчиков для оказания услуг по осуществлению лесопользования, выполнению лесохозяйственных мероприятий. Строиться такие отношения должны на основе гражданско-правового договора.

Новый Кодекс дает лицу, ведущему лесное хозяйство, право самостоятельно и оперативно, без внесения соответствующих изменений и дополнений в лесоустроительный проект назначать и проводить ряд лесохозяйственных мероприятий, направленных на выращивание высокопродуктивных и биологически устойчивых насаждений.

Кроме того, новый Лесной кодекс устанавливает четкий перечень государственных органов, которым предоставляется право контроля в области использования, охраны, защиты лесного фонда и воспроизводства лесов. Оно закрепляется за Министерством лесного хозяйства, Управлением делами Президента Республики Беларусь, Комитетом государственного контроля, Министерством природных ресурсов и охраны окружающей среды, Государственной инспекцией охраны животного и растительного мира при Президенте Республики Беларусь.

Вводится конкретный перечень запретов хозяйственной и иной деятельности на территории лесного фонда. В частности, в лесном фонде запрещается:

- возведение, эксплуатация, реконструкция, капитальный ремонт объектов захоронения, обезвреживания, хранения отходов (за исключением санкционированных мест временного хранения отходов);

- сброс на территорию лесного фонда сточных вод промышленных, коммунальных, сельскохозяйственных и других организаций, а также снега с содержанием песчано-солевых смесей, продуктов жизнедеятельности сельскохозяйственных животных;

- мойка транспортных и других технических средств;

- размещение скотомогильников;

- устройство летних лагерей для сельскохозяйственных животных, хранилищ для складирования удобрений и средств защиты растений;

- загрязнение лесного фонда бытовыми и иными отходами, химическими и иными веществами;

- хозяйственная и иная деятельность, оказывающая вредное воздействие на лес или приводящая к его уничтожению.

Усиление лесохозяйственного блока в лесном законодательстве в части воспроизводства лесов, лесного семеноводства, охраны и защиты лесов, а также ответственности лесохозяйственных учреждений за проведение работ в лесу значительно повысит бдительность работников лесного хозяйства и будет способствовать повышению эффективности ведения лесного хозяйства, соблюдению лесного законодательства, рациональному использованию природных ресурсов.

Ряд положений нового Лесного кодекса направлен на оптимизацию соотношения площадей защитных, охранных и эксплуатационных лесов. В соответствии с экологическим, экономическим и социальным значением лесов, их местонахождением и выполняемыми функциями теперь леса будут делиться на следующие 4 категории: природоохранные леса; рекреационно-оздоровительные леса; защитные леса; эксплуатационные леса.

Новая классификация деления лесов Беларуси приближает нас к международным подходам в распределении лесов по выполняемым функциям: ни у наших соседей, ни в странах западной Европы нет практики деления лесов на группы.

Упрощается учет лесов. Становится более точной функциональная принадлежность каждого участка леса, что позволит совершенствовать организацию территории лесохозяйственных учреждений и планирование лесохозяйственных мероприятий. Стоит отметить, что площадь природоохранных лесов увеличится с 14,2 до 18,7%.

Кроме того, Лесным кодексом устанавливаются особенности ведения лесного хозяйства и лесопользования в лесах различной категорий защитности, в плантационных лесных культурах, пограничной зоне и пограничной полосе, в зонах радиоактивного загрязнения, на участках лесного фонда, предоставленных для нужд обороны.

15:16 03.01.2017

10 тысяч гектаров лесных культур высажено в области за последние 6 лет

ОДЕССА, 03 ЯНВАРЯ 2017 ГОДА, КОНТЕКСТ-ПРИЧЕРНОМОРЬЕ — В Одесской области за последние шесть лет создано 10 тыс. 410 га лесных культур, передает корреспондент ИА «Контекст-Причерноморье».

Об этом в интервью агентству сообщил начальник Одесского областного управления лесного и охотничьего хозяйства Владимир Домикан.

По данным руководителя управления, за 6 лет в Одесском регионе создано 10 тыс. 410 га лесных культур, в том числе 9 тыс. 162 новых лесов и 1 тыс. 248 га — на месте вырубленных. Из них 1 тыс. 304 га переведены в статус покрытых лесом площадей.

«Следует отметить, что основной задачей лесхозов региона является создание лесных массивов, их охрана и защита от самовольных вырубок, пожаров, вредителей и болезней. Лесные насаждения Одесской области вследствие климатических условий имеют чрезвычайно высокий уровень пожарной опасности, так что требуется постоянная кропотливая работа для его снижения, предупреждения возникновения возгораний и ликвидации разрушительного действия пожаров», — рассказал В. Домикан.

«С учетом того, что Одесская область является лесодефицитной, приоритетным направлением нашей деятельности является создание новых лесных насаждений», — подчеркнул главный лесничий области.

13:35 / 03.01.2017

В лесу родилась елочка: сотни непроданных сосен бросили на улицах (ФОТО)




В Одессе до сих пор можно встретить на улицах брошенные елочные базары.

На Армейской до сих пор лежит куча непроданных сосен. Причем, если в первые дни января одесситы подбирали понравившееся дерево себе, то сейчас они никому не нужны даже даром.

Одесские коммунальщики тоже бездействуют.

"Этот выгодный-выгодный бизнес или бездумное и неконтролируемое уничтожение природы Украины?" - задается вопросом автор снимков Владислав Балинский





www.048.ua
14:00  03.01.2017