ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

08 січня 2017

550 тыс. новогодних деревьев в кадках

“Более 140 тыс. новогодних деревьев реализовали организации Министерства лесного хозяйства за новогодние и рождественские праздники”, - пояснили в пресс-службе. При этом для реализации новогодних деревьев Минлесхоз организовал 1148 торговых точек по всей стране. Только в столице работало 20 елочных базаров, на которых лесхозы столичного объединения предлагали новогодние деревья. “По-прежнему пользовались спросом букеты из сосновых и еловых лапок. За новогодний “сезон” их было продано почти 3,5 тыс. штук.

Альтернатива живой елке – искусственная, прельщает далеко не всех. Поэтому так популярны в последнее время живые елки, посаженные в горшок. Иногда это бывают другие породы хвойные деревьев. Этими живыми зелеными красавицами в кадках украшают квартиры, балконы и террасы.

На елочных базарах было реализовано более 550 тыс. новогодних деревьев в кадках”, - отметили в ведомстве.

Пт, 6 Янв 2017. Экономика

Луцький виш хоче забрати санаторій в лісників


Луцькому національному технічному університету доведеться звертатися до Державного агенства лісових ресурсів України, якщо вони хочуть отримати в користування цілісний майновий комплекс санаторію-профілакторію "Журавка".

Про це стало відомо з відповіді на запит депутата Волинської обласної ради, ректора ЛНТУ Петра Савчука, - пише Конкурент.

У Волинській ОДА пояснюють, що цей санаторій знаходиться в оперативному управління Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства та на балансі державного підприємства "Колківське лісове господарство". Органом управління цим майном є Державне агентство лісових ресурсів України. Отже, порушене в запиті питання не належить до компетенції обласної державної адміністрації.

Також в ОДА повідомили, що відповідно до частини 1 статті 7 Закону України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності" санаторії та профілакторії не підлягають безоплатній передачі, як цього просив депутат.

Сьогодні, 12:30

Упродовж грудня лісівники Кіровоградщини провели понад 200 рейдів


Протягом грудня минулого року лісівники Кіровоградської області провели 237 рейдів в місцях можливої незаконної рубки хвойних насаджень. Про це в ексклюзивному коментарі кореспонденту УНН-Центр повідомила речниця Кіровоградського ОУЛМГ Тетяна Зозуля.

"Працівники лісогосподарських підприємств вжили посилених заходів з охорони та збереження шпилькових насаджень. Упродовж грудня було проведено 237 рейдів у мiсцях можливої незаконної рубки хвойних насаджень. Участь у заходах взяли 169 представників Державної лісової охорони, Державної екологічної інспекції та патрульної служби Нацполіції", — повідомила Тетяна Зозуля.

Як зазначили у прес-службі управління, під час рейдів правоохоронці виявили на території Компаніївського лісництва факт незаконної порубки хвойних насаджень. Жителі Компаніївського району спиляли й викрали 14 сосен.

Компаніївським лісгоспом проведено розрахунок збитків на суму 3470 грн. Відповідальність за вчинене правопорушення буде визначено в судовому порядку.

УНН-Центр


Александрия
Опубликовано 08.01.2017 09:10

Михаил Щетинин: Важно сначала накормить свою страну, а дальше уже развивать экспорт

О том, по какому пути развиваться сельскому хозяйству страны и какие законопроекты необходимо принять для этого, рассказал в пресс-центре «Парламентской газеты» председатель Комитета Совета Федерации по аграрно-продовольственной политике и природопользованию Михаил Щетинин.
Позволяют ли параметры принятого  бюджета развиваться аграрному сектору?
Показатели бюджета, связанные с развитием аграрного сектора, мало изменились по сравнению с прошлым годом. Бюджетное финансирование отрасли чуть более 220 миллиардов рублей.  Однако изменились  подходы к реализации этих ресурсов.  Например, в новом году существенно сократится количество межбюджетных трансфертов — с 54 до 7. Таким образом, регионы получают больше самостоятельности в выборе приоритетных направлений финансирования агросектора. Больше не будет прямого субсидирования государством процентной ставки по кредитам для сельхозпредприятий. Средства эти направлены в банковский сектор, чтобы он мог выдавать кредиты под минимальный процент (не более пяти процентов).
Настораживает некоторое дежавю. В 2008 году тоже отдали все деньги банковскому сектору, но кредиты от этого дешевле не стали.
Изменения формата финансирования отрасли — это серьёзный шаг. Он потребует от региональных властей не просто умений распределять деньги, но и глубоких знаний экономики сельского хозяйства. Поэтому новые правила необходимо разъяснять, а кроме того, обучать, как их применять. Именно этой работой сегодня занимается Минсельхоз. В своих консультациях с руководством ведомства я настаивал, чтобы разъяснительная работа с сельхозниками велась постоянно. Уже запланировано несколько селекторных совещаний с регионами, в которых примут участие не только чиновники министерства, но и  законодатели.
Позволит ли всё это аграрному комплексу сохранить прежние темпы развития?
Полагаю, что да. Сельское хозяйство уже сегодня стало драйвером развития экономики. На поля и фермы пришли современные технологии. Укрепляется семеноводческая база, селекционная база в животноводстве. Созданы все предпосылки для того, чтобы двигаться вперёд. Конечно, если бюджетное финансирование было бы большим, можно было бы ожидать и большего ускорения.  Однако и на сегодняшний день сельское хозяйство демонстрирует впечатляющие темпы роста. 103 процента за год!
И наша задача в этом году — сохранить этот рост и по возможности увеличить его. Это важнейшая задача, о которой говорил президент в своём послании. Ведь агрокомплекс — это отрасль, напрямую связанная с продовольственной безопасностью страны. От того, сможем ли мы удержать динамику роста в ближайшие годы, заместить импорт продовольствия по основным продуктам питания, зависит, насколько здоровым будет подрастающее поколение.
Много говорят об экспортных возможностях агропрома. В какую сторону развиваться отрасли: ориентируясь на внешний или внутренний рынок?
Мы должны создавать экспортно ориентированную экономику, но в вопросах продовольствия важно сначала накормить свою страну, обеспечить её продовольственную безопасность, а дальше уже развивать экспорт.
Как решается проблема закредитованности сельхозпредприятий?
Без кредитных ресурсов заниматься сельским хозяйством невозможно. Но риски в отрасли высоки. Если хороший урожай — значит перепроизводство, закупочные цены, а вместе с ними и прибыль хозяйств падают. А по кредитам надо рассчитываться в срок. В 2016 году количество кредитов, которые взяли аграрии, возросло на 31 процент.
Это триллион 54 миллиарда рублей. 801 миллиард рублей из них краткосрочные кредиты.  Просроченные кредиты составляют порядка 150 миллиардов рублей. Цифра некритичная, но и забывать о ней нельзя. В начале следующего года ситуация должна начать улучшаться. Дело в том, что новый механизм кредитования, о котором мы выше говорили, позволит хозяйствам перекредитовываться по новым, более мягким условиям.  
Как продвигать отечественные бренды сельхозпродукции?
Это очень волнующая тема. Бренды — это лицо производителя и, конечно, гарантия качества продукта. И у нас они были и с дореволюционных, и с советских времён. Как житель Алтайского края, напомню о том, что в начале прошлого века знаменитое алтайское масло «Белый лебедь»  высоко котировалось на Лондонской бирже и ему не было  равных в Европе. Нам надо возрождать свои бренды и уметь защищать их.  Этой важной и полезной работой надо заниматься товаропроизводителям при поддержке региональных властей.
- Какие приоритетные законопроекты рассмотрит комитет в следующем году?
Широкий спектр вопросов — от сохранения лесов до мер поддержки мясо-молочной отрасли. Сегодня по молоку мы обеспечиваем внутренний спрос на 87 процентов. Это значит, что десять миллионов тонн мы продолжаем закупать за рубежом, а собственное производство стагнирует. При этом перерабатывающие предприятия охотно используют растительное сырьё, в том числе и пальмовое масло, при производстве молочных продуктов. В связи с этим  назрел вопрос о пересмотре техрегламентов: натуральным может называться только тот продукт, который произведён из натуральных компонентов.   
Очень серьёзный вопрос о сельхозземлях. За последние двадцать лет сельхозземель в нашей стране стало на 38 миллионов гектаров меньше. Утраченные гектары пашни необходимо возвращать в оборот.  Кое-что удаётся сделать на региональном уровне. За прошлый год Алтайский край вернул в оборот более одного миллиона гектаров. С них собрано 5 миллионов 150 тонн зерна. Но для того чтобы картина изменилась по всей стране, необходимо пошаговое формирование обновлённого земельного законодательства. Для этого уже разработаны поправки в закон об обороте сельхозземель, новая редакция закона «О землеустройстве», а также  законопроект об охране почв.  
И, конечно, в центре нашего внимания будут экологические проблемы. Очень волнует  затягивание сроков реализации закона об отходах производства и потребления. Ситуацию с внедрением мер, предлагаемых в этом документе, мы в комитете будем тщательно отслеживать.  Это тем более важно, что наступающий год объявлен в России Годом экологии.


Для українського лісу закрито кордони

Від початку цього року остаточно заборонено експорт необробленої деревини з України
Де-юре з 1 січня цього року вивозити з України необроблену деревину заборонено. Хоча насправді є чимало шпарин, завдяки яким вагони, завантажені кругляком, і далі перетинають кордон нашої держави. Називати його можуть навіть дровами, але суті це не міняє.
Для українського лісу закрито кордони
Але поки мораторій нібито діє, вагони з лісом продовжують рухатися за кордон
Фото Сергія Даневича

Цей мораторій на експорт усієї деревини (необробленої) триватиме десять років. Хоча вже наприкінці року, що минув, Європа почала вимагати скасувати мораторій. Мовляв, це порушує міжнародні угоди та домовленості. Окрім того, скасування цього мораторію було умовою надання чергового траншу на 600 мільйонів євро. До речі, його і досі ніхто не поспішає надавати.
Деревообробники кажуть, що цей мораторій, навпаки, лише на руку галузі. Бо дає змогу створювати нові робочі місця, залучати інвестиції та розвивати деревообробку.
За словами директора Асоціації деревообробників Буковини Володимира Дороша, за час дії цього мораторію зросли обсяги реалізації продукції, відтак відрахування до бюджету.
Лісівники краю стверджують, що цей мораторій абсолютно не стосується нашої області. Мовляв, нашої деревини заледве вистачає для власних потреб – переробників та споживачів.
- Я не прихильник того, щоб круглий ліс вивозили за межі області чи держави. Лише перероблений. Це не лише створює додаткові робочі місця, але й приносить чималі доходи, - каже в. о. начальника обласного управління лісового та мисливського господарства Роман Череватий.
Але поки мораторій нібито діє, вагони з лісом продовжують рухатися за кордон. Принаймні у Чернівцях на залізничному вокзалі формують вагони з нібито неділовою деревиною.
Олесь ЗАДНІСТРОВСЬКИЙ

Закарпатською дорогою зеленого золота можна пройтися в музеї лісу Ужгородщини

Зеленим золотом Закарпаття є його безкраї ліси. Їх на душу населення в нас припадає 0,55 га лісів і 165 кубометрів деревини. Для України в цілому ці показники становлять, відповідно, 0,17 га та 16,4 куб. м.

Ліси в області зростають на площі 695,8 тис. га, а загальний запас деревини становить 207,5 млн куб. м. Лісовий фонд, що наданий у постійне користування Ужгородського лісгоспу, займає 17,4 тис. га. Маючи велику й цікаву історію, лісівники вирішили зробити музей, присвячений нашим зеленим легеням, на екскурсії в якому може побувати будь-який турист.

Музей культури лісу й лісового господарства розташований поблизу кордону з Угорщиною за 25 км від Ужгорода, в мальовничому селі Велика Добронь, яке вважається столицею українського перцю. Належить він Великодобронському лісництву Ужгородського лісгоспу й має у своєму розпорядженні колекцію з опудал птахів і тварин – основ­них мешканців наших лісів.

Лісівники Срібної Землі здавна займалися заготівлею лісу – з деревини робили майже все: будинки, посуд, предмети інтер’єру, човни, господарське приладдя й навіть взуття. Людина завжди залежала від лісу. Це зараз усе виробництво автоматизоване, а в XIX столітті процес обробки деревини був неймовірно трудомістким.

Суворі лісоруби в непрохідних масивах рубали сокирами велетні-дуби й буки. Первинна обробка відбувалася тут же на місці – деревину очищали від сучків і гілок.

Після цього колоди по бурхливих гірських річках і спеціальних каналах сплавляли до деревообробних фабрик, звідки їх шлях лежав уже в усі куточки Європи.

Важливим етапом була й сушка лісу – адже якщо деревину не висушити належним чином, вона починає гнити. Про весь цей процес можна дізнатися, завітавши в музей Великодобронського лісництва.

Працює він уже два роки і з кожним місяцем користується дедалі більшою популярністю серед місцевих жителів. Але туристи про нього ще не дуже знають. Плату за екскурсії тут не беруть, але потрапити можна тільки за попереднім записом: школярі різного віку вельми охоче відвідують музей, приходять і літні люди.

Представлені в залі й колекції комах – шкідників лісу й ентомофагів (корисних комах, що полюють на шкідників або їхніх личинок), а також набір фрагментів різних деревно-чагарникових порід, пошкоджених комахами й хворобами. Є тут і колекція насіння деревних і чагарникових порід, які ростуть на території нашої області. Цікавими є гербарій червонокнижних рослин, породи дерев та багато інших експонатів. Що стосується колекції комах і опудал тварин – то їх підготували фахівці Ужгородського лісгоспу.
На стендах музею добре представлена діяльність лісгоспу за всіма видами робіт, які тут виконують протягом багатьох років. Один із них присвячений засновнику – Володимиру Войтовичу. У вітринах музею також виставлені унікальні книги з лісової справи, фотографії з історії лісгоспу та його керівників.

Прес-служба Закарпатського ОУЛМГ

Лісівники закликають краян годувати пташок, а самі забезпечили пернатих «соціальним житлом»



Лісівники Закарпаття розпочали нову акцію – «Нагодуйте птахів узимку!». Вона стартувала недавно й має стати щорічною, починаючи з листопада й до сходу снігового покриву.

Як відомо, зима – дуже важкий час у житті тварин, а особливо птахів. Найбільш небезпечні для них дні – коли після відлиги різко наступають морози, й дерева, чагарники, будинки покриваються крижаним панцирем, із-під якого вони не в силах добувати собі харчі. Кожен із нас може допомогти вижити птахам, які залишаються на зимівлю. Так, лісівники розвішали по всій території області шпаківні та синичники. (У середньому на одному гектарі по 4–5). Адже багато видів пернатих просто не знаходять умов для гніздування в наших лісах. А завдяки годівницям збільшується відсоток птахів, котрі, відповідно, рятують від шкідників зелені насадження.

Передовиками у виготовленні шпаківень є учнівські лісництва державних підприємств Великобичківського, Ясінянського, Рахівського, Міжгірського, Воловецького, Ужгородського та Довжанського лісових господарств. До прикладу, у Видричанській ЗОШ І–ІІІ ступенів учні 6–10 класів у шкільній майстерні за допомогою лісничого Миколи Грапенюка оновили «соціальне житло» для пернатих на території Богданського лісництва, зокрема в Богдані, урочищах Павлик і Млачин, а також біля школи. Такі ж заходи провели юні лісівники по всіх лісгоспах, де існують шкільні лісництва, котрі загалом охоплюють понад 400 учнів.

Лісівники розповідають, що практично всі шпаківні, на загальний подив, були заселені синицями й горобцями. Птахи понаносили у свої нові «будинки» стеблинки трав і листочки, щоб зробити м’яку підстилку.


Варто нагадати, що підвищення чисельності комахоїдних пернатих стримує масове розмноження шпильково-листогризучих комах. Найзаклятіші вороги лісу – непарний, дубовий, сосновий шовкопряди, пильщики, короїди, лубоїди. А найкращий спосіб боротьби з ними – біологічний. Сім’я синиць за літо, наприклад, поїдає близько 4 тисяч гусениць. А пара гори­хвісток – 7,5 тисячі. За період годування своїх пташенят синиця-лазорівка знищує 24 мільйони яєчок комах. Пара мухоловок-пеструшок для своїх 6-ти пташенят протягом 15 днів збирає з навколишніх дерев від 1 до 1,5 кілограма винищувачів лісу. Маленькі птахи споживають за добу таку кількість корму, яка приблизно дорівнює їхній вазі. Вони дуже чітко розподіляють у лісі зони свого «полювання». Шпаки, щогли, лазорівки, велика синиця, зяблик, польовий і домовий горобець годуються в кронах дерев і на землі. В нижній частині крони знаходять собі їжу славки та синиці. Зозуль можна побачити на всіх частинах крони. Стрижі, ластівки, щурки годуються в повітрі, на льоту хапаючи комах. На стовбурах і гілках дерев комах збирають дятли. Вони знищують їх цілий рік, досліджуючи кожен сантиметр кори. Виявивши личинку короїда, вусаня або златки, дятел пробиває міцним дов­гим дзьобом кору і з’їдає шкідника. Пташенят вигодовує гусеницями, мурахами, жуками, павуками, личинками.

Шпак врятує від слимаків, а також гусениць, черв’яків, жуків, метеликів, мух та інших шкідників сільгоспкультур, яких самець і самка приносять пташенятам кожні 3–5 хвилин. Правда, шпаки налітають і на черешневі сади, розкльовуючи зрілі плоди, особливо в посушливий період, коли страждають від спраги. Щоб не допустити цього, необхідно розставляти напувалки в місцях їх гніздування і часто міняти воду, а в період дозрівання врожаю – відлякувати тріщалками або стрільбою холостими набоями, але не вбивати птахів, оскільки користі від них значно більше, ніж шкоди.

До речі, в кожного виду пернатих визначене «меню» із комах: у синиць і мухоловок – голі гусениці; у зозуль – найбільш несмачні, з точки зору птахів, волохаті; в сірих мухоловок і білих трясогузок – мухи й двокрилі комахи тощо.

Але якщо не подбати про безпеку маленьких захисників лісів і садів, то ворони, сороки, яструби, дятли, лисиці, кішки розіб’ють гнізда, з’їдять господарів. Успішне розмноження залежить від наявності місць для гніздування, достатньої кількості їжі та водойм. Штучним гніздуванням можна регулювати чисельність птахів, розвішуючи для ночівлі та схованок у непогоду гнізда взимку та навесні.

Збільшення популяції птахів – це довгий процес. Лише через кілька років можна буде робити перші висновки про успішність проекту й перевіряти, чи знизилася кількість пошкоджених лісів. А що стосується набору кормів, то найулюбленіші ласощі для птахів – це насіння бур’янів, несмажене насіння соняшника й гарбуза, кавуна й дині. Їх можна запасати спеціально для зимової підгодівлі птахів. Підійдуть також сало свіже або варене, але не солоне, дрібні крихти пшеничного хліба, пшоно, просо, овес, пшениця, геркулес (сирий!), грона ягід калини, горобини, чорної й червоної бузини.

Прес-служба ЗакарпатськогоОУЛМГ

Заліснення Закарпатської області – одне з головних завдань на 2017 рік



Щорічно на Закарпатті навесні й восени висаджують новий ліс на площі понад 3500 гектарів. Лісовідновлювальні роботи цього року перевиконали на 116%. Разом із тим, у прийдешній «рік лісів» у галузі налаштовані вдосконалювати роботу зі створення лісових культур, а недобросовісних працівників і браконьєрів притягувати до відповідальності. Про це розповів начальник Закарпатського обласного управління лісового та мисливського господарства Валерій Мурга.

– 2017-й буде проголошений роком заліснення нових територій, переданих від агролісів і непридатних до сільськогосподарського використання. На всі заплановані під заліснення площі лісогосподарські підприємства в грудні 2016-го розробили й затвердили проекти. Передбачено створення лісових культур зі змішаних порід, що забезпечить більшу стійкість насаджень до природних стихійних лих. Зараз у Закарпатському облуправлінні лісового та мисливського господарства, яке координує лісовідновлення, йде підготовка до гарячої весняної пори. Лісівники держлісгоспів сушать насіння, ближче до весни буде проводитися викопка посадкового матеріалу. До таких акцій слід готуватися заздалегідь, адже виростити дерево – копітка праця, яка вимагає щоденної роботи протягом кількох років, – заявив Валерій Мурга.

Ущерб, нанесенный лесному фонду ЕАО «черным лесорубами», составил более 2,5 млн рублей



25 человек привлечено к административной ответственности в виде штрафов в размере 120-ти тысяч рублей

8 января, EAOMedia. Ущерб, нанесенный лесному фонду ЕАО от незаконных рубок, составил более 2,5 млн рублей. Предварительные итоги работы государственных лесных инспекторов Еврейской автономной области по предотвращению незаконного использования лесов области, сообщили ИА ЕАОMedia в профильном управлении.

Государственными лесными инспекторами управления лесами правительства Еврейской автономной области и ОГКУ "Лесничество ЕАО" за 11 месяцев 2016 года проведено 603 патрульных выездов на территории лесного фонда области по охране лесов от незаконного использования и соблюдения правил пожарной безопасности, выявлено 149 нарушений лесного законодательства, в том числе выявлен 31 случай незаконной заготовки древесины, объем которых составил 89,52 м3.

По фактам нарушений лесного законодательства составлено 28 протоколов об административных правонарушениях, 25 человек привлечено к административной ответственности в виде наложенных штрафов в размере 120-ти тысяч рублей. Нарушителям предъявлены требования о возмещении ущерба, нанесенного лесным насаждениям области, в сумме 47,8 тысячи рублей. По трем фактам, на сумму причиненного ущерба более 2,5 млн рублей, содержащим признаки уголовно-наказуемого деяния, материалы переданы в правоохранительные органы.

Управление лесами напоминает, что гражданам, планирующим заготовку древесины для собственных нужд, необходимо действовать в рамках существующего законодательства путем заключения соответствующего договора купли-продажи лесных насаждений, порядок заключения которого регулируется законом Еврейской автономной области от 05.12.2007 № 272-ОЗ.

Подробнее: http://eaomedia.ru/news/560873/

13:30
Лес. Фото: Оленникова Мария, IrkutskMedia

07 січня 2017

Впервые в истории Украины власть колоссально увеличила расходы на свое содержание

Бюджет Украины на 2017 год был принят в Раде и подписан президентом с невероятной оперативностью.
Среди главных аргументов такой спешки были традиционные “сроки горят”, “в стране война”, “транш МВФ не получим” и т.п. Тем не менее, когда “пыль улеглась”, оказалось, что как депутаты, так и чиновники даже в таких непростых условиях себя не обидели. Более того, из бюджета в этом году будет вынято рекордное количество денег на нужды власти. Ниже основные бюджетные мифы, за которыми политики пытались спрятать свои реальные мотивы, а также конкретные цифры, окончательно расставляющие все точки над “і”, – передают “Украинские реалии” ссылаясь на Известия.
Миф№ 1 Ночная и “слепое” принятие бюджета 21 декабря объяснялось властями как необходимость создать ресурс времени до 25 декабря для принятия местных бюджетов и получения транша МВФ до рождественских каникул западного мира.
По факту, бюджет подписан Президентом… 26 декабря в 18:31, а опубликовано 27 декабря!
Миф№ 2 Ночью бюджет не менялся и соответствовал редакции второго чтения. А по требованию Комитетов были дофинансированы ТОЛЬКО статьи относительно здравоохранения, культуры.
На самом деле во время ночного “доработки” при участии Порошенко УВЕЛИЧИЛОСЬ ФИНАНСИРОВАНИЕ ДУСи на 66 млн. 19 тыс. грн.; Конституционного Суда — на 10 млн. 464 тыс. грн.; СБУ — на 300 млн. грн., МВД – на 802 млн.100 тыс. грн!
Миф№ 3 Правительство решило профинансировать программу лечения онкобольных чернобыльцев и ВПЕРВЫЕ поддержало программу восстановления и сохранения леса.
Действительно, в заключительных положениях бюджета являются соответствующие 18 и 19 пункты. Однако, в редакции “…КМУ рассмотреть возможность финансирования…” — это для сильновіруючих у Гройсмана!
Жестокая правда Впервые за 25 лет независимости власть пошла на колоссальное увеличение расходов на свое содержание по сравнению с прошлым годом.
Рекордсмен – Гройсман: на содержание Секретариата Кабинета Министров предусмотрено 737 млн. 32 тыс. грн, что на 414 млн. 628 тыс. грн. (то есть, на 130%) больше, чем в 2016 году!
Сравнительная таблица финансирования органов власти в 2016 и 2017 годах:
156
https://surmasite.wordpress.com/2017/01/07/впервые-в-истории-украины-власть-коло/