ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

21 січня 2017

Билоус предложил изменить стратегию приватизации

Глава фонда государственного имущества
Игорь Билоус выступил с предложением изменить стратегию приватизации государственных активов, разделив процессы продажи объектов "малой" и "большой" приватизации.

В интервью для ZN.UA он рассказал, что подготовленный ФГИ законопроект о приватизации предусматривает отсутствие участия в продаже оценщиков, а также использование системы ProZorro.

"Суть новой стратегии сводится к тому, что вся приватизация будет делиться на малую и большую. Объекты малой приватизации будут продаваться через систему "ProZorro. Продажи", к которой подключены электронные площадки (биржи). Стартовые цены на объекты малой приватизации должны формироваться на основе заявок биддеров, то есть потенциальных покупателей. Фонд сообщает, что вот такой объект будет выставлен на приватизацию, присылайте свои предложения, по какой цене вы готовы его купить. Затем система "ProZorro. Продажи" анализирует эти предложения, выводит медиану (среднее значение, чтобы не пойти на поводу у компаний-однодневок с завышенными ценами) и выставляет стартовую цену", - рассказал он.

По словам главы ФГИ, на сегодня при определении стоимости госимущества сложилась практика, при которой оценщики, несущие за свою работу ответственность, сознательно завышают цены, чтобы не лишиться лицензии.

"Поэтому сложилась порочная практика, при которой ФГИ, образно выражаясь, держит оценщика на коротком поводке — если ему не понравится работа оценщика, он может лишить его лицензии. Но и сотрудники Фонда также находятся под колпаком правоохранительной системы. То есть система устроена так, чтобы ФГИ самостоятельно и грамотно не смог продавать ничего в принципе", - указывает он.

По словам Билоуса, вся нынешняя политика государства заключается в том, чтобы продавать как можно дороже, даже если желающих приобрести объект по предложенной цене гарантированно не будет, что и стало причиной непродажи многих объектов (в частности – ОПЗ).

"Поэтому новая стратегия приватизации — без участия оценщиков, которые в настоящее время не могут работать без оглядки на прокуратуру и на методику оценки, утвержденную правительством. Эта система действует 25 лет, и она устарела, нет смысла предлагать изменить эту методику, потому что она снова будет неэффективной, когда мы столкнемся с действительностью и реальными покупателями.ФГИ совместно с Министерством экономического развития и торговли включил эту поправку в проект закона, потому что мы вместе пришли к выводу, что такую систему надо менять", - сообщил он, добавив, что данная стратегия должна касаться и небольших предприятий, у которых сегодня есть шанс быть проданными.

В то же время, для "большой приватизации" в Фонде подготовили другие правила, предусматривающие, в частности, использование института советников. "Обычно это крупные мировые инвестбанки или аудиторские компании, цель которых состоит в оценке состояния объекта и его реальной стоимости, подготовке к продаже и поиске инвесторов. Проще говоря, советник доводит процесс до финала — до продажи. Это именно то, что нужно в больших сделках, и это именно то, чего ФГИ своими силами обеспечить не может", отметил Билоус.

Согласно предложенному механизму, сотрудники ФГИ будут готовить к продаже небольшие объекты в значительном количестве, в то время как многомиллиардные сделки по продаже крупных активов будут готовить опытные специалисты с международным опытом работы.

МинПром

Экологические катастрофы, которые грозят Украине: лысые горы и токсичный смог


Никогда киевляне не пугались так тумана, как 17 января.

Белую мглу пропитывал стойкий запах гари. Экологи и медики подтвердили: это смог - смесь застоявшегося влажного воздуха с продуктами горения. Такие явления будут повторяться. Ядом пропитывается не только воздух, но и земля, насыщаются отравой реки. "КП" в Украине" обозначила экологические катастрофы, которые нам грозят уже в ближайшем будущем.

Дышим и умираем

В 2015 году Украина вошла в список стран с самым грязным воздухом и заняла 9-е место среди 15 государств по смертности из-за этого. Под риском уйти из жизни преждевременно находится каждый 918-й украинец, говорят исследователи.

Зимний киевский смог - подтверждение этому.

- Самым большим источником загрязнения воздуха в Украине является угольная энергетика, - говорит эксперт Национального экологического центра Олег Савицкий. - Средний возраст больших ТЭС составляет 50 лет. В большинстве они не имеют хорошего очистного оборудования, поэтому загрязняют атмосферу токсической пылью с тяжелыми металлами, двуокисью серы и оксидами азота. Выбросы в 40 раз превышают разрешенные в Европе нормы.

Такими же опасными эксперты считают дизельные генераторы, которые все интенсивнее используют в домохозяйствах с подорожанием электроэнергии.

Леса лысеют

По официальным данным, за первое полугодие прошлого года объемы незаконной вырубки лесов увеличились на 36% по сравнению с аналогичным периодом 2015-го. Варвары взяли "моду" устраивать лесные пожары, чтобы после выгорания подстилки получать разрешение на рубку обреченных на смерть деревьев.

В Закарпатье экологи бьют тревогу с 1998 года - первого страшного наводнения, когда без крова осталась треть населения области, а 17 человек погибли. Одной из причин бедствия стала вырубка лесов, которые раньше сдерживали селевые потоки. Сейчас наводнения повторяются практически регулярно.

Параллельно идут споры вокруг отмены моратория на экспорт в Европу леса-кругляка - в обмен на транш и, может быть, даже безвиз. Знаменитая бескрайними лесами Украина может стать страной бесконечных пеньков и еще более грязного воздуха.

Вырубка лесов в Карпатах усиливает наводнения. Фото: sud.ua

Губительная лихорадка

Вследствие незаконной, неконтролированной добычи янтаря в трех областях Украины - Ровненской, Житомирской и Волынской - рекультивации требуют около 3 тысяч гектаров лесохозяйственной - земли. Там, где раньше были густые чащи, сейчас простираются "лунные пейзажи".

В феврале 2016 года Минэкологии выступило за скорейшее ужесточение ответственности за незаконный янтарный промысел. МВД несколько раз рапортовало, что взяли ситуацию под контроль. Но ничего не меняется. Миллионы, которые приносит янтарный бизнес, перевешивают все призывы одуматься и перестать губить природу.

Закона, который позволил бы вывести добычу янтаря из тени в свет и обязать предпринимателей восстанавливать перекопанные земли, нет. И вряд ли в скором времени будет.

Больные артерии

На экологической карте Украины нет рек, которые можно было бы назвать чистыми. По данным Центральной геофизической обсерватории, больше всего загрязнены бассейны Западного Буга, Южного Буга, Днестра, Северского Донца и Днепра. Специалисты повсеместно фиксируют превышения допустимых концентраций тяжелых металлов, азота, нефтепродуктов, фенолов и сульфатов.

- Реки теряют способность самовосстанавливаться. Их губят устаревшие системы канализаций, несанкционированные выбросы с частных предприятий. Да и заводские очистные сооружения не отвечают требованиям современности, - говорит эколог Виктор Сомичев. - Продукты гниения со стихийных свалок попадают в реки через грунтовые воды. Дожди смывают в реки и озера химию, которую по старым методикам используют для удобрения полей. Это приводит к массовым заморам рыбы.

По подсчетам ученых, поголовье рыб в Украине за последние десятилетия уменьшилось в 100 раз.

Свалки занимают до 8% территории Украины. Фото: ТЕРЕЩЕНКО Олег

Грязное дело

Пожар на Грибовичском мусорном полигоне вскрыл нарыв, который долгое время старались не замечать. Украина буквально тонет в мусоре. Отходами человеческой жизнедеятельности, по разным данным, завалены от 50 до 70 тысяч квадратных километров. Это более 7-8% территории всей страны.

А из мусоросжигающих заводов, которые так популярны за рубежом, работает всего один - в Киеве. Более 90% отходов, по данным экологов, хранятся на открытых полигонах, которые находятся в таком же опасном состоянии, как горевшая Грибовичская свалка.

- В Украине до сих пор нет культуры сортировки мусора, причем виноваты в этом коммунальные службы города. В старых района Киева мусорные контейнеры днями простаивают набитые всем подряд, отравляя вонью воздух. Мусор, вывезенный за город, травит жителей сел, которые находятся возле полигона, - говорит эксперт по экологии Виктор Сомичев. - Неорганический мусор - бытовой и строительный пластик, гальванические батарейки - это настоящее химическое оружие против наших потомков.

Ученые много раз поднимали вопрос о том, что в Украине необходимо экстренно принять специальную программу по утилизации мусора. Но мы можем оказаться на одной большой свалке раньше, чем это будет сделано.


Автор: Валерия ЧЕПУРКО
11:36 KP.UA
21.01.2017 

Молдова сможет на 18% снизить выбросы парниковых газов в атмосферу

В ближайшие восемь лет Молдова сможет сократить выбросы парниковых газов в атмосферу примерно на 18 процентов.

Такова стратегическая цель четырех проектов, выработанных в рамках специальной программы при поддержке ПРООН, сообщает Golos.


"Есть четыре проекта: один из них - в энергетическом секторе, то есть, когенерация. Когенерация означает производство тепловой и электрической энергии на местном уровне. Второй проект касается посадки лесов. Согласно европейской норме и Соглашению об ассоциации, у нас есть серия обязательств: у нас должен быть определенный уровень облесения. Третий проект касается повышения эффективности освещения, как уличного, так и внутри зданий. И четвертый проект связан с переработкой твердых отходов. Эти твердые отходы часто становятся проблемой, они должны перерабатываться раздельно, из них можно производить энергию", - сказал менеджер проекта Серджиу Унгуряну.

Программа внедряется уже два года. За это время было приведено в соответствие с требованиями ЕС национальное законодательство, обучено 150 экспертов в области окружающей среды, разработано множество методических пособий для местных специалистов. Они предлагают разработать новые проекты, направленные на снижение выбросов парниковых газов.

"На глобальном уровне, доля выбросов парниковых газов в Молдове составляет 0,0035% от общемировых выбросов, но это не значит, что Республика Молдова не должна предпринимать некоторые меры в партнерстве с международным сообществом, ведь мы присоединились к этой конвенции и конвенция имеет целью снижение выбросов парниковых газов", - отметил глава офиса "Изменение климата" Василе Скорпан.

"Мы с уверенностью можем сказать, что этот проект внес вклад в укрепление способности Республики Молдова вести учет парниковых газов и в создание системы отчетности. И мы можем с уверенностью сказать, что Молдова присоединилась к общемировым усилиям, направленным на снижение выбросов парниковых газов", - сказала госсекретарь министерства Инга Подорогин.

В реализации поставленных задач Молдове помогает Программа развития ООН.

"Поскольку вызовы в области изменения климата велики, сотрудничество Республики Молдова с ПРООН имеет очень хорошие перспективы. ПРООН берет на себя обязательство оказывать помощь молдавскому правительству в этой важной области развития", - отметил заместитель постоянногго представителя ПРООН Стефан Лиллер.

Программа была инициирована министерством окружающей среды, Офисом "Изменение климата" при поддержке представительства ПРООН в Молдове, правительства Австралии и министерства окружающей среды Германии.


golos.md
https://point.md/ru/novosti/obschestvo/-moldova-smozhet-na-18-snizit-vybrosy-parnikovykh-gazov-v-atmosferu

71% заготовленої на Кіровоградщині деревини реалізовано в круглому вигляді

Структурними підрозділами Кіровоградського обласного управління лісового та мисливського господарства у 2016 році заготовлено 255 110 куб. м ліквідної деревини. У тому числі вихід ділової деревини від рубок головного користування становив 32,4 %, техсировини – 65,6 %, дров паливних – 2 %. Вихід лісоматеріалів круглих на рубках формування і оздоровлення лісів по облуправлінню складає 27,4 %, техсировини – 65,9 %, дров паливних – 6,3 %.

Для забезпечення власних потреб підвідомчими підприємствами використано 2 872 куб. м (1,1 % від заготівлі); направлено на переробку – 16 225 куб. м (6,3 % від заготівлі).

У круглому вигляді реалізовано 180 711 куб. м деревини, або 71 % від загальної заготівлі.

Прес-служба Кіровоградського ОУЛМГ
21.01.2017 Суспільство
http://persha.kr.ua/news/life/108633-71-zagotovlenoyi-na-kirovogradshhyni-derevyny-realizovano-v-kruglomu-vyglyadi.html

Лесные разбойники

Алена Солнцева о налоге на сбор грибов и ягод

«Они совсем обнаглели, скоро налог на воздух введут» — такими или примерно такими словами встретили граждане слух о новой инициативе Минсельхоза о возможном введении лицензирования любительской прибрежной и подводной рыбной ловли, сбора грибов, ягод, кедрача и других даров природы. И хотя сообщение уже на следующий день было опровергнуто, люди уже ничему не верят. Да это чиновники почву прощупывают, говорят они, планы-то у них есть.

Действительно, менее года назад тогдашний губернатор Владимирской области Орлова предлагала подобную идею. А в Крыму, когда он уже был объявлен русским, депутаты даже приняли в первом чтении законопроект, ограничивающий бесплатный сбор в лесах трав, грибов и ягод.


Василий Шульженко. Грибной сезон. 2006

Для большинства возмущавшихся сбор грибов и ягод точно не является источником дохода, а до тех, кто реально этим живет, то есть сельских жителей за чертой бедности, новость дойти не успела. Но стон стоял такой, как будто людей лишали самого необходимого. В каком-то смысле так оно и есть:

обложение налогами того, что, по общему мнению, находится в ничьей собственности, кажется ущемлением самых неотъемлемых прав.

Так что горожане почувствовали себя уязвленными по привычке, не вдумываясь, от общей обиженности. Но, по сути, проблема есть, и она важная.

Собирательство в нашей многоукладной экономике не играет существенной роли, но я знаю места, где именно оно осталось главным способом выживать.

Взяли меня знакомые однажды по серьезные грибы — по грузди. Сначала долго ехали на уазике, потому что к осени дело, дороги уже развезло, более комфортабельный автомобиль не пройдет. Доехали до последнего населенного пункта по дороге, там переночевали, а утром на тракторе с прицепом отправились в бор. Прицеп — чтобы грибы складывать. Приехали в бор, а там этих груздей видимо-невидимо, мы их режем и в корзины складываем, а корзины носим к прицепу и опорожняем в ящики.

Мое дело городское, я гость, а мужики всерьез работали: надо успеть, пока груздь пошел, ведь он зиму кормит. В городе по три тысячи за трехлитровую банку можно продать. Грузди считаются самым лучшим грибным товаром, самым дорогим. Сушеные белые тоже ничего. Это, можно сказать, местная валюта.

Попытка обложить этот доход налогом вызовет такие эмоции — не чета тем, что на форумах.

Как говорили мужики в тех краях, когда возникла угроза груздевым борам со стороны лесозаготовителей: «За это и завалить кого-нибудь могут». И впервые, кажется, они тогда вышли протестовать на улицы. Потому что

никогда, даже в самые тяжелые годы советской власти, на грибы, на клюкву, на орехи никто не покушался.

Беда в том, что все меньше становится этих боров, грибных и ягодных мест. Старые люди знают, что там, откуда ведрами бруснику, чернику носили, нынче пусто. Так же и с рыбой. Все вокруг народное, все вокруг ничье. Рыбу глушат, сетками синтетическими русло перекрывают, никто ведь за этим по-настоящему не следит.

Вопрос о собственности — один из самых главных русских вопросов, и он до сих пор никак не решен, оставлен без общественного консенсуса.

Взять тот же лес, который наше богатство. Он, как и недра, общенародная собственность, и у нас в стране нет частных лесов совсем. Все леса народные, все вокруг — мое, как говорилось в известной песне. Народное, да не мое. Промышленные леса, которые разрешено рубить, сегодня активно эксплуатируют. Для вырубки нужно получить лицензию, то есть заплатить за право валить и продавать. Лесхоз попросту торгует делянками, а лес валит частник, он же его вывозит, портя и дороги, и сами леса.

Получившему лицензию на делянку все равно, что будет на месте вырубленного леса через 20 лет, пусть хоть все ольхой зарастет. Сейчас стали заставлять убирать делянки за собой, и даже, говорят, велено сажать новый лес, но все это делается формально, потому что не для себя.

Неграмотно проведенные лесозаготовки портят лес. В Архангельской области миллионы гектаров сухого ельника стоят, а если они загорятся, то будет катастрофа, равная Чернобылю. Почему ельник засох, никто толком не знает, говорят, в том числе от неправильных вырубок. Древесина эта никому не нужна, промышленного значения не имеет, а на санитарные рубки денег нет.

Помимо промышленных лесов, есть защитные, вокруг населенных пунктов, в них добыча древесины запрещена, ни одного сучка оттуда по закону вынести нельзя. Если вы решили пойти в поход, помните, что любое распиленное вами на дрова сухое дерево — это нарушение закона. Или вот поперек дороги ствол лежит, распиливать его нельзя. Что можно? А вот что: «Узнайте адрес вашего лесничества и обратитесь туда с письменным заявлением, где четко сформулируйте суть проблемы. Можете указать, что вы готовы сами убрать валежник, если за такую работу не последует административное наказание. Потому что законом запрещена любая самодеятельность в лесном массиве».

Казалось бы, хорошо, что лес так строго охраняют. Но 


от нелепых законов хорошо не бывает.

В старые времена, когда леса были частными, помещики крепостных крестьян обязывали лес чистить. Те хозяева, что построже, обговаривали, чтобы «без пилы и топора», то есть выносить можно только то, что можно взять голыми руками — сучья, хворост. Те, что полиберальнее, пилить сухостой разрешали, понимали, что пользы от него лесу нет. Сейчас же по лесу пройти нельзя, везде валяются стволы упавшие, тайга к домам поступает.

Лес вместо кислорода углекислый газ поставляет — от повсеместного гниения и разложения древесных остатков.

Лесников всех разогнали — оптимизация, а те были людьми местными, могли разобраться, договориться с населением. Ведь у нас до сих пор люди дровами печки топят, а это еще в XVII веке иностранцев удивляло. Но газ до глубинки так и не дошел, уголь дорог, а дрова на зиму каждая старуха покупает по две-три тележки за зиму, как при царе Алексее Михайловиче. Раньше можно было в лес пойти, нарубить сушняка — и людям экономия, и лесу хорошо, теперь нет, нельзя. А топить все равно надо. Поэтому некоторые плюют на законы, в конце концов, не каждого поймают, а и поймают, дешевле штраф отдать, чем за дрова платить.

В общем, государство плохой собственник, неэффективный, ведь собственность — это не только доход, но и забота, и ответственность. А чиновники только и думают, как бы еще ограничить население, чтобы оно не разнесло все до нитки. Крупные же компании, у которых и юристы, и связи, и деньги, от таких хлопот волшебным образом избавляются, с ними все в порядке, к ним претензий нет.

Лес, грибы, ягоды, птицы и рыбы, насекомые — все, что растет и живет на этой земле, не вечно, хрупко и беззащитно. Опасность им грозит с двух сторон.

От бессмысленных и непродуманных законов — с одной стороны, и от равнодушных граждан-потребителей — с другой.

Те, кто живет в лесах, сейчас не рубят себе на избу бревен, да и нет их почти, тех бревен, их давно вывезли и продали те, у кого достаточно связей, чтобы обойти все нормы и правила. Но и грибы, вырастающие на помойках, щедро опоясавших все населенные пункты в сельской России, где нет ни одного правильно оборудованного мусорного полигона, не слишком радуют. «Земля у нас богата, порядка только нет», — писал Алексей Толстой сто пятьдесят лет назад. Порядка нет по-прежнему, но богатство уже подтаяло основательно.




21.01.2017, 10:09

Адмінсуд скасував рішення обласної ради про встановлення мораторію на вирубку лісів



Херсонський окружний адміністративний суд розглянув адміністративну справу за позовами Великокопанівського та Цюрупинського лісомисливських господарств і Каховського лісового господарства до Херсонської обласної ради про скасування рішення щодо встановлення мораторію на вирубку лісів та лісосмуг у Херсонській області. Йдеться в повідомленні Адмінсуду.

Нагадаємо, 18 листопада 2016 року Херсонська обласна рада прийняла рішення, яким тимчасово заборонила вирубку деревини у лісах, лісових масивах та лісосмугах всіх категорій на території Херсонської області, у тому числі санітарні вирубки на строк до 30 квітня 2017 року.

Державні підприємства, а саме: «Каховське лісове господарство», «Великокопанівське лісомисливське господарство» та «Цюрупинське лісомислиське господарство», оскаржуючи прийняте рішення, звернулися до суду в грудні 2016 року.

Ухвалою суду від 11 січня 2017 року провадження по трьом справам було об’єднано в одну справу № 821/1867/16.

18 січня 2017 року судом розглянуто вказану справу та задоволено адміністративний позов в повному обсязі. Рішенням суду визнано нечинним п.1 рішення ІХ сесії Херсонської обласної ради сьомого скликання від 18.11.2016 № 264 «Про встановлення мораторію на вирубку лісів та лісосмуг у Херсонській області». Постанова суду не набрала законної сили.

Варто зазначити, що в 2014 році суд вже розглядав подібну справу за позовом прокуратури про скасування аналогічного рішення обласної ради. Тоді, суд також скасував п.1 рішення XXVI сесії шостого скликання Херсонської обласної ради № 920 від 13.11.2013 «Про тимчасову заборону проведення рубок деревини в області» та зазначив, що Херсонська обласна рада не мала повноважень на прийняття вказаного пункту рішення, так як Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні та Лісовим кодексом України не передбачено право обласної ради на прийняття рішень стосовно заборони проведення рубок деревини лісовим господарствам усіх форм власності на території області. Постанова від 24.01.2014 в адміністративній справі №821/71/14 є чинною.

Источник: ksza.ks.ua

Система мониторинга лесов «Оборонлес» будет запущена в Алтайском крае



В первом среди субъектов Российской Федерации в Сибирском федеральном округе – Алтайском крае – заработает система мониторинга лесов «Оборонлес».

Соглашение об этом подписано между Управлением лесного хозяйства Минобороны России и Главным управлением природных ресурсов и экологии Алтайского края.

Программа призвана уменьшить затраты и увеличить эффективность управления лесным хозяйством.

На сегодняшний день система используется во многих субъектах России и во всех военных лесничествах в целях мониторинга земель, покрытых лесом. В нее включены космический мониторинг, видеонаблюдение за природными пожарами, оценка изменения площадей и качества лесов, включая незаконные рубки.

По словам советника начальника Управления лесного хозяйства Минобороны России Ивана Петрова, система «Оборонлес» создана исключительно на российских информационно-технологических платформах, включенных в Единый реестр российских программ для электронных вычислительных машин и баз данных.

С недавнего времени в системе доступна возможность отображения данных мониторинга противопожарных сил и средств с использованием технологий GPS/ГЛОННАСС.

«Доступ к системе для органов исполнительной власти предоставляется бесплатно», – напомнил Иван Петров.

#безліс comeback, або Чому в уряді не можуть знайти компроміс щодо мораторію на експорт лісу


Перегони в питанні скасування чи збереження мораторію на експорт лісу у 2016 р. завершилися на користь України: мораторій зберегли.


Але початок року дарує нам новий виток протистояння між гілками влади, випускаючи всю потугу в повітря, замість того, щоб зосередитися на вирішенні справді важливих проблем у цій галузі, зокрема уникненні міжнародних суперечок, наведенні ладу всередині країни, висадці нових лісів тощо.

Позиція уряду з об'єктивних причин зрозуміла. Адже запровадження мораторію — питання, м'яко кажучи, незручне, зокрема в частині його адміністрування на митниці, зменшення надходжень цікавих пропозицій від іноземних компаній, і головне — у відносинах із зовнішніми партнерами. З ними потрібно порозумітися, пояснити, чому таке рішення виникло, довести, що ми знаємо й приймаємо норми міжнародного права та діємо виключно в їх рамках. А цих зовнішніх партнерів багато. Загалом, запровадження мораторію — питання непросте. Набагато простіше віддати все на відкуп "невидимій руці" ринку.

На цьому тлі приємно здивувала заява прем'єр-міністра Володимира Гройсмана, що "Україна — не лісопилка". І навіть вельми мотивовані юристи — лобісти в урядових погонах — припинили саботаж цього питання. Навряд чи виходячи з проукраїнських інтересів, — швидше за все, або в замовника гроші скінчилися, або зрозуміли, що через чинний парламент зазначене питання не пройде.

У цьому контексті щирий подив викликає вихід на передову з категоричними заявами про необхідність скасування мораторію віце-прем'єр-міністра з питань європейської інтеграції Іванни Климпуш-Цинцадзе. Що це — непорозуміння? Саботаж позиції прем'єр-міністра? Обслуговування позиції президента, який пообіцяв у Брюсселі зняти мораторій? Остання заява Климпуш-Цинцадзе — це публічне визнання, як мінімум, власної некомпетентності. Така позиція має бути переглянута або стати приводом до відставки.

Ефективність мораторію


З приводу ефективності цього заходу виникає дуже багато запитань, заперечень та коментарів. Арбітром може виступити фактаж — офіційна статистика.

Так, за даними Держстату, експорт продукції за товарною групою 4403 "Лісоматеріали необроблені" (крім сосни) упродовж січня-жовтня 2016 р. зменшився на 31,5% у натуральному вираженні і на 39,6% — у вартісному до аналогічного періоду попереднього року.
Тим часом протягом січня-листопада 2016 р. відносно аналогічного періоду попереднього року виробництво розпиляної деревини зросло на 13,3%, шпону — на 60,4%, меблів — на 15,4%. При цьому податкові надходження підприємств деревообробної промисловості за перші 9 місяців 2016 р. зросли на 17% у доларовому вираженні, а інвестиції в деревообробне обладнання за цей період збільшилися втричі.

Тим часом варто наголосити, що повні офіційні статистичні дані будуть доступні в лютому. Але позитивний ефект мораторію вже очевидний. Показники ефективності можуть викликати дискусію. Та слід відзначити кілька важливих деталей. По-перше, мораторій повною мірою набрав чинності лише 2017 р. По-друге, впродовж 2016 р. він супроводжувався дуже потужними акціями непідконтрольної вирубки та експорту необроблених лісоматеріалів. По-третє, внутрішній ринок має перезавантажитися: незважаючи на те, що потужності вітчизняного виробника задіяні на рівні 15-20%, для підвищення обсягів переробки (зокрема випуску готової продукції) потрібен певний перехідний період. По-четверте, великий інвестор також має відчути стабільність ринку для реального входження в Україну із високотехнологічним обладнанням.

Не мораторієм єдиним


Крім цього, варто ще раз наголосити, що мораторій не є панацеєю. Це лише перший переломний крок у напрямі розвитку деревообробної галузі, на якому не можна зупинятися. Серед першочергових і невідкладних заходів хотів би відзначити такі.

1. Негайно прийняти зареєстрований у ВРУ законопроект про підвищення кримінальної та адміністративної відповідальності за незаконне поводження з лісом, а також встановлення внутрішнього споживання лісоматеріалів. Це надзвичайно важливо з погляду приведення питань запровадження мораторію у відповідність до норм міжнародного права. Так, Генеральною угодою СОТ з тарифів і торгівлі, зокрема пунктом (g) Статті ХХ "Загальні винятки", передбачається можливість запровадження країнами — членами СОТ тимчасових обмежувальних заходів для збереження природних ресурсів, які вичерпуються, за умови, що такі заходи застосовуються разом із обмеженням внутрішнього виробництва чи споживання. Хоча це переважною мірою компетенція уряду, але, з огляду на його бездіяльність та відвертий саботаж, комітет ВРУ з питань промислової політики та підприємництва підготував і зареєстрував законопроект, яким встановлюється обмеження на внутрішнє споживання лісоматеріалів у розмірі 20 млн. кубів на рік на період дії мораторію. Таким чином, питання запровадження Україною мораторію на експорт лісу приведено у відповідність до норм СОТ.

2. Розробити і прийняти закон про ринок лісу для гарантованого й ефективного забезпечення вітчизняних деревообробних підприємств сировиною та забезпечення ефективного, невиснажливого використання лісу. Так, хоча Україна і має офіційний статус країни з ринковою економікою, ринок лісу однозначно не підпадає під цю категорію. Наразі вітчизняний виробник, навіть попри дію мораторію, не має доступу до сировини. Причина цього — створення у структурі лісокористувачів інтегрованих підприємств, які самостійно забезпечують переробку лісоматеріалів. Здавалося б, що тут поганого? Відповідь — держава далеко не завжди може бути ефективним власником і господарем. Переробні підприємства у структурі лісгоспів отримують лісоматеріали за ціною, нижчою навіть від їх собівартості, здійснюють мінімальну обробку — як правило, розпилювання — і самостійно експортують ці навіть не напівфабрикати. Причому додана вартість та робочі місця при цьому не створюються, державні бюджети — не наповнюються, ліс безконтрольно вирубується, відповідальності — нуль. Відповідно, законом про ринок лісу слід визначити, що кінцевою функцією постійних лісокористувачів є заготівля; причому вона має бути прозорою і прогнозованою. Крім того, закон має визначати чіткі правила реалізації деревини, зокрема вимоги до покупців, зобов'язання товарних бірж, відповідальність органів державної влади, ціноутворення тощо.

3. Прийняти закон про скасування ввізних мит на деревообробне обладнання. Проект закону (№ 2618) зареєстрований у ВРУ ще у квітні 2015 р. Ним передбачається тимчасове, терміном на 36 місяців, звільнення від стягнення ввізного мита й оподаткування ПДВ при імпорті деревообробного обладнання в Україну. Принципово важливо: скасування ввізних мит на обладнання матиме позитивний ефект не лише для деревообробних підприємств України, а й для виробників цього обладнання, причому навіть більшою мірою. На це також варто зважати, особливо під час переговорів із офіційним Брюсселем. Це — своєрідний компенсаційний захід, що забезпечить позитивний ефект з обох сторін.

4. Найголовніше — припинити політичні баталії, що вкрай негативно позначаються на й так хисткій інвестиційній привабливості України.

5. Забезпечити інформування іноземних партнерів. Світ готовий сприймати. Треба лише працювати.

Лісові перспективи


Тим часом скептикам мораторію пропоную розглянути оновлені результати дослідження, проведеного Державним науково-дослідним інститутом інформатизації та моделювання економіки.

1. Запровадження в Україні мораторію на експорт необроблених лісоматеріалів у поєднанні з одночасним вжиттям заходів щодо розвитку вітчизняної деревообробної і меблевої промисловості приведе до:

— зменшення промислової вирубки лісів в Україні на 44,3%;
— здешевлення вітчизняної лісо-сировини на внутрішньому ринку на 8%;
— зростання обсягів виробництва української продукції деревообробної та меблевої промисловості на 9,8%, а експорту — на 14,4%;
— зростання обсягів податкових надходжень до державного і місцевого бюджетів — на 10 млн дол. США;
— збільшення ВВП України на
100,7 млн дол. США;
— ефективного перерозподілу доходів в економіці України на користь деревообробної і меблевої промисловості обсягом 45,3 млн дол. США.

2. Експортне мито на експорт у розмірі 50 євро/м3 матиме аналогічний мораторію економічний ефект. Проте можливість запровадження експортних мит практично позбавлена будь-яких юридичних підстав, відповідно це обумовить нові прецеденти торгових суперечок і можливі заходи у відповідь з боку інших членів СОТ.

3. Відсутність обмежувальних заходів на експорт необроблених лісоматеріалів забезпечить такі показники:

— зростання експорту необроблених лісоматеріалів на 15 %;
— зростання обсягів вирубки лісів на 6,6 %;
— зростання внутрішніх цін на лісоматеріали на 3,5%;
— зменшення обсягів виробництва української продукції деревообробної і меблевої промисловості на 4,6%;
— зменшення обсягів експорту готової продукції на 8,7%;
— зменшення обсягів податкових надходжень до державного і місцевого бюджетів на 3,3 млн дол. США.;
— зменшення ВВП України на 34,3 млн дол. США;
— зростання зайнятості некваліфікованої робочої сили в лісозаготівельній галузі і зниження зайнятості кваліфікованих працівників у деревообробній та меблевій промисловості;
— погіршення умов зовнішньої торгівлі, що призведе до перерозподілу доходів не на користь економіки України (сукупні втрати — 12,9 млн дол.).

Насамкінець: проблеми деревообробних підприємств мають суто класичні ознаки, і передусім — доступ сировини. Виходячи з цього, обмежувальні заходи на експорт деревини необробленої встановлено в понад 30 країнах світу, серед яких і США, і Канада. То чому Україна має бути винятком?

Ігор Гужва 20 січня, 23:03

http://gazeta.dt.ua/internal/bezlis-comeback-abo-chomu-v-uryadi-ne-mozhut-znayti-kompromis-schodo-moratoriyu-na-eksport-lisu-_.html

авторІгор
Гужва
кандидат економічних наук, експерт CMD-Ukraine (Center for market development economy)

Создание Днепровско-Тетеревского национального парка Остап Еднака

Народный депутат Украины Остап Еднак обратился к премьер-министру Украины В.Б.Гройсману с просьбой поддержать создание Днепровско-Тетеревского национального парка
Народный депутат Украины, секретарь Комитета по экологической политики Верховной Рады Украины, один из главных лоббистов заповедного дела Остап Еднак обратился к к премьер-министру Украины В.Б.Гройсману с просьбой поддержать создание Днепровско-Тетеревского национального парка. В настоящее время подготовленные КЭКЦ и Минприродой Украины материалы по созданию Днепровско-Тетеревского национального парка находятся на рассмотрении правительства Украины.Мы надеемся что премьер-министр В.Б.Гройсман поддержит создание нацпарка на месте бывшей царской охоты Януковича. Подробнее о необходимости создания Днепровско-Тетеревского национального парка тут:

http://ecoethics.ru/rukovoditel-goslesagenstva-ukrainyi-kristina-yushkevich-v-pare-s-direktorom-odioznogo-kedra-gordeychukom-sabotiruyut-organizatsiyu-dneprovsko-teterevskogo-natsionalnogo-parka-i-vvodyat-v-obman/

Обращение народного депутата Украины О.Еднака тут:


Пресс-служба КЭКЦ

Новая победа! Гослесагентство Украины утвердило приказ о создании охранных зон вокруг мест обитания редких видов животных и растений

Киевский эколого-культурный центр, Украинское общество охраны  птиц и ЭкоПраво-Киев добились новой победы в расширении заповедности – вслед за Минприроды Украины приказ о создании охранных зон вокруг мест обитания редких видов животных  и растений 20 января 2017 г. утвердило Гослесагентство  Украины . Приказ  Гослесагенства  Украины  ниже:
ДЕРЖАВНЕ АГЕНТСТВО ЛІСОВИХ РЕСУРСІВ УКРАЇНИ
ДКУД _______
НАКАЗ

20.01.2017Київ17

Про додаткові заходи охорони
видів тваринного і рослинного світу,
занесених до Червоної книги України

З метою вдосконалення режиму збереження видів тваринного і рослинного світу, занесених до Червоної книги України, на рівні, що відповідає екологічним, науковим та культурним вимогам, враховуючи економічні та рекреаційні потреби, відповідно до законів України «Про Червону книгу України», «Про природно-заповідний фонд України», Санітарних правил в лісах України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27.07.1995 № 555 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26.10.2016 № 756),

НАКАЗУЮ:

1. Начальникам обласних управлінь лісового та мисливського господарства, директору Шацького НПП (Захарко В.В.) забезпечити:
1.1. Формування, за потреби, на територіях установ природно-заповідного фонду, що належать до сфери управління Держлісагентства, на підставі матеріалів лісовпорядкування, обстежень, Літописів природи тощо ділянок для охорони  видів рослинного та тваринного світу, занесених до Червоної книги України (далі – охоронні ділянки) – до 01.01.2018;
1.2. Встановити розмір охоронних ділянок згідно з чинним законодавством (для відповідних видів) та в межах таксаційних виділів, виділених лісовпорядкуванням або сформованих в результаті обстежень;
1.3. Розглянути на засіданнях науково-технічних рад відповідних установ і затвердити наказами зазначені охоронні ділянки та визначити необхідні заходи для збереження та охорони середовища існування рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тваринного і рослинного світу, занесених до Червоної книги України;
1.4. Позначити на лісовпорядних планшетах відповідних установ охоронні ділянки і забезпечити їх щорічний моніторинг;
1.5. Надати ВО «Укрдержліспроект» вичерпну інформацію про сформовані на територіях установ природно-заповідного фонду охоронні ділянки.
2. Генеральному директору ВО «Укрдержліспроект» (Чайка Г.Г.) забезпечити:
2.1. Належний облік охоронних ділянок під час лісовпорядкування установ природно-заповідного фонду, а також проектування комплексу необхідних організаційних та лісогосподарських заходів, направлених на збереження та охорону середовищ існування рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тваринного і рослинного світу, занесених до Червоної книги України;
2.2. Внесення пропозицій щодо змін і доповнень до діючих нормативно-правових актів з проведення лісовпорядкування стосовно збереження видів тваринного і рослинного світу, занесених до Червоної книги України.
3. Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.

Т. в. о Голови                                                   Х. В. Юшкевич