Перегони в питанні скасування чи збереження мораторію на експорт лісу у 2016 р. завершилися на користь України: мораторій зберегли.
Але початок року дарує нам новий виток протистояння між гілками влади, випускаючи всю потугу в повітря, замість того, щоб зосередитися на вирішенні справді важливих проблем у цій галузі, зокрема уникненні міжнародних суперечок, наведенні ладу всередині країни, висадці нових лісів тощо.
Позиція уряду з об'єктивних причин зрозуміла. Адже запровадження мораторію — питання, м'яко кажучи, незручне, зокрема в частині його адміністрування на митниці, зменшення надходжень цікавих пропозицій від іноземних компаній, і головне — у відносинах із зовнішніми партнерами. З ними потрібно порозумітися, пояснити, чому таке рішення виникло, довести, що ми знаємо й приймаємо норми міжнародного права та діємо виключно в їх рамках. А цих зовнішніх партнерів багато. Загалом, запровадження мораторію — питання непросте. Набагато простіше віддати все на відкуп "невидимій руці" ринку.
На цьому тлі приємно здивувала заява прем'єр-міністра Володимира Гройсмана, що "Україна — не лісопилка". І навіть вельми мотивовані юристи — лобісти в урядових погонах — припинили саботаж цього питання. Навряд чи виходячи з проукраїнських інтересів, — швидше за все, або в замовника гроші скінчилися, або зрозуміли, що через чинний парламент зазначене питання не пройде.
У цьому контексті щирий подив викликає вихід на передову з категоричними заявами про необхідність скасування мораторію віце-прем'єр-міністра з питань європейської інтеграції Іванни Климпуш-Цинцадзе. Що це — непорозуміння? Саботаж позиції прем'єр-міністра? Обслуговування позиції президента, який пообіцяв у Брюсселі зняти мораторій? Остання заява Климпуш-Цинцадзе — це публічне визнання, як мінімум, власної некомпетентності. Така позиція має бути переглянута або стати приводом до відставки.
Ефективність мораторію
З приводу ефективності цього заходу виникає дуже багато запитань, заперечень та коментарів. Арбітром може виступити фактаж — офіційна статистика.
Так, за даними Держстату, експорт продукції за товарною групою 4403 "Лісоматеріали необроблені" (крім сосни) упродовж січня-жовтня 2016 р. зменшився на 31,5% у натуральному вираженні і на 39,6% — у вартісному до аналогічного періоду попереднього року.
Тим часом протягом січня-листопада 2016 р. відносно аналогічного періоду попереднього року виробництво розпиляної деревини зросло на 13,3%, шпону — на 60,4%, меблів — на 15,4%. При цьому податкові надходження підприємств деревообробної промисловості за перші 9 місяців 2016 р. зросли на 17% у доларовому вираженні, а інвестиції в деревообробне обладнання за цей період збільшилися втричі.
Тим часом варто наголосити, що повні офіційні статистичні дані будуть доступні в лютому. Але позитивний ефект мораторію вже очевидний. Показники ефективності можуть викликати дискусію. Та слід відзначити кілька важливих деталей. По-перше, мораторій повною мірою набрав чинності лише 2017 р. По-друге, впродовж 2016 р. він супроводжувався дуже потужними акціями непідконтрольної вирубки та експорту необроблених лісоматеріалів. По-третє, внутрішній ринок має перезавантажитися: незважаючи на те, що потужності вітчизняного виробника задіяні на рівні 15-20%, для підвищення обсягів переробки (зокрема випуску готової продукції) потрібен певний перехідний період. По-четверте, великий інвестор також має відчути стабільність ринку для реального входження в Україну із високотехнологічним обладнанням.
Не мораторієм єдиним
Крім цього, варто ще раз наголосити, що мораторій не є панацеєю. Це лише перший переломний крок у напрямі розвитку деревообробної галузі, на якому не можна зупинятися. Серед першочергових і невідкладних заходів хотів би відзначити такі.
1. Негайно прийняти зареєстрований у ВРУ законопроект про підвищення кримінальної та адміністративної відповідальності за незаконне поводження з лісом, а також встановлення внутрішнього споживання лісоматеріалів. Це надзвичайно важливо з погляду приведення питань запровадження мораторію у відповідність до норм міжнародного права. Так, Генеральною угодою СОТ з тарифів і торгівлі, зокрема пунктом (g) Статті ХХ "Загальні винятки", передбачається можливість запровадження країнами — членами СОТ тимчасових обмежувальних заходів для збереження природних ресурсів, які вичерпуються, за умови, що такі заходи застосовуються разом із обмеженням внутрішнього виробництва чи споживання. Хоча це переважною мірою компетенція уряду, але, з огляду на його бездіяльність та відвертий саботаж, комітет ВРУ з питань промислової політики та підприємництва підготував і зареєстрував законопроект, яким встановлюється обмеження на внутрішнє споживання лісоматеріалів у розмірі 20 млн. кубів на рік на період дії мораторію. Таким чином, питання запровадження Україною мораторію на експорт лісу приведено у відповідність до норм СОТ.
2. Розробити і прийняти закон про ринок лісу для гарантованого й ефективного забезпечення вітчизняних деревообробних підприємств сировиною та забезпечення ефективного, невиснажливого використання лісу. Так, хоча Україна і має офіційний статус країни з ринковою економікою, ринок лісу однозначно не підпадає під цю категорію. Наразі вітчизняний виробник, навіть попри дію мораторію, не має доступу до сировини. Причина цього — створення у структурі лісокористувачів інтегрованих підприємств, які самостійно забезпечують переробку лісоматеріалів. Здавалося б, що тут поганого? Відповідь — держава далеко не завжди може бути ефективним власником і господарем. Переробні підприємства у структурі лісгоспів отримують лісоматеріали за ціною, нижчою навіть від їх собівартості, здійснюють мінімальну обробку — як правило, розпилювання — і самостійно експортують ці навіть не напівфабрикати. Причому додана вартість та робочі місця при цьому не створюються, державні бюджети — не наповнюються, ліс безконтрольно вирубується, відповідальності — нуль. Відповідно, законом про ринок лісу слід визначити, що кінцевою функцією постійних лісокористувачів є заготівля; причому вона має бути прозорою і прогнозованою. Крім того, закон має визначати чіткі правила реалізації деревини, зокрема вимоги до покупців, зобов'язання товарних бірж, відповідальність органів державної влади, ціноутворення тощо.
3. Прийняти закон про скасування ввізних мит на деревообробне обладнання. Проект закону (№ 2618) зареєстрований у ВРУ ще у квітні 2015 р. Ним передбачається тимчасове, терміном на 36 місяців, звільнення від стягнення ввізного мита й оподаткування ПДВ при імпорті деревообробного обладнання в Україну. Принципово важливо: скасування ввізних мит на обладнання матиме позитивний ефект не лише для деревообробних підприємств України, а й для виробників цього обладнання, причому навіть більшою мірою. На це також варто зважати, особливо під час переговорів із офіційним Брюсселем. Це — своєрідний компенсаційний захід, що забезпечить позитивний ефект з обох сторін.
4. Найголовніше — припинити політичні баталії, що вкрай негативно позначаються на й так хисткій інвестиційній привабливості України.
5. Забезпечити інформування іноземних партнерів. Світ готовий сприймати. Треба лише працювати.
Лісові перспективи
Тим часом скептикам мораторію пропоную розглянути оновлені результати дослідження, проведеного Державним науково-дослідним інститутом інформатизації та моделювання економіки.
1. Запровадження в Україні мораторію на експорт необроблених лісоматеріалів у поєднанні з одночасним вжиттям заходів щодо розвитку вітчизняної деревообробної і меблевої промисловості приведе до:
— зменшення промислової вирубки лісів в Україні на 44,3%;
— здешевлення вітчизняної лісо-сировини на внутрішньому ринку на 8%;
— зростання обсягів виробництва української продукції деревообробної та меблевої промисловості на 9,8%, а експорту — на 14,4%;
— зростання обсягів податкових надходжень до державного і місцевого бюджетів — на 10 млн дол. США;
— збільшення ВВП України на
100,7 млн дол. США;
100,7 млн дол. США;
— ефективного перерозподілу доходів в економіці України на користь деревообробної і меблевої промисловості обсягом 45,3 млн дол. США.
2. Експортне мито на експорт у розмірі 50 євро/м3 матиме аналогічний мораторію економічний ефект. Проте можливість запровадження експортних мит практично позбавлена будь-яких юридичних підстав, відповідно це обумовить нові прецеденти торгових суперечок і можливі заходи у відповідь з боку інших членів СОТ.
3. Відсутність обмежувальних заходів на експорт необроблених лісоматеріалів забезпечить такі показники:
— зростання експорту необроблених лісоматеріалів на 15 %;
— зростання обсягів вирубки лісів на 6,6 %;
— зростання внутрішніх цін на лісоматеріали на 3,5%;
— зменшення обсягів виробництва української продукції деревообробної і меблевої промисловості на 4,6%;
— зменшення обсягів експорту готової продукції на 8,7%;
— зменшення обсягів податкових надходжень до державного і місцевого бюджетів на 3,3 млн дол. США.;
— зменшення ВВП України на 34,3 млн дол. США;
— зростання зайнятості некваліфікованої робочої сили в лісозаготівельній галузі і зниження зайнятості кваліфікованих працівників у деревообробній та меблевій промисловості;
— погіршення умов зовнішньої торгівлі, що призведе до перерозподілу доходів не на користь економіки України (сукупні втрати — 12,9 млн дол.).
Насамкінець: проблеми деревообробних підприємств мають суто класичні ознаки, і передусім — доступ сировини. Виходячи з цього, обмежувальні заходи на експорт деревини необробленої встановлено в понад 30 країнах світу, серед яких і США, і Канада. То чому Україна має бути винятком?
Ігор Гужва 20 січня, 23:03
http://gazeta.dt.ua/internal/bezlis-comeback-abo-chomu-v-uryadi-ne-mozhut-znayti-kompromis-schodo-moratoriyu-na-eksport-lisu-_.html
| авторІгор Гужвакандидат економічних наук, експерт CMD-Ukraine (Center for market development economy) |
0 коммент.:
Дописати коментар