Небайдужі жителі села, обурені такою зухвалою вирубкою багаторічних дерев, звернулися до поліції та інших органів місцевої і обласної влади. Проте сільський голова навіть не думала зупинятися: вже в січні 2017 року бензопили запрацювали і в місцевому парку. Одна за одною падали ні в чому не повинні тополі, які збагачували повітря киснем та захищали від спеки і вітру. «Екологічний вандалізм» продовжується і досі, адже ніхто не може, чи не хоче зупинити варварську вакханалію.
6 січня 2017 року на місце вирубки прибула знімальна група всеукраїнської громадсько-політичної газети «Наша версія». В ході громадської перевірки було встановлено, що для законної вирубки зелених насаджень бракує дозвільної документації. Зокрема, відсутні дані про протокол громадських слухань на предмет знищення об’єкта соцсфери (парку), немає висновку екологічної служби, відділу архітектури та будівництва Макарівської РДА, а також акту обстеження зелених насаджень. Крім того, роботи ведуться без відкриття порубочного білету, який видається лісовим господарством Київської області.
ФОП Михайлов Руслан Олександрович, який також фігурує у даній справі у якості виконавця, заявив журналістам, що надає послуги з видалення 410 зелених насаджень на безоплатній основі. Однак мешканцям села стає зрозуміло, що під видом санітарної чистки стоїть банальна жага наживи зацікавлених осіб. Одні отримають земельні ділянки для продажу, а інші — цінну деревину, яку можна безконтрольно перепродати та використати для власних потреб на пилорамі.
Аби населення закрило рота та не висувало жодних претензій, турботлива селищний голова пообіцяла провести благоустрій на місці знищеного парку і безкоштовно надати оброблену деревину на всілякі потреби громади. Хоча цілком імовірно, що наївним мешканцям села дістануться якісь мізерні кубометри, оскільки щодня лісовози вивозять дану деревину в невідомому напрямку. Можна припустити, що 90% матеріалів потрапляють в руки Михайлова Руслана Олександровича, який має непоганий заробіток від продажу цінного дерева. Невідомо, чи ділиться шеф лісорубів своїми прибутками з зацікавленими особами, які турбуються не про населення, а про власні статки. В результаті всі учасники природовбивчого промислу зривають куш! Свої власні кишені поповнюють екологи, депутати селищної ради, посадові особи, лісоповальники. А сільських жителів чекає безмовна пустка, залишена на місці паркової зони.
Сільський голова Савенок Ніна Миколаївна та наближені до неї особи стверджують, що ріжуть тополі, які небезпечні для ЛЕП і загрожують життю та здоров’ю односельчан. Однак безжальну вирубку почали не з аварійних дерев! В першу чергу знищили крупні багаторічні тополі, деревину з яких можна спритно експортувати за кордон. А що стосується відмовок про «хворість» та «зараженість», то з впевненістю можна заявити — тополі можна було врятувати! Існує безліч видів кронування (санітарна і омолоджуюча чистка, топінг), які міг взяти до уваги екологічний інспектор чи сільський голова. Окрім того, середня тривалість життя тополі — 300 років, а вік зрубаних дерев не досяг ще навіть 100. І якби посадові особи не були зацікавлені в цинічній вирубці задля особистого збагачення, то вони б запросили для консультації фахових дендрологів!
Хочеться також згадати слова заступника голови Національного екологічного центру Олексія Василюка: «Екологічний ефект від будь-якого молодого саджанця ніколи не зрівняється з ефектом від дорослої тополі». Тому не треба навіть порівнювати молоді дерева з багаторічними!
За словами екологів, усі види тополь не тільки легко переносять агресивні погодні умови, а й відрізняються унікальними екологічними властивостями, яких інші дерева не мають. Одна доросла тополя виділяє за один сезон стільки кисню, скільки треба одній людині на рік! Для такого ж об’єму кисню необхідно 10 беріз, 7 ялин або 4 сосни.
Проїжджаючи по селах Макарівського району, всюди можна побачити тополі. Звісно, багато з них заражені омелою. За логікою сільського голови с.Мар’янівка, всі подібні дерева треба знищити. Виходить, що ми маємо зрубати більше 70% дерев по всьому району? Ще ніхто із чиновників Макарівщини не дозволяв собі подібного зухвальства — рубати, різати, плюндрувати ліси і парки.
Проте для Савенок Ніни Миколаївни, яка вже 16 років царює в кріслі сільського голови, благоустрій — це значить зрівняти з землею величавий парк та інші зелені насадження. Хто ж, як не ми, захистить природу від зухвалих посадовців, які, прикриваючись колегіальними рішеннями, збагачуються на безпощадній вирубці тополь? Якби ж дерева вміли говорити… Вони б оголосили владі імпічмент!
Наша версия
30.01.2017
0 коммент.:
Дописати коментар