Дмитро Карабчук — керівник проекту «Лісова варта», експерт-консультант Дунайсько-Карпатської програми Всесвітнього фонду природи в Україні. Фото: Дивись.info
Новини про чергову незаконну рубку лісу останнім часом з’являються все частіше. В одних випадках це заслуга природоохоронних органів, в інших — охоронних, інколи ж — звичайних громадських активістів.
Саме про те, як пересічні люди можуть завадити нелегальним знищенням зелених легень України, ІА Дивись.info розповів керівник проекту «Лісова варта», експерт-консультант Дунайсько-Карпатської програми Всесвітнього фонду природи в Україні Дмитро Карабчук. Крім того, у розмові фахівець окреслив основні схеми маніпулювання рубками дерев, головні проблеми у цій сфері, а також пояснив, чому «саморуби» — це не так страшно.
Пане Дмитре, розкажіть трохи про проект. Яка його основна мета?
Наш проект фінансує посольство Фінляндії в Україні. Його мета – вплив на зменшення нелегальних рубок у лісах і розвиток громадянського суспільства. Ми вчимо людей, як берегти ліси. Для цього ми організовуємо тренінги, консультуємо бажаючих тощо. З нами вони вчаться, як себе поводити у лісі, як шукати інформацію, яка свідчить про порушення рубок, як передавати її у правоохоронні органи, знаходити інших активістів та інше.
Новини про чергову незаконну рубку лісу останнім часом з’являються все частіше. В одних випадках це заслуга природоохоронних органів, в інших — охоронних, інколи ж — звичайних громадських активістів.
Саме про те, як пересічні люди можуть завадити нелегальним знищенням зелених легень України, ІА Дивись.info розповів керівник проекту «Лісова варта», експерт-консультант Дунайсько-Карпатської програми Всесвітнього фонду природи в Україні Дмитро Карабчук. Крім того, у розмові фахівець окреслив основні схеми маніпулювання рубками дерев, головні проблеми у цій сфері, а також пояснив, чому «саморуби» — це не так страшно.
Пане Дмитре, розкажіть трохи про проект. Яка його основна мета?
Наш проект фінансує посольство Фінляндії в Україні. Його мета – вплив на зменшення нелегальних рубок у лісах і розвиток громадянського суспільства. Ми вчимо людей, як берегти ліси. Для цього ми організовуємо тренінги, консультуємо бажаючих тощо. З нами вони вчаться, як себе поводити у лісі, як шукати інформацію, яка свідчить про порушення рубок, як передавати її у правоохоронні органи, знаходити інших активістів та інше.
Ми вчимо людей, як берегти ліси.Дмитро Карабчук
Як проходить навчання?
Воно розраховане на два дні. Ми винаймаємо десь приміщення і готуємо тренінгові майданчики у лісі, щоби показати спектр тих проблем, які там є, наочно. Тренінги ж інтерактивні. Ми залучаємо фахівців з лісової, природоохоронної справи тощо і виїжджаємо в ліс із лісниками, аби показати на прикладах, які порушення є, як правильно задокументувати їх, писати заяви.
Фахівцем за два дні ніхто не стане, але зрозуміти, як можна за допомогою смартфона впливати на процеси нелегальних вирубок – цілком можливо. Далі ж ми або залучаємо цих людей до виїздів — перевірок у лісі — або ж вони самостійно застосовують ці знання та інформують відповідні структури про можливі порушення.
Скільки людей вже долучилися до проекту?
Ми не ведемо статистики такої. Але коли проводили самі тренінги, у Львові навчили близько 15 людей і у Київській області так само. Це лише ті, які були присутні на тренінгу фізично. В іншому ж у нас є група «Лісова варта» у Фейсбуці і окремо сторінка на сайті WWF, звідки громадські активісти самі скачують матеріали і навчаються.
Хто до вас долучається у якості волонтерів?
Дуже різні люди. Половина з них мають відношення до природоохоронної діяльності: науковці, аспіранти біологічних, географічних факультетів. Але ж решта — любителі природи, туристи. Навіть представники правоохоронних органів. Справа у тому, що у нас є кілька рівнів активістів, які приймають участь. Насамперед, це прості активісти, так звані форест-вотчери, тобто ті, хто бачать якусь проблему і повідомляють про неї. Такий рівень не потребує ніякої освіти. Їм просто потрібно контактувати з координатором волонтерів, який підкаже подальші кроки. Зазвичай, єдине, що треба — сфотографувати місце можливої незаконної діяльності у лісі на смартфон, у якому включений геотаг.
Воно розраховане на два дні. Ми винаймаємо десь приміщення і готуємо тренінгові майданчики у лісі, щоби показати спектр тих проблем, які там є, наочно. Тренінги ж інтерактивні. Ми залучаємо фахівців з лісової, природоохоронної справи тощо і виїжджаємо в ліс із лісниками, аби показати на прикладах, які порушення є, як правильно задокументувати їх, писати заяви.
Фахівцем за два дні ніхто не стане, але зрозуміти, як можна за допомогою смартфона впливати на процеси нелегальних вирубок – цілком можливо. Далі ж ми або залучаємо цих людей до виїздів — перевірок у лісі — або ж вони самостійно застосовують ці знання та інформують відповідні структури про можливі порушення.
Скільки людей вже долучилися до проекту?
Ми не ведемо статистики такої. Але коли проводили самі тренінги, у Львові навчили близько 15 людей і у Київській області так само. Це лише ті, які були присутні на тренінгу фізично. В іншому ж у нас є група «Лісова варта» у Фейсбуці і окремо сторінка на сайті WWF, звідки громадські активісти самі скачують матеріали і навчаються.
Хто до вас долучається у якості волонтерів?
Дуже різні люди. Половина з них мають відношення до природоохоронної діяльності: науковці, аспіранти біологічних, географічних факультетів. Але ж решта — любителі природи, туристи. Навіть представники правоохоронних органів. Справа у тому, що у нас є кілька рівнів активістів, які приймають участь. Насамперед, це прості активісти, так звані форест-вотчери, тобто ті, хто бачать якусь проблему і повідомляють про неї. Такий рівень не потребує ніякої освіти. Їм просто потрібно контактувати з координатором волонтерів, який підкаже подальші кроки. Зазвичай, єдине, що треба — сфотографувати місце можливої незаконної діяльності у лісі на смартфон, у якому включений геотаг.
Діляночний стовпчик: основний ідентифікатор на місці запланованої чи діючої рубки. Його фото із геотегом дає можливість визначити вид і рік проведення рубки, її місце, а також площу. Фото: Лісова варта
Другий рівень — це коли людина вже пройшла дводенні тренінги і вона розуміє природу лісових робіт.
Другий рівень — це коли людина вже пройшла дводенні тренінги і вона розуміє природу лісових робіт.
Волонтер «Лісової варти» вимірює мірною вилкою товщину дерева. Фото: «Лісова варта»
Але волонтери можуть виконувати роботу не тільки у лісі. Ті, хто вже пройшов тренінги, допомагають аналізувати інформацію про плани лісових господарств щодо майбутніх рубок. До прикладу, є певна ділянка у природно заповідному фонді з цінними деревами і чомусь там запланована велика рубка. Якщо знати, на яку цифру звернути увагу, можна знайти відповідь на це питання і контролювати його.
Чи можна вже говорити про результати вашої діяльності?
Ми постійно оприлюднюємо цю інформацію. Найдієвіший інструмент, який є, це публічність. Бо пильне око зі сторони громади і правоохоронних органів породжує зі сторони тих, хто працює в лісі, більшу відповідальність. І завдання наше полягає у тому, щоби працювати у тісній співпраці з усіма сторонами, а не тільки у тому, щоби порушили якомога більше адміністративних чи кримінальних справ. Їх обліку ми не ведемо.
Де саме діє «Лісова варта»?
Наш пілотний проект передбачає Київську і Львівську області. Але наразі є дуже високі шанси, що «Варта» почне охоплювати всю територію Карпат і ми будемо координувати роботу волонтерів також у Закарпатській, Івано-Франківській і Чернівецькій областях. Це може статися вже у березні.
На вашу думку, чи можливо зменшити кількість нелегальних рубок?
Вирубування лісів не припиниться ніколи, бо людині потрібна деревина. Проблема дійсно більше у тому, що, як ви кажете, є багато незаконних рубок. Точніше, питання саме у коректній документації. Бо бувають ситуації, коли документи на рубку є, але інформація там не відповідає дійсності або вони не так оформлені. Саме на цьому етапі багато маніпулювань, починаючи від мети рубки. Коли ми кажемо, що ліс вирубується з метою його відновлення, а насправді — ні. Такий випадок був на Чортовій Скелі під Львовом. Там вирубали багато букових дерев, ніби задля відновлення. І у нас виникло питання: чому так? Уявіть собі, букові дерева ростуть великі, товсті, а їх вирубують для того щоб там ріс… буковий ліс…
Також є маніпулювання з кількісними показниками. Можна написати, що там 100 дерев, а насправді їх 120.
Є маніпулювання з якістю деревини. Наприклад, можна написати, що там 100 хворих дерев, а насправді їх буде 20-30 хворих, а інші здорові. І ця здорова деревина має іншу якість, а відповідно, й іншу ціну.
Є зловживання по площі. Це коли наявна ділянка розміром один гектар, а по документації вона мала б бути 91х91 метр. Відтак, частину деревини можна зрубати незаконно. Так формується тіньовий бюджет і окремілюди на цьомунаживаються в той час як бюджет громади недоотримує доходів. У підсумку від невдалого планування чи його відсутності страждає екологія регіону.
Трапляються також зміни конфігурації самої ділянки. Якщо ми кажемо, що дозволений чистий квадрат в такій формі, то насправді він може бути пересунутий в іншу сторону, тому що там якийсь кут дозволяє нам захопити більш цінну деревину.
Виглядає все доволі сумно…
Насправді, нічого сумного немає. Бо ліс самовідтворюється природнім способом. Для того, щоби він швидше відтворювався, ми намагаємося звертати увагу на правила, яких не всі дотримуються через службову недбалість, або відверте зловживання і надмірне застосування санітарних рубок.
Щоби ви розуміли, санітарні рубки не мають таких обмежень, як рубки головного користування, які уважно плануються за 10 років наперед і часто не можуть бути більшими, ніж кілька гектарів по площі, обмежуються місцем зростання, певними розмірами, крутизною схилу тощо. А от санітарними рубками може бути вся гора зрубана. Так от, якби лісники слідували цим правилам, ліс відновлювався б набагато швидше. Але для цього потрібно, щоби у нас на місцях працювали фахові люди, які ставлять собі за мету ведення сталого лісового господарювання, а не якихось тимчасових заробітків, які все руйнують. Ми намагаємося більше дружити із порядними лісниками, наводити їх приклад іншим.
Культура ведення лісового господарства за останні два роки покращилася. Рівень порушень постійно зменшується. Хоча залишаються кричущі випадки халатності і непрофесіоналізму.
Насправді, лісова охорона Львівщина працює. І працює вона не завжди погано. Культура ведення лісового господарства за останні два роки покращилася. Рівень порушень постійно зменшується. Хоча залишаються кричущі випадки халатності і непрофесіоналізму. Найпоширеніші проблеми сьогодні – це концентрація вирубок у місцях, де люди не хочуть їх бачити. Тобто конфлікт громади з лісокористувачами. Це порушує обурення громадськості, якщо ліс рубають десь біля села, наприклад. Зараз навіть ввели обов’язкові консультації в селах, стосовно вирубування ділянок, які плануються.
Невже це дійсно працює? Лісники приїжджають і обговорюють плани вирубки з громадою віч-на-віч?
Поки що консультації мають формальний порядок. Кожен директор, лісничий поставив собі графік вирубування лісу. І він має представити цю інформацію на зборах сільських громад. Але часто вони просто приходять, домовляються з головою сільради, який їм підписує довідку, що збори відбулися. Наші волонтери працюють над тим, щоби у цій сфері були результати.
Добре, повернімося до проблем. Ви кажете, що зараз стан лісів не такий вже і поганий. Але ж не можна казати, що проблем взагалі немає? Інакше б ви не займалися тим, чим займаєтеся.
Вони є. До прикладу, нерідко велика кількість рубок припадає на якусь одну територію. Навантаження рубок в басейні якоїсь річки або гори інколи буває критичним. Але, на жаль, це не заборонено законодавством, хоча і впливає на екологію.
Інша проблема, це коли лісники не враховують промарковані наявні туристичні маршрути. І тут відбувається конфлікт із тою частиною населення, яка веде здоровий спосіб життя. За кордоном туристична діяльність приносить багато доходу лісникам. А у нас наразі їх основний дохід – від продажу деревини. У тих самих Штатах у державних лісах ця стаття доходів лісників – менше половини. А більша частина – саме від рекреації. До речі, виправлення цієї ситуації — також частина нашої діяльності. Ми запрошуємо тренерів з Америки, які розповідають, як вони заробляють на рекреації
Але волонтери можуть виконувати роботу не тільки у лісі. Ті, хто вже пройшов тренінги, допомагають аналізувати інформацію про плани лісових господарств щодо майбутніх рубок. До прикладу, є певна ділянка у природно заповідному фонді з цінними деревами і чомусь там запланована велика рубка. Якщо знати, на яку цифру звернути увагу, можна знайти відповідь на це питання і контролювати його.
Чи можна вже говорити про результати вашої діяльності?
Ми постійно оприлюднюємо цю інформацію. Найдієвіший інструмент, який є, це публічність. Бо пильне око зі сторони громади і правоохоронних органів породжує зі сторони тих, хто працює в лісі, більшу відповідальність. І завдання наше полягає у тому, щоби працювати у тісній співпраці з усіма сторонами, а не тільки у тому, щоби порушили якомога більше адміністративних чи кримінальних справ. Їх обліку ми не ведемо.
Вирубування лісів не припиниться ніколи, бо людині потрібна деревина. Проблема дійсно більше у тому, що, як ви кажете, є багато незаконних рубок. Точніше, питання саме у коректній документації
Дмитро Карабчук
Де саме діє «Лісова варта»?
Наш пілотний проект передбачає Київську і Львівську області. Але наразі є дуже високі шанси, що «Варта» почне охоплювати всю територію Карпат і ми будемо координувати роботу волонтерів також у Закарпатській, Івано-Франківській і Чернівецькій областях. Це може статися вже у березні.
На вашу думку, чи можливо зменшити кількість нелегальних рубок?
Вирубування лісів не припиниться ніколи, бо людині потрібна деревина. Проблема дійсно більше у тому, що, як ви кажете, є багато незаконних рубок. Точніше, питання саме у коректній документації. Бо бувають ситуації, коли документи на рубку є, але інформація там не відповідає дійсності або вони не так оформлені. Саме на цьому етапі багато маніпулювань, починаючи від мети рубки. Коли ми кажемо, що ліс вирубується з метою його відновлення, а насправді — ні. Такий випадок був на Чортовій Скелі під Львовом. Там вирубали багато букових дерев, ніби задля відновлення. І у нас виникло питання: чому так? Уявіть собі, букові дерева ростуть великі, товсті, а їх вирубують для того щоб там ріс… буковий ліс…
Також є маніпулювання з кількісними показниками. Можна написати, що там 100 дерев, а насправді їх 120.
Є маніпулювання з якістю деревини. Наприклад, можна написати, що там 100 хворих дерев, а насправді їх буде 20-30 хворих, а інші здорові. І ця здорова деревина має іншу якість, а відповідно, й іншу ціну.
Є зловживання по площі. Це коли наявна ділянка розміром один гектар, а по документації вона мала б бути 91х91 метр. Відтак, частину деревини можна зрубати незаконно. Так формується тіньовий бюджет і окремілюди на цьомунаживаються в той час як бюджет громади недоотримує доходів. У підсумку від невдалого планування чи його відсутності страждає екологія регіону.
Лісова охорона Львівщина працює. І працює вона не завжди погано. Рівень порушень постійно зменшується.
Дмитро Карабчук
Трапляються також зміни конфігурації самої ділянки. Якщо ми кажемо, що дозволений чистий квадрат в такій формі, то насправді він може бути пересунутий в іншу сторону, тому що там якийсь кут дозволяє нам захопити більш цінну деревину.
Виглядає все доволі сумно…
Насправді, нічого сумного немає. Бо ліс самовідтворюється природнім способом. Для того, щоби він швидше відтворювався, ми намагаємося звертати увагу на правила, яких не всі дотримуються через службову недбалість, або відверте зловживання і надмірне застосування санітарних рубок.
Щоби ви розуміли, санітарні рубки не мають таких обмежень, як рубки головного користування, які уважно плануються за 10 років наперед і часто не можуть бути більшими, ніж кілька гектарів по площі, обмежуються місцем зростання, певними розмірами, крутизною схилу тощо. А от санітарними рубками може бути вся гора зрубана. Так от, якби лісники слідували цим правилам, ліс відновлювався б набагато швидше. Але для цього потрібно, щоби у нас на місцях працювали фахові люди, які ставлять собі за мету ведення сталого лісового господарювання, а не якихось тимчасових заробітків, які все руйнують. Ми намагаємося більше дружити із порядними лісниками, наводити їх приклад іншим.
Культура ведення лісового господарства за останні два роки покращилася. Рівень порушень постійно зменшується. Хоча залишаються кричущі випадки халатності і непрофесіоналізму.
Насправді, лісова охорона Львівщина працює. І працює вона не завжди погано. Культура ведення лісового господарства за останні два роки покращилася. Рівень порушень постійно зменшується. Хоча залишаються кричущі випадки халатності і непрофесіоналізму. Найпоширеніші проблеми сьогодні – це концентрація вирубок у місцях, де люди не хочуть їх бачити. Тобто конфлікт громади з лісокористувачами. Це порушує обурення громадськості, якщо ліс рубають десь біля села, наприклад. Зараз навіть ввели обов’язкові консультації в селах, стосовно вирубування ділянок, які плануються.
Невже це дійсно працює? Лісники приїжджають і обговорюють плани вирубки з громадою віч-на-віч?
Поки що консультації мають формальний порядок. Кожен директор, лісничий поставив собі графік вирубування лісу. І він має представити цю інформацію на зборах сільських громад. Але часто вони просто приходять, домовляються з головою сільради, який їм підписує довідку, що збори відбулися. Наші волонтери працюють над тим, щоби у цій сфері були результати.
Добре, повернімося до проблем. Ви кажете, що зараз стан лісів не такий вже і поганий. Але ж не можна казати, що проблем взагалі немає? Інакше б ви не займалися тим, чим займаєтеся.
Вони є. До прикладу, нерідко велика кількість рубок припадає на якусь одну територію. Навантаження рубок в басейні якоїсь річки або гори інколи буває критичним. Але, на жаль, це не заборонено законодавством, хоча і впливає на екологію.
Інша проблема, це коли лісники не враховують промарковані наявні туристичні маршрути. І тут відбувається конфлікт із тою частиною населення, яка веде здоровий спосіб життя. За кордоном туристична діяльність приносить багато доходу лісникам. А у нас наразі їх основний дохід – від продажу деревини. У тих самих Штатах у державних лісах ця стаття доходів лісників – менше половини. А більша частина – саме від рекреації. До речі, виправлення цієї ситуації — також частина нашої діяльності. Ми запрошуємо тренерів з Америки, які розповідають, як вони заробляють на рекреації
Дмитро Карабчук: «Треба розуміти, що лісник — це професія, яка має свої традиції, і люди, які там працюють дуже довго, намагаються мудро вести господарство». Фото: Дивись.info
А як щодо самих лісничих? Вони ж мають стежити за всім цим.
Мають — це їх робота. І часто вони на нас ображаються, коли волонтери викривають серйозні порушення і когось за це звільняють. Але що поробиш? Це ж їхні обов’язки.
Нерідко через халатність лісники не виїжджають до лісу, не ставлять позначки, де повинна бути межа ділянки, яка вирубується. І той працівник, який не проконтролював, лишається крайнім.
Насправді, там працюють різні люди. Є ті, які люблять ліс, а є — які хочуть щось додатково заробити. Але якщо там мала зарплата і ти кажеш, що змушений красти через це, тоді питання: «Чому ти туди ідеш?». Є люди, які змушені покинути свої родини і їхати на заробітки, жити в жахливих умовах тільки для того, щоби забезпечити життя близьким. То чому ти маєш користуватися іншими засобами, на кшталт крадіжки абощо?
По факту, у хороших господарів і там, де є цінні породи дерев, гріх сказати, що погана зарплата. Вони мають більше 10 тисяч гривень. І ми виступаємо за те, щоби деревина продавалася за ринковою ціною, а не за ціною дров. Це допоможе підняти зарплату лісникам і дасть їм мотивацію охороняти ліс, аби продати його дорожче. Коли немає догляду за лісом, все гірше.
Але треба розуміти, що лісник —це професія, яка має свої традиції, і люди, які там працюють дуже довго, намагаються мудро вести господарство. І дуже радо багато керівників карають своїх підлеглих навіть через дрібні порушення, щоби добитися порядку у ввіреному їм господарстві.
Раніше ви казали скоріше про великі компанії, складні схеми, за якими ліс рубають незаконно. Та як бути з рубками, які здійснюють пересічні люди?
Ви говорите про так звану категорію лісопорушень як «самовільні рубки». Ми наразі їх не розглядаємо. Вони здійснюються переважно місцевим населенням в окремих випадках для задоволення потреб домашнього господарства. І насправді ця категорія лісопорушень досить добре пильнується лісовою охороною, бо вони пильнують, щоби ніхто чужий його не крав. Хоча наші волонтери не розрізняють таких тонкощів і можуть повідомляти правоохоронні органи і лісників про всі випадки, коли на окремо стоячих пеньках немає клейм. Щоб таких порушень було менше, треба переглядати законодавство на предмет спрощення доступу до природних ресурсів наших громадян.
Скажіть, чи по адекватній ціні продають нашу деревину?
Деревообробники зацікавлені, щоби деревина дешевше була, бо досить розповсюджений міф коли кажуть: ліс нічийний. Але ми переконані, що деревина має коштувати дорого, як у наших сусідів, бо у нас ціни на меблі не є нижчими, ніж, скажімо, в Польщі чи будь-якій іншій країні. Навпаки — дорожче. То чому сировина для цих деревообробників тут має бути дешевша? Це важливий аспект, який треба доносити до громадськості.
Можливо є ще якісь проекти саме від «Лісової варти», націлені на вирішення вище означених проблем?
Наразі ми плануємо продовжувати здійснювати тренінги для волонтерів і представників правоохоронних органів, залучати представників інших країн, щоб вони поділилися своїм досвідом у боротьбі із незаконним вирубуванням лісів, у тому числі запрошуватимемо представників Інтерполу.
Також, ми будемо відстежувати динаміку вирубок лісу в Карпатах за останні роки. Так ми отримаємо відповідь на питання, куди ми йдемо. Дехто каже, що після Революції Гідності вирубується набагато більше лісу, ніж до того. А можливо це не так, можливо просто громадська активність дає нам більше інформації. Але проаналізувати це можна тільки за допомогою наукових методів. Таке дослідження ми хочемо робити наступного року.
Крім того на нашому сайті є еко-мапа, за допомогою якої можна побачити, де саме і які існують проблеми в екологічній сфері. Зараз ми розробляємо її оновлену й мобільну версію, яка міститиме більше корисної інформації, матеріали, які допоможуть активним громадянам самостійно заявляти про можливі порушення у лісах тощо
Валонтери «Лісової варти» під час робочого виїзду до лісу. Фото: Лісова варта
Ганна БЕЛОВОЛЬЧЕНКО
А як щодо самих лісничих? Вони ж мають стежити за всім цим.
Мають — це їх робота. І часто вони на нас ображаються, коли волонтери викривають серйозні порушення і когось за це звільняють. Але що поробиш? Це ж їхні обов’язки.
Нерідко через халатність лісники не виїжджають до лісу, не ставлять позначки, де повинна бути межа ділянки, яка вирубується. І той працівник, який не проконтролював, лишається крайнім.
Насправді, там працюють різні люди. Є ті, які люблять ліс, а є — які хочуть щось додатково заробити. Але якщо там мала зарплата і ти кажеш, що змушений красти через це, тоді питання: «Чому ти туди ідеш?». Є люди, які змушені покинути свої родини і їхати на заробітки, жити в жахливих умовах тільки для того, щоби забезпечити життя близьким. То чому ти маєш користуватися іншими засобами, на кшталт крадіжки абощо?
По факту, у хороших господарів і там, де є цінні породи дерев, гріх сказати, що погана зарплата. Вони мають більше 10 тисяч гривень. І ми виступаємо за те, щоби деревина продавалася за ринковою ціною, а не за ціною дров. Це допоможе підняти зарплату лісникам і дасть їм мотивацію охороняти ліс, аби продати його дорожче. Коли немає догляду за лісом, все гірше.
Ми переконані, що деревина має коштувати дорого, як у наших сусідів, бо у нас ціни на меблі не є нижчими, ніж, скажімо, в Польщі чи будь-якій іншій країні.
Дмитро Карабчук
Але треба розуміти, що лісник —це професія, яка має свої традиції, і люди, які там працюють дуже довго, намагаються мудро вести господарство. І дуже радо багато керівників карають своїх підлеглих навіть через дрібні порушення, щоби добитися порядку у ввіреному їм господарстві.
Раніше ви казали скоріше про великі компанії, складні схеми, за якими ліс рубають незаконно. Та як бути з рубками, які здійснюють пересічні люди?
Ви говорите про так звану категорію лісопорушень як «самовільні рубки». Ми наразі їх не розглядаємо. Вони здійснюються переважно місцевим населенням в окремих випадках для задоволення потреб домашнього господарства. І насправді ця категорія лісопорушень досить добре пильнується лісовою охороною, бо вони пильнують, щоби ніхто чужий його не крав. Хоча наші волонтери не розрізняють таких тонкощів і можуть повідомляти правоохоронні органи і лісників про всі випадки, коли на окремо стоячих пеньках немає клейм. Щоб таких порушень було менше, треба переглядати законодавство на предмет спрощення доступу до природних ресурсів наших громадян.
Скажіть, чи по адекватній ціні продають нашу деревину?
Деревообробники зацікавлені, щоби деревина дешевше була, бо досить розповсюджений міф коли кажуть: ліс нічийний. Але ми переконані, що деревина має коштувати дорого, як у наших сусідів, бо у нас ціни на меблі не є нижчими, ніж, скажімо, в Польщі чи будь-якій іншій країні. Навпаки — дорожче. То чому сировина для цих деревообробників тут має бути дешевша? Це важливий аспект, який треба доносити до громадськості.
Можливо є ще якісь проекти саме від «Лісової варти», націлені на вирішення вище означених проблем?
Наразі ми плануємо продовжувати здійснювати тренінги для волонтерів і представників правоохоронних органів, залучати представників інших країн, щоб вони поділилися своїм досвідом у боротьбі із незаконним вирубуванням лісів, у тому числі запрошуватимемо представників Інтерполу.
Також, ми будемо відстежувати динаміку вирубок лісу в Карпатах за останні роки. Так ми отримаємо відповідь на питання, куди ми йдемо. Дехто каже, що після Революції Гідності вирубується набагато більше лісу, ніж до того. А можливо це не так, можливо просто громадська активність дає нам більше інформації. Але проаналізувати це можна тільки за допомогою наукових методів. Таке дослідження ми хочемо робити наступного року.
Крім того на нашому сайті є еко-мапа, за допомогою якої можна побачити, де саме і які існують проблеми в екологічній сфері. Зараз ми розробляємо її оновлену й мобільну версію, яка міститиме більше корисної інформації, матеріали, які допоможуть активним громадянам самостійно заявляти про можливі порушення у лісах тощо
Валонтери «Лісової варти» під час робочого виїзду до лісу. Фото: Лісова вартаГанна БЕЛОВОЛЬЧЕНКО
27 СІЧНЯ 2017, 18:43
http://dyvys.info/2017/01/27/kultura-vedennya-lisovogo-gospodarstva/
0 коммент.:
Дописати коментар