Агролісгоспи переорієнтовують ринки
НИНІ у війні за цей ресурс північної області частина приватних деревообробних та лісозаготівельних підприємств протиставила себе державним лісгоспам. На адресу останніх лунають звинувачення в тому, що вони продають власну деревину за межі області. Мовляв, через це місцевим переробникам не вистачає сировини.
У Чернігівському обласному управлінні лісового та мисливського господарства подібні заяви вважають абсурдними. За словами головного інженера ОУЛМГ Олександра Кириченка, на відкритих торгах із продажу деревини з понад 200 учасників майже 80 відсотків — це місцеві деревообробники. По суті, держлісгоспи — єдині учасники ринку, які збувають свою продукцію через аукціони. Вони переконані: деревини не вистачатиме ніколи, оскільки немає єдиних правил торгів.
Відомо, що, крім Чернігівського ОУЛМГ, значна частка лісів належить комунальним підприємствам, що входять до структури «Чернігівоблагролісу». Для порівняння, у власності державних лісгоспів перебуває 417 тисяч гектарів, а в КП «Чернігівобл-агроліс» — понад 300 тисяч гектарів. Розрив, як можемо переконатися, не вельми великий. Власне, в структурі цього комунального підприємства, підзвітного облраді, кілька місяців тому відбулася невелика революція. Депутатський корпус обласного муніципального органу після скандалу переконливою більшістю голосів звільнив багаторічного очільника Івана Донця. За його керівництва КП «Чернігів-облагроліс» так і не стало прикладом прозорого господарювання. Скажімо, з усіх 17 агролісгоспів лише в КП «Борзнянський агролісгосп» виставляли деревину на аукціон.
Новоспечений керівник Сергій Бойцун на одній із останніх нарад також не погодився виставляти заготовлену деревину на відкриті торги, посилаючись на те, що триває інвентаризація у всіх 17 комунгоспах. Утім, яким чином це стосується економічної діяльності, він не пояснив. Насправді ж усі агролісгоспи Чернігівщини розривають відносини з місцевими переробниками і переорієнтовують ринки збуту на Вінниччину, звідки й приїхав новий керівник «Чернігівоблагролісу». Прозорістю збуту деревини в комунгоспах і раніше не пахло, а нині й поготів. А військові лісгоспи взагалі в тіні!
Хто вони — бунтівні переробники?
ПОЗИЦІЯ державних лісгоспів та «Чернігівоблагролісу» зрозуміла, чого не скажеш щодо так званих переробників, які, власне, й здіймають бучу довкола аукціонів. Проаналізуємо економічну діяльність цих підприємств. Наприклад, ТОВ «Ванеса», що де-факто є посередником між місцевими скуповувачами деревини та турками. У Корюківці підприємство здійснює поверхову переробку сировини. Реальна діяльність таких фірм — експорт деревини за кордон. При цьому уряд справно відшкодовує приватним експортерам ПДВ на відміну від тих самих державних лісгоспів, позбавлених такого привілею.
Частина цих фірм входить до створеної позаторік Асоціації лісозаготівельних та деревообробних підприємств Чернігівської області «Чернігівдеревпром», котра загалом об’єднує 19 підприємств. Приватна асоціація лобіює інтереси великих приватних експортерів лісу. Вона не тільки намагається зобов’язати державні лісгоспи звітувати перед нею за всю заготовлену деревину, а й хоче впливати на формування ціни на неї. Бо ж якщо, скажімо, усунути закупівельників з інших регіонів країни, то вартість зменшиться, а отже, і надходження до бюджетів усіх рівнів. Порівнюємо соціальну відповідальність приватних та державних підприємств: ТОВ «Ванеса» сплатило за 10 місяців минулого року 972 тисячі гривень до зведеного бюджету, а Корюківський та Холминський держлісгоспи — по 20 мільйонів гривень щороку, утримуючи близько півтисячі працівників кожен. Усі державні підприємства мають власні переробні потужності, але їм дістається деревина найнижчої якості, оскільки найкращу продають на аукціонах і відправляють на експорт приватні фірми. Тим часом перші заробляють валюту для держави, яка забирає в них 75 відсотків від отриманого прибутку.
Всіх у рівні умови!
ЗА СЛОВАМИ начальника Чернігівського ОУЛМГ Андрія Пивовара, державними лісогосподарськими підприємствами за 10 місяців позаминулого року було внесено до державного і місцевих бюджетів та до Пенсійного фонду платежів на суму 170 мільйонів 423 тисячі гривень, а торік — 227 мільйонів 407 тисяч гривень.
Насправді ж населення має непокоїти наявність у кожному селі пилорами. Порахувати їх неможливо. Тож чи вистачить лісів за такого стану справ, не відомо. Власне, і ті фірми, що гордо іменують себе переробниками, назвати такими важко. За словами заслуженого лісівника України багаторічного директора ДП «Семенівське лісове господарство» Олександри Дудко, вони «тягнуть від сили на пилорамників».
Аби навести лад у лісогосподарській сфері, в облраді ініціювали розробку проекту регіональної Програми комплексного розвитку лісового господарства в Чернігівській області на 2017-2021 роки. Підготовкою документа займається робоча група, очолювана депутатом облради та директором ДП «Холминський держлісгосп» Олександром Демченком. Аби деревини вистачило всім, як того хочуть в Асоціації деревообробників, потрібно встановити для всіх лісогосподарських підприємств єдині правила гри. Деякі депутати, зокрема представник аграріїв Юрій Болоховець, виступають за те, щоб військові та агролісгоспи виставляли всю заготовлену ними деревину на аукціони і продавали її прозоро, як це роблять держлісгоспи. Наскільки це реально і чи не втрутяться в процес підготовки комплексної програми приватні фірми, покаже найближча сесія облради. Зрештою, останнє слово — за народними обранцями.
Віталій НАЗАРЕНКО.
Чернігівська область.
Чернігівська область.
0 коммент.:
Дописати коментар