ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

04 лютого 2017

"Домашнє завдання" з переробки


Ігнорування індустріальної політики — це помилка.

Підписавши угоди про членство у СОТ та вільну торгівлю з ЄС, Україна зайшла в тісну взаємодію з розвиненими економіками світу. Це несе як можливості, так і великі ризики, що потребує нового погляду на економічну політику країни.

Взаємодіючи із сильнішими економіками, слабша зазвичай підлаштовується під потреби останніх. Гіршим наслідком такого підлаштовування є потрапляння в так звану пастку глобалізації, коли слабша економіка, взаємодіючи зі структурно більш досконалими, стає їхнім своєрідним придатком. У цій ролі вона поставляє сировину, робочу силу чи виконує найменш дохідні виробничі операції. Для слабкого суб'єкта глобального світу ця ймовірність удвічі вища. Це зворотний (негативний) бік можливостей, які несе глобалізація, поряд із хорошими перспективами запозичення знань, технологій та продуктивного капіталу.

Пастка глобалізації

Структурна досконалість, а звідси — і конкурентоздатність країни — це перш за все розвинена переробна промисловість, до якої належать індустрії різного технологічного рівня: від виробництва одягу і продуктів харчування до випуску, наприклад, авіа-, космічної продукції чи роботів.

Досконала структура дозволяє розвиненим економікам перерозподіляти на свою користь ресурси Планети через різні механізми сучасної глобальної взаємодії країн.

Україна виявилась уже тісно вмонтованою в ці механізми, але з дуже слабкою переробною промисловістю, підкошеною тривалим процесом деіндустріалізації, відпливу (частіше штучного) капіталу та, що особливо тривожно, найкращих трудових ресурсів. Через це ми дрейфуємо в ту саму пастку, яку називають пасткою глобалізації. Там нам відводиться роль виробників сировини та експортерів людей. Така економіка не потребуватиме працівників вищих кваліфікацій, і вони залишатимуть Україну. Населення, не маючи роботи, зменшуватиметься, і, зрештою, такій ослабленій спільноті буде важко контролювати таку складну геополітично територію, якою є Україна.

Тим часом в українців немає альтернативи, крім як показати зразок іншого життя. Організувати багате й ефективне суспільство, комфортне для праці і проживання, на захисті якого стоїть надійне, сучасне військо. Для цього потрібне стійке та наздоганяльне економічне зростання упродовж 15—20 років і середніми темпами не нижче 5%. Обсяг нашої економіки повинен, щонайменше, подвоїтися до 2025р., а кількість офіційних робочих місць збільшитися, щонайменше, до 23 млн., із середньою заробітною палатою на рівні сусідніх східноєвропейських країн (850—950 дол./міс. у Словаччині та Польщі; 450—550 дол./міс. у Болгарії та Румунії).

Однак цього не станеться без зміни структури матеріального виробництва України на користь секторів, де створюється вища додана вартість. Тому новий індустріальний перехід, чи розвиток переробної промисловості, — ключове питання економічної стратегії. Діяти треба максимально практично і стратегічно водночас. А головне — продуктивно.

Часто в економіці продуктивними й ефективними виявляються дуже прості заходи. Приклад із нашої історії — впровадження мита на експорт насіння соняшнику в 1999 р., що вирішальним чином сприяло появі чи не найпотужнішої індустрії у світі з виробництва соняшникової олії. У 2015-му Україна експортувала соняшникової олії та широту (в народі— макухи) на суму 3,8 млрд дол. США. Якби ми експортували зерно соняшнику, з якого було вироблено цю олію, то заробили б лише близько 800 млн дол. США.

Відчуваєте різницю! Цей доволі простий приклад показує шлях, яким потрібно йти. Мається на увазі розвиток переробки місцевої сировини, що на неї така багата Україна. Нині склались умови для повторення ще однієї аналогічної успішної історії. Йдеться про галузь переробки деревини, на експорт якої з 1.01.2017р. діє повна заборона. Ці історії не те щоб повністю ідентичні, однак багато в чому схожі.

50% "тіні"

Потенціал розвитку деревообробки в Україні колосальний. Пройдемося лише по деяких цифрах. Ліси покривають 16% території України, або 9,25 млн га. Офіційно заготівля деревини становить близько 19,5 млн м3, або 0,9% від загального обсягу деревини (2196 млн м3). Однак статистика не дуже переконлива. Перші сумніви закрадаються від порівняння з відповідними показниками Польщі, яка подібна до України як за площею лісів (9,43 млн га), так і за структурою та об'ємом (2540 млн м3) деревини. Однак офіційно там звітують про заготівлю лісу 40,0 млн м3 щорічно, що більш ніж удвічі перевищує наш показник — 19,5 млн м3. При цьому площа лісів у Польщі залишається незмінною з 1996 р. В Україні ж вона, попри вдвічі нижчу заготівлю з 1996-го по 2015 р., навіть трохи знизилась: із 9,41 до 9,25 млн га. Хоча вочевидь мала зрости. Ця невідповідність може вказувати на велику порцію тіньової вирубки, мабуть відсотків 50—55. Візуальне підтвердження цього — репортажі з лисих схилів Карпат.
Однак ідемо далі. Офіційно у 2015 р. обсяги експорту деревини та продуктів її переробки з України становили 1,1 млрд дол. США. До мораторію з країни вивозилося до 9,2 млрд м3 сирого лісу у вигляді кругляку, дров тощо, або ~50% офіційної заготівлі.

Економічний потенціал цього втраченого багатства демонструють цифри, наведені на рисунку нижче. Додана вартість в 1 кубометрі фанерної сировини, якою є нижня частина стовбуру берези і вільхи, при її експорті становить 16 дол. США, в кубометрі шпону (напівфабрикат для виготовлення фанера) — це вже 29 дол. США, а в кубометрі фанери — 108 дол.
У таких ланцюгах переробки і розгортається додана вартість, а з нею — і вся економіка (див. схему), яка створює багатство народу.




Заробляти чи позичати?

Інші країни це розуміють, тому переробляють деревину в себе. Наприклад, та ж Польща кругляку не експортує. Вона розвинула власну переробку і має обсяги експорту виробів з деревини 23 млрд дол. США! У нас, повторимо, у 2015 р. — лише 1,1 млрд дол. США. Те ж саме робить Туреччина, а експортують або країни з винятково багатими лісами і надлишком технологічної вирубки, або геть нерозумні.

Переробка в Україні деревини, що експортується, тобто близько 9 млн м3, у готові вироби дасть щорічно 450—550 млн дол. США доданої вартості та до 100 тис. нових робочих місць (включно із супутніми виробництвами). Макроекономічний ефект буде ще виразнішим, враховуючи заміщення імпорту, що неодмінно відбудеться. Аби зрозуміти поточну ситуацію, кожен може зайти в перший-ліпший магазин будматеріалів і подивитися на жалюгідну пропозицію національного товару, порівняно з імпортом. Отже, аж надто очевидно, що ми втрачаємо, вивозячи сировину.



Міркуючи так, ми підходимо вже підготовленими до "гарячого" питання закордонної допомоги Євросоюзу на суму 600 млн євро за умови скасування мораторію на експорт деревини. Європейців критикувати не варто. Вони діють за власною логікою і по-своєму правильно. Питання в тому, як діятиме Україна. Який тип поведінки вкотре виберемо — позичати чи заробляти. Відповідь очевидна. Власна переробка приноситиме Україні до 550 млн дол. США ВВП щорічно. І це лише спочатку. Рішуче намірившись самим заробляти і відповідно діючи, ми швидко забудемо про позичання й випрошування, які загалом не властиві нашому народу.

Індустріальна політика

Мораторій — це важлива підтримка секторам, для яких деревина є ключовою сировиною: індустрії будматеріалів, меблів, пелетів, спортивного та робочого інвентарю чи паперу. Однак це лише один із заходів. Звісно, мають бути продовжені базові ринкові реформи, що вивільняють сили вільного ринку. Насамперед це стосується захищеності власності та розвитку конкуренції. Тим часом нинішні обставини міжнародної конкуренції, зокрема й політика сусідніх країн, вимагають впровадження додаткових інструментів залучення інвестицій.

Наприклад, досліджуючи причини різкого зростання експорту шпону для виробництва фанери з України в Туреччину в 2016 р., ми виявили ось що. У Туреччині діють спеціальні експортні переробні зони, чудово обладнані інфраструктурою. В цих зонах інвестори не сплачують податок на додану вартість та мито, ввозячи обладнання, що знижує вартість інвестицій. Далі в процесі операційної діяльності вони звільняються від сплати корпоративного податку (податок на прибуток) і від соціальних відрахувань.

Такі переваги на старті й згодом з надлишком компенсують логістичні витрати на імпорт сировини, зокрема з України. Крім того, Туреччина обмежує імпорт готової фанери ввізним митом 6—10% та високими індикативними імпортними цінами. Фанерну продукцію, вироблену з української сировини, турки експортують в ЄС, РФ та до нас. Схожі спеціальні економічні зони діють і в інших сусідніх країнах, що демонструє розуміння ними важливості індустріальної політики. У нас же вона, фактично, проігнорована.

Але насамперед необхідний порядок у галузі й правила гри. Цим порядком, або, вживаючи термінологію ЄС, рамкою правил, має опікуватися держава. Почати — чи продовжити — наведення порядку після впровадження інструментів аукціонів та мораторію потрібно, розробивши достовірні баланси деревини, без яких неможливе ефективне управління. Такий достовірний баланс розробити абсолютно реально, якщо маєш у розпорядженні методики та навики пошуку інформаційних джерел.

І не варто задкувати, треба натомість розвивати успіх. Мораторій має гарантовано тривати, щонайменше, 5 років, однак не завжди. Також потрібно впроваджувати інструменти заохочення інвестицій, аналогічні тим, що наведені вище і діють у сусідніх країнах. У цьому контексті ігнорування індустріальної політики — помилка. Що б не казали, а в наших людей — колосальний творчий і майстровий потенціал. Погляньте на зразки продукції, виготовленої на індивідуальні замовлення — меблів, різної домашньої фурнітури чи паркету. Щоб усе це масштабувати, потрібні спільні дії держави та бізнесу.

Про роль останнього варто сказати окремо. Успіх не буде розвинений без інвестицій, і це накладає особливу відповідальність на український бізнес, що переробляє деревину. Це дуже важливо. Більше того — є вирішальним. Після впровадження мораторію м'яч уже на полі бізнесу. На сприятливу політику держави він має відреагувати інвестиціями у переробку, створенням нових підприємств і робочих місць. Причому вже тепер, не чекаючи, коли все стане ідеально. До створення цього "всього" повинен долучитися кожен. І це буде прикладом справді правильних "домашніх завдань", які ми самі собі, без підказок із-зовні, маємо ставити і виконувати.

Володимир Власюк 3 лютого, 23:02,




 
автор Володимир Власюк

"Домашнє завдання" з переробки «Дзеркало тижня. Україна» №4, 3 лютого 2017
Власний шлях трансформації «Дзеркало тижня. Україна» №37, 14 жовтня 2016
Чим загрожує Україні деіндустріалізація?«Дзеркало тижня. Україна» №19, 27 травня 2016
Нова модель економіки через реконструкцію інфраструктури «Дзеркало тижня. Україна» №15, 24 квітня 2015
СУЧАСНА РОЛЬ І ПЕРСПЕКТИВИ УКРАЇНИ НА ГЛОБАЛЬНОМУ РИНКУ СТАЛІ «Дзеркало тижня. Україна» №42, 26 жовтня 2001Всі матеріали автора

Державне підприємство "Шацьке УДЛГ" - серед порушників природоохоронного законодавства

Державна екологічна інспекція фіксує різке збільшення кількості порушень працівниками Волинського обласного лісового та мисливського господарства. Насамперед, це стосується заготівлі, охорони лісу, дотримання правил пожежної безпеки та санітарного стану зелених насаджень. Як наслідок, інспектори нарахували збитків, які сягають мільйонів гривень.

У редакцію Інформаційного агентства Волинські Новини звернулися активісти відділу протидії корупції Волинського відділення Громадського об'єднання «Об'єднання ветеранів розвідки України» й повідомили, що Державна екологічна інспекція завершила перевірку ВОУЛМГ.

Із документів видно, що кількість порушень в 2016-му зросла в рази, у порівнянні з 2015-м.
Серед порушників - і державне підприємство "Шацьке УДЛГ".



«За результатами проведення заходів державного нагляду у сфері дотримання вимог природоохоронного законодавства про охорону, захист, використання та відтворення лісів у 2015 році за вчинення адміністративних правопорушень у сфері охорони навколишнього природного середовища на посадових осіб державних лісогосподарських та лісомисливських підприємств було складено 169 протоколів, до адміністративної відповідальності притягнуто 135 посадових осіб, сума штрафів за адміністративні порушення – 13,3 тис. грн. Загальна сума шкоди, завданої лісовому господарству за порушення вимог природоохоронного законодавства - 43,9 тис. грн.

У 2016 році за вчинення адміністративних правопорушень у сфері охорони навколишнього природного середовища, не дотримання вимог природоохоронного законодавства про охорону, захист, використання та відтворення лісів, до адміністративної відповідальності притягнуто 346 посадових осіб державних лісогосподарських підприємств, сума штрафів за адміністративні порушення – 31,5 тис. грн», - йдеться в звіті.
А це означає, що, практично кожен четвертий працівник ВОУЛМГ – порушник.

Серед порушень інспектори виявили такі: порушення правил відновлення і поліпшення лісів, використання ресурсів спілої деревини, порушення вимог щодо охорони середовища перебування і шляхів міграції диких тварин, перевищення лімітів та нормативів використання природних ресурсів, порушення вимог правил пожежної безпеки в лісах, порушення встановлених правил заготівлі і вивезення деревини, заготівля березового соку без установлених лімітів, суцільні санітарні рубки призначаються в здорових деревостанах, засмічення лісів відходами тощо.

Також інспектори виявили, що на ДП «Ковельське лісове господарство» впродовж 2016 року здійснювали заготівлю деревини на земельних ділянках, що перебувають у постійному користуванні Міністерства оборони України. Від цього розрахунок шкоди, яку завдали навколишньому природному середовищу, становить 6,4 мільйона гривень.

Окрім цього, характерними порушеннями для лісівників є недотримання технології лісозаготівельних робіт, незабезпечення належного санітарного стану лісових насаджень на території заказника «Зубр».

Із цього приводу інспектори відзначають, що відомчий контроль є недостатнім, ревізії лісових обходів, які проводяться працівниками державної лісової охорони, мають формальний характер.

Загалом, екологи підрахували суму шкоди, завданої лісовому господарству за порушення вимог природоохоронного законодавства в 2016-му році й вона становить - 14 мільйонів 431 тисячу гривень.

Матеріали щодо контролю Державною екологічною інспекцією передали у правоохоронні органи.

Нагадаємо, що депутати обласної ради пропонують керівництву Держлісагентства та Мінагрополітики розглянути питання щодо невідповідності займаній посаді начальника обласного управління лісового та мисливського господарства.

Також редакція повідомляла й про те, що волинські лісівники віддають приватному бізнесу лісопродукцію, не отримавши за неї гроші, потім судяться, а через кілька років «пробачають» борги. Активісти Об'єднання ветеранів розвідки України припускають, що таким чином відбувається змова лісівників із покупцями задля власного збагачення. Як наслідок - підприємства «скочуються» до банкрутства.
23:00 03.02.2017

03 лютого 2017

Борги Волинського управління лісового господарства досягли 122 млн гривень?!

Борги Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства під час керівництва Олександра Кватирка досягли 122 млн гривень.

Про це повідомив перший заступник голови Волинської облради свободівець Олександр Пирожик, передає власкор Вголосу.

Олександр Пирожик наголошує на тому, що начальник Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства Олександр Кватирко намагається всіляко виправдати свою бездарність і некомпетентність, внаслідок чого депутати обласної ради практично висловили йому недовіру.

«Аби волиняни могли скласти для себе об’єктивну думку про дійсний стан справ у лісовій галузі на Волині, наведу фрагменти відповідей на запити обласної ради, які надійшли у т. ч. від контролюючих органів. Зважаючи на значний обсяг матеріалів, не даю повні тексти відповідей. Однак навіть із наведеного очевидно, що борги ВОУЛГ та підпорядкованих йому підприємств при Кватирку сягнули майже 122 мільйони гривень. В цьому легко переконатись, додавши суми збитків, завданих лісовому господарству Волині, які надали відповідні інституції. Зокрема: через порушення природоохоронного законодавства – майже 14,5 млн. грн.; через порушення фінансової дисципліни – понад 19 млн. грн; внаслідок кредиторської заборгованості – майже 88,5 млн. грн», - зазначає перший заступник голови обласної ради.

Також Олександр Пирожик висловив сподівання, що з цією інформацією ознайомиться і заступник голови Держлісагентства України, депутат обласної ради Володимир Бондар, котрий «не побачив серйозних аргументів» для звільнення головного лісівника Волині.

Нагадаємо, що 2 лютого Волинська обласна рада рекомендувала міністру аграрної політики звільнити начальника лісового господарства Волині Олександра Кватирка.

У МінАПК обговорили основи реформування управління лісовою галуззю




03.02.2017 19:03


Виконуюча обов'язки голови Держлісагентства Христина Юшкевич виступає за комплексну реформу галузі.

Про це вона написала на своїй сторінці у соцмережі Facebook, коментуючи обговорення у Міністерстві аграрної політики та продовольства України принципів реформування управління галуззю, пише РБК.

Під час дискусії планів реформування був присутній і головував перший заступник керівника відомства Максим Мартинюк.

За словами Юшкевич, під час обговорення розглядалося кілька підходів, зокрема, і напрацювання програми FLEG Світового банку, і досвід європейських країн.

"Моя чітка позиція, і її підтримали учасники наради, полягає в тому, що реформа лісового господарства повинна бути комплексною. І у першу чергу, потрібно розробити нові підходи до ведення лісового господарства, розробити і прийняти законодавчі зміни. Після цього ми зможемо побачити, як можна змінити інституційну модель управління лісами. Перш за все, потрібно ще й враховувати природні та кліматичні умови і проблеми південно-східних областей", - пояснила Юшкевич.
Читайте також: В Україні посилять охорону видів тварин і рослин, занесених до Червоної книги
Вона додала, що Офіс ефективного регулювання проведе дослідження, щоб адаптувати реформу управління державними підприємствами до реалій, в яких зараз працюють лісогосподарські підприємства України. Тут, за її словами, необхідно обов'язково взяти до уваги багато вузькопрофільних факторів.

Про позицію щодо мораторію на експорт лісу. ВІДЕО


Народний депутат від партії "ВОЛЯ Юрій Дерев'янко під час засідання робочої групи в Мінагрополітики, присвяченої ринку деревини, 3 лютого.


Опубликовано: 3 февр. 2017 г.



Заголовок сообщения: О неправильной цели Рослесхоза в области воспроизводства лесов

31 января 2017 года на совещании с руководителями лесных ведомств Приволжского федерального округа, прошедшем в Перми, руководитель Рослесхоза И.В.Валентик рассказал о том, что конечным результатом воспроизводства лесов является "перевод в покрытую лесом площадь по хозяйственно ценным породам", и что именно на это Рослесхоз обращает особое внимание при мониторинге воспроизводства лесов. Вот конкретная цитата из сообщения на сайте Рослесхоза (ссылка):

"Как правило, результаты государственной инвентаризации лесов показывают наличие значительных претензий к качеству выполненных работ по лесовосстановлению, отсутствие уходов за ними и последующее списание лесных культур, что приводит в итоге к недостижению конечного результата - перевода насаждения в покрытую лесом площадь по хозяйственно-ценным породам. Безусловно, на мониторинг воспроизводства лесов мы обращаем особое внимание, именно на конечный результат воспроизводства лесов - перевод в покрытую лесом площадь по хозяйственно-ценным породам. Это принципиальная задача".

Это представление о конечном результате воспроизводства лесов является ошибочным. Перевод участка, на котором проведено лесовосстановление, в покрытую лесом площадь по хозяйственно ценным породам свидетельствует лишь о том, что на этом участке впоследствии может появиться хозяйственно ценное насаждение, соответствующее целям лесовосстановления - если оно будет обеспечено надлежащим уходом, охраной от пожаров и лесонарушений, и защитой от вредных организмов. Если оно не будет всем этим обеспечено - в подавляющем большинстве случаев хозяйственно ценного насаждения в конце концов не получится.

Вот некоторые наглядные примеры того, что в конце концов получилось из лесных культур, в свое время переведенных в покрытую лесом площадь, но оставленных без последующего ухода. Это все лесные культуры ели обыкновенной - то есть если бы лесовосстановление было успешным, здесь должны бы были быть высокопродуктивные сомкнутые чистые еловые насаждения:







Легко заметить, что это, мягко говоря, не ельники. Это то, что выросло бы на месте вырубок без какого бы то ни было лесовосстановления - причем, скорее всего, выросло бы даже быстрее, поскольку первоначально образующаяся поросль лиственных пород обычно удаляется при создании культур и агротехническом уходе за ними. Подробнее об этих участках можно прочитать здесь:

Лесокультурная экскурсия: итоги искусственного лесовосстановления в одном (для примера) квартале Дмитровского лесничества

Это лишь пример, причем из одного из лучших в прошлом по формальным показателям лесовосстановления лесхозов Московской области. В подавляющем большинстве лесных регионов нашей страны, особенно в таежной зоне, ситуация с лесовосстановлением такая же или хуже. Лесные культуры и хозяйственно ценные молодняки, даже добросовестно (без приписок) переведенные в лесопокрытую площадь, если их оставить без последующего ухода, в подавляющем большинстве случаев оказываются забитыми быстрорастущими лиственными деревьями, чахнут и дохнут. Итоговый результат оказывается ровно таким же, каким бы он был при отсутствии какого бы то ни было специального лесовосстановления. Подробнее об этом можно прочитать, и посмотреть еще фотографии "переведенных" лесных культур, здесь:

Об итогах работ по лесовосстановлению в России в 2016 году

По действующему законодательству (Правилам лесовосстановления, утвержденным приказом Минприроды России от 29 июня 2016 № 375) молодняки и лесные культуры переводятся в покрытую лесом площадь, если они соответствуют трем критериям, установленным для конкретных лесных районов и насаждениям из конкретных пород: возрасту, количеству деревьев главных пород на гектаре, и средней высоте деревьев главных пород. Например, для лесного района хвойно-широколиственных (смешанных) лесов европейской части Российской Федерации этот возраст для разных пород составляет от 4 до 9 лет (для ели и сосны обыкновенной - 7 лет), минимальное количество деревьев - от 1,5 до 2,5 тысяч штук на гектар (для ели - 2 тысячи, для сосны - 2 - 2,5 в зависимости от условий), минимальная высота - 0,7 - 1,5 метра (для ели - 0,7 - 1 м, для сосны - 0,8 - 1,2 м в зависимости от условий).

Для того, чтобы из молодняков с такими характеристиками получить хозяйственно ценные средневозрастные лесные насаждения (которые дальше могли бы развиваться уже без ухода, или служить объектом коммерческого ухода с заготовкой какого-то количества ценной древесины), в них нужно провести еще один-два приема рубок ухода: осветление (если его задачи не решены на стадии агротехнического ухода), и прочистку, завершающую формирование молодого насаждения оптимального состава и оптимальной густоты. Иногда - в редких случаях, обычно на бедных почвах - без этого можно обойтись, но это лишь довольно редкое исключение из правил, и даже в этих случаях отсутствие ухода будет вести к снижению продуктивности и устойчивости.

Таким образом, даже если Рослесхоз сможет обеспечить эффективный мониторинг лесовосстановления до этапа перевода участков в покрытую лесом площадь, и обеспечить выполнение всех необходимых действий, предшествующих этому этапу - на конечных результатах лесовосстановления в подавляющем большинстве случаев это совсем никак не скажется. Лесовосстановление сможет стать реально эффективным только в том случае, если молодые насаждения будут обеспечены уходом до успешного проведения прочисток - то есть примерно до 15-30-летнего возраста, в зависимости от региона и условий.

Повісився головний лісник Остра




В Острі в господарському приміщенні 2 лютого о 17:57 знайшли повішеним 50-річного головного лісничого ДП «Остерського військового лісництва» Валентина Судака.

Загиблого виявила його дружина, 43-річна Олена Судак.

Про це ЧЕline повідомило власне джерело.

Виїздом слідчо-оперативної встановлено, що в сараї на балці перекриття покінчив із життям через повішення головний лісничий.

На тілі померлого тілесних ушкоджень, крім странгуляційної борозни на шиї, не виявлено. Із кімнати господарства вилучено передсмертну записку померлого з текстом: «Мене підставили мої колеги Кач О.С., Кравчук Л.Г., Тихоменко О.С., Дворник І.П, з цим змиритись я не можу, тому ухожу з цього життя. Прошу вибачення в рідних».

Особи, вказані в передсмертній записці, встановлюються. Із місця події вилучено передсмертну записку, 2 мотузки, ніж із сараю, документація з кімнати, робочий зошит, 3 мобільні телефони, планшет, із дверей рами сараю защіпку.

Труп направлено до моргу Козелецької ЦРЛ.

Журналіст-розслідувач інформагентства «Новини України» Олег Дейнека припустив, що самогубство сталось через лісову мафію.

Скоїв самогубство головний лісничий Остра. Фото


50-річний Валентин Судак, головний лісничий ДП «Остерське військове лісництво», скоїв самогубство через повішення.


Так інформація прозвучала сьогодні, 3 лютого, під час прес-конференції «Лісова мафія проти держави: від закарпатського Москаля – до чернігівського Земляного».

11:33 | 03.02.2017.

В Ужгороді відбувся природничо-лісівничий семінар

В Ужгороді відбувся семінар-тренінг з лісової педагогіки в рамках проекту «FORSOC: Ліси для суспільства – ліси без бар’єрів». Проект реалізовує громадська організація Агентство сприяння сталому розвитку Карпатського регіону «Форза» спільно з партнерами Словаччини, України та Норвегії в рамках програми: «SK08 Транскордонна співпраця» Норвезького фінансового механізму 2009-2014.



Основна мета заходу – поширення досвіду та практичних напрацювань проекту щодо сучасних підходів просвітницької роботи з дітьми та молоддю серед лісівників Карпатського регіону, які залучені до системи шкільних лісництв.

Участь у семінарі взяли представники Закарпатського ОУЛМГ та спеціалісти державних лісогосподарських підприємств області, які працюють у сфері лісового навчання і освіти школярів, а також педагоги шкільних і позашкільних навчальних закладів, у тому числі вчителі шкільних лісництв області й студенти-лісівники УжНУ.

Своїми напрацюваннями у сфері лісової педагогіки з українськими колегами ділилися Лісові педагоги зі Словаччини. Учасникам семінару було широко представлено досвід Національного Лісового Центру (м.Зволен, Словаччина) щодо проведення основних заходів лісової педагогіки, а також навчальні матеріали та обладнання, які допомагають лісовим педагогам у їх роботі.

Зокрема, високодосвідчені фахівці вчили фахівців методиці лісової педагогіки з елементами пригодницького навчання, процес якого включає насамперед ігрові елементи, коли діти відчувають лісову атмосферу із залученням усіх органів чуття для кращого сприйняття інформації та набуття емоційного досвіду. Як розповіла голова ГО «ФОРЗА» Леся Лойко, лісівнича педагогіка у процесі навчання використовує методи розвитку творчого і дослідницького навчання і критичного мислення, роботу команді, літературні та художні прийоми, музичну терапію, роботи з використання натуральних матеріалів, трудову діяльність й цікаві інтерактивні навчання, які розвивають любов до природи

Під час тренінгу учасники натуралістичного тренінгу поділилися своїми враженнями і відзначили, що програма тренінгу містить багато корисних і практичних порад. Вони помітили, що навчально – методичний комплекс є міждисциплінарним і «відкритим»: при необхідності викладачі можуть розробити за його схемою власні плани уроків, доповнюючи і збагачуючи їх. Проект є прикладом успішного міжнародного партнерства і унікальним для працівників лісової галузі.

Прес-служба Закарпатського ОУЛМГ
Опубліковано: 03.02.2017 - 17:15


«Карпатський об’єктив»

Самогубство



Чому наклав на себе руки головний лісничий Остерського військового лісництва?

Чернігівщина - одна з областей України, де досить гостро постає питання незаконної вирубки лісу. Зокрема зустрічалися випадки вивезення дерева у Козелецькому районі. Можливо, саме з цими подіями пов’язана подія, яка сталася 2 лютого у місті Остер. Головний лісничий державного підприємства "Остерського військового лісництва" покінчив життя самогубством у власному будинку. Першими його знайшли родичі і одразу зателефонували до поліції.

Наразі подробиць та причин трагедії поліція не розголошує в інтересах слідства. За даним фактом відкрито кримінальне провадження за статею - доведення до самогубства. Яка передбачає позбавлення волі строком до трьох років.




http://newch.tv/news/news/item?id=1558