ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

07 лютого 2017

В Україні підвищили лісові штрафи


Верховна рада підвищить лісові штрафи

Верховна Рада України вирішила підвищити штрафи за недбале поводження з вогнем у лісі і розкидання відходів. За новий закон проголосувало 254 народні депутати.

Підприємства, в яких немає обладнання, що захищає ліс від шкідливих відходів, будуть штрафувати на 15-35 мінімумів (раніше штраф становив 3-7 мінімумів).

Раніше за забруднення лісу в Україні штрафували на 5-10 неоподатковуваних мінімумів, тепер - 20-25 для звичайних громадян, а для чиновників - 50-100. За порушення техніки правил пожежної безпеки пересічний українець повинен буде заплатити 5-15 мінімумів, а чиновник - 35-60.

Інтернет-видання UA- Reporter.com
07.02.2017 (14:31)


Парламент схвалив закон, спрямований на захист лісів

Верховна Рада схвалила закон про підвищення штрафів за засмічення лісів у 5 разів. Для громадян - від 25 до 50 неоподатковуваних мінімумів, для посадовців - від 50 до 100. Крім цього, документом передбачено додаткові бар'єри для фізичного знищення лісів, зокрема через так звані санітарні рубки. Як зазначається в пояснювальній записці, ухвалення цього закону дасть можливість привести українське законодавство у відповідність із міжнародними договорами з охорони рідкісних видів тварин та рослин, посилити захист територій і об'єктів природно-заповідного фонду та боротьбу з браконьєрством.



    7.02.2017 р., 14:47

    На охрану лесов Прикамья от природных пожаров выделен 101 миллион



    В прошлом году 74 % лесных пожаров ликвидировали в течение первых суток

    ПЕРМЬ, 7 февраля, РИА ФедералПресс. В 2017 году на охрану лесов от природных пожаров в Пермском крае планируется направить 101,1 млн рублей. Из них 47,3 млн рублей – средства федерального бюджета, 33,9 млн – краевого бюджета, 19,9 млн – средства арендаторов лесных участков и иные источники.

    Правительство Пермского края утвердило план подготовки к пожароопасному сезону 2017 года. Минприроды разработало 28 планов тушения лесных пожаров на территории лесничеств. До конца марта будут проведены воздушные тренировки парашютистов и десантников-пожарных. Нововведением текущего года стали рекомендации органам местного самоуправления обеспечить очистку территории, прилегающей к лесу, от сухой травянистой растительности, мусора и других горючих материалов собственниками этих участков. Кроме того, в обязательном порядке должно быть организовано патрулирование территорий и объектов, прилегающих к лесам и подверженных угрозе природных пожаров.

    ЕЩЕ ПО ТЕМЕ



    Пожары 2010 года в России вошли в десятку самых смертоносных бедствий за последние 20 лет


    Напомним, что в пожароопасный сезон 2016 года на территории Пермского края было зафиксировано 126 лесных пожаров, площадь которых составила 343,44 га. В течение первых суток ликвидированы 93 пожара, что составляет 74 % от общего их количества.

    Фото: vargashi.com

    Лісівники Закарпаття підрахували, скільки саджанців дерев виростили для посадок


    Працівники всіх лісогосподарських підприємств Закарпатської області вперше близькі до рекорду за кількістю отриманих саджанців клена, ясена, ялини, ялиці, кедру, дуба звичайного та дуба червоного й чагарників.

    Після осінньої інвентаризації було підраховано, що їх чисельність за минулий рік сягнула понад 8,7 мільйона штук.

    Для порівняння: завдання на період було поставлено виростити 4,9 мільйона. А ось саджанців для озеленення вирощено 342 тисячі. Посаджено сіянців деревних, чагарникових, плодово-ягідних і технічних порід у шкільні відділення – 224 тисячі, у тому числі 108,42 тисячі. Деяку частину саджанців стандартних і плодово-ягідні лісівники мають намір продавати населенню за цінами на 20% нижчими від ринкових. Нові деревця і чагарники для своїх дачних і присадибних ділянок закарпатці зможуть купити, звернувшись у лісове господарства за місцем проживання.

    Прес-служба Закарпатського ОУЛМГ

    По вопросу о санитарных рубках


    6 февраля 2017 года состоялась встреча представителей Гринпис России и WWF России с министром Минприроды России С.Е.Донским и другими руководителями Минприроды и Рослесхоза по вопросу о правовом регулировании санитарных рубок. От Минприроды, кроме самого министра, во встрече принимали участие А.Н.Грибенников, Н.М.Гиряев и другие специалисты, от Рослесхоза - Н.С.Кротов, от Гринпис - А.Ю.Ярошенко и М.Л.Крейндлин, от WWF - Н.М.Шматков и К.Н.Кобяков.

    Планово во время встречи были рассмотрены две проблемы, связанных с правовым регулированием санитарных рубок: приказ Минприроды России от 16.09.2016 № 480 "Об утверждении порядка проведения лесопатологических обследований и формы акта лесопатологического обследования", согласно которому акты лесопатологического обследования должны публиковаться в сети Интернет без приложений, и проект федерального закона "О внесении изменений в Федеральный закон «Об охране озера Байкал» и Лесной кодекс Российской Федерации в части совершенствования регулирования лесных отношений", который предполагает разрешить сплошные санитарные рубки в водоохранных лесах и в центральной экологической зоне Байкальской природной территории.

    Суть первой проблемы состоит в том, что федеральным законом от 30.12.2015 № 455-ФЗ "О внесении изменений в Лесной кодекс Российской Федерации в части совершенствования регулирования защиты лесов от вредных организмов" с 1 октября 2016 года предусматривается опубликование в открытом доступе актов лесопатологического обследования заранее, до проведения санрубок - для того, чтобы заинтересованные стороны могли при желании проверить обоснованность их назначения, и высказать свои претензии; однако, вышеупомянутый приказ Минприроды предусматривает опубликование этих актов без приложений, в том числе без абрисов лесосек, и это не дает возможность заинтересованным сторонам определить, о каком конкретно участке леса идет речь.

    Обсуждение этого вопроса было недолгим и конструктивным, в результате пришли к выводу, что в приказ необходимо внести изменения, предусматривающие опубликование актов лесопатологического обследования как минимум вместе с абрисами лесосек, с исключением информации, доступ к которой ограничен действующим законодательством.

    Суть второй проблемы состоит в том, что вышеуказанный законопроект ликвидирует запреты на сплошные рубки, установленные для лесов водоохранной зоны и центральной экологической зоны Байкальской природной территории, и оставляет лишь общие ограничения, установленные Лесным кодексом РФ для всех категорий защитных лесов. По мнению специалистов Гринпис и WWF, формулировки, содержащиеся в законопроекте, не обеспечат в должной мере выполнение лесами своих водоохранных функций, и приведут к массовым злоупотреблениям, связанным с рубками здоровых лесов под предлогом проведения санрубок.

    Обсуждение этого вопроса было более долгим и более сложным, но в конце концов участники пришли к устраивающему всех варианту, подразумевающему возможность сплошных рубок в водоохранных зонах и в центральной экологической зоне Байкальской природной территории только погибших насаждений. Представителями Минприроды и Рослесхоза было высказано мнение, что и в имеющейся формулировке законопроект подразумевал именно это; но в конце концов все сошлись на том, что при существующей практике назначения и проведения санитарных рубок формулировка закона должна быть максимально простой и точной, и не допускать неоднозначных толкований.

    В дополнение к этим двум основным вопросам, ради которых встреча и была организована, участники вкратце обсудили некоторые другие: о ситуации с санитарными рубками в Тверской и Ленинградской областях, о ситуации с планируемым заказником в междуречье Северной Двины и Пинеги, о недостатках проекта новых Правил ухода за лесами - по каждому из этих вопросов договорились о дальнейших совместных действиях или о специальном дополнительном обсуждении. В целом встреча оказалась очень толковой и конструктивной.

    Стан нормативно-правової бази в системі лісового господарства та зміни, необхідні для підвищення її ефективності

    Керівникам обласних управлінь лісового та мисливського господарства, директорам лісогосподарських підприємств іа науково-дослідних інститутів, очільннкам ВНЗ, профілюючих об'єднань та асоціацій, представникам засобів масової інформації

    Напередодні Всесвітнього Дня лісу, 17 березня 2017 року, в Національному університеті біоресурсів і природокористування України за ттідіримки ГО «Незалежне експертне партнерство» заплановано проведення круглого столу за темою: «Стан нормативно-правової бази в системі лісового господарства та зміни, необхідні для підвищення її ефективності».

    В зв’язку з цим, звертаюсь до керівництва обласних управлінь лісового господарства, підприємств постійних лісокорисіувачів, науково-дослідних інститутів, експертів, представників засобів масової інформації, грофілюючнх асоціацій та профспілок.

    Просимо надати конкретні пропозиції щодо нормаїивно-правових актів, які потребують внесення змін та зміст необхідних корективів до 25 лютого 2017 року надіславши листа на елекіронну адресу кафедри дендрології та лісової селекції НУБіП України ciendrology_nubip@ukr.net або через опцію «надіслати повідомлення» на сторінці ГО «Незалежне експертне партнерство» у мережі Facebook за посилання ww\v.facebook.com/NEP. expert. Аналогічним чином гроснмо повідомити організаторів про бажання присутності та виступу на вищезазначеному заході.

    Крім того, на засіданні круглого столу пропонується обговорення результатів напрацювань двох робочих груп щодо пиіань реформи лісового господарства у ході засідання, що відбулось 3 лютого 2017 року в Міністерстві аграрної політики та продовольства України, зважаючи на те, що не всі охочі могли долучитися до їх обговорення через закритий характер заходу.

    З повагою.
    завідувач кафедри дендрології та лісової селекції, Голова ГО «НЕП»
    Ю. М. Марчук
    http://www.lesovod.org.ua/node/32464


    06 лютого 2017

    У Херсонській області орудують браконьєри

    Лісники скаржаться, що наздоганяти порушників немає на чому, і просять надати їм системи відеоспостереження, а також посилити покарання за браконьєрство

    У Виноградівському лісництві Херсонської області браконьєри застрелили 6 козуль. Затримати порушників лісникам не вдалося.

    Убитих козуль лісники Виноградівського лісництва знайшли по слідах крові. Браконьєри втекли. Всю здобич забрати не встигли, і туші двох тварин залишили.

    Проблема в тому, кажуть у лісництві, що за 6-ма тисячами гектарів угідь стежить тільки один лісник. Майстри лісу і єгері допомагають, але автопарку для того, щоб наздоганяти порушників, їм не вистачає.

    Проблему, як зазначили в лісництві, може вирішити система відеоспостереження, але вона поки недоступна обласним чиновникам.

    "Це важко, але ми шукаємо гроші. Ми вважаємо, хоч потихеньку ці питання вирішувати – ставити відеокамери", – розповів депутат Херсонської обласної ради Микола Ставицький.

    В управлінні констатують, що у Виноградівському лісництві залишилося всього три косулі – при тому, що для нормальної популяції потрібно 90.

    Сергій Сколибог – мисливець з 20-річним стажем, розповів, що останнім часом у лісах Херсонської області не зустрінеш ані косуль, ані оленів. У нього є свої пропозиції, як боротися з браконьєрами.

    "Конфіскація засобів браконьєрства, конфіскація автомобільного транспорту, штрафи. А якщо матеріальний збиток буде великий і позбавлення волі", – запропонував мисливець.

    А поки браконьєрів будуть тільки штрафувати, ситуація не зміниться, упевнений мисливець.
    Сьогодні, 22:25 Переглядiв: 229
    http://ukr.segodnya.ua/regions/others/v-hersonskoy-oblasti-oruduyut-brakonery-795402.html



    Браконьєри розстріляли шість диких сарн на Херсонщині

    3 Лютого 2017, 12:59

    Лісники стверджують, що стріляли в тварин бойовими патронами. Через браконьєрство в лісництві сарн майже не залишилося


    Фото з сайту tambov-zoo.ru

    У Херсонській області, на території лісництва в Олешківському районі, браконьєри вбили шість диких сарн. Про це повідомляє УНН з посиланням на лісників.

    "В ході патрулювання з державною лісовою охороною ми проїжджали лісом і побачили сліди автомашини, під'їхали і побачили кров диких сарн. За слідами було видно, як вони вантажилися. Убито шість сарн. Трупи двох браконьєри залишили в лісі. Наступного дня ми знову бачили джип чорного кольору, коли патрулювали, але перекрити і зупинити його ми не встигли", – прокоментував лісничий Виноградарського лісництва ДП "Великокопанівське лісомисливське господарство" Віктор Коваленко.

    За словами лісників, стріляли в тварин бойовими патронами.

    Про розправу над сарнами лісники повідомили правоохоронцям. За інформацією від відділу комунікації ГУ НП Херсонської області, за цим фактом відкрито кримінальне провадження за ч. 1 ст. 248 "Незаконне полювання".

    Зараз в лісництві через браконьєрство сарн майже не залишилося.



    Нагадаємо, на Чернігівщині шкуродери розстріляли сім'ю лосів з вагітною самкою.

    Полювання на волинського зубра: чи є шанс на життя у червонокнижного звіра? ВІДЕО



    Порахувати зубрів, які живуть на території Волині, за два дні — таке завдання поставили перед собою працівники Національного природного парку «Цуманська пуща» спільно із волонтерами та працівниками Всесвітнього фонду дикої природи (WWF) в Україні.

    Попри те, що зубри входять до Червоної книги України і їх мали б рахувати щороку — станом на 2017-ий досі їхня точна кількість була невідома.

    Тож, волонтери та природоохоронці методом «загону» першого дня виявили стадо із дев’яти зубрів із телям. Наступного дня в інших кварталах лісу за, приблизно, сім кілометрів вони виявили ще одне стадо із семи зубрів також з телям. Окрім них, відомо, що у створеному понад сім років тому обласною програмою вольєрі мешкає два зубри чоловічої статі, які доступу до інших зубрів фактично не мають.

    «Їх навіть більше, ніж ми очікували», – ділиться враженнями координатор волонтерів WWF в Україні, зоолог, Андрій Плига. Але звертає увагу на те, що існування зубрів все одно залишається під загрозою. А все тому, що у 2013 році депутати Волинської обласної ради віддали численну кількість мисливських угідь в користування приватним фірмам. Так, територія, де мешкають зубри, а це заказник «Зубр», чомусь увійшов у межі відання мисливського угіддя ТзОВ «Майдан мисливський», на території якого відбуваються полювання.




    Фото: Ківерцівський НПП "Цуманська пуща"

    Тож виходить, що у той момент, коли червонокнижні зубри бігають лісом, біля них стріляють із рушниць в інших звірів. Як зазначає директор «Цуманської пущі» Ігор Квач, згідно Положення про заказник, полювання в ньому обмежене частково. Мова йде про те, що тут можна полювати на диких тварин, окрім червонокнижних, але лише індивідуально. Таке полювання передбачає, що мисливець іде сам у ліс, вистежує дичину і там уже на неї полює.

    Натомість усі учасники акції із підрахунку зубрів стали свідками численних плям крові уздовж просіки лісу, чули часті постріли, бачили виставлені мисливські номери. Усі в один голос природоохоронці зауважили, що ці ознаки вказують на облавні, а не індивідуальні полювання. А відтак — незаконні на териорії заказника.



    Фото: сторінка Андрія Плиги у facebook

    Облавні полювання передбачають, що з одного боку лісу йдуть так звані «загонщики». Їхнє завдання — кричати та гнати дичину уперед. Натомість з іншого боку стоять біля своїх номерів мисливці на невисоких підвищеннях і ждуть, коли дичина вибіжить на дорогу, аби її застрелити.




    Фото: Ківерцівський НПП "Цуманська пуща"

    Так, активістам вдалося побачити одну групу таких загонщиків на чолі з екс-начальником Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства Богданом Колісником. Видання «CorruptUA» писало про зв’язок того ж самого «Майдану Мисливського» із Колісником та чинним народним депутатом Сергієм Мартиняком. Ця приватна структура останні два роки не подавала звітності щодо чисельності зубрів на її території, хоч мала би це робити згідно умов користування угіддями (облрада віддала ці угіддя в користування на 25 років), – заявляє Ігор Квач.




    Фото: Ківерцівський НПП "Цуманська пуща"

    Працівники НПП «Цуманська пуща» переймаються тим, що ніхто досі не знав, скільки зубрів живе на Волині, і, що ніхто їх тут не охороняє. Адже зубри мешкають попід парком, але не на його території, хоч сам він був створений саме для охорони і збереження вимираючого волинського зубра, який уже понад півстоліття мешкає у цих лісах.

    Тож завдання парку сьогодні — поставити під сумнів законність рішення обласної ради і повернути заказник «Зубр» у зону захисту від мисливців – включити його у територію парку.

    /Громадське.Волинь
    6 лютого, 2017 

    Журналіст довів причетність чернігівських правоохоронців до «кришування» лісової мафії. ВІДЕО



    Столичний журналіст-розслідувач інформаційного агентства «Новини України» Олег Дейнека на прес-конференції в Чернігові розповів про факти причетності чернігівських правоохоронців до «кришування» лісової мафії, що працює на Чернігівщині.

    Як пояснив Олег Дейнека, чернігівський ліс не просто вивозять, а його знищують, і все це, як переконаний журналіст-розслідувач, відбувається під повним прикриттям правоохоронних органів.

    Олег Дейнека теж вів листування з нашими правоохоронцями та продемонстрував її журналістам.


    «Зокрема прошу вас звернути увагу на три відповіді ГУ Нацполіції в Чернігівській області, якщо ви придивитеся до текстів, то побачите, що вони є абсолютно ідентичними, хоча підписи людей абсолютно різні, відповідь начальника та відповідь заступника однакові, лише числа різні, а текст один і той самий. Це називається відпискою і є стовідсотковим доказом того, що жодної реформи в правоохоронних органах не відбулося, те саме стосується і прокуратури Чернігівської області. Тільки прокуратура чомусь пише відповіді поліції, так вони переписуються одне з одним. І це тоді, коли в Холминському лісництві працівники спіймали людину, яка займалася незаконною рубкою дерев. Є конкретні докази, є люди, які це бачили. Це лише один приклад того, як поліція розслідує ці справи. Все це відбувається, я не помилюся, якщо скажу, під повним прикриттям правоохоронних органів», — журналіст інформаційного агентства «Новини України» Олег Дейнека.

    По коментар із цього приводу ЧЕline звернувся до речника Головного управління Національної поліції в Чернігівській області Сергія Бриля. Він відповів, що стражі правопорядку приділяють чимало уваги боротьбі з горе-лісорубами і тими, хто їм допомагає. За словами Сергія Бриля, начальник ГУ Нацполіції в області Едуард Альохін тримає такі справи на особистому контролі. Також, якщо громадянам відомі факти незаконної вирубки лісу, то треба звертатися із заявами до відповідних служб.

    А от у звіті обласної екологічної інспекції йдеться про те, що Додамо, що від початку 2014 року в області було порушено низку кримінальних проваджень про незаконну вирубку лісів, що завдала збитків навколишньому середовищу на десятки мільйонів гривень, подальші слідчі дії до цього часу щодо більшості епізодів відсутні, крім того, на численні запити до правоохоронних органів надходили відповіді про продовження слідства без будь-яких результатів


    Поліцейські “полюють” на нелегальних лісорубів



    Під час оперативного відпрацювання одного з сіл Підгаєцького району поліцейські помітили як із лісу виїхала підвода, заповнена деревиною. Коли ж поцікавилися чи є у селянина дозвіл на порубку дерева, отримали негативну відповідь.

    При детальнішому огляді з’ясувалося, що чоловік вивозив з лісу вісім колод дуба, орієнтовна вартість яких 5-7 тисяч гривень. За словами підозрюваного дерево він зрізав для власних потреб.

    Читайте також: Тернополяни жаліються на сморід через підпільне виробництва меблів у їх домі

    За даним фактом попередньо відкрито кримінальне провадження за частиною 1 статті 185 Кримінального кодексу України – крадіжка.

    14:40 Лютий 6, 2017 рік
    http://ternopillive.com.ua/politseyski-polyuyut-na-nelegalnih-lisorubiv/