АПК - Подолати напасть свиней, якій дали назву чорного континенту, можна за допомогою ухвалених і ретельно здійснених адміністративних та законодавчих заходів
Нещодавно відбулося засідання Державної надзвичайної протиепізоотичної комісії при Кабінеті Міністрів України щодо ситуації з африканською чумою свиней (АЧС) та заходів, які має вжити держава для боротьби з цим небезпечним захворюванням. Саме створення такої комісії — це вже визнання важливості проблеми. А про що йшлося на засіданні і які рішення запропоновано для виконавчої та законодавчої влади, розповіли голова Держпродспоживслужби Володимир Лапа і директор департаменту безпечності харчових продуктів та ветеринарії цього відомства Борис Кобаль.
Лише жорсткий карантинСитуація, яка склалася з цим захворюванням свиней в Україні, на жаль, невтішна. Найгірше те, що динаміка негативна. Як доповів Володимир Лапа, з 2012 року зареєстровано 181 випадок захворювання на АЧС у 22 областях. І добре видно, як хвороба наростає: 2012 рік — один випадок, 2014-й — 16, 2015-й — 40, 2016 рік — 91. А з початку року вже зареєстровано 33 випадки, тобто є побоювання, що рекорд минулого року буде перекрито.
Вакцини від цієї хвороби не існує. Єдиний надійний спосіб захисту — жорсткий карантин, вчасний забій та утилізація решток свиней із зараженої зони. А це завдає величезних збитків і господарствам, і державі: за словами Володимира Лапи, лише витрати на протиепізоотичні заходи сягнули 14,2 мільйона гривень у господарствах населення і 116 мільйонів — у великих господарствах. Із превентивною метою знищено 120 тисяч свиней. Це лише прямі втрати, а ще у майже 200 мільйонів гривень оцінюють опосередковані втрати через неможливість тваринницьких господарств вести діяльність.
Головний осередок розповсюдження АЧС — господарства населення (155 випадків зі 181). І, на жаль, як констатували обидва доповідачі, головний у поширенні хвороби людський чинник, а саме брак дієвого контролю за переміщенням живих тварин і тваринної сировини в межах країни. Ідеться про стихійну торгівлю живими тваринами і тваринною сировиною, подвірний забій свиней і продаж м’яса поза торговельною мережею без будь-яких ветеринарних документів.
Люди — найперші помічники у поширенніЧи можна було зупинити АЧС на кордоні й не пустити хворобу в Україну? Повністю навряд, зауважує Володимир Лапа. Адже треба врахувати ситуацію в сусідніх країнах: у Росії кількість спалахів захворювання давно вже сягнула більш як тисячу, не краще у країнах Балтії, трохи менше в Польщі, але все одно понад 200. І якщо переміщення живої свійської худоби та м’ясопродуктів за бажанням можна проконтролювати, то як зупинити диких тварин — переносників зарази, якщо вони жодних кордонів не визнають? На жаль, люди їм свідомо чи несвідомо допомагають у поширенні інфекції.
З осені в полях залишилося багато незібраної кукурудзи (чому — це окрема тема). До неї з лісу навідуються дикі тварини, зокрема й інфіковані. Якщо після цього якийсь сільський господар надумає взяти цієї кукурудзи на корм свійським свиням, то з ними може розпрощатися.
Проте запобігти біді можна було легко: піддавати тваринні залишки, що йдуть на корм худобі, термічній обробці — на щастя, смертоносна бацила не витримує кип’ятіння. Тому Володимир Лапа наголошує на важливості інформувати населення про прості протиепідемічні заходи. Такий обов’язок покладено на місцеві відділення Держпродспоживслужби у співпраці з місцевими адміністраціями.
Борис Кобаль додає: заходів біобезпеки не дотримуються не лише у господарствах населення, а й у великих господарствах: лише 23% останніх мають санпропускники.
Гріхи минулих роківЧому за проблему взялися лише тепер? Профілактичних заходів було б вжито раніше, вони могли б бути вагомішими й дієвішими, якби не надто хвацькі дії попереднього уряду: наявну систему контролюючих органів ліквідували, а Держпродспоживслужба фактично почала працювати лише торік на початку осені, відколи отримала державне фінансування діяльності. Між старими і новими контролюючими органами утворилося вікно, в яке успішно проскочила пошесть. Скажімо, якщо самого Бориса Кобаля було призначено лише в листопаді, то як він може відповідати за те, що сталося до його призначення, коли і посади його не існувало?
Щодо профілактичних заходів, яких слід вжити негайно, варто згадати ще й таке: коли якусь місцевість оголошують неблагополучною, тут-таки до її жителів приїжджають перекупники, які скуповують свиней задешево і при цьому не надто переймаються, чи вони не інфіковані.
Небезпека поширення хвороби в такому разі очевидна, боротися з таким ганебним явищем можна двома шляхами. По-перше, селяни не віддаватимуть свиней пройдисвітам за безцінь, якщо матимуть певність, що сповна отримують справедливе відшкодування за поголів’я, що підлягає знищенню. Саме справедливе відшкодування. За словами Володимира Лапи, внесено пропозицію розраховувати розмір відшкодування залежно від середньої ринкової ціни худоби в даній місцевості. Тоді її задешево ніхто не віддаватиме.
По-друге, слід зробити істотно жорсткішим покарання за порушення біобезпеки, що призводять до поширення хвороби, зокрема переміщення худоби без належних санітарних документів і її продаж у невстановлених місцях без санітарного огляду. Бо теперішній штраф 51 гривня — це вже навіть не смішно, як півкіло більш-менш пристойної ковбаси.
Дієві заходи
Для цього комісія пропонує створити мобільні групи санітарно-ветеринарного контролю за сприяння МВС та Національної поліції. Крім того, назріла нагальна необхідність у посиленні відповідальності суб’єктів господарювання за дії чи бездіяльність, що сприяють поширенню збудників хвороб. Відповідні зміни слід внести до Кримінального кодексу та Кодексу про адміністративні правопорушення.
Пропонують й інші рекомендації щодо посилення біобезпеки, зокрема жорсткіший контроль за утилізацією відходів тваринного походження: надто вже часто саме ці відходи стають джерелом зараження. Наприклад, недбало закопані рештки заражених свиней можуть розкопувати собаки і потім понесуть бацилу на селянські подвір’я. На рівні районів пропонують визначити переробні підприємства, які в разі спалаху АЧС можуть забезпечити забій та промислову переробку свиней із зони захисту. Адже нині забій тварин відбувається часто непрофесійно, з надмірною жорстокістю, натомість процедура знищення інфікованих тваринних залишків не гарантує надійного захисту.
А головне — ситуація потребує змін у нормативних актах, зокрема у законодавстві. Для прикладу: в Португалії, за словами Бориса Кобаля, з АЧС боролися понад 20 років без особливого успіху. Але не тому, що ця хвороба така вже нездоланна, а насамперед через те, що боролися не надто активно.
ЦЕ ВАЖЛИВО Що пропонує Держпродспоживслужба?У Держпродспоживслужбі розроблено проекти нормативно-правових актів для подолання ситуації. Це, зокрема, зміни до Інструкції з профілактики та боротьби з африканською чумою свиней, Інструкції щодо утримання свиней з метою недопущення інфекційних хвороб, а також проекти постанов Кабінету Міністрів. Це надзвичайно важливі документи, що стосуються посилення ветеринарно-санітарного контролю під час переміщення тварин та харчових продуктів тваринного походження, про зміни порядку відшкодування збитків, завданих запровадженням карантину і ліквідації карантинних хвороб (зокрема за знищених свиней), про порядок використання бюджетних коштів задля здійснення протиепізоотичних заходів та утилізації відходів тваринного походження тощо.
Запропоновано й законопроект «Про внесення змін до законодавчих актів України щодо підвищення заходів із біологічної безпеки та збереження тваринництва в Україні». Йдеться, зокрема, про посилення адміністративної відповідальності за порушення біологічної безпеки. Додамо: у разі свідомого та злісного порушення і кримінальна відповідальність не завадила б.
Єдине, що всі пропоновані урядові документи потребують погодження та затвердження у відповідних органах центральної влади, а це процес тривалий. А щодо законопроекту сподіваюся, ми довели його необхідність, але, на жаль, наш парламент не вирізняється особливо ефективною роботою — радше навпаки.
Володимир КОЛЮБАКІН
для «Урядового кур’єра»
