ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

25 лютого 2017

Бершадські лісівники завершили лісову сертифікацію держлісгоспу

20-23 лютого проведено основний аудит системи лісоуправління державного підприємства «Бершадський лісгосп» на відповідність принципам і критеріям FSC. 23 лютого відбулися заключні збори з питання лісової сертифікації держлісгоспу за схемою FSC.

Процес сертифікації в Бершадському лісгоспі розпочався ще позаминулого року. За короткий проміжок часу проведено сертифікаційну оцінку Бершадського, Сумівського, Ободівського, Цибулівського лісництв. Сформовано найповнішу базу даних про ліси держлісгоспу.

На зборах наголошено, що бершадські лісівники забезпечили повну відкритість як усього процесу сертифікації лісів держпідприємства лісового господарства, так і всієї своєї лісогосподарської діяльності. Всі зацікавлені сторони були запрошені до участі в процесах аудиту і підготовки управлінських рішень. Адже сертифікація зобов’язує і лісівників, і територіальні громади відповідальна ставитися до лісів. Відповідно до міжнародних норм громадськість має широко залучатися до господарювання у лісі.

Всі проблемні питання користування лісом і деревиною лісівники обговорили з сільськими громадами Бершадського, Тростянецького районів.

Безперечно, проведення сертифікації лісів поліпшує імідж лісового господарства в цілому і Бершадського держлісгоспу зокрема.

За інформацією прес-служби Вінницького ОУЛМГ

2017-02-24 14:07:32

Лісівнича справа на Закарпатті стає дедалі престижнішою

23 лютого на базі ДП «Великобичківське ЛМГ» відбулася нарада з керівниками, вчителями та учнями шкільних лісництв на тему: «Проблеми шкільних лісництв та шляхи їх подолання», за участі директора ДП «Вел. Бичківське ЛМГ» Юрія Сойми, головного лісничого Романа Ясінчака, начальника лісогосподарського відділу Григорія Бернара, та інженера лісових культур Сергія Обриського.

Під час засідання директор лісомисливгоського господарства Юрій Сойма зазначив, що шкільні лісництва – це надзвичайно важливий напрямок діяльності в роботі лісівників, адже головною його метою є виховання у підростаючого покоління дбайливого ставлення до природи, бережливого відношення до лісу та його мешканців. А ще, що не менш важливо, професійна орієнтація учнів, підготовка майбутніх спеціалістів лісового господарства.

Серед головного – під час наради заслуховувались звіти керівників про роботу шкільних лісництв, а також доцільність їх існування. Зокрема, інженер лісових культур Великобичківського лісомисливгоспу Сергій Обриський підкреслив, що основою є лісова педагогіка як частина екологічної освіти – це навчання про лісову екосистему та, на прикладі лісу, виховання людини в напрямку сталого способу життя. Вона використовує активні методи і форми практичного і проектного навчання. Лісова педагогіка не тільки забезпечує знаннями, але залучає й емоційну сторону людини, сприяє набуттю практичних навичок і працює в напрямку всебічного розвитку особистості.

Підсумовуючи засідання, учасники зазначили, що лісівнича справа з кожним роком стає дедалі престижнішою, адже цьому свідчення – збільшення кількості охочих навчатися у шкільних лісництвах. Окрім того, вони окреслили плани щодо підвищення авторитету юних лісівників за допомогою створення шкільних розсадників та догляду за ними, популяризацією лісогосподарської справи, надання матеріальної допомоги шкільним лісництвам, залучення учнів до весняної посадки дерев, закріплення під лісництва невеликої території, які відносить до лісового фонду та навчання основам лісокористування.

Прес-служба Закарпатського ОУЛМГ

Экологи бьют тревогу из-за вырубки лесов в США



Ученые выяснили, что наибольшее количество деревьев рубят в американских селах. Об этом говорится в статье, передает Informing со ссылкой на в журнал PLOS ONE.

Экологи в США бьют тревогу из-за вырубки лесов. Специалисты заявили, что происходящее имеет серьезные негативные последствия для существующих экосистем.

Как стало известно, ученые сравнили спутниковые снимки территории США за 1990 и 2000 годы и провели статистический анализ изменений. Стоит отметить, что они считали не общую площадь лесов, а расстояние от иных зон до ближайшего леса.

Выяснилось, что данное расстояние постоянно растет, при чем куда быстрее этот процесс происходит на государственных землях, а не на частных. В связи с этим можно сделать вывод, что на частных участках лес вырубают не чаще.

Сообщается, что владельцы земли крайне редко занимаются вырубкой несмотря на то, что спил деревьев разрешен американским законодательством.

Ученые также рассказали о том, что в сельской местности леса пропадают быстрее, нежели в городах. Это происходит из-за того, что получить разрешение на вырубку в городе намного сложнее.

Экологи подчеркнули, что увеличение расстояние от леса до других зон приводит к обеднению биоразнообразия и уменьшению содержания влаги в почве, в результате чего ветер сдувает плодородный слой земли.

Большинство лесных пожаров в прошлом году были спровоцированы людьми




В прошлом году 173 гектаров леса сгорели, а ущерб составил 191 тыс. леев. Это больше, чем в 2015 году, когда сгорело 119 гектаров леса.

По словам пресс-секретаря Агентства „Moldsilva” Виорики Качук, наиболее частой причиной возникновения пожаров является человеческий фактор.

„Постоянной причиной пожаров является преднамеренный или непреднамеренный поджог в результате прогулок или пикников в лесном фонде. Было составлено 23 протоколов на имя физических лиц. Юридических лиц не значится. Каждое предприятие планируют противопожарные меры в пределах определенной суммы, а план действий, которые касаются этих мер, будет разработан в начале марта”- заявила для IPN Виорика Качук.

Национальный лесной фонд составляет 12,7% территории страны. Большая часть территорий, покрытых лесами - 87,2%, находятся в собственности государства, остальная часть в ведении местных органов власти.

Лісові господарства Закарпаття першими отримали міжнародний сертифікат FSC

Лісові господарства Закарпатської області першими в Україні знову таки отримали Міжнародний сертифікат FSC:

«Закарпатська область доказала на практиці добросовісність роботи лісівників.



Проходження міжнародного аудиту з лісової сертифікації засвідчує, що лісове господарство ведеться згідно європейських стандартів», – наголошує начальник Закарпатського ОУЛМГ Валерій Мурга.

Потреба проведення сертифікації лісів області виникла в зв’язку з необхідністю оцінити рівень ведення господарства у відповідності до вимог міжнародних стандартів FSC.

Сертифікація лісів – це щорічне планомірне дослідження стану наших лісів, вивчення усіх складових господарського процесу, забезпечення доступності лісових ресурсів місцевому населенню тощо. Закарпатська область – єдина область в Україні, яка протягом останніх 15 років проходить 100% сертифікацію за міжнародною схемою Лісової опікунської ради (Forest Stewardship Council®, FSC).

Сертифікат FSC підтверджує, що ведення лісового господарства відповідає міжнародним, національним і регіональним стандартам використання лісових ресурсів.

Лютий 24, 2017

ProZorro: прозора корупція?



З початку запуску системи публічних закупівель минув рік. Настав час підбивати перші підсумки, щоб зрозуміти, чи досягнуто цілей, які ставилися перед розробниками та користувачами системи ProZorro? Чи стали закупівлі прозорими, чи вдалось в такий спосіб подолати корупцію?

Розглянемо нинішню ситуацію на прикладі проведення тендерів для вибору оціночної компанії при розрахунках тарифів на електроенергію. Тим більше, що тарифне питання досить болісне для всього суспільства.

Оскільки локальні електромережі є природними монополіями, у споживача немає альтернативи — він змушений купувати електроенергію в того обленерго, до сфери ліцензійної діяльності якого належать його будинок або квартира.

Тарифи на передачу електроенергії монополістами регулюються Законом "Про природні монополії", що вимагає визначати такі складові тарифу: 1) закупівельну ціну на електроенергію у виробників; 2) тариф на передачу електроенергії місцевими мережами: 3) тариф на поставку; 4) нормативні технологічні втрати в мережах. Для розрахунків тарифу на передачу необхідна оцінка вартості будинків, споруд та інших основних засобів компанії, для чого залучаються оцінювачі. Для їх вибору починаючи з квітня минулого року мають проводитися тендери в системі ProZorro.

В Україні кілька тисяч оціночних компаній, які мають сертифікати суб'єкта оціночної діяльності — свого роду ліцензію на оцінку. Але регулятор — Національна комісія, що здійснює державне регулювання в сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), — вирішив, що треба (кому? в інтересах кого?) обмежити коло залучених оцінювачів "четвіркою". Для цього регулятор видав протокольне рішення №5 відкритого засідання НКРЕКП (витяг з протоколу від 20 серпня 2015 р. №61), "яким визначив чотири аудиторські компанії, а саме: Deloitte, PricewaterhouseCoopers, Ernst&Young, KPMG, які мають залучатись для здійснення незалежної оцінки активів ліцензіатів з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами та/або з постачання електричної енергії за регульованим тарифом, які прийняли рішення про перехід до стимулюючого регулювання тарифів на електроенергію (пункт 3)".

2017-го ситуацію намагався ввести в законне русло Антимонопольний комітет України: 24 січня АМКУ рекомендував енергорегулятору (НКРЕКП) припинити порушувати конкурентне законодавство й скасувати горезвісне рішення №5. Цитую: "Комітет за результатами дослідження встановив, що визначення НКРЕКП чотирьох провідних аудиторських компаній (Deloitte, PricewaterhouseCoopers, Ernst&Young, KPMG) обмежує коло та доступ учасників ринку оціночної діяльності для проведення незалежної оцінки активів суб'єктів електроенергетики. Наявність у суб'єкта господарювання аудиторського досвіду не є рівнозначним професіональному досвіду з оцінки".

АМКУ нагадав, що оцінка — це не аудит, а інший вид діяльності, і створення монополії в цій сфері просто безглузде.

Отже, проаналізуємо тендери на вибір оцінювача для визначення вартості регуляторної бази активів з допомогою системи ProZorro, які вже проведено деякими енергопередавальними компаніями наприкінці 2016-го — на початку 2017 р. Встигли це зробити такі компанії, як ПАТ "Харківобленерго", ПАТ "Запоріжжяобленерго", ПАТ "Миколаївобленерго".
У тендері на оцінку активів "Харківобленерго" взяли участь тільки дві компанії — ТОВ "Делойт і Туш" і ТОВ "Ернст і Янг". При очікуваній ціні замовлення в 2 млн грн оцінці підлягало близько 99 тис. позицій. Простіше кажучи, замовник був готовий заплатити 20 грн за одну позицію. Остаточна ціна, запропонована ТОВ "Делойт і Туш", становила 1,449 млн грн. При цьому стартова ціна відрізнялася на 

50 тис. грн, а от остаточна — лише на 1 тис. Ціна за позицію становила близько 14 грн (див. табл. 1). Судячи з пропозицій, не дуже конкуренти й торгувалися…

123

А от із "Запоріжжяобленерго" такої гладкості, як із "Харківобленерго", не вийшло, і перший тендер замовнику довелося скасувати. У цьому тендері оцінці підлягали 40,739 тис. позицій. Запропонована замовником ціна в розмірі 1,5 млн грн у цій ситуації дає ціну оцінки однієї позиції в сумі 37 грн, що значно вище, ніж щодо "Харківобленерго". Чому?
У першому тендері з оцінки активів "Запоріжжяобленерго" взяли участь три компанії, і одна з них виявилася зовсім не з горезвісного списку "чотирьох". І запропонувала ця компанія не на 1 тис. грн, а в 2,4 разу менше, тобто 499 тис. грн, або 12 грн за позицію, що трохи нижче, ніж по Харкову, але не набагато.

У другій спробі брали участь уже чотири учасники, і два — не зі списку "чотирьох". Результати аукціону подано в табл. 2.


Остаточна ціна, запропонована ТОВ "Делойт і Туш", дає 35 грнза позицію. Чи не дивно? Аналіз показує, що дві компанії з числа горезвісної "четвірки" (ТОВ "Делойт і Туш" і ТОВ "Ернст і Янг") не тільки не дуже торгувалися між собою, а й не намагалися торгуватися з двома іншими компаніями.

Чому? Та саме тому, що існує одіозний лист НКРЕКП (про "вибрану четвірку", див. вище), яким усе визначено заздалегідь. Аналіз документів показує, що зауваження до двох компаній не з "четвірки" — формальні, як кажуть, причепилися до ком. Але їхні пропозиції відхиляються, а переможцем знову визнається ТОВ "Делойт і Туш", попри наявність дрібних порушень, на які в цьому разі заплющили очі.

Добре одне: завдяки ProZorro цю ситуацію всі бачать — усі документи й усі протоколи таки прозорі, усі можуть аналізувати й робити висновки. Причому не тільки учасники, а й антикорупційні структури.

До речі, одна з компаній спробувала заперечувати, посилаючись на неправомірність зауважень, через які пропозицію було відхилено. У відповідь тендерний комітет компанії-замовника не знайшов нічого кращого, як послатися на те, що закон не передбачає пояснень і заперечень. А що ще сказати, коли сказати нічого?

Та хіба можна прийняти зауваження про те, що рецензія Фонду держмайна на аналогічний звіт не може вважатися відгуком? Тобто документ, у якому дається професійна оцінка роботи оцінювача, не є відгуком на його роботу тільки тому, що називається не "відгук", а "рецензія"? І це в тендері, де одержання такої рецензії саме від регулятора (Фонду держмайна) як результат оцінки виконаних робіт є обов'язковим! Хіба можна прийняти зауваження, що на розгляд було подано не три аналогічні договори, а лише два? Це так суттєво з погляду доведення кваліфікації оцінювача — виконав він два схожі звіти чи три? Та ні Боже мій, як кажуть в Одесі, смішно навіть чути про такі зауваження, адже зрозуміло, з якою метою вони робляться.

Водночас явно простежується недосконалість як закону, так і системи, яка не дає змоги обговорювати документи й наводити претендентам аргументи на свою користь. Але ж у тендерних комітетах працюють люди, вони переглядають величезну кількість документів. Тут просто не можна ігнорувати людський фактор, що найяскравіше виявилося на аукціоні щодо "Миколаївобленерго", про що трохи нижче.

Звичайно, учасники мають право оскаржити рішення тендерного комітету замовника в АМКУ. Але аналіз поданих скарг показує, що в нинішніх умовах ця справа марна: АМКУ відмовив у розгляді всіх скарг, які ми змогли знайти на ProZorro, також пославшись на якісь "коми". То який сенс подавати скарги в АМКУ? Мало того, що учасники платять за гарантію й участь у тендері, то вони ще й повинні сплатити 5 тис. грн, щоб подати скаргу. А якщо вони помилилися в якійсь комі, то ні відповіді, ні 5 тис. грн їм не бачити. Класне у нас законодавство, орфографічно-синтаксичне…

Майже на всі скарги отримано відмови через те, що їх не завантажили в електронному вигляді на сайт, але оплатили розгляд і відіслали в паперовому вигляді. Формально це порушення. Та невже з АМКУ не могли подзвонити скаржникам і сказати: а тепер завантажте на сайт ProZorro, інакше відмовимо. Ні, їм краще було відмовити, адже є дрібне порушення. Але ж суть від цього страждає! Це називається "відмовити за формальними ознаками", забуваючи про суть питання.

Зрозуміло, що систему ProZorro розроблено й прописано для захисту від несумлінних учасників. А що ж робити сумлінним? Як звернути увагу на те, що співробітники тендерного комітету просто не помітили чогось важливого в купі поданих документів? Як зробити так, щоб учасників не відфутболювали з надуманих причин або щоб не вносили в умови тендера нікому не потрібні вимоги?

Творці системи ProZorro говорять, що, мовляв, зробили все прозорим, а ви маєте знайти спосіб, як це використовувати. Але прозорість — це тільки перший крок, треба рухатися далі шляхом неможливості довільного вибору переможця й відхилення інших учасників за надуманими і формальними умовами.

Усі чудово розуміють, чому у випадку із "Запоріжжяобленерго" було обрано переможця ТОВ "Делойт і Туш", хоча ніхто цього не озвучує. А система ProZorro прекрасно в цьому допомогла.
Але, дозвольте, чому ми повинні переплачувати у два-три рази тільки через непрофесійне рішення НКРЕКП? У "Запоріжжяобленерго" сьогодні немає коштів на виплату зарплати співробітникам, а на переплату за оцінку в сумі майже 1 млн грн кошти є?

Інший цікавий тендер — щодо оцінки активів ПАТ "Миколаївобленерго", у якому взяли участь три компанії, дві з яких не входять до горезвісної "четвірки" (див. табл. 3). Як бачимо, тут узагалі ніхто не торгувався, і спочатку пропозицію компанії з найнижчою ціною було відхилено, але після подачі пояснень цією компанією тендерний комітет цілком справедливо змінив своє рішення і в результаті оголосив переможцем учасника з найнижчою ціною, яка виявилася в шість (!) разів нижчою від ціни, запропонованої ТОВ "Делойт і Туш".


Здавалося б, усе закінчилося добре, та ба! Тепер уже система ProZorro стала на шляху зміни цього рішення: виявилося, що подібної зміни системою не передбачено. Тендер довелося скасувати. Будемо сподіватися, що співробітники "Миколаївобленерго" при проведенні повторного тендера більше не помиляться.

Однак логічним є запитання: чому система ProZorro така негнучка? Чому дає змогу відхиляти гарні пропозиції з надуманих причин і не дозволяє змінювати невдалі рішення? Але ж усе це впливає на наші тарифи!

Компанія, що володіє генеруючими активами (ТЕЦ) ПАТ "Центренерго", схоже, теж страждає хворобою вибору з одіозної "четвірки". А чим ще можна пояснити результати двох проведених нею тендерів на оцінку активів компанії?

У першому тендері, крім ТОВ "Делойт і Туш" і ТОВ "Ернст і Янг", брала участь також компанія BDO, пов'язана одним іменем з аналогічною компанією з Великої Британії. Незважаючи на це споріднення, компанію відхилили з надуманих причин. У другому тендері, крім усе тих самих двох з "четвірки", з'явилася ще одна компанія з усіма міжнародними сертифікатами, що було умовою тендера, але не з "четвірки". Ця компанія запропонувала на 350 тис. грн менше. І, як ви вже здогадалися, її пропозицію відхилили з надуманих причин, а переможцем оголошене ТОВ "Ернст і Янг". Це була їхня черга (див. табл. 4)!


У наведеному тендері оцінці підлягало 115 тис. позицій (приблизно). Тобто ціна за позицію за початковою ціною замовника становить 19 грн, а остаточна ціна переможця — 16 грн; запропонована ціна компанії "не четвірки" — 13 грн за позицію. У цьому ряду цін дивним чином вирізняється ціна переможця за оцінку активів ПАТ "Запоріжжяобленерго", що становила, як ми вже зазначали, 35 грн за позицію. Очевидно, що ціна, запропонована "сторонньою" компанією, набагато ближча до ринкової, а "четвірочники" просто скористалися невисокою грамотністю співробітників тендерного комітету ПАТ "Запоріжжяобленерго". Інакше чим можна пояснити таку розбіжність у цінах?

Звичайно, ринкова ціна багатьох послуг з'являється в процесі аукціону, але тільки за умови його незаангажованого проведення: вільного доступу до торгів великої кількості учасників. Інакше з'являються отакі, як ми бачимо, "розбіжності"…

І ще один приклад тендера без тендера (якщо вже ми заговорили про оцінку) — інформація про проведений тендер на оцінку основних засобів Ощадбанку, що з'явилася на сайті ProZorro. Є тільки договір на оцінку на суму 2,6 млн грн. При цьому тендерна документація на сторінці тендера відсутня, торгів немає, учасників немає, але інформація є. Прозоренько? Авжеж!..
Ми звинувачували тендерну палату в корупції, тому розробили спеціальний Закон "Про публічні закупівлі" і систему ProZorro для того, щоб побороти цю корупцію. На жаль, аналіз показує, що перемогти корупцію не вдалося, а учасників з низькою ціною просто виключають, використовуючи надумані претензії й неіснуючі помилки. У результаті замість прихованої корупції ми одержали відкриту та навіть прозору, та від того не менш цинічну…

Ми цього хотіли?

В Новоодесском районе масштабно вырубают лес: пилят по вечерам несколько дней



Между Новой Одессой и селом Зайве ведётся системная незаконная вырубка леса, — сообщает николаевский политтехнолог Федор Левченко в facebook.

«По свидетельствам местных жителей, масштабная вырубка началась несколько дней назад: несколько машин с бензопилами пилят по вечерам», — пишет Левченко.

Федор отмечает, что вырубка деревьев происходит по двум схемам:

1. На одном участке леса вырубались наиболее крупные деревья, при этом ветки оставались на месте. Стволы же разрезались на брёвна длиной около 2,5 м.



2. На другом участке леса, с более молодыми лесопосадками, срубленные деревья вывозились «подчистую».



Также сообщается о том, что ранее были найдены две поляны, на которых было вырублены деревья сплошняком ранее, размер полян около 100 на 250 метров.

Федор Левченко опубликовал подтверждающие данный факт фото и видеозапись.
По словам местных жителей, незаконно добытые пиломатериалы свозились в с. Зайвое, там перегружались на седельные тягачи и увозились в Херсон на пилорамы.

«По странному совпадению, во время рубки леса местные лесники оказываются в отпуске, хотя и находятся на месте. Так случилось с Положенко Александром Алексеевичем — лесничим района. Но, я думаю, всем понятно, что вырубка леса не может проходить без согласия или участия местной полиции и прокуратуры. Ведь такое количество леса нужно срубить, подготовить к отправке, погрузить, перевести и т.д», — подметил Левченко.

Напомним, об активной незаконной вырубке лесопосадок на Николаевщине стало известно с конца 2015 года. Лесное браконьерство охватило практически все районы области.

Данные инциденты неоднократно поднимались головами сельсоветов, районными и областными депутатами.

В частности зампредседателя постоянной комиссии облсовета по вопросам АПК Александр Ясинский выносил этот вопрос на рассмотрение. В результате обсуждения было принято решение обратиться в ВРУ и центральные органы исполнительной власти.

«У нас часто закрывают глаза на вырубку лесополос, когда дело касается сельского населения. Понятно, что люди загнаны в угол такими огромными тарифами и ценами. У многих просто не остается выбора. Но то, что происходит сегодня практически во всех районах области – явно не дело рук нескольких жителей окрестных сел. Тот, кто нашел такой способ заработать на трудном положении людей, которые уже не могут позволить себе платить за газ, должен нести уголовную ответственность», — подчеркивал депутат.

24 февраля 2017, 22:45

24 лютого 2017

Андрій Курінський, начальник Житомирського обласного управління лісового господарства. ВІДЕО

Андрій Курінський, начальник Житомирського обласного управління лісового та мисливського господарства коментує перевірку прокуратури походження задекларованих 314 тисяч доларів готівки.


Опубликовано: 24 февр. 2017 г.







Українські лісівники обмінялися досвідом лісовпорядкування з польськими колегами



Фахівці Держлісагентства разом з польськими колегами обмінялися досвідом лісовпорядкування та інвентаризації лісів, сьогодні, 24 лютого.

В обговорення взяли участь голова товариства приятелів лісів, професор Томаш Борецький, представники компаній Codimex та TaxusIT (Республіка Польша), фахівці Українського державного проектного лісовпорядного виробничого об'єднання ВО «Укрдержліспроект» та державного підприємства «Лісогосподарський Інноваційно-Аналітичний Центр».

Фахівці Укрдержліспроекту розповіли польським колегам про український досвід лісовпорядкування, створення картографічних та таксаційних баз даних, виготовлення лісових карт та плани впровадження державної системи електронного кадастру. Було зроблено акцент на завданнях інтеграції лісового та земельного кадастрів, вдосконалення нормативно-правової бази.

Представники компаній Codimex та TaxusIT поінформували про сучасне обладнання, яке використовують польські лісівники під час лісовпорядкування.

Крім того, було презентовано автоматизовану систему лісоуправління, яка інтегрує таксаційні описи і картографічну базу з системами управління виробничими програмами, заробітної плати, кадрів тощо.

Про практики лісовпорядкування та інвентаризації польських лісівників розповів професор Томаш Борецький. Він наголосив, що свого часу польські лісівники переймали досвід Швейцарії, а модель ведення лісового господарства України та Польщі є більш подібною до німецької та австрійської.

Учасники погодилися з необхідністю більш тісної співпраці та обміну досвідом між українськими та польськими лісівниками, науковцями та експертами.

24.02.2017