В журнале PNAS опубликована важная статья о соотношении природных и вызванных человеком пожаров в США

В журнале PNAS (Proceedings of the National Academy of Sciences of the United States of America - Труды Академии наук США) опубликована важная статья о соотношении пожаров, возникающих от природных причин, и возникающих по вине человека, в США. В статье анализируется информация из базы данных Лесной службы США о причинах пожаров за период с 1992 по 2012 г.г., в общей сложности по 1,8 миллионам записей о конкретных пожарах. Ссылка на статью:

Human-started wildfires expand the fire niche across the United States

В статье говорится о том, что 84% пожаров на природных территориях США возникают по вине человека - в этом выводе нет ничего нового и неожиданного. Гораздо важнее другое - авторы проанализировали распределение вызванных природными причинами и человеком пожаров по территории страны, по сезонам года и по типам горевших территорий, и пришли к следующим выводам:

во-первых, человек радикально увеличивает территорию, для которой характерны часто повторяющиеся пожары (загорания от молний характерны для горных районов в западной части США, а на остальной территории страны абсолютное большинство пожаров имеет антропогенное происхождение);

во-вторых, человек более чем втрое увеличивает продолжительность пожароопасного сезона (в целом по стране период наиболее массового возникновения пожаров от молний составляет около четырех месяцев, а массовое возникновение пожаров по вине людей делает сезон крулогодичным);

в-третьих, человек существенно расширяет "нишу горимости", то есть диапазон условий, в которых наиболее вероятно развитие пожара (высокая частота пожаров от молний характерна для сухих мест с обильными грозами, а высокая частота пожаов по вине человека охватывает и более влажные места, и те, где гроз мало).

***

Примечательная статья. Список литературы – может дать возможность поднять близкие или связанные работы.... Запомню себе.


Интересно, можно ли эту статью рассматривать оппозицией существующей в Северной Америке парадигме, что контролирование пожароопасности лесов выжиганиями, а также использование выжиганий для нужд лесного хозяйства (пример – Скалистые горы, Канада) – это то, что надо делать? Говорят о «море научных публикаций» защищающих эту парадигму. Является ли данная статья тем, что ей намеренно противоречит? Или же тем, что можно использовать для того, чтобы менять эту парадигму (это мировоззрение в США и Канаде, уходящее корнями в историю, закрепленную в учебниках и практике).

References

1. ↵
   
   

   1. NIFC

    (2015) Total Wildland Fires and Acres (1960–2015) and Current Year-to-Date by State.National Interagency Fire Center Statistics. Available at https://www.nifc.gov/. Accessed October 7, 2016.

   .
   
2. ↵
   
   

   1. Bowman DM, et al.

    (2011) The human dimension of fire regimes on Earth. J Biogeogr38(12):2223–2236.

   .
   

   CrossRefMedlineWeb of ScienceGoogle Scholar
3. ↵
   
   

   1. Bowman DMJS, et al.

    (2009) Fire in the Earth system. Science 324(5926):481–484.

   .
   

   Abstract/FREE Full Text
4. ↵
   
   

   1. Stephens SL, et al.

    (2013) Land use. Managing forests and fire in changing climates. Science342(6154):41–42.

   .
   

   Abstract/FREE Full Text
5. ↵
   
   

   1. Abatzoglou JT, 
   2. Williams AP

    (2016) Impact of anthropogenic climate change on wildfire across western US forests. Proc Natl Acad Sci USA 113(42):11770–11775.

   .
   

   Abstract/FREE Full Text
6. ↵
   
   

   1. Westerling AL, 
   2. Hidalgo HG, 
   3. Cayan DR, 
   4. Swetnam TW

    (2006) Warming and earlier spring increase western U.S. forest wildfire activity. Science 313(5789):940–943.

   .
   

   Abstract/FREE Full Text
7. ↵
   
   

   1. Westerling AL

    (2016) Increasing western US forest wildfire activity: Sensitivity to changes in the timing of spring. Philos Trans R Soc Lond B Biol Sci 371(1696): 20150178, erratum in Philos Trans R Soc Lond B Biol Sci 371(1707):20160373.

   .
   

   Google Scholar
8. ↵
   
   

   1. Williams AP, 
   2. Abatzoglou JT

    (2016) Recent advances and remaining uncertainties in resolving past and future climate effects on global fire activity. Curr Clim Change Rep 2(1):1–14.

   .
   

   Google Scholar
9. ↵
   
   

   1. Jolly WM, et al.

    (2015) Climate-induced variations in global wildfire danger from 1979 to 2013. Nat Commun 6:7537.

   .
   

   CrossRefMedlineGoogle Scholar
10. ↵
    
    

    1. Hawbaker TJ, et al.

     (2013) Human and biophysical influences on fire occurrence in the United States. Ecol Appl 23(3):565–582.

    .
    

    CrossRefMedlineGoogle Scholar
11. ↵
    
    

    1. Bistinas I, et al.

     (2013) Relationships between human population density and burned area at continental and global scales. PLoS One 8(12):e81188.

    .
    

    MedlineGoogle Scholar
12. ↵
    
    

    1. Parisien M-A, et al.

     (2016) The spatially varying influence of humans on fire probability in North America. Environ Res Lett 11(7):075005.

    .
    

    Google Scholar
13. ↵
    
    

    1. Syphard AD, et al.

     (2007) Human influence on California fire regimes. Ecol Appl17(5):1388–1402.

    .
    

    CrossRefMedlineGoogle Scholar
14. ↵
    
    

    1. Fusco EJ, 
    2. Abatzoglou JT, 
    3. Balch JK, 
    4. Finn JT, 
    5. Bradley BA

     (2016) Quantifying the human influence on fire ignition across the western USA. Ecol Appl 26:2390–2401.

    .
    

    Google Scholar
15. ↵
    
    

    1. Calef MP, 
    2. McGuire AD, 
    3. Chapin FS

     (2008) Human influences on wildfire in Alaska from 1988 through 2005: An analysis of the spatial patterns of human impacts. Earth Interact 12(1):1–17.

    .
    

    CrossRefWeb of ScienceGoogle Scholar
16. ↵
    
    

    1. Morton DC, et al.

     (2013) Satellite-based assessment of climate controls on US burned area.Biogeosci Disc 10:247–260.

    .
    

    Google Scholar
17. ↵
    
    

    1. Littell JS, 
    2. McKenzie D, 
    3. Peterson DL, 
    4. Westerling AL

     (2009) Climate and wildfire area burned in western U.S. ecoprovinces, 1916-2003. Ecol Appl 19(4):1003–1021.

    .
    

    CrossRefMedlineGoogle Scholar
18. ↵
    
    

    1. Krawchuk MA, 
    2. Moritz MA, 
    3. Parisien M-A, 
    4. Van Dorn J, 
    5. Hayhoe K

     (2009) Global pyrogeography: The current and future distribution of wildfire. PLoS One 4(4):e5102.

    .
    

    CrossRefMedlineGoogle Scholar
19. ↵
    
    

    1. Thonicke K, 
    2. Venevsky S, 
    3. Sitch S, 
    4. Cramer W

     (2001) The role of fire disturbance for global vegetation dynamics: Coupling fire into a dynamic global vegetation model. Glob Ecol Biogeogr10(6):661–677.

    .
    

    Google Scholar
20. ↵
    
    

    1. Bartlein PJ, 
    2. Hostetler SW, 
    3. Shafer SL, 
    4. Holman JO, 
    5. Solomon AM

     (2008) Temporal and spatial structure in a daily wildfire-start data set from the western United States (198696). Int J Wildland Fire17(1):8–17.

    .
    

    CrossRefWeb of ScienceGoogle Scholar
21. ↵
    
    

    1. Malamud BD, 
    2. Millington JDA, 
    3. Perry GLW

     (2005) Characterizing wildfire regimes in the United States. Proc Natl Acad Sci USA 102(13):4694–4699.

    .
    

    Abstract/FREE Full Text
22. ↵
    
    

    1. Stephens SL

     (2005) Forest fire causes and extent on United States Forest Service lands. Int J Wildland Fire 14:213–222.

    .
    

    Google Scholar
23. ↵
    
    

    1. Abatzoglou JT, 
    2. Kolden CA, 
    3. Balch JK, 
    4. Bradley BA

     (2016) Controls on interannual variability in lightning-caused fire activity in the western US. Environ Res Lett 11(4):045005.

    .
    

    Google Scholar
24. ↵
    
    

    1. Balch JK, et al.

     (2016) Global combustion: The connection between fossil fuel and biomass burning emissions (1997-2010). Philos Trans R Soc Lond B Biol Sci 371(1696):371.

    .
    

    Google Scholar
25. ↵
    
    

    1. Schoennagel T, et al.

     (2016) Insights from wildfire science: A resource for fire policy discussions.Headwaters Economics, pp 1–9. Available at https://headwaterseconomics.org/wildfire/insights. Accessed January 20, 2017.

    .
    
26. ↵
    
    

    1. Stephens SL, 
    2. Ruth LW

     (2005) Federal forest-fire policy in the United States. Ecol Appl15(2):532–542.

    .
    

    Google Scholar
27. ↵
    
    

    1. North MP, et al.

     (2015) Environmental science. Reform forest fire management. Science349(6254):1280–1281.

    .
    

    Abstract/FREE Full Text
28. ↵
    
    

    1. Short KC

     (2014) A spatial database of wildfires in the United States, 1992–2011. Earth Syst Sci Data 6(1):1–27.

    .
    

    Google Scholar
29. ↵
    
    

    1. Pyne SJ

     (2014) Fire creature. Fire on Earth: An Introduction, eds Scott AC, Bowman DMJS, BondWJ, Alexander ME (John Wiley and Sons, West Sussex, UK), pp 195–230.

    .
    

    Google Scholar
30. ↵
    
    

    1. Mann ML, et al.

     (2016) Incorporating anthropogenic influences into fire probability models: Effects of human activity and climate change on fire activity in California. PLoS One 11(4):e0153589.

    .
    

    CrossRefMedlineGoogle Scholar
31. ↵
    
    

    1. Orville RE, 
    2. Huffines GR

     (2001) Cloud-to-ground lightning in the United States: NLDN results in the first decade, 1989–98. Mon Weather Rev 129(5):1179–1193.

    .
    

    Google Scholar
32. ↵
    
    

    1. Pyne SJ

     (2015) Between Two Fires: A Fire History of Contemporary America (Univ of Arizona Press, Tucson, AZ).

    .
    

    Google Scholar
33. ↵
    
    

    1. Radeloff VC, et al.

     (2005) The wildland-urban interface in the United States. Ecol Appl15(3):799–805.

    .
    

    CrossRefGoogle Scholar
34. ↵
    
    

    1. Riitters KH, et al.

     (2002) Fragmentation of continental United States forests. Ecosystems5(8):815–822.

    .
    

    CrossRefGoogle Scholar
35. ↵
    
    

    1. Romps DM, 
    2. Seeley JT, 
    3. Vollaro D, 
    4. Molinari J

     (2014) Climate change. Projected increase in lightning strikes in the United States due to global warming. Science 346(6211):851–854.

    .
    

    Abstract/FREE Full Text
36. ↵
    
    

    1. Cardille JA, 
    2. Ventura SJ, 
    3. Turner MG

     (2001) Environmental and social factors influencing wildfires in the Upper Midwest, United States. Ecol Appl 11(1):111–127.

    .
    

    Google Scholar
37. ↵
    
    

    1. McCarty JL, 
    2. Korontzi S, 
    3. Justice CO, 
    4. Loboda T

     (2009) The spatial and temporal distribution of crop residue burning in the contiguous United States. Sci Total Environ 407(21):5701–5712.

    .
    

    MedlineGoogle Scholar
38. ↵
    
    

    1. Pyne SJ

     (1982) Fire in America (Univ of Washington Press, Seattle, WA), p 654.

    .
    

    Google Scholar
39. ↵
    
    

    1. Le Page Y, 
    2. Oom D, 
    3. Silva JMN, 
    4. Jönsson P, 
    5. Pereira JMC

     (2010) Seasonality of vegetation fires as modified by human action: Observing the deviation from eco-climatic fire regimes. Glob Ecol Biogeogr19(4):575–588.

    .
    

    Google Scholar
40. ↵
    
    

    1. Dennison PE, 
    2. Brewer SC, 
    3. Arnold JD, 
    4. Moritz MA

     (2014) Large wildfire trends in the western United States, 1984–2011. Geophys Res Lett 41(8):2928–2933.

    .
    

    CrossRefWeb of ScienceGoogle Scholar
41. ↵
    
    

    1. Earl N, 
    2. Simmonds I, 
    3. Tapper N

     (2015) Weekly cycles of global fires—Associations with religion, wealth and culture, and insights into anthropogenic influences on global climate. Geophys Res Lett42(21):9579–9589.

    .
    

    Google Scholar
42. ↵
    
    

    1. Schwartz MD, 
    2. Ahas R, 
    3. Aasa A

     (2006) Onset of spring starting earlier across the Northern Hemisphere. Glob Change Biol 12(2):343–351.

    .
    

    Google Scholar
43. ↵
    
    

    1. Melillo JM, 
    2. Richmond T, 
    3. Yohe GW

     (2014) Climate Change Impacts in the United States: The Third National Climate Assessment (US Global Change Research Program, Washington, DC).

    .
    

    CrossRefGoogle Scholar
44. ↵
    
    

    1. Jin Y, et al.

     (2014) Contrasting controls on wildland fires in Southern California during periods with and without Santa Ana winds. J Geophys Res Biogeosci 119(3):432–450.

    .
    

    Google Scholar
45. ↵
    
    

    1. Flannigan M, et al.

     (2013) Global wildland fire season severity in the 21st century. For Ecol Manage 294:54–61.

    .
    

    CrossRefGoogle Scholar
46. ↵
    
    

    1. Swann ALS, 
    2. Hoffman FM, 
    3. Koven CD, 
    4. Randerson JT

     (2016) Plant responses to increasing CO2 reduce estimates of climate impacts on drought severity. Proc Natl Acad Sci USA113(36):10019–10024.

    .
    

    Abstract/FREE Full Text
47. ↵
    
    

    1. Barbero R, 
    2. Abatzoglou JT, 
    3. Larkin NK, 
    4. Kolden CA, 
    5. Stocks B

     (2015) Climate change presents increased potential for very large fires in the contiguous United States. Int J Wildland Fire24(7):892–899.

    .
    

    Google Scholar
48. ↵
    
    

    1. Luce CH, et al.

     (2016) Contributing factors for drought in United States forest ecosystems under projected future climates and their uncertainty. For Ecol Manage 380:299–308.

    .
    

    Google Scholar
49. ↵
    
    

    1. Theobald DM, 
    2. Romme WH

     (2007) Expansion of the US wildland–urban interface. Landsc Urban Plan 83(4):340–354.

    .
    

    Google Scholar
50. ↵
    
    

    1. Wiken E, 
    2. Nava FJ, 
    3. Griffith G

     (2011) North American Terrestrial Ecoregions—Level III (Commission for Environmental Cooperation, Montreal).

    .
    

    Google Scholar
51. ↵
    
    

    1. Abatzoglou JT

     (2013) Development of gridded surface meteorological data for ecological applications and modelling. Int J Climatol 33(1):121–131.

    .
    

    CrossRefGoogle Scholar
52. ↵
    
    

    1. Zhao M, 
    2. Heinsch FA, 
    3. Nemani RR, 
    4. Running SW

     (2005) Improvements of the MODIS terrestrial gross and net primary production global data set. Remote Sens Environ 95(2):164–176.

    .
    

    CrossRefWeb of ScienceGoogle Scholar
53. ↵
    
    

    1. Eidenshink J, et al.

     (2007) A project for monitoring trends in burn severity. Fire Ecol 3(1):3–21.

    .
    

    Google Scholar
54. ↵
    
    

    1. Wilcox RR

     (2012) Introduction to Robust Estimation and Hypothesis Testing (Academic, San Diego).

    .
    

    Google Scholar
55. ↵
    
    

    1. Mann HB

     (1945) Nonparametric tests against trend. Econometrica 13(3):245–259.

    .
    

    CrossRefWeb of ScienceGoogle Scholar

http://forestforum.ru/viewtopic.php?f=9&t=20634

Далі...

«Ліси Черкащини ростуть у майбутнє» - Олександр Дзюбенко

«Усі гаї подібні до Едему», — писала Леся Українка. Те ж саме можна сказати про ліси Черкащини — напрочуд гарні, енергетично світлі, розкішні в своєму розмаїтті, ніби вони й справді є відображенням раю на нашій землі. От тільки створені вони не стільки природою, як самими людьми — поколіннями лісівників області, які з року в рік надзвичайно багато роблять для розвитку та відтворення лісового фонду нашого краю. Наскільки ефективно діє лісове господарство Черкащини, підтверджують і його незмінно лідируючі позиції в рейтингу Державного агентства лісових ресурсів України. Про здобутки й перспективи лісової галузі області, проблеми, які доводиться лісівниками вирішувати, — й наша розмова з начальником Черкаського обласного управління лісового та мисливського господарства Олександром Дзюбенком.

— Олександре Миколайовичу, як відомо, багато лісу не буває. І всі десять державних лісогосподарських підприємств, які входять до складу обласного управління лісового та мисливського господарства, минулого року не тільки виконали, а й перевиконали план з лісорозведення та лісовідновлення.
— Так, ми висадили лісові культури на площі 1465 гектарів. З них 29 гектарів — це нові ліси. Додати до цього ще понад 200 гектарів природного поновлення і в цілому маємо в області 1698 гектарів молодих лісів. Їх могло бути й набагато більше, якби під заліснення почали виділятися землі, непридатні для сільськогосподарського використання, по суті — пустирі. От тільки органи місцевого самоврядування передавати їх під заліснення держлісгоспам не поспішають. Хоча це деградовані грунти, на яких окрім лісових насаджень нічого більше не росте, хіба що бур’яни. І наші роз’яснення, що ліс — це головний виробник кисню, виконує цілу низку функцій — водоохоронних, водорегулюючих, ґрунтозахисних, кліматоутворюючих тощо — ситуацію не змінюють.

Держлісгоспи практично вже вичерпали свої резерви для висаджування нових лісів. За останні п’ять років створено лісових насаджень на нелісових площах 880 гектарів, останні 29 гектарів ми заліснили минулоріч. Лісистість же області становить 15,4 відсотка. До лісостепової природно-кліматичної зони, в якій ми живемо, необхідно збільшити цей показник хоча б до 16%, тим більше зараз, коли глобальне потепління змінює клімат не в кращий бік. Ліси ж можуть його пом’якшити, що надзвичайно важливо як для здоров’я людей, так і для сільгоспвиробництва.

Лісівники дбають не тільки про сьогоднішній день, а й про майбутнє. Для нас саджали ліси наші діди та прадіди, ми сьогодні створюємо ліси для майбутніх поколінь. І це будуть здорові та гарні ліси, які працюватимуть на покращення екології в нашому краї, для суспільства та соціально-економічного розвитку нашої держави.

— З погляду на майбутнє в лісгоспах області створено й потужну насіннєву базу.
— Лісонасіннєва справа — це головна передумова вирощування продуктивних, якісних і стійких насаджень.

Ще в 70-их роках минулого століття у лісовому господарстві Черкащини розпочалися роботи з переведення насінництва лісових порід на селекційно-генетичні засади. І сьогодні ми маємо результат — генетичні резервати, архівно-маточні та клонові плантації, постійні лісонасіннєві ділянки з насіння плюсових насаджень і плюсових дерев. Селекційна робота проводиться на науковій основі.

У Смілянському, Черкаському та Чигиринському лісгоспах діють сучасні холодильні установки для довготривалого зберігання насіння, Канівським лісгоспом введено в дію нову шишкосушарку, Черкаський лісгосп придбав устаткування для очищення насіння сосни. Підготовка насіння — це безперервний і надзвичайно відповідальний процес. Тому й увага до нього особлива.

До цьогорічної культурної компанії в розсадниках держлісгоспів уже підготовлено 10,2 мільйона штук сіянців основ­них лісоутворюючих порід — сосни звичайної, дуба звичайного та червоного, акації, горіха чорного. Маємо також 132 тисячі саджанців декоративних рослин, які реалізовуватимуться населенню, установам та організаціям для озеленення. А ще заготували 79,3 тонни лісового насіння — для посіву в розсадниках та створення лісових культур.

Проведена велика робота з будівництва нових та реконструкції існуючих теплиць у всіх держлісгоспах, облаштування сучасних систем поливу. На майже п'яти гектарах лісових розсадників встановлено крапельне зрошування. Робота в цьому напрямку буде продовжена.

Плануємо цьогоріч відтворити ліси на площі 1675 гектарів, з них лісовідновлення становитиме 1372 гектари, природне поновлення — 200 гектарів, захисні насадження — 13 гектарів.

— Сьогодні лісова галузь переживає непрості часи. В суспільстві формується думка: лісівники тільки те й роблять, що рубають та продають ліс.
— Давайте оперувати реальними цифрами і фактами, а не популістськими інсинуаціями, на основі яких хтось робить політичну кар’єру, а комусь це потрібно й для якихось власних цілей.

Першочерговим зав­данням лісівників завжди було, є і буде створення високопродуктивних здорових лісових насаджень. Так, за попередні десять років лісгоспи області висадили лісів на площі в 13,5 тисячі гектарів і виростили більш ніж 160 мільйонів сіянців. А тут і комплекс доглядів за лісом, і охорона та захист від шкідників, пожеж, браконьєрів та багато інших лісівничих робіт. Думається, який це обсяг, роз’яснювати не треба.

Щодо рубок. Ліс — це відновлюваний ресурс і лісівники збирають достиглий урожай, як і на будь-якому виробництві. Бо ж результат лісівничої праці — стиглі лісові насадження, які, окрім екологічної складової, сприяють розвитку економіки регіону й держави в цілому. Будь-які рубки зді­йснюються ощадливо і виважено по відношенню до природи, на основі комплексних досліджень насаджень, з дотриманням усіх встановлених вимог. При цьому всі зруби в обов’язковому порядку заліснюються.

А рубки формування молодняків — це як свого роду прополювання, щоб молодим і міцним деревам дати більше світла й простору для росту. Минулого року ми здійснили їх на площі понад дві тисячі гектарів.

Протягом 2016-го від рубок головного користування заготовлено 307 тис. кубометрів деревини, від рубок формування та оздоровлення лісів — 325,8 тис. кубометрів. Обсяг реалізованої продукції склав 596 мільйонів гривень. Це на 129,5 мільйона гривень більше, ніж у 2015-му році, оскільки на 240 гривень зросла реалізаційна ціна одного знеособленого кубометра деревини.

Минулого року суттєво зріс попит на дров’яну деревину для технологічних потреб та паливні дрова, які ми реалізовуємо передусім населенню та закладам соцсфери.

У своїй господарсько-фінансовій діяльності ми повністю відкриті для громадськості й співпрацюємо з нею.

Усі підприємства лісової галузі області минулого року спрацювали прибутково. Чистого прибутку отримано 71,3 мільйона гривень, 34,5 мільйона гривень направлено на освоєння капітальних інвестицій. 187,6 мільйона власних коштів підприємств спрямовано на ведення лісового господарства. Придбано сучасну техніку, обладнання, запроваджено нові технології. Приміром, щоб моніторити пожежну ситуацію в он-лайн режимі, Черкаський та Кам’янський лісгоспи придбали квадрокоптери.

Працюємо успішно — підвищується й зар­плата наших працівників, яка проти 2015-го року збільшилась на 3300 гривень і складає на даний час 9600 гривень. За рівнем середньої заробітної плати ми займаємо зараз другу позицію в загальногалузевому рейтингу.

І — найголовніше. Протягом 2016-го року лісгоспами Черкаського ОУЛМГ сплачено до зведеного бюджету 217,5 мільйона гривень податків, зборів та обов’язкових платежів, що на 90,2 мільйона гривень більше, ніж у 2015 році.

Від усієї суми податків місцеві бюджети поповнилися на 54,7 мільйона гривень, проти 38,4 мільйона у 2015 році. З них рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів сплачено 25,6 мільйона гривень. До Єдиного соціального внеску держлісгоспи області перерахували 42,2 мільйона гривень.

— Нещодавно були прийняті зміни до «Санітарних правил у лісах України». І сприйняті вони не тільки лісівниками, а й людьми, далекими від лісової справи, досить не­однозначно.
— І для цього є немало підстав. Приміром, з 1 квітня до 15 червня, відповідно до вимог статті 39 Закону України «Про тваринний світ», у лісах запроваджується так званий «період тиші», коли заборонено здійснювати санітарні рубки. Але ж саме навесні відбувається розвиток більшості шкідників. Приміром, той же вершинний короїд літає та розмножується саме в квітні-травні. Ми ж тепер не маємо права в цей період очищувати ліс від хворих дерев, через що й здорові насадження будуть віддані на поталу короїду.

Або згідно з новими правилами встановлено критерій повноти насаджень при відводі для рубки — 0,1. На таких рідинах (бо при подібній повноті насадження цю ділянку вже не можна назвати лісом) масово заселятимуться в грунті хрущі, розростатиметься злакова рослинність, відбуватиметься задерніння і загалом практично буде втрачено лісове середовище. Тому коли така ділянка всохне зовсім і ми її зможемо очистити, створити нові лісові культури на ній буде дуже складно. А ще — це величезні кош­ти на хімобробіток.

Окрім того, на окремих об’єктах ПЗФ рубка сухостійних дерев заборонена взагалі. І що робити, коли такі дерева знаходяться біля доріг і становлять загрозу для руху транспорту? Санітарні рубки для того й призначаються, щоб звільняти ліс від хворих дерев, які становлять для нього небезпеку. Відміна цих заходів призведе до того, що ліс почне гинути, що передусім позначиться на екології. Суттєвими будуть і втрати лісгоспів, а відтак зменшаться і їх відрахування до бюджетів усіх рівнів.

Не можу не згадати про проблему Черкаського бору. Сьогодні діюче законодавство, нова редакція «Санітарних правил у лісах України», нормативна база по природо-заповідному фонду призводять до того, що ми втрачаємо десятиліття роботи наших попередників. Є сотні гектарів соснових насаджень, яким понад 150 років, що масово вражені омелою австрійською (природо-заповідний фонд, зелена зона), — вони вже давно не виконують своїх основних функцій. Зрубати та оновити цей ліс нам не дозволяє неузгодженість законодавства, а там би вже протягом кілька десятиліть міг би зростати молодий, здоровий ліс і виконувати екологічні функції.

Має бути окремий підхід до кожної природно-кліматичної зони, бо в кожної зони свої умови для створення насаджень, природного поновлення та ін. Так, приміром, на Черкащині, якщо в перестиглих вільхових та акацієвих насадженнях своєчасно не провести санітарно-оздоровчих заходів, вони втратять здатність до природного поновлення. Такі насадження просто будуть зрубані як сухостій, а лісоводи матимуть проблеми зі створення лісових культур на цих ділянках, та ще й змушені будуть витрачати на це величезні кошти. А земельні ділянки, де зрубають сухостійну вільху, взагалі перетворяться у болота.

Будь-які нововведення в законодавстві повинні бути продуманими, фахово обгрунтованими й орієнтованими на позитивний результат. Хтось повинен нести відповідальність за прийняття рішень і за результат у майбутньому від цих рішень.

— Упорядковані, ошатні ліси Черкащини — це її гордість.
— І я щиро вдячний усім працівникам нашої галузі за їх самовіддану і нелегку працю зі збереження, примноження, захисту та раціонального використання лісових багатств. Сьогодні активно триває підготовка до весняної лісокультурної кампанії, коли головне наше завдання — якісно та у досить стислі строки провести всі необхідні роботи з посадки лісу. Вже починаємо готуватися до пожежонебезпечного періоду, аби максимально попередити весняні загорання.

Попри всі перепони, які доводиться нам долати, штучне формування в суспільстві навіть якоїсь упередженості проти лісівників, ми робили, робимо і будемо робити свою роботу відповідально, добросовісно й на високому професійному рівні — для розвитку наших лісів, покращення стану довкілля, виконання всіх своїх соціальних і фінансових зобов’язань перед народом та державою. А користуватимуться результатом і дадуть оцінку нашій роботі наступні покоління.

Інтерв’ю вела Наталя Віргуш

http://www.kray.ck.ua/suspilstvo/aktualno/item/16742-oleksandr-dzyubenko-lisi-cherkaschini-rostut-u-maybutne#.WLavhN9SCUk

Далі...

На Чернігівщині посадовець «спалився» на крадіжці лісу

Слідчим відділом прокуратури області повідомлено про підозру службовій особі одного з районних лісогосподарських підприємств у розтраті лісопродукції, вчиненої шляхом зловживання своїм службовим становищем (ч. 2 ст. 191 КК України).

Про це Високому Валу повідомили у прес-службі прокуратури Чернігівської області.

Під час слідства встановлено, що підозрюваний в жовтні минулого року з метою розтрати лісопродукції, в порушення установленого порядку реалізації деревини, за відсутності дозвільних документів, заготовив та поза бухгалтерським обліком підприємства відпустив своєму знайомому 10 м³ ділової деревини породи «ясен». Внаслідок таких протиправних дій завдано шкоду на суму понад 25 тис грн.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: ЖИТЕЛЬ ЧЕРНІГІВЩИНИ «ЗІГРІВСЯ» НА 300 ТИСЯЧ ГРИВЕНЬ

Наразі у кримінальному провадженні розслідування триває, проводяться необхідні слідчі та процесуальні дії, спрямовані на повне, всебічне та неупереджене з’ясування всіх обставин події.

Згідно санкції ч. 2 ст. 191 КК України підозрюваному загрожує покарання у виді обмеження волі на строк до 5 років або позбавлення волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років.

Нагадаємо, на вимогу працівників ДП «Корюківський лісгосп» Державне агентство лісових ресурсів України надсилає комісію для перевірки фінансово-господарської діяльності підприємства.

11:12

http://strichka.com/item/60603818

Далі...

Лісівники нагадують: інформація про проведення рубок є доступною для громадськості

Черкаське обласне управління лісового та мисливського господарства та підпорядковані державні лісові господарства здійснюють лісогосподарську діяльність прозоро та відкрито для громадськості.



У зв'язку з тим, що почастішали випадки звернень від громадян щодо правомірності проведення рубок у лісових насадженнях, НАГАДУЄМО, що інформація про місця проведення всіх видів рубок (після видачі лісорубних квитків) оновлюється щотижня і розміщується на сайті "Ліси Черкащини" (http://lis-ck.gov.ua) у розділі Діяльність – підрозділі Інформація про проведення рубок.

У цьому ж розділі, згідно нової редакції "Санітарних правил в лісах України", щоквартально оприлюднюється інформація про перелік заходів з поліпшення санітарного стану лісів по усіх лісокористувачах в межах області.

Окрім мережі Інтернет, держлісгоспи області ознайомлюють на місцях делегованих представників громадськості, представників органів місцевого самоврядування, виконавчої влади із запланованими рубками головного користування – до початку їх проведення. Лісівники інформують через делегованих представників місцеву громаду про місце запланованої рубки, вид, площу, причини, ознайомлюють з дозвільними документами та контактами відповідального працівника, який надасть роз'яснення щодо запланованого лісогосподарського заходу.

Тому звертаємося до усіх небайдужих громадян, які переймаються веденням лісового господарства Черкащини з проханням: перевіряти правомірність рубок за допомогою інформації, яку оприлюднюємо. Сподіваємося, що такі дії допоможуть уникнути непорозумінь, неправдивих звинувачень у незаконних рубках та дозволять уникнути висвітлення у негативному світлі роботи двохтисячного лісівничого колективу Черкаського ОУЛМГ.

http://procherk.info/news/7-cherkassy/50697-lisivniki-nagadujut-informatsija-pro-provedennja-rubok-e-dostupnoju-dlja-gromadskosti

Далі...

Назвали спеціалістів, які отримують найменші зарплати на Вінничині

Середня номінальна заробітна плата на Вінниччині 5097 грн. Про це повідомляє управління статистики.

Найвищий рівень середньої заробітної плати у січні спостерігався у працівників лісового господарства та лісозаготівель, фінансових і страхових установ та в сфері інформації та телекомунікацій, розмір оплати праці яких перевищив середній розмір по економіці області в 1,7 та 1,4 рази відповідно. Серед промислових видів діяльності найвищі нарахування зафіксовано на підприємствах по виробництву основних фармацевтичних продуктів та фармацевтичних препаратів, по виробництву комп'ютерів, електронної та оптичної продукції, де розмір заробітної плати перевищив середній показник по області в 3,2 та 1,4 рази відповідно.

Найменш оплачуваними у січні були працівники, зайняті у поштовій і кур'єрській діяльності та у сфері творчості, мистецтва та розваг, розмір нарахованої заробітної плати яких не перевищив відповідно 52,9% та 68,2% середнього по економіці області рівня.

Серед регіонів країни за рівнем оплати праці у січні 2017 р Вінниччина посідала 15 місце.

http://gazeta.ua/articles/regions/_nazvali-specialistiv-yaki-otrimuyut-najmenshi-zarplati/756058

Далі...

Шелкопряд практически победил: на массовую своевременную борьбу с вредителем в 2017 году у государства не нашлось денег

Вспышка численности сибирского шелкопряда в 2017 году может привести к гибели нескольких миллионов гектаров леса в Красноярском крае, Томской, Иркутской, Кемеровской областях и еще в ряде регионов Сибири. Как только что выяснилось, запрос Рослесхоза на дополнительное финансирование мер по борьбе с этим вредителем не был удовлетворен. Это значит, что весной и в начале лета борьбу с шелкопрядом органам управления лесами предстоит организовывать на средства лесных субвенций, а также дополнительные небольшие деньги из региональных бюджетов и из нераспределенного резерва субвенций. Этих денег в лучшем случае хватит на обработку какой-то небольшой части очагов массового размножения сибирского шелкопряда, а основная часть уже выявленных очагов, и тех, которые еще будут выявлены весной и летом, будет оставлена на произвол судьбы.

Даже если потом дополнительные деньги найдутся - это уже не поможет: обработку необходимо проводить весной или в начале лета. Потом придется иметь дело уже со следующим поколением шелкопряда на значительно больших площадях - и на это потребуются совершенно астрономические суммы, которых в бюджете точно не найдется. Поэтому фактически можно считать, что битва с сибирским шелкопрядом в 2017 году проиграна. При худшем развитии ситуации площадь погибших от массового размножения шелкопряда лесов в 2017 году может составить от многих сотен тысяч до первых миллионов гектаров, а в следующие несколько лет рост численности вредителя может продолжиться.

Ссылка на предыдущее сообщение по этой теме:

Борьба с сибирским шелкопрядом в 2017 году может оказаться малоуспешной из-за скудности и несвоевременности финансирования

http://forestforum.ru/viewtopic.php?f=9&t=20625

Далі...

Принятие мер по сохранению диких лесов в рамках системы FSC-контролируемой древесины откладывается еще на полгода

Российский офис FSC распространил информацию о том, что международное правление этой организации приняло решение о продлении переходного периода по стандарту FSC-STD-40-005 V3-1 на полгода, до 31 декабря 2017 г. Этот стандарт устанавливает новые требования к закупкам FSC-контролируемой древесины, в том числе запрет на приобретения древесины из малонарушенных лесных территорий как FSC-контролируемой. Соответственно, если окончательное введение стандарта отложится на полгода, отложится и принятие предусмотренных им мер по сохранению малонарушенных лесных территорий.

Официального подтверждения этой информации от международной организации FSC пока нет - на ее сайте в разделе "FSC controlled wood" по-прежнему написано, что "FSC-STD-40-005 V3-0 Requirements for Sourcing FSC Controlled Wood ... Fully implemented from 1 July 2017, starting from 1 July 2016" (FSC-STD-40-005 V3-0 требования к закупкам FSC-контролируемой древесины ... в полной мере применяются с 1 июля 2017, начало применения - с 1 июля 2016). Информацию о том, чем отличаются версии стандарта 3-1 и 3-0, в открытых источниках найти не удалось, но очевидно, что речь идет о редакциях одного стандарта.

Причина принятия этого решения очевидна: срок в один год оказался слишком коротким, чтобы такая огромная система, как FSC, смогла перестроиться для работы с новым стандартом. Однако, это решение стало очередным провалом системы FSC в области сохранения остатков дикой лесной природы, в частности - малонарушенных лесных территорий. Официально FSC декларирует необходимость сохранения МЛТ как одной из категорий лесов высокой природоохранной ценности; фактически же она допускает рубки в МЛТ при обеспечении некоторых, обычно слабых и временных, мер по их сохранению (при сертификации управления лесами), или даже без обеспечения этих мер (при сертификации "контролируемой древесины").

Поддержка пионерного освоения последних диких лесов Земли (и конкретно малонарушенных лесных территорий) - самое слабое место системы FSC. На протяжении последних нескольких лет органы управления этой системы добровольной лесной сертификации приняли ряд решений, направленных на исправление ситуации и обеспечение значительно более жестких мер по сохранению МЛТ. Главными такими решениями стали так называемая "Инициатива 65" (Motion 65), принятая на Генеральной ассамблее FSC в 2014 году - специальное решение по сохранению МЛТ в рамках сертификации управления лесами (FSC FM), и новый стандарт по контролируемой древесине FSC-STD-40-005 V3-0. К сожалению, ни одно из этих решений не получилось в полной мере и в заранее определенные сроки воплотить в жизнь: к определенной Motion 65 ключевой дате - 1 января 2017 года - ни в одной крупной лесной стране не получилось ввести новые стандарты, обеспечивающие сохранение МЛТ; а теперь выясняется, что и введение нового стандарта по контролируемой древесине тоже откладывается.

Система FSC может стать мощным природоохранным инструментом, способным изменить общий облик лесного сектора мира. Но для этого ей необходимо отойти от поддержки добычи древесины в последних диких лесах планеты и морально устаревшего экстенсивного лесопользования, и сосредоточиться на поддержке и продвижении качественного лесного хозяйства на староосвоенных лесных землях. Пока у FSC это не получается, но надежда еще есть.

Ниже приводится информация, распространенная российским офисом FSC.



Уважаемые коллеги,

Настоящим письмом доводим до вашего сведения, что согласно информации, полученной от менеджера по применению контролируемой древесины Международного центра FSC Миранды Лин, Международное правление FSC приняло решение о продлении переходного периода по стандарту FSC-STD-40-005 V3-1 до 31 декабря 2017 г.

Так как Международный центр понимает, что эта информация имеет ключевое значение для держателей сертификатов, органов по сертификации и других заинтересованных сторон, то он решил разослать эту информацию прямо сейчас, до оглашения прочих решений Правления.

С уважением,
FSC России


Более подробная информация об этом стандарте:

Внимание! Вступил в силу новый стандарт FSC по так называемой "контролируемой древесине"

Раздел форума, посвященный лесной сертификации:

Добровольная лесная сертификация

http://forestforum.ru/viewtopic.php?f=9&t=20626

Далі...

Екологічна шкода від лісокультурної діяльності, боротьби із "шкідниками" тощо в заповідних об'єктах

Вл.Борейко, И.Парникоза, КЭКЦ

Штучна посадка лісу активно проводиться у багатьох заповідниках, наприклад, в Ялтинському гірничо-лісовому, Дніпровсько-Орельскому, причому в останньому садили не тільки сосну, але і інтродуцент – акацію, що є грубим порушенням ст. 16 Закону «Про природно-заповідний фонд України», яка забороняє інтродукцію нових видів тварин і рослин.

Лісокультурна діяльність в заповідниках, насамперед створення лісових розсадників і посадки лісу значно відрізняються від природного поновлення лісу.

Екологічна шкода від лісокультурнойїдіяльності, посадки лісу

а) Створення нової природного середовища

У результаті посіву і посадки лісу людина змінює природне середовище, що ще частіше всього пов'язане зі зміною ґрунту і наданням їй нових властивостей (Краснитский, 1983). Це пояснюється насамперед тим, що лесокультурная діяльність завжди пов'язана з порушенням цілісності верхнього горизонту грунту.

б) Небезпека инцухта

В заповідниках, як і в лісовому господарстві, при створенні лісових культур використовується насіннєвий матеріал з обмеженого числа дерев, і в цьому закладена небезпека инцухта (Краснитский, 1983). Нерідко в заповідниках використовується насіннєвий матеріал, привнесений з інших популяцій або зібраний навіть в інших районах, що завдає шкоди генетичного фонду місцевих популяцій дерев.

в) Знищення рідкісних рослин

За даними Р. Й. Бумар основною причиною загибелі клонів плаунів в Поліському заповіднику (рід діфазіаструм) є механічна підготовка ґрунту під лісові культури на місцях вирубаного лісу (1995).

г) Розповсюдження інтродуцентів

У ряді заповідників відбувається насадження інтродуцентів, що взагалі заборонено ст. 16 Закону «Про природно-заповідний фонд України». Наприклад, у заповіднику Медобори були посаджені плантації їли, а в Дніпровсько-Орельском заповіднику відбувалися посадки білої акації.

Боротьба з «шкідниками»

Знищення так званих «шкідливих» тварин, до яких насамперед відносять лісових комах, а також вовка, лисицю, сіру ворону, чайок і ін. тварин, а також гельмінтів диких копитних, активно продовжується у багатьох українських заповідниках. Про це вказується (або вказувалося) в Проектах організації територій Карпатського, Чорноморського біосферного заповідника, природного заповідника " Єланецький степ і Карадазького.

Класик заповідної справи Р. А. Кожевников писав з цього приводу: «Так, наприклад, у заповідниках, охороняють цінні види травоїдних тварин, вважається необхідним винищення хижаків. Безсумнівно, однак, що істинна ідея «заповідності» цим різко порушується» (Кожевников, 1999). І далі: «...Особливо сприятливі умови для розвитку шкідливих комах створюються тоді, коли на великому просторі зосереджено одне яке - небудь рослина. Саме такі умови являють собою культурні поля самі по собі, і всяка комаха, яка живиться якимось культурним рослиною, потрапивши на величезні площі, їм засіяні, знайде для себе вогнище масового розмноження. Не можна думати, щоб заповідна ділянка представив більше небезпеки для поширення рідкісних комах, ніж незаповедные» (Кожевников, 1992).

Описуючи польський національний парк Біловезька пуща, де панує досить суворий заповідний режим, Н.Ф. Реймерс пише: «Інший лісівник схопився б за голову, пророкуючи парку тисячі бід, насамперед — масове розмноження шкідників! Але за кілька десятків років (з 1922 року) у пущі не спостерігалося вогнищ масового розмноження шкідників, зате в ній виявлені види комах, які не зустрічаються в інших місцях Польщі» (Реймерс,1973).

Екологічна шкода від боротьби з тваринами-«шкідниками» в заповідниках

Зникнення багатьох так званих «шкідників».

Якщо раніше великий дубовий вусач вважався «шкідником» лісу, то зараз він внесений до Червоної книги україни (Червона книга України, Тваринний, 2009).

Екологічні ніші «шкідників» займають інші тварини

Відстріл чайки–реготухи в Чорноморському заповіднику, нападниці на гнізда ряду водоплавних птахів, призвів до того, то її місце зайняла сіра ворона і грач, які також стали нападати на гнізда водоплавних (Ардамацкая, 1974). У Воронезькому, Центрально-Чорноземний, Хоперском заповідниках (Росія) повністю знищили волков. Їх місце зайняли здичавілі собаки (Краснитский, 1983).

Грубе втручання в еволюційні процеси заповідної екосистеми

Нашестя комах-шкідників, також як пожежі, повені, землетрусу є паливом для вогню еволюції. Боротьби з ними – це грубе втручання в еволюцію природи.

Знищення природних здібностей регуляційних

Ведучи боротьбу з вовками, комахами-«шкідниками», гельмінтами, які мешкають в кабанах або оленях, людина втручається в природні регуляційні здатності природи, такі як природна селекція або природне контролювання чисельності тих чи інших видів тварин і рослин. Так, наприклад, вовк здатний контролювати чисельність своїх жертв, не пригнічуючи популяції копитних тварин, винищуючи тільки хворих, неповноцінних і дряхлеющих тварин (Краснитский, 1983).

Боротьба з інтродуцентами

До останнього часу ставлення до интродуцентам у природних заповідниках (дерева, трави, тварини – наприклад бродячі собаки) було виключно негативним.

Однак при проведенні боротьби з интродуцентами в заповідниках виникає відразу безліч серйозних проблем. Рубка дерев – інтродуцентів, відстріл чи вилов собак відразу виливається в стрес для диких тварин, і крім того, відкриває легальну можливість для любителів пополювати або заготовляти на продаж заповідну деревину, а також відмивати гроші. А як бути з рослинами-интродуцентами: виполювати їх в цілині? Це не тільки екологічно небезпечно, але і безперспективно. Так само безперспективно відстрілювати в заповіднику зграю бродячих собак, яка після відстрілу знову поповниться з сусідніх сіл.

А як бути з рубкою «злісного» интродуцента клена американського, якщо в його дуплі вже оселилися червонокнижні кажани, дятли або сови? Мабуть, пора прийти до висновку, що первозданної природи давно вже не існує, а в дикій (вільної) природі можуть бути присутніми і присутні види-інтродуценти, які там поширюються природним шляхом. Їх слід розглядати як непрямий вплив людини на заповідну природу, що не суперечить концепції заповідності (Борейко, 2010).

Багато види-інтродуценти поступово дичавіють, акліматизуються, пристосовуючись до місцевій екосистемі, наприклад, єнотовидні собаки, завезені в Україну в 1930-х роках. Інші інтродуценти, як кримська сосна в Карадазькому заповіднику, сама засихає.

Бродячих здичавілих собак (за відсутності вовка) можна розглядати як природну комбінацію цього найважливішого природного хижака. Інші інтродуценти, зокрема, багато деревні породи, є нестійкими і випадають (Онищенко, 2000).

За даними Ст. Л. Шевченка і А. Л. Продченко, аналізував поширення шести видів дерев-інтродуцентів (дуб північний, айлант найвищий, бундук дводомний та ін) в Канівському заповіднику, було виявлено, що жоден із цих видів не представляє загрози для типових фітоценозів заповідника» (2001).

З іншого боку, бувають випадки, коли в посадках дерев-інтродуцентів мешкають червонокнижні види. Наприклад, занесений у Червону книгу України гриб флокулярия Рикена в Дніпровсько-Орельском заповіднику росте саме в посадках интродуцента – білої акації (Червона книга України. Рослинний, 2009). Тому, на наш погляд, було б абсолютно неправильним рубати посадки білої акації в даному заповіднику, створені на цій території до організації там заповідника.

Нерідко боротьба з интродуцентами перетворюється на звичайне використання природних ресурсів в об'єктах природно-заповідного фонду. Наприклад, у Шацькому національному парку для боротьби з интродуцентом – канальним сомиком використовується меліоративний лов риби, який насправді є звичайним промисловим ловом риби забороненим законом у зоні регульованої рекреації національних парків. Щорічно в парку під виглядом «боротьби» з интродуцентами ловиться 2-3 тонни риби, в тому числі щуки, окуня, плотви, вугра, що йде на продаж.

Всі живі істоти, тим більше на території заповідника, мають право на життя, свободу та процвітання. Навіть якщо вони шкодять корінним видами, і в цьому випадку втручатися не треба. Нехай природа сама розбирається, як їй вчинити. Згадаймо ще раз етичне правило заповідної справи: «Природа знає краще». Тому нехай сама і розбирається: залишити интродуцента або згубити. Як показав аналіз, проведений Ю. Д. Нухимовской, частина видів-синантропів може натуралізуватися в заповідниках, інші зникнуть (Нухимовская, 1986). Разом з тим самій людині брати на себе роль «чистилища» у заповіднику не тільки етично невірно, але екологічно нерозумно і технічно неможливо. Бо частка тих же синантропних видів у багатьох заповідниках займає 10-15%, а в Асканії-Нова до 40% від загального списку флори заповідника (Нухимовская, 1986). І асканійська цілинний степ — це не поле гречки, де можна і треба прополювати «бур'яни».

А. М. Краснитский писав: «Необхідно підкреслити той факт, що при впровадженні чужорідних елементів у природні біоценози останні виявляються не такими вже безпорадними... Сили саморегуляції заповідної біоти успішно долають численні несприятливі біотичні проникнення, в тому числі надмірну щільність популяцій, агресію чужорідних або не властивих біоценозів тварин та ін.» (Краснитский, 1983).

Тому не слід займатися знищенням видів-інтродуцентів на території заповідників, якщо вони оселилися там природним шляхом. Зовсім інша справа – намагатися обмежувати їх розповсюдження з боку оточуючих заповідник територій і не заселяти ними заповідники штучно. Не слід садити на садибі і на кордонах заповідника або в розпліднику заповідника дерева-інтродуценти. В охоронній зоні заповідників, особливо степових, є необхідність очищати лісопосадки від порослі дерев-інтродуцентів (дорослі дерева загинуть самі), і не в якому разі не садити нових інтродуцентів.

Вимагає жорстокого покарання (згідно ст. 16 Закону «Про природно-заповідний фонд України») всі випадки штучного поширення видів-інтродуцентів у природних заповідниках. Якщо штучного поширенню в заповідниках рослин-інтродуцентів громадська думка нерідко чинить опір, то проти розведення тварин в заповідниках-інтродуцентів практично ніхто не висловлюється проти.

У заповіднику Єланецький степ у великому загоні розводять два десятки американських бізонів, в заповідній зоні Асканії-Нова (Великий Чапельський Під) в літній час випасається більше 1 тис. тварин-інтродуцентів – антилоп, бізонів, верблюдів, муфлонів, буйволів і т. п. Такий стан речей не можна вважати допустимим.

У висновку необхідно підкреслити, що боятися спонтанних прийшлих видів для екосистем, які знаходяться в умовах природного розвитку, не має ніякого сенсу. Прийшлі види будуть, тому що відкрито багато ніш, і вони повинні кимось заповнюватися. Це процес самоорганізації екосистем в нових реаліях набору видів. Тому заборона на інтродуценти (інвазивні види) повинен дотримуватися тільки стосовно до умисним діям людей з інтродукції, і, в деяких випадках, за реінтродукції.

Подробнее о вреде лесокультурной деятельности, борьбе с ” вредителями” и т.п. в заповедных обьектах – в новой книге Вл.Борейко и И.Парникозы “Критика регуляционных мероприятий на территориях строгого природоохранного режима ( категория 1-А МСОП / IUCN)”, 2017, КЭКЦ, Киев, 208 стр. http://ecoethics.ru/wp-content/uploads/2017/02/int_regulacia_2017.pdf



Пресс-служба КЭКЦ

Далі...

Сергей Меняйло: Потенциал лесной отрасли Сибири до настоящего времени используется не в полной мере

Такое мнение высказал полномочный представитель Президента Российской Федерации в Сибирском федеральном округе Сергей Меняйло во время заседания рабочей группы по мониторингу исполнения решений Госсовета РФ и его президиума о ходе исполнения перечня поручений Президента РФ от 7 мая 2013 года № Пр-1037 «О повышении эффективности лесного комплекса в Российской Федерации», которое провел помощник Президента России, секретарь Государственного совета Игорь Левитин в Красноярске.

В рамках решения задач по переходу к интенсивной модели воспроизведения и переработки лесных ресурсов, поставленных главой государства, в регионах округа принимаются меры, направленные на стимулирование использования низкотоварной древесины и отходов древесного сырья, в том числе в энергетике. Также проводится лесоустройство, санитарно-оздоровительные мероприятия в лесах. Однако, работа еще не завершена. Доля СФО в общероссийском производстве продуктов лесопереработки остается низкой, считает Сергей Меняйло.

В связи с этим для регионов Сибири остаются актуальными требование повышения инвестиционной привлекательности отрасли, необходимость создания новых производств по глубокой переработке леса и модернизации существующих мощностей, отметил полномочный представитель. В субъектах Федерации округа реализуются инвестиционные проекты в области освоения лесов, однако установленные сроки зачастую не соблюдаются, а экономическая эффективность новых производств не всегда соответствует запланированным параметрам. По мнению полпреда, эта ситуация требует от органов власти дополнительных усилий по координации инвестпроектов.

Кроме того, эффективность лесопромышленного комплекса может быть обеспечена только при ликвидации теневого оборота лесных материалов и при условии обеспечения прозрачности лесного бизнеса. По официальным данным, в 2016 году объем выявленной незаконно заготовленной древесины составил около 1,3 миллиона кубических метров. Ущерб, причиненный выявленными незаконными рубками, составил 6,5 миллиарда рублей.

Важнейшим вопросом для Сибири является рациональное использование лесных ресурсов, их охрана, эффективное лесовосстановление, соблюдение экологических требований, эти вопросы приобретают особую актуальность в текущий Год экологии.

Как было отмечено, для лесного хозяйства округа также актуализировалась проблема вредителей и болезней леса. Очаги сибирского шелкопряда выявлены на площади 1,4 миллиона гектар в Красноярском крае, Иркутской, Кемеровской, Томской областях. В этих регионах в настоящее время разработаны и утверждены планы по организации и проведению мероприятий по борьбе с вредителем. На федеральном уровне решается вопрос о выборе препарата для обработки деревьев, а также выделении дополнительного финансирования на эти цели.

Только консолидировав усилия, можно принять важные решения для развития лесного хозяйства, подчеркнул полномочный представитель главы государства.

НИА-Красноярск

http://www.24rus.ru/more.php?UID=141479

Далі...