ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

16 квітня 2017

Лісовий бандитизм на Воловеччині набирає обертів, а поліція бездіє!


Воловецький район тоне у скандалах. Історія з незаконним виділенням земельних ділянок та несанкціонованою вирубкою букових пралісів триває.

Так мешканці сіл Пашківці, Перехресне, Щербовець, Жденієво, Буковець та Івашківці виступають проти цього.

«Вони вже повивозили величезні буки», – бідкається місцевий мешканець, пан Михайло.
Завалені живі дуби при вході до лісу – це вже те, що побачили селяни, коли прибігли на звук пилок. Лісоруби їх намагаються переконати: проводять лише санітарну зачистку лісу від сухостою. Люди їм не вірять. Вони переживають, що скоро від букових пралісів, що внесені до списку світової спадщини ЮНЕСКО через пів року нічого не залишиться. Великі бізнесмени приїхали, вклали гроші й нещадно рубають деревину аби відправити її на експорт. А хто зробить щось для району? Всі тільки й гаразд що рубати та ламати.

«Приїхали, вирізали живого бука. Це не чистка лісу, це бандітізм», – бідкається мешканець села Буковець, пан Василь.
«Випадкові люди почули, що вивозять ліс. Живе дерево, його не можна різати. Хвороб на ньому немає, і вони ріжуть, знищують, вивозять», – скаржиться пан Михайло.
«Кругом буки живі вирізають, а сухостій залишають», – каже пан Микола, місцевий мешканець.

Люди показали фотографії, на яких сфотографовано яка техніка стоїть у хащі лісів, як валяється кругляк і чекає доки його вивезуть. На одній з галявин вже лежить дванадцять кубів. Та більшу частину зрілого бука, запевняють селяни, встигли вивезти КАМАЗами.

«Фурою вивозили. Під’їхали трактором, погрузили, потім на фуру. Ми побачили, зібрались та й не дали. Вигнали, й все», – розповідає місцева мешканка Людмила.

Та поки лісоруби ріжуть здорові буки, справжній сухостій продовжує захаращувати ліс. Сухими деревами можна було би палити печі, та людям не дозволяють збирати гілля.

«Стільки тут сухого, гнилого лежить – нам нічого не дають. Візьмеш якусь дровиняку, то треба таки в землю влізти, бо хтось якщо зустріне, то поприписує нам», – каже Ірина, мешканка села Жденієво.

«Це вже не ліс. Заросло все повністю, нікому нічого не треба», – жаліється пан Василь.

«Це за вісім років, як вони сюди ввійшли, вони тут нічого не зробили – ні посадили, ні зрізали», – розповідає житель Івашківці пан Михайло.
Тутешні мешканці намагаються привернути увагу влади, аби зберегти лісове господарство ще своїх прадідів. Незаймані букові ліси в Карпатах є заповідним районом, розташованим на території нашого Закарпаття. Він є ланцюжком із десяти окремих заповідників, розташованих уздовж осі в 185 км, що протягнулася від Рахівськіх гір і Чорногорського масиву в Україні, переходять на заході в Полонинський хребет, аж до гір Буковські Врхи та Вігорлат у Словаччині.

Усі десять заповідників є прекрасним зразком незайманих лісів, що є складними екосистемами помірного кліматичного поясу. Букові ліси Карпат є безцінним генетичним сховищем буку й інших видів живої природи, що існують з ним у сусідстві й залежать від обумовлених ним екосистем.

Жителя Нікополя судитимуть за незаконну порубку дерев



ДНІПРО. 16 квітня. УНН-Центр. За незаконну порубку дерев житель Нікополя опинився на лаві підсудних, передає УНН-Центр з посиланням на прес-службу прокуратури Дніпропетровської області.

Так, Нікопольською місцевою прокуратурою направлено до суду обвинувальний акт зодо 29-річного жителя м.Нікополь за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 246 КК України (незаконна порубка лісу).

Встановлено, що чоловік, не маючи спеціального дозволу на використання лісових ресурсів, незаконно здійснив на об’єкті природно-заповідного фонду у м.Покров порубку дерев породи “Акація біла” в Олександрійському урочищі.

Внаслідок вказаних протиправних дій державі спричинено матеріальну шкоду на суму майже 15 тисяч гривень.

Наразі судовий розгляд кримінального провадження триває.

За порятунок українських лісів

12 квітня лісівники всієї України зібра­лись у м. Києві біля будинку Кабінету Міністрів на мирну акцію задля збере­ження галузі та захисту лісів України. Так вони демонструють свій протест проти політики влади, спрямованої на знищення лісогосподарської галузі.

Як зазначають організатори, акція протесту проводиться задля захисту лісів південно- східного регіону України та конституційного права людей лісівничих професій мати роботу за фахом та гідну зарплату. Учасники акції категорич­но заявляють, що керувати лісовою галуззю, а також реформувати її мають право виключно люди з відповід­ною освітою і досвідом роботи.

За словами учасників акції, другий рік держава не фі­нансує роботи з охорони та захисту лісів. Як наслідок, понад мільйон гектарів лісів південно-східного регіону залишаються практично без охорони від пожеж, без за­хисту від шкідників та хвороб, а також самовільних ру­бок, які значно збільшились останнім часом на фоні відсутності належного контролю з боку лісової охорони. Така ситуація може призвести до значних техногенних катастроф, серйозного ускладнення соціальної обста­новки в цих регіонах.

Лише з початку весняного сезону в лісах вже виникли 128 пожеж на площі майже 194,5 гектара. Близько 2 тис. спеціалістів галузі цього регіону звільнились з роботи, понад 2,5 тис. осіб перебували у відпустках без збере­ження зарплати. Підприємства на межі банкрутства. Середньомісячна зарплата працюючих у цьому регіоні становить від 1,9 до 3 тис. грн. Заборгованість із зарпла­ти складає більше 7,5 млн грн. Весняні лісопосадкові роботи там не проводяться. Завчасно вирощений для цих робіт садивний матеріал лишився невикористаним, завдаючи цим величезних матеріальних і моральних збитків лісовим господарствам.

Лісівники усвідомлюють, що екологічна криза набли­жається з кожним днем. Без державної підтримки заги­бель лісів та втрата родючості на площі понад 25 млн гектарів півдня і сходу країни неминуча.

Детальніше – в наступному номері «ПВ».

15.04.2017

Кіровоградщина поповнилась 110 га нових лісів



КРОПИВНИЦЬКИЙ. 15 квітня. УНН-Центр. На Кіровоградщині завершується весняна лісокультурна кампанія, під час якої створено 560 га лісових насаджень, з них 110 гектарів — нові ліси. Про це УНН-Центр повідомили у Кіровоградській обласній раді.

Під час головної події акції “Майбутнє лісу у твоїх руках”, яка відбулась на території Чорноліського лісгоспу 13 квітня, разом садили ліс близько 200 юних і дорослих шанувальників лісу. Це учні восьми шкільних лісництв Знам’янщини, представники молодіжного парламенту Кіровоградщини та молодіжної ради заводу “Гідросила”, Українського товариства мисливців і рибалок, органів влади, депутати обласної ради, працівники засобів масової інформації.

“Акція має велике значення для степової Кіровоградщини. За всі роки її проведення з участю 22 тисяч волонтерів, які переймаються долею рідної землі, зелені простори краю примножилися 710 гектарами лісів”, — відзначила начальник облуправління лісового та мисливського господарства Наталія Ревенко.

Учасники акції придбали вирощені у лісогосподарських підприємствах саджанці декоративних рослин для озеленення власних подвір’їв. На знак подяки за допомогу учні отримали від лісівників посадковий матеріал для озеленення навчальних закладів, а також солодкі подарунки.

Ученые: Антарктида была континентом субтропических лесов

Так і хочеться сказати, до чого призвели заборони санітарних рубок, експорту необробленої деревини, проведення робіт і полювання в сезон тиші, а також невиділення бюджетного фінансування на охорону та захист лісів в Антарктиді. Одне радує, що й тодішні антарктичні екологи й депутати також вже вимерли

Миллионы лет назад Антарктида была зеленым континентом, который был практически весь покрыт субтропическими лесами. Об этом рассказала одна из публикаций издания Efe news.




О поиске окаменелых остатков деревьев и следов другой растительности рассказал научный сотрудник Чилийского Антарктического института Марсело Леппе Он занимается поиском свидетельств жизни, когда-то покрывавшей весь материк Южного полюса. Ученым известны находки, анализ которых подтверждает, что леса в Антарктиде существовали почти 300 млн лет назад. Тогда всеобщее глобальное потепление уничтожило ледниковый панцирь и здесь смола развиться растительность.

Обнаруженные окаменелости говорят, что здесь были хвойные и папоротниковые леса, по которым бродили динозавры – криолофозавр, например, его окаменелые кости были найдены в Антарктиде. Ученые утверждают, что буйство растительности на Южном полюсе достигла своего максимума в Меловом периоде.

Тропические леса, аналогичные современным тропикам и субтропикам в ряде регионов Чили и Новой Зеландии, покрывал Антарктиду еще 80 млн лет назад. Правда, до сих пор остается загадкой, каким образом растения выживали в течение полугода, когда на полюсе царила ночь. Последнее, что осталось от былого величия шестого континента – это тундровая растительность. Процессы глобального потепления обнажили ледники, под которыми сохранились древние растения.

Артем Гвоздев

Дніпру потрібен природоохоронний парк, але грошей на нього немає



У Дніпрі місцеві екологи та краєзнавці ініціюють створення ландшафтного парку «Дніпрові пороги». Природоохоронна зона має простягтися майже вздовж всієї течії Дніпра, де колись був каскад легендарних порогів. Тут, на прибережних ділянках, ще збереглися мальовничі місця, порослі унікальними для цієї місцевості лісами. Територія також має історичну цінність, констатують фахівці.

Ентузіасти б’ють на сполох: пам’ятка природи, що ще лишилася після затоплення водами, потребує захисту. За умови створення парку природу тут можна було б не тільки зберігати, а й вивчати, а також розвивати екотуризм. Порахували: створення і функціонування парку в 5 тисяч гектарів обходитиметься в 3 мільйони гривень на рік. Влада ідею підтримує, але коштів у бюджеті поки не запланували. На Дніпропетровщині створили кілька ландшафтних парків, жоден фактично не діє.

Створення регіонального ландшафтного парку «Дніпрові пороги» ініціюють екологи та краєзнавці регіону. Природний комплекс цієї частини Подніпров’я, від Дніпра до Запоріжжя, потребує захисту, впевнені вони. Дніпрові пороги – перлина планетарного масштабу, але це – в минулому. З побудовою «Дніпрогесу» порожиста частина Дніпра була затоплена водами водосховища. Та залишилося унікальне природне оточення, яке сформувало цю місцину як екосистему.



І зараз до берегів річки по обидва боки підступають численні балки та яри, залишилися й мальовничі скелясті ділянки узбережжя і навіть гранітні острівці, які нагадують про своїх великих «родичів» – пороги. На цих скелях і каменях зберігається рослинність, притаманна порожистому Дніпру: зарості очитку, духмяного чебрецю, кущики кизильника і таволги, не один вид червонокнижних рослин. Далі від берега вціліли також реліктові ділянки придніпровських байраків – степових лісів, які ростуть у балках і мають свої цікавинки, приміром там зростають дуби та груші, яким по 300 років. В ярах і урвищах мешкає рідкісна для цієї зони сіра сова.



Еколог, фахівець з орнітології Петро Чегорка, один з ентузіастів захисту теренів Дніпрових порогів, зауважує: оголошення цієї території ландшафтним парком дозволило б фахівцям вести роботу з відновлення популяцій тварин, зокрема, облаштувати штучно місця для гніздування рідкісних птахів, здійснювати наукові дослідження, боротись із браконьєрством.

«Байраки – ліси, що зростають по балках і ярах, є дуже цікавим об’єктом природи. Поет назвав їх «біблійним човном природи». Там сконцентровані різноманітні представники рослинного і тваринного світу. У наших лісах дуже мало дуплистих дерев. Є потреба створювати штучні гніздівлі і для сірої сови, і для інших птахів. Тоді вони з’являться в лісах. Для нашої зони сіра сова рідкісна, мешкає тільки в старовікових лісах. Тут є й інші рідкісні птахи – є степовий канюк, родич орлана білохвостого, є осоїд, є сокіл – боривітер. Щодо парку, то Дніпропетровщина має показати нові стандарти, нове ставлення до природи. Ми в цьому плані кульгаємо, а зараз в інших областях є гарні приклади створення регіональних ландшафтних і національних природних парків, на Одещині, Миколаївщині, за ними майбутнє. На території Дніпропетровщини ж таких парків реально діючих немає», – розповів Радіо Свобода Петро Чегорка.



Місцина, цінна для істориків

Територія Дніпрових порогів дуже цінна й для істориків. Її треба вберегти від «чорних копачів»: численні скіфські кургани та інші пам’ятки давніх культур ще дуже багато можуть розповісти археологам. На території є залишки пам’ятки фортифікаційного мистецтва – польської фортеці Кодак, це потенційно туристично-привабливе місце. Також є маловідоме, але унікальне укріплення доби черняхівської культури (2-5 століття нашої ери), каже дніпровський історик, кандидат історичних наук Олег Репан. За його словами, ландшафтний парк дозволив би ґрунтовніше дослідити ці пам’ятки.



«Археологічні дослідження на цих теренах дуже слабко поки проведені, ще є що досліджувати. По-друге, ця місцина має потенціал для перетворення на туристичний об’єкт. Він буде цікавий як нашим людям, так і, приміром, туристам із Польщі. В чому унікальність цієї території? Тут, неподалік села Башмачка, є єдине відоме нам укріплення доби черняхівської культури. Черняхівська культура мала відкриті поселення і укріплень практично не було. Цими теренами йшли різноманітні каравани, завантажувались кораблі, щоб проходити через пороги. З точки зору історії, надзвичайно цікава територія. Якщо буде ландшафтний парк, дуже важливо, що буде певний статус території, а по-друге – буде контроль і охорона. Зараз же там, фактично – йди, роби, що хочеш», – сказав Радіо Свобода історик Олег Репан.

Ціна питання – 3 мільйони гривень на рік

Парк має стати туристичною візитівкою регіону, зауважує кандидат біологічних наук, один з ініціаторів захисту порогів Вадим Манюк: тут можна було б успішно розвивати екотуризм, проводити просвітницькі та пізнавальні заходи для молоді. Така практика поширена в Європі, приміром, у сусідній Польщі діють дві сотні подібних парків.



Як зазначив Вадим Манюк, ніяких законодавчих перешкод немає. Є вже й приблизний кошторис проекту. Порахували: створення і функціонування парку в 5 тисяч гектарів обходитиметься приблизно в 3 мільйони гривень на рік. У штаті, каже він, передбачено три десятки співробітників, зокрема і науковців.

«Ми підготували пакет документів, підготували попередній кошторис, шатний розклад – мінімальний, щоб парк міг працювати. Бо є парки, де у штаті три особи, звісно, вони не можуть повноцінно функціонувати. Ми підготували штатний розклад на 32 фахівця, науковий відділ, освітній, відділ туризму та рекреації. Приблизні розрахунки, але це ми рахували до підняття мінімальної зарплати, – 3 мільйони гривень на рік, щоб це був реальний варіант. Розрахунок такий: парк запрацює, покаже реальні результати, тоді можна розширювати штат», – розповів Радіо Свобода Вадим Манюк.

Парк на папері?

Обласна влада ідею зі створення парку підтримує, але коштів у бюджеті на це поки не заплановано. У Дніпропетровській обласній раді зауважують: кілька років тому частину території поблизу дніпрових порогів у Солонянському районі – а це приблизно третина від загальної території порожистого Дніпра – вже оголосили ландшафтним парком, однак рішення лишилось тільки на папері. Ані адміністрації парку, яка б опікувалась парком, ані бюджету не затвердили.



Аби у течії порожистого Дніпра постала повноцінна природоохоронна та туристична зона, треба здійснити цілий комплекс заходів. Як повідомив заступник голови облради – начальник управління екології Олег Ісаєв, профільний департамент облдержадміністрації має подати документи до облради, а після затвердження на сесії розпочнеться практична робота.

«Питання для розгляду на сесії готує департамент екології ОДА. Цей парк був частково створений, але він називається не «Дніпрові пороги», а «Придніпровський», а тепер мова йде про його розширення. Адміністрація створена не була. Для цього також мають бути розроблені відповідні документи, штатний розклад тощо... Я вважаю, що повна підтримка в цьому питанні буде, очікуємо на документи. Я не можу відповідати за всіх депутатів, але на сьогодні ніяких «підводних каменів» я не бачу», – сказав у коментарі Радіо Свобода Олег Ісаєв.

Між тим, екологи та краєзнавці самотужки влаштовують екоекскурсії та наукові розвідки в зону дніпрових порогів. Днями природоохоронці зафіксували тут два гнізда червонокнижного птаха – орлана білохвостого. У цілому в Дніпропетровській області, за даними орнітологів, мешкає лише з десяток пар.

Радіо Свобода
Автор: Юлія РАЦИБАРСЬКА
Сьогодні 10:00

В Ялте отчитались о наличии необходимой техники для тушения лесных пожаров

На Центральной химической пожарной станции Ялтинского горно-лесного природного заповедника отчитались о наличии необходимой техники для тушения лесных пожаров. По информации начальника станции Александра Челнокова, в распоряжении огнеборцев находится 8 единиц техники: три автомобиля ГАЗ-66, три УАЗа, один ЗИЛ-131, один Mercedes-Benz 1313 и один КамАЗ АЦ.

«Все машины повышенной проходимости и предназначены для тушения лесных пожаров в сложной горной местности. Также для тушения пожаров, на станции имеется 543 пожарных рукава, общая длина которых составляет 9 км», – цитирует Челнокова пресс-служба российской администрации Ялты.

Руководитель станции подчеркнул, что лесной пожар важнее предупредить, чем тушить. Поэтому сотрудники станции, занимаются патрулированием лесных массивов и проведением профилактических бесед среди населения.

Накануне подконтрольное Кремлю Министерство экологии и природных ресурсов Крыма установило сроки пожароопасного сезона 2017 года – с 1 апреля по 15 ноября.

Привітання Христини Юшкевич з Великоднем

Христос воскрес! Христос воскрес!
Сяє сонечко з небес!
Зазеленів вже темний ліс,
Христос воістину воскрес!
Прийшла весна - пора чудес,
Дзюрчить джерело - Христос воскрес!
Світліше в світі немає словес -
Воістину Христос воскрес!









Шановні колеги, Христос Воскрес!

З Божою допомогою, з вірою та сподіваннями на краще, з надією на мир, ми прожили ще один рік – від Великодня до Великодня.

Дякуємо Господу за наші здобутки. Але багато-чого нам ще необхідно зробити. Впевнена, що ми будемо наполегливо працювати та досягнемо більшого.

Сподіваюсь, що в єдності, підтримуючи один одного у тривожні та радісні миті, та з Божою допомогою ми подолаємо всі незгоди та реалізуємо наші цілі задля загального блага.

Нехай нам допоможе у цьому віра, надія і любов.

Впевнена, що ми всі раді Світлому Дню Воскресіння Христового. Бажаю Вам усім відсвяткувати його у любові один до одного, мирі та злагоді.

Дякуємо Богові за ласку та покровительство, за ще один прожитий рік.

Бажаю усім миру, здоров’я, радості й добра. І щоб у кожній сім’ї лунали благословенні слова: Христос Воскрес! Воістину Воскрес!



Т.в.о. Голови Державного агентства лісових ресурсів України 
Христина Юшкевич

ProZorro - пиар за полмиллиона

Стаття наводиться через згадуванння в ній "Укравіабази". 


Система ProZorro, призванная сделать прозрачной процесс публичных закупок, сама оказалась не очень прозрачной

Уже более двух лет в Украине внедряется электронная система публичных закупок ProZorro. И все это время вокруг нее ведутся споры. Одни ее восхваляют, другие – беспощадно критикуют. «КомментарииУА» решили разобраться, действительно ли эта система работает эффективно.

Откуда взялась ProZorro


Система ProZorro была презентована 12 февраля 2015 г. Замглава президентской администрации Дмитрий Шимкив подчеркнул на презентации, что система полностью создана, прошла тестирование в Государственном управлении делами и вышла на стадию работающего пилота.



Также Шимкив отметил, что три электронные торговые площадки – Prom.ua, SmartTender.biz и Е-tender.biz – уже готовы предоставлять услуги по доступу к системе, завершается подготовка к подключению еще трех, затем смогут присоединиться новые площадки, которые будут иметь необходимый функционал.

1 мая 2015 г., согласно распоряжению Кабмина №416 от 31.03.2015, был начат эксперимент по применению системы ProZorro при осуществлении переговорной процедуры закупок Министерством обороны. Затем по инициативе Министерства экономического развития и торговли (МЭРТ) было принято распоряжение Кабмина №501 от 20.05.2015 «О реализации пилотного проекта внедрения процедуры электронных закупок товаров», которое позволяло проводить через ProZorro публичные закупки объемом до 200 тыс. грн для товаров и услуг и до 1,5 млн грн для работ. В декабре 2015 г. система ProZorro была передана на баланс госпредприятия «Зовнішторгвидав», которое в июле 2016 г. было переименовано в ГП «Прозорро».

Сколько стоила ProZorro


25 декабря 2015 г. Верховная Рада приняла разработанный МЭРТ закон «О публичных закупках», который распространил систему ProZorro на всю сферу публичных закупок. Он вводился в действие с 1 апреля 2016 г. для центральных органов исполнительной власти и заказчиков, осуществляющих деятельность в отдельных сферах хозяйствования, а с 1 августа 2016 г. – для всех заказчиков.

Этот закон был подписан президентом 17 февраля 2016 г. Вполне естественно, что у общества и журналистов возникло множество вопросов на тему, кто стоит за этой системой, сколько она стоит, насколько она эффективна и т.п. Кураторы ProZorro попытались удовлетворить это любопытство.

19 февраля 2016 г. замминистра экономического развития и торговли Максим Нефедов рассказал, что в рамках пилотного проекта через ProZorro было проведено более 50 тыс. тендеров на сумму 12 млрд грн. При этом экономия бюджетных средств превысила 680 млн грн.



Тогда же МЭРТ сообщило, что на развитие системы не было потрачено ни копейки из госбюджета. Поддержку реформы осуществляли международные организации, в первую очередь фонд Western NIS Enterprise Fund, благодаря помощи которого летом 2015 г. систему ProZorro удалось вывести на новый уровень и который продолжает активно поддерживать проект. Кроме того, активную помощь реформе осуществляют USAID, Европейский банк реконструкции и развития, Министерство международного развития Великобритании, Федеральное министерство экономического сотрудничества и развития ФРГ, немецкая федеральная компания GIZ, а также международный Фонд «Возрождение».

«Контроль за использованием средств обеспечивала авторитетная международная антикоррупционная организация Transparency International. Именно Transparency International принадлежали права на систему ProZorro, пока она работала в пилотном режиме, что позволяет гарантировать прозрачность и публичность работы системы», — подчеркивалось в сообщении МЭРТ.

В тот же день старший аналитик организации «Трансперенси Интернешнл Украина» Виктор Нестуля сообщил на пресс-конференции, во сколько обошлась система ProZorro западным донорам: «По состоянию на сегодня мы уже фактически получили и потратили $242 тыс. До апреля мы рассчитаемся за все. В целом стоимость всей системы будет $486,5 тыс.».

Можно ли верить цифрам экономии


По состоянию на 13 апреля 2017 г. сайт ProZorro утверждает, что в этой системе уже проведено 724,6 тыс. тендеров на плановую сумму 527,4 млрд грн, а экономия составила 18,7 млрд грн. Сумма экономии вроде бы впечатляющая. Однако от общего объема тендеров это только 3,5%. Возникает вопрос: почему не 35% или хотя бы 10%?

Одну из причин можно понять из статистики на том же сайте ProZorro. Среднее количество предложений на торгах получилось очень низким: только 2,44. То есть, в большинстве случаев на торгах конкурируют всего лишь два участника. При этом можно подозревать, что они связаны друг с другом, заранее договорились и на торгах разыгрывают спектакль: один выставляет цену на пару процентов ниже, чем другой, и в результате выигрывает в якобы честной конкурентной борьбе.

Но даже те 3,5% экономии, о которых рапортует сайт ProZorro, на поверку оказываются сомнительными. Все дело в формуле, по которой модуль аналитики Bi ProZorro высчитывает сумму экономии. Эта формула очень проста: экономия средств = ожидаемая стоимость заказчика минус окончательное предложение победителя.

Поскольку законодательно не определено, что такое ожидаемая стоимость и какими могут быть ее размеры относительно средних цен на рынке, то существуют реальные риски ее завышения заказчиками. Зачастую – в сговоре с участниками тендера, когда часть дельты идет в карман коррумпированному представителю госзаказчика. Соответственно завышается показатель экономии.

Выводы западных контролеров


На эту практику обращают внимание не только украинские наблюдатели, но и западные эксперты, в частности, представители FEAO – Офиса по финансовому и экономическому анализу в Верховной Раде Украины. Организация создана в рамках проекта, финансируемого программой «Поддержка реформы управления государственными финансами» немецкой федеральной компании GIZ по поручению Федерального министерства экономического сотрудничества и развития ФРГ и Министерства международного развития Великобритании. Все эти структуры, напомним, оказывали активную помощь в создании системы ProZorro. И теперь они питают вполне естественный интерес к тому, насколько эффективно используется созданная с их помощью система.



В декабре 2016 г. вышел отчет FEAO, в котором анализируется экономический эффект от использования системы ProZorro. Там приводится весьма типичный пример, как завышается показатель экономии.

ГП «ГУНП в Донецкой области» объявило тендер на закупку 50 планшетов на общую сумму 300 тыс. грн. В тендере соревновались двое участников. Победителем стало ООО «Евросеть лимитед», которое снизило цену до 298,8 тыс. грн, то есть экономия средств по расчетам ProZorro составила 1200 грн. Но если посмотреть на цену, во сколько обошелся один планшет, получится 5976 грн. Договор купли был подписан 16 декабря 2016 г., на эту дату цена соответствующего планшета в таких интернет-магазинах, как «Цитрус», Rozetka и другие, составляла около 5000 грн. То есть, на самом деле госпредприятие переплатило около 50 тыс. грн (по тысяче за каждый планшет).

«Такие данные свидетельствуют, что фактически по этой закупке экономии вообще не было в результате завышенной ожидаемой стоимости. Интересным фактом является то, что ООО «Евросеть лимитед», зарегистрированное в г. Киеве, было победителем всех закупок соответствующего заказчика, связанных с компьютерной техникой», – указывается в отчете FEAO.

В том же отчете отмечается и другой важный фактор, оказывающий значительное влияние на реальную экономию. Это то, что окончательное предложение победителя не всегда отражает истинную цену предмета закупки. Существуют случаи, когда в процессе закупки подписываются дополнительные соглашения к основному договору, которыми изменяется цена договора, объемы и стоимость предмета закупки. Это опять-таки ставит под сомнение реальность общего показателя экономии средств, который отображается в Bi ProZorro.

В конце своего отчета FEAO делает общий вывод: «Вследствие некоторых недостатков и недоработок, которые были освещены выше, статистика в Bi ProZorro сейчас несколько искажена – это особенно касается показателя экономии средств. Реальная экономия бюджетных средств благодаря ProZorro, конечно же, имеет место (без этой системы закупки могли бы осуществляться по ожидаемой стоимости заказчика), однако она пока не такая значительная, как ее пытаются представить».

Системные провалы


31 января 2017 г. Счетная палата утвердила отчет о результатах анализа состояния госзакупок в Украине в 2015–2016 гг. В этом документе тоже делаются неутешительные выводы.

«Существование в законодательстве правовых норм, которые выводят из-под действия Закона целые рынки товаров и услуг, возможность применения неконкурентной процедуры закупок не как исключение, а по правилу острой необходимости искажает конкурентную среду и негативно влияет на динамику открытых торгов, а, следовательно, не способствует эффективному использованию государственных средств в этой сфере», – констатируется в отчете.

Также Счетная палата выявила ряд заключенных в системе ProZorro договоров, стоимость которых составляла всего одну гривну, тогда как ожидаемая стоимость составляла многие тысячи гривен. Система ProZorro считала эти договора дающими 100% экономии. Но к таким договорам дополнительно заключались другие, стоимость которых была равной ожидаемой стоимости закупки или даже превышала ее. О подобных вещах говорилось и в отчете FEAO. То есть, эту проблему четко видят и украинские, и западные контролеры, однако ее в упор не замечают ни МЭРТ, ни сайт ProZorro.

Счетная палата отметила, что система госзакупок в 2015–2016 гг. по-прежнему была неэффективной, то есть она не обеспечила конкурентности на рынках товаров, работ и услуг, не способствовала законности и эффективности использования государственных средств. Неконкурентные процедуры закупки составили почти 50% от общего количества процедур – как в количественном, так и в стоимостном выражении.

«Введение в 2016 г. электронной системы закупок ProZorro не стало решающим фактором в предотвращении незаконного и неэффективного использования государственных финансовых ресурсов», – говорится в отчете Счетной палаты. Эта система «объективно не в состоянии предотвратить незаконное заключение договоров без применения законодательства о закупке».



Любимые схемы коррупционеров


Анализ нарушений, выявленных Счетной палатой при проведении 24 контрольных мероприятий в 2015–2016 гг., показал, что заказчиками торгов (то есть распорядителями государственных средств) допускаются многочисленные злоупотребления при проведении тендерных процедур. Всего Счетной палатой установлено правонарушений в этой сфере на 326,3 млн грн. В отчете говорится и о самых популярных нарушениях.

Первым в этом списке идет уклонение заказчиков от применения законодательства о закупках путем разделения предмета закупки на части. На данной схеме стоит остановиться подробнее.

Согласно закону «О публичных закупках», через электронные торги в обязательном порядке должны проходить госзакупки товаров и услуг стоимостью 200 тыс. грн и выше, а также работы стоимостью 1,5 млн грн и выше. Так называемые «допороговые» тендеры, то есть те, суммы которых не превышают 200 тыс. грн, заказчики могут подключать к ProZorro добровольно. Но делают это, конечно же, не все. Многие коррупционеры, чтобы избежать процедуры прозрачных закупок, делят предмет закупки на части, чтобы сумма тендера не превышала «порог». Именно в «допороговых» торгах особенно много случаев завышения реальных цен закупленных товаров. Здесь вообще любому товару можно «нарисовать» любую цену.

Другие популярные нарушения заключаются в том, что распорядители госсредств выбирают победителем торгов участника, не соответствующего квалификационным критериям и условиям, установленным в документации конкурсных торгов, или не применяют в необходимых случаях право отклонения тендерных предложений, или не отменяют торги тогда, когда были отклонены все тендерные предложения. Кроме того, распорядители госсредств любят неправомерно применять процедуру закупки у одного участника, допускаемую законом лишь как исключение. Также нередко условия договора о закупке не соответствуют содержанию предложения участника, признанного победителем, или изменяются существенные условия договора после его подписания.

Счетная палата отмечает, что значительно увеличилось количество случаев, когда заказчики включают в документацию торгов требования, ограничивающие конкуренцию и приводящие к дискриминации участников. Заказчики без проведения соответствующего мониторинга цен, а также по формальным признакам отклоняют других участников. При этом, как правило, цена акцептованного предложения значительно превышает среднерыночную. А, следовательно, товары, работы и услуги закупаются по необоснованно завышенным ценам.

Обнаружены также случаи антиконкурентных согласованных действий, которые привели или могли привести к недопущению, устранению или ограничению конкуренции. Такие сговоры, опять же, приводят к искажению результатов торгов в сторону завышения цены.

Верхушка айсберга


Очень интересно выглядит список госорганов, допустивших самые крупные нарушения в 2015–2016 гг. По данным Счетной палаты, семерку лидеров составили Служба автомобильных дорог в Киевской области (102,38 млн грн), департамент строительства Черкасской ОГА (44,07 млн грн), департамент строительства, ЖКХ, градостроительства и архитектуры Ивано-Франковской ОГА (16,4 млн грн), ГП «Украинская государственная база авиационной охраны лесов» (15,15 млн грн), управление капстроительства Львовской ОГА (7,78 млн грн), Научно-практический центр профилактической и клинической медицины Государственного управления делами (7,06 млн грн) и Генпрокуратура (4,51 млн грн).

Можно было бы сказать, что польза от ProZorro хотя бы в том, что она позволяет выявить подобные факты. Увы, но даже этот эффект нивелируется тем, что коррупционеры, пойманные за руку общественностью, зачастую спокойно сидят в своих креслах дальше. Обычно к ним не возникает никаких претензий ни у тех, кто их назначал на эти должности, ни у правоохранителей.

К тому же, все факты, выявленные экспертами FEAO, Счетной палатой, общественностью, журналистами путем изучения информации в системе ProZorro, это только вершина айсберга. Есть целый ряд схем, которые очень трудно раскрыть подобным образом. Об этом давно твердят многие эксперты.



Еще в августе прошлого года экономист Александр Охрименко предупреждал: «Система закупок ProZorro не искоренит коррупцию, так как она неэффективна. Она работает больше года, и любой специалист скажет, что это фикция. Нужно понимать, что ProZorro – это компьютерная программа, которая зависит от человека. Сегодня при должном желании любую программу можно обмануть. Система работает давно, и все прекрасно знают, что откаты в 75% как были, так и остаются, а система ProZorro работает».

По оценкам Охрименко, существует около 20 методов, которые позволяют обойти ProZorro без больших проблем. «Самая простая фишка, которой очень часто пользуются, – к примеру, объявляется тендер, и в его условиях забиваются самые невероятные требования. Автоматически любая компания выбывает из тендера, так как такие условия невыполнимы. Потом эти требования убираются, «их человек» вводит заявку и все. ProZorro не помогло», – рассказал экономист.

Кто хозяин статистики ProZorro


Отчет Счетной палаты интересен еще и тем, что в нем есть занимательные подробности о правовом статусе ProZorro. 28 декабря 2015 г., сразу после принятия закона «О публичных закупках», между «Трансперенси Интернешнл Украина» и ГП «Зовнішторгвидав» был заключен Договор А о предоставлении неисключительной лицензии на программное обеспечение и передаче прав на товарную марку. «Однако в Договоре A любые реквизиты лицензии, которая была передана по нему, отсутствуют. На запрос проверяющих такая лицензия также предоставлена не была», – сообщает Счетная палата.

По ее информации, вся база данных информационно-телекоммуникационной системы ProZorro сохраняется на платформе Аmazon.com (США). При этом любые юридические права или обязательства по хранению информации на этой платформе у ГП «Прозорро» отсутствуют и сегодня принадлежат «Трансперенси Интернешнл Украина».

ИТС ProZorro является собственностью «Трансперенси Интернешнл Украина» и не передана ни госпредприятию, ни государству в целом. Модуль аналитики Bi ProZorro размещен не по доменному адресу prozorro.gov.ua, который принадлежит государству, а по доменному адресу bi.prozorro.org, который пребывает в собственности «Трансперенси Интернешнл Украина».



«Таким образом, подтвердить или опровергнуть информацию, которая имеется и рассчитывается на сайте общественной организации, и апеллировать цифрами по экономии государственных средств при применении электронной системы закупок, по мнению Счетной палаты, некорректно», – говорится в отчете. Эта информация не может считаться достоверной, правдивой и объективной, поскольку государство в лице МЭРТ не имеет реальной возможности ее проверить и проконтролировать.

Но все же, при всех недостатках системы ProZorro от нее есть одна несомненная польза. Украинцы получили урок, что нет смысла надеяться на какую-то хитроумную систему, которая якобы способна напугать коррупционеров. Пока коррупционеров не будут сажать пачками, коррупция не прекратится, а всякие электронные страшилки разве что сделают ее еще более изощренной.


15 квітня 2017

Перед майскими праздниками сельские головы поговорят с гражданами о лесных пожарах


В пятницу, 14 апреля, в режиме видеоконференции состоялось заседание Государственной комиссии по вопросам техногенно-экологической безопасности и чрезвычайных ситуаций при участии председателей региональных комиссий.

Перед началом заседания председатель Полтавской ОГА Валерий Головко спросил о ситуации с пожарами в Полтавской области и путях их избежания:

«История пожаров не нова. Когда их больше, когда меньше, или из-за тепла, или кто-то на дачу поехал. Но ситуация не меняется кардинально. Нужно принимать решения, которые бы предупредили возникновение пожаров».

Валерий Головко призвал граждан следить за своими земельными участками. Фото пресс-службы Полтавской ОГА

В этом году наблюдается незначительное увеличение пожаров. Главной причиной считают начало дачного сезона. Люди на своих земельных участок сжигают старую траву, но без присмотра этот процесс перерастает в пожар.

Люди хотят дешёвым и быстрым путём подготовить земли к использованию, поэтому поджигают траву, что в некоторых случаях приводит к пожарам, — объяснил директор Департамента агропромышленного развития Полтавской ОГА Сергей Фролов. — Возможно, надо вносить предложения об усилении ответственности и увеличении штрафа».

Валерий Головко отметил, если человек владеет земельным участком, он должен отвечать за безопасность на нём.

Директор Департамента экологии и природных ресурсов Игорь Поддубный предложил закреплять лесополосы за пользователями земли, чтобы повысить уровень наблюдения и безопасности участков.

Участники видеоконференции в Полтавской области. Фото пресс-службы Полтавской ОГА

Во время видеоконференции рассмотрели вопрос о мерах по предотвращению и противодействию массовым пожарам лесов, торфяников и сельскохозяйственных угодий в летний период.

Председатель Государственной службы по чрезвычайным ситуациям Николай Чечёткин доложил, что в прошлом году удалось уменьшить количество лесных пожаров в 2,5 раза, а пожаров на торфяниках — в 2 раза:

«Положительная тенденция по уменьшению пожаров была достигнута, благодаря своевременно предпринятым профилактическим мерам, проведением ежедневного жёсткого мониторинга пожарной обстановки и оперативного реагирования департаментов».

Заседание Государственной комиссии по вопросам ТЭБ и ЧС. Фото пресс-службы Полтавской ОГА

По инициативе Государственной службы по чрезвычайным ситуациям введён новый подход к противодействию пожаров в экосистемах, который подтвердил свою эффективность.

«На Гончаровском городском полигоне в Черниговской области удалось ликвидировать серьёзное возгорание. Только благодаря комплексному привлечению иностранной техники, нам удалось ликвидировать пожар в 20 гектаров», — рассказал Николай Чечёткин.

Также он призвал местные органы власти провести серьёзную беседу с сельскими головами в преддверии майских праздников. Ведь люди будут отдыхать в лесу и разводить костры, которые могут вызвать пожар.

«Нужно серьёзно поработать с председателями поселковых советов, с руководителями территориальных общин и общественными активистами, чтобы они провели обходы и напомнили людям правила обращения с огнём и возможные последствия. Разъяснили ответственность за сжигание растительности и мусора. Это позволит вовремя предупреждать пожары», — отметил председатель ГСЧС.

Сергей Фролов предложил повысить уровень ответственность за пожары. Фото пресс-службы Полтавской ОГА

Напоследок руководство комиссии предложило областям, которые имеют перевыполнение по бюджету закупить дополнительную технику повышенной проходимости.


По информации пресс-службы Полтавской ОГА