А у нас на Колыме - С помощью космического мониторинга ведется контроль за состоянием лесов Колымы

Сегодня, 13:00



МАГАДАН. КОЛЫМА-ИНФОРМ. Вопрос о противопожарных мероприятиях в регионе во время эфира на «Авторадио – Магадан» задали губернатору Колымы

Во время прямого эфира на радиостанции «Авторадио – Магадан» губернатор Колымы ответил на вопрос о противопожарных мероприятиях на территории. Эта проблема пока не стоит на повестке дня, но правительство Магаданской области проводит профилактические мероприятия.

«Я хочу призвать жителей столицы Колымы, Магаданской области соблюдать осторожность во время пребывания на природе с точки зрения пожарной безопасности. Лесные пожары наносят невосполнимый ущерб хрупкой северной природе и материальному благосостоянию наших земляков, предприятиям, чьи постройки или иное движимое, или недвижимое имущество может пострадать в таком ЧП», - обратился к радиослушателям губернатор.

Он добавил, что все региональные спасательные службы находятся в полной готовности к подобного рода ЧП, в том числе и организация «Авиалесоохрана».

«С помощью космического мониторинга ведется контроль за состоянием лесов Колымы. Каждый сигнал, который поступает к нам в режиме онлайн, так называемые «точки» означают, что там что-то не в порядке. Они сразу же подвергаются серьезной проверке, с тем чтобы локализовать возможные проблемы, которые в этот период могут возникнуть», - пояснил губернатор Магаданской области.
Для работы с системой космического мониторинга оборудовано 33 рабочих места. ФБУ «Колымское УГМС» регулярно предоставляет метеорологические данные для прогнозирования лесопожарной обстановки и планирования полетов воздушных судов.

В соответствии с государственным заданием непосредственно охрану лесов от пожаров осуществляет подведомственное департаменту лесного хозяйства Магаданской области специализированное Магаданское государственное бюджетное учреждение «Северо-Восточная база авиационной и наземной охраны лесов» (МОГБУ «Авиалесоохрана»), в состав которого входят четыре авиаотделения и девять пожарно- химических станций второго типа. Общая площадь земель лесного фонда Магаданской области составляет 44,6 млн. га.

http://www.kolyma.ru/index.php?newsid=67054

Далі...

Карпаты проигрывают. О реформах для спасения украинского леса.

Лысеющие Карпаты – приметы катастрофы украинского лесного хозяйства.

Но, фуры с кругляком из южных областей – не ее причина.

Завтра, в четверг, 27 апреля состоится круглый стол «Регуляторная чаща: Лес товар или ресурс?». Мы будем говорить с регуляторами и участниками рынка и презентуем аналитическое исследование проблематики и возможных путей ее решения. Подробности на сайте BRDO, присоединяйтесь.

Украинское законодательство, регулирующее рынок древесины, давно устарело. Большинство норм утверждено в 90-е, в том числе Лесной кодекс. Десять из 44 законодательных актов неактуальны, а шесть вообще вне существующего правового поля.

Можно ли с таким несовершенным инструментом эффективно управлять лесным хозяйством? Увы, нет. Более того, устаревшее законодательство не позволяет рынку развиваться и создает коррупционные риски.

Пора признать, что мораторий на экспорт леса отнюдь не панацея.

Этот инструмент, согласно норм ВТО, применяется только в случае угрозы национальной безопасности или для целей сохранения природных ресурсов. Насколько его применение было эффективно в Украине? Что получило государство от моратория – доход или издержки, каков их размер. Достигнут ли эффект перераспределения между внутренними производителями? Деревообработка утверждала, что мораторий позволит эффективно привлекать инвестиции и создать качественно новые производства. Но почему-то их число не растет.

Мораторий в целом дает сильный эффект защиты для внутреннего производителя, и при этом нивелирует издержки производителя, увеличившиеся по другим экономическим причинам. Но главный момент – это эффект потребителя.

Самый большой потребитель — деревообрабатывающая промышленность. Сколько древесины она потребляет, какой именно? Как повлияет доступ к ресурсу на рост отрасли в течении пяти лет?.

На эти вопросы, а также влияние на них моратория ответа нет! Попросту нет цифр, о каком анализе и прогнозе может идти речь? А ведь это основа для принятия любых решений.

Расхождения есть даже по статистике деловой древесины. Наши и европейские цифры не совпадают. За 2015-й, когда впервые был введен мораторий на вывоз леса кругляка, украинская сторона декларировала значительные большие данные экспорта топливной древесины (дров), чем Европа. А вот экспорт необработанных лесоматериалов – ниже данных европейской статистики. Причем разница между дровами и деловой древесиной – те же 0,55 млн. куб, только по нашим данным, мы больше экспортировали дров, а по данным ЕС – деловой древесины… Это и есть серый экспорт.

И проблемы, снова подчеркну, именно в законодательной базе, которая имеет «дыры» в ключевых, стратегических местах.

Нет определенности, когда лес становится товаром. Отсутствуют единые подходы определения «необработанная древесина», «дрова топливные», «деревья лесные» и т.п. Из ста товарных позиции у 50% нет точных определений!

Не ведется учет лесов и их рационального использования. Именно неопределенностью леса как товара можно пояснить растущие убытки от незаконных рубок леса.

По сравнению с 2011-м ущерб увеличился на 77,5%, с 49 до 87 млн. грн. При лишь 5-7% дел по такому браконьерству рассматриваются правоохранительными органами. Чаще всего они до суда даже не доходят, в связи с невозможностью доказать состав преступления. За весь 2016-й год по всей Украине по незаконным рубкам как админнарушениям было направлено в суд аж 15 дел. Из них семь были возвращены по причине неправильно составленного протокола, восемь было рассмотрено. Но ни по одному делу не было привлечено к админответственности ни одного человека! А в 2015-м по результатам рассмотренных дел было начислены штрафные санкции аж на 185 грн. Как уголовные преступления такие рубки вообще не рассматриваются, ведь в Уголовном кодексе в статьях о незаконных рубках нет определения размера существенного ущерба. Данная проблема требует скорейшего принятия законодательных изменений, безответственность будет лишь увеличивать рост незаконных рубок.

Механизмы реализации древесины остаются непрозрачными. Ситуация усугубляется дефицитом бюджетного финансирования восстановления лесов и его охраны. При этом ежегодно лесные хозяйства пополняют бюджеты всех уровней на 3,2 млрд.грн. Однако суммы, выделяемые из госбюджета на восстановление фондов, постоянно уменьшаются. Так, в 2015-м было выделено около 53%, в 2016 этот показатель значительно снизился до 8,5% запрашиваемого, в бюджете 2017-го и того меньше, около 5%.

Эксперты BRDO провели аналитическое исследование законодательного поля лесного хозяйства и представили его в формате Зеленой Книги.

Мы начали он-лайн консультации по проблемам лесного хозяйства. После встреч и круглых столов с экспертами и практиками, полученные предложения станут основой законопроектов. Жизненно важно создать всеобщую систему электронного учета древесины, усовершенствовать торговлю. Также необходимо внести изменения в Лесной и Уголовный кодексы. Цель – найти гармоничный баланс между социальными, экономическими и экологическими функциям отечественных лесов.

21:21 | 26.04.2017
Главная / Колонки / Кодекс
Мартынюк В. "Яремча.Карпаты." Акварель

Автор

АНДРЕЙ ЗАБЛОЦКИЙ
член Ассоциации юристов Украины, эксперт офиса эффективного регулирования «BRDO», советник Sayenko Kharenko

https://www.business.ua/kodeks/karpaty_proigryvayut_o_reformakh_dlya_spaseniya_ukrainskogo_lesa-574379/

Далі...

На Кіровоградщині з початку року створили понад 370 га лісу

КРОПИВНИЦЬКИЙ. 27 квітня. УНН-Центр. За I квартал 2017 року на Кіровоградщині створили 372 га лісових культур. Про це повідомили у Кіровоградському ОУЛМГ, пише УНН-Центр.

Крім того, доповнення лісових культур проведено на площі 210 га, у тому числі нові ліси - 53 га.

Додамо, що у 2017 році загалом планується сторити 245 га нових лісів.

Далі...

Поблизу Тернополя горіли лісові насадження (ФОТО)

У селі Романівка Тернопільського району горіла суха трава та підстилки смуги лісових насаджень площею 0.03 гектарів.

Про це повідомляє Управління ДСНС в Тернопільській області.

Пожежа трапилася вчора, 25 квітня, близько третьої години дня

Причина виникнення пожежі та матеріальні збитки встановлюються.

Квітень 26, 2017 http://strichka.com/item/63315403

Далі...

ЗРУБАТИ НЕ МОЖНА ЗАЛИШИТИ: ШКІДНИКА ЛІСІВ НА ВОЛИНІ ЗУПИНИТЬ ТІЛЬКИ СОКИРА?

Майже 6200 гектарів лісу на Волині приречені на смерть. Адже заражені нещадним шкідником – верхівковим короїдом, який не дає дереву шансу на виживання. Єдина панацея – вирубати хворий ліс, аби убезпечити здорові сосни. Утім, поки вбивця волинських лісів атакує з усією силою, єдину дієву зброю проти нього лісівникам брати у руки – зась. Суцільні санітарні рубки – під забороною.



Проблему масового знищення лісів області верхівковим короїдом лісівники вкотре озвучили під час семінару-наради учора, 25 квітня. Аби наочно показати, що проблема нагальна, екологів, журналістів та депутатів повезли до лісу.

До слова, виїзний семінар організовували і минулоріч. Утім, якщо тоді мова йшла про 1300 гектарів ураженого цим шкідником лісу, то нині маємо вже 6190 гектарів. Щоправда, поки короїд руйнує ліс ледь не зі швидкістю світла, у бік лісівників від обранців волинської громади, активістів та журналістів лунають заяви про зловживання та необхідність заборонити будь-які рубки. Тож, глянути в очі ворогові лісу та зрозуміти, що пора об’єднатися починати війну, запросили у декілька лісгоспів – Колківське, Городоцьке та Маневицьке.



Звідки «лапи ростуть»

Верхівковий короїд – лідер серед шкідників лісу. Він починає заселяти верхню частину сосни, а згодом – і весь стовбур. Комаха «відпрацьовує» деревину під корою, і через закупорку потоків вологи дерево починає всихати. До того ж, верхівковий короїд поселяється на сосні не сам. Він приносить із собою хворобу – гриби офіостоми. Вони створюють так звану синяву, що швидко поширюється на весь стовбур. Таке дерево – невиліковно хворе, а використати його можуть хіба що на дрова. Найстрашніше ж, що верхівковий короїд повністю знищує здорове дерево приблизно за місяць-півтора.











Аби ґрунтовно дослідити проблему всихання лісів, Волинське обласне управління лісового та мисливського господарства залучило науковців. Старший співробітник Поліського філіалу Українського науково–дослідного інституту лісового господарства та агролісомеліорації імені В. Г. Висоцького Василь Бородавка розповів, що аналогічна проблема дуже гостро звучить і у Житомирській, Київській, Черкаській та Рівненській областях. Не оминула вона й Європу, де вже мають досвід боротьби із шкідником.

«Але там (у Європі - ВІП) лісівнику не потрібно мати для цього, масу дозволів. Лісівник зобов’язаний йти попереду шкідника», – зауважив Бородавка. На його переконання, суттєве збільшення популяції шкідників зумовлене, насамперед, масовим ослабленням деревостанів через кліматичні зміни та порушення водного живлення лісів.

Раніше, за словами Бородавки, такі шкідники теж були. Але сосни «відбивалися» від вбивць власною смолою. Наразі ж напад настільки концентрований та агресивний, що своїми силами дерева короїда не долають. Адже на одному дереві налічують від 5 до 15 тисяч особин верхівкового короїда. Найчастіше ж комахи вражають дерева, віком від 40 років.

Для прикладу, на ділянці площею 5,1 гектара у Колківському лісництві 4,4 гектара – вже уражені. У цих дерев – сухі крони і поруділа, поїдена кора. Усередині ж стовбур дерева на верхівці повністю синій, трохи нижче – діаметр синього кола менший, а нижня частина дерева ще здорова. Тож якщо аналізувати зруб лише за пеньком, то можна подумати, що зрізали цілком здорове дерево.



Сподіватися, що вбивцю лісів здолає природа – не варто

На жаль, науковці певні – найближчих декілька років верхівковий короїд природним чином нікуди не зникне. Натомість, шкідник поширюватиметься ще масштабніше і вбиватиме ліси цілими масивами.



Директор державного спеціалізованого лісозахисного підприємства «Херсонлісозахист» Тетяна Касіч розповіла, що наразі, як природний метод боротьби зі шкідником та спосіб його обліку, лісівники використовують так звані феромонні пастки – міні-контейнери із феромоном (запахом), який заманює комаху у пастку. Феромон, щоправда, треба купувати закордоном. Ліцензований наразі виготовляє лише Польща.

Здебільшого такі пастки використовують для того, аби фіксувати початок та пік льоту комах-шкідників, визначити їх максимальну кількість тощо. Адже сподіватися на те, що у пастку втрапить така кількість шкідників, що загроза для лісів зникне, справа марна. До слова, феромонні пастки кріплять лише на уражені дерева. Адже у іншому випадку запах може лише приманити шкідника на здорову сосну. Усього ж чіпляють 1-2 пастки на гектар хворого лісу.





Депутатську трибуну короїд поки не гризе

Не бракувало б вчепити на уражених ділянках лісу і феромонні пастки для волинських депутатів, аби заманити їх до спільного вирішення кричущої проблеми. Наразі ж на виїзний семінар глянути в очі короїдові приїхала приблизно лише десята частина депутатського корпусу Волиньради.

Зокрема, це депутати Олег Кух і Володимир Дейна (фракція «Солідарність»), Юрій Ройко (Радикальна партія Олега Ляшка), Людмила Кирда (позафракційна), Олексій Панасюк (позафракційний), Роман Микитюк («Наш край»). Зауважимо, що усього у Волиньраді – 64 депутати. «Дякую за цей семінар. Дякую своїм колегам-депутатам, які приїхали і побачили цю проблему на власні очі. І дякую в лапках тим депутатам, які не знайшли часу і бачать цю проблему тільки з тих політичних місць, з яких вигідно», – зауважив Олег Кух і додав, що депутатам треба найперше шукати вихід із ситуації, а не використовувати її у політичних іграх, адже ціна надто висока.

Присутній під час семінару-наради начальник Держекоінспекції в області Олександр Ткачук наголосив на тому, що варто таки працювати більше у напрямку ранньої діагностики лісу. Адже лісівники для лісових насаджень мають бути, насамперед, терапевтами, а не хірургами. До того ж, він додав, що інформацію про проблему треба максимально поширити серед населення, аби показувати людям законність дій лісівників.



Зрештою, усі учасники семінару зійшлися на тому, що найефективніший та найоперативніший метод боротьби – суцільна санітарна рубка. Проте, із 1 квітня до 15 червня триває так званий «період тиші», коли вони заборонені. До того ж, такі узагалі не можна здійснювати у об’єктах природно-заповідного фонду згідно із постановою уряду. Значна ж частина уражених лісів розташована у межах заповідних територій. Тож лісівники – перед дилемою: зрубати не можна залишити. Вирішили, що негайно варто напрацювати пропозиції до уряду щодо категоричності у забороні суцільних рубок. Адже ситуація вкрай невтішна й потребує термінового вирішення. Присутні ж депутати пообіцяли лобіювати вирішення проблеми у стінах волинського «парламенту».

Іванна РУДИШИН
26.04.2017 13:00

http://vip.volyn.ua/articles/zrubaty-ne-mozhna-zalyshyty-shkidnyka-lisiv-na-volyni-zupynyt-tilky-sokyra

     
  
  
  
  
 

Далі...

У Києві запобігли контрабанді з України лісу на 2,6 млн грн

Столичні правоохоронці попередили незаконне вивезення за кордон лісу на суму $100 тис. (2,6 млн грн)

Про це повідомили в прокуратурі Києва, передає Еспресо.TV.

Зловмисники налагодили експорт лісоматеріалів за допомогою внесення до офіційних документів завідомо неправдивої інформації та з використанням підроблених документів.

При цьому контрабанда деревини здійснювалася через ДП "Херсонський морський торгівельний порт".

Під час проведення операції на пункті митного оформлення правоохоронці "накрили" партію обсягом понад 860 кубометрів лісу.

Крім того, під час обшуків було виявлено печатки понад 20 юридичних осіб, у тому числі іноземних, та близько 1 млн грн.

http://espreso.tv/news/2017/04/26/u_kyyevi_zapobigly_kontrabandi_z_ukrayiny_lisu_na_2_6_mln_grn

Далі...

Волинські ліси під загрозою. 5 канал. ВІДЕО

Ліси можуть зникнути через комах-короїдів.

Шкідники стрімко створюють свої колонії і швидкими темпами знищують здорові дерева. Феромонні пастки, які мають вберегти від короїдів хвойні, не завжди спрацьовують. Екологи та лісівники кажуть: врятувати ліс може санітарна вирубка уражених дерев. Проте до червня на неї діє заборона.

Опубликовано: 26 апр. 2017 г.

http://www.5.ua |

Далі...

Жителі закарпатського села потерпають від нещадної вирубки лісів - ТСН. ВІДЕО

Жителі закарпатського села потерпають від нещадної вирубки лісів. Захаращений ліс, варварська рубка, зруйнована ваговозами дорога. Жителі села Ворочеве страждають від безгосподарності лісників та заготовачів деревини. Сільські урядники визнають: впливу на них майже не мають.

Випуск ТСН.19:30 за 26 квітня 2017 року

Опубликовано: 26 апр. 2017 г.

Далі...

"Укравтодор" успішно опановує лісорубний бізнес?

Кілька місяців тому громада Драбівського району Черкаської області звернулась до мене стосовно наміру Служби автомобільних доріг у Черкаській області вирубати вздовж дороги Драбів-Золотоноша 1400 дерев.

Громада Драбівського району виступила категорично проти такої ініціативи, наголошуючи на тому, що ці зелені насадження не перебувають в аварійному стані, і їх знищення призведе до неможливості забезпечення снігозахисних, протиерозійних та інших функцій, які виконують ці дерева, спеціально висаджені вздовж доріг.

Я, в свою чергу, звернувся до інших відповідних структур, щоб зрозуміти сенс такого активного пожвавлення вирубки лісових насаджень вздовж автомобільних доріг по всій території України. Нагадаю, у ЗМІ ще з минулого року з’явилося багато повідомлень про подібні вирубки структурами облавтодорів на Хмельниччині, Рівненщині, Чернігівщині, Волині тощо.

В результаті, я отримав фундаментальну відповідь від в.о. голови Державного агентства автомобільних доріг України ("Укравтодору"), польського реформатора в Україні Славоміра Новака, який, чесно кажучи, шокував мене своїм загальним підходом до діяльності підзвітної йому структури.

Я був переконаний, що головне завдання "Укравтодору" – забезпечення якісного стану автомобільних доріг в Україні та організація їхнього вчасного ремонту і реконструкції. Натомість виявилося, що очільника цієї структури зовсім не дивує те, що громадськість вже неодноразово виступає проти корупційних оборудок і заробітчанства обласних структур його відомства.

Схема, яка реалізовувалась, зокрема, у Драбівському районі Черкаській області, вражає. Пояснюючи тим, що гіпотетично дерева можуть якимось чином створювати проблеми для пересування учасникам дорожнього руху, у обласного автодору виникла ідея разом з відповідною комерційною структурою зрубати "суцільним способом" усього-на-всього 1400 дерев вздовж дороги, а місцевій владі компенсувати за зрубану деревину 12 719 грн (це 9 гривень за дерево!!!).

Щоправда облавтодор запевняє, що "при умові продовження вирубки дерев" на місці видалених дерев будуть створені компенсаційні насадження, але при цьому не вказує час і умови проведення цих посадок.

Не менш цікавіша і кінцівка листа очільника "Укравтодору", яка слово в слово повторює лист Черкаського облавтодору до Драбівської райради, і у якій йдеться про те, що якщо їм не дадуть зрубати ці 1400 дерев, то на автомобільній дорозі в межах Драбівського району Служба автомобільних доріг покладає "усю повноту відповідальності щодо забезпечення безпечних умов руху транспортних засобів, наслідків щодо травмування учасників дорожнього руху та усунення наслідків стихійних природних явищ" на Драбівську районну раду, яка виступає проти вирубки цих дерев...

Отож, сподіваюсь, що іноземець-реформатор українських доріг просто не мав часу прочитати лист, який він підписав, бо якщо він його таки прочитає, то має зупинити такі корупційні оборудки місцевих чиновників облавтодорів, які вирішили, що вигідніше не дороги ремонтувати, а ліс рубати і продавати.

Микола Томенко
Громадський та політичний діяч України, лідер Громадського руху "Рідна країна"
Все статьи автора
26 апреля 2017, 14:00

http://bk.ridna.ua/2017/04/26/mykola-tomenko-ukravtodor-uspishno-opanovuje-lisorubnyj-biznes/
https://www.obozrevatel.com/politics/14275-ukravtodor-uspishno-opanovue-lisorubnij-biznes.htm

Далі...

На дипломі написано "за участь"

Автори "Українського лісовода" - найкрутіші

26/04/2017



Буду нескромним. Це піде на користь справам, які підтримую своїми статтями.

На дипломі написано "за участь". Але правильно буде "за перемогу". Саме мені дістався перший приз. Відправляючи у жовтні 2016 матеріали на оонівський конкурс, обіцяв собі, що у разі перемоги перерахую преміальні гроші у ФОНД Дианы Макаровой. Оце перед Великоднем так і зробив.

Якщо чесно, то постійні читачі (зараз працюю в газеті "Урядовий кур'єр", до того - в "Селянській правді від Івана Бокого", "Столиці", "Зеленому світі", друкувався й у інших виданнях) і практикуючі екологісти зі стажем і так знають хто чого вартий, і без цих відзнак. Але такі дипломи бувають корисні, коли доводиться десь "давити авторитетом" у зовнішніх дискусіях.

P.S. Коли на ГЕФівському воркшопі у Львові на початку березня під час сесії знайомств я представив себе як "the best environmental Ukrainian journalist" - усі заржали, думали що жартую. Доля жарту і агресивного піару, канєшно, у моїх словах була :).

P.P.S. з 17 цілей сталого розвитку ООН понад третини - екологічні, у т.ч. збереження екососистем суші, морських екосистем, боротьба зі змінами клімату тощо. Саме про все це переважно і пишу - заходьте на мій блог http://pryroda.in.ua/lystopad/ та на блог "Друзі лісу" http://pryroda.in.ua/lis/

А першодруки - читайте наразі на УК, ось, наприклад: https://www.ukurier.gov.ua/uk/articles/hto-vimostit-stezhku-na-goverlu/

Олег Листопад 

http://www.lesovod.org.ua/node/33360

СКАРБИ

Хто вимостить стежку на Говерлу?

Високогірні ліси над Прутом треба невідкладно заповідати


На Говерлі ще лежить сніг. Але трохи сонячних днів — і сотні туристів потягнуться до південних воріт Карпатського національного природного парку з палким бажанням підкорити найвищу вершину України. Поки що відмови не отримав ніхто, але… Науковці підрахували, що допустиме навантаження на прикарпатський схил Говерли — 250 осіб на день. Якщо пропустити більше, ліс і полонину просто витопчуть. Охорона Говерлянського природоохоронного науково-дослідного відділення парку з жахом згадує часи масових, по п’ять-сім тисяч на день, набігів на гору прибічників однієї з політичних сил. Зламані кущі й гілки дерев, гори сміття, обірвані квіти.

Проте за умови дотримання певних правил пропускну спроможність маршруту, зокрема якщо вимостити основну стежку, можна значно збільшити. Треба лише знайти мецената, який обладнає перші сотню-дві метрів, а далі залучити до підйому каміння туристів: бери фарбу, пиши на каменюці ім’я і матимеш персональний шматочок дороги на Говерлу. Щоправда, задля естетики камінчики доведеться класти написами донизу.

Неконтрольований потік туристів може безповоротно знищити природу найвищої вершини України. Фото з сайту inspired.com.ua

Не кажіть потім, що не знали

Бути хранителями Говерли — важлива, але не найголовніша місія Карпатського НПП. Територія парку — як велетенське корито, на дні якого протікає Прут і живуть люди. Його борти — це вкриті лісами гори. Коли йдуть дощі, то ліси істотно зменшують швидкість води, яка падає з висоти, і розтягують у часі наповнення долини Пруту. Науковці кажуть, що ці ліси водозахисні й мають високі протипаводкові властивості. Тож парк оберігає спокій не лише 23 тисяч громадян, які живуть на його території, й численних туристів, а й сотень тисяч людей на берегах Пруту нижче за течією.

«А як же лисі схили, які я бачив на власні очі?» — суворо насупить брови хтось із тих, хто побував на Яремчанщині (у Яремчому розташовано штаб-квартиру парку). Є таке, але парк тут ні до чого. У його межі входять нижні й середні висоти. А вкриті лісом верхи, які тягнуться до самих полонин, були і залишаються у віданні лісгоспів. Лісівники ведуть там і вибіркові, й суцільні («лисі») рубки. З усіма небезпечними паводковими й іншими наслідками для довкілля й людей. Та ще й везуть зрубане лісовозами територією парку, що теж не покращує ні стану заповідних лісів, ні стану доріг, ні ставлення до парку населення і туристів, які не дуже розбираються, хто, навіщо і за що.

Логіка — і природоохоронна, й економічна, й сама по собі — підказує передати верхові ліси від державних лісгоспів державному ж національному парку. Підготовчу роботу до цього екологи вже розпочали. Щоправда, лісники категорично проти поки що.

Позиція більшості можновладців не визначена. Гадаю, що як укотре Прут вийде з берегів і наробить лиха, визначеність з’явиться, але навіщо чекати? І не кажіть, панове, потім, що не знали.

Там, де пеньки, туристів не чекай

А що місцеві громади? На загал вони за парк, за збереження лісів та їх заповідання. Адже у Яремчому, Микуличині, Татарові, Поляниці, Ворохті люди навчилися добре заробляти на наданні туристських послуг. А турист хоче бачити ліс, а не пеньки. Та є одне «але». Розширення території Карпатського парку і новий указ Президента, згідно з яким усі розширення проводять, люди підтримають з більшим бажанням, якщо буде нарешті виконано указ старий.

Наприкінці своєї каденції Віктор Ющенко підписав указ «Про розширення території Карпатського національного природного парку», за яким парк мав поступитися тисячею безлісих гектарів своєї території, отримавши трохи більшу ділянку цінних смерек і ялиць. Тисяча, яку мав віддати парк, — це не просто обведене циркулем коло або накреслений на мапі квадрат. Це надскладна мозаїка з понад 600 шматочків вигадливої конфігурації, розкиданих навколо шести місцевих рад, розташованих на території парку.

«Розуміємо, наскільки важливо виконати указ, — каже заступник директора парку Олександр Киселюк. — Я місцевий і добре знаю історію цього питання. Створюючи у 1980 році Карпатський НПП, йому передали землі трьох лісокомбінатів разом з ділянками, які формально хоч і належали цим державним лісопідприємствам, але фактично їх ще з часів панування на Яремчанщині Польщі використовували місцеві жителі як пасовиська, сіножаті, городи. На багатьох з тих ділянок уже тоді стояли хати і господарчі споруди селян.

Відповідальна в очах людей за цю несправедливість держава, а точніше, державна установа Карпатський НПП. Передавши ці території до земель запасу сільських, селищних і міської рад, ми знімемо соціальну напругу, відчутно поліпшимо стосунки з місцевим населенням. А вже ради нехай вирішують, де, скільки, чого і кому з громадян належить, нехай займаються виготовленням правовстановлюючих документів тощо».

Парк згоден передати ці території, провів титанічну роботу з узгодження що, де, якій раді і на якій площі передаватиметься. І неодноразово звертався до верхніх ешелонів влади з проханням таку передачу організувати в законний спосіб. Рух починався, та постійна зміна посадовців, урядів не дають змоги довести його до переможного кінця.

Здолайте Сізіфову гору!

Спроби виконати указ нагадують зусилля Сізіфа закотити на гору важелезний камінь. Але наше життя — не міф, кожен з чиновників має чіткі обов’язки, а кожен політик — зобов’язання перед виборцями. А ще є правонаступність влади. Не встиг довести важливу державну справу до кінця той чи той посадовець — має довершити наступник.

Хоч треба визнати, що нині завдання ускладнилася. «З набуттям чинності закону про Державний земельний кадастр, зі створенням електронної кадастрової карти процес вилучення земель, та ще й такої складної конфігурації, без додаткового землевпорядкування не можливий», — вважає головний природознавець заповідника Ігор Купчак. Новий закон визначає Держземкадастр як єдину державну геоінформаційну систему відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їхнє цільове призначення, обмеження в використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їхню оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами. Відомості кадастру вносять у публічну кадастрову карту. Карпатський національний природний парк вже є на цій карті, але межі ділянок, які передаватимуть, ще треба ретельно уточнювати.

«Щоб зняти спірні питання, слід провести землевпорядкування, винести межі парку в натуру (позначити на місцевості) та внести ці відомості до Державного земельного кадастру та Реєстру прав, — додає Ігор Купчак. — Це недешево, але як для такої державної справи — і недорого. Потрібна сума — орієнтовно 10 мільйонів гривень».

Запити на фінансування таких робіт парк уже не раз подавав. Звернувся з таким проханням і цього року. Зможе це вирішити самотужки Мінприроди — чудово. Потрібне рішення Кабміну — трохи довше і складніше, але теж непогано. Не важливо, звідки і хто надасть гроші, важливо зміцнити авторитет держави в цьому гірському регіоні, посилити ключову тамтешню державну установу — Карпатський національний природний парк, розпочати роботу зі зміцнення протипаводкової системи в долині Пруту, а саме збереження, заповідання високогірних лісів у його долині.

КОМПЕТЕНТНО

«Це питання національного масштабу»

Сергій КУБАХ,
експерт проекту технічної допомоги Світового банку
«Сприяння реформі лісового сектору в Україні»:



— Приклад Карпатського національного парку показовий, адже маємо десятки НПП, у яких проблеми з організацією їхньої території та визначенням меж і оформленням прав на земельні ділянки. Це питання національного масштабу, вирішувати яке слід через окрему державну програму за підтримки міжнародних донорів. Зиск від цього був би й екологічний, і соціально-економічний, особливо для місцевих територіальних громад в умовах децентралізації. І це стосується не тільки оформлення селянських наділів, розвитку туризму та санаторно-курортного лікування, а й інших аспектів сільського розвитку. Наприклад, використання сусідства з парками як бренда якості продуктів харчування місцевих фермерів, створення кооперативів місцевих жителів для збирання ягід, грибів, їхнього збуту тощо. Усе це треба починати з визначення меж, організації території національного парку та врегулювання земельних відносин.

Щодо ситуації, яка склалася з реалізацією указу Президента України № 215. Попри те, що він має назву «Про розширення території…», насправді йдеться про своєрідний обмін. Планували вилучити частину земель з постійного користування державного підприємства «Делятинське лісове господарство» і надати їх у постійне користування Карпатському парку. Натомість майже таку саму площу земель вилучили з Карпатського парку для їх подальшого надання громадянам. Усе це роблять за проектами землеустрою, які треба розробити 

Джерело

Далі...