Польза лесным экосистемам от «вредителей» леса - Борейко

Каждый вид, в том числе виды-«вредители», занимает свое положение в круговороте веществ и является носителем уникальной генетической информации.

Гусеницы некоторых бабочек, весной объедая листья и хвою лесных деревьев, способствуют более равномерному отложению опада, а поступления испражнений насекомых способствует подкормке растений (Роль, 2011). В среднем на каждый гектар леса приходится 500 грамм птиц, 3-4 кг грызунов, 15 кг крупных млекопитающих и до 300 кг насекомых. В отдельные годы масса некоторых бабочек возрастает до 600 кг на 1 гектар (Роль, 2011). Вся эта масса «вредителей» леса, попадая в почву, превращается в плодородный гумус (Роль, 2011). Многие вредители, поедая листья, хвою, стебли, еще и являются опылителями этих растений, что также нельзя сбрасывать со счетов.

Т.Д. Жданова пишет: – «Например, распространено мнение, что насекомые, повреждающие деревья в лесу или культурные растения, наносят им вред. Но ведь одно из предназначений растений – потребление их в пищу, то есть участие в пищевой цепи. Поэтому деревья образуют больше листьев, чем необходимо. Примерно каждый четвертый лист на дереве является запасным, чтобы существовала возможность питания фитофагов. Во многих случаях незначительные повреждения не только не вредят растению, но и стимулируют его рост, повышая продуктивность. Поэтому фитофаги способны увеличить урожай, естественно, при оптимальной их численности. Это говорит о том, что в наследственной программе развития растений заложены потери некоторой его части. А генетическая программа фитофагов обеспечивает их таким организмом и поведением, которое позволяет употреблять растения в пишу. Все предусмотрено и целесообразно.

Каждый гектар широколиственного леса обычно заселяют гусеницы, масса которых 200- 300 кг. В тех лесах, где гусениц, сочтя вредителями, полностью уничтожили ядохимикатами, листва оставалась невредимой. Но осенью покрываемый ею слой почвы был настолько толстым, что его не успевали перерабатывать ни дождевые черви, ни другие почвенные организмы. Эта лесная подстилка из года в год становилась все более мощной, в результате чего между почвой и воздухом произошло изменение газового и водного обмена. Корни стали понемногу отмирать, и у деревьев появились сухие вершины. Упавшие семена не добирались до земли, чтобы прорости, поэтому прекратилось возобновление леса – он «умирал стоя». В тех лесах, где гусениц не трогали, к началу лета они съедали часть листвы. Появившаяся к середине леса не очень густая листва осенью давала умеренную массу опада. К весне он отлично успевал перегнить, увеличивая количество органических веществ в почве под деревьями. К этому еще добавилась солидная порция удобрений от жизнедеятельности гусениц – более 200 кг их экскрементов на гектар леса! И это все не парадокс природы, а «мудрость» механизма экологического равновесия» (Жданова, 2010).

Даже при массовом размножении «вредителей» растений результат не всегда бывает отрицательным. Так, в период одновременного появления огромного количества гусениц дубовой листовертки дубы к концу мая могут оказаться без листьев. Но эти деревья не погибают и через некоторое время дают новую листву. Снижается лишь годовой прирост древесины. Зато поросль, чахнущая в тени мощных деревьев, при их оголении получает к началу лета немного больше света и начинает активно развиваться. Ведь молоди дуба вырасти в тени больших дубрав практически невозможно. Кроме того, почва под дубами обильно удобряется экскрементами насекомых, весьма полезными для самих деревьев и окружающей растительности. Один гектар леса при массовом размножении гусениц получает до 400 кг таких равномерно рассеянных удобрений (Жданова, 2010).

К подобным выводам пришел и П.М. Рафес. Кроме того, по его мнению, растительноядные насекомые леса (или «вредители») имеют огромное экологическое значение еще и потому, что осуществляют круговорот веществ и энергии в лесу, улучшают почвенные условия (повышая содержание азота за счет экскрементов насекомых при массовых размножениях). Автор глубоко убежден, что «нельзя рекомендовать «просто» изъять из биогеоценоза какую-либо «вредную» популяцию» (Рафес, 1968).

«Вредители» леса являются санитарами леса, поедая только больные, слабые деревья.

Нашествие лесных насекомых – вредителей, также как лесные пожары, представляют собой топливо для огня эволюции. Они способствуют эволюции лесных экосистем, формированию новых видов дикой флоры и фауны и жизненно необходимы для леса.

Что же касается так называемых «вредителей» леса, то этот термин вообще надуман, так как все они издавна сосуществовали с лесом, не нанося ему никакого серьезного ущерба.

Пример Станично-Луганского отделения Луганского заповедника

Станично-Луганское отделение, занимающее площадь около 500 га, находится в пойме реки Северский Донец и охраняет пойменные леса. Никаких санитарных и иных рубок там не производится вот уже несколько десятилетий, практически с момента организации филиала. И, несмотря на это, деревья заповедника не погибли от пожаров, насекомых вредителей или корковой губки.

Старые деревья падают, разлагаются, на смену им вырастают молодые. Поэтому лес заповедника представляет дикий, первозданный участок свободной природы.

И все это объясняется тем, что Станично-Луганский филиал входит в Луганский заповедник, который официально считается степным заповедником. Поэтому в штате данного филиала совсем нет лесников, которые бы раздували миф об угрозе насекомых-«вредителей» и под видом санитарных рубок губили бы заповедный лес.

Пример Станично-Луганского филиала красноречиво доказывает, что лес сам, без влияния человека, способен себя прекрасно защитить от насекомых-«вредителей» и процветает.

Пример Каневского заповедника

В Каневском заповеднике в 2000-2004 гг. наблюдалась массовая вспышка известного насекомого-«вредителя» леса зимней пяденицы (Баколина, 2005). Однако для борьбы с ней заповедник не предпринимал никаких мер. Как считают исследователи, вспышка зимней пяденицы в целом положительно отразилась на лесных экосистемах заповедника – ускорились процессы старения и развала вековых грабовых насаждений, что позитивно повлияло на рост и развитие подроста, а также на травяной ярус (Баколина, 2005).

Пример Полесского заповедника

На участках абсолютной заповедности, которые существуют в Полесском заповеднике с 1970-х годов (где нет никакой лесохозяйственной деятельности) лесные пожары, вспышки вредителей леса и грибковые заболевания за последние 10-15 лет не зафиксированы (Бумар, Попович, 2001).

Пример польского Беловежского национального парка

В западной части Беловежского национального парка (Польша) уже столетие не проводятся ни какие санитарные рубки и расчистка леса от захламленности. Тем не менее, лес находится в прекрасном состоянии и никакие насекомые-«вредители» его не уничтожают. Пример Беловежской пущи убедительно свидетельствует, что лес может прекрасно жить без лесников (Гутовски и др., 2003).

Пример немецкого национального парка Баварский лес

В нацпарке Баварский лес появился короед. Но санитарные рубки не проводились. В результате короед поел много деревьев, но потом началось природное восстановление леса. В соседней Чехии к НПП Баварский лес примыкает на границе НПП Шумава. Там проводятся санитарные рубки. В результате там биоразнообразия меньше, и лес сам не восстанавливается (Pawlaczyk, 2000).

Подробнее о вреде санитарных рубок- – в новой книге Вл.Борейко и И.Парникозы “Критика регуляционных мероприятий на территориях строгого природоохранного режима ( категория 1-А МСОП / IUCN)”, 2017, КЭКЦ, Киев, 208 стр. http://ecoethics.ru/wp-content/uploads/2017/02/int_regulacia_2017.pdf

Пресс-служба КЭКЦ

В.Борейко, И. Парникоза

http://ecoethics.ru/polza-ot-vrediteley-lesa-lesnyim-ekosistemam/

Далі...

На Волині крадій лісу помер від удару падаючого дерева

У Павлівському лісництві чоловік помер від падіння сосни, яку намагався вкрасти.

Про це повідомляють на сайті Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства.

Інцидент трапився близько 18:00 30 квітня у кварталі 61 Павлівського лісництва ДП «Володимир-Волинське ЛМГ».

Невідомі особи намагалися самовільно зрізати сосну. Внаслідок необережності один із них був травмований падаючим деревом. Лікарі швидкої, що разом із поліцією прибули на місце пригоди за викликом знайомих травмованого, зафіксували смерть чоловіка. Ним виявився 35-річний житель села Литовеж Іваничівського району.

Сьогодні, 14:15

https://ar.volyn.ua/2017/05/01/na-volyni-kradij-lisu-pomer-vid-udaru-padayuchogo-dereva/

Далі...

Управление лесного хозяйства: на Херсонщине начался период пожароопасности в лесах

Вчера, 30 апреля, в Олешковском районе три раза тушили пожар. Первое возгорание произошло на улице Восточной. Горел сухостой возле многоэтажного дома на площади 5 кв. м.

Возле села Песчановка горела сухая подстилка в лесу на площади 0,7 га. Горел лес и в районе станции «Экспресс». Там огонь объял 0,2 га.

На сайте Херсонского управления лесного и охотничьего хозяйства между тем объявлено о начале периода рисков лесных пожаров.

01.05.2017 Пн 13:14 

http://visti.ks.ua/novosti/novosti-hersona/30802-upravlenie-lesnogo-hozyaystva-na-hersonschine-nachalsya-period-pozharoopasnosti-v-lesah.html

Далі...

На Полтавщині гасили лісові пожежі

30 квітня о 12:40 рятувальникам повідомили про пожежу в лісовому масиві у селі Верхоли Полтавського району. Згоріла лісова підстилка на площі 0,05 га. Причину пожежі встановлюють.

Того ж дня о 13 годині стало відомо про пожежу лісового масиву у місті Горішні Плавні. Згоріло 0,05 га лісової підстилки. Причину пожежі з’ясовують.

Сьогодні, 10:14

Читайте також:
У Полтаві горіла вантажівка"Мазепинський" дуб в Диканьці був справжнім велетнем

http://poltava.today/uk/news/show/20704

Далі...

На Херсонщине начались лесные пожары

28 апреля в 16:06 на номер «101» поступила информация о загорании в 33-м квадрате Кардашинского лесничества Голопристанского лесоохотничьего хозяйства. Прибыв по месту вызова огнеборцы сразу приступили к тушению пожара. Всего огнем повреждены низовым пожаром 1 га сухой подстилки и 0,3 га верховой. 

На ликвидации лесного пожара было задействовано 20 человек личного состава и 5 единиц спецтехники от ГСЧС и 14 сотрудников и 4 единицы техники от лесхоза.

khersonline.net/novosti/proisshestviya/82839-na-hersonschine-nachalis-lesnye-pozhary.html

Далі...

Леса Украины приближаются к глобальному реформированию

С сопутствующими проблемами в лесной отрасли сталкивались многие страны.

Государственное агентство лесных ресурсов Украины активизировалось в работе над созданием стратегических подходов по реформированию лесной отрасли. Данная деятельность проводится в сотрудничестве с рабочей группой по реформированию лесной отрасли и международными экспертами.

Об этом сообщила и.о. председателя Гослесагентства Кристина Юшкевич во время круглого стола «Регуляторные чащи: Лес – товар или ресурс?», который состоялся 27 апреля, информирует пресс-служба Гослесагентство.

Чиновница подчеркнула, что стратегия развития отрасли будет отражена в Национальной лесной программе.

«Этот документ будет четким пошаговым планом, с определением всех сфер ответственности всех заинтересованных сторон, всех участников рынка», – уточнила глава ведомства.

И.о. председателя Гослесагентства подчеркнула, что предстоит выполнить сложную, комплексную работу, результат которой будет влиять на десятилетия вперед.

«Поэтому изменения мы должны внедрять осторожно и пошагово, понимая всю ответственность. Наш подход должен быть основательным и учитывать мнение всех стейкхолдеров (заинтересованных сторон – ред.)», – отметила чиновница.

Также Кристина Юшкевич высоко оценила проделанную работу Офиса эффективного регулирования (BRDO) по анализу нормативных актов, регулирующих деятельность отрасли.

«Было проанализировано 44 нормативно-правовых акта. Основной акцент – нужно как можно быстрее вводить полный электронный учет древесины для всех постоянных лесопользователей и ввести четкие и прозрачные правила реализации древесины», – отметила она.

Первый заместитель министра экономического развития и торговли Украины Максим Нефедов в свою очередь сообщил, что министерство заинтересовано, чтобы регуляторные правила были простыми и прозрачными.

«Минэкономразвития поддерживает общественный диалог и обсуждение, особенно важна обратная связь от общественности и бизнеса. Но результатом такого диалога должны быть конкретные управленческие решения», – отметил Максим Нефедов.

Руководитель торгово-экономического департамента Представительства ЕС в Украине Николас Бердж выразил поддержку функционированию рабочей группы по наработке направлений реформирования лесной отрасли.

Он также отметил, что лес является и естественным ресурсом, и имеет экономическую составляющую, и наша задача совместить эти два фактора.

Также Николас Бердж отметил, что мораторий является главным вопросом в отношениях Украины и Европейского Союза, но мы находимся на пути диалога, и этот круглый стол является доказательством.

Председатель Офиса эффективного регулирования Алексей Гончарук отметил, что результатом круглого стола будет выработка конкретных документов, при этом нужно находиться в постоянном диалоге, поддерживать взаимосвязь между властью и бизнесом.

Руководитель сектора «Сельское хозяйство» BRDO Андрей Заблоцкий представил Зеленую книгу «Регулирование рынка древесины» и акцентировал внимание на вопросах механизма формирования себестоимости, определения целей регулирования, нормативной базы и изменений в Лесном кодексе.

В свою очередь представитель Агентства по охране окружающей среды (Австрийская Республика) Микаэл Суттер рассказал, что Австрия уже сотрудничала с несколькими странами Центральной и Восточной Европы по проведению реформ лесного хозяйства.

«Проблемы, с которыми вы сталкиваетесь, не являются новыми, с ними сталкивались многие другие страны. Опыт показывает, что одно лесное ведомство не в состоянии самостоятельно решить все накопившиеся проблемы. Вам необходим комбинированный подход: лесоводы должны совместно работать с представителями деревообрабатывающей промышленности, а также с Министерством экономики, Министерством финансов и Министерством социальной политики. Вы все должны идти и работать вместе, чтобы реформировать лесной сектор», –резюмировал Микаэл Суттер.

30 апреля в 11:14

http://www.litsa.com.ua/show/a/35627

50% інструментів регулювання лісової галузі мають високі корупційні ризики

27-04-2017

Збитки від незаконних рубок в Україні за 5 років зросли на 77%, загалом досягнувши 300 млн грн. При цьому єдиний розмір штрафу, незалежно від обсягу такої вирубки, складає всього 170 грн. За 2016 рік до суду подано 15 справ про адміністративні правопорушення.

Це лише один з аспектів проблематики регулювання лісової галузі, яку представники влади, бізнесу, громадськості та експертних кіл обговорили 27 квітня в Києві на Круглому столі «Регуляторні хащі: ліс – товар чи ресурс?» в рамках Публічного діалогу #PROДіалог.

Офіс ефективного регулювання BRDO провів ґрунтовний аналіз проблематики галузі та презентував його у Зеленій книзі “Регулювання ринку деревини”. “50% актів, що регулюють ринок деревини, провокують високі корупційні ризики через неактуальність, а 6 з 44 актів є відверто незаконними. Нинішнє правове регулювання не здатне забезпечити облік лісів та їх використання, безсиле перед незаконними рубками, не забезпечує ефективних механізмів охорони лісу та прозорої реалізації деревини“, – відзначив керівник сектору “Сільське господарство” BRDO Андрій Заблоцький.



Відкриваючи захід, перший заступник Міністра економічного розвитку і торгівлі України Максим Нефьодов наголосив на необхідності скорішого введення електронного обліку деревини: «Найближчим часом ми плануємо запровадити державну електронну систему обліку в якості пілотного проекту на рік. Проект відповідної Постанови Кабміну вже підготовлено. Регуляторні правила мають бути ефективними, передбачуваними. Без емоцій, лише після аналізу даних з прогнозом впливу на бізнес».

Перелічені проблеми поглиблюються гострою недостатністю бюджетного фінансування галузі, що забезпечує лише на 8% від потреб. До прикладу, у Білорусі воно складає 9 дол./га, у Польщі – 17,5 дол./га, а в Україні лише 0,3 дол./га. За таких обсягів фінансування знадобиться 40 років аби досягти показника лісистості країни на рівні 20%.



При цьому в країні досі відсутня стратегія розвитку у сфері лісових відносин, що визначає пріоритетні напрямки поводження з лісом для держави та бізнесу. На першочерговості цього завдання наголосила Голова Державного агентства лісових ресурсів України Христина Юшкевич. «Сьогодні Держлісагенство, за експертної допомоги австрійських колег, робить перші кроки зі створення власної лісової політики України. Це неможливо без якісного аналізу нормативних актів, і ми дуже вдячні BRDO за експертну допомогу за цим напрямком», –зауважила пані Юшкевич.



Представник Місії ЄС в Україні Ніколас Бердж наголосив на важливості проведення регуляторної реформи: «Європа зацікавлена в стабільності та економічному розвитку України, а він можливий лише за умови ефективних регуляторних змін до законодавства, в тому числі у лісовій галузі. Спільне завдання зараз – знайти баланс між цінністю лісу як природного ресурсу для майбутніх поколінь і внеском ринку деревини в зростання економіки».



Міністерство економічного розвитку і торгівлі та Державна регуляторна служба ініціювали публічні консультації як невід’ємний елемент регуляторної реформи, щоб правила для бізнесу стали ефективними та зрозумілими, а процес їх прийняття – прозорим та відкритим. Незалежний аналітичний центр BRDO став організатором публічних консультацій та розробником аналітичних матеріалів у рамках ініціативи EU4Business\FORBIZ.



Публічний Діалог між владою та бізнесом має за мету вдосконалення державного регулювання та поліпшення бізнес-клімату в країні.

Далі...

Про досягнення лісників: 58 мільйонів податків, 273 нових робочих місць - Олександр Кватирко

Сказати, що волинським лісівникам у нинішніх «економічно-політичних» умовах працювати непросто, не сказати нічого.

Засилля інформаційного простору повідомленнями про те, що ліс вирубують нещадно, перевірки та обшуки органів прокуратури, численні заяви гро­мад­ських активістів зі звинува­ченнями – лише невелика частина того, з чим доводиться жити галузі, яка, здавалося б, нічого спільного з політикою не має, - йдеться в публікації Лісового вісника.

Разом із тим, на фоні всіх цих подій лісівники демонструють високу якість роботи: крім того, що в офі­цій­них показниках – виконання та навіть перевиконання основних лісогосподарських завдань, суттєво зрос­тає заробітна плата, створюються нові робочі місця, покращуються умови праці, що в результаті приводить до підняття престижу професії лісівника! І це при тому, що вже третій рік поспіль з Державного бюджету України на розвиток лісової галузі не виділяється жодної гривні.

Про те, як вдається поєднувати непоєдну­ване, працювати в умовах тиску та пос­тійного контролю, а також про підсумки минулого року та плани на майбутнє – в ексклюзивному інтерв’ю з начальником Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства Олександром Кватирком.

– Ви дійсно правильно зауважили. Поряд із тим негативом, який розповсюджують про лісівників, маємо й такий факт, що до нас просяться на роботу сотні людей. Хоча нічого дивного у цьому не бачу: у сільській місцевості, та й, не помилюся, коли скажу – в обласному центрі, не надто багато працедавців пропонують робоче місце із офіційною заплатою у 6-7 тисяч. А якщо є відповідна кваліфікація та навики, то наші підприємства можуть запропонувати й усі 8-10 тисяч гривень зарплати.

За три місяці цього року середня зарплата зросла майже на 500 гривень. Варто додати, що за цей же період 2017-го ми сплатили 58 мільйонів податків і зборів. Вважаю, що ми створили достойні умови праці, забезпечуємо формою, всім необхідним – працювати у галузі престижно. Інша річ, що далеко не завжди вдається знайти справді гарного фахівця чи принаймні людину, яка готова самовіддано виконувати покладені на неї обов’язки.

Загалом нам є чим пишатися: протягом цього року у наших лісогосподарських підприємствах створено 273 нових робочих місця. І наразі кількість штатних працівників налічує 3048 осіб. Комфортні умови роботи та дотримання санітарно-побутових вимог, а також безпека праці залишаються нашими першочерговими завданнями.

Уже не раз у спілкуванні з вашими колегами казав і не втомлююся повторювати: найбільша цінність лісової галузі – людина. Жодна дороговартісна техніка не здатна покращити результати роботи без її мудрого керівництва.

– Логічно, що навесні ТОП-тема – лісокультурна кампанія. Розкажіть про особливості посадки лісу-2017.

– Лісокультурна кампанія-2017 в нашій області розпочалася рано, як і весна. Зважаючи на сприятливі погодні умови, ми активно приступили до лісовідновних робіт у період, поки у ґрунті тримається волога.

Чесно кажучи, ми практично завершили посадку лісу ще до середини березня. А до середи­ни квітня в рамках лісокультурної кампанії активно проводили Всеукраїнську акцію «Майбутнє лісу у твоїх руках», залучаючи до посадки лісу громадськість, владу, учнівську молодь.
Не хочу хвалитися, але так масштабно, як цього року, акція ще не відбувалася. Нам вдалося залучити загалом понад 10 тисяч учасників, ми зібрали керівників усіх гілок влади області, силових структур, духовенство.

Більше ста працівників облдержадміністрації на чолі з головою Володимиром Гунчиком садили ліс, долучалися працівники СБУ, журналісти, учні шкіл, студенти, працівники райдержадміністрацій, райрад. Не буду зараз деталізувати, про все це багато розповідалося у ЗМІ.

Приємно, що враження у всіх лишалися позитивні.

– Цього року лісова галузь не отримала бюджетного фінансування. Взагалі. Навіть на лісовідновні роботи, про які ви говорите. Поряд із тим показники лісогосподарської діяльності не просто залишилися високими, а й зросли. Громадські активісти, окремі політики, переконують, що все це відбувається через збільшення площ вирубки…

– Стверджувати, що лісівники можуть заробляти за рахунок збільшення площ вирубки лісу, може лише той, хто ніколи не працював у галузі. Є розрахункова лісосіка, тобто документ, яким визначено площі рубок на 10 років. Корективи у нього практично вносяться лише через знищений шкідниками ліс. Але на цьому точно не заробиш. Бо ж санітарні рубки для лісистої Волині не можуть бути способом заробляння грошей.

Це ще один міф, який вигідний тим, хто з лісівника хоче зробити злодія. Бо санітарні рубки тягнуть за собою більше витрат, ніж прибутків. Дня нормальної роботи наших підприємств достатньо рубок головного користування.

Щоб зняти напругу у суспільстві до­вкола питання вирубки дерев, ми робимо все, щоб це було відкрито. Відповідно до змін у Санітарних правилах України, об’є­ми рубок погоджуються з органами міс­цевого самоврядування, пред­ставниками гро­мадських організацій. Всі матеріали є у вільному доступі на сайті.

Як іще відкритіше організувати роботу, щоб врешті зняти ці питання, чесно кажучи, поки не знає ніхто…

Варто також додати, що порівняно з європейськими країнами, Україна навіть не добирає деревини. Якщо, наприклад, у Польщі та прибалтійських країнах вирубується до 80% приросту, у нас – менше 50%.

Секрет успіху лісогосподарських підприємств не у кількості вирубаного, а в раціональності використання деревини.

– Розкажіть, як працюють лісокомплекси і куди реалізовується волинська деревина.

– На Волині працює 14 промислових комплексів. Вони щороку нарощують потужності. Зокрема у 2016-му було перероблено понад 300 тисяч кубометрів деревини, що більш як на 50 тисяч кубометрів більше, ніж за аналогічний період 2014-2015 років.

Якщо брати 3 місяці 2017 року, то із загалом заготовлених лісогосподарськими підприємствами трохи більше 300 тисяч м3 деревини на власних лісокомплексах перероблено вже майже 100 тисяч м3.

Рентабельність лісогосподарських підприємств зростає за рахунок раціонального використання лісових ресурсів. Саме тому ми боремося за безвідходне виробництво, намагаємося перетворити на гроші навіть неліквідну деревину.

У переробці деревини рентабельність і якість залежать також від впровадження новітніх технологій та сучасного обладнання. Наші підприємства витратили на нову техніку лише минулого року більше 40 млн грн. Оновлення виробничих потужностей дозволило нам підвищити ефективність використання лісосировинних ресурсів, підняти вихід переробки 1 кубометра деревини з 939 грн до 1067 грн.

– Ви не окреслили особливості та географію реалізації волинської деревини.

– Я вже зазначив, що із 300 тисяч м3 заготовленої цього року деревини майже 100 перероблено на місці. Незначна частка витрачається на власні потреби лісгоспів. Тож 200 тисяч кубометрів за цих три місяці роботи було реалізовано у круглому вигляді. То хочу зазначити, що понад 170 тисяч кубометрів деревини продано на внутрішній ринок і це переважно з аукціонів.

– Олександре Михайловичу, маю запитати вас про те, що нині цікавить усю Україну. Прокоментуйте нарешті численні та не зовсім зрозумілі повідомлення прокуратури області про обшуки в оселях керівників держлісгоспів, арешти лісопродукції, викриття діяльності загадкових офшорних фірм, що відбулося в рамках відкритих кримінальних проваджень.

– Для початку скажу лише, що такі дії в рамках кримінальних проваджень не зрозумілі і нам, лісівникам, а також багатьом волинянам. Тому напрошуються висновки, що комусь на Волині, одній із найбільш ресурсних областей, вигідно дестабілізувати ситуацію.

Ніколи не дозволяю собі бути голослівним – очевидно, дається в знаки багаторічна робота у лісовій галузі, тому буду говорити лише фактами, якими на цей час володію.

Щодо вилучення 500 кубів лісопродукції, походження якої викликало сумніви у прокуратури і про що ЗМІ писали протягом усієї осені, то Луцьким міськрайонним судом скасовано всі рішення про накладення арешту і все було повернуто у розпорядження підприємств.
В результаті слідчих дій та численних перевірок різних контролюючих органів поки не виявлено жодних порушень законодавства.

Все інше, що було озвучено, навіть коментувати не беруся. Будуть виявлені конкретні факти щодо когось із директорів – прийматимемо міри.

Мене більше турбує інше. Ми опинилися в досить неприємній ситуації, коли результати проведених нами ж перевірок та порушені за ними кримінальні провадження не доводяться до логічного завершення в частині притягнення до кримінальної відповідальності винних осіб.

Мабуть, простіше пред’явити позов у рамках господарського судочинства і стягнути понесені збитки не з винного, а безпосередньо з підприємства. На мою думку, така ситуація буде породжувати ще більше відчуття безкарності.

Не стану конкретизувати. Це озвучувалося неодноразово. Але є судові справи про визнання законним чи незаконним звільнення директора лісогосподарського підприємства, які тягнуться місяцями. Незважаючи на те, що зібрані всі матеріали справи із результатами перевірок, що чітко вказують на причини розірвання контракту.

Та все ж сподіваюся, що наші правоохоронні органи розберуться по суті щодо кожної ситуації. Хоча водночас розумію, що цей рік не буде простішим, ніж попередній.
Можу лише пожартувати з цього приводу: така ситуація нас загартовує.

Знаю, що не зовсім вичерпно відповів на ваше запитання, але вкотре наголошу: звик оперувати лише фактами. Будуть з’ясовані та конкретизовані інші деталі озвучених справ – оприлюднимо.

– Будемо чекати. А поки перейдемо до справ буденних. З інформації про виявлення крадіжок лісу очевидно, що створення у квітні минулого року мобільних рейдових бригад як підсилення лісової охорони було правильним рішенням.

– Важливе запитання. Коли ми створювали мобільні групи, сумнівів було чимало. По-перше, такого досвіду досі немає в Україні. По-друге, ми розуміли, що це витрати, які можуть себе не виправдати. Але нещодавно підбивши підсумки роботи за рік, були приємно вражені. 70% виявлених порушень у 2016 році зроблені саме працівниками рейдових груп.

Звісно, не можна стверджувати, що всі 20 груп оперативного реагування спрацьовують на відмінно. Є і певні законодавчі моменти, що теж нерідко грають на руку лісопорушникам. Але загалом результат справді позитивний.

Тісно співпрацюємо з правоохоронними органами, з певною періодичність визначено спільні патрулі. До нас часто надходять сигнали від небайдужих громадян, за що хочеться особливо подякувати. Так, спільними зусиллями ситуацію вдається тримати на контролі.

– У лісової охорони, крім виявлення самовільних рубок, є ще один, не менш важливий обов’язок – боротьба із засміченням лісу. І якщо упіймати на крадіжці деревини ще можливо, то на засмічені – практично ні. Та й установленими штрафами волинян злякати важко… Чи бачите якийсь вихід?

– Це дійсно правда. Поки боротися зі сміттям ми можемо, прибираючи ліс власними силами.
Який вихід? Звісно, перш за все можна говорити про те, що зміна законодавчих норм у бік жорсткішого покарання порушників дасть позитивний результат.

Але особисто я бачу з цієї ситуації ще один вихід. Ми власним прикладом маємо виховати таке суспільство, де кожен відчуватиме відповідальність за порядок там, де живе.
Саме тому восени минулого року ми запровадили акцію «Чистий ліс» і цієї весни її повторили. Що приємно, коли організовували масові прибирання, самі не думали, що буде такий ажіотаж та до спільної роботи долучиться спочатку понад 3000 небайдужих волинян, а вже цього року – близько 4000!

Знаєте, я переконаний, що дорослі, які прибирали ліс, десятому закажуть, що не можна смітити. І діти, які власними руками збирали відходи у мішки, скажуть своїм татам і мамам, що тут теж потім доведеться комусь прибирати!

Восени ми знову проведемо таку ж акцію. І так із часом – крок за кроком – разом покажемо гарний приклад чистого лісу.

До речі, як до прибирання, так і до висадки лісу, постійно долучаю своїх дітей – 4-річного сина Тимофія та 8-річну доньку Анастасію. Вони дуже стараються, потім розповідають про це одноліткам. Вірю, що наші діти вже будуть іншими, кращими за нас, більш європейськими.
– Дякую за відвертість.

Спілкувалася Світлана ГАВРИЛЮК, ЛВ. №3-4. 2017

Сьогодні, 08:08

http://www.volynpost.com/news/88600-oleksandr-kvatyrko-pro-dosiagnennia-lisnykiv-58-miljoniv-podatkiv-273-novyh-robochyh-misc

Далі...

Змагання вальників лісу. ВІДЕО

До всесвітнього дня охорони праці закарпатські лісівники провели масштабний захід. Окрім наради-семінару, у Виногрдівському лісгоспі організували і конкурс-змагання вальників лісу. Кажуть - такі тренування робити вкрай необхідно, адже їхня професія - одна з найнебезпечніших.

Найбільш відповідальне та небезпечне завдання - правильно зрубати дерево.

Телекомпанія М-студіо

Опубликовано: 30 апр. 2017 г.

Далі...

Як знайти правду у темному лісі?

Наприкінці минулого тижня у Карасині було дуже неспокійно. Люди зібралися біля однієї із місцевих пилорам на своєрідний імпровізований мітинг, а окремі називали його «Євромадан. Карасин». Тут вони провели цілий п’ятничний вечір, ніч із п’ятниці на суботу та суботній ранок. Лише під обід сельчани розійшлися, коли потреби перебувати тут уже не стало.
Отже, що підняло людей на цей стихійний протест і власне проти чого вони протестували? Суть питання – ліс. Люди зібралися, щоб не дозволити правоохоронцям, лісівникам забрати із місцевої пилорами лісодеревину, яку вважали своєю.

А почалося ось з чого.

Як розповіла журналістам «Полісся» сільський голова Карасинської сільської ради Марина Мартинюк, нещодавно у селі помер молодий лісник. В обході цього майстра лісу Сошичненського лісництва ДП «Камінь-Каширськагроліс» при передачі виявили пеньки свіжозрізаної лісодеревини. От у пошуках того, хто зробив лісокрадіжку, все і почалося.

— Лісники з анонімних джерел дізналися, що один з місцевих підп-риємців, який має пилораму на своїй прибудинковій території, нібито може скуповувати незаконно зрізану лісодеревину. У четвер, 20 квітня, у село приїхала робоча група відповідно до розпорядження голови райдержадміністрації у складі представників податкової інспекції, райдержадміністрації, лісової охорони та правоохоронців. Ми разом пішли до тієї пилорами і оглянули її територію. Під час огляду виявили приблизно 60 кубометрів лісодеревини, — розповідає сільський голова Марина Андріївна. – Наступного дня, в п’ятницю, правоохоронці з лісівниками приїхали уже з ухвалою суду, якою надавався дозвіл на обшук та у випадку виявлення краденої деревини на її вилучення для з’ясування факту лісопорушення. Передбачалося вилучити п’ять колодок.

Ось тоді селяни і піднялися, побачивши, що за п’ятьма «колодками» до підприємця пригнали урала із причіпом. Адже вирішили, що мають намір забрати з пилорами значно більше лісодеревини, ніж зазначено в ухвалі суду. А її вони вважають своєю. Людей обурила така, з їхньої точки зору, зухвалість.

— Люди казали, що ця деревина, яка знаходиться на пилорамі даного підприємця, є їхньою. Мовляв, нею із селянами розрахувалися за роботу в лісі, — пояснює Марина Мартинюк.

Тоді, під час так званого «Євромайдану-Карасин» про це всі говорили відкрито. Бо така практика, коли лісгоспи наймають працівників на виконання певних робіт і розраховуються з ними за домовленістю лісом, а не «живими» грошима, схоже, існує загалом в Україні. Про це всі знають. Ось тільки офіційно розповісти про це, скажімо для преси, майже, ніхто і не наважується. Зрозуміло чому: люди бояться. Не бажають говорити про це вголос і лісівники в тому числі і Камінь-Каширщини. Проте запевняють, що господарюють вони чесно, прозоро і ефективно. Відтак звітуються про кількість заготовленої деревини, площі гектарів, на яких проведено рубки, про сплачені податки і отримані доходи та прибутки. Не приховують розмірів зарплат, а вони таки вищі від мінімальних і навіть середньої зарплати в районі.

Зокрема, на сайті Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства у публікації про підбиття підсумків роботи за 2016 рік зазначається про десятки тисяч кубометрів заготовленої лісодеревини обома лісгоспами Камінь-Каширщини. Наприклад, ДП СЛАП «Камінь-Каширськагроліс» заготовлено 55 069 метрів кубічних деревини, ДП «Камінь-каширське лісове господарство» від рубок головного користування — 44422 кубометри, від суцільних санітарних, а також вибіркових — 33932 кубометри.

Але чи можуть виконати такий обсяг робіт лише кількасот офіційно працевлаштованих на підприємствах людей (у держлісгоспі близько 200, у спецлісгоспі – близько півтори сотні) разом взятих з управлінським складом, конторськими працівниками? Можливо. Як пояснюють лісівники, часом розробкою ділянок займаються бригади окремих підприємств (підприємців), яким лісогосподарства продають ліс на аукціонах. А ще, окрім заготівлі, господарства проводять і лісовідновлювальні, лісокультурні роботи, що є їх основним завданням. Вони також здійснюють охорону лісів, пожежозапобіжні заходи і таке інше. Тому залучення до деякої сезонної роботи і селян цілком пояснюване. А останні, зважаючи на безвихідь через безробіття, і погоджуються на будь-які умови, в тому числі і на розрахунок натурою.

Зрозуміло, що ліс, який люди можуть різати собі в рахунок оплати праці, скоріш за все, без документів. І не виключено, що в даному випадку тут, на пилорамі у підприємця, лежав саме такий ліс. Тому поведінка людей логічна – вони не хотіли віддавати зароблене тяжкою працею, і стояли тут і вдень, і вночі.

Але ж серед цього лісу міг бути і крадений, припускали лісівники, коли зверталися до поліції. Бо ж явище лісових крадіжок, на жаль, є дуже поширеним. І далеко не кожного лісопорушника лісова охорона спроможна зловити, тому можна припустити, що насправді лісу крадеться набагато більше, ніж складається з цього приводу протоколів. Як пояснюють лісівники, довести факт крадіжки дуже складно. Щоб притягнути лісопорушника до відповідальності, його потрібно зловити мало не за руку. Та й навіть у такому випадку далеко не всіх лякає відповідальність за вчинене і вони готові її понести та продовжити таку протиправну діяльність. Адже переважно кожен крадій готовий заплатити штраф, передбачений законодавством. Кримінальна ж відповідальність, як пояснюють працівники поліції, передбачена у випадку завдання істотної шкоди (стаття 246 Кримінального Кодексу України).

А про те, що до крадіжок спонукає людей діяльність пилорам у районі, говорилося не раз. Мовляв, якби не було куди подіти ліс, то люди і не крали б. А оскільки на пилорамах можуть прийняти лісодеревину без документів, то чом би цим і не скористатися.

Те, що на Камінь-Каширщині дійсно багато пилорам, доводити не треба – це і так усім відомо. Як повідомили в управлінні агропромислового розвитку інфраструктури райдержадміністрації, в районі є діючими 95 пилорам, які працюють і виробляють якусь продукцію; 145 пилорам вважаються такими, що встановлені для власних потреб (станки стоять); і лише 6 пилорам, які тимчасово не здійснюють діяльності. Втім не будемо стверджувати, що працюють вони на краденому лісі. Хоча цілком ймовірно, що і приймають на порізку лісодеревину без документів, бо знаючи, що з людьми, які її привезли, дійсно могли розрахуватися лісом за роботу, ідуть їм назустріч. Селяни начебто платять за розпиловку, а нарізані палети продають, з чого отримують дохід.

У даному випадку підприємець таки представив документи на той ліс, який відстоювали люди. У суботу, 22 квітня, він разом із керівником підприємства, у якого виступає підрядником, привіз документи на лісодеревину, що лежала на території його присадибної ділянки. Правоохоронці, пересвідчившись у наявності документів, вилучили лише 5 колод для встановлення факту лісопорушення, розслідування якого привело на подвір’я цього власника пилорами. Решта лісу залишилася, тож люди розійшлися.

От і вимальовується схема.

А ліс стогне… Стогне через бездумне нищення його флори і фауни. Стогне через надмірне споживацьке ставлення людей. Через постійні вирубки колись дрімучі непрохідні бори за останні десятиліття поріділи настільки, що здається їх добряче вичесали густою гребінкою. Гинуть ягідники, під загрозою червонокнижні рослини, порушується природний баланс.

Стогнуть люди… Стогнуть від безвиході, несправедливості та бідності. Для жителів поліської глибинки ліс завжди був рятівником, і тепер чимало родин виживають за рахунок його багатств, головним з яких є лісодеревина.

Тетяна ПРИХОДЬКО,
село Карасин.

http://polissia.net/?p=4183

Далі...

Про їжака

Хохмы с Сети

Ай ам бэк.

Эту историю поведал знакомый травматолог. Не верить ему оснований нет.

Для тех, кто не знает – ежи пребольно кусаются. Если их достать очень сильно (судите сами – они ж и крысу, и змею задавить могут, что твой мангуст). Особенно весной, когда из спячки выходят – злые, что ли, спросонья? А кто с утра добрый-то?

… В прошлом году дело было. Аккурат в мае, числа 25-го. Точнее не помню. Мужик вечерком приехал на дачу. Пятница. Вечер. На даче жена, теща, дочка пяти лет. Они компанией отужинали, мужик изрядно принял на грудь; в пятницу, с женой да тещей – чего нет-то, имеет законное право.

Засиделись они часов до 12 ночи. Чай там, то-се… Мужик пошел в огород «до ветру». А там ежик. Здоровый. Ну, мужик пьяный-то пьный, но с ежом справился, заломал зверика. Думает, утром дочке покажу, пусть дите порадуется. Только вот незадача – пока он ежа скручивал и в браслеты паковал, тот, сопротивляясь аресту, прокусил ему руку – мякоть ладони, да в двух местах.

Приносит мужик заарестованного ежа на террасу, кровь смывает, а теща ему и говорит: «Ты дурак. Ежи бешенство переносят. Так что хана…» Мужик, понятно, в ужасе. А что делать? Надо в больницу, уколы там, то-се. А он же датый, и прилично. За руль сесть не может. Электрички уже не ходят. Полные, короче, вилы. Ему плохо и страшно. Еж, уроненный на пол, ругается под диваном. Жена в ужасе. Теща тоже ругается, как еж.

Положили его спать. Утром, с жестокого бодуна, едет мужик первой электричкой в Москву (за руль он сесть так и не в состоянии). В сумке арестованный еж. Теща сказала, что его надо в больницу, делать какой-то анализ мозговых оболочек. Ну, ей виднее. Мужику плохо и страшно, он понимает, что промедление чревато.

Приехав домой, он с порога звонит в неотложку (время около 6 утра). И как вы думаете, что ему отвечает оператор после того, как слышит:

"Приезжайте, меня покусал бешеный ёж бла-бла-бла…».

Угадайте с трех раз…

Мужик, совем скиснув и выждав какое-то время, звонит опять, но аккуратно врет, что плохо с сердцем – беситься-то не хочется, в больницу хочется!

(тут надо сделать лирическое отступление; дело в том, что с подобной фигней надо обращаться в травму, там же и вакцинируют; у них и сводки есть, где бешенство по области, где энцефалит и прочие радости Подмосковья; работают они — кто не в курсе – круглосуточно)

В общем, приехала бригада. Он им с порога про ежа, про бешенство, сумку сует… А еж в сумке, соответственно, гадит всеми доступными способами.

Сказать, что они ему сказали? А, все одно цензура не пропустит…

В общем, став беднее на 500 рублей (ложный же вызов!), жертва подмосковной фауны оказалась в травмопункте.

Там заспанный дежурный доктор среагировал на похмельного мена с вонючей сумкой и на ужасы про злого ежика адекватно: пригрозил милицией и сказал: гражданин, мол, подите к черту по месту прописки в ваш травмопункт. Мужик-то жил у жены, а прописан был в другом месте; пошел, естественно, в ближайшую «травму»…

Несчастный ежеборец, охренев в конец от похмельных страданий и ощущения скорого бешенства, несется по месту прописки…

Ворвавшись в травмопункт, с порога орет про ежей, про бешенство, поносит отечественную медицину и травматологию в частности…

(еще одно лирическое отступление — надо знать Валентину, старшую сестру, которая в тот день в ночь дежурила: фейсик озверевшей крысы, волосенки консистенции старой пакли, оруча и склочна до безобразия).

И разговор у них примерно такой (на весь травмопункт и прилегающие окрестности): Ёж… Бешенство… Сколько можно… — Подите прочь, пьяный мужчина… Охрана… Полиция… Мать-мать-мать… Далее конкретно: какой, на хрен, ёж? – Да вот этот!..

Мужик шваркает сумку чуть не ей на колени, рвет молнию и тычет в ежа пальцем. Ёж, осатанев в сумке, не будь дурак, цапает мужика за палец.

Мужик орет, дергает кончностью, ёж вместе с сумкой летит на пол и со всех ног чешет куда-то в больничные дебри. В общем, второй тур марлезонского балета.

На вопли Вали входит заспанный дежурный хирург (ему меняться скоро, он под утро вмазал и прилег – нормально, все мы человеки…). Валентина орет, мужик орет, мимо него чешет еж, воняет – господи не могу. Он слегка не врубается, потом берет мужика (я этого врача тоже знаю – дядя под два метра, бородатый, но добрый, лицо очень располагает, хороший специалист и вообще…) и говорит: «Так, пойдем ко мне. Все по порядку».

Жертва ежиного произвола, встретив сочувственное к себе отношение, рассказывает. Эмоционально, но по порядку. Врач пытается не ржать. Потом поднимает бумаги.

-- Нет, — говорит, — у вас в районе никакого бешенства и не было со времен татаро-монгольского нашествия. Так что спи спокойно, дорогой товарищ, не взбесишься. Ну, столбнячок мы тебе уколем, от греха подальше (в смысле, прививку от столбняка; так положено). А ежа-то ты на кой ляд принес?

-- Ну, как же – надо ж анализ мозговых оболочек делать…

-- Кто тебе это сказал???

-- Теща!

Врачу совсем плохо стало. Ржет в голос.

-- Это теще твоей анализ мозговых оболочек нужен! Эти исследования уже лет двадцать не делают!!! Забери животное и отвези где взял, не мучь колючего.

Счастливый мэн берет сумку, куда усилиями медперсонала и охранника водворен злючий еж, и, уколотый и перебинтованный, ловит тачку до вокзала. Таксер, дядька общительный, сразу: что да как?

– А вот так – ёж покусал.

– Да не свисти, они не кусаются.

– Еще как!

– Блин, ни фига! Покажи зверя!

– Да вот, в сумке. Только ты осторожнее!

– Да ладно!

И тянется к ежу пальцами.

Ёж не промахивается…

Дальше рассказывать, нет? Когда матерящийся таксист влетел в травмопункт, проклиная ежа, его мать и намекая на интим в извращенной форме с этой ежиной мамой… Сказать, что у дежурной смены, включая охранника, началась истерика – значит, ничего не сказать…

Берегите ёжиков – ведь, они хорошие!

http://nnm.me


 

Далі...