ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

10 травня 2017

Распил вместо прорыва: почему в Беларуси почти не осталось спелых лесов и другие парадоксы лесного хозяйства

В Беларуси из года в год растёт объём лесозаготовок. В 2016-м он составил 15,1 млн м3 ликвидной древесины при плане в 12,5 млн м3. К 2025 году данный показатель достигнет 25 млн кубометров. То, что леса в стране заметно поредели, видно уже невооружённым взглядом и даже самым неискушённым. Зелёный портал продолжает разбираться, что не так в отечественном лесном хозяйстве и есть ли альтернативы тотальной вырубке.


10.05.2017 Эксперт Аўтар: Дмитрий Воинов Фота: Дмитрий Воинов


Секреты предков

Как наши прадеды строили избы, и почему они стояли по 200 и более лет, когда дома послевоенной постройки уже повсеместно прогнили и нуждаются в сносе? Ведь дерево использовалось одно и то же — сосна.
Здесь есть два секрета:
  1. В нормальных странах сосну рубят круглый год только на дрова (или летние рубки вообще запрещены), а для строительства и поделок — лишь зимой, в невегетативный период, когда нет сокодвижения. Зимняя древесина не пропитана жизненными соками, так как дерево подготовилось к сильным морозам, и не образует морозобойных трещин. Сосна зимней заготовки не так быстро синеет и портится как летняя.
  2. Прадеды отбирали для строительства деревья только на северных склонах, где условия для роста более суровы и годовые кольца расположены гораздо гуще, чем у обычной боровой сосны.
Оба эти пункта касаются и ели.

С северного склона

Лесозаготовка в наши дни

Как отбирается древесина сейчас, известно всем: по плану, весь год, и планы растут от достигнутого.
Достигнутого в лесозаготовке, а не в лесовосстановлении!
На этом выросло уже не одно поколение руководителей лесной промышленности, и по-другому они просто не могут думать.
Естественно, что при таком подходе:
  • Спелых лесов в Беларуси практически не осталось. Поэтому Минлесхоз ставил вопрос о переводе приспевающей древесины в рубки основного пользования для поддержания лесоперерабатывающей промышленности сырьём. Теперь заготавливают средневозрастную сосну.
  • Говорить о качестве сырья для строительства и поделок, которое заготовлено летом, не приходится. Но на это никто не смотрит, главное — цифры, цифры. А посиневшее барахло порубим на щепу.
Понятно, что итоговая продуктивность лесопокрытых площадей от всего этого катастрофически падает, а именно такая продуктивность и является основным показателем развития лесного хозяйства страны.
Продуктивность лесов в Беларуси примерно в 50 раз ниже, чем в скандинавских странах.
Пересмотра возраста спелости Минлесхозу оказалось мало. Пришлось лоббировать изменение водоохранного законодательства.
Водоохранная зона вдоль рек сократилась с 800 до 400 метров, а вдоль ручьёв и каналов осталось и того меньше.
Сейчас идёт активное освоение именно этих территорий. Неразумные рубки вкупе с неграмотным использованием удобрений и ядов в сельском хозяйстве приводят к неуклонному уменьшению содержания кислорода в водоёмах и «неудачным» зимам, когда подо льдом гибнет вся рыба. И такие явления будут происходить всё чаще.
Несколько лет назад я предлагал создать систему независимого мониторинга содержания кислорода в основных водотоках и водоёмах Беларуси с общей интерактивной онлайн-картой на основе информации, поступающей от энтузиастов, которым выдали тестеры. Если бы идея нашла тогда поддержку, сейчас мы имели бы совершенно иную картину. Но о рыбе нужен отдельный разговор, в следующий раз.

На щепу — молодые леса

Ещё один парадокс нашего лесного хозяйства: для обеспечения новомодных котельных на «возобновляемых видах топлива» требуется щепа. В дробилки идёт далеко не хлам, так как нужны большие объёмы. Поэтому рубят молодые леса, «облагораживают» кладбища и скверы, уничтожают ветрозащитные полосы. И в то же время на рубках основного пользования остаётся огромное количество ликвидной массы в виде обрезков кроны: наши «светлые головы» просто не подумали, что нужны дробилки бункерного типа.
Рубка переформирования. Это считается уходом

Зато лет 10 назад додумались отказаться и разбазарить линии по переработке тонкомерной древесины в поддонную доску, которая влёт шла на экспорт при хорошей добавленной стоимости.

Промышленные рубки вместо рубок ухода

Давно, как аксиома, принят постулат: лес нуждается в рубках ухода. Иначе возрастает пожароопасность. Не будем с этим спорить, хотя возражений у экологов масса. Вопрос в другом: как сейчас извращено понятие ухода. Уход практически превратился в промышленную добычу древесины в обход лесной биржи.

Промсклад тонкомера с рубки ухода. Древесина здоровая, ровная, без изъянов

Именно за счёт этого лесхозы и живут. Государство не получает от продажи делянок ни копейки, а лесхоз имеет товарную древесину. Более того, когда «ухоженная» делянка достигнет возраста рубки, её стоимость будет гораздо ниже из-за малой ликвидной массы оставшегося древостоя.





Суперуход-2

Суперуход-3

Чрезмерное прореживание леса ослабляет его ветроустойчивость, особенно на первый-второй год после резки. В результате последствия ураганов становятся всё более «рекордными».
Рубка переформирования-2

Если Минлесхоз не остановить в «неустанной заботе о лесе», то можно ожидать много новых «рекордов»: тут тот же принцип «от достигнутого».
Рубка переформирования-2. То же место после первого сильного ветра. 300 метров от реки

И опять министр лесного хозяйства будет просить у президента увеличить экспортные квоты необработанной круглой древесины в связи с форс-мажором. И получит это разрешение, но продолжит «уход». То есть параллельно будет идти авральная разборка ветроломов и плановая заготовка балансов по всей стране с «ухода».
Добавлю, что прореживание я наблюдаю не реже, чем раз в 10 лет! И каждые 10 лет оставшиеся деревья получают травмы при валке и вытрелёвке.

Повреждение деревьев при уходе

Лесопереработка: огромный вклад и ничтожный выхлоп

Теперь о лесопереработке. Я много раз говорил и писал, что постоянное увеличение плана экспорта возможно только с регулярным и опережающим увеличением добавленной стоимости продукции.
То есть нужно отказаться от экспорта круглой древесины, нужно её перерабатывать в более сложные товары с другим кодом товарной номенклатуры внешнеэкономической деятельности.
Именно так и поступили. Но новый товар получился «сверхтехнологичным»: кругляк дробят на щепу и дают об этом победные реляции (перерабатываем!). Вот только не знаю, какой смайлик ставить после этой фразы: улыбку или слёзы?

В лесопереработку государство вложило огромные деньги. Но как-то так получилось, что кроме корявой строительной столярки ничего в изобилии не получается. Её мажут для показухи антисептиками, а она всё равно гниёт. Про антисептическое автоклавирование древесины, которое даёт реальную защиту от гниения, слышали лишь в 3-4 местах страны, хотя это древняя технология. Про модифицированную древесину тоже слышали. Что это материал XXI века, «дышащий», легко обрабатывается, не коробится, не гниёт, не набухает, с гарантией на 500 лет, знают лишь немногие «светлые головы» в кабинетах. Ну и бог с ней, с этой модификацией, это же напрягать мозг нужно...

Как спасти беларусские леса от вырубки

А ведь на вложенные из бюджета деньги можно было бы взять оборудование для производства калиброванного модифицированного бруса. Уходил бы со свистом.
При этом вырос бы и экспорт в денежном выражении, и лесов нужно было бы рубить намного меньше. Они успевали бы достигнуть спелости, лесопокрытые площади стали бы значительно продуктивней.
Это был бы прорыв, но получился распил. А крайними в итоге оказались наша природа и люди: народ до сих пор ставит окна из ПВХ, изготовленные на б/у линиях, которые стали не востребованы и проданы из Европы. И задыхаются потом беларусы в квартирах-термосах. Они даже не в курсе, что такое модифицированная древесина.

А что будет дальше? Невозможно всё время увеличивать план, отталкиваясь от достигнутого. Будет опять ветерок, будет «рекорд», и будет, как в песне: «Степь да степь кругом, путь далёк лежит»... Через всю страну...


Без роботи, доріг та майбутнього. Чому зникають українські села



Розбиті дороги, відсутність роботи, інфраструктури і майбутнього. Через це щороку в Україні зникає з десяток сіл.

Старі люди доживають віку, а молодь тікає в міста.

В Моложаві, що на Чернігівщині, немає мобільного зв’язку та інтернету, а самі мешканці попри поважний вік називають себе молодими.

Місцеві кажуть, що нині молодь менше виїжджає, бо робота є у місцевому лісництві.


– У нас ліси і ягоди. Із-за того молодь залишається. Бо ми за літо на ягодах і на грибах заробляємо по 20 тис. за три місяці, – каже місцева жителька Любов Пирак.

Дивіться: “Сучасний” ремонт доріг на Прикарпатті: за 100 млн грн – 20-сантиметрові ями

Те, що у селі немає інтернету і мобільний зв’язок майже не працює людей не гнітить.

Вони люблять спілкуватися вживу і вірять, що з часом їхня Моложава помолодіє.

І в селі буде не 14 діток, як нині, а в рази більше.

До слова, Факти показали 5 найкращих доріг України.
Опубліковано Травень, 10 в 18:21


  



Мінекології виділило на відновлення Музею лісу і сплаву на Закарпатті 15,9 мільйонів гривень


Міністерство екології та природних ресурсів виділило перший транш на відновлення Музею лісу і сплаву на Чорній ріці в Міжгірському районі – 15,9 мільйонів гривень. Кошти мають бути освоєні до кінця цього року.

Нагадаємо, що єдиний у Європі (і один із двох у світі) Музей лісу і сплаву на Чорній ріці в Міжгірському районі, який належить Мінекології і входить до Національного природного парку «Синевир», знаходиться в занедбаному стані й руйнується. Під час катастрофічних паводків 1998 та 2001 років Музей зазнав значних пошкоджень.

Після відкриття Музей лісу і сплаву має шанс, як і в попередні роки, стати перлиною Карпат, одним із чудес України, подивитися на яке приїжджатимуть тисячі туристів.



Тра 10, 2017

Охотникам разрешили стрелять? - Аргументы и Факты

На прошлой неделе гуляли в лесу, и повезло увидеть зайца. Он, правда, прошмыгнул, как перепуганный.  Неужели на них уже открыли охоту?

Л. Мирецкая, Житомир

Зайцы рановато начали трепетать – сезон охоты на них откроется аж 26 ноября. При чем, охотиться на них разрешено только в полевых угодьях и только в воскресные дни.

Норма добычи - один заяц за один день охоты. Однако эти нормы в ближайшее могут быть изменены. При чем, поскольку природоохранное законодательство у нас сейчас становится более гуманным, то изменится они могут в пользу защиты зверья. Нормы отстрела зверей, по словам Остапа СЕМЕРАКА, министра экологии и природных ресурсов, не менялись у нас 30 лет.

Но пока действуют старые нормы и правила для охотников. 

И индивидуальная охота на самцов косули разрешена с 1 мая до 31 декабря. 

На самцов кабанов, оленей благородных и на их молодняк - с 1 августа по 31 января 2018 включительно. 

На самок кабанов, косуль и оленей благородных - с 1 сентября до 31 декабря. 

Охота на пернатых - гусей, уток лысух и куликов будет открыта 12 августа и продлится до 31 декабря. 

На голубей (кроме голубя-синяка) разрешено охотиться с 5 августа до 31 декабря, на фазанов - с 1 октября и до 31 декабря, а на перепелов - с 5 августа до 26 ноября. 

На пушных зверей - белку, бобра, куницу лесную и каменную, хорька лесного, енотовидную собаку, лису и волка - можно охотиться с 1 октября до 28 февраля 2018 года, а на барсука - с 1 октября по 26 ноября.



Мешканців Рівненщини піймали, коли вони збиралися красти ліс



Їх виявили ще до того, як вони встигли скоїти злочин.

Сьогодні, 10 травня, близько 1 години ночі, рейдова група державного підприємства «Житомирське лісове господарство», патрулюючи лісові масиви Левківського лісництва, помітила фургон “Мерседес” з номерним знаком Рівненської області. Автомобіль привернув увагу, адже кілька разів проїхав дорогою між селами Левків та Смолівка на Житомирщині.

На Рівненщині чоловіки в масках і на квадроциклах масово крали ліс


Лісова охорона викликала патрульну поліцію, яка і зупинила вищеназваний автомобіль.

Мешканці Рівненщини вирубали ліс у Житомирській області

У фургоні було п’ятеро мешканців Рівненської області й бензопила.
Лісівники мають усі підстави підозрювати, що вони хотіли незаконно вирубувати ліс - фургон із Рівненщини неодноразово помічали за крадіжками лісу в інших районах Житомирської області.

Працівники поліції склали протокол за порушення правил перевезення пасажирів та супроводили автомобіль за межі району.

Впродовж ночі цей же автомобіль бачили і в Чуднівському районі.

Про це повідомила прес-служба Житомирського ОУЛМГ.

Лісова охорона на Горохівщині сьогодні вночі затримала чотири фури з львівським сміттям

Численні повідомлення про львівське сміття у волинському лісі чи на території сільських рад стали для нас уже «звичними». Особливо у вихідні. Цього разу епіцентром сміттєвих подій стала Горохівщина.

Позавчора вночі на території Пісківської сільської ради (колишня військова частина) лісовою охороною було виявлено 3 фури сміття. Вже вивантаженого.

А сьогодні о 3 год. ночі поблизу лісового масиву біля повороту на ту ж військову частину лісова охорона Берестечківського лісництва спільно з мобільною рейдовою групою ДП “Горохівське ЛМГ” виявили 4 підозрілих фури. Сумнівів, що там побутові відходи, які вже давно не знають куди діти наші близькі сусіди, не було.

Вражає ще й те, що попереду їхав легковий автомобіль на волинській реєстрації – очевидно, місцевий і знаючий, який допомагав знайти місце. Самі вантажівки – на київській реєстрації.

Працівники лісової охорони стали чекати, бо ж очевидно, що фури вже планувалося відвантажувати у лісі. Хотіли упіймати на гарячому. Викликали поліцію. Проте “водії-сміттєвози” помітили автомобіль і не стали так ризикувати. Тож лісовій охороні спільно з поліцією довелося затримувати їх на дорозі.



Нині правоохоронці беруть необхідні пояснення. Цей факт занесений у єдиний реєстр досудових розслідувань.

Про те, як розвиватимуться “сміттєві події”, будемо повідомляти.

Прес-служба Волинського ОУЛМГ
Posted on Травень 10, 2017 by Прес-служба Волинського ОУЛМГ
http://lis.volyn.ua/?p=23558#more-23558

Відбулося засідання комісії з питань ТЕБ та НС


10 травня в приміщенні райдержадміністрації відбулося засідання комісії з питань ТЕБ та НС, яке провів голова районної державної адміністрації Василь Сукач. Також в засіданні взяли участь заступник голови райдержадміністрації Микола Чумак, начальник управління містобудування, архітектури, ЖКГ та з питань цивільного захисту населення Василь Григор’єв, керівники структурних підрозділів адміністрації, голови сільських та селищної рад, представники 2 ДПРЗ ГУ ДСНС України у Хмельницькій області.

На порядку денному розглядали питання: «Щодо забезпечення протидії пожежам лісів у весняно-літній пожежонебезпечний період, забезпечення пожежної безпеки сільгоспугідь та протидії пожежам у населених пунктах району», «Щодо попередження загибелі людей на водних об’єктах під час купального сезону», «Щодо стану утримання та використання захисних споруд цивільного захисту, а також завершення їх технічної інвентаризації», «Про стан травматизму невиробничого характеру».


Як розповів заступник начальника 2 ДПРЗ ГУ ДСНС України у Хмельницькій області Олександр Ткачук, з настанням весняно-літнього періоду почастішають випадки неконтрольованого спалювання сухої трави на території району. Від початку року на території району виникло 24 пожежі, на яких загинуло 3 осіб (протягом відповідного періоду 2016 року було зареєстровано 26 пожеж). Олександр Петрович наголосив, що у першу чергу треба боротися не тільки із самими пожежами, а з їхньою першопричиною – необережністю людей.

Щодо стану утримання та використання захисних споруд цивільного захисту Олександр Ткачук проінформував присутніх, що працівниками групи з організації запобігання НС та заходів ЦЗ по Кам’янець – Подільському району 2 ДПРЗ ГУ ДСНС України у Хмельницькій області у 2016 році проведено комплексні огляди захисних споруд Кам’янець – Подільського району. В ході перевірки із наявних 44 захисних споруд (7 сховищ, 37 ПРУ) було встановлено, що лише 23 (52 %) захиснихспоруди «обмежено готові» до використання за призначенням.

Станом на 05.05.2017 залишаються непроінвентаризованими 7 захисних споруд цивільного захисту, з них 2 державної форми власності (ПРУ №85186 – власником якої є радгосп в смт. Стара Ушиця, підвідомчий Міністерству аграрної політики та продовольства України і ПРУ №85205 – власником якої є Концерн радіомовлення, радіозв’язку та телебачення Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України), а також 5 споруд приватної форми власності.

«Не готовими» до використання за призначенням залишаються 18 захисних споруд цивільного захисту.

За результатами засідання складено відповідне протокольне рішення.

10 Травень 2017, 12:35

На «смотрящого» за лісами Чернігівщини проштовхують партнера Ахметова



Цієї п’ятниці, 12 травня, в Державному агентстві лісових ресурсів відбудеться конкурс на посаду начальника Чернігівського обласного управління лісового та мисливського господарства.

Свої кандидатури на крісло головного керманича лісовими держпідприємствами Чернігівщини виставило дев’ять осіб.

Майже всі вони мають профільну освіту і тривалий час працювали у лісовій галузі і тільки один із них нещодавно потрапив в цю сферу – й одразу ж на посаду генерального директора КП «Чернігівоблагроліс» Чернігівської облради.

Фінансист та акціонер підприємств, що належать олігархам Ренату Ахметову й Костянтину Жеваго, Сергій Бойцун, знехтувавши довірою більшості депутатського складу облради, в останній момент подав власну кандидатуру на конкурс в Держлісагенстві.

Яка справжня причина такого рішення і хто ховається за спиною маловідомого мільйонера?

Боротьба за крісло начальника Чернігівського ОУЛМГ – це боротьба за ресурси. На Чернігівщині вони колосальні: тільки у підпорядкуванні державних лісгоспів понад 417 тисяч гектарів лісу, а ще – інфраструктура, переробка, виробничі цехи, склади, новітня техніка тощо.

Державне лісове господарство – це галузь із мільйонними оборотами. Лише за минулий рік лісогосподарські підприємства краю внесли до державного і місцевих бюджетів та до Пенсійного фонду платежів на суму в понад 227 млн грн.

Чернігівське лісове господарство трусило давно: колишній керівник ОУЛМГ Валерій Лозицький потрапив під вибірковий люстраціний прес одразу після Майдану, після нього в кріслі начальника надовго ніхто не затримувався, а якщо і керували, то тільки з позначкою «т.в.о».

Боротьба за посади розгорнулася не лише в Чернігові, але і у відокремлених підрозділах лісового та мисливського господарства. Найбільш відомий і кричущий факт лобіювання інтересів окремих бізнес-груп – останнє призначення в крісло директора ДП «Корюківське лісове господарство» В’ячеслава Чижа. Після численних страйків працівників держпідприємства молодого т.в.о. директора, який навіть спеціальності відповідної не мав, таки зняли.

Зрештою, після кількарічної невизначеності і, ймовірно, торгів, в Держлісагенстві вирішили організувати конкурс на посаду головного над чернігівськими лісівниками.

Інформація про кандидатів на посаду начальника Чернігівського ОУЛМГ нині розміщена на офіційному сайті Держлісагенства:

http://dklg.kmu.gov.ua/forest/control/uk/publish/article?art_id=179625&cat_id=176902

Донедавна претендентів було вісім, але в останній момент намалювався дев’ятий – заможний, впливовий і… без профільної освіти. Темна конячка Сергій Степанович Бойцун з’явився на теренах Чернігівщини менш як півроку тому.

Після «дворцевого» перевороту в Чернігівській облраді молоді аксакали позбавили старе керівництво впливу, забравши в них два найбільш прибуткові комунальні підприємства – «Ліки України» та «Чернігівоблагроліс». В підпорядкуванні останнього – 18 агролісгоспів, які обслуговують близько 190 тисяч гектарів лісу.

Більшістю голосів депутати затвердили на посаду генерального директора невідомого широкому загалу Сергія Бойцуна, який одразу ж кинувся проводити інвентаризацію в усіх комунгоспах, але так і не виставив жодного куба деревини на відкриті торги.

Більше того, структурні підрозділи КП «Чернігівоблагроліс» почали збувати деревину за значно заниженими цінами. Офіційно куб сосни першого сорту в комунгоспах коштує 800 гривень, для порівняння – в структурних підрозділах Чернігівського ОУЛМГ аналогічну деревину збувають по 1300 гривень за куб. Цікаво, з чого б така небачена щедрість?

Але ситуація проясниться, коли заглянути в біографію та декларацію претендента:

https://declarations.com.ua/declaration/nacp_418d8b8c-15b3-4c21-8f0d-8a665129b239

Сергій Степанович Бойцун закінчив інститут міжнародних відносин Київського національного університету ім. Т.Г.Шевченка за спеціальністю міжнародні валютно-кредитні і фінансові відносини. Тобто до лісової галузі він навіть опосередкованого стосунку не має. І ніколи раніше не мав.

Можна лише здогадуватися, чиї апетити буде вдовольняти успішний фінансист, очоливши потужну лісогосподарську структуру. Зрештою, у його декларації все й так написано.

Попри офіційну зарплату та соціальні виплати пан Бойцун задекларував чималий дохід від інвестицій. Так, згідно офіційної декларації, виторг на тендерах компаній, в яких Сергій Бойцун є беніфеціаром складає понад 61 мільйон гривень. За 2016 рік компанії, в яких претендент на посаду начальника Чернігівського ОУЛМГ є акціонером, отримали прибутків від тендерів на суму 10 мільйонів 671 тисяча гривень.

З початку 2017 року ця цифра перевищила 10 мільйонів 374 тисячі гривень. Найбільшу суму доходів від дивідендів – понад 60 мільйонів гривень, Сергій Бойцун заробив як акціонер ПАТ «Авдіївський коксохімічний завод», найбільшого в Європі високотехнологічного коксохімічного підприємства, що входить до групи гірничо-металургійних компаній «Метінвест» Рената Ахметова.

Впродовж 2012-2013 років він активно скуповував акції крупних промислових гігантів і структури Ахметова стали його найбільш вигідною інвестицією. Окрім кокосхіма, Сергій Бойцун скупив акції ПАТ «Металургійний завод «Азовсталь», що також входить до складу металургійного дивізіону ахметівського «Метінвесту».

А 14 березня 2013 року Бойцун став акціонером ВАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» – одного з найбільших підприємств гірничодобувної промисловості України та СНД. Відомо, що комбінат належить компанії «Ferrexрo», що контролюється іншим олігархом Костянтином Жеваго.

У той самий день, 14 березня 2013 року, Сергій Бойцун купує акції ПАТ «Стахановський вагонобудівний завод», що спеціалізується на випуску вантажних залізничних вагонів і входить в концерн «Омега» Сергія Тарасенка. Всього за рік ставка, зроблена Бойцуном, програла. ПАТ «Стахановський вагонобудівний завод» – це одна з найбільш невдалих інвестицій Сергія Бойцуна, оскільки нині на підприємстві розташована база бойовиків, а частину обладнання вже встигли вивезти до Росії.

Виникає логічне запитання навіщо мільйонеру посада державного клерка, до того ж посада вузькопрофільна? Чиї інтереси відстоюватиме бізнес-партнер одіозних олігархів і чи не залишиться Чернігівщина без лісів в результаті приходу до влади подібного роду спеціалістів?

Туристи зняли біля Говерли, як незаконно рубають ліс. ВІДЕО

І знову незаконні вирубки. Тепер біля підніжжя найвищої гори України – Говерли. Активісти, які виявили чергову вирубку, були шоковані її масштабами. З чиєї вини з кожним роком лисіють Карпати – з’ясовували наші кореспонденти.

“Це – заповідник”

Трактор з вантажем деревини, Андрій Тодорів зняв, коли разом з друзями піднімалися на Говерлу. Вирішили відпочити на вихідних в Карпатах, а замість цього зустріли агресивно налаштованих лісорубів.

“- Чому знімайте. – Не можна. – Зараз у вас будуть проблеми”.

Туристи запідозрили, що ліс рубають незаконно і зафіксували місце за допомогою мобільної карти. Ось так зараз виглядає з космосу підніжжя Говерли – коричневі плями – це місця вирубок.

“Ну, так виходить, місцями вони не те що зайшли за межі заповідника, вони вже в заповіднику”, – каже Андрій Тодорів, турист.

Але директор Карпатського біосферного заповідника запевняє: територія, зазначена туристами – не природоохоронна зона, а значить – не його зона відповідальності, повідомляють “Подробності“.

“Це територія Державного Ясінянськкого лісомисливського господарства, тому територія заповідника далеко.” – запевняє Микола Рибак, директор Карпатського біосферного заповідника.
Як вирубують ліс в Ясінях ми побачили на власні очі. Працюють співробітники місцевого лісгоспу. Деревина переправляється забороненим методом – прямо через гірську річку в період нересту риби, грубо порушуючи екостандарти. Але лісорубів це не турбує.
“Наразі там зрубано десь близько 50 кубометрів”.

У головному офісі лісгоспу теж стверджують: вирубки законні. Парадокс – щороку підприємство, яке має охороняти ліс – заготовлює і продає близько ста тисяч кубометрів деревини, залишаючи облисівші гірські схили. Лісничий стверджує: на просіках вже висадили молодий ліс. Просто, з космосу ще не видно.
. “- Гори робляться, скажімо так, лисі. Ось, бачите, ділянку . Чого порожні? Просто не видно, там проведено лісовідновлення, посадкулісу. Воно засаджено у минулі роки. Зараз його із супутника не видно”, – говорить Василь Кувик , головний лісничий.

У поліції відмовилися перевіряти законність вирубок. Мовляв, цим повинні займатися в екологічній інспекції. Але там кажуть – перевірку проведуть після офіційного звернення. Незалежні екологи вважають, що лісники, правоохоронці та інспектори – це ланки одного корупційного ланцюга.

“Правоохоронна система – їм все це не цікаво, їм уже всі все заплатили”, – стверджує Оксана Станкевич, еколог із Ужгорода.

Еколог збирається звернутися до експертів, щоб ті переглянули законність видачі міжнародного сертифікату на заготівлю деревини Ясінянському лісництву.