ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

02 червня 2017

Віктор Галасюк: Держава повинна бути «диригентом» лісової галузі


Віктор Галасюк, заступник лідера Радикальної партії з економічної політики, голова Комітету ВР з питань промислової політики та підприємництва, кандидат економічних наук.

Нині уряд та суспільство активно обговорюють проблеми лісової галузі, яких за останні роки «назбиралося» чимало. Камінь спотикання цих обговорень – мораторій до 2027 року. Не припиняється гостра полеміка щодо того, чи скасовувати його, поступаючись європейським проханням, чи продовжувати, щоб зберегти ліс-кругляк від незаконної вирубки. Як бути з цим питанням та чи можна вирішити всі інші проблеми галузі AgroPolit.com розповів народний депутат України, заступник лідера Радикальної партії з економічної політики, голова Комітету ВР з питань промислової політики та підприємництва, кандидат економічних наук Віктор Галасюк.

AgroPolit.com: Чому уряд України прийняв рішення ввести мораторій на ліс?

Віктор Галасюк: Під час прийняття надважливого рішення щодо введення такого кардинального заходу, як мораторій, парламент керувався екологічним аспектом. Йдеться про фактичне знищення протягом тривалого часу українських лісів на фоні безконтрольного експорту, що супроводжувався значними корупційними потоками. Із такими темпами прийдешні покоління могли залишитися лише з безкрайніми полонинами замість густих карпатських лісів.


Ще більшого «жару у вогонь» додавало розуміння, що більшість цього лісу йшло не на потреби вітчизняних підприємств, які забезпечують роботою тисячі українців, а бюджет – податками, а за кордон, та ще й за безцінь.

Читати до теми: Мораторій на експорт лісу — на часі скасування

AgroPolit.com: Зараз багато хто стверджує, що мораторій – невигідний для України, тому його скасування не потрібно розцінювати, як щось жахливе. Ви згодні з цим?

Віктор Галасюк: Офіційні дані ДФС свідчать про суттєву вигоду мораторію для української деревообробки, меблевої та паперової промисловості та економіки в цілому, незважаючи на те, що довгий час (до 01.01.2017) він не розповсюджувався на сосну, частка якої в експорті необробленої деревини становить 80%. Зокрема, вказані галузі у 2016 році принесли в бюджет країни понад 2,8 млрд грн податкових надходжень, що на 19% більше, ніж попереднього року.

Ще одним вкрай позитивним трендом є збільшення інвестицій у деревообробну галузь. Зокрема, обсяг імпорту верстатів для обробки дерева – одна зі складових інвестицій в галузь у 2016 році (діяв мораторій) у порівнянні з аналогічним періодом попереднього року (мораторію не було)  в доларах збільшився у 2,5 разу!
Із такими темпами прийдешні покоління могли залишитися лише з безкрайніми полонинами замість густих карпатських лісів.
Така активізація інвестиційної діяльності особливо в часи шокової девальвації національної грошової одиниці є наочним випереджаючим індикатором майбутнього зростання обсягів виробництва та експорту галузі, створення нових робочих місць, додаткових надходжень до бюджетів всіх рівнів.

Заборона або суттєві обмеження на експорт лісу-кругляка діють у понад 30-х країнах світу. Зокрема в Канаді (з 1906р.), США (із 1926р.), Бразилії (з 1969р.), Малайзії (з 1972р.), Індонезії (з 1985р.), В’єтнамі (з 1992р.), Новій Зеландії (із 1993р.).

AgroPolit.com: Чому в українських лісах прогресує корупція? Простих людей, які вирубують 2–3 дерева, притягують до судової відповідальності, а тих, хто вивозить ліс-кругляк вантажними машинами, ніхто не штрафує та навіть не помічає?

Читати до теми: На кону – 600 млн, або Чи вийде Україна цілою з лісової «пастки»?

Віктор Галасюк: Тотальне зубожіння населення через низькі доходи та невиправдану урядову політику «затягування пасків», а також фактична відсутність контролю з боку держави та альтернативи у вигляді гідно оплачуваної роботи продукують негативні прояви  не тільки в лісовій галузі, а й у цілому в країні.

Наприклад, за даними ПАТ «Укртелеком», протягом 2016 рокущодо телекомунікаційних об’єктів товариства скоєно понад 19 тис. крадіжок. Це на 25% більше, ніж у 2015 році, та на 300% більше, ніж у 2014 році. І така ситуація має тенденцію до зростання. Це ж саме стосується лісової галузі, зокрема незаконних вирубок населенням для забезпечення власної оселі теплом в опалювальний період.

Держава має посилити відповідальність для кінцевих вигодоотримувачів для того, щоб зробити це економічно невигідним

AgroPolit.com: Можливо, варто запровадити суворіші штрафи за незаконну вирубку лісу, і тоді в населення зникне бажання порушувати закон?

Віктор Галасюк: Вочевидь, каральна модель, а тим паче її підсилення, в ситуації, що склалася, не матиме очевидного позитивного ефекту, та навіть навпаки – може призвести до соціального збурення. Держава повинна запропонувати альтернативу українцям – можливість працювати та отримувати гідний заробіток для достатнього забезпечення своїх соціально-побутових потреб.

Нами внесено до парламенту Постанову №6346 від 12.04.2017 «Про зміну економічної політики держави для захисту національних інтересів, розвитку економіки, подолання масової бідності та підвищення рівня життя громадян України», де запропоновано конкретні механізми для розвитку вітчизняної економіки з метою забезпечення гідного життя українців.

Читати до теми: «У трьох соснах», або Чому вмирають українські лісгоспи

AgroPolit.com: Як тоді бути з незаконними вирубками у промислових цілях?

Віктор Галасюк: У цьому випадку держава повинна навпаки – значно підсилити відповідальність для бенефіціарів таких схем. Держава має посилити відповідальність для кінцевих вигодоотримувачів для того, щоб зробити це економічно невигідним.
Зокрема, саме на такій ідеології ґрунтується зареєстрований Радикальною партією Законопроект  №5495 від 06.12.2016 «Про внесення змін до деяких законів України щодо збереження українських лісів та запобігання незаконному вивезенню необроблених лісоматеріалів», яким пропонується криміналізувати контрабанду лісу-кругляка, запровадивши за незаконне вивезення лісу-кругляка покарання у вигляді позбавлення волі та посилити відповідальність посадових осіб, причетних до незаконних вирубок.

AgroPolit.com: Які існують штрафи у Європі за незаконну вирубку дерев?

Віктор Галасюк: Для прикладу, з січня 2016 року в Албанії запроваджено 10-річну заборону на експорт лісоматеріалів. Ініціатором заборони виступило Міністерство навколишнього середовища, яке розробило відповідний закон. За порушення закону передбачено штраф у 36  тис. євро.

AgroPolit.com: Як можна зарадити «лісовій проблемі», адже у Державному лісовому агентстві немає коштів для планової вирубки та нових насаджень, не кажучи вже про охорону територій.

Віктор Галасюк: Звичайно, перш за все, державний бюджет має передбачати достатній обсяг коштів для фінансування лісового господарства, проведення планових та санітарних рубок, відновлення насаджень, забезпечення протипожежного захисту тощо.
Відсутність контролю з боку держави та альтернативи у вигляді гідно оплачуваної роботи продукують негативні прояви  не тільки в лісовій галузі, а й у цілому в країні.

Але для того, щоб віднайти ці кошти в бюджеті, необхідно забезпечити спочатку їх гарантовані надходження. Передусім, перекрити «чорний» експорт кругляка та запустити цивілізований та конкурентний ринок деревини.

Тривалий час на внутрішньому ринку деревини існує низка ґрунтовних проблем, вирішення яких забезпечить довгострокове ефективне функціонування не тільки вітчизняної деревообробки, а й усього лісового господарства країни.

Читати до теми: В Україні жахлива статистика вирубки лісів
AgroPolit.com: Що ви маєте на увазі?

Віктор Галасюк: Йдеться про впорядкування аукціонних торгів, а це значить:
усунення перекупників-експортерів, які завищують ціни на необроблений ліс, залишаючи поза конкуренцією вітчизняного виробника;виставлення на аукціони всього обсягу деревини, а не 30–40%, як це відбувається постійно;довгострокові контракти, котрі гарантуватимуть сировину для вітчизняного деревообробника, обсяг якої залежатиме від глибини переробки;штрафні санкції за невиконання своїх обов’язків щодо аукціону, як продавцями, так і споживачами;контроль за виконанням біржових контрактів та впровадження  заходів щодо їхнього дотримання.

До речі, відповідний законопроект за ініціативи Радикальної партії та за участі провідних експертів – представників лісової галузі та деревообробки – вже розроблено на базі Комітету промполітики, який я очолюю, і презентовано громадськості. Найближчим часом він буде остаточно допрацьований та внесений до парламенту.

Ми повинні створити вигідні умови для виробництва всередині країни, стимулюючи вітчизняного виробника доступною та гарантованою сировиною, інвестиційними стимулами, дешевим фінансовим ресурсом, тарифами та ефективною регуляцією

AgroPolit.com: Чи можна якось контролювати незаконну вирубку лісу?

Віктор Галасюк: Так, для цього варто звернутись до світового досвіду та заручитися підтримкою свідомої громадськості. Мова йде про впровадження наскрізного контролю та обліку, створення інтерактивних карт вирубок, відкритої електронної бази, до якої буде заноситись інформація про кожен автомобіль та вантаж, який він везе. Завдяки цьому кожен свідомий громадянин, ввівши он-лайн в електронну базу автомобільний номер вантажівки, зможе дізнатись про походження необробленого лісу та його подальше спрямування. Відсутність вантажу та автівки в електронній базі свідчитиме про незаконність перевезення, про що кожен зможе сповістити правоохоронні органи.

AgroPolit.com: Яким чином сьогодні можна актуалізувати проблему вирубки та знищення лісу на серйозному (законодавчому) рівні, а не лише на рівні розмов?

Віктор Галасюк: Сьогодні це питання стоїть на порядку денному як у парламенті, так і в уряді. Вже існує законопроект №5495 від 06.12.2016 «Про внесення змін до деяких законів України щодо збереження українських лісів та запобігання незаконному вивезенню необроблених лісоматеріалів», який, окрім криміналізації контрабанди та значного посилення відповідальності за незаконне вирубування, також передбачає механізм обмеження внутрішнього споживання деревини.

Читати до теми: Експорт лісу-кругляку необхідний для отримання траншів від МВФ

Окрім того, законопроектом доручається Кабінету Міністрів України в найкоротший час розробити комплексну програму відновлення лісового фонду України та визначити першочергові обсяги робіт щодо відновлення лісів і лісорозведення, охорони лісів від пожеж, захисту від шкідників і хвороб, інших лісогосподарських заходів, а також порядку і способів їх проведення. Ця законодавча ініціатива після прийняття забезпечить мінімізацію незаконних рубок та відновлення лісового фонду країни.
Перспектива росту вітчизняних деревообробної, паперової та меблевої галузей колосальна – в десять разів більше випущеної продукції та отриманої валютної виручки від експорту

AgroPolit.com: Чи можна залучити в лісову галузь іноземні інвестиції?
Віктор Галасюк: Ми повинні створити вигідні умови для виробництва всередині країни, стимулюючи вітчизняного виробника доступною та гарантованою сировиною, інвестиційними стимулами, дешевим фінансовим ресурсом, тарифами та ефективною регуляцією. Держава повинна бути «диригентом» лісової галузі, створюючи всі умови для її становлення.
Деревообробна галузь – перший «галузевий кейс» цього парламенту, в якому вже застосовано частину з вищевказаних інструментів…


Окрім мораторію на експорт лісу-кругляка, фракцією РПЛ було проведено в парламенті поправку щодо 3-річного розстрочення імпортного ПДВ на деревообробне обладнання. Цю норму було впроваджено з 1 квітня цього року, і вже найближчим часом галузь відчує результати її дії.

Також варто пригадати 20 млн єврошведських інвестицій, які було надано заводу з виробництва соснових пиломатеріалів «Українські лісопилки» (Костопіль, Рівненщина). Чи 2,5 млрд грн, які планують інвестувати в індустріальному парку в «Житомирську меблеву фабрику», яка буде займатися виробництвом меблів.

В Україну, завдяки мораторію, прийшли й європейські інвестори, які повірили державі, парламенту, закону. І ми не маємо права їх підвести, втратити їхню довіру.

В цьому контексті згадується приклад із соняшником. Згадайте, 20 років тому Україна імпортувала соняшникову олію. Згодом ввели23%-е експортне мито на насіння соняшника. І сьогодні вже:

експортуємо олію у понад 100 країн світу;виробничі потужності зросли в 7 разів;продаємо за кордон 4 млн т олії на $4 млрд на рік;Україна має понад 50% глобального ринку;ми  №1 в світі у виробництві та експорті соняшникової олії.

AgroPolit.com: Чи може лісова галузь сподіватися на світле майбутнє, та за яких умов воно можливе?

Віктор Галасюк: Перспектива росту вітчизняних деревообробної, паперової та меблевої галузей колосальна – в десять разів більше випущеної продукції та отриманої валютної виручки від експорту, збільшення в рази податкових надходжень до бюджету та десятки тисяч нових робочих місць. Але для цього уряд повинен не саботувати проукраїнські ініціативи, виношуючи намір відмінити мораторій, а всіляко підтримувати та вирощувати зачатки економічного розвитку, «вигризаючи зубами» національний інтерес на міжнародній арені…
До речі, хочу нагадати, що за однакової з Україною площі лісів деревообробна, паперова та меблева галузі Польщі сьогодні виробляють продукції на $24,7 млрд. В Україні ці галузі поки що випускають продукції у 10 разівменше – на $2,5 млрд.

Тетяна Крисюк,  для AgroPolit.com.

31 травня 2017, 07:21
https://agropolit.com/interview/289-viktor-galasyuk-derjava-povinna-buti-dirigentom-lisovoyi-galuzi

ДО ТЕМИ

2 січня 2017
Експорт лісу-кругляку з України заборонено як мінімум до 1 січня 2027 року. Це випливає з тексту закону № 325-VIII «Про особливості …

28 листопада 2016
У Верховній Раді немає 226 голосів для зняття мораторію на експорт лісу-кругляка. Про це повідомила заступник голови фракції "Блок …

21 серпня 2016
"Укрзалізниця" не повинна перевозити заборонені для експорту товари, в число яких входить ліс кругляк. Про це повідомив міністр
   

На Прикарпатті правоохоронці виявили незаконну вирубку лісу (Фото)

Вчора, працівниками УЗЕ в Івано-Франківській області спільно з правоохоронцями місцевого відділу поліції, під час проведення перевірки задокументовано факт незаконного перевезення лісодеревини.



На території Прикарпатського військового лісгоспу, що в с. Завій, Калуського району було виявлено автомобіль марки "Урал 5557", у кузові якого знаходилось 4 дерева породи "Бук" та 1 дерево породи "Дуб". 31-річний водій вантажівки не пред’явив жодних документів на лісопродукцію, пояснивши, що зрізав дерева на території колишньої лісосіки та мав на меті використати в господарських цілях.




За цим фактом розпочато кримінальне провадження за ст. 246 Кримінального кодексу України (незаконна порубка лісу). За такі дії зловмисника можуть оштрафувати на суму від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або заарештувати на строк до шести місяців. Також, відповідно до санкції цієї статті, покаранням може бути обмеження волі на строк до трьох років або позбавлення волі на той самий строк.


Справу депутата-лісника передали до суду



Слідчим відділом прокуратури Чернігівської області завершено досудове розслідування кримінального провадження стосовно депутата однієї з селищних рад, який, будучи лісником одного з райагролісництв, за попередньою змовою з підприємцем здійснив незаконну порубку дерев.

Про це ЧЕline повідомили в прес-службі прокуратури Чернігівської області.

Органом досудового розслідування встановлено, що у листопаді 2015 року лісник шляхом зловживання службовим становищем і за попередньою змовою з підприємцем, із яким укладено договір на виконання робіт із заготівлі деревини, під час здійснення вибіркової санітарно-оздоровчої рубки незаконно здійснив порубку 71 ростучого дерева породи «дуб звичайний», що завдало істотної шкоди інтересам держави на суму 615 тис. грн.

Депутату селищної ради інкриміновано вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ст. 246 (незаконна порубка дерев), ч. 5 ст. 191 (заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах) Кримінального кодексу України.

Підприємцю – ч. 2 ст. 28, ст. 246 (незаконна порубка дерев), ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 (пособництво у заволодінні чужим майном у особливо великих розмірах), ч. 1 ст. 388 (незаконні дії щодо майна, яке описано) Кримінального кодексу України.

Наразі обвинувальний акт направлено до суду для розгляду по суті.

Із метою відшкодування збитків, спричинених кримінальним правопорушенням, прокурором у кримінальному провадженні в інтересах держави заявлено позов і вжито заходів до його забезпечення, шляхом накладення арешту на майно.

01.06.2017 

"Тришкин кафтан" в цифрах: как перераспределятся пожарные деньги в составе лесных субвенций согласно новой методике расчета

Официально опубликовано постановление Правительства РФ, вносящее изменения в методику распределения лесных субвенций между субъектами Российской Федерации в части, касающейся денег на осуществление мер пожарной безопасности и тушение лесных пожаров. Самое важное изменение состоит в изменении так называемого "коэффициента рекреационной нагрузки, отражающий влияние плотности населения в субъекте Российской Федерации на количество возникающих в этом субъекте пожаров", который ранее сильнее всего влиял на размер пожарной части лесных субвенций в расчете на гектар леса. Раньше максимальное значение этого коэффициента (9,643 для Ставропольского края) отличалось от минимального (0,082 для Якутии) отличалось в 118 раз; в новой редакции его максимальное значение (2,015 для Забайкальского края) отличается от минимального (1 для Кабардино-Балкарской республики) всего вдвое, то есть значение этого коэффициента радикально снизилось.

Методика распределения лесных субвенций определяет не то, сколько денег на осуществление переданных лесных полномочий получит от или иной субъект РФ из федерального бюджета, а то, каким образом общая сумма субвенций будет поделена между регионами. И эта доля зависит не только от того, как рассчитывается распределение денег на осуществление мер пожарной безопасности и тушение лесных пожаров, но и от расчета других частей лесных субвенций. Более того - итоговый размер лесных субвенций каждому региону определяется не прямо результатами расчета, а одним из приложений к закону о федеральном бюджете на каждый конкретный год, и насколько то, что утверждается, соответствует тому, что рассчитывается, до сих пор является одним из важнейших секретов российского лесного хозяйства. Поэтому пока можно говорить лишь о том, как новая редакция методики повлияет на "пожарную" долю в составе лесных субвенций, которые получит каждый российский регион в следующем году.

Изменения эти очень значительны - это одно из самых существенных решений, которые могут повлиять на уровень готовности нашей страны к пожароопасному сезону 2018 года и, если эти изменения сохранятся, последующих лет. Изменения могут быть разными в зависимости от последующих шагов законодателей. Если общий уровень финансирования переданных субъектам РФ лесных полномочий (сумма лесных субвенций) будет увеличен таким образом, чтобы расходы на меры пожарной безопасности и тушение лесных пожаров не сократилось по тем субъектам РФ, по которым "коэффициент рекреационной нагрузки" существенно снижен - изменения, внесенные в методику распределения субвенций, могут привести к значительному повышению защищенности российских лесов от огня. Если же общий уровень финансирования останется примерно таким же, как сейчас - внесенные изменения помогут улучшить ситуацию во многих регионах Европейского Севера, Сибири и Дальнего Востока, но неизбежно приведут к катастрофическому ее ухудшению в самых густонаселенных регионах малолесной зоны Европейской России. В конечном итоге это может привести к повторению лесопожарной катастрофы, аналогичной той, которая произошла в 2010 году.

Ссылка на официально опубликованный документ:

Постановление Правительства Российской Федерации от 27.05.2017 № 640 "О внесении изменений в методику распределения между субъектами Российской Федерации субвенций из федерального бюджета для осуществления отдельных полномочий Российской Федерации в области лесных отношений, реализация которых передана органам государственной власти субъектов Российской Федерации"

Ниже приводится перечень регионов (за исключением тех, по которым "коэффициент рекреационной нагрузки" ранее не был установлен) с указанием отношения нового значения этого коэффициента к ранее действовавшему. Это отношение прямо показывает, во сколько раз увеличится или сократится "пожарная" часть субвенций тому или иному субъекту РФ: например, если для Якутии это отношение составляет 15,4 - это означает, что пожарная доля в составе лесных субвенций этому региону в 2018 году должна увеличиться в 15,4 раза; если для Ставропольского края это отношение составляет 0,10 - это означает, что пожарная доля в составе лесных субвенций этому региону в 2018 году должна уменьшиться в 10 раз.

Десятку "регионов-победителей" (тех, которые должны получить пятикратный и более рост пожарной доли в составе лесных субвенций) образуют, в порядке убывания "везучести", Республика Саха (Якутия), Хабаровский край, Ямало-Ненецкий автономный округ, Иркутская область, Забайкальский край, Республика Бурятия, Ханты-Мансийский автономный округ - Югра, Красноярский край, Магаданская область, и Ненецкий автономный округ.

К "регионам-неудачникам" (тем, которые должны получить пятикратное и более сокращение пожарной доли в составе лесных субвенций) относятся, в порядке возрастания "невезучести", Курская область, Орловская область, Белгородская область, Липецкая область, Республика Калмыкия, Республика Адыгея, Московская область, Республика Северная Осетия - Алания, Кабардино-Балкарская Республика, Республика Ингушетия, и Ставропольский край.


Республика Саха (Якутия) 15,4
Хабаровский край 6,9
Ямало-Ненецкий автономный округ 6,2
Иркутская область 5,7
Забайкальский край 5,6
Республика Бурятия 5,6
Ханты-Мансийский автономный округ - Югра 5,5
Красноярский край 5,4
Магаданская область 5,3
Ненецкий автономный округ 5,3
Республика Коми 4,1
Чукотский автономный округ 3,7
Амурская область 3,6
Архангельская область 3,5
Томская область 3,5
Республика Карелия 3,1
Республика Тыва 2,9
Тюменская область 2,6
Еврейская автономная область 2,4
Камчатский край 2,2
Сахалинская область 2,1
Республика Алтай 2,0
Республика Хакасия 2,0
Курганская область 2,0
Мурманская область 1,9
Вологодская область 1,7
Приморский край 1,6
Омская область 1,6
Кировская область 1,5
Алтайский край 1,4
Новосибирская область 1,4
Свердловская область 1,4
Новгородская область 1,4
Пермский край 1,3
Псковская область 1,3
Костромская область 1,3
Тверская область 1,2
Челябинская область 1,1
Республика Башкортостан 1,1
Кемеровская область 1,1
Нижегородская область 0,9
Ленинградская область 0,8
Ульяновская область 0,8
Республика Марий Эл 0,8
Смоленская область 0,8
Удмуртская Республика 0,8
Ярославская область 0,8
Волгоградская область 0,7
Пензенская область 0,7
Брянская область 0,6
Рязанская область 0,6
Оренбургская область 0,6
Республика Татарстан 0,6
Владимирская область 0,6
Калужская область 0,5
Ивановская область 0,5
Воронежская область 0,5
Карачаево-Черкесская Республика 0,5
Краснодарский край 0,5
Республика Мордовия 0,5
Саратовская область 0,5
Республика Дагестан 0,4
Тамбовская область 0,4
Чеченская Республика 0,4
Ростовская область 0,3
Самарская область 0,3
Чувашская Республика 0,3
Астраханская область 0,2
Калининградская область 0,2
Тульская область 0,2
Курская область 0,2
Орловская область 0,2
Белгородская область 0,2
Липецкая область 0,2
Республика Калмыкия 0,2
Республика Адыгея 0,2
Московская область 0,2
Республика Северная Осетия - Алания 0,1
Кабардино-Балкарская Республика 0,1
Республика Ингушетия 0,1
Ставропольский край 0,1

Догляд за лісовими культурами для волинських лісівників нині – завдання №1

Традиційно о цій порі лісівники акцентують увагу на доглядах за лісовими культурами. Щонайперше цікавляться, як прижилися цьогорічні сіянці. Але не менше уваги потребують і дворічні, і трирічні культури.

«До семирічного віку всі молоді культури потребують особливої опіки, – розповідає директор ДП «Ковельське ЛГ» Володимир Данилюк, - Хоч приживлюваність сіянців у нас стабільно висока – 93-97 відсотків, все ж потрібно подбати, аби їх не заглушили бур’яни».






Маленькому деревцю потрібен особливий догляд. Про це дбають інженери з лісових культур, лісничі, їх помічники, безпосередньо 39 майстрів лісу, які працюють у ДП «Ковельське ЛГ». І як би не були завантажені роботою останні, адже середня площа їх обходів по лісгоспу становить 915 га, у зоні їх особливої уваги – догляд за молодняками. З сікорами за літо, буває, три-чотири рази обходять ділянки, прочищаючи їх від бур’янів. Буває, що доводиться «оберігати» ріст посаджених сосен і дубків і від швидкоростучих самосівів березини, лози, осики.

«Де багатші ґрунти, зілля росте, мов на дріжджах, – долучається до розмови лісничий Скулинського лісництва Ленід Лисюк. – Ні дубкам, які люблять впродовж декількох років усю силу накопичувати у кореневій системі, ні делікатним соснам та ялинкам, за ними не вгнатися. Цієї весни ми створили 4,2 гектари нових культур, ще на 10,7 га провели сприяння природному поновленню, 1,8 га залишено під природне поновлення. Таких ділянок – від одного до семи років – у нашому лісництві 44,4 га. Кожну кілька разів за літо потрібно пройти з сікором».




Але часто допомагає більш сучасна техніка. Процес догляду за молодими культурами достеменно освоїв Олександр Савченко – тракторист із десятирічним лісовим стажем роботи. Саме Олександра Вікторовича того дня застали у 14 кварталі Скулинського лісництва. Там на площі 0,7 га цієї весни створено культури дуба черешчатого та сосни звичайної. Прижилися відмінно. Тепер важливо їх вберегти від забур’янення.





«Якщо вчасно не оборати, – каже Олександр Вікторович, – зілля заглушить саджанці і вони можуть навіть загинути».

За час роботи у лісництві механізатор допоміг виростити сотні гектарів лісу. Тепер там уже господарюють пташки і звірі, у деяких молодих лісах навіть гриби можна позбирати.

01 червня 2017

Лес и АЭС помогают дышать

Какая энергетика нужна и важна для сохранения климата нашей планеты

Если верить оценкам Межправительственной группы экспертов по изменению климата, все бореальные леса (то есть расположенные в северном полушарии) поглощают за год до ОДНОГО миллиарда тонн СО2, выбрасываемого в атмосферу. Поэтому северную тайгу не для красного словца называют легкими планеты. Не менее яркого эпитета в этой связи заслуживают атомные электростанции, если учесть, что их совокупная генерация (11 процентов в мировом энергобалансе) - это минус ДВА миллиарда тонн от ежегодных выбросов углекислого газа.

- В том, что касается Парижского и предшествующих соглашений по климату, атомная энергетика дает эффект в два раза больший, чем все северные леса планеты, - такой неожиданный поворот задал глава "Росатома" Алексей Лихачев на панельной дискуссии в день открытия Петербургского международного экономического форума.

Исходный тезис заключается в том, что сейчас при производстве электричества в атмосферу ежегодно выбрасывается 13,3 миллиарда тонн углекислого газа. Это более 40 процентов от его общемировой эмиссии. И львиная доля таких выбросов приходится на угольные, газовые и мазутные ТЭЦ (41, 22 и 4 процента в общем объеме мировой электрогенерации).

Другими словами, сегодня две трети электроэнергии производится за счет сжигания углеводородов и сопровождается эмиссией углекислого газа. И если вдруг представить невозможное, что не стало в одночасье (или не было вообще) атомной генерации (сейчас это 390 гигаватт установленной мощности), а вместо нее лишь уголь да мазут, выбросы СО2 в атмосферу увеличатся сразу на 2 миллиарда тонн. С чем не справится никакая тайга, даже если покроет всю Европу и дотянется до экватора...

С выбросами СО2 лесам справиться непросто. На помощь приходит атомная энергетика. Она помогает планете дышать

Генеральный директор МАГАТЭ Юкия Амано, министр иностранных дел Венгрии Петер Сийярто, главный исполнительный директор компании Fortum Пека Лундмарк и другие участники обсуждения изложили свое понимание того, как должна быть трансформирована существующая сегодня в мире система производства электроэнергии. Юкия Амано дал прямо понять, что МАГАТЭ готово оказать помощь странам, которые хотят перейти на атомную энергетику или увеличить ее долю в общем объеме генерации для снижения выбросов парниковых газов. Именно так произойдет в Венгрии. Сооружение новых энергоблоков на АЭС "Пакш", по словам министра Сийярто, увеличит долю атомной энергетики в энергобалансе страны до 70 процентов. Пека Лундмарк в свою очередь заметил, что после аварии на японской АЭС "Фукусима-1" большое внимание уделяется безопасности реакторных установок. Наращивание защитных и резевных систем в каждом отдельном случае увеличивает стоимость сооружения атомной станции. В этой связи, полагает глава Fortum, было бы целесообразно унифицировать проекты АЭС с точки зрения систем безопасности. "Мне кажется, что мы должны вместе подумать об этом, - сказал Лундмарк. - Вместе с тем научно-исследовательские работы в области безопасности АЭС не должны останавливаться".

И продвинутые, как принято считать, европейцы, и непредвзятые люди в других странах, включая Россию, давно осознали: будущее за "зеленой" энергетикой. А вот дальше оценки и суждения расходятся. И многие придерживаются той точки зрения, что "зеленой", то есть экологически приемлемой, может быть только солнечная, ветровая и геотермальная электрогенерация. При этом нередко ссылаются на Германию. Но что показывает ее опыт, если присмотреться внимательнее? На фоне номинального роста установленных мощностей ветровой и солнечной генерации в Германии уже второй год подряд отмечен рост выбросов парниковых газов. Это происходит в результате закрытия АЭС и замещения их мощностей "грязной" угольной и газовой генерацией.

- Отказ от атомной энергетики и декларируемый переход только на "чистые" ветер и солнце - это очень дорого и неэффективно, если брать за критерий эффективности сокращение выбросов парниковых газов, - заявил Алексей Лихачев с трибуны Петербургского форума. - Если мы всерьез рассматриваем цели, заданные Парижским соглашением о климате, то развитие атомной энергетики является неизбежным решением. Солнечная, ветровая и атомная энергетика - это составные и взаимодополняющие части по-настоящему "зеленого" энергобаланса. И основа безуглеродной энергетики в будущем.

Глава "Росатома" и глава МАГАТЭ были солидарны в том, что еще многое надо сделать, чтобы закрепить за атомной энергетикой репутацию "чистой" и "зеленой". Но понимание особой миссии и принятые атомщиками экологические императивы, по словам Лихачева, кардинально изменили саму стратегию развития отрасли. А ключевые задачи повышения эксплуатационной безопасности АЭС уже в значительной степени решены в проектах поколения "III плюс", которые сейчас реализуются.

- Не за горами создание четвертого поколения атомных реакторов, основанного на естественной безопасности, - выразил надежду генеральный директор "Росатома". - Это позволит нам замкнуть ядерный топливный цикл, на века решить проблему топливного обеспечения атомной энергетики и кратно сократить объем радиоактивных отходов. Экологическим стандартом будущего станет радиационно-эквивалентный подход: сколько мы берем радиоактивности у природы, столько же и будем возвращать в нее в будущем...

В унисон с первым "э" - экология - в речах на форуме звучало и второе - экономика. И здесь показателен пример Финляндии, где в активную фазу переходит проект сооружения АЭС "Ханхикиви". Инвестиции в него обеспечены кооперацией потребителей электроэнергии, заинтересованных в долгосрочных и стабильных ее поставках по стабильным ценам.

60 лет смогут эффективно работать российские АЭС поколения III+ с возможностью продления ресурса до 80-100 лет

- Эта и подобные ей АЭС, - заявил Алексей Лихачев, - будут работать не менее 60 лет с возможностью продления ресурса до 80-100 лет. При этом доля топлива в себестоимости электроэнергии составит около 10 процентов, а тот же показатель при использовании углеводородного сырья 60-70. Очевидно, что такое соотношение "защищает" стоимость атомного киловатт-часа от конъюнктурных колебаний на сырьевом рынке. А сама по себе атомная энергетика обеспечивает предсказуемость тарифов и стимулирует инвестиции в энергоемкие производства с долгим циклом окупаемости проектов. С учетом высокой волатильности цен на энергоресурсы, которые мы наблюдаем в мире последние 20-30 лет, это особенно важное преимущество атомной генерации...

Спасет ли "зеленый щит" леса СЗФО от незаконных рубок

Июньский форум в Петербурге изначально задумывался как площадка деловая, как место, где встречаются и находят друг друга потенциальные партнеры. Энергетики с приставкой атом этому правилу не изменяют. Уже вчера, в день открытия, "Росатом" подписал соглашение с "РусГидро" о сотрудничестве в области возобновляемых источников энергии (ВИЭ) и систем ее аккумулирования. Кроме того намечены совместные работы по АСУ ТП, а также технологиям хранения и обработки больших объемов данных. Приоритетной для себя задачей обе стороны признали совместную разработку и внедрение импортозамещающих технологий.

Еще одно соглашение, которое подписали вчера глава "Росатома" Алексей Лихачев и гендиректор КАМАЗа Сергей Когогин, касается разработки отечественных систем накопления электроэнергии для электротранспорта и систем генерации энергии на топливных элементах. Кроме этого, атомщики обязались расширять поставки собственных систем очистки отработанных газов для автотранспорта с двигателями внутреннего сгорания и разработать новые системы, соответствующие требованиям ЕВРО-6. Экологические бизнес-проекты "Росатома" становятся неотъемлемой частью его многогранной деятельности.

Тем временем

Прибывший для участия в Петербургском международном экономическом форуме генеральный директор МАГАТЭ Юкия Амано побывал вчера на Балтийском заводе, где ознакомился с ходом строительства универсальных атомных ледоколов нового поколения. Сейчас на стапеле и у достроечной набережной этой верфи в различной степени готовности находятся сразу три атомохода: "Арктика", "Сибирь" и "Урал". Там же, у соседнего причала, проходит швартовные испытания единственный в своем роде энергоблок "Академик Ломоносов", которому в скором будущем суждено отправиться в заполярный Певек и стать первой в мире плавучей атомной теплоэлектростанцией.

Инфографика РГ / Александр Смирнов / Владимир Емельяненков

https://rg.ru/2017/06/01/na-pmef-obsudili-neobhodimost-aes-dlia-sohraneniia-klimata-zemli.html

WWF составил онлайн-карту состояния лесов юга Дальнего Востока



Специалисты Всемирного фонда дикой природы (WWF) России составили онлайн-карты состояния лесов и лесных ресурсов Приморья, Хабаровского края и Еврейской автономной области, говорится в сообщении компании "СканЭкс".

"На базе программного продукта компании "СканЭкс" GeoMixer Амурским филиалом WWF России созданы веб-проекты по лесам юга Дальнего Востока (http://hcvf-khab.kosmosnimki.ru, http://hcvf-prim.kosmosnimki.ru). Проекты включают данные по лесной растительности, ценным, защитным и охраняемым лесам, особо охраняемым природным территориям, местам находок редких видов растений и животных, а также информацию о лесохозяйственном делении и арендаторах лесного фонда", - говорится в сообщении.

Как уточняет "СканЭкс", все материалы совмещены с официальными базами данных и позволяют пользователям оперативно получить информацию о лесах.

Ранее экологи неоднократно озвучивали проблему закрытости и разобщенности данных о состоянии российских лесов. Как пояснила РИА Новости руководитель лесной программы WWF России Елена Куликова, создание карт позволит любым заинтересованным лицам видеть, где происходят вырубки, на каких основаниях, а какие леса обладают особой природной ценностью и ведение в них хозяйственной деятельности может нарушить экологию региона.

В создании карт принимали участие специалисты некоммерческого партнерства "Прозрачный мир", МГУ, СпбГУ, Центра по проблемам экологии и продуктивности лесов РАН, а также другие научные организации.

www.rian.ru

Государственное предприятие «Херсонагролес» уничтожает лесные насаждения



Туго у нас с лесами. А что вы хотели? «Степь да степь кругом». Всё, как в песне. Вот и статистика, которая, как утверждали Ильф и Петров, знает все, говорит, что на более чем 28 тысяч квадратных километров Херсонской области приходится лишь 3,3% естественных, а всё больше искусственных лесных насаждений. Примерно по две десятых гектара на душу населения. Ещё скифы-сарматы-готы-хазары и прочие кыпчаки, бродившие некогда в наших краях, знали, что лес нужно беречь и свои юрты и мазанки всё больше не дровами, а кизяком топили. Вроде бы и сейчас лес берегут, даже ответственные за это лесные хозяйства есть, вот только как-то своеобразно у них это как-то порой получается. Взять хотя бы государственное предприятие «Херсонагролес».

- Действительно, действия должностных лиц этого предприятия это производят странное впечатление. Вроде бы должны радеть они за государственные интересы, а значит и интересы людей, деревья беречь, а на практике получается иначе. Взять хотя бы недавние события. Нарушив одновременно требования Лесного, Земельного кодексов и Санитарных правил в лесах Украины, инженер, уже бывший, госпредприятия выдал лесорубный билет своему близкому родственнику и составил с ним договор на заготовительные работы. При этом «Херсонагролес» не был ни собственником, ни постоянным пользователем насаждений. В результате в конце прошлого года на территории Голопристанского района в лесозащитной полосе уничтожено 779 деревьев. Это примерно 590 кубических метров древесины. Такая «самодеятельность» со стороны «Херсонагролес» вылилась в почти 4 миллиона 400 тысяч гривен ущерба для государства. Именно во столько были оценены уничтоженные деревья. И это без учёта потенциального вреда, причиненного полям, оставшимся без лесозащитной полосы. Реакцией прокуратуры стало возбуждение уголовного дела в связи с превышением служебных полномочий должностными лицами «Херсонагролес». Кстати, с учётом тяжести последствий, виновные могут рассчитывать на лишение свободы на срок от 7 до 10 лет.

- Это вовсе не единственный случай незаконной вырубки лесных насаждений, выявленных как природоохранными, так и районными прокурорами, - комментирует ситуацию прокурор Херсонской области Константин Свиденко. – По документам, выданным тем же госпредприятием «Херсонагролес» могло быть вырублено около 4 тысяч деревьев в Бериславском, Каховском, Скадовском и Голопристанском районах. То, что разрешение это было незаконным, никого не смущало. И лишь вмешательство прокуратуры спасло полтора гектара насаждений.

Множество претензий и к лесоохотничьим хозяйствам. Вроде бы предприятия государственные, а польза стране, а значит и людям от них как-то сомнительна. За примерами далеко ходить не нужно. В конце февраля этого года возбуждено уголовное дело в отношении лесничего Каховского лесного хозяйства. Вырубленные по его разрешению в Великолепетихском районе деревья причинили ущерб государству почти в 200 тысяч гривен. Мы проанализировали результативность работы лесников в некоторых хозяйствах. К примеру, в Херсонском лесоохотничьем хозяйстве в 2010 году на каждого из 38 лесников приходилось всего по одному составленному админпротоколу, а в 2011-м – половина из них протоколы вообще не составляла. Та же картина в Цюрупинском лесоохотничьем хозяйстве, за исключением того, что лесников там больше – по штатному расписанию 81. Впрочем, и сами протоколы оказываются «игрушечными». В Каховском лесном хозяйстве ни один из составленных админпротоколов за нарушение правил охоты не был оформлен так, как того требует закон, а значит нарушители наказаны не были. И уж совсем в «частную лавочку» из госпредприятия превратилось Голопристанское лесоохотничье хозяйство. Помимо выдачи «левых» порубочных билетов, там умудрялись штрафы взыскивать не в пользу государства, а на счёт самого хозяйства. Таких мы насчитали на 8,5 тысяч гривен.

Отличились в деле охраны природы и работники управления Госказначейства Цюрупинского района. Они умудрились списать 706 тысяч гривен на цели, не предусмотренные государственной целевой программой «Леса Украины». В результате их «усилия» в деле охраны природы «премированы» возбуждением уголовного дела.
Но возглавляют рейтинг «борцов с природой», пожалуй, работники Госкомзема Голопристанского района. Они «перепутали» государственный лесной фонд и прибрежную охранную полосу в Ягорлыцкой затоке и в лимане Днепра с землями, предназначенными для ведения личного хозяйства. В результате государство недосчиталось более 390 гектаров земель стоимостью более 58 миллионов гривен. Говорить о результатах следствия ещё рано, но то, что уголовное дело возбуждено не по факту, а сразу в отношении конкретных лиц, свидетельствует о многом.

В целом же в результате проведенных прокуратурой проверок к ответственности за нарушения природоохранного законодательства в 2012 году привлечено уже почти четыре десятка должностных лиц органов власти, госконтроля, внутренних дел и лесных хозяйств. Смею уверить, что такая работа будет проводиться и в дальнейшем.
Беседовал Кирилл ГОРЕЛОВ

wallnews.info
http://www.dossier.org.ua/node/589

ЇМ ПИШУТЬ



Статья о которой идет речь размещена вслед за комментарием, полученным по почте. М.П.

На сайті «Лісівник» 01.06.2017 року розміщено статтю з назвою Государственнное предприятие «Херсонагролес» уничтожает лесные насаждения проте ніяк не можу зрозуміти, чому Кирилу Горєлову в 2017 році стало необхідним порившись в старому сундуці та витрусивши моль і нафталін, витягнути на світ божий проаналізований прокуратурою в 2010 році результат роботи лісників, та коментар прокурора Херсонської області Константина Свиденко (якого звільнили в лютому 2014 року).

Тож для загального розвитку та володіння інформацією зазначаю:
Про вже бувшого прокурора Херсонської області Константина Свиденко можна прочитати за посиланням http://most.ks.ua/news/url/dacha_eks_prokurora_svidenko_okazalas_skromnej_chem_dom_pshonki
Державне підприємство «Херсонське обласне агролісомеліоративне підприємство «Херсонангроліс» ліквідоване наказом Державного агентства лісових ресурсів України від 05.02.2014 року № 58.
З 2016 року державні лісогосподарські підприємства Херсонської області не фінансуються державою.
У зв’язку з відсутністю бюджетного фінансування за програмою 2805060 «Ведення лісового і мисливського господарства, охорона і захист лісів в лісовому фонді» на 2017 рік лісогосподарські підприємства області не в змозі виконувати комплекс першочергових протипожежних заходів, укомплектувати особовим складом лісові пожежні станції.

Відповідно до Положення про лісові пожежні станції особовий склад лісових пожежних станцій повинен становити 432 особи, проте в 2016 році були укомплектовані лише на 37% (161 особа).

У 2017 році із 450 осіб – 25.

Заборгованість з виплати заробітної плати та обов’язкових платежів державними лісогосподарськими підприємствами області станом на 01 травня 2017 року становить 5,7 млн грн.

Частина працівників державної лісової охорони перебувають у відпустках без збереження заробітної плати або працюють неповний робочий день – проводити патрулювання лісових масивів неможливо, що призводить до збільшення обсягів самовільних рубок.

Працівниками державної лісової охорони з початку року складено 23 протоколи про адміністративне правопорушення за статтею 65 «Незаконна порубка, пошкодження та знищення лісових культур та молодняка» кодексу України про адміністративні правопорушення, обсяг незаконно зрубаної деревини становить –23,8 м3, розмір шкоди, завданої державі становить 109,4 тис. грн.

Крім того встановлено 111 випадків порушень законодавства які скоєні невиявленими лісопрушниками загальна маса незаконно добутої деревини становить 1374,3 м3, розмір шкоди завданої державі –11522,9тис. грн.

Відшкодування завданої шкоди сплачено добровільно по 6 справах на суму 2,475 тис. грн.
Государственное предприятие «Херсонагролес» уничтожает лесные насаждения
https://www.lisportal.org.ua/79157/

В Татарстане прошел Единый день уборки лесных массивов — в рамках республиканской природоохранной акции «Чистые леса Татарстана»



В целях создания благоприятной санитарно-экологической обстановки в лесах, расположенных на территории Республики Татарстан и в соответствии с распоряжением Кабинета Министров Республики Татарстан от 31.03.2017 г. №605-р Министерством лесного хозяйства Республики Татарстан проводится традиционная республиканская природоохранная акция «Чистые леса Татарстана». Эта акция является одной из значимых и масштабных мероприятий, проводимых по инициативе Министерства лесного хозяйства Республики Татарстан, и проводится в два этапа — весной и осенью, набирая всё большую популярность среди населения.

Санитарное состояние лесов республики определяется комплексом природных и антропогенных факторов. Из природных явлений негативное влияние на состояние лесов оказывают засухи, морозы, ураганы. Большое влияние на санитарное состояние лесов в последние годы оказывает возрастающее усиление рекреационной нагрузки, в последствие чего леса загрязняются бытовыми отходами.

В этом году природоохранная акция «Чистые леса Татарстана» стартовала 25 апреля. На сегодняшний день, с учетом проведенного Единого дня уборки лесных массивов активное участие в акции приняли около 10 тысяч жителей республики. Активисты провели уборку вдоль автомобильных дорог и трасс федерального и регионального значения, собрали и вывезли твердо-бытовые отходы, сухостой и поваленные деревья, в объеме 2795 м3.



Кроме того, в рамках акции отремонтировано более 300 информационных щитов, аншлагов, беседок для отдыха, размещенных в лесном фонде и вдоль автомобильных трасс.

В целом созданы благоприятные и эстетические условия для отдыха граждан.

Акцию поддержали государственные гражданские служащие, работники Прокуратуры Республики Татарстан, судебных органов, преподаватели и студенты учебных заведений, местные жители и экологические общественные движения.

В соответствии с многочисленными пожеланиями граждан и экологических организаций, природоохранная акция «Чистые леса Татарстана» будет продолжена.



Министерство лесного хозяйства Республики Татарстан

Позов до Держлісагентства ґрунтується на нічим не підтверджених припущеннях, - сторона відповідача (ВІДЕО)



30 травня в Івано-Франківському окружному адміністративному суді продовжилось слухання справи про оскарження Романом Олійнийком результатів конкурсу, проведеного Держлісагентством, на заміщення посади начальника Івано-Франківського обласного управління лісового та мисливського господарства.

Колегія суддів заслухала клопотання сторін та перейшла до розгляду справи по-суті і дослідження доказів.

Сторона відповідача наголосила на тому, що результати конкурсу є законними, а судові розбірки – це затягування процесу.

«Позивач зловживає своїми правами і затягує процес», - зазначив представник Держлісагентства.

У суді оголошено перерву до 6 червня 2017 року.

Середа, 31 травня 2017, 10:23 
Як це було дивіться у відео.