ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

02 червня 2017

Замість Українського лісовода - Український лісовий портал ?


На період простою Українського лісовода його місце на теренах інтернету заміняє Український лісовий портал (далі - УЛП)

Веде його адмін з ніком Branch (доречі - він неодноразово заміняв МП на сайті Українського лісовода)

Плюси (позитивне)
Запрацювала версія для смартфонів - краще відображаються новини на екрані мобільних гаджетів, чого не міг досягнути Український лісовод (далі - УЛ). Можлива причина - УЛ побудовано на старій версії CMS Drupal, в той час як УЛП - на CMS Wordpress.

Мінуси
Відсутність форуму

Цікаво
Всі логіни та паролі користувачів автоматично перенесено із УЛ до УЛП

Бажаємо новому сайту, чи то пак, порталу УДАЧІ!


В Ушачском районе лесники будут выслеживать браконьеров с помощью беспилотника


Ушачский лесхоз за собственные средства приобрел квадрокоптер.

— Беспилотный летательный аппарат будем использовать в качестве помощника лесникам: для обследования делянок, обнаружения очагов возгораний при пожарах, поиска пропавших людей и как средство борьбы с браконьерами, — сообщил директор лесхоза Виктор Полынский.

Руководитель рассчитывает, что беспилотник окажет огромную помощь и лесникам, и спасателям в пожароопасный сезон, сэкономив время на обнаружение точки возгорания и ресурсы на его ликвидацию.

На приобретение дрона лесхоз потратил около 5 тысяч рублей. Летающего помощника уже испытали на высоте до полукилометра. Управлять с пульта механизмом можно на расстоянии 7 километров.

На Полтавщині лісівники вжили заходи з винищення шкідників



ПОЛТАВА. 2 червня. УНН-Центр. Днями в ДП “Гадяцький лісгосп” були проведені наземні винищувальні заходи в осередку розмноження рудого соснового пильщика, повідомили УНН-Центр в ОУЛМГ Полтавської області.

“Обробка проводилася препаратом „Фастак“ з використанням аерозольної технології ГАРД-МН. Приготування робочого розчину, заправка в аерозольну установку та безпосередньо обробка проводились відповідно до вимог безпеки і карантину, викладених в постановах щодо хімічної боротьби з шкідниками лісу”, — додали лісівники.

Робота проводилась представниками з ДСЛП “Харківлісозахист” спільно з представниками ПОУЛМГ, лісової охорони лісгоспу та провідним інженером з ОЗЛ. Як результат, близько 1200 га лісових насаджень, було оброблено від рудого соснового пильщика.

Як писав УНН-Центр, у Чорноліському лісгоспі нагородили переможців конкурсу “Людина і ліс”.

Боротьба з чорними лісорубами дала потужний ефект - Валерій Мурга


Заступник голови Закарпатської ОДА Віктор Мікулін та начальник Закарпатського обласного управління лісового та мисливського господарства Валерій Мурга під час спілкування з журналістами розповіли про стан лісової галузі й боротьбу з незаконними рубками на теренах Закарпаття.

Заступник голови Закарпатської ОДА Віктор Мікулін щодо вирубок лісу на теренах Закарпаття заявив:

«На сьогоднішній день галузь працює стабільно і працівники лісового господарства чітко виконують позиції, заплановані Державним агентством лісових ресурсів України. Всі підприємства є прибутковими, а керівництво Закарпатського обласного управління лісового та мисливського господарства приділяє значну увагу кадровому забезпеченню, щоб у лісовій галузі працювали фахові господарники, які люблять свою справу. При нинішній системі контролю, яка встановлена в лісовому господарстві факти незаконних масштабних вирубок апріорі неможливі».

У свою чергу начальник Закарпатського ОУЛМГ Валерій Мурга розповів, в якому напрямку лісівники працюють аби уникнути фактів незаконних вирубок:

«В Закарпатті за останній рік для боротьби з незаконними рубками здійснюються досить потужні заходи: ведеться роз’яснювальна робота з місцевим населенням, з засобами масової інформації, а працівники держлісгоспів спільно з представниками Нацполіції України в Закарпатській області, природоохоронних органів та громадських організацій проводять спільні рейди в лісах.

Протягом І кварталу поточного року в лісовому фонді підприємств Закарпатського ОУЛМГ зафіксовано 114 випадків незаконних рубок, загальною масою 768 кбм., розмір шкоди, завданої лісу, становить 3985,1 тис. грн. Всі матеріали передані до правоохоронних органів для подальшого розслідування. По 29 випадках незаконних рубок, обсягом 21 кбм, лісопорушниками відшкодовано добровільно 61,3 тис.грн. Повністю відшкодовані збитки в ДП «Ужгородське ЛГ».
Матеріали по 84 випадках незаконних рубок, обсягом 734 кбм. ( або 95 відсотків від загальної маси) на суму збитків 3807,6 тис. передані на розслідування та розгляд до правоохоронних органів та суди, а саме: в районні відділення поліції – 54 справи, кубомасою 602 кбм., на суму збитків 3057,6 тис.; в прокуратуру – 7 справ, кубомасою 73 кбм., на суму збитків 446,9 тис.грн; в суди – 23 справи , кубомасою 59 кбм, на суму збитків 303,1 тис.грн.

Протягом 2016 року для посилення контролю за лісами лісові та лісомисливські господарства встановили понад 100 камер відеонагляду. Вони розташовані на КПП при в’їзді у лісовий фонд, біля шлагбаумів та у лісових масивах. Час від часу лісівники міняють їх місце розташування. Навіть самі працівники лісгоспів не знають, де їх знімає «прихована камера». Біля кожної ділянки встановлені інформативні пано, які розповідають про заготівлю лісу, яка проводиться і проводилась, кубомасу, назва виконання робіт та контактний телефон відповідальної особи. Якщо на ділянці проведено посадку лісових культур, то вказується також породний склад.

Ці спільні заходи вже за короткий проміжок часу дали позитивний ефект, адже знаючи про відеонагляд і пильний контроль правопорушники уже не йдуть в ліс з поганими намірами. Важливо і те, що поменшало також браконьєрів у лісах, тому що камери установлюються у таких місцях, де, або найбільше скупчення тварин, або доступний лісовий фонд. Наразі на моніторі працівник лісового господарства бачить все. Ми тримаємо руку на пульсі. Штрафи за зрубану деревину надзвичайно високі і це не кінець. За незаконну порубку притягнуті до адміністративної відповідальності 61 лісопорушник, на яких складено адмінпротоколи на суму штрафів 18,3 тис. грн. По 30 винесених постановах сплачено добровільно 13,4 тис.грн, а 20 постанов на суму 3,0 тис.грн. передано для стягнення до виконавчої служби.

Прес-служба Закарпатського ОУЛМГ

https://zakarpatlis.gov.ua/valerij-murha-borotba-z-chornymy-lisorubamy-dala-potuzhnyj-efekt/

Додано Прес-служба Закарпатського ОУЛМГ о 31.05.2017




Віктор Галасюк: Держава повинна бути «диригентом» лісової галузі


Віктор Галасюк, заступник лідера Радикальної партії з економічної політики, голова Комітету ВР з питань промислової політики та підприємництва, кандидат економічних наук.

Нині уряд та суспільство активно обговорюють проблеми лісової галузі, яких за останні роки «назбиралося» чимало. Камінь спотикання цих обговорень – мораторій до 2027 року. Не припиняється гостра полеміка щодо того, чи скасовувати його, поступаючись європейським проханням, чи продовжувати, щоб зберегти ліс-кругляк від незаконної вирубки. Як бути з цим питанням та чи можна вирішити всі інші проблеми галузі AgroPolit.com розповів народний депутат України, заступник лідера Радикальної партії з економічної політики, голова Комітету ВР з питань промислової політики та підприємництва, кандидат економічних наук Віктор Галасюк.

AgroPolit.com: Чому уряд України прийняв рішення ввести мораторій на ліс?

Віктор Галасюк: Під час прийняття надважливого рішення щодо введення такого кардинального заходу, як мораторій, парламент керувався екологічним аспектом. Йдеться про фактичне знищення протягом тривалого часу українських лісів на фоні безконтрольного експорту, що супроводжувався значними корупційними потоками. Із такими темпами прийдешні покоління могли залишитися лише з безкрайніми полонинами замість густих карпатських лісів.


Ще більшого «жару у вогонь» додавало розуміння, що більшість цього лісу йшло не на потреби вітчизняних підприємств, які забезпечують роботою тисячі українців, а бюджет – податками, а за кордон, та ще й за безцінь.

Читати до теми: Мораторій на експорт лісу — на часі скасування

AgroPolit.com: Зараз багато хто стверджує, що мораторій – невигідний для України, тому його скасування не потрібно розцінювати, як щось жахливе. Ви згодні з цим?

Віктор Галасюк: Офіційні дані ДФС свідчать про суттєву вигоду мораторію для української деревообробки, меблевої та паперової промисловості та економіки в цілому, незважаючи на те, що довгий час (до 01.01.2017) він не розповсюджувався на сосну, частка якої в експорті необробленої деревини становить 80%. Зокрема, вказані галузі у 2016 році принесли в бюджет країни понад 2,8 млрд грн податкових надходжень, що на 19% більше, ніж попереднього року.

Ще одним вкрай позитивним трендом є збільшення інвестицій у деревообробну галузь. Зокрема, обсяг імпорту верстатів для обробки дерева – одна зі складових інвестицій в галузь у 2016 році (діяв мораторій) у порівнянні з аналогічним періодом попереднього року (мораторію не було)  в доларах збільшився у 2,5 разу!
Із такими темпами прийдешні покоління могли залишитися лише з безкрайніми полонинами замість густих карпатських лісів.
Така активізація інвестиційної діяльності особливо в часи шокової девальвації національної грошової одиниці є наочним випереджаючим індикатором майбутнього зростання обсягів виробництва та експорту галузі, створення нових робочих місць, додаткових надходжень до бюджетів всіх рівнів.

Заборона або суттєві обмеження на експорт лісу-кругляка діють у понад 30-х країнах світу. Зокрема в Канаді (з 1906р.), США (із 1926р.), Бразилії (з 1969р.), Малайзії (з 1972р.), Індонезії (з 1985р.), В’єтнамі (з 1992р.), Новій Зеландії (із 1993р.).

AgroPolit.com: Чому в українських лісах прогресує корупція? Простих людей, які вирубують 2–3 дерева, притягують до судової відповідальності, а тих, хто вивозить ліс-кругляк вантажними машинами, ніхто не штрафує та навіть не помічає?

Читати до теми: На кону – 600 млн, або Чи вийде Україна цілою з лісової «пастки»?

Віктор Галасюк: Тотальне зубожіння населення через низькі доходи та невиправдану урядову політику «затягування пасків», а також фактична відсутність контролю з боку держави та альтернативи у вигляді гідно оплачуваної роботи продукують негативні прояви  не тільки в лісовій галузі, а й у цілому в країні.

Наприклад, за даними ПАТ «Укртелеком», протягом 2016 рокущодо телекомунікаційних об’єктів товариства скоєно понад 19 тис. крадіжок. Це на 25% більше, ніж у 2015 році, та на 300% більше, ніж у 2014 році. І така ситуація має тенденцію до зростання. Це ж саме стосується лісової галузі, зокрема незаконних вирубок населенням для забезпечення власної оселі теплом в опалювальний період.

Держава має посилити відповідальність для кінцевих вигодоотримувачів для того, щоб зробити це економічно невигідним

AgroPolit.com: Можливо, варто запровадити суворіші штрафи за незаконну вирубку лісу, і тоді в населення зникне бажання порушувати закон?

Віктор Галасюк: Вочевидь, каральна модель, а тим паче її підсилення, в ситуації, що склалася, не матиме очевидного позитивного ефекту, та навіть навпаки – може призвести до соціального збурення. Держава повинна запропонувати альтернативу українцям – можливість працювати та отримувати гідний заробіток для достатнього забезпечення своїх соціально-побутових потреб.

Нами внесено до парламенту Постанову №6346 від 12.04.2017 «Про зміну економічної політики держави для захисту національних інтересів, розвитку економіки, подолання масової бідності та підвищення рівня життя громадян України», де запропоновано конкретні механізми для розвитку вітчизняної економіки з метою забезпечення гідного життя українців.

Читати до теми: «У трьох соснах», або Чому вмирають українські лісгоспи

AgroPolit.com: Як тоді бути з незаконними вирубками у промислових цілях?

Віктор Галасюк: У цьому випадку держава повинна навпаки – значно підсилити відповідальність для бенефіціарів таких схем. Держава має посилити відповідальність для кінцевих вигодоотримувачів для того, щоб зробити це економічно невигідним.
Зокрема, саме на такій ідеології ґрунтується зареєстрований Радикальною партією Законопроект  №5495 від 06.12.2016 «Про внесення змін до деяких законів України щодо збереження українських лісів та запобігання незаконному вивезенню необроблених лісоматеріалів», яким пропонується криміналізувати контрабанду лісу-кругляка, запровадивши за незаконне вивезення лісу-кругляка покарання у вигляді позбавлення волі та посилити відповідальність посадових осіб, причетних до незаконних вирубок.

AgroPolit.com: Які існують штрафи у Європі за незаконну вирубку дерев?

Віктор Галасюк: Для прикладу, з січня 2016 року в Албанії запроваджено 10-річну заборону на експорт лісоматеріалів. Ініціатором заборони виступило Міністерство навколишнього середовища, яке розробило відповідний закон. За порушення закону передбачено штраф у 36  тис. євро.

AgroPolit.com: Як можна зарадити «лісовій проблемі», адже у Державному лісовому агентстві немає коштів для планової вирубки та нових насаджень, не кажучи вже про охорону територій.

Віктор Галасюк: Звичайно, перш за все, державний бюджет має передбачати достатній обсяг коштів для фінансування лісового господарства, проведення планових та санітарних рубок, відновлення насаджень, забезпечення протипожежного захисту тощо.
Відсутність контролю з боку держави та альтернативи у вигляді гідно оплачуваної роботи продукують негативні прояви  не тільки в лісовій галузі, а й у цілому в країні.

Але для того, щоб віднайти ці кошти в бюджеті, необхідно забезпечити спочатку їх гарантовані надходження. Передусім, перекрити «чорний» експорт кругляка та запустити цивілізований та конкурентний ринок деревини.

Тривалий час на внутрішньому ринку деревини існує низка ґрунтовних проблем, вирішення яких забезпечить довгострокове ефективне функціонування не тільки вітчизняної деревообробки, а й усього лісового господарства країни.

Читати до теми: В Україні жахлива статистика вирубки лісів
AgroPolit.com: Що ви маєте на увазі?

Віктор Галасюк: Йдеться про впорядкування аукціонних торгів, а це значить:
усунення перекупників-експортерів, які завищують ціни на необроблений ліс, залишаючи поза конкуренцією вітчизняного виробника;виставлення на аукціони всього обсягу деревини, а не 30–40%, як це відбувається постійно;довгострокові контракти, котрі гарантуватимуть сировину для вітчизняного деревообробника, обсяг якої залежатиме від глибини переробки;штрафні санкції за невиконання своїх обов’язків щодо аукціону, як продавцями, так і споживачами;контроль за виконанням біржових контрактів та впровадження  заходів щодо їхнього дотримання.

До речі, відповідний законопроект за ініціативи Радикальної партії та за участі провідних експертів – представників лісової галузі та деревообробки – вже розроблено на базі Комітету промполітики, який я очолюю, і презентовано громадськості. Найближчим часом він буде остаточно допрацьований та внесений до парламенту.

Ми повинні створити вигідні умови для виробництва всередині країни, стимулюючи вітчизняного виробника доступною та гарантованою сировиною, інвестиційними стимулами, дешевим фінансовим ресурсом, тарифами та ефективною регуляцією

AgroPolit.com: Чи можна якось контролювати незаконну вирубку лісу?

Віктор Галасюк: Так, для цього варто звернутись до світового досвіду та заручитися підтримкою свідомої громадськості. Мова йде про впровадження наскрізного контролю та обліку, створення інтерактивних карт вирубок, відкритої електронної бази, до якої буде заноситись інформація про кожен автомобіль та вантаж, який він везе. Завдяки цьому кожен свідомий громадянин, ввівши он-лайн в електронну базу автомобільний номер вантажівки, зможе дізнатись про походження необробленого лісу та його подальше спрямування. Відсутність вантажу та автівки в електронній базі свідчитиме про незаконність перевезення, про що кожен зможе сповістити правоохоронні органи.

AgroPolit.com: Яким чином сьогодні можна актуалізувати проблему вирубки та знищення лісу на серйозному (законодавчому) рівні, а не лише на рівні розмов?

Віктор Галасюк: Сьогодні це питання стоїть на порядку денному як у парламенті, так і в уряді. Вже існує законопроект №5495 від 06.12.2016 «Про внесення змін до деяких законів України щодо збереження українських лісів та запобігання незаконному вивезенню необроблених лісоматеріалів», який, окрім криміналізації контрабанди та значного посилення відповідальності за незаконне вирубування, також передбачає механізм обмеження внутрішнього споживання деревини.

Читати до теми: Експорт лісу-кругляку необхідний для отримання траншів від МВФ

Окрім того, законопроектом доручається Кабінету Міністрів України в найкоротший час розробити комплексну програму відновлення лісового фонду України та визначити першочергові обсяги робіт щодо відновлення лісів і лісорозведення, охорони лісів від пожеж, захисту від шкідників і хвороб, інших лісогосподарських заходів, а також порядку і способів їх проведення. Ця законодавча ініціатива після прийняття забезпечить мінімізацію незаконних рубок та відновлення лісового фонду країни.
Перспектива росту вітчизняних деревообробної, паперової та меблевої галузей колосальна – в десять разів більше випущеної продукції та отриманої валютної виручки від експорту

AgroPolit.com: Чи можна залучити в лісову галузь іноземні інвестиції?
Віктор Галасюк: Ми повинні створити вигідні умови для виробництва всередині країни, стимулюючи вітчизняного виробника доступною та гарантованою сировиною, інвестиційними стимулами, дешевим фінансовим ресурсом, тарифами та ефективною регуляцією. Держава повинна бути «диригентом» лісової галузі, створюючи всі умови для її становлення.
Деревообробна галузь – перший «галузевий кейс» цього парламенту, в якому вже застосовано частину з вищевказаних інструментів…


Окрім мораторію на експорт лісу-кругляка, фракцією РПЛ було проведено в парламенті поправку щодо 3-річного розстрочення імпортного ПДВ на деревообробне обладнання. Цю норму було впроваджено з 1 квітня цього року, і вже найближчим часом галузь відчує результати її дії.

Також варто пригадати 20 млн єврошведських інвестицій, які було надано заводу з виробництва соснових пиломатеріалів «Українські лісопилки» (Костопіль, Рівненщина). Чи 2,5 млрд грн, які планують інвестувати в індустріальному парку в «Житомирську меблеву фабрику», яка буде займатися виробництвом меблів.

В Україну, завдяки мораторію, прийшли й європейські інвестори, які повірили державі, парламенту, закону. І ми не маємо права їх підвести, втратити їхню довіру.

В цьому контексті згадується приклад із соняшником. Згадайте, 20 років тому Україна імпортувала соняшникову олію. Згодом ввели23%-е експортне мито на насіння соняшника. І сьогодні вже:

експортуємо олію у понад 100 країн світу;виробничі потужності зросли в 7 разів;продаємо за кордон 4 млн т олії на $4 млрд на рік;Україна має понад 50% глобального ринку;ми  №1 в світі у виробництві та експорті соняшникової олії.

AgroPolit.com: Чи може лісова галузь сподіватися на світле майбутнє, та за яких умов воно можливе?

Віктор Галасюк: Перспектива росту вітчизняних деревообробної, паперової та меблевої галузей колосальна – в десять разів більше випущеної продукції та отриманої валютної виручки від експорту, збільшення в рази податкових надходжень до бюджету та десятки тисяч нових робочих місць. Але для цього уряд повинен не саботувати проукраїнські ініціативи, виношуючи намір відмінити мораторій, а всіляко підтримувати та вирощувати зачатки економічного розвитку, «вигризаючи зубами» національний інтерес на міжнародній арені…
До речі, хочу нагадати, що за однакової з Україною площі лісів деревообробна, паперова та меблева галузі Польщі сьогодні виробляють продукції на $24,7 млрд. В Україні ці галузі поки що випускають продукції у 10 разівменше – на $2,5 млрд.

Тетяна Крисюк,  для AgroPolit.com.

31 травня 2017, 07:21
https://agropolit.com/interview/289-viktor-galasyuk-derjava-povinna-buti-dirigentom-lisovoyi-galuzi

ДО ТЕМИ

2 січня 2017
Експорт лісу-кругляку з України заборонено як мінімум до 1 січня 2027 року. Це випливає з тексту закону № 325-VIII «Про особливості …

28 листопада 2016
У Верховній Раді немає 226 голосів для зняття мораторію на експорт лісу-кругляка. Про це повідомила заступник голови фракції "Блок …

21 серпня 2016
"Укрзалізниця" не повинна перевозити заборонені для експорту товари, в число яких входить ліс кругляк. Про це повідомив міністр
   

На Прикарпатті правоохоронці виявили незаконну вирубку лісу (Фото)

Вчора, працівниками УЗЕ в Івано-Франківській області спільно з правоохоронцями місцевого відділу поліції, під час проведення перевірки задокументовано факт незаконного перевезення лісодеревини.



На території Прикарпатського військового лісгоспу, що в с. Завій, Калуського району було виявлено автомобіль марки "Урал 5557", у кузові якого знаходилось 4 дерева породи "Бук" та 1 дерево породи "Дуб". 31-річний водій вантажівки не пред’явив жодних документів на лісопродукцію, пояснивши, що зрізав дерева на території колишньої лісосіки та мав на меті використати в господарських цілях.




За цим фактом розпочато кримінальне провадження за ст. 246 Кримінального кодексу України (незаконна порубка лісу). За такі дії зловмисника можуть оштрафувати на суму від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або заарештувати на строк до шести місяців. Також, відповідно до санкції цієї статті, покаранням може бути обмеження волі на строк до трьох років або позбавлення волі на той самий строк.


Справу депутата-лісника передали до суду



Слідчим відділом прокуратури Чернігівської області завершено досудове розслідування кримінального провадження стосовно депутата однієї з селищних рад, який, будучи лісником одного з райагролісництв, за попередньою змовою з підприємцем здійснив незаконну порубку дерев.

Про це ЧЕline повідомили в прес-службі прокуратури Чернігівської області.

Органом досудового розслідування встановлено, що у листопаді 2015 року лісник шляхом зловживання службовим становищем і за попередньою змовою з підприємцем, із яким укладено договір на виконання робіт із заготівлі деревини, під час здійснення вибіркової санітарно-оздоровчої рубки незаконно здійснив порубку 71 ростучого дерева породи «дуб звичайний», що завдало істотної шкоди інтересам держави на суму 615 тис. грн.

Депутату селищної ради інкриміновано вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ст. 246 (незаконна порубка дерев), ч. 5 ст. 191 (заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах) Кримінального кодексу України.

Підприємцю – ч. 2 ст. 28, ст. 246 (незаконна порубка дерев), ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 (пособництво у заволодінні чужим майном у особливо великих розмірах), ч. 1 ст. 388 (незаконні дії щодо майна, яке описано) Кримінального кодексу України.

Наразі обвинувальний акт направлено до суду для розгляду по суті.

Із метою відшкодування збитків, спричинених кримінальним правопорушенням, прокурором у кримінальному провадженні в інтересах держави заявлено позов і вжито заходів до його забезпечення, шляхом накладення арешту на майно.

01.06.2017 

"Тришкин кафтан" в цифрах: как перераспределятся пожарные деньги в составе лесных субвенций согласно новой методике расчета

Официально опубликовано постановление Правительства РФ, вносящее изменения в методику распределения лесных субвенций между субъектами Российской Федерации в части, касающейся денег на осуществление мер пожарной безопасности и тушение лесных пожаров. Самое важное изменение состоит в изменении так называемого "коэффициента рекреационной нагрузки, отражающий влияние плотности населения в субъекте Российской Федерации на количество возникающих в этом субъекте пожаров", который ранее сильнее всего влиял на размер пожарной части лесных субвенций в расчете на гектар леса. Раньше максимальное значение этого коэффициента (9,643 для Ставропольского края) отличалось от минимального (0,082 для Якутии) отличалось в 118 раз; в новой редакции его максимальное значение (2,015 для Забайкальского края) отличается от минимального (1 для Кабардино-Балкарской республики) всего вдвое, то есть значение этого коэффициента радикально снизилось.

Методика распределения лесных субвенций определяет не то, сколько денег на осуществление переданных лесных полномочий получит от или иной субъект РФ из федерального бюджета, а то, каким образом общая сумма субвенций будет поделена между регионами. И эта доля зависит не только от того, как рассчитывается распределение денег на осуществление мер пожарной безопасности и тушение лесных пожаров, но и от расчета других частей лесных субвенций. Более того - итоговый размер лесных субвенций каждому региону определяется не прямо результатами расчета, а одним из приложений к закону о федеральном бюджете на каждый конкретный год, и насколько то, что утверждается, соответствует тому, что рассчитывается, до сих пор является одним из важнейших секретов российского лесного хозяйства. Поэтому пока можно говорить лишь о том, как новая редакция методики повлияет на "пожарную" долю в составе лесных субвенций, которые получит каждый российский регион в следующем году.

Изменения эти очень значительны - это одно из самых существенных решений, которые могут повлиять на уровень готовности нашей страны к пожароопасному сезону 2018 года и, если эти изменения сохранятся, последующих лет. Изменения могут быть разными в зависимости от последующих шагов законодателей. Если общий уровень финансирования переданных субъектам РФ лесных полномочий (сумма лесных субвенций) будет увеличен таким образом, чтобы расходы на меры пожарной безопасности и тушение лесных пожаров не сократилось по тем субъектам РФ, по которым "коэффициент рекреационной нагрузки" существенно снижен - изменения, внесенные в методику распределения субвенций, могут привести к значительному повышению защищенности российских лесов от огня. Если же общий уровень финансирования останется примерно таким же, как сейчас - внесенные изменения помогут улучшить ситуацию во многих регионах Европейского Севера, Сибири и Дальнего Востока, но неизбежно приведут к катастрофическому ее ухудшению в самых густонаселенных регионах малолесной зоны Европейской России. В конечном итоге это может привести к повторению лесопожарной катастрофы, аналогичной той, которая произошла в 2010 году.

Ссылка на официально опубликованный документ:

Постановление Правительства Российской Федерации от 27.05.2017 № 640 "О внесении изменений в методику распределения между субъектами Российской Федерации субвенций из федерального бюджета для осуществления отдельных полномочий Российской Федерации в области лесных отношений, реализация которых передана органам государственной власти субъектов Российской Федерации"

Ниже приводится перечень регионов (за исключением тех, по которым "коэффициент рекреационной нагрузки" ранее не был установлен) с указанием отношения нового значения этого коэффициента к ранее действовавшему. Это отношение прямо показывает, во сколько раз увеличится или сократится "пожарная" часть субвенций тому или иному субъекту РФ: например, если для Якутии это отношение составляет 15,4 - это означает, что пожарная доля в составе лесных субвенций этому региону в 2018 году должна увеличиться в 15,4 раза; если для Ставропольского края это отношение составляет 0,10 - это означает, что пожарная доля в составе лесных субвенций этому региону в 2018 году должна уменьшиться в 10 раз.

Десятку "регионов-победителей" (тех, которые должны получить пятикратный и более рост пожарной доли в составе лесных субвенций) образуют, в порядке убывания "везучести", Республика Саха (Якутия), Хабаровский край, Ямало-Ненецкий автономный округ, Иркутская область, Забайкальский край, Республика Бурятия, Ханты-Мансийский автономный округ - Югра, Красноярский край, Магаданская область, и Ненецкий автономный округ.

К "регионам-неудачникам" (тем, которые должны получить пятикратное и более сокращение пожарной доли в составе лесных субвенций) относятся, в порядке возрастания "невезучести", Курская область, Орловская область, Белгородская область, Липецкая область, Республика Калмыкия, Республика Адыгея, Московская область, Республика Северная Осетия - Алания, Кабардино-Балкарская Республика, Республика Ингушетия, и Ставропольский край.


Республика Саха (Якутия) 15,4
Хабаровский край 6,9
Ямало-Ненецкий автономный округ 6,2
Иркутская область 5,7
Забайкальский край 5,6
Республика Бурятия 5,6
Ханты-Мансийский автономный округ - Югра 5,5
Красноярский край 5,4
Магаданская область 5,3
Ненецкий автономный округ 5,3
Республика Коми 4,1
Чукотский автономный округ 3,7
Амурская область 3,6
Архангельская область 3,5
Томская область 3,5
Республика Карелия 3,1
Республика Тыва 2,9
Тюменская область 2,6
Еврейская автономная область 2,4
Камчатский край 2,2
Сахалинская область 2,1
Республика Алтай 2,0
Республика Хакасия 2,0
Курганская область 2,0
Мурманская область 1,9
Вологодская область 1,7
Приморский край 1,6
Омская область 1,6
Кировская область 1,5
Алтайский край 1,4
Новосибирская область 1,4
Свердловская область 1,4
Новгородская область 1,4
Пермский край 1,3
Псковская область 1,3
Костромская область 1,3
Тверская область 1,2
Челябинская область 1,1
Республика Башкортостан 1,1
Кемеровская область 1,1
Нижегородская область 0,9
Ленинградская область 0,8
Ульяновская область 0,8
Республика Марий Эл 0,8
Смоленская область 0,8
Удмуртская Республика 0,8
Ярославская область 0,8
Волгоградская область 0,7
Пензенская область 0,7
Брянская область 0,6
Рязанская область 0,6
Оренбургская область 0,6
Республика Татарстан 0,6
Владимирская область 0,6
Калужская область 0,5
Ивановская область 0,5
Воронежская область 0,5
Карачаево-Черкесская Республика 0,5
Краснодарский край 0,5
Республика Мордовия 0,5
Саратовская область 0,5
Республика Дагестан 0,4
Тамбовская область 0,4
Чеченская Республика 0,4
Ростовская область 0,3
Самарская область 0,3
Чувашская Республика 0,3
Астраханская область 0,2
Калининградская область 0,2
Тульская область 0,2
Курская область 0,2
Орловская область 0,2
Белгородская область 0,2
Липецкая область 0,2
Республика Калмыкия 0,2
Республика Адыгея 0,2
Московская область 0,2
Республика Северная Осетия - Алания 0,1
Кабардино-Балкарская Республика 0,1
Республика Ингушетия 0,1
Ставропольский край 0,1

Догляд за лісовими культурами для волинських лісівників нині – завдання №1

Традиційно о цій порі лісівники акцентують увагу на доглядах за лісовими культурами. Щонайперше цікавляться, як прижилися цьогорічні сіянці. Але не менше уваги потребують і дворічні, і трирічні культури.

«До семирічного віку всі молоді культури потребують особливої опіки, – розповідає директор ДП «Ковельське ЛГ» Володимир Данилюк, - Хоч приживлюваність сіянців у нас стабільно висока – 93-97 відсотків, все ж потрібно подбати, аби їх не заглушили бур’яни».






Маленькому деревцю потрібен особливий догляд. Про це дбають інженери з лісових культур, лісничі, їх помічники, безпосередньо 39 майстрів лісу, які працюють у ДП «Ковельське ЛГ». І як би не були завантажені роботою останні, адже середня площа їх обходів по лісгоспу становить 915 га, у зоні їх особливої уваги – догляд за молодняками. З сікорами за літо, буває, три-чотири рази обходять ділянки, прочищаючи їх від бур’янів. Буває, що доводиться «оберігати» ріст посаджених сосен і дубків і від швидкоростучих самосівів березини, лози, осики.

«Де багатші ґрунти, зілля росте, мов на дріжджах, – долучається до розмови лісничий Скулинського лісництва Ленід Лисюк. – Ні дубкам, які люблять впродовж декількох років усю силу накопичувати у кореневій системі, ні делікатним соснам та ялинкам, за ними не вгнатися. Цієї весни ми створили 4,2 гектари нових культур, ще на 10,7 га провели сприяння природному поновленню, 1,8 га залишено під природне поновлення. Таких ділянок – від одного до семи років – у нашому лісництві 44,4 га. Кожну кілька разів за літо потрібно пройти з сікором».




Але часто допомагає більш сучасна техніка. Процес догляду за молодими культурами достеменно освоїв Олександр Савченко – тракторист із десятирічним лісовим стажем роботи. Саме Олександра Вікторовича того дня застали у 14 кварталі Скулинського лісництва. Там на площі 0,7 га цієї весни створено культури дуба черешчатого та сосни звичайної. Прижилися відмінно. Тепер важливо їх вберегти від забур’янення.





«Якщо вчасно не оборати, – каже Олександр Вікторович, – зілля заглушить саджанці і вони можуть навіть загинути».

За час роботи у лісництві механізатор допоміг виростити сотні гектарів лісу. Тепер там уже господарюють пташки і звірі, у деяких молодих лісах навіть гриби можна позбирати.

01 червня 2017

Лес и АЭС помогают дышать

Какая энергетика нужна и важна для сохранения климата нашей планеты

Если верить оценкам Межправительственной группы экспертов по изменению климата, все бореальные леса (то есть расположенные в северном полушарии) поглощают за год до ОДНОГО миллиарда тонн СО2, выбрасываемого в атмосферу. Поэтому северную тайгу не для красного словца называют легкими планеты. Не менее яркого эпитета в этой связи заслуживают атомные электростанции, если учесть, что их совокупная генерация (11 процентов в мировом энергобалансе) - это минус ДВА миллиарда тонн от ежегодных выбросов углекислого газа.

- В том, что касается Парижского и предшествующих соглашений по климату, атомная энергетика дает эффект в два раза больший, чем все северные леса планеты, - такой неожиданный поворот задал глава "Росатома" Алексей Лихачев на панельной дискуссии в день открытия Петербургского международного экономического форума.

Исходный тезис заключается в том, что сейчас при производстве электричества в атмосферу ежегодно выбрасывается 13,3 миллиарда тонн углекислого газа. Это более 40 процентов от его общемировой эмиссии. И львиная доля таких выбросов приходится на угольные, газовые и мазутные ТЭЦ (41, 22 и 4 процента в общем объеме мировой электрогенерации).

Другими словами, сегодня две трети электроэнергии производится за счет сжигания углеводородов и сопровождается эмиссией углекислого газа. И если вдруг представить невозможное, что не стало в одночасье (или не было вообще) атомной генерации (сейчас это 390 гигаватт установленной мощности), а вместо нее лишь уголь да мазут, выбросы СО2 в атмосферу увеличатся сразу на 2 миллиарда тонн. С чем не справится никакая тайга, даже если покроет всю Европу и дотянется до экватора...

С выбросами СО2 лесам справиться непросто. На помощь приходит атомная энергетика. Она помогает планете дышать

Генеральный директор МАГАТЭ Юкия Амано, министр иностранных дел Венгрии Петер Сийярто, главный исполнительный директор компании Fortum Пека Лундмарк и другие участники обсуждения изложили свое понимание того, как должна быть трансформирована существующая сегодня в мире система производства электроэнергии. Юкия Амано дал прямо понять, что МАГАТЭ готово оказать помощь странам, которые хотят перейти на атомную энергетику или увеличить ее долю в общем объеме генерации для снижения выбросов парниковых газов. Именно так произойдет в Венгрии. Сооружение новых энергоблоков на АЭС "Пакш", по словам министра Сийярто, увеличит долю атомной энергетики в энергобалансе страны до 70 процентов. Пека Лундмарк в свою очередь заметил, что после аварии на японской АЭС "Фукусима-1" большое внимание уделяется безопасности реакторных установок. Наращивание защитных и резевных систем в каждом отдельном случае увеличивает стоимость сооружения атомной станции. В этой связи, полагает глава Fortum, было бы целесообразно унифицировать проекты АЭС с точки зрения систем безопасности. "Мне кажется, что мы должны вместе подумать об этом, - сказал Лундмарк. - Вместе с тем научно-исследовательские работы в области безопасности АЭС не должны останавливаться".

И продвинутые, как принято считать, европейцы, и непредвзятые люди в других странах, включая Россию, давно осознали: будущее за "зеленой" энергетикой. А вот дальше оценки и суждения расходятся. И многие придерживаются той точки зрения, что "зеленой", то есть экологически приемлемой, может быть только солнечная, ветровая и геотермальная электрогенерация. При этом нередко ссылаются на Германию. Но что показывает ее опыт, если присмотреться внимательнее? На фоне номинального роста установленных мощностей ветровой и солнечной генерации в Германии уже второй год подряд отмечен рост выбросов парниковых газов. Это происходит в результате закрытия АЭС и замещения их мощностей "грязной" угольной и газовой генерацией.

- Отказ от атомной энергетики и декларируемый переход только на "чистые" ветер и солнце - это очень дорого и неэффективно, если брать за критерий эффективности сокращение выбросов парниковых газов, - заявил Алексей Лихачев с трибуны Петербургского форума. - Если мы всерьез рассматриваем цели, заданные Парижским соглашением о климате, то развитие атомной энергетики является неизбежным решением. Солнечная, ветровая и атомная энергетика - это составные и взаимодополняющие части по-настоящему "зеленого" энергобаланса. И основа безуглеродной энергетики в будущем.

Глава "Росатома" и глава МАГАТЭ были солидарны в том, что еще многое надо сделать, чтобы закрепить за атомной энергетикой репутацию "чистой" и "зеленой". Но понимание особой миссии и принятые атомщиками экологические императивы, по словам Лихачева, кардинально изменили саму стратегию развития отрасли. А ключевые задачи повышения эксплуатационной безопасности АЭС уже в значительной степени решены в проектах поколения "III плюс", которые сейчас реализуются.

- Не за горами создание четвертого поколения атомных реакторов, основанного на естественной безопасности, - выразил надежду генеральный директор "Росатома". - Это позволит нам замкнуть ядерный топливный цикл, на века решить проблему топливного обеспечения атомной энергетики и кратно сократить объем радиоактивных отходов. Экологическим стандартом будущего станет радиационно-эквивалентный подход: сколько мы берем радиоактивности у природы, столько же и будем возвращать в нее в будущем...

В унисон с первым "э" - экология - в речах на форуме звучало и второе - экономика. И здесь показателен пример Финляндии, где в активную фазу переходит проект сооружения АЭС "Ханхикиви". Инвестиции в него обеспечены кооперацией потребителей электроэнергии, заинтересованных в долгосрочных и стабильных ее поставках по стабильным ценам.

60 лет смогут эффективно работать российские АЭС поколения III+ с возможностью продления ресурса до 80-100 лет

- Эта и подобные ей АЭС, - заявил Алексей Лихачев, - будут работать не менее 60 лет с возможностью продления ресурса до 80-100 лет. При этом доля топлива в себестоимости электроэнергии составит около 10 процентов, а тот же показатель при использовании углеводородного сырья 60-70. Очевидно, что такое соотношение "защищает" стоимость атомного киловатт-часа от конъюнктурных колебаний на сырьевом рынке. А сама по себе атомная энергетика обеспечивает предсказуемость тарифов и стимулирует инвестиции в энергоемкие производства с долгим циклом окупаемости проектов. С учетом высокой волатильности цен на энергоресурсы, которые мы наблюдаем в мире последние 20-30 лет, это особенно важное преимущество атомной генерации...

Спасет ли "зеленый щит" леса СЗФО от незаконных рубок

Июньский форум в Петербурге изначально задумывался как площадка деловая, как место, где встречаются и находят друг друга потенциальные партнеры. Энергетики с приставкой атом этому правилу не изменяют. Уже вчера, в день открытия, "Росатом" подписал соглашение с "РусГидро" о сотрудничестве в области возобновляемых источников энергии (ВИЭ) и систем ее аккумулирования. Кроме того намечены совместные работы по АСУ ТП, а также технологиям хранения и обработки больших объемов данных. Приоритетной для себя задачей обе стороны признали совместную разработку и внедрение импортозамещающих технологий.

Еще одно соглашение, которое подписали вчера глава "Росатома" Алексей Лихачев и гендиректор КАМАЗа Сергей Когогин, касается разработки отечественных систем накопления электроэнергии для электротранспорта и систем генерации энергии на топливных элементах. Кроме этого, атомщики обязались расширять поставки собственных систем очистки отработанных газов для автотранспорта с двигателями внутреннего сгорания и разработать новые системы, соответствующие требованиям ЕВРО-6. Экологические бизнес-проекты "Росатома" становятся неотъемлемой частью его многогранной деятельности.

Тем временем

Прибывший для участия в Петербургском международном экономическом форуме генеральный директор МАГАТЭ Юкия Амано побывал вчера на Балтийском заводе, где ознакомился с ходом строительства универсальных атомных ледоколов нового поколения. Сейчас на стапеле и у достроечной набережной этой верфи в различной степени готовности находятся сразу три атомохода: "Арктика", "Сибирь" и "Урал". Там же, у соседнего причала, проходит швартовные испытания единственный в своем роде энергоблок "Академик Ломоносов", которому в скором будущем суждено отправиться в заполярный Певек и стать первой в мире плавучей атомной теплоэлектростанцией.

Инфографика РГ / Александр Смирнов / Владимир Емельяненков

https://rg.ru/2017/06/01/na-pmef-obsudili-neobhodimost-aes-dlia-sohraneniia-klimata-zemli.html