Геращенко: Экологическая проблема на Донбассе приобретает острый и комплексный характер

Об этом Первый заместитель Председателя Верховной Рады Ирина Геращенко написала на своей странице в Facebook по итогам встречи, которая состоялась в рамках неформальной Минской платформы в ВР и была посвящена экологическим проблемам на Донбассе. Участие в дискуссии приняли представители всех парламентских фракций, кроме «Самопомощи», координатор ОБСЕ в экономической подгруппе ТКГ в Минске Пер Фишер, депутаты — члены комитета экологии и представители профильных министерств по ТОТ и экологии.

«Мне кажется очень важным тот факт, что в нашем разрозненном парламенте тема экологии, техногенные риски, возникшие из-за вооруженного конфликта на Донбассе, и по этим вопросам есть понимание, желание совместно с правительством работать над усовершенствованием экологического мониторинга в зоне конфликта, помощи пострадавшим регионам , всестороннего анализа ситуации «, — отметила Первый Вице-спикер.




По ее словам, есть несколько острых вопросов экологической ситуации на Донбассе, требующих неотложного решения.

«Один из самых острых вопросов — затопленные на оккупированных территориях шахты, куда не допускают международных экспертов и техпомощь. Второе — это предприятия вблизи линии соприкосновения, такие, как Авдеевский коксохимический завод и ДФС, чья инфраструктура был сильно повреждена, но по коксохима, например, уже год контролируемые РФ ОРДЛО не дают гарантий безопасности для проведения ремонтных работ в районе Ясиноватой. Также особенно остро звучало уничтожение заповедного фонда, на оккупированных территориях повреждено более 700 га заповедников, и не понятно, можно ли восстановить эти заминированные, обстрелянные, выжженные земли и леса. А международные мониторинговые и экспертные миссии туда просто не допускают «, — утверждает парламентарий.




Народный депутат отметила, что экологическая проблема приобретает острый и комплексный характер и требует большего внимания, как в рамках работы экономической подгруппы в Минске и ТКГ, так Нормандского формата и мира.

«Депутаты ВР выступают за более активное информирование наших европейских партнеров относительно масштабов техногенных рисков и угроз на Донбассе. В целом, была очень информативная и конструктивная дискуссия, которая свидетельствует о большой заинтересованности и готовности ВР к поиску мирных путей урегулирования инспирированного извне конфликта «, — резюмировала Ирина Геращенко.

Сообщает сайт Блока Петра Порошенко «Солідарність»

Сегодня, 07:44

http://europravda.com.ua/part/625428-geraschenko-ekologicheskaya-problema-na-donbasse-priobretaet-ostryy-i-kompleksnyy-harakter.html

Далі...

Лісівники Вінниччини активно працюють над підвищенням продуктивності дубових лісів та збагачення їх породного складу

08 червня 2017 року відбулося засідання колегії Вінницького обласного управління лісового та мисливського господарства, на якому розглянуто питання проведення робіт з відведення і таксації лісосік рубок головного користування на 2019 рік та рубок формування і оздоровлення лісів на 2018 рік, виконання показників лісопромислового виробництва, ведення мисливського господарства користувачами мисливських угідь.

Відкриваючи колегію, начальник обласного управління лісового та мисливського господарства А.О.Бондар підкреслив, що беззмінними стратегічними пріоритетами у вінницьких лісівників завжди були, є і будуть лісовідновлення та лісорозведення з досягненням оптимальної лісистості, охорона лісів, підвищення їх продуктивності та цінності, раціональне використання лісових ресурсів, захисних функцій та корисних властивостей лісів.
Лісівники мають залишити після себе державі високоякісні ліси. Тому єдиним критерієм оцінки кожного лісівника, керівника держлісгоспу є стан лісових культур. Саме директор держпідприємства лісового господарства несе пряму відповідальність за те, які ліси дістануться в спадок наступним поколінням. Анатолій Омелянович проаналізував оглянуті ним лісові культури на держпідприємствах «Жмеринський лісгосп», «Тульчинське ЛМГ», «Вінницький лісгосп», «Чечельницький лісгосп», «Іллінецький лісгосп», «Дашівське ДЛМГ». Лісові культури дашівських лісівників - зразково-показові!

А.О. Бондар поставив перед керівниками жорстку вимогу: моральна й матеріальна оцінка роботи кожного лісівника напряму залежить від стану лісових культур! Найближчим часом відповідальні працівники обласного управління лісового та мисливського господарства проведуть ретельну перевірку стану лісових культур у Вінницькому та Могилів-Подільському держлісгоспах.

Начальник управління наголосив на тому, що директори держлісгоспів несуть персональну відповідальність за виготовлення правовстановлюючих документів на землі лісогосподарського призначення та прийняті під заліснення землі. Зупинився Анатолій Омелянович на питаннях заготівлі і якості лісового насіння, вирощування якісного стандартного посадкового матеріалу для своїх потреб і на реалізацію.

З основних питань порядку денного виступили В.І. Діденко, перший заступник начальника управління, П.А. Юрченко, начальник відділу маркетингу і збуту ДП «Вінницяліссервіс», В.А.Мельник, завідувач сектору мисливського господарства ВОУЛМГ.

Завершилася колегія оглядом теплично-парникового господарства ДП «Вінницький лісгосп». А.О.Бондар наголосив на тому, що ідеальні культури потребують ідеального насіння, ідеального посадкового матеріалу. І будівництво сучасної теплиці у Вінницькому держлісгоспі – перспективний, стратегічний крок. Буде ідеальний жолудь, ідеальний посадматеріал – матимемо ідеального дуба. Директор підприємства В.В. Попельнюк поділився досвідом вирощування посадкового матеріалу у сучасній теплиці польського виробництва. Теплицю площею 500 кв. м. змонтували на центральній садибі ДП “Вінницький лісгосп». 

В ній вирощується зараз 100 тис. шт. сіянців деревних та чагарникових порід: дуба звичайного, береки лікарської, модрини, псевдотсуги. Посадковий матеріал вирощують в палетах багаторазового використання, заповнених субстратом. Діє автоматизована система поливу, вентиляції.. Таку ж теплицю змонтовано в Михайлівському лісництві ДП «Вінницький лісгосп».

Щорічно держлісгосп заготовляє 17-18 тонн лісового насіння, вирощує 1,2 – 1,5 млн. шт. стандартного посадкового матеріалу. Асортимент вирощування – 55 найменувань.

Прес-служба Вінницького ОУЛМГ

http://vin.gov.ua/news/ostanni-novyny/3630-lisivnyky-vinnychchyny-aktyvno-pratsiuiut-nad-pidvyshchenniam-produktyvnosti-dubovykh-lisiv-ta-zbahachennia-ikh-porodnoho-skladu

Далі...

Уманські лісівники облаштовують рекреаційні пункти

На території держлісфонду Уманського лісгоспу є чимало історичних та природних пам’яток й інших цікавих визначних місць, які варті уваги та постійного догляду. Уманські ж лісівники дбають про лісові джерела та облаштовують рекреаційні пункти, де кожен охочий може відпочити та скуштувати цілющої води, інформують в обласному управлінні лісового та мисливського господарства.

Так, в лісах Монастирищенського лісництва були віднайдені дві старі занедбані кринички. За легендою, ще в прадавні часи тут зупинялись козаки, аби перепочити та випити чистої цілющої води. Лісівники відновили одну з них, розчистили та нині облаштовують територію навколо. Вони відзначають, що вода в криниці солодкувата на смак, а ще додає життєвої енергії та справжньої козацької сили. Тож по завершенню благоустрою території, кожен охочий зможе завітати сюди. В найближчих планах лісівників – поновити й другу криничку, аби жителі навколишніх сіл могли приходити сюди за життєдайною водою.

В адмінмежах Гордашівської сільської ради, на території Тальнівського району, в лісах Потаського лісництва розкинулась «Мала Швейцарія». Саме так прозвали це мальовниче місце жителі навколишніх сіл. Гранітні плити, що виходять на поверхню, схожі на ті, що в Софіївському парку, та роблять цю місцину неповторною і унікальною. Три роки тому лісівники облаштували тут рекреаційний пункт, який став чи не найулюбленішим місцем для відпочинку тальнівчан. Цього року розчистили територію від сухостою, прибрали сміття, встановили нові альтанки, покращили дорогу та поновили аншлаги.



На території Тальнівського району є ще одне улюблене місце відпочинку, яке знаходиться в адмінмежах Мошурівської сільської ради, в урочищі Перерванець. До облаштування цього рекреаційного пункту кілька років тому долучилась і сільська рада.



2006 року Уманською райдержадміністрацією на території Собківського лісництва було облаштовано пункт відпочинку «Джерело». З того часу працівники лісової галузі постійно підтримують його в належному стані. Так і цього року вже провели генеральне прибирання території. Затишні альтанки, джерело та криничка із кришталево чистою та смачною водою готові до прийому відпочиваючих.



А ще у лісових масивах Собкіського лісництва стоїть унікальна криничка. За місцевими традиціями, під час засушливого періоду, сюди запрошують священника, аби він освятив воду у криниці. Саме після цього дійства місцеві поселення зрошують рясні дощі. Лісівники допомагають селянам доглядати за криницею та джерелом, що знаходяться поряд, – щороку облаштовують прилеглу територію та тримають її в належному стані.



– Робота в цьому напрямку проводиться постійно. Усі структурні підрозділи Уманського лісгоспу тісно співпрацюють з місцевими громадами й всіляко допомагають їм у облаштуванні нових та підтримці вже існуючих пам’яток історії та природничих об’єктів. Тож велике прохання до всіх, хто відпочиває в лісі, – цінуйте працю інших, бережіть та дбайте про навколишні ліси і завжди прибирайте за собою сміття, адже ви ще не раз сюди повернетесь! – відзначає директор ДП «Уманське лісове господарство» Іван Назаревич.

Прес-служба ОДА 09.06.2017 09:57

http://ck-oda.gov.ua/umanski-lisivnyky-oblashtovuyut-rekreatsijni-punkty/

Далі...

Майбутнє лісу. ВІДЕО

Показник лісистості в Україні є одним з найнижчих в Європі. Незаконні вирубки щороку завдають непоправної шкоди лісовим угіддям. Тільки за 6 років українському лісу люди завдали збитків на суму понад 400 мільйонів гривень.

Проблему вирішити можна але діюче законодавство та складність процедур провокують тінізацію ринку переконані експерти. Тому сьогодні в Житомирі відбувся круглий стіл на якому представники влади, бізнесу, громадськості та експерти обговорювали проблемні моменти в рамках публічного діалогу PROдіалог.

Опубликовано: 8 июн. 2017 г.

Далі...

Хакасия получит дополнительные деньги на охрану лесов

Федеральное агентство лесного хозяйства выделит в текущем году дополнительно 10 миллионов рублей на охрану лесов от пожаров в Хакасии. Исполняющий обязанности министра природных ресурсов и экологии республики Хакасия Алексей Сиорпас в рабочей командировке в Москве сообщил, что данные средства планируется направить на усиление авиационного и наземного патрулирования лесов для предотвращения и своевременного обнаружения лесных пожаров.

Кроме того, достигнута договоренность с Федеральным агентством водного хозяйства о выделении нашей республике по 4 с половиной миллиона рублей дополнительно к финансированию ежегодно с 2018 по 2020 годы на модернизацию гидротехнических сооружений. Перечень ГТС подписан руководством Хакасии. При увеличении доли из федеральной казны, доля софинансирования из бюджета республики остается прежней, отмечает пресс-служба Минприроды республики. 

- Дополнительные средства позволят нам еще более оперативно тушить все лесные пожары, свести их площадь до минимально возможной, а также усилить меры для безаварийного прохождения паводковых периодов, - подчеркнул исполняющий обязанности министра природных ресурсов и экологии республики Хакасия Алексей Сиорпас.
Добавим, что всего с начала пожароопасного сезона в Хакасии произошло 16 лесных пожаров. Общая площадь – 194,5 гектара. В прошлом году на 8 июня было зарегистрировано 22 возгорания на площади 421 гектар. 

В 2017 году проведен капитальный ремонт дамбы на реке Абакан в деревне Луговая Аскизского района и комплекса гидросооружений на реке Уйбат в селе Весеннее Усть-Абаканского района.


09.06.2017 10:15
Независимое информационное агентство - Хакасия
http://19rus.ru/more.php?UID=79363

Далі...

Екоінспекція викрила в Делятинському лісгоспі незаконну рубку лісу на суму понад мільйон гривень

Державна екологічна інспекція в Івано-Франківській області за результатами планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства на території лісового фонду ДП "Делятинське лісове господарство" виявила порушення у сфері захисту, використання та відтворення лісів, внаслідок чого розраховано 1 083 826 гривень заподіяної довкіллю шкоди.

Зокрема, зафіксовано незаконну рубку лісу об’ємом 154,62 м³ на загальну суму шкоди 1 078 369 грн, пошкодження дерев до ступеня неприпинення росту на загальну суму 5457 грн, а також порушення Санітарних правил в лісах України.

При перевірці також було враховано інформацію, надану управлінням СБУ в Івано-Франківській області.

Матеріали перевірки передано в прокуратуру Івано-Франківської області та УСБУ в Івано-Франківській області.

П'ЯТНИЦЯ, 09 ЧЕРВНЯ, 2017 07:45

http://kurs.if.ua/news/ekoinspektsiya_vykryla_v_delyatynskomu_lisgospi_nezakonnu_rubku_lisu_na_sumu_ponad_milyon_gryven_54479.html

Далі...

Реформа лісового сектору України: цілі, шляхи та ризики - Сторожук

В презентації висвітлені питання реформи державного управління в лісовому господарстві, яка триває з 2014 року, не зосереджуючись на завданнях реформи операційного лісового менеджменту (ведення лісового господарства).

Прийняті (або не прийняті в цей період) управлінські рішення вже викликали суттєві економічні наслідки, що можуть проявитися змінами в системі організації державного лісового господарства.

Після Революції Гідності реформаторську діяльність проводили Кабінети Прем’єр-Міністрів України Яценюка А.П. та Гройсмана В.Б.

Сформована наприкінці 2014 року Коаліція депутатських фракцій Верховної ради VІІІ скликання уклала Коаліційну угоду та сформувала уряд, в програму діяльності якого ввійшли положення угоди, зокрема, щодо реформи лісового сектору.

Розглянемо зміст заходів, пов’язаних з лісовим господарством, що були включені до планів діяльності Кабінету Міністрів України на 2015, 2016 та 2017 роки, та стан їх виконання.

Вивчивши протягом 2015 року стан розподілу функцій держави у сфері лісового господарства, уряд вирішив, що під час реалізації повноважень центральними органами виконавчої влади випадків дублювання повноважень не виникає. Тому немає потреби розробки нормативно правових актів щодо виконання контрольних і господарських функцій різними органами влади.

На виконання завдання щодо створення на базі існуючих державних лісогосподарських підприємств єдиної державної лісогосподарської структури, уряд звітував, що було розроблено нормативно-правовий акт щодо створення єдиного державного підприємства, який опрацьовувався за пропозиціями профспілок лісового господарства та громадських організацій.

Оскільки профспілка лісового господарства та багато громадських організацій публічно різко виступали проти намірів створити єдине підприємство, і вимагали оприлюднення документу, то формулювання останнього виразу принаймні не зовсім коректне.

(Із звернення ЦК профспілки до Прем’єр-Міністра України Гройсмана В.Б.: «Проект запропонованої Держлісагентством моделі реформи лісової галузі, як документ, до даного часу, навіть на багаторазові вимоги лісівників, не оприлюднений, економічно та юридично необґрунтований і тому не може бути сприйнятим, як професійними і науковими колами, так і громадською спільнотою»)

Оскільки Верховна Рада запровадила мораторій на експорт лісо- та пиломатеріалів в необробленому вигляді, Кабінет Міністрів звітував про формальне виконання завдання розроблення механізмів стимулювання розвитку вітчизняної деревообробної промисловості.

На основі цього, на 2016 рік уряд Яценюка А.П. переніс завдання створення єдиної державної лісогосподарської структури, і додав два умовно нових: запровадження електронного обліку деревини для всіх постійних користувачів, яке передбачалося розпорядженнями Кабінету Міністрів України ще 2009 року (від 16.09.2009 № 1090-р і від 18.11.2009 № 1408-р); та створення прозорої системи реалізації лісоматеріалів необроблених.

Проте після зміни складу уряду, і перезатвердження Програми діяльності, серед пріоритетних дій уряду Гройсмана В.Б. не знайшлося заходів, що стосувалися лісового господарства ні в 2016, ні в 2017 році.

У 2017 році заплановано розробити законопроект “Про збереження природних оселищ та видів дикої флори і фауни, зникаючих та рідкісних в Європі” на виконання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.

При розгляді річних (на 2014-2017 роки), та перспективних (до 2020 року) завдань уряду, складається враження (і це є ризиком), що КМУ не має планів щодо реформування лісового господарства, і не включає його до пріоритетних напрямків діяльності.
Цього місяця уряд також переніс термін підготовки Концепції реалізації державної політики управління суб’єктами господарювання, визначений планом заходів відповідної Стратегії 2015 року, з квітня на грудень поточного року.

Невизначеність урядових планів посилюється на фоні закінчення в 2015 році терміну дії державної цільової програми. За результатами аудиту Держлісагентства в 2016 році Рахункова палата України зазначає, що «нормативний акт, який би визначав основні напрями збалансованого розвитку лісового господарства, спрямовані на посилення екологічних, соціальних та економічних функцій лісів України, відсутній» (Державна цільова програма «Ліси України», затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 16.09.2009 № 977, завершена у 2015 році, а нової відповідної програми протягом 2016 року не прийнято). Через відсутність державної програми втрачаються стратегічні пріоритети розвитку лісового господарства.

Важливо було б знати наміри уряду щодо інституціональної ролі Держлісагентства. В 2014 році був підготовлений проект постави КМУ, що передбачав реорганізацію Держлісагентства шляхом його злиття з іншими агентствами. Аргументи проти такого підходу тоді були сприйняті, і Держлісагентство зберегло статус ЦОВВ. Проте, інституційна роль «лісового» ЦОВВ залишається в центрі уваги адміністративної реформи та планів реформування і про це детальніше на окремому слайді

Завдяки впровадженню з 2016 року порядку проведення конкурсів на зайняття посад державної служби та директорів держпідприємств статус Держлісагентства та інших держорганів насправді посилився. Принаймні нелогічно реорганізувати органи, установи чи підприємства, керівники яких були нещодавно обрані на відкритих конкурсах.

Натомість, за період їх проведення виникли критичні оцінки щодо їх прозорості в супроводі окремих судових позовів. Проте, що можливо важливіше, це відсутність безпосередньої чи опосередкованої відповідальності конкурсної комісії за результати призначень.

З 2014 року було висловлено декілька пропозицій щодо інституційної ролі Держлісагентства та його територіальних органів. Щоправда жодна не мала комплексного обґрунтування:

• Реорганізація шляхом злиття з іншими ЦОВВ (Яценюк А.П.)
• Ліквідація з утворення Департаменту у складі Мінагрополітики (Григорович О.І.)
• Створення Лісового патруля (Ковальчук О.П.)
• Ліквідація з утворенням Служби лісів (Єднак О.В.)
• Ліквідація територіальних органів як юридичних осіб (Юшкевич Х.В.)

Можливо пропозиція очільниці Держлісагентства була обумовлена тим, що призначення керівників територіальних органів без статусу юридичної особи не вимагатиме проведення конкурсу.

Крім згаданих, слід приймати до уваги, що до переліку альтернативних пропозицій щодо ролі ЦООВ з питань лісового господарства слід додати, що за своїм територіальним та виробничим базисом воно могло б претендувати на роль міністерства, – землі лісогосподарського призначення у віданні лише Держлісагентства наразі займають понад 12% території країни, і 27% від загальної площі земель державної власності.

Законодавча діяльність Верховної Ради також вплинула на процеси розвитку лісової галузі.
Закон про тимчасову заборону експорту лісоматеріалів у необробленому вигляді, попри відкладені терміни вступу в дію, таки викликав тимчасову кризу збуту лісогосподарськими підприємствами круглих лісоматеріалів. При цьому схвалену позицію Коаліційної угоди щодо оцінки можливостей введення експортного мита парламентарі до уваги не прийняли.

За умови закінчення державної цільової програми «Ліси України» та відсутності урядових планів реформування державного лісового господарства, Верховна Рада радикально скоротила видатки у державних бюджетах на 2016 та 2017 роки на фінансове забезпечення виконання заходів із ведення лісового і мисливського господарства, охорони і захисту лісів у лісовому фонді. Як наслідок, виникла системна криза всього державного управління лісовим господарством.

Попри звернення ЦК профспілки лісового господарства, яке було підписане 30 тисячами працівників, на початку 2016 року до Президента, Голови Верховної Ради та Прем’єр-міністра України стосовно ситуації, яка склалася в лісовому господарстві – в Законі про держбюджет на 2017 року знову було визначено мізерні суми на фінансування лісового господарства, недостатні навіть для виплати заробітної плати лісовій охороні держлісгоспів південних та східних областей.

Криза недофінансування не тільки може привести до банкрутства низку державних підприємств, а й впливає на всю систему державного управління.

Збільшення бюджетних видатків на керівництво та управління в сфері лісового господарства не в змозі посилити державне управління, в той час як через відсутність фінансування за іншою статтею Держлісагентство втрачає підприємства прямого підпорядкування, що виконують державні функції або надають державні послуги.

Ліквідована Українська державна база авіаційної охорони лісів; на межі ліквідації Український державний проектно-вишукувальний інститут лісового господарства «Укрдіпроліс», саме тоді, коли виконання Угоди про асоціацію вимагає підготовки десятків нових технічних стандартів; ЛІАЦ (Лісогосподарський інноваційно-аналітичний центр) здійснює відчуження державних земель у м. Києві, що знаходились у його користуванні.

Без бюджетного фінансування в 2016 році ВО «Укрдержліспроект» зберігся завдяки укладанню договору на проведення лісовпорядкування ДП «Чорнобильська Пуща», та скороченню штатів на 25%. У його складі перестав функціонувати Центр національної інвентаризації лісів, на межі розформування ґрунтово-хімічна лабораторія та ґрунтово-лісотипологічна партія, досі не зрозуміло за які кошти буде вестися бази екологічного моніторингу лісів.

Очевидно, що подібним чином виживають наукові інститути та установи, спеціалізовані лісозахисні підприємства, – переорієнтовуючись на роботи на договірних умовах.
За відсутності державної цільової програми декілька обласних рад схвалили цільові програми розвитку лісового господарства окремих областей (Івано-Франківська, Кіровоградська, Львівська, Полтавська, Тернопільська області). Це ознаки процесу децентралізації управління.
Однак, в нелісових за своїми кліматичними умовами регіонах баланс ризиків і вигод від ведення лісового господарства та збереження лісових екосистем може забезпечити лише держава, а не місцева громада, тому децентралізація не є оптимальним шляхом реструктуризації управління в цілому для України.

Крім того, росте кількість різноманітних обласних ініціатив, – заборони рубок, обмеження експорту з території області, зупинки поставок на митниці. І центральному керівництву все важче адекватно реагувати на ці виклики.

Реформаторська діяльність Держлісагентства та Мінагрополітики відноситься переважно до 2015 року. Це справді було вікно можливостей, коли з одного боку був запит не проведення реформ, а з іншого декларувалася політична воля їх впроваджувати. Однак жоден з прийнятих протягом цього періоду документів не набув статусу офіційного. Більше того, керівництво Держлісагентства не використало рекомендації та документи, напрацьовані раніше у рамках різних проектів та робочих груп з реформування. Врешті-решт, запропонована Головою Держлісагентства О. Ковальчуком модель реформування викликала шквал критики з боку професійних кіл та громадськості, що вбачали в ній приховані загрози приватизації як підприємств так і державних земель. Побічним наслідком непрозорого прийняття рішень та непродуманої моделі реформи стала дискредитація власне процесу реформи. (Лісова галузь потребує захисту від «реформ» і «реформаторів!» – такі месиджі продовжують лунати з боку лісників).

Попри численні пропозиції декількох робочих груп з реформування жодна з моделей реформ не знайшла підтримку. Над цим завданням мала б працювати і робоча група з реформування високого рівня, однак перспективи її діяльності залежать від залучення до її роботи нових керівників Держлісагентства та Мінагрополітики.

Перелік варіантів моделі господарського реформування лісового господарства насправді доволі широкий, враховуючи ті моделі, що широко не висвітлювалися та запропоновану нещодавно Головою Держлісагентства Юшкевич Х.В.

Кабмін Яценюка розробив проект Закону України “Про перелік об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, та деякі питання діяльності об’єктів, що виключаються з такого переліку” реєстраційний номер 1567, поданий 22.12.2014, згідно якого державні лісогосподарські підприємства могли бути можуть бути перетворені у державні акціонерні товариства. Аналогічно змісту законопроект підготовлений Мінекономрозвитку в 2016 році.

В рамках програми ФЛЕГ на початку 2015 року було проведене експертне дослідження щодо нормативного обґрунтування можливостей створення єдиного державного лісогосподарського об’єднання.

Створення єдиного об’єднаного державного лісогосподарського підприємства, що було озвучене на засіданні колегії Мінагрополітики в жовтні 2015 року як офіційна позиція Держлісагентства, – не було сприйняте ні громадськістю ні працівниками галузі.
Маловідомі плани Мінекономрозвитку щодо створення Національної Холдингової компанії, яка б включала державні лісогосподарські підприємства, публічно не обговорювалися.
Перед утворенням робочої групи з реформування при Мінагрополітики в жовтні 2016 року, Народний депутат Єднак О.В. пропонував розглянути можливості створення регіональних лісових холдингів.

Створення об’єднань підприємств на рівні областей, утворення Державного фонду лісового господарства презентовано Головою Держлісагентства в травні 2017 року.

Щодо ідеї створення державних обласних господарських об’єднань, висловленої Юшкевич Х.В., то розподіл коштів на рівні держави дійсно можливий за умови створення Державного фонду лісового господарства, що б адмініструвався Держлісагентством.

Для створення подібного фонду його ініціаторам слід буде законодавчог подолати декілька положень Бюджетного кодексу. Малоймовірне створення позабюджетного фонду. Якщо Державний фонд лісового господарства буде створено у складі спеціального фонду Державного бюджету України, то важливими питаннями буде вплив КМУ на перерозподіл видатків фонду; а також питання визначення розпорядника коштів.

Ситуація коли в Держбюджеті одним рядком буде визначено кошти Державного фонду лісового господарства, нічим не відрізняється від ситуації коли одним рядком визначаються кошти на бюджетну програму 2805060 на фінансування ведення лісового і мисливського господарства.

За наявності коштів в Держбюджеті немає об’єктивних перешкод на їх розподіл Держлісагентством як це визначено Порядком використання цих коштів за постановою Кабміну.

Але процедура адміністрування коштів повинна відрізнятися і бути чітко прописана в проекті Закону про Держфонд. Саме поява такої процедури змінює ситуацію щодо статусу органу, який буде адмініструвати фонд. Це буде прецедент, коли державний орган стає фактично учасником фінансових відносин з наповнення власного бюджету та його розподілу.

Якщо загалом поглянути на проведену діяльність органів влади з реформування очевидною є також необхідність узгодженої лісової політики. Саме ідеологія подібного документу повинна виправдовувати вартість наступних реформ.

Ризики, що були згадані раніше, це також виклики для майбутніх дій.

Перерахуємо їх у порядку нагальності вжиття заходів:

– криза ринків збуту кругляка, що поступово долається;
– дискредитовано зміст реформування, а модель реформи поки що не вибрана, – що обмежує коло можливостей;
– роль «лісового» відомства не повністю визначена: зовні – недооцінена в уряді, всередині – низку функції не формалізовано (регулятора ринку деревини, виконання функцій міністерства);
– наявні претензії до проведення конкурсів, що мають бути усунені;
– відсутня цільова програма та урядові плани реформування, що впливає на перспективи сектора;
– недофінансування та пов’язана з ним системна криза управління, ігнорування якої приведе до незворотних довготермінових наслідків.

Крім того, поза увагою залишалися виклики децентралізації та проведення земельної реформи.

В таких умовах, лісове господарство слід терміново рятувати, а не реформувати.

Єдиний спосіб збереження державного управління і державного лісового господарства, – це термінове відновлення його фінансування за бюджетною програмою.

Це ключове рішення, що повинне бути прийнято в даний момент. Інакше кризовий стан стане незворотнім. У разі відновлення фінансування, можна знову думати про потреби проведення функціонального обстеження (а не контрольних перевірок) Держлісагентства, та удосконалення його інституціональної ролі в зв’язку з, наприклад, адмініструванням коштів фонду державного лісового господарства або іншими ініціативами щодо реформування.

В. Сторожук

08/06/2017 

https://www.lisportal.org.ua/79296/

Далі...

Ліс-кругляк продовжують відправляти з України цілими ешелонами. ВІДЕО

Опубликовано: 8 июн. 2017 г.

Мораторій на експорт лісу? Ні, не чули.

Нагадаю, в минулому році за черговий кредит від Європейського банку реконструкції і розвитку Україна взяла на себе зобов'язання зняти заборону на вивезення деревини. Офіційного рішення поки немає. Але при цьому ліс з України продовжують відправляти цілими ешелонами. Чергова партія кругляка була помічена на залізничному вокзалі в Івано-Франківську. Наші журналісти вирішили з'ясувати - куди прямує цей вантаж.

Далі...

Як оплачується українцям очистка лісу в Польщі

Сокальщина | Червоноград. Візова підтримка.

Вакансія: Чистка лісу від гілок, косіння трави
Місце роботи: окол.Познаня
Час роботи : 9- 10 - год
К-сть днів : 5 - 6.
Оплата праці :12-14 зл/год.
Перший тиждень оплата за день(80-90 зл на руки)
Проживання : надають роботодавці
За більш детальною інформацією звертайтесь за тел:
380989303293/380632748228

сегодня в 10:38

https://vk.com/wall-55695060_3444

Далі...

Куди поїхав ліс? - Урядовий кур'єр (оновлено)

ВТРАТИ

Хто заробляє на народному багатстві і як змінити ситуацію для суспільного блага

Ліси у восьми областях залишилися фактично без догляду. Сотні мільйонів гривень проходять повз держбюджет. Роботи з лісорозведення фактично припинено. Це лише дрібка фактів зі свіжих матеріалів провідних експертів Світового банку щодо стану нашої лісової галузі. Їхнє нещодавнє оприлюднення спричинило хвилю емоцій і коментарі парламентаріїв, бізнесменів, лісоводів-практиків, урядовців і громадських активістів. Заступник міністра аграрної політики та продовольства Ольга Трофімцева зазначила, що доповіді експертів уважно вивчать у відомстві й візьмуть до уваги.

Тривожну інформацію про негаразди в цьому секторі експерти не раз і не два доводили до відома керівництва Державного агентства лісових ресурсів і Міністерства агропромислової політики. Нині ситуація стала настільки гострою, що ні повноважень голови Держлісагентства, ні міністра вже недостатньо, щоб урятувати українське лісове господарства. До того ж міністр АПП подав у відставку, а питання звільнення нинішньої голови Держлісагентства поки що не реалізоване через хворобу.

У пісні відомого співака Валерія Леонтьєва, яка співзвучна назві статті, йдеться не про ліс, а про цирк. Але спільне є і тут, і там. Бо цифри, які характеризують динаміку виробництва, експорту, імпорту й видимого споживання деревини, показують, що факіри бувають не лише на арені.

Фото Володимира ЗAЇКИ

Хто багатіє на лівому експорті

Держстатистика свідчить, що країна експортує в півтора раза більше дощок і втричі більше вугілля, ніж виробляє. Це фокус, крутіший за пиляння гламурної дівчини, бо там з однієї красуні виходять дві рівні половини, а в нашому лісовому секторі з однієї колоди нарізають дощок куди більше, ніж дозволяє грубий матеріалізм.

Щодо продукції глибшої переробки, зокрема ДСП (деревинно-стружкових плит) і фанери, ситуація ліпша, тут дебет із кредитом сходяться. Але основний продукт деревообробки в Україні — саме пиломатеріали, які загадково множаться. Їх вироб­ляють переважно дрібні й мізерні виробники, які до всього ще й мають дозволи на експорт своєї продукції. Із 3360 експортерів деревини понад 790 мізерні (вивозять до 100 кубометрів продукції), понад 1430 — дуже дрібні (100—500 кубометрів) і більш як 500 — дрібні (500—1000). Проконтролювати цю гвардію дуже складно і дорого, адже це переважно ФОП (фізичні особи — підприємці), що працюють на пільговому оподаткуванні. Тож що твориться на їхніх пилорамах, не знає ніхто. А таки твориться. Ось характерний приклад.

Згідно з офіційною статистикою, в 2016 році експортовано 664,2 тисячі кубометрів дубових пиломатеріалів. Плюс вироблено 72 тисячі кубометрів дубової фризи (заготовки для паркету) і ламелі (пластини для основи ліжка), на виробництво яких іде не менш як 1,2 мільйона кубометра пиловочника (колод, придатних для отримання пиломатеріалів).

А тепер запитання. Як вдалося виробити й експортувати згадані обсяги дубової продукції, якщо обсяг заготівлі колод дуба в Україні в 2016 році становив лише 512 тисяч кубометрів?

На думку експертів Світового банку, хитрість полягає в тому, що в Україні дорогі пиломатеріали виробляють з технологічної сировини, яку враховують як паливну деревину. Тобто заготівельник платить як за відносно недорогі дрова, а отримує цінну сировину. Різниця вартості осідає в кишенях організаторів схем, гроші проходять повз державну скарбницю.

Повернутися на курс порядності

Так було не завжди. Тривалий час вихід ділової деревини в країні був таким самим, як в сусідніх — приблизно 90%. Статистика ФАО (Продовольча та сільськогосподарська організація ООН) давно фіксує різке падіння виходу ділової деревини в Україні, але недооцінює досягнуті результати. За офіційною статистикою, торік ділова деревина становила лише 40% (8,3 мільйона кубометрів) загального обсягу заготовленої деревини. А 60% (11,3 мільйона) зараховано до паливної. Щоправда, з цих 11 мільйонів 4,4 уточнено класифікують як «дров’яну деревину для технологічних потреб». Ці обсяги ніхто не спалює, їх використовують у лісопилянні й плитному виробництві, тобто таки це ділова деревина. Але податки… Податки за них платять так само, як і за дрова, тобто копійчані.

Висновки невтішні. Через хитро сформовані умови та схеми гроші вимивають з лісової галузі, вони оминають державний і місцеві бюджети, економіка галузі й країни слабшає на очах. Це відбувається через те, що в нас переважає і випереджально розвивається сегмент первинної деревообробки (або так звана неглибока переробка деревини).

При цьому маємо велику частку дрібних і мізерних виробництв, які важко контролювати, невиправдане пільгове оподаткування, низьку конкурентоспроможність. Очевидне значне і стрімке зростання тіньового сектору. Хоч понад півроку діє повний мораторій на експорт необ­робленої деревини, це не надто змінило ситуацію на ринку. І надалі спостерігається низький внутрішній рівень споживання продукції й орієнтація виробництва на експорт. Тільки тепер замість колод експортують дошки та бруси.

Експерти Світового банку вважають основною причиною такого стану речей негласну політику Держлісагентства. Започаткував її ще «лісник Януковича», тодішній голова відомства Віктор Сівець. Відразу скажу, що правоохоронні органи довели існування корупційних схем, пред’явили звинувачення. Майно фігурантів конфісковано, а їх самих оголошено в розшук.

Замість Сівця до керівництва галузі прийшли інші люди, однак у торговельній практиці Держ­лісагентства мало що змінилося. Я неодноразово просив кожного наступного голову відомства докладно описати схеми Сівця, оцінити збитки від їх застосування, розповісти, хто брав у них участь і що зроблено для викорінення цих схем. Але ніхто так і не захотів говорити на цю тему. Як на мене, це найяскравіше свідчення того, що схеми залишилися.

Мораторій від слова «мор»?

Насправді «мораторій» — від латинського moratorius — той, що уповільнює, відстрочує. Але в нашій практиці мораторій на експорт необробленої деревини, який діє з початку 2017 року, справді має фатальні наслідки. На думку відомого лісовода Михайла Попкова, попит і пропозиції деревини на ринку України не збалансовані, тому мораторій збільшує тиск на продуктивні ліси і змусить різко знизити рубки в лісах низькоякісних. Іншими словами, лісівники нині вибирають родзинки, залишаючи подзьобану і несмачну булочку нащадкам. Мораторій погіршує економіку державних лісових підприємств, змушує їх облаштовувати власні пилорами й деревообробні цехи, що відволікає лісоводів від виконання основних обов’язків і створює додаткові корупційні ризики й нові конфлікти інтересів. Деревообробники скаржаться, що держлісгоспи забезпечують сировиною свої лісопилки насамперед та ще й за демпінговими цінами. Мораторій не знищить корупцію, скоріше навпаки.

Та попри мінуси мораторію, його скасування недоцільне — доти, доки українська влада не наведе порядок у системі розподілу деревини, заготовленої в державних лісах. Доки не буде забезпечено професійну, прозору, відкриту і чесну роботу лісового та суміжних відомств.


Олег ЛИСТОПАД. // «Урядовий кур'єр»
https://ukurier.gov.ua/uk/articles/kudi-poyihav-lis/
«Урядовий кур'єр», 9 червня 2017 року, п'ятниця, № 105 (5974), стор. 1, 4


ДОРЕЧІ 

popkov сказав:  09.06.2017 в 11:01 

Очевидно, что статья написана на базе моего выступления на круглом столе 1.06.2017. Я благодарен автору за внимание к работе, но хотел бы уточнить некоторые формулировки.

Во-первых, я никогда не говорил о фатальных последствиях моратория. Я просто предупреждал о том, что его позитивные стороны приукрашены, а негативные – недооценены. Однако, если власть, сохранив мораторий, решиться навести порядок в классификации древесины и запретит поставлять техсырьё и балансы  под видом топливных дров, то коллапс работы  лесных предприятий действительно неизбежен, так как на внутреннем рынке спроса на эту продукцию нет, а заготавливать пиловочник отдельно от низкокачественной и маломерной  древесины невозможно.

В своё время Кабмин с подачи ФЛЕГ поставил перед Гослесагентством простые задачи:

• отказаться от экспорта, через фирмы прокладки, который полностью себя скомпрометировал;
• навести порядок с классификацией и измерением древесины;
• кардинально пересмотреть правила торговли;
• обеспечить  доступность рыночной информации;
• рассмотреть целесообразность принятия мер по ограничению экспорта (лицензирование, снятие НДС при торговле на внутреннем рынке, экспортные пошлины и др)

Прошло больше трех лет. Результат нулевой, а Природа, как известно, не терпит ПУСТОТЫ…Отсюда и МОРАТОРИЙ. Вся вина за его появление на ВЛАСТИ и только на ней.

Я изначально предупреждал  о том, что мораторий не лучший метод воздействия на развитие сектора. Но я признаю, что на фоне кадровых решений Кабмина надеяться было не на что и ничего другого делать не оставалось. И тогда и  сегодня , приходится выбирать между коррупцией и не профессионализмом  с одной стороны и мораторием с другой. И то, и другое – ЗЛО…, но , на мой взгляд, мораторий – меньшее зло, поэтому пусть остается до тех пор пока Власть не приведет в  лес профессиональных и порядочных менеджеров.

Во-вторых, неправильно говорить о том, что техсырье ( которое учитывается статистикой в разделе “топливная древесина”) продается по заниженным ценам. На самом деле цены на крупномерные колоды дуба, отнесенного к “техсырью” для ВТП, могут быть в три и более раз выше цен на хвойный пиловочник. Правда в том, что рентную плату при их заготовке платят многократно меньше.

В-третьих, одновременно с этой статьей лучше прочитать текст выступления, посмотреть картинки и подумать. Тогда будет ясно, что экспортеры классифицированы по объему поставок в год и многое другое. Надеюсь и вопросов возникнет больше.

Впрочем можете немного подождать: скоро на сайте появятся куда более разноплановые и обширные материалы, развивающие темы, которые пока лишь обозначены 2-3 штрихами.

https://www.lisportal.org.ua/79327/#comment-12719

Далі...