«Ліси Вінниччини: проблеми й перспективи» – саме такою була тема прес-туру, який організувало для ЗМІ Вінницьке обласне управління лісового та мисливського господарства спільно з Департаментом інформаційної діяльності та комунікації з громадськістю обласної державної адміністрації.
Учасники прес-туру зробили короткий екскурс від заготівлі лісового насіння до заготівлі вже стиглої деревини. Анатолій Омелянович, коментуючи побачене на лісових ділянках, наголосив, що ведення лісового господарства – це не просто заліснення певної території. Це, врешті-решт, – і не заготівля деревини! Адже збір врожаю стиглого лісу проводиться для того, щоб створити новий ліс з заміною малоцінних порід з участю граба на більш цінні високопродуктивні дубові насадження з участю горіха чорного, білого та гіркого, груші та черешні лісових, береки лікувальної, модрини європейської, японської… Найбільш важливими і затратними є не лише посадка лісу, а і багаторічний якісний догляд за культурами, формування лісу майбутнього!
Адже йдеться про зелені легені держави, здоров’я українців, збереження природи, клімату на землі, урожайність сільськогосподарських культур… А складається враження, що останнім часом дехто за деревиною не бачить ЛІСУ.
Журналісти підкреслили, що тема лісового господарства є досить специфічною, тонкою для представлення читачеві, яку навіть досвідченим журналістам не завжди вдається професійно передати. Тому спілкування з лісівниками має бути не ситуативним, а постійним.
«На початку Незалежності України, – розповідає начальник управління Анатолій Бондар, – лісистість Вінниччини становила 11,2%, а тепер – 13,8%. Лише нових лісів за цей час створено 11 тис. га. Тому авторитетно заявляю: ліси Вінниччини не зникають! А принагідно зауважу і те, що ліси з висоти польоту замовного дрона не можуть мати однорідну поверхню. Це не поле пшениці, посіяної в один день. Це лісовий масив, де поєднуються лісові ділянки різного віку: від однорічних культур до 100-річних і навіть більше».
Анатолій Омелянович запевнив учасників прес-туру: «Ми всі знаємо, що правда переможе. Правду про благородну місію лісівника люди розуміють! А лісівники впевнено запевняють всіх: якщо сьогодні державою поставлено завдання довести лісистість Вінниччини до 15%, то воно буде виконано, незважаючи на труднощі, негаразди, фінансові проблеми.
Запрошую всіх повернутися до ЛІСУ лісівничим обличчям, бо первинним є вирощування лісу, а не деревина, як дехто каже. Бо деревину ще з насінини потрібно виростити. Для цього необхідно виконати ряд лісогосподарських заходів (рубок догляду за лісом)».
На лісових ділянках, які відвідали журналісти, було продемонстровано механізований догляд за різновіковими лісовими культурами, передові технології вирощування лісів майбутнього.
Учасники прес-туру переконалися, що створення ущільнених лісових культур дуба звичайного з введенням цінних і високопродуктивних інтродукованих та аборигенних деревних порід дає можливість у віці стиглості досягти запасу деревини не 190-220 м3, як сьогодні маємо, а більше 500 кубометрів! Тому держава з часом отримає десятки тисяч гектарів високопродуктивних насаджень горіха чорного, деревина якого втричі дорожча від деревини дуба, та інших цінних порід. А це – фінансова безпека держави, це нові робочі місця, це розвиток вітчизняної деревопереробки!
Учасники прес-туру цікавилися, як лісівники заробляють кошти, щоб виконати державну програму заліснення Вінниччини. Їм пояснили, що кошти надходять від реалізації стиглого лісу, ведення мисливського господарства, побічного користування, бо у держави недостатньо грошей не ведення державного лісового господарства!
Журналісти дізналися, що на ведення лісового господарства у 2016 р. вінницькі лісівники спрямували 105,2 млн грн власних коштів. За перше півріччя 2016 р. до зведеного бюджету від держпідприємств лісового господарства Вінниччини надійшло 80,6 млн грн. Єдиного соціального внеску перераховано 16,7 млн грн.
З метою наведення належного порядку, запобігання порушень при обліку деревини на підприємствах лісового господарства введено електронний облік деревини, який в поєднанні з іншими дієвими методами гарантує, що всі кошти від реалізації деревини прийдуть до державної кишені! Але такий електронний облік деревини необхідно ввести для всіх лісокористувачів (військових, агролісів…).
Отримали журналісти й вичерпну відповідь на запитання «Наскільки серйозною є проблема самовільних рубок? Як боротися з нею?». Акцентовано увагу присутніх, що самовільні рубки – не є для Вінниччини серйозною проблемою: у першому півріччі 2016 р. зафіксовано 14 випадків незаконних рубок загальною масою 28,7 кубометрів. Це – 0,005% до всієї заготовленої деревини. Розмір шкоди, заподіяної лісу, – 167,5 тис. грн.
Глобальною проблемою для лісівників, суспільства є всихання ялини, граба, ясена, дуба!
Анатолій Бондар прокоментував наказ №42 ДАЛРУ щодо реалізації деревини та нові санітарні правила в лісах України, підготовлені Держлісагентством України для затвердження на засіданні Уряду. Передбачені цими Правилами нормативні приписи забезпечать інформування громадськості про стан лісових насаджень та прозорість прийняття рішень щодо підстав планування і правомірності призначення у них відповідних санітарно-оздоровчих заходів.
Красномовним завершенням прес-туру був огляд експериментальних ділянок лісу, де рубки догляду за лісом проводилися з різною інтенсивністю. Тут є і контрольна ділянка, де не проводилися лісогосподарські заходи (рубки догляду). І ліс повільно вмирає! Особливо випадає зі складу насаджень головна порода – дуб!
Анатолій Бондар наголосив: «Щоб грамотно вирощувати ліси, щоб не допустити помилки, лісівнику потрібно досконало знати лісівництво, лісове насінництво, дендрологію, ґрунтознавство, ботаніку, фітопатологію, лісову пірологію, ентомологію, геодезію, лісову таксацію, деревинознавство, лісоексплуатацію, механізацію лісового господарства, економіку, фінанси та інше.
Від себе в першу чергу, від колег, від підлеглих вимагаю високої виконавської дисципліни, культури виробництва на кожному робочому місці. І завжди кажу: головне – якісний стан лісових насаджень! В лісі нічого не приховаєш, бо за станом культур видно, як їх створювали, чи достатньо і вчасно проводили догляди, як формували деревостан через 10, 15, 20 і більше років після посадки…».
Станіслав ВОВК
Друковане видання «ЛВ» №8-9(59-60) 2016р.
Фото автора
0 коммент.:
Дописати коментар