27 вересня 2016

Битва за лісгосп. Чи матимуть люди змогу працювати?



Що ви знаєте про українські ліси окрім того, що незаконні рубки деревини досягли кричущих масштабів? Чи тільки робота так званих "чорних" лісорубів є головною проблемою лісової галузі? Виявляється, що це далеко не так. Наприклад, державні лісгоспи сьогодні мають відбиватися від мільйонних судових позовів та зберігати право людей на працю.

Для людей чи для себе?
Саме така історія трапилася в неймовірно красивих карпатських лісах, де зараз під загрозою опинилася робота одного з найбільш ефективних підприємств лісової галузі Івано-Франківської області.

Чому так сталося і з чого все почалося? В травні 2014 року жителі смт. Вигода в Івано-Франківській області домоглися відсторонення тогочасного керівника ДП "Вигодське лісове господарство" та на той час члена фракції Партії Регіонів в райраді Ігоря Тимочка. Деякі місцеві й досі називають його одіозною особистістю та неохоче згадують часи, коли змушені були або шукати собі роботу, або виживати на невелику зарплату.

Ситуація дворічної давнини виглядала доволі незрозуміло, адже підприємство, яке було і залишається найбільшим ресурсним лісгоспом в області, завжди давало роботу не одній сотні місцевих мешканців. В горах були потрібні бригади вальників лісу, вантажна техніка для вивозу деревини тощо. Люди створювали бригади, купували машини, працювали та заробляли гроші. Чимало місцевих мешканців були в штаті самому держпідприємстві.

Проте після 2010-го року ситуація для вигодчан та їх сусідів змінилася. "30% працівників лісгоспу було скорочено. Тих, хто залишився, змусили працювати на мінімальну ставку", - говорить мисливствознавець ДП "Вигодський лісгосп" Анатолій Вертепний, який працює на підприємстві близько 20 років.

Нинішній директор підприємства Олександр Матусевич, він до свого призначення багато років пропрацював в одному з підрозділів лісгоспу, додає, що в кращому випадку люди залишалися працювати на 0,75% ставки. Були й ті, хто змушений був переходити на 0,25% ставки.

"Тоді по області ми були 10-ми за рівнем зарплати, зараз в середньому вона становить 7200 гривень. Працює в лісгоспі більше 400 осіб", - додає Олександр Матусевич і зазначає, що на початку 2014 року в лісгоспі працювали не більше 220 осіб.

Сам колишній керівник лісгоспу не погоджується з такими твердженнями. "Я нікого не звільняв, а збільшення кількості працівників – це навмисне роздування штату", - заперечує Ігор Тимочко, хоча погоджується, зарплата була нижчою – 3000 гривень.

За словами колишнього прибічника Партії Регіонів, всі його відносини з працівниками підприємства будувалися на чітких правилах, передбачених галузевою угодою, а дорікнути йому по факту можна тільки принциповою позицією щодо сумлінного виконання посадових обов’язків кожним співробітником. Такі ж вимоги, як він сам каже, Ігор Тимочко висував й до підрядників. Вони мусили мати гарну технічну базу та конкурентні ціни на свої послуги.

Судячи з усього, майже жоден місцевий підрядник цим вимогам не відповідав. "Ми з братом надавали послуги з заготівлі та перевезення деревини з 2004 до 2010 року. Ігор Тимочко не подовжив договір підряду, але запропонував нам продати техніку - не погодилися. Поїхали працювати в Чернівецьку область", - розказує один з підрядників Тарас Мельник.

Така доля спіткала не лише братів Мельників, але й близько 20 підрядників, з якими Ігор Тимочко вирішив не подовжувати співпрацю.

"Після його приходу лісгосп перетворився на приватне підприємство, він усю техніку замінив своєю", - говорить Анатолій Вертепний, додаючи: для цього колишній керівник ініціював створення ряду приватних фірм, які і стали новими підрядниками лісгоспу.

Ігор Тимочко не погоджується і говорить: вигодські підрядники просто не витримали тендерну конкуренцію.

За словами ж Тараса Мельника, обслуговували техніку працівники з інших районів і тендерні торги тут зовсім ні до чого. "Вони домовлялися про особливі умови, з місцевими це було важко", - додає підрядник та зазначає, з 2014 року робота відновилася, лісгосп почав знову залучати бригади місцевих жителів до роботи.

Скарги та перевірки
У другій половині 2014 року у нашій історії, здавалося б, настав щасливий кінець. Та це тільки на перший погляд. Сьогодні лісгосп не полишають у спокої. Боротьба за підприємство триває. Пересвідчитися в цьому команда ПРАВДИ змогла ледь зайшовши на територію підприємства, в адміністративній будівлі якого вже не перший день працювали представники прокуратури – вивчали всі документи про господарську діяльність. З реакції співробітників лісгоспу на правоохоронців було зрозуміло: до таких гостей тут звикли.

"У нас представники перевіряючих органів знаходяться майже кожного дня. То прокуратура, то фінінспекція, то інші. Я навіть рахував: останній рік близько 90% мого робочого часу витрачається саме на роботу по перевірках. І це я вже не говорю про те, що ми не можемо нормально виконувати свою господарську діяльність", - розказує Олександр Матусевич.

На питання, чому так відбувається, з посмішкою відповідає, що так повелося з моменту його призначення на посаду в травні 2014 року. Справа в тому, що в контролюючі органи постійно надходять скарги "від громадян та організацій" про нібито наявні порушення в роботі лісгоспу.

"Є скаржники, які самі не знають, що підписують. Наприклад, є скарга від громадської організації "Народний контроль Долинщини". То її представники навіть подали заяву в поліцію, що вони скаргу не писали, печатка підроблена", - говорить Олександр Матусевич.

Державні гроші за техніку
Всі ці аспекти навчили підприємство вести господарську діяльність в екстремальних умовах. У Вигодському лісгоспі говорять: важко, та це ще не найгірше, що відбувається.

"У нас тривають суди. Зараз загальна сума грошей, яку вимагають від підприємства в рамках декількох судових позовів складає близько 2,5 млн гривень", - розповідає начальник юридичного відділу Світлана Жаб'як.

Один з позовів стосується стягнення орендної плати за використання транспортних засобів та завданих збитків компанії, що нібито цю техніку надавало. Ціна питання – близько 1 млн гривень.

"Суди першої інстанції не задовольнили позов приватної структури, яка пов’язана з колишнім директором лісгоспу, зараз тривають засідання по цій справі в апеляційному суді м. Львів", - розповідає про один з позовів до лісгоспу Олександр Матусевич.

Та чи існує насправді предмет спору? В лісгоспі кажуть – ні. Принаймні зазначених договорів чи будь-яких документів з господарських розрахунків в держпідприємстві немає, як і відповідних записів про реєстрацію договору.

"Неіснуючі" тварини
Відсутність документів – не дивина для Вигодського лісгоспу. Наприклад, ще на підприємстві вам зможуть розказати історію про справжніх, але юридично неіснуючих тварин, за яких, до речі, від підприємства хочуть отримати майже 1,5 млн гривень. Правда, щоб спробувати зрозуміти, про що тут, читати речення доводиться не раз? Пояснюємо, у Вигоді за директорства Тимочка намагалися зорганізувати щось на кшталт приватного зоопарку. Саме про це стверджують працівники підприємства.

"В 2013 році до лісгоспу було завезено близько 70 голів тварин для утримання. Як потім виявилося – без документів. Це бізони, муфлони, лані європейські, олені плямисті і олені благородні", - говорить мисливствознавець Анатолій Вертепний.

Нинішні працівники лісгоспу стверджують, за усного розпорядження Ігоря Тимочко звірів розмістили у вольєрах та доручили працівникам лісгоспу піклуватися про них. Потім під час буремних подій 2014 року громада випустила звірів на волю. Щоправда більшість одомашнених тварин загинули в дикій природі. Залишилися 5-7 муфлонів та 4 бізони, яких зараз з жалості годують в лісгоспі і не дають померти з голоду не облікованим тваринам.

Та раптом цього року з’ясувалося, що бізони таки були офіційно передані лісгоспові і нібито навіть взяті держпідприємством на баланс.

"З’явився позов, що фірма "Вектор-Д" передала на баланс лісгоспу бізонів. В серпні нам надіслали листа, що до 1 вересня 2016 року ми повинні розрахуватися за тварин", - пояснює таку дивину Анатолій Вертепний.

Ігор Тимочко говорить, що договори передачі звірів були і повернути тварин повинні були в 2016 році, залишивши в лісгоспі приплід.

Наразі, розраховуватися за тварин лісгосп не має наміру, а отже входить в черговий судовий процес.

Та і на цьому ще не все. У Вигоді все розвивається за принципом - чим далі, тим страшніше. Наприклад, в березні поточного року під авто Олександра Матусевича було підкладено гранату, яка підірвалася під машиною та завдала осколкових поранень одному з пасажирів автомобілю. Чи пов’язаний інцидент з професійною діяльністю директора – невідомо.

"Ніяких погроз ні до, ні після не було", - говорить директор лісгоспу та зазначає, що слідство триває.

Сьогодні в України особливе захоплення в деяких осіб викликають можливості отримати доступ до використання природних ресурсів. Звичайно, для власного збагачення. Ліс тут не виключення. І ті, хто прагнуть досягти заповітної мети, використовують всі можливості. Наприклад, схема, яку Ігор Тимочко, за словами працівників лісгоспу, використовував для створення "приватного підприємства" на базі ДП не суперечить закону. Доказуючи свою правоту, кожна зі сторін конфлікту залучає суди, рішення яких оскаржують в вищих інстанціях.

Проте, у вирі конфліктів варто зупинитися та відповісти на головне питання, а як змінилася ситуація для людей, які живуть в невеличкому смт Вигода? Давайте дивитися на цифри: середня заробітна плата працівника лісгоспу в 2013 році становила 3000 гривень, в 2016 – більше 7000 гривень. Навіть з урахуванням інфляційних процесів та індексації заробітних плат очевидним є зростання рівня життя місцевих працівників.

В приватних розмовах працівники підприємства говорять, що ліс вирубують активніше, та на те є причини – смерека в Карпатах активно висихає, то її і зрубують та акумулюють кошти для засадження територій молодими деревами. Адже зараз держава закріплює рекультивацію лісів безпосередньо за лісгоспами.

Резюмуючи, можна сказати, що суди, звичайно, нададуть свою оцінку ситуації, яка складається на підприємстві та винесуть відповідні рішення. Та варто пам’ятати, що природні ресурси – для всіх, а не для обраних. Природою треба опікуватися, а людей поважати. Ці істини, певно, можна оскаржити за законом, але життя все розставляє на свої місця. Завжди.

  26.09.2016

0 коммент.:

Дописати коментар