Протягом останніх десятиріч встановлено збільшення кількості та площі катастрофічних лісових пожеж у світі, які негативновпливають на суспільства, економіку та екосистеми. Наведено аналіз сучасних тенденцій розвитку охорони лісів від пожеж танапрямів наукових досліджень у галузі лісової пірології в світі та Україні. Запропоновані заходи щодо удосконалення організаціїохорони лісів від пожеж в Україні.
Ключові слова: лісові пожежі, охорона лісів від пожеж, транскордонні пожежі, пожежна небезпека.
Проблема лісових пожеж в останні роки привертає до себе особливу увагу в контексті зростання впливу таких глобальних процесів,як зменшення площ лісів світу, втрата біорізноманіття, глобальні зміни клімату та зміни у землекористуванні. Це пов’язано зкомплексністю й неоднозначністю впливу лісових пожеж на ліси, довкілля та громади, що живуть навколо лісів. Лісова пожежазалежно від її інтенсивності, погодних умов,характеристик лісових горючих матеріалів може бути позитивним фактором длярозвитку лісу або фатальним, що знищує екосистему як таку [1,7,19]. Характерні особливості взаємодії в тріаді «вогонь –екосистема – суспільство» в кожній країні формує певне відношення до лісових пожеж суспільства. Це виражається у принципахлісопожежної політики, що регулюють лісове господарство, охорону довкілля, безпеку людей та інфраструктури.
Більшість фахівців, які аналізують лісопожежну ситуацію на глобальному рівні вказують на те, що у найближчій перспективі слідочікувати збільшення кількості великих пожеж. В основі таких прогнозів знаходяться повідомлення національних урядів різних країнпро катастрофічні пожежі та збитки, завдані ними [5,7-10,14,16,21]. Матеріальні збитки від масових лісових пожеж у Греції у серпні2007 року сягнули 5 млрд євро при загальній площі пожеж до 270 тис. га. У цей же рік найбільші за роки незалежності лісові пожежімали місце і в Україні: на території Херсонської області та Криму.
День 7 лютого 2009 року увійшов в історію Австралії як «чорна субота», коли почалась найбільша та найстрашніша за наслідкамиприроднапожежа в історії країни [15]. Температура повітря до 400С та ураганний вітердо 120 км на годину сприяли виникненнюмасових пожеж на території штату Вікторія, які неможливо було загасити навіть пожежною авіацією. До гасіння, крім підрозділівАвстралії, які були мобілізовані з усієї країни, були залучені протипожежні сили США, Нової Зеландії та інших країн. Боротьба звогнем тривала близько півтора місяця. Тільки у середині березня дощова погода дозволила повністю взяти під контроль вогонь.Наслідки пожежі нагадували повідомлення з бойових дій: вогнем було пройдено 450 тис га, 173 чоловіки загинуло, 414 поранено, 7,5 тис. чоловік були евакуйовані, майже 5,5 тис будівель зруйновано вогнем, в тому числі більше 2 тис.житлових будинків.Загальні збитки досягли 4 млрд доларів.
У серпні 2010 року увага всього світу була прикута до відчайдушної боротьби російських пожежних та сільського населення ізмасовими лісовими та торф’яними пожежами, які нищили все на своєму шляху [2,16]. Надзвичайна пожежна небезпеказумовилавиникнення численних пожеж на значній території від Нижнього Новгорода до Москви та Карелії. Незважаючи на прийнятінадзвичайні мобілізаційні заходи, участь перших осіб держави, залучення потужної закордонної допомоги, в тому числі й з України,наслідки пожеж були не менш трагічними ніж в Австралії. Повністю вогнем було знищено 147 поселень та 2,5 тис. житловихбудинків. У вогні загинуло 60 чоловік. За різними оцінками, площа лісів, пройдених вогнем тільки у Європейській частині РФстановила більше 400 тис. га. Тривале задимлення Москви від торф’яних пожеж призвело до різкого (на 50%) збільшеннясмертності людей з критичної групи із захворюваннями органів дихання. Велика шкода була нанесена довкіллю у глобальномумасштабі. За оцінками Мюнхенського університету викиди в атмосферу в результаті лісових пожеж у Росії у 2010 році такогопарникового газу як двоокис вуглецю коливалися від 30 до 100 млн тонн. Так званий чорний вуглець від російських пожеж, заданими університету штату Меріленд, був зафіксований на льодовиках Арктики. У 2011 році за даними ООН мали місце великілісові пожежі у Західній Австралії, Непалі, Мексиці, США, Росії та в альпійському регіоні Європи, чого не спостерігалося раніше.
Наведені приклади свідчать, що лісові пожежі дестабілізують ліси, негативно впливають на атмосферу у глобальному масштабі і,відповідно, на здоров’я населення та його безпеку. Глобальна статистика лісових пожеж свідчить про стале зростання площі такількості пожеж протягом останніх десятиріч у США, Канаді, Австралії, Туреччині та багатьох інших країнах [5,7-10,14,16,21].Враховуючи таку тенденцію, у рішенні 5-ї Всесвітньої конференції, присвяченої лісовим пожежам, учасники констатували, щолісопожежна проблема в світі виходить на якісно новий, більш небезпечний рівень. Сьогодні стає зрозумілим, що всуперечоптимістичним прогнозам, які висловлювались у середині ХХ століття, проблема лісових пожеж не має ефективного рішення ні внайбільш розвинутих країнах, ні в країнах з перехідною економікою, а потребує постійної уваги, співпраці та координації наглобальному рівні.
Підтвердженням того, що проблемі лісових пожеж, як глобальній загрозі, приділяється увага на найвищому рівні, стало звернення Генерального Секретаря ООН Бан Гі Муна до учасників 5-ї Всесвітньої конференції з лісових пожеж («Wildfire2011»), в якому, зокрема, було зазначено, що «надзвичайні лісові пожежі останніх років показали, якими незахищеними є наші міста, селища та їх мешканці і які значні додаткові зусилля необхідні для зменшення небезпеки».
У цьому контексті слід підкреслити, що міжнародні організації та національні уряди країн активно співпрацюють у напрямі узгодження дій у випадку надзвичайних пожеж, підписують угоди про взаємодопомогу. Однією з найбільш впливових та активних міжнародних організацій у галузі охорони лісів від пожеж є Глобальний Центр моніторингу пожеж (GFMC), що базується у м. Фрайбург, Німеччина, якому ООН надано мандат на координацію впровадження Міжнародної стратегії ООН із зменшення катастроф (UN ISDR) у галузі охорони лісів від пожеж [11]. Глобальний Центр координує діяльність 14-ти регіональних центрів з охорони лісів від пожеж, розташованих на всіх континентах і роботу «Команди фахівців з лісових пожеж ЄЕК ООН», до якої від України входять представники Державного агентства лісових ресурсів України та НУБіП України.
На даний час однією з найскладніших проблем у цьому напрямку залишається проблема транскордонного впливу лісових пожеж. Типовими прикладами є транскордонне перенесення диму від пожеж площею сотні тисяч гектарів між Росією, Монголією і Китаєм, Канадою та США, країнами Латинської Америки, Африки тощо [2,15,19]. Відповіддю країни є координація гасіння пожеж, які перетинають кордони, а також своєчасне інформування про перенесення диму від пожеж на території інших країн.
Наочним прикладом ефективності такої співпраці було вчасне оповіщення казахською стороною у серпні 2010 року російських пожежних щодо великої пожежі, яка швидко рухалася в бік російсько-казахстанського кордону. В результаті вчасної евакуації жителів двох поселень вдалося уникнути трагічних наслідків, оскільки пожежа не була локалізована і населенні пункти були повністю знищені вогнем. У багатьох інших випадках в той рік, за нестачі часу органам МНС на евакуаційні заходи, в будинках залишалися люди похилого віку, які не були здатні евакуюватися самотужки, що спричиняло їх загибель.
У цьому контексті дуже корисною є діяльність регіональних офісів Глобального Центру моніторингу пожеж з проведення консультацій, конференцій, тренінгів, спільних навчань для відпрацювання механізмів своєчасного інформування про загрози представників держав у регіоні. Прикладом такої конференції був Пожежний саміт високого рівня у Іркутську у червні 2010 року, у якому взяли участь керівники лісових відомств та МНС країн Європейсько-Азійського регіону, в тому числі Китаю, Монголії, Казахстану, Південної Кореї, Білорусі, України тощо. У регіоні Східної Європи у останні роки аналогічні консультації та спільні навчання проводились у Болгарії, Сербії, Македонії, Хорватії, Німеччині та Туреччині. У рамках такої співпраці підписуються угоди про спрощений режим перетину державного кордону силами та засобами гасіння з інших країн. Проте, як показує досвід гасіння пожеж у Росії в 2010 році, залучення закордонної допомоги без попередніх тренувань значно знижує ефективність взаємодії з керівниками гасіння та місцевими пожежними підрозділами.
Одним з найбільш вдалих прикладів міждержавної співпраці у галузі охорони лісів від пожеж є взаємодія лісопожежних підрозділів США та Австралії, в рамках якої, завдяки багаторічним цілеспрямованим зусиллям обох країн, була забезпечена уніфікація всього процесу гасіння пожеж. Оскільки пожежні сезони у зазначених країнах відбуваються у різні періоди року, Лісова Служба США та Міністерство сільського, рибного і лісового господарства Австралії підписали міжурядову угоду про координацію дій та взаємодопомогу у боротьбі з лісовими пожежами, яка включала створення аналогічних структур пожежних підрозділів, спільного регламенту базування, розгортання, гасіння та взаємодії з авіаційними засобами та доданими підрозділами, сумісні засоби зв’язку та технічні засоби.
В основі такої співпраці знаходиться використання системи боротьби з надзвичайними ситуаціями Incident Command System (ICS), яка розроблялася Лісовою Службою США починаючи з 70-х років ХХ століття [17]. Згодом ICS почали застосовувати в США не тільки при гасінні лісових пожеж. Зокрема, вона була використана під час реагування на терористичну атаку на башти Всесвітнього Торгового Центру у Нью-Йорку у вересні 2001 року, ураган Катрина у Новому Орлеані, при гасінні нафтових платформ у Мексиканській затоці у 2010 році тощо [13,17]. Міжнародна стратегія із зменшення катастроф ООН рекомендувала впровадження ICS в інших країнах як інструмент, що буде сприяти універсалізації технологій гасіння лісових пожеж і спрощувати залучення міжнародної допомоги. Перевагою ICS є її системний підхід до управління протипожежними силами та засобами, використання сучасних інформаційних технологій, уніфікація команд та систем зв’язку, що дозволяє інтегрувати під єдиним управлінням необхідну кількість наземних підрозділів, яка може бути мобілізована з різних частин країни або із-за кордону, організувати взаємодію наземного гасіння та гасіння з повітря, вести розвідку та моніторинг (у тому числі космічний) розвитку пожежі, коригувати дії всіх підрозділів.
З метою підтримки постійного високого рівня готовності лісопожежних сил у багатьох країнах зараз створюються національні тренінгові центри з підготовки персоналу для гасіння лісових пожеж. Зокрема, нещодавно такий центр було створено в структурі міністерства лісового господарства Туреччини. Центр створювався протягом кількох років у співпраці з Лісовою Службою США та іншими партнерами і оснащений найсучаснішими тренажерними системами для відпрацювання дій пілотів гелікоптерів і літаків при гасінні пожежі, водіїв пожежних машин, керівників гасіння. Навчальна програма включає теоретичне освоєння лісової пірології, освоєння моделей поведінки пожеж, основ прогнозування пожежної небезпеки, вивчення сучасних технологій та обладнання для гасіння природних пожеж, стратегії і тактики гасіння, надає практичні навички проведення контрольованих профілактичних палів, відпалів. Уряд Туреччини пропонує на базі цього центру створити Європейський центр підготовки лісових пожежних, де будуть готувати вогнеборців для країн регіону.
Цілий ряд країн у рамках двосторонньої співпраці з Лісовою Службою США почали підготовку до переходу на систему ICS при гасінні великих лісових пожеж [6,17]. Зокрема,підрозділ по боротьбі з природними пожежами SDS13, Марсель, Франція в рамках міжнародного проекту з США інтегрував систему ICS до національної системи мобілізації у випадку великих лісових пожеж. Така інтеграція включала розробку і адаптацію нормативної документації, проходження підготовки французьких інструкторів у навчальних лісопожежних центрах у США, а згодом у Франції, адаптацію обладнання та техніки. Система ICS використовується пожежними підрозділами Південно-Африканської Республіки як базова. Слід зазначити, що в рамках міжнародного проекту «Зниження ризиків великих лісових пожеж у зоні відчуження ЧАЕС», який координує кафедра лісівництва НУБіП України у партнерстві з Лісовою Службою США, Єльським університетом та Глобальним Центром моніторингу пожеж, передбачена можливість впровадження ICS для гасіння природних пожеж на радіоактивно-забруднених землях.
Треба констатувати, що до цього часу Україна вважалася відносно благополучною країною у лісопожежному відношенні. За даними ФАО, річна площ пожеж в останні роки в Україні у перерахунку на один гектар лісових земель була однією з найнижчих в регіоні Східної Європи [5,10]. Це підтверджує високий рівень ефективності охорони лісів від пожеж. Річна кількість лісових пожеж в Україні останніми роками збільшувалась, що, як уже згадувалося, є загальносвітовою тенденцією і відображає посилення антропогенного впливу на ліси та може бути результатом глобальних змін клімату [24]. Разом із тим, за оцінками фахівців з СШ+
Зібцев Сергій Вікторович, доктор сільськогосподарських наук, професор кафедри лісівництва НУБіП України, завідувач лабораторіїлісової пірології, директор Регіонального Східноєвропейського Центру моніторингу пожеж.
Народився 3 травня 1961 року у м. Києві. Після закінчення Української сільськогосподарської академії (УСГА) у 1984 році працювавінженером, а потім проходив навчання в аспірантурі в Українському НДІ лісового господарства та агролісомеліорації ім.. Г.М.Висоцького, м. Харків під керівництвом видатного українського лісового вченого проф. Пастернака П.С. Після успішного захисту кандидатськоїдисертації на біологічному факультеті Дніпропетровського державного університету у 1991 році, протягом 1991 – 1999 рр. працювавмолодшим, а згодом і старшим науковим співробітником Київської лісової дослідної станції, де був керівником ряду наукових розробок,що стосувалися оцінки впливу радіаційного забруднення після аварії на ЧАЕС на ліси, ведення лісового господарства, в тому числі іоцінки впливу на довкілля лісових пожеж у забруднених лісах.
У 1999-2000 роках працював заступником декана та доцентом біологічного факультету Міжнародного Соломонового університету, а з 2000року – доцентом кафедр лісівництва, заступником декана, а згодом заступником директора та керівником міжнародних програм Інститутулісового і садово-паркового господарства Національного університету біоресурсів і природокористування України. З 2013 р. - професоркафедри лісівництва, завідувач лабораторії лісової пірології і директор Регіонального Східноєвропейського Центру моніторингу пожеж.
У 2004 – 2005 роках працював на посаді професора факультету лісівництва та екологічних досліджень Єльського університету, США врамках гранту програми ім. Фулбрайта. Зібцев С.В. працює координатором та виконавцем ряду міжнародних проектів з ЄвропейськимСоюзом та США в галузі охорони лісів від пожеж та сталого управління лісами, наближеного до природи лісівництва. Призначений членомгрупи фахівців з лісових пожеж Європейської Економічної Комісії ООН та ФАО в якості представника від України.
Має більше 100 наукових публікацій в тому числі і міжнародні, відзнаки Державного комітету лісового господарства України. У 2013 р.нагороджений престижною нагородою ООН “GREEN STAR AWARD” за багаторічні дослідження, спрямовані на розробку принципів,підходів та методології побудови інтегрованої системи охорони лісів від пожеж та практичне застосування їх у кризових лісопожежнихрегіонах у першу чергу в зоні відчуження Чорнобильської АЕС.
Контактна інформація:
м. Київ, 03041, вул. Генерала Родимцева 19, кім. 67а
Тел./Факс: (044) 527 82 82
E-mail:sergiy.zibtsev@nubip.edu.ua
www.nubip.edu.ua
http://nubip.edu.ua/en/reefmc
Ключові слова: лісові пожежі, охорона лісів від пожеж, транскордонні пожежі, пожежна небезпека.
Проблема лісових пожеж в останні роки привертає до себе особливу увагу в контексті зростання впливу таких глобальних процесів,як зменшення площ лісів світу, втрата біорізноманіття, глобальні зміни клімату та зміни у землекористуванні. Це пов’язано зкомплексністю й неоднозначністю впливу лісових пожеж на ліси, довкілля та громади, що живуть навколо лісів. Лісова пожежазалежно від її інтенсивності, погодних умов,характеристик лісових горючих матеріалів може бути позитивним фактором длярозвитку лісу або фатальним, що знищує екосистему як таку [1,7,19]. Характерні особливості взаємодії в тріаді «вогонь –екосистема – суспільство» в кожній країні формує певне відношення до лісових пожеж суспільства. Це виражається у принципахлісопожежної політики, що регулюють лісове господарство, охорону довкілля, безпеку людей та інфраструктури.
Більшість фахівців, які аналізують лісопожежну ситуацію на глобальному рівні вказують на те, що у найближчій перспективі слідочікувати збільшення кількості великих пожеж. В основі таких прогнозів знаходяться повідомлення національних урядів різних країнпро катастрофічні пожежі та збитки, завдані ними [5,7-10,14,16,21]. Матеріальні збитки від масових лісових пожеж у Греції у серпні2007 року сягнули 5 млрд євро при загальній площі пожеж до 270 тис. га. У цей же рік найбільші за роки незалежності лісові пожежімали місце і в Україні: на території Херсонської області та Криму.
День 7 лютого 2009 року увійшов в історію Австралії як «чорна субота», коли почалась найбільша та найстрашніша за наслідкамиприроднапожежа в історії країни [15]. Температура повітря до 400С та ураганний вітердо 120 км на годину сприяли виникненнюмасових пожеж на території штату Вікторія, які неможливо було загасити навіть пожежною авіацією. До гасіння, крім підрозділівАвстралії, які були мобілізовані з усієї країни, були залучені протипожежні сили США, Нової Зеландії та інших країн. Боротьба звогнем тривала близько півтора місяця. Тільки у середині березня дощова погода дозволила повністю взяти під контроль вогонь.Наслідки пожежі нагадували повідомлення з бойових дій: вогнем було пройдено 450 тис га, 173 чоловіки загинуло, 414 поранено, 7,5 тис. чоловік були евакуйовані, майже 5,5 тис будівель зруйновано вогнем, в тому числі більше 2 тис.житлових будинків.Загальні збитки досягли 4 млрд доларів.
У серпні 2010 року увага всього світу була прикута до відчайдушної боротьби російських пожежних та сільського населення ізмасовими лісовими та торф’яними пожежами, які нищили все на своєму шляху [2,16]. Надзвичайна пожежна небезпеказумовилавиникнення численних пожеж на значній території від Нижнього Новгорода до Москви та Карелії. Незважаючи на прийнятінадзвичайні мобілізаційні заходи, участь перших осіб держави, залучення потужної закордонної допомоги, в тому числі й з України,наслідки пожеж були не менш трагічними ніж в Австралії. Повністю вогнем було знищено 147 поселень та 2,5 тис. житловихбудинків. У вогні загинуло 60 чоловік. За різними оцінками, площа лісів, пройдених вогнем тільки у Європейській частині РФстановила більше 400 тис. га. Тривале задимлення Москви від торф’яних пожеж призвело до різкого (на 50%) збільшеннясмертності людей з критичної групи із захворюваннями органів дихання. Велика шкода була нанесена довкіллю у глобальномумасштабі. За оцінками Мюнхенського університету викиди в атмосферу в результаті лісових пожеж у Росії у 2010 році такогопарникового газу як двоокис вуглецю коливалися від 30 до 100 млн тонн. Так званий чорний вуглець від російських пожеж, заданими університету штату Меріленд, був зафіксований на льодовиках Арктики. У 2011 році за даними ООН мали місце великілісові пожежі у Західній Австралії, Непалі, Мексиці, США, Росії та в альпійському регіоні Європи, чого не спостерігалося раніше.
Наведені приклади свідчать, що лісові пожежі дестабілізують ліси, негативно впливають на атмосферу у глобальному масштабі і,відповідно, на здоров’я населення та його безпеку. Глобальна статистика лісових пожеж свідчить про стале зростання площі такількості пожеж протягом останніх десятиріч у США, Канаді, Австралії, Туреччині та багатьох інших країнах [5,7-10,14,16,21].Враховуючи таку тенденцію, у рішенні 5-ї Всесвітньої конференції, присвяченої лісовим пожежам, учасники констатували, щолісопожежна проблема в світі виходить на якісно новий, більш небезпечний рівень. Сьогодні стає зрозумілим, що всуперечоптимістичним прогнозам, які висловлювались у середині ХХ століття, проблема лісових пожеж не має ефективного рішення ні внайбільш розвинутих країнах, ні в країнах з перехідною економікою, а потребує постійної уваги, співпраці та координації наглобальному рівні.
Підтвердженням того, що проблемі лісових пожеж, як глобальній загрозі, приділяється увага на найвищому рівні, стало звернення Генерального Секретаря ООН Бан Гі Муна до учасників 5-ї Всесвітньої конференції з лісових пожеж («Wildfire2011»), в якому, зокрема, було зазначено, що «надзвичайні лісові пожежі останніх років показали, якими незахищеними є наші міста, селища та їх мешканці і які значні додаткові зусилля необхідні для зменшення небезпеки».
У цьому контексті слід підкреслити, що міжнародні організації та національні уряди країн активно співпрацюють у напрямі узгодження дій у випадку надзвичайних пожеж, підписують угоди про взаємодопомогу. Однією з найбільш впливових та активних міжнародних організацій у галузі охорони лісів від пожеж є Глобальний Центр моніторингу пожеж (GFMC), що базується у м. Фрайбург, Німеччина, якому ООН надано мандат на координацію впровадження Міжнародної стратегії ООН із зменшення катастроф (UN ISDR) у галузі охорони лісів від пожеж [11]. Глобальний Центр координує діяльність 14-ти регіональних центрів з охорони лісів від пожеж, розташованих на всіх континентах і роботу «Команди фахівців з лісових пожеж ЄЕК ООН», до якої від України входять представники Державного агентства лісових ресурсів України та НУБіП України.
На даний час однією з найскладніших проблем у цьому напрямку залишається проблема транскордонного впливу лісових пожеж. Типовими прикладами є транскордонне перенесення диму від пожеж площею сотні тисяч гектарів між Росією, Монголією і Китаєм, Канадою та США, країнами Латинської Америки, Африки тощо [2,15,19]. Відповіддю країни є координація гасіння пожеж, які перетинають кордони, а також своєчасне інформування про перенесення диму від пожеж на території інших країн.
Наочним прикладом ефективності такої співпраці було вчасне оповіщення казахською стороною у серпні 2010 року російських пожежних щодо великої пожежі, яка швидко рухалася в бік російсько-казахстанського кордону. В результаті вчасної евакуації жителів двох поселень вдалося уникнути трагічних наслідків, оскільки пожежа не була локалізована і населенні пункти були повністю знищені вогнем. У багатьох інших випадках в той рік, за нестачі часу органам МНС на евакуаційні заходи, в будинках залишалися люди похилого віку, які не були здатні евакуюватися самотужки, що спричиняло їх загибель.
У цьому контексті дуже корисною є діяльність регіональних офісів Глобального Центру моніторингу пожеж з проведення консультацій, конференцій, тренінгів, спільних навчань для відпрацювання механізмів своєчасного інформування про загрози представників держав у регіоні. Прикладом такої конференції був Пожежний саміт високого рівня у Іркутську у червні 2010 року, у якому взяли участь керівники лісових відомств та МНС країн Європейсько-Азійського регіону, в тому числі Китаю, Монголії, Казахстану, Південної Кореї, Білорусі, України тощо. У регіоні Східної Європи у останні роки аналогічні консультації та спільні навчання проводились у Болгарії, Сербії, Македонії, Хорватії, Німеччині та Туреччині. У рамках такої співпраці підписуються угоди про спрощений режим перетину державного кордону силами та засобами гасіння з інших країн. Проте, як показує досвід гасіння пожеж у Росії в 2010 році, залучення закордонної допомоги без попередніх тренувань значно знижує ефективність взаємодії з керівниками гасіння та місцевими пожежними підрозділами.
Одним з найбільш вдалих прикладів міждержавної співпраці у галузі охорони лісів від пожеж є взаємодія лісопожежних підрозділів США та Австралії, в рамках якої, завдяки багаторічним цілеспрямованим зусиллям обох країн, була забезпечена уніфікація всього процесу гасіння пожеж. Оскільки пожежні сезони у зазначених країнах відбуваються у різні періоди року, Лісова Служба США та Міністерство сільського, рибного і лісового господарства Австралії підписали міжурядову угоду про координацію дій та взаємодопомогу у боротьбі з лісовими пожежами, яка включала створення аналогічних структур пожежних підрозділів, спільного регламенту базування, розгортання, гасіння та взаємодії з авіаційними засобами та доданими підрозділами, сумісні засоби зв’язку та технічні засоби.
В основі такої співпраці знаходиться використання системи боротьби з надзвичайними ситуаціями Incident Command System (ICS), яка розроблялася Лісовою Службою США починаючи з 70-х років ХХ століття [17]. Згодом ICS почали застосовувати в США не тільки при гасінні лісових пожеж. Зокрема, вона була використана під час реагування на терористичну атаку на башти Всесвітнього Торгового Центру у Нью-Йорку у вересні 2001 року, ураган Катрина у Новому Орлеані, при гасінні нафтових платформ у Мексиканській затоці у 2010 році тощо [13,17]. Міжнародна стратегія із зменшення катастроф ООН рекомендувала впровадження ICS в інших країнах як інструмент, що буде сприяти універсалізації технологій гасіння лісових пожеж і спрощувати залучення міжнародної допомоги. Перевагою ICS є її системний підхід до управління протипожежними силами та засобами, використання сучасних інформаційних технологій, уніфікація команд та систем зв’язку, що дозволяє інтегрувати під єдиним управлінням необхідну кількість наземних підрозділів, яка може бути мобілізована з різних частин країни або із-за кордону, організувати взаємодію наземного гасіння та гасіння з повітря, вести розвідку та моніторинг (у тому числі космічний) розвитку пожежі, коригувати дії всіх підрозділів.
З метою підтримки постійного високого рівня готовності лісопожежних сил у багатьох країнах зараз створюються національні тренінгові центри з підготовки персоналу для гасіння лісових пожеж. Зокрема, нещодавно такий центр було створено в структурі міністерства лісового господарства Туреччини. Центр створювався протягом кількох років у співпраці з Лісовою Службою США та іншими партнерами і оснащений найсучаснішими тренажерними системами для відпрацювання дій пілотів гелікоптерів і літаків при гасінні пожежі, водіїв пожежних машин, керівників гасіння. Навчальна програма включає теоретичне освоєння лісової пірології, освоєння моделей поведінки пожеж, основ прогнозування пожежної небезпеки, вивчення сучасних технологій та обладнання для гасіння природних пожеж, стратегії і тактики гасіння, надає практичні навички проведення контрольованих профілактичних палів, відпалів. Уряд Туреччини пропонує на базі цього центру створити Європейський центр підготовки лісових пожежних, де будуть готувати вогнеборців для країн регіону.
Цілий ряд країн у рамках двосторонньої співпраці з Лісовою Службою США почали підготовку до переходу на систему ICS при гасінні великих лісових пожеж [6,17]. Зокрема,підрозділ по боротьбі з природними пожежами SDS13, Марсель, Франція в рамках міжнародного проекту з США інтегрував систему ICS до національної системи мобілізації у випадку великих лісових пожеж. Така інтеграція включала розробку і адаптацію нормативної документації, проходження підготовки французьких інструкторів у навчальних лісопожежних центрах у США, а згодом у Франції, адаптацію обладнання та техніки. Система ICS використовується пожежними підрозділами Південно-Африканської Республіки як базова. Слід зазначити, що в рамках міжнародного проекту «Зниження ризиків великих лісових пожеж у зоні відчуження ЧАЕС», який координує кафедра лісівництва НУБіП України у партнерстві з Лісовою Службою США, Єльським університетом та Глобальним Центром моніторингу пожеж, передбачена можливість впровадження ICS для гасіння природних пожеж на радіоактивно-забруднених землях.
Треба констатувати, що до цього часу Україна вважалася відносно благополучною країною у лісопожежному відношенні. За даними ФАО, річна площ пожеж в останні роки в Україні у перерахунку на один гектар лісових земель була однією з найнижчих в регіоні Східної Європи [5,10]. Це підтверджує високий рівень ефективності охорони лісів від пожеж. Річна кількість лісових пожеж в Україні останніми роками збільшувалась, що, як уже згадувалося, є загальносвітовою тенденцією і відображає посилення антропогенного впливу на ліси та може бути результатом глобальних змін клімату [24]. Разом із тим, за оцінками фахівців з СШ+
Опубліковано REEFMC
2015-07-28 12:10
Зібцев С.В. к.б.н., проф. кафедри лісівництва, Борсук О.А., аспірант
2015-07-28 12:10
Зібцев С.В. к.б.н., проф. кафедри лісівництва, Борсук О.А., аспірант
http://edorada.org/articles/views?id=261
Регіональний Східноєвропейський Центр моніторингу пожеж (REEFMC) Керівник: Зібцев Сергій Вікторович
Зібцев Сергій Вікторович, доктор сільськогосподарських наук, професор кафедри лісівництва НУБіП України, завідувач лабораторіїлісової пірології, директор Регіонального Східноєвропейського Центру моніторингу пожеж.
Народився 3 травня 1961 року у м. Києві. Після закінчення Української сільськогосподарської академії (УСГА) у 1984 році працювавінженером, а потім проходив навчання в аспірантурі в Українському НДІ лісового господарства та агролісомеліорації ім.. Г.М.Висоцького, м. Харків під керівництвом видатного українського лісового вченого проф. Пастернака П.С. Після успішного захисту кандидатськоїдисертації на біологічному факультеті Дніпропетровського державного університету у 1991 році, протягом 1991 – 1999 рр. працювавмолодшим, а згодом і старшим науковим співробітником Київської лісової дослідної станції, де був керівником ряду наукових розробок,що стосувалися оцінки впливу радіаційного забруднення після аварії на ЧАЕС на ліси, ведення лісового господарства, в тому числі іоцінки впливу на довкілля лісових пожеж у забруднених лісах.
У 1999-2000 роках працював заступником декана та доцентом біологічного факультету Міжнародного Соломонового університету, а з 2000року – доцентом кафедр лісівництва, заступником декана, а згодом заступником директора та керівником міжнародних програм Інститутулісового і садово-паркового господарства Національного університету біоресурсів і природокористування України. З 2013 р. - професоркафедри лісівництва, завідувач лабораторії лісової пірології і директор Регіонального Східноєвропейського Центру моніторингу пожеж.
У 2004 – 2005 роках працював на посаді професора факультету лісівництва та екологічних досліджень Єльського університету, США врамках гранту програми ім. Фулбрайта. Зібцев С.В. працює координатором та виконавцем ряду міжнародних проектів з ЄвропейськимСоюзом та США в галузі охорони лісів від пожеж та сталого управління лісами, наближеного до природи лісівництва. Призначений членомгрупи фахівців з лісових пожеж Європейської Економічної Комісії ООН та ФАО в якості представника від України.
Має більше 100 наукових публікацій в тому числі і міжнародні, відзнаки Державного комітету лісового господарства України. У 2013 р.нагороджений престижною нагородою ООН “GREEN STAR AWARD” за багаторічні дослідження, спрямовані на розробку принципів,підходів та методології побудови інтегрованої системи охорони лісів від пожеж та практичне застосування їх у кризових лісопожежнихрегіонах у першу чергу в зоні відчуження Чорнобильської АЕС.
Контактна інформація:
м. Київ, 03041, вул. Генерала Родимцева 19, кім. 67а
Тел./Факс: (044) 527 82 82
E-mail:sergiy.zibtsev@nubip.edu.ua
www.nubip.edu.ua
http://nubip.edu.ua/en/reefmc
0 коммент.:
Дописати коментар