ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

11 червня 2017

В Херсонской области вырубка деревьев привела к образованию гигантского смерча




В Голопристанском районе Херсонской области недалеко от Черного моря на видео попал гигантский песчаный смерч. Огромный вихрь удалось снять очевидцам, проезжающим мимо.

По их словам, он успел уничтожить бывший ток, где раньше мололи зерно. Никто не пострадал, однако, зрелище вызвало у очевидцев немалое удивление из-за размеров вихря.

По данным местных СМИ, ради древесины в этом районе все больше вырубают хвойные леса, которые были высажены в 50-х годах прошлого века для того, чтобы тормозить надвигающиеся из Олешковской пустыни пески. Однако из-за массовой рубки деревьев мощным ветрам просто негде остановиться.

Видео: Алексей Медведков / youtube




Стихія у Херсонській області: регіоном пронісся смерч (відео)





Над Херсонською областю пронісся потужний смерч. Як передає replyua.net, величезний вихор в п'ятницю, 9 червня, зафіксували випадкові очевидці. Місцеві жителі злякалися, що смерч може вирувати у Херсоні, але до міста він не дістався.

Стихія в Голопристанському районі знищила занедбаний тік, де колись мололи зерно. Ніхто не постраждав. Даний район розташований недалеко від Чорного моря. Заради деревини тут вирубують хвойні ліси. Їх висадили в п'ятдесяті роки, щоб зупинити просування пісків з Олешківської пустелі. Однак через масову вирубку дерев, потужним вітрам просто ніде зупинитися.

Нагадаємо, що кілька днів тому у Херсонській області зняли на відео вкрай рідкісний метеорологічний феномен поруч з Азовським морем. Відео незвичного явища під назвою Morning Glory – «ранкова глорія» можна побачити на YouTube-каналі. Форма хмари нагадує рулон, нерідко вона утворюється на висоті 300 метрів над землею. Швидкість пересування хмари складає 50-60 км за годину, від моря у напрямку до суші. Її довжина може досягати навіть однієї тисячі кілометрів, затуляючи собою весь обрій.
http://replyua.net/news/regiony-ukraine/herson/66698-stihya-u-hersonsky-oblast-regonom-pronssya-smerch-vdeo.html

Лісівники Львівщини розпочали борютьбу з сосновим шкідником


Фахівці підрахували, що загалом в області уже пошкоджено соснові насадження на площі 1,7 тисячі гектарів. Кажуть, чисельність короїда, який нищить дерева, невпинно зростає.

Мало того, що дерево через шкідника засихає, так ще й у деревині швидко поширюється синява і матеріал геть знецінюється.

Тож, крім санітарного вирубування, лісівники придумали ще один метод боротьби -- феромонні пастки. Для знищення жуків в області розвісили 220 таких контейнерів. Їх розмістили у соснових лісах Бродівського, Буського, Золочівського, Жовківського та Рава-Руського лісгоспів. Справа ця недешева, адже одна феромонна пастка коштує 800 гривень.

"Науковці виявили, що шкідники чутливо реагують на запахи. Під час "шлюбного періоду" самки виділяють феромони -- пахучі речовини. Це і послужило ідеєю використовувати запахи, які заманюють шкідників у пастки. Контроль контейнерів проводять кожні 7 -- 14 днів. Потім шкідників знищують", -- повідомили у відділі охорони, захисту лісу та мисливського господарства Львівського ОУЛМГ.

Юлія ГОЛОДРИГА, Експрес
Експрес онлайн
11.06.2017 07:40
Джерело

KYIV INSIDE: SPRING FOREST. ВІДЕО

Опубликовано: 10 июн. 2017 г.

Іноді мені здається, що людина ще не вигадала кращого мистецтва, ніж те, що створила сама природа. Ці кадри я відзняв протягом 10 хвилин у радіусі всього лише п'ятдесяти кроків, а всі звуки у відео абсолютно реальні. І зараз, коли я переглядаю його - мені здається, що немає речей гармонічніших, ніж Сонце, ліс, легенький весняний вітерець і пташиний спів!


Закарпатське королівство Медведчука. ВІДЕО



Скандальний політик Віктор Медведчук нещодавно нагадав про себе критикою зарплат українських посадовців. На його думку, високі зарплати керівників деяких держпідприємств несумісні з низьким рівнем життя в Україні.

«Дбаючи про слуг народних, влада не дбає про простих громадян»,- заявив Медведчук.

Трохи дивно це чути від людини,розкішний спосіб життя якої може вразити будь-кого.

Журналіст Максим Опанасенко дослідив величезні Маєтки кума Путіна на Закарпатті, де він день і ніч напружено думає про долю пересічних українців.

Слід зазначити,що Віктор Медведчук – один з найодіозніших персонажів у вітчизняній політиці.

Він ніколи не приховував своєї проросійської позиції. Тож чому б йому не зібрати речі і не поїхати в Росію?

Відповідь – у глибоких фундаментах та міцних стінах.

Нерухомості у Медведчука та пов’язаних з ним фірм – безліч.

Аби зібрати повну колекцію його маєтків, потрібно проїхати через півкраїни.

У селі Жденієво на Закарпатті, оточеному непрохідними лісами, на початку 2000-х стартувала надмасштабна забудова.

Місцевим тоді пояснювали, що то буде чи то спортивна, чи то рекреаційна база футбольного клубу «Динамо-Київ». Насправді ж там збудували маєток, який належить компанії «Спорттур», що належить Медведчуку. Тай клуб контролюють його давні друзі і партнери – брати Суркіси.

Нині декількасот гектарів лісу знаходяться В оренді тієї ж таки фірми.

І там, серед лісу, розкинулося ціле маленьке королівство, побачити яке дуже непросто.

Єдиний цивілізований підхід до зони Медведчука перекритий шлагбаумом і контролюється надагресивними охоронцями.

На формі охоронців шеврон фірми «Сварог», керівником якої є теж друг Медведчука.

Але зі зручної точки високо в горах дещо вдалося побачити.

Зі слів місцевих, Медведчук із родиною приїздить туди регулярно.

Детальніше – у сюжеті «Громадського телебачення» “Князівство Медведчука” || Матеріал Максима Опанасенка для “Слідства.Інфо”

zakarpatpost.net

10.06.2017
http://zakarpatpost.net/2017/06/10/zakarpatske-korolivstvo-medvedchuka-video/


10 червня 2017

Кримінальна Бережанщина: підпали машин, погрози та залякування через…ліс

Конкурс: «Правозастосування та управління у лісовому секторі України. 2017»



Здається, так звана «золота лихоманка» дожила і до наших днів та знайшла прихисток на Тернопільщині. От тільки тепер замість блискучого металу, люди женуться за не менш цінною деревиною, за яку подекуди ладні нехтувати і законом, і мораллю.

«Дикий ліс»

Журналісти газети «Номер один», збираючи інформацію з приводу розкрадання лісу на території Бережанського району, не дарма провели паралелі з далеким XIX-им століттям, на яке, власне, припав розпал каліфорнійської «золотої лихоманки». Адже як тоді, так і заразу гонитві за наживою люди втрачають голову та відчуття міри. Тільки уявіть: три спалені автомобілі, регулярні погрози, поливання брудом, бездіяльність правоохоронців. Думаєте, ми досі говоримо про Каліфорнію? Ні! Це вже наша Бережанщина.

Так кілька років тому місцеві активісти та деякі представники владних структур оголосили війну тим, хто незаконно рубає ліси краю. Та замість «покарати винних», стикнулися з практично непробивною стіною з корупції та «правоохоронної імпотенції». Та про все по порядку.

На території Бережанського району лісом опікуються два підприємства – «Бережанське лісомисливське господарство» та «Бережанирайагроліс». Власне мова йтиме про останнє, за якими тягнеться шлейф кримінального відтінку.

У 2015 році тоді ще голова райради Степан Кленик звернувся до правоохоронців з приводу того, що службові особи ДП «Бережанирайагроліс» під керівництвом Руслана Драгана (директор підприємства з 2010 по 2015 роки) умисне занижують вартість продукції, чим, мовляв, завдають істотної шкоди державним та громадським інтересам.

Підстав до таких категоричних заяв у пана Кленика було чимало. Основна – чоловік своїми руками «ловив» автомобілі з нелегально вивезеним лісом, які потім правоохоронці «чомусь» відпускали. Через це на одній із колегій райдержадміністрації (22 грудня 2015 року) чиновники навіть визнали роботу Бережанської поліції незадовільною. Проте у тоді ще міліції з цього приводу була інша думка. Правоохоронці закрили провадження за заявою екс-голови райради Кленика та ще й звинуватили його у «підриванні» репутації державного підприємства.

– Завдяки грамотній ціновій політиці керівництва підприємства, воно сплатило найбільше податків у процентному відношенні серед аналогічних підприємств області. У 2014 році підприємство мало прибутковість 30,2 тисячі гривень і зайняло 2 місце по області серед аналогічних підприємств. Звинувачення голови районної ради є безпідставними, негативно відображаються на подальшій фінансово-господарській діяльності підприємства, породжують негаразди, всі подальші зниження успішності підприємства покладає на голову районної ради С. Кленика, – повідомила заступник начальника СВ Бережанського РВ УМВС України в Тернопільській області, майор міліції Г. Олексів.

Цікавий документ, чи не так? Замість того, щоб сухо та фактами пояснити, чому кримінальне провадження закрили, слідча у підсумку звинувачує екс-голову райради, що той своїми «листами» псує репутацію ДП «Бережанирайагроліс».

Не менш дивною виглядає сума прибутків – 30,2 тис. грн. в рік . Для підприємства, яке займається деревом, це, як мінімум, смішно…

Та ось кому точно не було смішно, так це пану Кленику,який, видно, таки зайшов не в ті ворота та отримав за свою активність підпалений службовий автомобіль. Та про це пізніше.

«Ми тут не захищені»

Із призначенням на посаду голив Бережанської РДА Володимира Петровського війна з незаконною рубкою лісу не зупинилася, а швидше, навпаки, переросла в активну фазу.

– Коли я приступив до виконання своїх обов’язків, то почав отримувати багато скарг щодо розкрадання лісу ДП «Бережанирайагроліс». Тому ми зверталися тоді ще в міліцію з цього приводу. Правоохоронці у відповідь інформували, що машини з деревиною затримують, справи порушують та передають до суду. Однак згодом, під час наради в обласній прокуратурі (після призначення на посаду прокурора Тернопільщини В’ячеслава Перча, –авт.),я попросив офіційну інформацію у них: скільки справ було порушено, скільки передано до суду. Прокуратура відповіла, що жодної справи не порушили, тобто раніше мене, виходить, вводили в оману, – розповідає Володимир Петровський.

За словами районного високопосадовця, ці розбіжності між даними прокуратури та поліції наштовхнулийого на думку, що правоохоронні органи прикривають такі розкрадання. Отже, діяти потрібно самостійно.

– Тому ми створили комісію при Бережанській РДА, до якої увійшли чиновники, правоохоронці та спеціалісти з даного питання. Звісно, обстежитивсі 5,5 тис. га лісу, що перебувають у підпорядкування ДП «Бережанирайагроліс»,ми не могли.Однак провели немалу роботу. Як результат –заактували свіжі незаконні рубки, збитки від яких спеціалісти оцінили у декілька мільйонів гривень,- продовжує пан Петровський.

Наші журналісти отримали протокол комісії, створеної при РДА. У ньому чітко вказано розрахунок, проведений головним лісничим ДП «Бережанирайагроліс» п. Волинцем, розміру шкоди, якої було завдано. Цей та інші документи чиновники передали в поліцію, аби останні порушили відповідне провадження.

– З моменту, як ми передали матеріали в поліцію, минуло більше року. В поліції «кивають», що справа була передана в прокуратуру. Однак результатів немає! Я не сиджу на місці, регулярно звертаюся до правоохоронців, у тому числі на спільних нарадах. Проте, на жаль, віз донині там,- констатує Володимир Михайлович.

Причому наші «дерев’яні» браконьєри, вочевидь, увійшовши в кураж, не обмежуються лише Тернопільщиною. Рубають і на території областей-сусідів. Хоча і там не поспішають карати винних.

– На території села Слов’ятин, наприклад, нами було виявлено фактично суцільну рубку на 22-ох гектарах лісу. Причому 17 га – на території Бережанського району, а інші 5 га – на території Івано-Франківської області. І жодного результату! Якби я мав функції слідчого, напевно, мене можна було запитати, чому дотепер ніхто не покараний. Але я як чиновник відповіді на це не маю, – пояснює Володимир Петровський.

Хоча, чому ж не було реакції? Вона була, щоправда, не та, на яку очікували. Так з 2015 року в Бережанському районі підпалили три автомобілі, власники певною мірою перейшли дорогу горе-лісорубам.

– У нас пішла ціла серія підпалів автомобілів чиновників. Зокрема, горів службовий автомобіль екс-голови райрадиСтепанаКленика, згодом палало авто його заступника, далі – депутата райради. І жодних результатів слідства досі з цього приводу немає. Нас це, безперечно, турбує. Чому справи по деревині не передають до суду? Адже збитки були нанесені суттєві, – обурюється панПетровський. – Наш ліс – це дійсно свого роду міні-бурштин. Хоча зараз, не буду лукавити, з приходом на посаду нового керівника ДП «Бережанирайагроліс» зловживань стало менше. Принаймні громадські формування мені не скаржаться. Якщо якісь рубки дерев і виявляють, то комісія при ДП «Бережанирайагроліс» негайно виїздить, викликає поліцію, все фіксує.

До речі, на адресу голови Бережанської РДА також не раз поступали погрози. Чоловік каже, що «ходить, як по лезу ножа».

– Владу дали – керуй! Але ж я не цар і не Бог… Ми тут абсолютно не захищені. Як так: одному авто спалили, іншому – теж, ще й під хатою, за півтора метра від вікна. Людина могла загинути. І всі Бережани про це говорять, навіть називають виконавців, але збоку правоохоронців – тиша. Повне зволікання, – з сумом стверджує Володимир Петровський.

Те, що Бережани – це міні-колиска криміналу та безладу, вважає і екс-голова місцевої райради Степан Кленик. Наразі чоловік повністю самоусунувся від владних структур. Каже, що не хоче бути дотичним до корупції.

– Я знаю, що комісія виявила збитків на понад 3 млн. грн. Відповідно зараз, мабуть, варто було б звернутися до суду, адже мені правоохоронці за рік до цього надали відповідь, що все ледь не ідеально, тільки, мовляв, моє втручання заважало господарській діяльності ДП «Бережанирайагроліс». А тут рівно через рік знайшли збитки…Чому раніше їх не бачили? Бережани – кримінальні! Тут щось зробити дуже важко. Це не одну мою справу так закрили. По кар’єрах теж були схожі випадки. З автомобілем теж сумна година. До сьогодні не знайшли того, хто його підпалив. Я думав, що після революції Гідності система зміниться, але переконався у протилежному. У кримінальній же владі я брати участі не хочу, – розповів нашими журналістам Степан Кленик.

До речі, фактично у кожній комісії чи робочій групі, яка займалася виявленнями порушень, пов’язаних з лісом на Бережанщині, брали участть працівники правоохоронних органів. Тобто на усіх етапах вони були проінформовані, а подекуди і на власні очі бачили порушення. Проте, чомусь, реагували на них пасивно.

Кажуть, що триває слідство

Між іншим, ліси займають шосту частину України. Це понад 10 мільйонів гектарів землі.Генеральний прокурор України Юрій Луценко раніше заявив, що першочергове завдання прокуратур західноукраїнських областей – це зупинити контрабанду лісу, який вивозять за кордон, як дрова. І на офіційному представлені прокурора Тернопільщини В’ячеслава Перча Луценко наголошував, що ліс для нашого краю – це як бурштин для Рівненщини, тому до цього природного багатства потрібно ставитись особливо уважно. Однак чому після кількох гучних заявнаші правоохоронці «притихли»? Журналісти газети «Номер один» звернулися з цього приводу за офіційним коментарем до речниці обласного прокурора. Там нас запевнили, що розслідування триває, проте матеріалів так багато, що при всьому бажанні їх опрацювати швидко – не вийде.

– Провадження є дуже об’ємним. Проводилося ряд економічних експертиз, у тому числі ревізії. Також було проведено понад 30 обшуків. Тому розслідування ще триватиме, – повідомили в обласній прокуратурі.

До речі, поки слідство триває, ДП «Бережанирайагроліс» уже діє під керівництвом нового начальника – Тараса Петруха. Кажуть, що за його недовгого управління скарг на незаконні рубки дійсно поменшало.

У наших читачівуже, мабуть, не раз виникло запитання: як можна ось так легко та спокійно рубати ліс і при цьому залишатися на волі та ще й гратися у «гангстерів», спалюючи авто та погрожуючи керівництву району. Дуже просто! Так, за інформацією наших журналістів, на Бережанщині діє реальна, давно сформована умовна «банда», яка складається з далеко не останніх людей району. Вони, маючи той чи інший вплив на майже всі гілки влади, можуть почуватися абсолютно безкарно там, де для інших уже світило б сонце за гратами. Уявіть: навіть голова Бережанської РДА, який має підтримку збоку партії Президента на всіх рівнях, розводить руками від безвиході та боїться за власне життя…

Між іншим, за останні кілька років у Бережанах начальники колишньої міліції часто змінювалися. Натомість постійним заступником залишається Петро Панашій, який на сьогоднішній день виконує обов’язки начальника. Чоловік точно мав би уже достеменно вивчити проблематику Бережанщини. Натомість безлад з лісом, чомусь, так і не вирішується…

Хто нарешті розрубає це замкнуте коло? І головне – коли це станеться, Бережанщина ще залишатиметься колискою лісів чи вже пеньків?

До речі, Бережани – це не лише ліс. В майбутніх випусках газети «Номер один» ми розповімо ще не одну історію про беззаконня у цьому районі…

Джерело: тижневик "Номер один"
Тетяна Колеснік, тижневик "Номер один"

Пенсионер из Бразилии 40 лет выращивал новый лес (Фото-Видео)



Антонио Висент (Antonio Vicente) – 83-летний пенсионер, и последние 40 лет своей жизни он потратил на борьбу с почти непреодолимыми обстоятельствами.

Пока бразильские землевладельцы вырубали леса, чтобы на их месте обустроить поля для сельскохозяйственных нужд и для выгула скота, мужчина старался вернуть к жизни пышные джунгли из воспоминаний детства.

Сегодня его старания вознаграждены. Некогда почти полностью уничтоженные заросли, которые Антонио 40 лет тому назад начал возрождать, вновь наполнили опустошенные земли, и в воскрешенных джунглях изобилует дикая природа. В 1973 году энтузиаст решился взять на себя ответственность за восстановление утраченного леса на площади в 310 квадратных метров, которые когда-то давно полностью очистили от крупных растений для пастбища. Забавно, что землю на окраине города Сан-Паулу (Sao Pablo) мужчина выкупил, использовав для сделки кредиты, которые местные власти выдавали на обезлесение, а также для инвестиций в сельскохозяйственный сектор и на продвинутые аграрные технологии. Только вот Антонио совершенно не собирался вкладывать деньги в развитие агрикультуры. Он просто хотел воскресить вырубленный лес.

«Вы глупы. Выращивание деревьев – это пустая трата земли. У вас не будет доходов. Здесь слишком много деревьев, и совсем нет места для выгула скота или посевов» - все время твердили соседи Висента, фермеры, живущие за счет своих полей. Но мужчина знал, что ущерб от обезлесения намного серьезнее, чем финансовые выгоды, и выплачивал свои кредиты дальше. Антонио вырос на загородной ферме, и все детство он наблюдал за своим отцом и другими крестьянами, вырубавшими леса по приказу землевладельцев для производства древесного угля или под пастбища и посевные угодья. Мужчина видел, как древние ручьи пересыхали, и его соседи буквально боролись за выживание из-за изменений окружающей среды.

«Когда я был ребенком, крестьяне рубили деревья, чтобы расчистить место для полей или для производства угля, а вода из-за этого пересыхала и больше не возвращалась» - вспоминает пенсионер. «Я думал так: вода ценна, никто не может производить воду, а численность населения расти не перестанет. Что же произойдет? Мы просто останемся без воды».

С помощью нескольких ослов и небольшой команды наемных рабочих Антонио Висент принялся за возрождение джунглей. То, что началось как досуг на выходные дни, вскоре стало постоянной частью его жизни, и Антонио часто вспоминает, как тратил все дни и даже ночи напролет в своих молодых джунглях, окруженный крысами и лисами, и как он ел бутерброды с бананами на завтрак, обед и ужин. За последние 40 лет на своем участке в 310 квадратных метров энтузиаст посадил примерно 50 000 деревьев, и теперь это место стало настоящим оазисом и убежищем для диких зверей и растений.

По мере возрождения леса вода начала возвращаться, и Антонио утверждает, что сейчас в его джунглях течет свыше 20 ручьев, которых здесь и в помине не было, когда он только купил эту землю. Животные начали обустраивать в новом лесу свои гнезда и норы, и сегодняшние джунгли наполнены пением птиц, а насекомые так и кишат посреди трав. Каждый год в маленьком лесу пенсионера появляются новые виды животных. «Здесь гнездятся туканы и много других птиц, появились крупные грызуны апаки (напоминают капибар), белки, ящерицы, опоссумы и стали возвращаться даже кабаны» - рассказывает воодушевленный Антонио.



«Если вы спросите, где моя семья, я скажу, что все ее члены здесь – это каждое растение, которое я вырастил из семени» - сказал 83-летний Висент.

История пенсионера потрясает, ведь мужчина посвятил почти всю свою сознательную жизнь воскрешению леса. Такая приверженность благородной цели – очень редкое качество. По статистике около 80 квадратных километров бразильских тропических и дождевых лесов было уничтожено в период с август 2015 по июль 2016 года. Работа Антонио может показаться каплей в море в сравнении с такими масштабами вырубки, но просто представьте, как бы обстояли дела, если бы было больше людей, переживающих за воду, чистый воздух и диких зверей, а не за деньги.

«Если бы все следовали примеру Антонио, наша задача была бы намного проще» - говорит Родриго Медейрос (Rodrigo Medeiros), вице-президент некоммерческой организации по защите природы Conservation International Brazil. По мнению борцов за окружающую среду современные масштабы разрушения природных ресурсов беспрецедентно высоки для истории Бразилии. Без лесов и водоемов хорошая жизнь в будущем практически невозможна.

К счастью, в мире пока не перевелись такие же энтузиасты, как Антонио Висент. Взять хотя бы историю Анила и Памелы Малхотра (Anil, Pamela Malhotra), которые превратили 3 квадратных километра сельскохозяйственной земли в Индии в цветущий рай биоразнообразия. Есть еще примеры Ядава Пайенга (Jadav Payeng), в одиночку вырастившего 5,5 квадратного километра леса; Йи Джифенг (Yi Jiefeng), китаянки, посадившей миллионы деревьев в память о своем покойном сыне; или мистера Дэйвиса (M.C. Davis), бывшего картежника, потратившего 90 миллионов долларов на покупку нескольких десятков квадратных километров земли, чтобы превратить их в природный рай. Список можно продолжать и дальше. Возможно, когда-то в него попадете и вы?

Дата: 10.06.2017 | Час: 16:44:00



http://www.kaspiy.az/news.php?id=62221

Под Кременчугом по неизвестным причинам загорелся лес


Ночью 9 июня около села Чечелево Кременчугского района произошёл пожар на территории лесного массива Крюковского лесничества ДП «Крюковское лесное хозяйство».

Пламя уничтожило лесную подстилку на площади 0,2 га. Пожар был ликвидирован силами самих крюковских лесников без привлечения подразделений ГСЧС.

Причины возгорания устанавливаются.

Об этом сообщает пресс-центр Главного управления ГСЧС Украины в Полтавской области.

Напоминаем о том, что на Полтавщине очень высокий уровень пожарной опасности. В этот период крайне важно строго соблюдать противопожарные правила. Осторожно обращаться с огнём необходимо именно в лесу, куда граждане отправляются на отдых. Не жгите костры под деревьями, не оставляйте горящие костры без присмотра, оставляя место отдыха, обязательно залейте костёр водой или засыпьте землёй, не бросайте горящие окурки на землю.

Берегите природу!

Лісівники дослідили чи загрожує спалах пильщига сіверським лісам


Ще не так давно лісове господарство Чернігівщини потерпало від спалахів масового розмноження соснового пильщика, який лютував у регіоні у 2011 році. У поточному році, у травні, неодноразово чули від працівників лісогосподарських підприємств області тривожні повідомлення про масовий літ невідомих дрібних комах над ділянками молодих соснових культур. 

Часто цих комах лісівники сприймали як соснового пильщика і передбачали ймовірність загрози спалаху його розмноження. Хтось взагалі побоювався появи нового небезпечного шкідника. Тому науковці дослідної станції вирішили розібратися, чи виправдані острахи лісівників. 

І справді, під час польових досліджень співробітниками ДП «Новгород-Сіверська лісова науково-дослідна станція» у соснових молодняках виявляли осередки масового льоту невеликих комах. 

Під час обстежень виявлено імаго, що літали дружними групами, обсідали хвою і пагони сосни, берези та інших дерев. Комахи були мляві, легко ловилися. Їхні розміри також були подібні до розмірів соснових пильщиків (довжина тіла 0,8-1 см). Під час детального огляду спійманих екземплярів виявилось, що вони зовсім не схожі на пильщиків. Тіло у них видовжене з потовщеними основами члеників ніжок. Та головне те, що імаго мають лише два крила, тобто належать до ряду двокрилих комах. Пильщики ж є представниками ряду перетинчастокрилих, які в дорослому стані мають по дві пари перетинчастих крил. Таким чином, цілком впевнено можна стверджувати, що загрози спалаху розмноження соснових пильщиків не виявлено. Співпали тільки періоди льоту цих, лише здалеку схожих комах, що і викликало побоювання лісників. Обидва види починають літати в кінці квітня – на початку травня. 

Разом з працівниками лабораторії захисту лісу УкрНДІЛГА нам вдалося з’ясувати сумнозвісних винуватців тривоги. Ними виявились комарі-товстоніжки роду Bibio. Це не шкідливі комахи. Їхні личинки розвиваються у ґрунті та підстилці, харчуються вони відмерлими рослинними залишками. Тримаються також групами. Іноді за умови масового поширення і нестачі кормової бази можуть пошкоджувати коріння молодих рослин, зокрема, сосни. Та попри це, вони відіграють велику роль у ґрунтоутворенні, руйнуючи рослинні залишки. 

Люди часто плутають дорослих комарів-товстоніжок зі шкідниками, особливо коли вони масово літають в лісах та квітучих садах. Імаго живляться нектаром, цукровмісними виділеннями рослин та пилком і є другорядними запилювачами. В наших лісах мешкають переважно Bibio pomonae з червоно-коричневими ніжками та повністю чорний Bibio nigriventris. Повсюдно можна зустріти квітневу, або чорну муху (Bibio marci), в садах частий гість – садова муха (Bibio hortulanus). 

Тож сподіваємось, що ця невелика частка знань з лісової ентомології стане корисною лісівникам для уникнення помилкового визначення осередків масового поширення соснових пильщиків і допоможе утриматись від завчасних висновків і упереджених суджень. 

Ігор Порохняч, молодший науковий співробітник ДП «Новгород-Сіверська лісова науково-дослідна станція»

Джерело: http://cheline.com.ua/news/society/lisivniki-doslidili-chi-zagrozhuye-spalah-pilshhiga-siverskim-lisam-80925
Чeline | cheline.com.ua
Суспільство 10.06.2017

Всемирный банк выделит Молдове $27,2 млн на адаптацию к климатическим изменениям



Совет исполнительных директоров Всемирного банка (ВБ) одобрил предоставление Молдове финансирования в размере $27,2 млн на реализацию проекта по адаптации к климатическим изменениям, сообщает moldpres.md со ссылкой на пресс-релиз банка.

Как отмечается в сообщении для прессы, исследование ВБ об экономических аспектах изменений климата в Молдове показало, что наибольшие вложения требуются сельскому хозяйству, поэтому деньги пойдут на защиту лесов и сельхозугодий от климатических изменений, а также укрепление общенациональной системы защиты от природных бедствий.

«Стихийные бедствия, вроде того, что случилось 21 апреля и их влияние на экономику Молдовы и граждан требуют расширения возможностей страны в области адаптации к климатическим изменениям. Демографические особенности страны свидетельствуют о необходимости подобной адаптации для устойчивого развития, особенно в области сельского хозяйства», — отмечается в пресс-релизе.

С 1992 года Всемирный банк выделил Молдове более $1 млрд на финансирование около 60 внедряемых в стране проектов. В настоящее время портфель ВБ включает 8 активных проектов на общую сумму $333,3 млн. Области поддержки включают реформу регулирования и развития бизнеса, образование, социальную помощь, энергетическую сферу, здравоохранение, сельское хозяйство, дороги местного значения, окружающую среду и т.д.

Максим Андреев, NewsMaker

http://newsmaker.md/rus/novosti/vsemirnyy-bank-vydelit-moldove-27-2-mln-na-adaptatsiyu-k-klimaticheskim-izmeneniya-31859

Владимир ЮШКОВ — о том, чем грозят миру пылающие леса Африки

Ученые бьют тревогу: зонд НАСА зафиксировал огромную площадь лесных пожаров в Африке. Причем большая часть возгораний произошла по вине фермеров. Огнем охвачена почти вся территория Центральной Африки между Сахарой и Великими Африканскими озерами на востоке континента.



Фото: NASA/Goddard/Lynn Jenner, Jeff Schmaltz

Дело в том, что в Африке до сих пор господствует примитивное подсечно-огневое земледелие. Фермеры вырубают, а затем сжигают леса в джунглях, используют земли, а затем переходят на новые участки. Так происходит раз в несколько лет.

Однако в последние годы площадь пожаров стала значительно больше. Это связывают с ростом населения на континенте, глобальным потеплением, а также с увеличением числа естественных пожаров — к примеру, в результате ударов молний.

Из-за возгораний в воздух выбрасываются частицы пепла, аэрозоли, угарный газ и другие продукты горения. Повлиять это может не только на жителей Африки, но и на обитателей планеты в целом.

"Правда.Ру" обратилась за комментарием к Владимиру Юшкову, заведующему отделом физики высоких слоев атмосферы Центральной аэрологической обсерватории Росгидромета.

— Пытаемся понять, насколько критична и опасна ситуация. Что вам известно?

— Понятное дело, что это чрезвычайно опасно для населения. Если же говорить глобально, то нужно понимать, как пожары воздействуют на атмосферу в целом. Горячие поверхности приводят, как известно, к большим тепловым потокам, которые устремляются вверх. Эти тепловые потоки могут быть опасны; фактически, так зарождаются ураганы. Это мощные конвективные потоки. Пожары этому способствуют.

— Леса на экваторе имеют особое значение. Их называют еще "машинами по производству облаков". Есть мнения, что пожары в африканских лесах мешают появлению облаков. Насколько это опасно?

— Там же достаточно много влаги, это все-таки тропики, экваториальный лес, я имею в виду на тропосферных высотах. Это может привести как раз к повышенному облакообразованию. Как учит физика атмосферы, такая конвекция должна приводить к повышенному содержанию облачных систем. А аэрозольные частицы дыма препятствуют образованию облаков. Этот процесс называется полупрямое действие. Всему виной частички сажи в воздухе. Воздух рядом с дымом нагревается и снижает восходящее движение влаги. Возможно, это скажется на количестве осадков в регионе.

— Совсем недавно громко обсуждались климатические проблемы, были приняты Парижские соглашения, Трамп вещал о парниковых газах, о загрязняющих воздух предприятиях, а не меркнут ли все эти вещи на фоне пылающей Африки? Может ли это сказаться глобально на климате?

— Я думаю, что пылающая Африка — это просто эпизод в климатической системе. Это может повлиять только на межгодовую изменчивость. В этом году там будет чуть жарче, в следующем году — чуть холоднее. Но на климатических характеристиках это, по большому счету, не скажется.

Мир

Читайте больше на https://www.pravda.ru/news/world/10-06-2017/1337353-africa-0/