Пожарная катастрофа в Сибири: площадь действующих лесных пожаров превысила 600 тысяч гектаров

В Восточной Сибири продолжает развиваться крупномасштабная лесопожарная катастрофа: несмотря на прошедшие и прогнозируемые на ближайшие сутки дожди в некоторых горящих районах, площадь действующих лесных пожаров в регионах Сибирского федерального округа достигла примерно 650 тысяч гектаров. По данным отраслевой системы дистанционного мониторинга лесных пожаров ИСДМ-Рослесхоз (формы 4-ИСДМ), по состоянию на 24 июня 2017 года площадь действующих в Сибирском и Дальневосточном федеральных округах лесных пожаров составила 731 270 гектаров, а в общая площадь лесных пожаров с начала 2017 года в этих двух федеральных округах - 3 554 249 гектаров (3,6 млн. га). Примечательно, что в официальные сводки пока попала лишь малая доля этой площади: согласно размещенным на сайте ФБУ "Авиалесоохрана" "Сведениям о лесопожарной обстановке на территории субъектов РФ на 24.06.2017", площадь действующих в СФО и ДФО лесных пожаров составила 24 июня только 244 372 гектара, а пройденная ими с начала сезона площадь - 923 471 гектар (0,9 млн. га).

Таким образом, в официальные сводки, на основании которых в конце концов будет формироваться официальная статистика по лесным пожаром, по состоянию на 24 июня 2017 года по Сибирскому и Дальневосточному округам попали лишь 33% от площади действующих лесных пожаров, учтенных отраслевой системой дистанционного мониторинга ИСДМ-Рослесхоз, и лишь 26% от общей площади, пройденной учтенными этой системой лесными пожарами с начала 2017 года. Понятно, что некоторая часть этих расхождений связана с погрешностями дистанционного учета площадей пожаров - но основной вклад в пройденную огнем площадь вносят катастрофические пожары, а их площади учитываются дистанционными методами намного точнее, чем наземными. Кроме того, часть расхождений может быть связана с особенностями учета пожаров в зависимости от категорий земель - но основная часть лесных пожаров действовала и действует на землях лесного фонда.

Напомним: весной 2013 года Президент РФ поручил Правительству Российской Федерации (поручение Пр-1037, п.1.г) обеспечить достоверный статистический учет площади лесных и нелесных земель, пройденных лесными пожарами, с применением данных федеральной информационной системы дистанционного мониторинга. Формально все изменения, необходимые для выполнения этого поручения, в действующее лесное законодательство были внесены. Однако, фактически достоверность учета площадей действующих лесных пожаров и пройденных ими лесных и нелесных земель так и не обеспечена - если данные, попадающие в официальные сводки, в 3-4 раза отличаются от данных федеральной информационной системы дистанционного мониторинга, такой учет вряд ли можно считать хоть сколько-нибудь достоверным. Многим конкретным чиновникам лесопожарная ложь по-прежнему приносит гораздо больше выгод, чем создает рисков.

Вот так сейчас выглядит ситуация с лесными пожарами в Байкальском регионе (мозаика снимков VIIRS за 24 июня 2017 года с наложенными термоточками системы FIRMS за день и границами субъектов РФ):



Фрагмент формы 4-ИСДМ за 14 июня 2017 года на СФО и ДФО (форма доступна зарегистрированным и подтвержденным пользователям портала госуслуг):



Фрагмент справки "Сведения о лесопожарной обстановке на территории субъектов РФ на 24.06.2017" на СФО и ДФО (ссылка):




Самые крупные лесные пожары на землях особо охраняемых природных территорий действуют сейчас в северной части Байкало-Ленского заповедника (ФГБУ "Заповедное Прибайкалье") - их площадь составляет, по оценке Гринпис на вечер 24 июня 2017 года, примерно 7,6 тысячи гектаров. Вот как они выглядят на космоснимке VIIRS от 24 июня 2917 года (красными пятнами обозначены термоточки системы FIRMS за день, красной линией - границы Байкало-Ленского заповедника; серая мгла, покрывающая Байкал и сопредельные территории - это дым от многочисленных действующих в регионе лесных пожаров):




Обновляемая подборка сообщений по этой теме:

Июньская лесопожарная катастрофа в Байкальском регионе

http://www.forestforum.ru/viewtopic.php?f=9&t=21084&sid=e7b630939bd9175c8ed1607f37a1e50d

Далі...

Польша хочет убрать Беловежскую пущу из списка природного наследия ЮНЕСКО

Министр окружающей среды Польши Ян Шишко обратился в прокуратуру, чтобы решить вопрос об исключении Беловежской пущи из списка всемирного природного наследия ЮНЕСКО. В ходе выступления, которое транслировал телеканал TVN24, Шишко заявил, что лесной массив в 2014 году попал в список ЮНЕСКО в нарушение международного права, сообщает РИА Новости.

По словам польского министра, после того как пуща была включена в список всемирного природного наследия ЮНЕСКО, на территории заповедника стало невозможно ведение деятельности человека. Возникло требование ограничить использование лесов пущи. При этом, по словам министра, начали гибнуть деревья — их уничтожают болезни и насекомые. Кроме того, невозможность мелиорации, по его мнению, также негативно влияет на фауну пущи.

Шишко рассказал, что видит возможность разрешить ситуацию, внеся Беловежскую пущу в список культурного наследия ЮНЕСКО, исключив ее из списка природного наследия.

Министр убежден, что в отношении пущи имеется юридическое противоречие. «С одной стороны, есть правила ЕС, которые требуют защиты леса, а это требует проведения работ. С другой стороны — правила ЮНЕСКО, которые запрещают любое вмешательство человека», — сказал он.

Беларусь против

Инициативу министра окружающей среды Польши Яна Шишко прокомментировал начальник управления биологического и ландшафтного разнообразия Министерства природных ресурсов и охраны окружающей среды Беларуси Николай Свидинский. По его мнению, изменение нынешнего статуса Беловежской пущи как объекта всемирного природного наследия ЮНЕСКО нежелательно.

Он отметил, что решение о смене статуса пущи распространится и на ее белорусскую часть, а смена статуса заповедника повлечет за собой появление там новых дорог, маршрутов и превращение в будущем пущи в инфраструктурный объект.

«Вопрос статуса объекта всемирного наследия будет рассмотрен на сессии комитета всемирного наследия ЮНЕСКО, которая состоится в Кракове (Польша) 2−12 июля», — рассказал он.

Свидинский также обратил внимание, что к части Беловежской пущи, расположенной на территории Беларуси, никаких претензий нет.

Скандал вокруг Беловежской пущи

Уже больше месяца в Польше бушует скандал из-за вырубки деревьев в Беловежской пуще. Польские власти утверждают, что разрешили спиливать только сухостой и зараженные жуком-короедом деревья. Экологи протестуют и требуют дать реликтовому лесу самостоятельно справиться с естественными процессами обновления массива. По их мнению, власти Польши руководствуются не экологическими, а экономическими мотивами.

16 июня Еврокомиссия открыла производство против Польши в связи с вырубкой деревьев в Беловежской пуще. Она обвинила Польшу в нарушении европейских природоохранных законодательных актов. Согласно правилам, у страны, в отношении которой открыто производство в связи с нарушением законодательства ЕС, есть два месяца на предоставление пояснений. Однако в данном случае ЕК сократила время в связи с тем, что вырубка деревьев может нанести непоправимый ущерб. Если в течение месяца не будет никакого ответа со стороны польского правительства или ответ Варшавы не удовлетворит Брюссель, Еврокомиссия отправит второе напоминание. Следующим этапом производства является судебное разбирательство в Суде Евросоюза, который может наложить на Польшу высокие финансовые санкции.

Беловежская пуща — один из крупнейших и древнейших лесных массивов равнинной Европы. Его территория разделена государственной границей на две части — белорусскую и польскую. Часть территории Беловежской пущи — польский государственный национальный парк — был внесен в Список всемирного наследия ЮНЕСКО еще в 1979 году, а в 1992 году в природоохранную зону была внесена часть белорусского национального парка. В 2014 году в список был внесен единый трансграничный объект.

24.06.2017 20:49 | Общество | TUT.BY

Далі...

30 июня лесники в Литве проведут забастовку

Федерация профсоюзов работников лесничеств, требующая прозрачности и проведения переговоров относительно планируемой реформы, объявила о проведении 30 июня предупредительной забастовки, информирует председатель профсоюза Инга Ругинене.

В ходе предупредительной забастовки будет прекращено производство и продажа древесины, а лесничества будут осуществлять только самые необходимые функции.


“Мы выдвигаем логичные и совершенно обоснованные требования. Основные из них – именно сейчас, после полугодовых изворачиваний, начать конструктивные переговоры и представить важную информацию. Ещё даже не проведён анализ затрат и пользы. Мы не против положительных перемен, но осуществление этой реформы абсурдно и вызывает большую обеспокоенность”, – подчеркнула она.

Премьер-министр Саулюс Сквярнялис надеется, что Сейм утвердит реформу лесничеств, не дожидаясь осенней сессии. Для этого он предлагает провести внеочередную сессию, для чего уже начат сбор подписей парламентариев.

План реорганизации лесничеств предусматривает, что вместо 42 лесничеств будет создано одно госпредприятие “Государственные леса Литвы” (“Lietuvos valstybiniai miskai”). Однако против этого выступают не только профсоюзы лесников, но и некоторые политики.

24 ИЮНЯ 2017 

http://important.com.ua/news/624-30-iyunya-lesniki-v-litve-provedut-zabastovku

Далі...

Ученые: Исчезновение бассейна реки Амазонки грозит полным уничтожением экосистемы Земли

Индекс экологической опасности для экосистемы вокруг бассейна реки уже более 60 баллов.

Фото: Globallookpress

Исчезновение бассейна реки Амазонки уничтожит экосистему Земли. К такому выводу пришла международная группа исследователей.

Как сообщает Nation News, индекс экологической опасности для экосистемы вокруг бассейна реки более 60 баллов. Когда он достигнет 100 баллов, человечество столкнется с невероятными и опасными проблемами.

По словам исследователей, на уровень экологической опасности влияет строительство вокруг бассейна реки таких объектов, как гидроэлектростанции. Отмечается, что серьезное воздействие на экологию оказывает вырубка лесов и изменение русел рек.

http://ren.tv/novosti/2017-06-25/uchenye-ischeznovenie-basseyna-reki-amazonki-unichtozhit-ekosistemu-zemli

Далі...

Тысячи демонстрантов в Варшаве встали на защиту Беловежской пущи

Консервативное правительство Польши настаивает на масштабных вырубках реликтового леса, объясняя это необходимостью борьбы с короедом, сообщает newsmir.info.

Тысячи демонстрантов вышли в субботу, 24 июня, на улицы Варшавы в знак протеста против масштабной вырубки леса на территории Беловежской пущи. Польские власти оправдывают эту меру необходимостью борьбы с жуком короедом и предотвращения лесных пожаров.

Ученые, экологи и представители Евросоюза, в свою очередь, считают, что тем самым создается серьезная угроза окружающей среде. Директор международной независимой экологической организации "Гринпис" в Польше Роберт Циглицкий, в частности, убежден, что "на наших глазах творится преступление против нашего наследия".

Беловежский национальный парк на территории пущи еще в 1979 году был внесен в Список Всемирного наследия ЮНЕСКО.

"Последний реликтовый лес Европы превращают в лесхоз"

"Достаточно посмотреть на снимки со спутника, чтобы убедиться, что последний первобытный реликтовый лес Европы превращается в лесхоз. Мы хотим это остановить", - заявил Циглицкий во время протестной акции в польской столице. Демонстранты прошли маршем до здания Министерства охраны окружающей среды. Возглавляющий его Ян Шишко ранее выразил мнение, что "включение Беловежской пущи в список природного наследия ЮНЕСКО было проведено незаконно и без консультаций с местным сообществом".

Беловежская пуща расположена на границе Польши и Беларуси. Белорусская часть имеет статус национального парка и находится под защитой государства. В Польше только 17 процентов леса включено в состав национального парка. В 2014 году Комитет всемирного наследия внес в список Всемирного наследия ЮНЕСКО единый трансграничный объект площадью свыше 141 тыс гектаров, что вызвало критику со стороны Варшавы.

Дата публикации: сегодня 03:18 

Далі...

На Херсонщині знову горять ліси

За вчорашній день, 23 червня, рятувальники зафіксували дві пожежі в лісових насадженнях, повідомляє джерело.

Перше пригода сталася на території Бериславського лісництва: очевидці повідомили про низову пожежу в сьомому кварталі. Його площа, за підрахунками рятувальників, склала 1,5 га.

Ще одне загоряння зафіксували в 33 кварталі Костогризівського лісництва, що в Олешківському районі. Ліквідувати пожежу вирушили сім пожежно-рятувальних підрозділів. Рятувальники з'ясовують причини займань.

http://strichka.com/item/65656873

Далі...

30 червня лісівники проведуть страйк

Федерація профспілок працівників лісництв, що вимагає прозорості та проведення переговорів щодо запланованої реформи, оголосила про проведення 30 червня попереджувального страйку, інформує голова профспілки Інга Ругінене.

В ході попереджувального страйку буде припинено виробництво і продаж деревини, а лісництва будуть здійснювати тільки найнеобхідніші функції.

"Ми висуваємо логічні і абсолютно обґрунтовані вимоги. Основні з них - саме зараз, після піврічних відбріхувань, почати конструктивні переговори і представити важливу інформацію. Ще навіть не проведений аналіз витрат і користі. Ми не проти позитивних змін, але здійснення цієї реформи абсурдно і викликає велику стурбованість ", - підкреслила вона.

Прем'єр-міністр Саулюс Сквярняліс сподівається, що Сейм затвердить реформу лісництв, не чекаючи осінньої сесії. Для цього він пропонує провести позачергову сесію, для чого вже розпочато збір підписів парламентаріїв.

План реорганізації лісництв передбачає, що замість 42 лісництв буде створено одне держпідприємство "Державні ліси Литви" ( "Lietuvos valstybiniai miskai"). Однак проти цього виступають не тільки профспілки лісників, а й деякі політики.

Liudmila Davydova от 23 июня, раздел: В Литве,

http://www.nedelia.lt/news-lt/28277-30-iyunya-lesniki-v-litve-provedut-zabastovku.html

Далі...

Как устроено лесное хозяйство в Швеции

50% лесного фонда принадлежит баронам, графам и простым гражданам.

В Швеции три режима пользования лесом — пользование в частных целях, право пользования для коренных жителей и право общего доступа. Последнее распространяется на весь лесной фонд: любой гражданин может зайти в лес, не важно, государственный он или частный, чтобы собрать там грибы, ягоды или просто отдохнуть у костра. 

О том, как устроено лесное хозяйство в Швеции, рассказывает аудитор FSC, PEFC и группы ISO BMG TRADA Certifiering AB (Швеция) Алла Вронская.



В Швеции есть четыре неоспоримых закона, на которых базируется вся законодательная система страны: закон о наследии, закон о форме правления, куда входят законы о частной собственности, закон свободы выражения мнений и взглядов и закон о свободе печати.

Закон о форме правления гласит, что имущество каждого гражданина гарантировано ему законом. Оно не может быть экспроприировано даже при большом желании общественности. Это касается и леса. Никто не может прийти и сказать: теперь на этих землях будет заповедник, рубки и любая хозяйственная деятельность с этой поры запрещаются. Но при такой сильной основе частного владения на лес в Швеции сильно также право доступа к лесу, с одним лишь условием: любая деятельность должна быть в рамках закона и не причинять вреда лесу.


Лесная политика в Швеции базируется на двух принципах: равный фокус как на промышленную деятельность, так и на охрану окружающей среды. И ни один из них не должен преобладать над другим. Все права и обязанности как владельцев леса, так и остальных граждан Швеции строго подчинены государственному управлению лесом — Лесному кодексу страны.

— Если владелец хочет заявить о проведении рубки главного пользования, он должен заявить о ней за 6 недель до начала работ. Такое же правило установлено и для любых других работ — организации туристических объектов в лесу, прокладывания каналов, использования посадочного материала. Перед началом работ в лесу необходимо заявить о намерении, спросить совет, получить консультацию работника министерства и разрешение на проведение работ.



Лесной отель в Швеции



У шведов, как правило, не возникает разногласий из-за такого повышенного контроля или несоблюдения правил пользования лесом. Хозяева леса прекрасно понимают, что без заботы о нём, без восстановления вырубленных участков не будет и выгоды от владения лесом. Лозунг шведской модели лесопользования можно охарактеризовать словами «свобода, определяемая ответственностью». Производство продукции из леса в Швеции всегда идёт в союзе с работой по восстановлению вырубленных площадей и посадкой новых деревьев.

Леса Швеции являются национальным богатством страны, на каждого жителя которой приходится 2,5 гектара лесных угодий. Примерно половина заготавливаемой в Швеции древесины перерабатывается на лесопилках. Ещё 40% древесины направляются на целлюлозные комбинаты для производства бумаги и другой продукции. Примерно 8% древесины используется как дрова для отопления частных домов. Из опилок изготавливают пеллеты и топливные брикеты. Круглый лес шведы не экспортируют, предпочитая перерабатывать его внутри страны.

— Законодательство относительно рубок в лесах лиственных пород очень жёсткое. Если лиственный древостой вырубается, на его месте владелец леса обязан посадить лес той же породы. Срубил дуб — посади на этом месте дуб.

При ведении лесного хозяйства каждый владелец должен учитывать всё, что расположено в лесу или рядом с ним, — водные ресурсы, памятники культуры, рекреационные объекты. Владелец обязан создать в лесу зоны отдыха, проложить экотропы. На эти цели он может просить субсидии у государства.

Правда, иногда охрана природы в этой стране принимает несколько преувеличенные масштабы, и на этой почве нередки конфликты между государством и владельцами лесов. Так, например, согласно директиве о районировании в лесу может быть выделена специальная зона — место обитания редкого вида животного или растения, где запрещаются любые хозяйственные мероприятия.

Если в лесном массиве нашли гриб саркосому шаровидную, любая хозяйственная деятельность на этом участке тут же запрещается. То же самое произойдёт, если в лесу встретят кукшу.

По закону даже в случае отвода земли под определённые нужды владельцу будет выплачена сумма, которая покроет его убытки от вмешательства природоохранной деятельности. Но конфликты между владельцами леса и государством возникают из-за того, что эта сумма является единовременной. А ведь этот участок леса можно было бы использовать на протяжении нескольких поколений вместо того, чтобы отдать его под защиту.

— Если же вмешательство будет касаться каких-то других целей (прокладка коммуникаций, строительство дороги), ущерб владельцу леса будет также возмещен. Впрочем, он сам может выступить против каких-либо вмешательств в его угодья, но, как правило, никто этого не делает.

Шведы, являясь хозяевами в своем лесу, в то же время не забывают о том, что лес — это всё-таки достояние всего государства, и от бережного к нему отношения, грамотного лесопользования и лесовосстановления зависит материальное благополучие и здоровая экология страны.

Факты о лесном хозяйстве Швеции

• Швеция обладает крупнейшими в Европе запасами леса. Промышленные леса покрывают площадь 23 млн га (около 1% мирового запаса леса).
• 80% лесов — хвойные, преобладающие породы — ель и сосна, 10% лесов — берёзовые.
• Ежегодно в Швеции вырубается около 90 млн кубометров, или 1% площади лесов страны.
• Почти половина общего объёма заготовок приходится на рубки ухода.
• В шведских климатических условиях лес растёт сравнительно медленно: для полного созревания требуется 60—120 лет. Однако в результате древесина обладает высоким качеством и идеально подходит для деревообрабатывающей промышленности. Шведская сосна пользуется большим спросом в мебельной и столярной промышленности.
• Швеция производит 6,3% мирового объема целлюлозы.
• Страна находится на третьем месте в мире по выпуску пиломатериалов — 11% мирового объёма этой продукции (Финляндия — 6%).
• Импорт круглого леса Швецией составляет 6% мирового объёма (4-е место в мире).

ІНШЫЯ НАВІНЫ РУБРЫКІ

23.06.2017 Вакол свету Аўтар: Татьяна Бинда Крыніца: lesgazeta.by Фота: Татьяна Бинда, Fishki

http://greenbelarus.info/articles/23-06-2017/50-lesnogo-fonda-prinadlezhit-baronam-grafam-i-prostym-grazhdanam-kak-ustroeno

Далі...

Суд восстановил Юшкевич на должности председателя Гослесагентства

Окружной административный суд Киева восстановил Кристину Юшкевич в должности главы Государственного агентства лесных ресурсов Украины. Об этом говорится в постановлении суда от 8 июня 2017 года, опубликованном в Едином государственном реестре судебных решений.

«Признать противоправным и отменить решение Кабинета министров Украины об увольнении лица (Юшкевич — ред.) с должности председателя Государственного агентства лесных ресурсов Украины», — говорится в тексте постановления, передает УНИАН.

Читайте также: САП подготовила представление на снятие неприкосновенности с Розенблата и Полякова

Согласно документу, Кабинет министров в рамках протокола еще 2 ноября прошлого года принял решение об увольнении Юшкевич с должности первого заместителя главы ведомства и ее назначении на пост руководителя Гослесагентства. Затем, 26 апреля 2017 года правительство отменило это решение и уже распоряжением назначило ее главой ведомства. После чего 18 мая Кабмин уволил Юшкевич с занимаемой должности, аргументировав это тем, что она не прошла испытательный срок.

Суд обратил внимание на то, что протокол заседания правительства является официальным документом, а потому фактической датой назначения Юшкевич на должность главы Гослесагентства является именно 2 ноября 2016 года. Согласно действующему законодательству, при назначении госслужащих испытательный срок может составлять не более шести месяцев.

Следовательно, испытательный срок Юшкевич истек до 3 мая, а потому Кабмин мог ее уволить не позже указанной даты. Поскольку до момента истечения испытательного срока чиновницу не ознакомили с приказом об увольнении, она прошла испытание. Таким образом, суд постановил признать противоправными решения Кабмина от 26 апреля и 18 мая и восстановить Юшкевич в должности главы Гослесагентства с момента фактического принятия решения о ее назначении, оформленного в протоколе, — со 2 ноября 2016 года.

Как сообщалось, в конце мая 2017 года Кабинет министров Украины принял решение об увольнении главы Государственного агентства лесных ресурсов Украины Кристины Юшкевич. 26 апреля 2017 года Кабмин назначил Кристину Юшкевич главой госагентства. С июня 2016 года она занимала должность временно исполняющего обязанности главы ведомства.

24.06.2017 / 10:39 

http://www.capital.ua/ru/news/93796-sud-vosstanovil-yushkevich-na-dolzhnosti-predsedatelya-goslesagentstva

https://economics.unian.net/other/1989556-sud-vosstanovil-yushkevich-v-doljnosti-glavyi-goslesagentstva.html

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 
міста КИЄВА 

01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

м. Київ

08 червня 2017 року          10:03                     № 826/6722/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії:

головуючого судді Аблова Є.В.,

суддів - Григоровича П.О., Смолія І.В.,

при секретарі судового засідання Зубенко М.О.,

за участю сторін:

представників позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представника відповідача - Пуленця А.С.,

представників третьої особи - Німченка Д.В., Клименко Н.С.,

розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_6 до Кабінету Міністрів України, за участю третьої особи - Державного агентства лісових ресурсів України про визнання незаконними та скасування рішень, поновлення на посаді,-

                                           В С Т А Н О В И В:          

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулась ОСОБА_6 (далі також - ОСОБА_6, позивач) з адміністративним позовом до Кабінету Міністрів України (далі також - відповідач), третя особа - Державне агентство лісових ресурсів України (далі також - третя особа), в якому позивач, з урахуванням поданої заяви про уточнення позовних вимог, просила:

- визнати незаконними та скасувати рішення Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року, оформлені протоколом № 32, про скасування рішень Кабінету Міністрів України про звільнення ОСОБА_6 з посади першого заступника голови Державного агентства лісових ресурсів України та про призначення ОСОБА_6 на посаду голови Державного агентства лісових ресурсів України відповідно до рішень, прийнятих на засіданні Кабінету Міністрів України 02 листопада 2016 року, що оформлені протоколом №46;

- визнати незаконним та скасувати розпорядження Кабінету Міністрів України №289-р від 26 квітня 2017 року «Про звільнення ОСОБА_6 з посади першого заступника Голови Державного агентства лісових ресурсів України»;

- визнати          незаконним та скасувати розпорядження Кабінету Міністрів України №290-р від 26 квітня 2017 року «Про призначення ОСОБА_6 на посаду Голови Державного агентства лісових ресурсів України»;

- визнати незаконним та скасувати рішення Кабінету Міністрів України від 18 травня 2017 року про звільнення 26 квітня 2017 року з посади голови Державного агентства лісових ресурсів України;

- поновити ОСОБА_6 на посаді голови Державного агентства лісових ресурсів України з 02 листопада 2016 року.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням порядку прийняття оскаржуваних рішень та їх безпідставністю.

В судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав та просив задовольнити їх в повному обсязі.

Представники відповідачів заперечували щодо задоволення позову з підстав, викладених у письмових запереченнях, що долучені до матеріалів справи.

Розглянувши подані представниками сторін документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Розпорядження Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2016 року № 588-р було оголошено конкурс на зайняття вакантних посад державної служби категорії А, зокрема, Голови Державного агентства лісових ресурсів України.

Відповідно до рішення комісії з питань вищого корпусу державної служби від 20 вересня 2016 року, позивача було визнано переможцем конкурсу на зайняття посади Голови Державного агентства лісових ресурсів України.

Протоколом № 46 засідання Кабінету Міністрів України від 02 листопада 2016 року зафіксовано прийняття відповідачем рішення про звільнення позивача з посади першого заступника Голови Державного агентства лісових ресурсів України та про її призначення на посаду Голови Державного агентства лісових ресурсів України.

Крім того, цим же протоколом зафіксоване рішення відповідача про підтримання запропонованих Мінагрополітики та опрацьованих Секретаріатом Кабінету Міністрів України завдань для випробування ОСОБА_6 на посаді Голови Державного агентства лісових ресурсів України.

Водночас, протоколом № 32 засідання Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року зафіксовано прийняття відповідачем рішення про скасування рішення відповідача від 02 листопада 2016 року (протокол № 46) про звільнення позивача з посади першого заступника Голови Державного агентства лісових ресурсів України та про її призначення на посаду Голови Державного агентства лісових ресурсів України.

Крім того, 26 квітня 2017 року Кабінет Міністрів України прийняв розпорядження №289-р про звільнення ОСОБА_6 з посади першого заступника Голови Державного агентства лісових ресурсів України у зв'язку з переходом на іншу роботу.

Також, 26 квітня 2017 року Кабінет Міністрів України прийняв розпорядження № 290-р про призначення ОСОБА_6 Головою Державного агентства лісових ресурсів України з дати початку фактичного виконання нею посадових обов'язків строком на п'ять років з оплатою праці відповідно до законодавства, встановивши випробування строком на один місяць.

Так, протоколом № 32 засідання Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року також зафіксоване рішення відповідача про підтримання запропонованих Мінагрополітики завдань для випробування ОСОБА_6 на посаді Голови Державного агентства лісових ресурсів України.

Водночас, 18 травня 2017 року відповідачем прийнято рішення, зафіксоване протоколом №35 засідання Кабінету Міністрів України від 18 травня 2017 року, про погодження з пропозицією Мінагрополітики щодо звільнення ОСОБА_6 з посади голови Державного агентства лісових ресурсів України, як такої що не пройшла випробування у зв'язку із встановленням невідповідності її займаній посаді, виявленій в результаті випробування.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Частинами 2, 3 статті 49 Закону України «Про Кабінет Міністрів України», визначено, що акти Кабінету Міністрів України нормативного характеру видаються у форм, постанов Кабінету Міністрів України, акти Кабінету Міністрів України з організаційно-розпорядчих та інших поточних питань видаються у формі розпоряджень Кабінету Міністрів України.

Відповідно до Регламенту Кабінету Міністрів України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 18 липня 2007 року № 950, (далі - Регламент) цей нормативний акт встановлює порядок проведення засідань Кабінету Міністрів України (далі - Кабінет Міністрів), підготовки та прийняття рішень, визначає інші процедурні питання його діяльності.

Відповідно до параграфу 30 Регламенту, розпорядження Кабінету Міністрів видаються з кадрових та інших питань організаційно-розпорядчого характеру.

Згідно з параграфом 31 Регламенту, розпорядження Кабінету Міністрів набирає чинності з моменту його прийняття, якщо таким розпорядженням не встановлено пізніший строк набрання ним чинності.

Датою видання акта Кабінету Міністрів є дата його прийняття на засіданні Кабінету Міністрів.

При цьому, відповідно до параграфу 24 Регламенту, за результатами засідання Кабінету Міністрів складається протокол, який є офіційним документом.

У протоколі засідання зазначаються прізвища та ініціали членів Кабінету Міністрів, а також інших посадових осіб, які взяли участь у засіданні, питання, що розглядалися, та рішення, прийняті за результатами розгляду.

Виходячи з системного тлумачення наведених положень, колегія суддів приходить до висновку про те, що акти Кабінету Міністрів України у формі його розпоряджень набирають чинності з моменту їх прийняття, що фіксується в протоколі засідання Кабінету Міністрів України. Відповідно, обставини подальшого оформлення актів Кабінету Міністрів України у формі розпоряджень на впливають на обставини набрання чинності рішеннями уряду.

Таким чином, суд вважає, що 02 листопада 2017 року відповідачем були прийняті рішення про звільнення позивача з посади першого заступника Голови Державного агентства лісових ресурсів України, про її призначення на посаду Голови Державного агентства лісових ресурсів України та про підтримання запропонованих Мінагрополітики та опрацьованих Секретаріатом Кабінету Міністрів України завдань для випробування ОСОБА_6 на посаді Голови Державного агентства лісових ресурсів України, оскільки відповідні рішення були зафіксовані протоколом №46 засідання Кабінету Міністрів України від 02 листопада 2016 року.

Відповідно, з огляду на наведену вище правову позицію, суд визнає необґрунтованими доводи відповідача про неприйняття ним таких рішень з огляду на відсутність обставин їх оформлення у вигляді розпоряджень Кабінету Міністрів України.

Крім того, обставини фактичного прийняття відповідачем таких рішень 02 листопада 2017 року підтверджуються й тим, що протоколом № 32 засідання Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року зафіксовано прийняття відповідачем рішення про скасування рішення відповідача від 02 листопада 2016 року (протокол № 46) про звільнення позивача з посади першого заступника Голови Державного агентства лісових ресурсів України та про її призначення на посаду Голови Державного агентства лісових ресурсів України.

Цими діями відповідач фактично самостійно визнав факт прийняття ним відповідних рішень 02 листопада 2017 року, що не узгоджується з його позицією, викладеною в наданих запереченнях на адміністративний позов.

Відповідно до вимог статті 31 Закону України «Про державну службу», на посаду державної служби призначається переможець конкурсу.

Рішення про призначення приймається - на посаду державної служби категорії «А» - суб'єктом призначення, визначеним Конституцією та законами України, у порядку, передбаченому Конституцією України, цим та іншими законами України;

Рішення про призначення на посаду державної служби приймається після закінчення строку оскарження результатів конкурсу, а в разі оскарження результатів конкурсу - після прийняття рішення за скаргою суб'єктом розгляду скарги (органом, уповноваженим на розгляд скарги), але не пізніше 30 календарних днів після оприлюднення інформації про переможця конкурсу, якщо інше не передбачено законом. Таке рішення приймається на підставі протоколу засідання конкурсної комісії.

Беручи до уваги встановлені у справі обставини, прийняті Кабінетом Міністрів України 02 листопада 2016 року рішення є рішеннями, які, в розумінні вимог Закону України «Про державну службу», бути ним прийняті у зв'язку з перемогою позивача на конкурсі з зайняття вакантної посади Голови Державного агентства лісових ресурсів України, оголошеного розпорядженням Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2016 року № 588-р.

Отже, скасовуючи своїм рішенням від 26 квітня 2017 року, зафіксованим в протоколі №32 засідання Кабінету Міністрів України, рішення, прийняті 02 листопада 2016 року, Кабінет Міністрів України, як орган призначення фактично звільнив позивача з посади Голови Державного агентства лісових ресурсів України.

Разом з тим, підстави та порядок припинення державної служби визначений розділом IX Закону України «Про державну службу».

Між тим, як вбачається з матеріалів справи та не заперечується відповідачем, прийняття ним 26 квітня 2017 року рішення, зафіксованого в протоколі № 32 засідання Кабінету Міністрів України, про скасування рішення відповідача від 02 листопада 2016 року (протокол № 46) про звільнення позивача з посади першого заступника Голови Державного агентства лісових ресурсів України та про її призначення на посаду Голови Державного агентства лісових ресурсів України, не узгоджується з вимогами Закону України «Про державну службу», оскільки воно було прийняте без передбачених ним підстав.

Таким чином, колегія суддів вважає таке рішення відповідача необґрунтованим та протиправним, а тому, відповідно, такими, що підлягають задоволенню, є вимоги позивача про його скасування.

Відповідно, оскільки саме рішення відповідача від 02 листопада 2016 року, зафіксовані протоколом № 46 засідання Кабінету Міністрів України, були прийняті на виконання приписів статті 31 Закону України «Про державну службу» за результатами проведеного конкурсу на зайняття вакантної посади Голови Державного агентства лісових ресурсів України, будь-які інші рішення відповідача з цього приводу не можуть вважатись правомірними.

Отже, розпорядження від 26 квітня 2017 року № 289-р про звільнення ОСОБА_6 з посади першого заступника Голови Державного агентства лісових ресурсів України у зв'язку з переходом на іншу роботу та № 290-р про призначення ОСОБА_6 Головою Державного агентства лісових ресурсів України з дати початку фактичного виконання нею посадових обов'язків строком на п'ять років з оплатою праці відповідно до законодавства, встановивши випробування строком на один місяць, не є такими, що узгоджуються з вимогами Закону України «Про державну службу», зокрема його наведеної вище статті 31, а тому підлягають скасуванню як неправомірні.

Також, в контексті вирішення розпорядженням відповідача № 290-р питання про встановлення випробування ОСОБА_6 на посаді Голови Державного агентства лісових ресурсів України, суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до вимог статті 35 Закону України «Про державну службу», в акті про призначення на посаду суб'єкт призначення може встановити випробування з метою перевірки відповідності державного службовця займаній посаді із зазначенням його строку.

Випробування при призначенні на посаду державної служби встановлюється строком до шести місяців.

Оскільки рішення про призначення позивача на посаду Голови Державного агентства лісових ресурсів України було прийнято 02 листопада 2016 року, з урахуванням вимог наведеного положення законодавства, строк можливого випробування на такій посаді має обраховуватись саме з цієї дати, а тому, відповідно, він закінчився 03 травня 2017 року.

Згідно з ч. 7 статті 35 Закону України «Про державну службу», у разі якщо строк випробування закінчився, а державного службовця не ознайомлено з наказом про його звільнення з посади державної служби, він вважається таким, що пройшов випробування.

Отже, прийняття рішення про звільнення з посади у зв'язку з виявленням невідповідності займаній посаді протягом випробування було можливе в даному випадку лише у строку до 03 травня 2017 року.

А оскільки відповідне рішення про звільнення позивача з посади Голови Державного агентства лісових ресурсів України як такої, що не пройшла випробування, було прийнято 18 травня 2017 року, що підтверджується протоколом № 35 засідання Кабінету Міністрів України від 18 травня 2017 року, таке рішення є протиправним, а отже таким, що підлягає скасуванню в судовому порядку.

Враховуючи противність звільнення позивача з посади Голови Державного агентства лісових ресурсів України як рішенням від 26 квітня 2017 року так і від 18 травня 2017 року, колегія суддів приходить до висновку про те, що ОСОБА_6 має бути поновлена на такій посаді з 02 листопада 2016 року - дати її правомірного призначення на підставі рішення Кабінету Міністрів України, зафіксованого протоколом № 46 засідання Кабінету Міністрів України від 02 листопада 2016 року.

Відповідно до статті 161 КАС України, під час прийняття постанови суд вирішує наступні питання, зокрема:

1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Відповідно до положень ч. 1 статті 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці данні встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів та висновків експертів.

Згідно положень статті 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, матеріалів справи, суд приходить до висновку про те, що вимоги позивача підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 94, 158-163, 256 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги ОСОБА_6 задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року, оформлені протоколом № 32 про скасування рішень Кабінету Міністрів України про звільнення ОСОБА_6 з посади першого заступника голови Державного агентства лісових ресурсів України та про призначення ОСОБА_6 на посаду голови Державного агентства лісових ресурсів України відповідно до рішень, прийнятих на засіданні Кабінету Міністрів України 02 листопада 2016 року, оформлені протоколом № 46.

Визнати протиправним та скасувати розпорядження Кабінету Міністрів України №289-р від 26 квітня 2017 року «Про звільнення ОСОБА_6 з посади першого заступника голови Державного агентства лісових ресурсів України».

Визнати протиправним та скасувати розпорядження Кабінету Міністрів України №290-р від 26 квітня 2017 року «Про призначення ОСОБА_6 на посаду голови Державного агентства лісових ресурсів України».

Визнати протиправним та скасувати рішення Кабінету Міністрів України від 18 травня 2017 року про звільнення ОСОБА_6 з посади голови Державного агентства лісових ресурсів України.

Поновити ОСОБА_6 на посаді голови Державного агентства лісових ресурсів України.

Постанову суду в частині поновлення ОСОБА_6 на посаді голови Державного агентства лісових ресурсів України звернути до негайного виконання.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі в Окружний адміністративний суд міста Києва  апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня її проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Головуючий суддя                                                                        Аблов Є.В.
Суддя                                                                                          Григорович П.О.

Суддя                                                                                          Смолій І.В.

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/67090030

Далі...

Біловезька Пуща - який вигляд повинен мати природний ліс

На початку червня цього року мені пощастило побувати в польській частині Біловезької Пущі - легендарного, широковідомого навіть за межами Польщі та Білорусі пралісу. Нижче мої враження від побаченого. Рекомендовано для показу працівникам лісових господарств, які порівнюють ліс з «полем картоплі, яку треба викопати, бо згниє».






Чим важлива Біловезька Пуща, так це можливістю спостереження природних процесів розвитку лісу. 47 квадратних кілометрів (лише в польській частині, а є і білоруська) заповідної зони, де впродовж кількох століть, за невеликими винятками, була практично відсутня людська діяльність, дає відповіді на запитання, які ми не можемо знайти у господарськи освоєних лісах.

Одне з таких запитань - до чого призведе всихання лісу, яке відбувається повсюдно на Поліссі та в Карпатах. Біологи знають, що нічого страшного в цьому немає, що це природній процес сукцесїї, але одна справа, теоретично знати і бачити лише окремі фази цього циклу (так як лісогосподарська діяльність унеможливлює можливість побачити різні стадії), інша справа побачити врешті все вживу. Крім того, за межами біологічної та природоохоронної спільноти існує негативна оцінка процесів всихання лісу, не розуміння їхнього значення.




Всихання лісу грає ключову роль в динаміці лісу - забезпечує створення "вікон", де достатньо світла для росту молодих дерев, а площа і конфігурація вікон визначає кількість світла, вологості і т.д. - що визначає, разом із типам ґрунту та іншими факторами - які дерева будуть відновлюватися.




І ліс в Біловезькій Пущі є мозаїкою з різноманітних вікон, від цьогорічних, до трьохсотрічних - останні представлені групами 300от річних дубів і велетенськими липами) На великих молодих вікнах формуються інколи справжні природні, трав'янисті галявини, що регулярно підстригаються зубрами та оленями. Все це сприяє надзвичайній розмаїтості лісу, його флори та фауни.





В Біловежі присутні різні типи лісу, властиві Поліссю, але зі значною домішкою ялини.

Соснові ліси займають найменші площі. Вони сформувалися під впливом пожеж, що відбувались час від часу до початку 19 ст внаслідок випалювання трави. Тепер цим соснам під 200 років, і вже десятиліттями триває процес їх масового відмирання. Ці ліси дуже нагадують старовікові соснові ліси Дзвінківського заказника чи то заказника Жуків Хутір під Києвом, де так само зараз триває масоване всихання насаджень.

В місцях масового вивалу та всихання сосен сформувалися трав'янисті галявини, на яких формується (місцями вже сформувався) різновіковий грабово-липово-дубово-ялиновий ліс, прикрашений окремими ще стоячими сухими соснами, а також великими липами та дубами, які вийшли в перший ярус. Варто зауважити, що нічого подібного до перегущених непролазних молодих грабняків, які трапляються в господарчих лісах, немає - адже подібні грабняки є травматичною, пост-рубковою порослю. Виглядають такі мішані ліси дуже привабливо. Щодо стоячих сухих сосен, то вони тут часто стоять десятиліттями і не падають!




На інших же ґрунтах на місці випалої сосни формуються молоді, густі ялинники. Більшість старих ялинників в свій час сформувалися так само на місці соснових лісів, а тепер якщо не випали, то випадають - старі ялини є причиною абсолютної більшості утворених "вікон". І в цих вікнах чудово відбувається поновлення дуба, чого позбавлені наші господарські ліси без "вікон". Залежно від віку "вікна", можна зустріти дуби відповідно найрізноманітнішого віку.




Молоде дубове поновлення часто локалізовано або навколо впалих соснових/ялинових дерев, чия крона дає захист від поїдання копитними, або на місці кореневищ впалих дерев, що формують підвищення ґрунту. Мікрорельєф, сформований перегнилими впалими деревами, грає надзвичайно важливу роль в житті лісу, адже сприяє різноманіттю умов. Майже вся поверхня представлена чергуванням таких підвищень/понижень, а по різному складу рослинності можна побачити сліди впалих дерев, від яких давно вже нічого не лишилося.




Завдяки такому різноманіттю мікроумов, на одному гектарі Пущі можна зустріти до 450 видів рослин і 150 видів макрогрибів. Це до слова, про необхідність залишення впалих дерев або спиляних аварійних дерев.




Зовсім фантастично виглядають вільхові ліси - вони розріджені, з молодою порослю і окремими велетенськими, схожими на дуби вільхами, і не мають нічого подібного з нашими густими одновіковими вільшаниками.




Біловезька Пуща дає відповідь на головне запитання - яким має бути лісовий менеджмент на територіях природно-заповідного фонду. Кращий менеджмент - to do nothing менеджмент, просто лишати ліс без жодного людського втручання. Імовірно, можуть бути винятки з інтродуцентами, але загальна тенденція має бути така.




Адже попри наукові дослідження, ми досі фантастично мало знаємо про ліс. Наприклад, 10 років тому в Біловежі масово з'явилась повсюдно молода поросль клена; причина - невідома. Кілька років тому так само масово з'явились сіянці дуба. Тому ніхто з дослідників Пущі не береться робити прогнози, як само змінюватиметься Пуща в майбутньому .




І дико, маючи такий зразок протікання природних процесів і маючи можливість спостерігати за ними у наших об'єктах заповідного фонду, чути навіть від деяких директорів і працівників заповідників і нацпарків (!) переконування у необхідності вибіркових та суцільних рубок вікових лісів, "адже ліс всихає і гниє, що ж це робиться, катастрофа". Хочеться вірити, що таке злочинне ставлення до природи лишиться в минулому.

Проте, Біловезька Пуща далеко не вся входить в національний парк, входить лише менша частина. Більша частина належить до nadlesnictwo - аналог нашого лісгоспу. І третина цього лісгоспу вкрита заказниками - польськими аналогами їх, що мають назву reserwaty. І показовим тут є ставлення до сухих і всихаючих дерев.




Масштаби всихання ялинових насаджень тут значно більші за такі, які я бачив у нас з сосною на Поліссі. Проте, рубці в заказниках підлягають лише прилеглі до доріг сухі дерева. Вкрай важливо, що зрубані аварійні дерева не забираються на дрова, а лишаються лежати в лісі! (Так, їх не забули забрати, а лишають спеціально). І лишаються субстратом для грибів, мохів, безхребетних та інших тварин, пов'язаних з мертвою деревиною і які є невід'ємним компонентом живого лісу. З іншої сторони важливо, що рубці підлягають дерева на відстані висоти деревостану від дороги - не в межах всього кварталу, або всього виділу, а лише на прилеглій до доріг ділянках.





Що ж робити з відвідувачами лісу, яких може прибити впале дерево біля не розчищених, по краям, доріг? Вихід простий - вхід в ліс просто заборонений в зв'язку з аварійною небезпечністю, про що на кожному кроці попереджують оголошення. І вся відповідальність за інциденти знята.




Що ж відбувається зі всохлими ялиновими лісами? Відповідь в першій частині цієї статті - вони в ході сукцесїї просто успішно замінюються листяними і мішаними лісами. Такий процес описаний для заповідної частини Біловезької Пущі, де на початку XX ст значну частку становили ялинові ліси, а зараз майже повністю замінені листяними та мішаними. І цей процес добре помітний в заказниках і зараз - листяний підрост заступає місце ялин.




При в'їзді в заказники можна побачити і стенди, присвячені важливості мертвої деревини для птахів і не тільки.




За ідилічною картиною збереження біорізноманіття криються суперечки з лісовою агенцією, що доходили до прямих сутичок - блокування спроб почати вирубку лісів в заказниках. Проблема спроб вирубати ліси в заповідному фонді Біловезької Пущі набула всеєвропейського масштабу, після акцій в Брюселі. Поки біологи тримають оборону (днями відбулася чергова велика акція протесту http://bahna.land/2017/06/19/spacer-obywatelski/ , стаціонарно в лісі діє табір по захисту Пущі від наступних спроб вирубки https://www.facebook.com/dlapuszczy/ ).

І місто Бяловєжа заповнене туристами, які в захваті від споглядання природних процесів Пущі.

Тут ми підійшли до іншого питання - екологічної освіти. На наведеній мапі Біловезької Пущі добре видно, що абсолютна більшість екостежок тощо розташована саме в лісгоспі, як це не дивно може здатися.




Одна із головних візуальних представленостей об'єктів заповідного фонду - це інформаційні стенди та екологічні стежки, де можна раптово усвідомити, що навколишній ліс - не просто ліс, а входить до такого-то заповідника, і що тут не просто бур'яни ростуть, а охороняється якась рідкісна рослина, якої всього лиш кілька знахідок в країні. Ще будучи малим, приходив в захват від знахідок подібних стендів, які з жадібністю зачитував до останньої літери, і уява малювала мені важливість збереження саме цього ось лісового клаптика з табличкою «заказник» для всього світу, щонайменше.

Та й досі жадібно читаю подібні стенди, якщо на них є щось вартісне для читання, звісно.

До чого це я? До того, що самими лише щитами з назвами об'єктів заповідного фонду і табличками з переліками заборон не викликати розуміння потрібності природоохоронних заходів ні у туристів, ні у місцевих аборигенів, швидше навпаки. Натомість, запропоновані цікаві екологічні маршрути, із цікаво поданою пізнавальною інформацією не лише дають альтернативу п'янкам на природі, а і сприяють розумінню потрібності існування цього окремого взятого заказника чи природоохорони в цілому. Не одразу, крок за кроком, вода камінь точить.

В цьому плані шикарним, на мою думку, є досвід Біловезької Пущі у Польщі. За кілька днів перебування там склалося враження, що куди б я не їхав чи не йшов, абсолютно усюди, в місті і за його межами в лісі можна зустріти численні інформаційні стенди найрізноманітнішого змісту, екостежки, пішо- та вело маршрути, і навіть маршрути для скандинавської ходьби. Таким чином, у жодного, навіть найзабитішого туриста, де б він не ходив, не залишиться щонайменших сумнівів, що він знаходиться в Біловезькій Пущі (незалежно від того, в нацпарку чи заказниках), і ця Пуща, одначе, надзвичайно цінна, і потребує, курва, ретельної охорони.




Одразу ж наводжу фотографію стенду Біловезького лісгоспу (nadlesnictwo) - важко повірити, але він презентує себе не кількістю заготовленої та реалізованої деревини чи масштабами посадок вирубаних площ, а - увага - кількістю резерватів, рідкісними видами, пов'язаними з мертвою деревиною - і - фантастика - понад 200-ми кілометрами туристичних шляхів! Це при всьому тому, що конфлікт з природоохоронною спільнотою за вирубку сухих ялин в заказниках триває.

На іншому стенді лісгосп пропонує настільки неочікувану для нас атракцію, що я надовго завис біля стенду, намагаючись зрозуміти, чи правильно зрозумів. Проект «Пізнай свій ліс» пропонує видрукувати з сайту карту лісу з позначеними чек-пойнтами (привіт лісовим управлінням і підприємствам, які бояться надати доступ до планів лісонасаджень - в Польщі взагалі все лісовпорядкування для всіх доступне тут https://www.bdl.lasy.gov.pl/portal/ ) і пройти ділянку лісу, орієнтуючись по місцевості згідно відповідних позначень!




На інакшому стенді турист може знайти інформацію про, увага, природну зміну лісових деревостанів! Про моніторингові роботи , присвячені аналізу супутникових знімків, спектральних та наземних знімків, і які покликані дати відповідь про швидкість лісової сукцесії, наприклад, в хвойних штучних лісах. Круто, правда? Роботи виконуються Інститутом лісових досліджень Польщі.




Більшість стендів продубльовані англійською мовою, і іноземні туристи, яких тут не мало, не мають проблем із прочитанням текстів.

Цікаво, що стенди присвячені не лише, наприклад, лісам, флорі чи фауні, а й таким, наприклад, ніби не дуже атрактивним речам, як лісові дороги. Їдеш собі лісовою дорогою, а тут раз - стенд про те, що це царська дорога, по якій колись імператори їздили на полювання. Дрібниця, а дозволяє відчути туристові приналежність до історичних місць.




Їдеш далі, бачиш якусь галявину. Ну галявина та й галявина, але ні - стоїть стенд, і виявляється тут колись була царська садиба, і галявина перестає бути такою звичайною. Їдеш ще далі, і бачиш невеличку звичайну луку в заплаві річки. Невже і тут щось варте уваги туриста є? А стенд свідчить, що ця лука - кормові угіддя малого підорлика, і ЄС виділяє купу грошей на її підтримання, щоб цьому орлу було що їсти. І очі якось одразу намагаються вгледіти силует хижака понад лісом.




Якщо мова зайшла про птахів, то викликають захоплення численні вежі для бьордвочінгу, розкидані по долині річки. І хоч місцеві орнітологи гірко жартують, що їх використовують переважно місцеві і явно не за призначенням, але численні пари туристів, чиї очі спрямовані в небо, а в руках видніються книжечки із силуетами птахів, говорять що вежі тут дуже навіть в тему.




А біля деяких з веж можна побачити заламіновані «книги» зі сторінками А3-го формату, де туристи можуть прочитати про місцевих птахів, звірів та рослин, а також, користуючись смартфонами, перейти на посиланням і послухати спів наведених птахів. Те, про що ми тут довго говоримо,втілене там :)




І чи варто й казати, що всі ці туристичні маршрути та екостежки обладнані авто- і велопарковками, сміттєвими баками, бесідками для відпочинку тощо.




Парковки обладнані камерами спостереження, щоб турист міг повністю насолоджуватися спогляданням підорликів чи білоспинних дятлів, не переживаючи за те, в якому напрямку вже поїхав його дво- або чотириколісний друг. Екостежки ж викладені дерев'яною кладкою, аби з однієї сторони не було ерозії грунту, а з другої сторони,наприклад, щоб спостереження птахів у заболоченому вільшанику не перетворилося б у витягання чобіт із болота. Дрібниця, а приємно!




Якщо узагальнювати, то Біловезька Пуща є прикладом, як з старовікового лісового масиву зробити гордість країни, атракцію для туристів і потужний екоосвітній центр під відкритим небом. Нам є до чого прагнути :)

Наостанок, радив би всім побувати в Біловежі і побачити всю цю красу на власні очі.

https://ua.censor.net.ua/blogs/6341/blovezka_puscha_yak_ma_viglyadati_prirodniyi_ls

23.06.17 13:13

Далі...