Сегодня от удара молнии в сосну горела хвойная подстилка в Гурзуфском лесничестве Ялтинского заповедника.
Вторник, 25 июля 2017, 21:25 | Ялта
ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ
влада обвалила лісову галузь в Україні
ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ
Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів
Орест ФУРДИЧКО
Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні
РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?
Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь
ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ
Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?
25 липня 2017
Великий літак кружляє над Бердичевом на дуже низькій висоті
Над Бердичевом дуже низько пролітає літак. Про це заздалегідь попереджали в Державному науково-виробничому підприємстві «Геосистема». Польоти триватимуть до кінця липня 2017 року. Дане підприємство проводить аерофотознімальні роботи для створення картографічних матеріалів територій лісів на Бердичівщині. Літак АН-2 здійснює розворот над частиною нашого міста.
Нагадаємо, наші сучасники не пам’ятають, але на початку століття в Бердичеві на Елінгу базувався військовий дирижабль, який мав назву “Гриф” і завдяки якому до нашого часу збереглися чудові фотознімки міста з висоти пташиного польоту. Він також іноді пролітав над містом на дуже низьких висотах.
У Чорногорії затримали поляка за підозрою в підпалах
Про це повідомляє Укрінформ з посиланням на RTCG.
Молодика було затримано у неділю на пляжі в містечку Жаніца. Поліція стверджує, що він близько 14.00. перебуваючи в лісі над пляжем, запалив цигарку, з використанням якої підпалив траву і чагарник. Після цього вогонь поширився лісом, а хлопець повернувся на пляж, де його і затримали.
Пожежу, завдяки оперативному втручанню надзвичайних служб, вдалося швидко локалізувати.
Хлопець, ім’я якого не повідомляють, був доправлений до відділення прокуратури міста Херцег Новий. Його затримали на 72 години на підставі обгрунтованої підозри у скоєнні злочину, що становить загальну небезпеку.
Як відомо, липневі пожежі спричинили значне спустошення у Чорногорії.
Турецький рецепт боротьби зі шкідниками в лісі: чи запрацює в Україні?
…Нещодавно українська делегація спеціалістів лісозахисних підприємств відвідала Туреччину для стажування у галузі використання біологічних і біотехнічних методів контролю шкідників і хвороб. Серед них і Ірина Приянчук, інженер-лісопатолог ДСЛП «Вінницялісозахист». Днями пані Ірина з колегою Віталієм Стегняком, начальником відділу фітопатології, побували в Новограді-Волинському, де провели обстеження лісових насаджень в ДП « Новоград-Волинське ДЛМГ » та «Новоград-Волинський лісгосп АПК».
Ми зустрілися з ними, аби поговорити про сучасний санітарний стан лісу і дізнатися, які методи боротьби зі шкідниками і всиханням лісу пропонують науковці лісівникам.
Віталій Стегняк розповідає: «Негативні процеси, які спостерігаються в лісових насадженнях України і на Новоград-Волинщині зокрема – пов’язані насамперед зі зміною клімату. Ні для кого не секрет, що йде глобальне потепління. І якщо воно відбувається в середньому на 1 Сº по планеті – людина практично це не відчуває. Ми користуємося кондиціонерами, приймаємо контрастний душ, прохолодні напої. У той же час живі організми, які живуть в природі, до цього дуже чутливі. Такі скачкоподібні піднесення температури сприяють тому, що організми починають розмножуватися в своїх неприродних масштабах. Тут слід сказати, що вони завжди були присутні в лісі, але – в межах природних норм.
На протязі останніх років, починаючи з 2012 року, спостерігається значне всихання соснових насаджень на Поліссі. І це стосується не лише Житомирського, а й Київського, Рівненського, Волинського Полісся, та й загалом не лише України. Причиною такого всихання є вершинний короїд. Жук заселяє верхівкову частину живого дерева, з розвинутою кроною, із зеленим забарвленням хвої, і починає в ньому відкладати яйця, які потім перероджуються в личинки. У свою чергу ці личинки розселяються по дереву роблячи ходи під корою, руйнуючи провідні тканини дерева. Разом із цим вони заселяють в дерево так звані офіостомові гриби. Вони завжди присутні з личинками, тому що сприяють перетравленню деревини в такому вигляді, в якому її можуть споживати. Таким чином закупорюються провідні тканини в дереві, і вода не поступає з кореневої системи до крони. Відтак хворе дерево вже на протязі місяця, а то й двох-трьох тижнів перетворюється із зеленого в руде.
Єдиним методом боротьби з цим жуком є вчасне вирубування уражених дерев, поки жук ще не вилетів із них. Відповідно вкрай необхідно відразу ж переробити деревину, спалити порубкові рештки або їх подрібнити, аби перетерти шкідника, розмір якого складає не більше 3-4 мм.
Коли хвора деревина забирається вчасно, нижня частина дерева ще не уражена грибами. Відтак – практично ще жива. Тобто після зрізу такого дерева пеньок буде живий і певний час смолоточитиме. Саме тому в людей, які йдуть по лісі складається враження, що забране живе дерево, і ріжуть лісівники усе підряд. Хоча насправді дерево вже мертве, і синява деревини по всьому стовбурі – лише питання часу.
Якщо подивитися на відібрані зразки хворого дерева (Віталій демонструє мені різного діаметру кільця) верхні зрізи стовбура вже сині, до низу посиніння поки що лише часткове – і забарвлення йому дають якраз ці офіостомові гриби.
Відповідно, якщо вчасно зрізати хворе дерево, пояснює науковець, то вбиваємо відразу двох зайців: не тільки нищимо самого жука; разом із тим – отримуємо не дров’яну продукцію, а ще частково ділову, тобто економічний і екологічний складники.
Рубати уражені дерева – поки що єдиний метод, яким можуть боротися зі всиханням соснових насаджень українці. У Туреччині до такого методу вдаються вкрай рідко. Здебільшого тут використовують біологічний метод. Саме про нього нам розповіла Ірина Приянюк. Вона була вражена побаченим у відрядженні. Зізнається, Україні до цього ще далеко. І в першу чергу тому, що кошти, які виділяє Республіка Туреччина на ведення лісового господарства з держбюджету, в рік складають понад 60 млн. доларів США. На противагу цьому – українські лісгоспи працюють на повній самоокупності.
Великої уваги в Туреччині приділяють науковій діяльності в галузі мікробіології. Як і в Україні, в цій республіці ліси теж потерпають від вершинного короїда. Проте, у свій час, коли в країні почалося масове всихання, і їм теж довелося проводити суцільні санітарні рубки хворих дерев – рахувати втрати почали в мільйонах. Тому підійшли до цього з точки зору науки і взялися виводити корисних комах, які поїдатимуть шкідників лісу.
Природного хижака – мурахожука – вирощують в лабораторних умовах. Годувати його потрібно тим же шкідником, проти якого його й вирощують. Для цього в лісі встановлюють численні феромонні пастки. Сюди потрапляють найрізноманітніші комахи. Але вручну відбирають лише короїда. Згодом личинки мурахожука випускають в лісі, у деяких випадках вживлюють в хворе дерево або зрізаний пеньок, і таким чином мурахожук бореться з численною армією верхівкового короїда.
На сьогодні всихання лісу в Туреччині суттєво зменшились. Якщо й трапляються – поодинокі випадки. А зрізати дерево, що починає всихати – першочергове завдання, і це лише при умові, коли біологічний метод вже не допоможе. Для цього не потрібно проходити спеціальні лісопатологічні обстеження і отримувати кучу дозволів. Лісничий, побачивши хворе дерево протягом дня має його зрізати, вивезти за межі лісового масиву, окорувати і подрібнити. Мінімум часу – максимум ефекту.
В Україні, поки дозволять зрізати хворе дерево, аби не дати шансу шкіднику далі розмножуватися, жук безперешкодно встигає лишити по собі наступне покоління. І зростає воно з геометричною прогресією – від сотень до тисяч штук за вегетаційний період. Наслідком цього є цілі пліши усохлих дерев, що немов вогняні язики височіють в лісових масивах.
Якщо із шкідниками в Туреччині борються лояльним, біологічним, методом, то із лісопорушниками все набагато суворіше. Одне незаконно зрубане дерево тягне за собою штраф у розмірі 7 тис. доларів і три роки ув’язнення. Такі покарання вже давно відучили турків красти ліс. До речі, людей, які проживають в лісових масивах, держава забезпечує вугільним паливом, аби люди не йшли в ліс і не рубали дерева.
Знову повертаюся до України. Тут чи не щодня лісова охорона фіксує факти крадіжок лісу. При чому, останнім часом вони стають все зухвалішими. Неодноразово це траплялось і на Новоград-Волинщині. Тож наразі, з метою недопущення лісопорушень, рейдові бригади «Новоград-Волинського ДЛМГ» щоночі, у вихідні та святкові дні, проводять чергування в масивах лісгоспу. Таким чином лісові насадження підприємства цілодобово знаходяться під наглядом державної лісової охорони.
Але робота лісівників не обмежується боротьбою зі шкідниками, і з крадіями лісу. Пріоритетним у роботі «Новоград-Волинського ДЛМГ» є лісовідновлення. Лісокультурну кампанію 2017 року в лісгоспі провели в сприятливі агротехнічні терміни. Загалом весна вдалася плідна – створено 211 га лісових культур. Усе зроблено власним посадковим матеріалом. Загальний обсяг лісовідновлення з урахуванням сприяння природному поновленню складає 351 га.
Із статті Альони Денисюк (газета “Час Плюс”)
Ми зустрілися з ними, аби поговорити про сучасний санітарний стан лісу і дізнатися, які методи боротьби зі шкідниками і всиханням лісу пропонують науковці лісівникам.
Віталій Стегняк розповідає: «Негативні процеси, які спостерігаються в лісових насадженнях України і на Новоград-Волинщині зокрема – пов’язані насамперед зі зміною клімату. Ні для кого не секрет, що йде глобальне потепління. І якщо воно відбувається в середньому на 1 Сº по планеті – людина практично це не відчуває. Ми користуємося кондиціонерами, приймаємо контрастний душ, прохолодні напої. У той же час живі організми, які живуть в природі, до цього дуже чутливі. Такі скачкоподібні піднесення температури сприяють тому, що організми починають розмножуватися в своїх неприродних масштабах. Тут слід сказати, що вони завжди були присутні в лісі, але – в межах природних норм.
На протязі останніх років, починаючи з 2012 року, спостерігається значне всихання соснових насаджень на Поліссі. І це стосується не лише Житомирського, а й Київського, Рівненського, Волинського Полісся, та й загалом не лише України. Причиною такого всихання є вершинний короїд. Жук заселяє верхівкову частину живого дерева, з розвинутою кроною, із зеленим забарвленням хвої, і починає в ньому відкладати яйця, які потім перероджуються в личинки. У свою чергу ці личинки розселяються по дереву роблячи ходи під корою, руйнуючи провідні тканини дерева. Разом із цим вони заселяють в дерево так звані офіостомові гриби. Вони завжди присутні з личинками, тому що сприяють перетравленню деревини в такому вигляді, в якому її можуть споживати. Таким чином закупорюються провідні тканини в дереві, і вода не поступає з кореневої системи до крони. Відтак хворе дерево вже на протязі місяця, а то й двох-трьох тижнів перетворюється із зеленого в руде.
Єдиним методом боротьби з цим жуком є вчасне вирубування уражених дерев, поки жук ще не вилетів із них. Відповідно вкрай необхідно відразу ж переробити деревину, спалити порубкові рештки або їх подрібнити, аби перетерти шкідника, розмір якого складає не більше 3-4 мм.
Коли хвора деревина забирається вчасно, нижня частина дерева ще не уражена грибами. Відтак – практично ще жива. Тобто після зрізу такого дерева пеньок буде живий і певний час смолоточитиме. Саме тому в людей, які йдуть по лісі складається враження, що забране живе дерево, і ріжуть лісівники усе підряд. Хоча насправді дерево вже мертве, і синява деревини по всьому стовбурі – лише питання часу.
Якщо подивитися на відібрані зразки хворого дерева (Віталій демонструє мені різного діаметру кільця) верхні зрізи стовбура вже сині, до низу посиніння поки що лише часткове – і забарвлення йому дають якраз ці офіостомові гриби.
Відповідно, якщо вчасно зрізати хворе дерево, пояснює науковець, то вбиваємо відразу двох зайців: не тільки нищимо самого жука; разом із тим – отримуємо не дров’яну продукцію, а ще частково ділову, тобто економічний і екологічний складники.
Рубати уражені дерева – поки що єдиний метод, яким можуть боротися зі всиханням соснових насаджень українці. У Туреччині до такого методу вдаються вкрай рідко. Здебільшого тут використовують біологічний метод. Саме про нього нам розповіла Ірина Приянюк. Вона була вражена побаченим у відрядженні. Зізнається, Україні до цього ще далеко. І в першу чергу тому, що кошти, які виділяє Республіка Туреччина на ведення лісового господарства з держбюджету, в рік складають понад 60 млн. доларів США. На противагу цьому – українські лісгоспи працюють на повній самоокупності.
Великої уваги в Туреччині приділяють науковій діяльності в галузі мікробіології. Як і в Україні, в цій республіці ліси теж потерпають від вершинного короїда. Проте, у свій час, коли в країні почалося масове всихання, і їм теж довелося проводити суцільні санітарні рубки хворих дерев – рахувати втрати почали в мільйонах. Тому підійшли до цього з точки зору науки і взялися виводити корисних комах, які поїдатимуть шкідників лісу.
Природного хижака – мурахожука – вирощують в лабораторних умовах. Годувати його потрібно тим же шкідником, проти якого його й вирощують. Для цього в лісі встановлюють численні феромонні пастки. Сюди потрапляють найрізноманітніші комахи. Але вручну відбирають лише короїда. Згодом личинки мурахожука випускають в лісі, у деяких випадках вживлюють в хворе дерево або зрізаний пеньок, і таким чином мурахожук бореться з численною армією верхівкового короїда.
На сьогодні всихання лісу в Туреччині суттєво зменшились. Якщо й трапляються – поодинокі випадки. А зрізати дерево, що починає всихати – першочергове завдання, і це лише при умові, коли біологічний метод вже не допоможе. Для цього не потрібно проходити спеціальні лісопатологічні обстеження і отримувати кучу дозволів. Лісничий, побачивши хворе дерево протягом дня має його зрізати, вивезти за межі лісового масиву, окорувати і подрібнити. Мінімум часу – максимум ефекту.
В Україні, поки дозволять зрізати хворе дерево, аби не дати шансу шкіднику далі розмножуватися, жук безперешкодно встигає лишити по собі наступне покоління. І зростає воно з геометричною прогресією – від сотень до тисяч штук за вегетаційний період. Наслідком цього є цілі пліши усохлих дерев, що немов вогняні язики височіють в лісових масивах.
Якщо із шкідниками в Туреччині борються лояльним, біологічним, методом, то із лісопорушниками все набагато суворіше. Одне незаконно зрубане дерево тягне за собою штраф у розмірі 7 тис. доларів і три роки ув’язнення. Такі покарання вже давно відучили турків красти ліс. До речі, людей, які проживають в лісових масивах, держава забезпечує вугільним паливом, аби люди не йшли в ліс і не рубали дерева.
Знову повертаюся до України. Тут чи не щодня лісова охорона фіксує факти крадіжок лісу. При чому, останнім часом вони стають все зухвалішими. Неодноразово це траплялось і на Новоград-Волинщині. Тож наразі, з метою недопущення лісопорушень, рейдові бригади «Новоград-Волинського ДЛМГ» щоночі, у вихідні та святкові дні, проводять чергування в масивах лісгоспу. Таким чином лісові насадження підприємства цілодобово знаходяться під наглядом державної лісової охорони.
Але робота лісівників не обмежується боротьбою зі шкідниками, і з крадіями лісу. Пріоритетним у роботі «Новоград-Волинського ДЛМГ» є лісовідновлення. Лісокультурну кампанію 2017 року в лісгоспі провели в сприятливі агротехнічні терміни. Загалом весна вдалася плідна – створено 211 га лісових культур. Усе зроблено власним посадковим матеріалом. Загальний обсяг лісовідновлення з урахуванням сприяння природному поновленню складає 351 га.
Із статті Альони Денисюк (газета “Час Плюс”)
Опубліковано 05.07.2017
24 липня 2017
Біля Києва масово спалахують пожежі (фото)
За останню добу в Київській області було зареєстровано десятки випадків займання
За добу в Київській області було зареєстровано 23 випадки загоряння трав’яного настилу, сміття і торфу на загальній площі понад 10 гектарів. У більшості випадків рятувальникам вдалося вчасно локалізувати вогнища. Небезпека полягає в тому, що загоряння сухої трави часто стає причиною пожеж на звалищах, торфовищах і в лісових масивах.
Так, 23 липня в оперативно-диспетчерську службу ДСЧС Миронівського району надійшло повідомлення про загоряння трав’яного настилу в селі Владиславка. Існувала загроза поширення вогню на лісосмугу. Рятувальники приступили до гасіння пожежі, який через сильний вітер вже перекинувся на ліс. Втім, пожежа була швидко ліквідована.
О 21:00 в Миронівському лісництві загорілася хвойна підстилка на площі 2 га.
Пожежа була локалізована о 23:23 та ліквідована о 00:43 24 липня. На гасіння пожежі було залучено дві автоцистерни і сім чоловік особового складу.
Нагадаємо, що авіація українських рятувальників продовжує допомагати Чорногорії впоратися з масштабними лісовими пожежами.
Як раніше писала Politeka, в державній службі з надзвичайних ситуацій розповіли, що в зв’язку з масштабними пожежами, які охопили Чорногорію, Україна прийняла рішення відправити на їх гасіння свою авіацію.
Джерело: Politeka
20:54 24 Липня 2017
НОВИНИ
В Рослесхозе создана рабочая группа по выработке новых подходов к формированию платы за использование лесов - насколько это важно?
Некоторые коллеги удивляются, почему на Лесном форуме Гринпис не появилось никаких комментариев в связи с образованием в Рослесхозе новой рабочей группы - по выработке новых подходов к формированию платы за использование лесов. На первый взгляд, новость об этой рабочей группе может показаться важной (ведь плата за использование лесов может быть одним из основных экономических механизмов регулирования лесного хозяйства) и опасной (поскольку участвующие в работе этой группы крупнейшие компании-лесопользователи могут настроить новые подходы к формированию платы за использование лесов под свои интересы, которые не обязательно совпадают с интересами страны, населения или даже большинства организаций лесного сектора). Но в реальности значительных результатов от работы этой группы - ни положительных, ни отрицательных - ожидать не приходится, и вот почему.
Во-первых, основы формирования платы за использование лесов определяются Лесным кодексом РФ (в первую очередь статьями 23 - "Арендная плата", 76 - "Плата по договору купли-продажи лесных насаждений", и 81 - "Полномочия органов государственной власти Российской Федерации в области лесных отношений", а также положениями, относящимися к реализации приоритетных инвестиционных проектов в области освоения лесов). Для того, чтобы принципиально изменить подход к формированию платы за использование лесов, необходимо внести значительные изменения в Лесной кодекс РФ. Одного желания Рослесхоза и решения его рабочей группы для этого недостаточно - нужна воля более высоких инстанций; и это в любом случае очень долгий процесс. У Рослесхоза, скорее всего, не хватит ни административных ресурсов, чтобы преодолеть все стадии этого процесса, ни запаса живучести, чтобы дотянуть до его конца. Это не значит, что подходы к формированию платы за использование лесов не будут меняться - но, скорее всего, значит, что процессы, происходящие сейчас в Рослесхозе, на эти изменения сильно не повлияют.
Во-вторых, возможности изменения ставок платы за использования лесов у правительства и законодателей не очень велики. Понижать особенно некуда - и так плата за использование лесов далеко не компенсирует бюджетные расходы на лесное хозяйство. По оперативной информации Федерального казначейства, за первое полугодие расходы федерального бюджета на лесное хозяйство составили 12 423 605 851 руб. 97 коп., а доходы федерального бюджета в части платы за использование лесов - только 9 907 893 827 руб. 51 коп. (80% от расходов). В условиях острой бюджетной недостаточности снижать ставки и уменьшать доходы правительство вряд ли согласится. Возможностей для повышения тоже немного, поскольку многие предприятия лесного сектора находятся в неустойчивом экономическом положении, а то и вовсе на ладан дышат.
В-третьих, значительная часть нынешней платы за использование лесов, особенно той, которую платят арендаторы - это плата за воображаемые ресурсы (расчетную лесосеку и установленные объемы пользования по лесным участкам, не обеспеченные реально существующими хозяйственно ценными насаждениями). При очень низких ставках платы (самых низких среди крупных лесных стран мира) лесопользователи готовы с этим мириться, и то не всегда; если же государство начнет брать реальную плату за воображаемые лесные ресурсы - большинство лесопользователей или взбунтуется, или помрет. Быстро изменить эту ситуацию невозможно: средняя давность материалов лесоустройства по стране составляет уже около 22 лет, а попытка создания системы государственной инвентаризации лесов полностью провалилась (Рослесхоз еще пытается изображать работы над ГИЛ, но уже понятно, что достоверных результатов эта работа не даст).
Таким образом, деятельность Рабочей группы по разработке новых подходов к формированию платы за использование лесов при Рослесхозе практически обречена на провал; вряд ли можно надеяться, что она приведет к каким-то позитивным изменениям в системе лесных платежей, но и вряд ли стоит опасаться, что она что-нибудь ухудшит. Основная практическая задача этой группы состоит в том, чтобы показать, что Рослесхоз еще жив и даже отчасти дееспособен.
Ссылка на сообщение на сайте Рослесхоза:
18 июля 2017 г. в Рослесхозе Иван Валентик, заместитель Министра природных ресурсов и экологии Российской Федерации – руководитель Федерального агентства лесного хозяйства провел первое заседание Рабочей группы по разработке новых подходов к формированию платы за использование лесов
Во-первых, основы формирования платы за использование лесов определяются Лесным кодексом РФ (в первую очередь статьями 23 - "Арендная плата", 76 - "Плата по договору купли-продажи лесных насаждений", и 81 - "Полномочия органов государственной власти Российской Федерации в области лесных отношений", а также положениями, относящимися к реализации приоритетных инвестиционных проектов в области освоения лесов). Для того, чтобы принципиально изменить подход к формированию платы за использование лесов, необходимо внести значительные изменения в Лесной кодекс РФ. Одного желания Рослесхоза и решения его рабочей группы для этого недостаточно - нужна воля более высоких инстанций; и это в любом случае очень долгий процесс. У Рослесхоза, скорее всего, не хватит ни административных ресурсов, чтобы преодолеть все стадии этого процесса, ни запаса живучести, чтобы дотянуть до его конца. Это не значит, что подходы к формированию платы за использование лесов не будут меняться - но, скорее всего, значит, что процессы, происходящие сейчас в Рослесхозе, на эти изменения сильно не повлияют.
Во-вторых, возможности изменения ставок платы за использования лесов у правительства и законодателей не очень велики. Понижать особенно некуда - и так плата за использование лесов далеко не компенсирует бюджетные расходы на лесное хозяйство. По оперативной информации Федерального казначейства, за первое полугодие расходы федерального бюджета на лесное хозяйство составили 12 423 605 851 руб. 97 коп., а доходы федерального бюджета в части платы за использование лесов - только 9 907 893 827 руб. 51 коп. (80% от расходов). В условиях острой бюджетной недостаточности снижать ставки и уменьшать доходы правительство вряд ли согласится. Возможностей для повышения тоже немного, поскольку многие предприятия лесного сектора находятся в неустойчивом экономическом положении, а то и вовсе на ладан дышат.
В-третьих, значительная часть нынешней платы за использование лесов, особенно той, которую платят арендаторы - это плата за воображаемые ресурсы (расчетную лесосеку и установленные объемы пользования по лесным участкам, не обеспеченные реально существующими хозяйственно ценными насаждениями). При очень низких ставках платы (самых низких среди крупных лесных стран мира) лесопользователи готовы с этим мириться, и то не всегда; если же государство начнет брать реальную плату за воображаемые лесные ресурсы - большинство лесопользователей или взбунтуется, или помрет. Быстро изменить эту ситуацию невозможно: средняя давность материалов лесоустройства по стране составляет уже около 22 лет, а попытка создания системы государственной инвентаризации лесов полностью провалилась (Рослесхоз еще пытается изображать работы над ГИЛ, но уже понятно, что достоверных результатов эта работа не даст).
Таким образом, деятельность Рабочей группы по разработке новых подходов к формированию платы за использование лесов при Рослесхозе практически обречена на провал; вряд ли можно надеяться, что она приведет к каким-то позитивным изменениям в системе лесных платежей, но и вряд ли стоит опасаться, что она что-нибудь ухудшит. Основная практическая задача этой группы состоит в том, чтобы показать, что Рослесхоз еще жив и даже отчасти дееспособен.
Ссылка на сообщение на сайте Рослесхоза:
18 июля 2017 г. в Рослесхозе Иван Валентик, заместитель Министра природных ресурсов и экологии Российской Федерации – руководитель Федерального агентства лесного хозяйства провел первое заседание Рабочей группы по разработке новых подходов к формированию платы за использование лесов
У Полтавському районі горів ліс
За минулу добу на Полтавщині сталися чотири пожежі техногенного характеру, в спорудах нежитлового призначення. Також виникла одна пожежа природного характеру у державному підприємстві "Полтавський лісгосп".
Зокрема, 23 липня поблизу села Ступки Полтавського району, в лісовому масиві Руднянського лісництва ДП "Полтавський лісгосп" виникла пожежа.
За даними рятувальників, пожежу вдалося оперативно загасити, проте вогнем знищено 1,8 гектарів лісової підстилки.
Збитки та причина пожежі – встановлюються.
Зокрема, 23 липня поблизу села Ступки Полтавського району, в лісовому масиві Руднянського лісництва ДП "Полтавський лісгосп" виникла пожежа.
За даними рятувальників, пожежу вдалося оперативно загасити, проте вогнем знищено 1,8 гектарів лісової підстилки.
Збитки та причина пожежі – встановлюються.
Пожежі переможено. Дякуємо за допомогу
У четвер міністр внутрішніх справ Чорногорії Мевлюдін Нуходжич повідомив, що ситуація із лісовими пожежами в країні стабілізувалася і безпечна для населення та туристів. Він подякував усім добровольцям і пожежникам, які брали участь у гасінні вогню. «Уряд висловлює особливу подяку Центру з надзвичайних ситуацій НАТО, Механізму із цивільного захисту ЄС, країнам, які зі своєю технікою брали участь у гасінні пожежі, — Україні, Швейцарії, Болгарії, Ізраїлю і тим, хто висловив свою готовність прийти на допомогу в складній для Чорногорії ситуації», — заявив Нуходжич.
За його словами, з бюджету Чорногорії виділено 230 тисяч євро для преміювання (у розмірі 400 євро) всіх пожежників і рятувальників, які брали участь у боротьбі з вогнем. Міністр додав, що його відомство в найкоротші терміни підготує пакет пропозицій з розвитку системи раннього попередження і боротьби з лісовими пожежами та іншими природними лихами. А також запропонує уряду закупити необхідну для цього техніку й обладнання.
Чорногорські ЗМІ зазначають ефективні дії екіпажу українського протипожежного літака AN-32P, який за один виліт виливав на найнебезпечніші ділянки пожежі до 8 тисяч літрів води, а також багатоцільових вертольотів Super puma зі Швейцарії з резервуарами на 2 тисячі літрів.
Боротьба з вогнем триває у сусідній Хорватії. Як повідомляють місцеві ЗМІ, кілометрова хмара диму й попелу нависла над хорватським містом Спліт, розташованим у центральній частині узбережжя, між містами Задар і Дубровник. Дим проникає у квартири й готельні номери, тому людям радять не виходити з будинків, зачинити вікна та ввімкнути кондиціонери. Чергові служби повідомляють, що рівень забруднення повітря поки що не перевищує гранично припустимі показники. Якщо раніше сильний вітер сприяв поширенню вогню, то тепер за тихої погоди не провітрюються вулиці Спліта та інших курортних містечок, що посилює задимленість.
Сильна пожежа вигнала з лісу вовків, які рятуються від вогню біля сіл Котленіц і Смайїч, розташованих поблизу Спліта. Люди постійно чують вовче виття, що наводить страх. Тут
маленьких дітей не випускають на вулиці через те, що очманілі від вогню і голоду тварини можуть напасти на них.
Олександр ВОЛОДИМИРОВ...
http://www.golos.com.ua/article/291632
Ліси під загрозою. Уряд хоче передати ліси у користування підприємцям
На Івано-Франківщині лісівники виступають проти передачі лісових господарств у концесію – тимчасове використання юридичними чи фізичними особами.
Кабінет міністрів вважає, що це дозволить значно збільшити загальний економічний ефект від їх діяльності, однак прикарпатські лісівники переконані, що концесія вб’є лісову галузь та призведе до безконтрольних рубок, пише Репортер.
Нова стратегія розвитку
4 липня уряд затвердив стратегічне бачення управління державними підприємствами, що перебувають у підпорядкуванні центральних органів влади. Згідно з ним, 893 держпідприємства будуть приватизовані. Таким чином, в державній власності залишиться лише 15 особливо важливих підприємств. Зокрема, «Нафтогаз», «Укрзалізниця» та інші державні монополії. У державній власності також залишаться ще 363 об’єкти – це медичні,соціальні, метрологічні та інші суспільно важливі установи.
Окрім того, близько 1255 підприємств держвласності будуть ліквідовані через їх повну господарську неефективність. Також 359 об’єктів, а саме дороги, лісові господарства, аеропорти, будуть передані в концесію, тобто в оренду приватним особам.
Такий крок в уряді пояснюють тим, що зменшення кількості держпідприємств дозволить державі скоротити бюджетні витрати на підтримку значної кількості малоефективних установ. Однак прикарпатські лісівники рішенням Кабміну обурені та вже підготували до нього низку звернень.
Російський варіант
Заступник директора Івано-Франківського управління лісового та мисливського господарства та керівник Товариства лісівників України в області Олексій Голубчак розповідає, що ідея передати лісові господарства в концесію не нова. Колись уже велись переговори, щоб передати 150 тис. га лісів в Карпатах Австрії. Однак, зрештою, від цього задуму тоді відмовились, оскільки суспільство ще було неготове до такого кроку.
«Пройшло стільки років, і наші можновладці знову говорять про концесію. Але зараз суспільство ще радикальніше налаштоване, ніж тоді. По-перше, концесія передбачає ліквідацію державних підприємств, і люди мають бути звільнені з роботи. По-друге, вона майже ніде у світі не практикується, тому що там держава викуповує ліси у людей для того, щоб мати монополію на них», – пояснює Голубчак.
Разом з тим він запевняє, що реформу в лісовому господарстві треба провести. Каже, що ще минулого року був розроблений проект про створення одного підприємства на базі лісових господарств. Зокрема, представники Івано-Франківщини пропонували створити об’єднання на зразок колишнього «Прикарпатлісу». Однак замість тієї реформи уряд вирішив провести концесію.
За словами Голубчака, раніше про таке навіть ніхто не говорив, тому ця звістка їх приголомшила. Він зазначає, що в лісовому секторі економіки області працює понад 20 тис. працівників. Тому якщо вони втратять роботу, то почнуться голодні бунти.
До того ж, каже лісівник, концесійна модель ведення лісового господарства в країнах Європи також себе не виправдала. Наприклад, у Болгарії вона призвела до значного погіршення якості ведення лісового господарства та його економічного стану. Тому держава повернула в управління лісогосподарські підприємства та була змушена вкладати в них кошти. Канада, яка передала в концесію 77% спілих лісів, сьогодні не може впоратися з лісовими пожежами.
«Я був і в Фінляндії, і в Швеції, але там хочуть, навпаки, забрати ліси з приватних рук і віддати державі. Те, що робиться в нас, – це чисто російський варіант. Хоча там це призвело майже до загибелі лісового господарства», – підкреслює Олексій Голубчак.
Миттєвий дерибан
З цього приводу товариство лісівників області звернулося до обласної ради, а профспілка працівників лісового господарства та громадська рада при Державному агентстві лісових ресурсів України – до президента, голови Верховної Ради та прем’єр-міністра.
Голова асоціації деревообробних і лісозаготівельних підприємств Західної України та член громадської ради Ігор Соболевський розповідає, що відповідне звернення прийняли на з’їзді в Києві. Він також визнає, що лісове господарство треба реформувати, однак люди, які придумали концесію, змушують лісгоспи займатися комерцією. Хоч вони, згідно з новим Лісовим кодексом, не повинні цього робити, а мають займатися лісовідновленням та лісозбереженням. Відтак лісгоспи повинні забезпечити сировиною підприємства, щоб вони могли виходити на новий рівень виробництва та були конкурентоспроможними.
«Підприємства змушують створювати у себе лісопильні підрозділи і перетворюють Україну на лісопилку. Польща має лісів набагато менше, ніж ми, але вони продали за 2016 р. на 27,5 млрд. продукції, а ми – на 2,5 мільярда. Ми гонимо кругляк, а вони продають продукцію закордон. Концесія – це один з методів миттєвого дерибану та знищення лісу і промисловості в інтересах кількох осіб. Приватну структуру цікавить, як заробити гроші, – і все», – наголошує пан Ігор.
Соболевський переконаний, що приватники просто винищать ліс, а потім передадуть ті території назад державі. Тому це неприйнятно для України. Адже, наприклад, в нашій області є дуже багато районів, які залежать від деревообробки. «Якщо зайде іноземна компанія, то вона забере ліс, там його продасть і там сплатить податки. А звідки ж тоді Україна візьме гроші? 80% валюти на Прикарпаття приходить від деревообробки. Ми поховаємо регіон, якщо ляже деревообробка. Це вб’є державу, тому не можна цього робити”, – підкреслює він.
Соболевський сподівається, що облрада прийме рішення про недопущення жодних концесій. Він підозрює, що концесія вигідна її ініціатору, тобто уряду. Мовляв, Кабмін це робить, щоб розрахуватися українськими лісами за кредити.
Не згідні з концесію і науковці. Зокрема, доктор сільськогосподарських наук, професор Іван Калуцький каже, що його почало аж трясти, коли він дізнався про це. За його словами, як тільки лісгоспи починають відходити від реорганізацій та нормально жити, одразу ж для них готується щось нове.
«Чесно кажучи, я не бачу підґрунтя для цього. Я проти концесії. Вважаю, що на сьогодні не можна знову починати руйнувати те, що з тяжкою бідою підняли. Тільки лісгосп починає підніматися, як його хочуть приватизувати. Таким чином не дають розвиватися», – вважає вчений.
На думку пана Калуцького, на захист лісових господарств та загалом лісів від приватників має стати обласна рада й об’єднані територіальні громади. Він зазначає, що 626 тис. гектарів в області вкриті лісами. Крім того, на території державних лісогосподарських підприємств є ліси, які виключені з користування, і вони, як і природно-заповідний фонд, не можуть бути передані в концесію.
Хороша ідея
Якщо деякі облради, наприклад, Львівська, Хмельницька, вже виступили проти концесії та направили в Кабмін звернення, то Івано-Франківська поки що не поспішає цього робити. Заступник голови Івано-Франківської облради Сергій Басараб каже, що наразі це питання не розглядається, адже до них не надходили ні звернення, ні інші документи з цього приводу. Мовляв, якщо будуть якісь документи, то їх вивчать і приймуть рішення.
«Думаю, що передача лісгоспів у концесію – це хороша ідея. Все переходить на якісь комерційнірейки. Це краще, ніж заразнезрозуміло що відбувається. Я був у Тюрінгії (Німеччина), і там лісгоспи, які передали в концесію, нормально функціонують. Тюрінгія має таку ж площу, як наша область, але там у два рази більше рубають лісу, і ніяких проблем», – підкреслює він.
Однак Басараб додає, що там є контролюючий орган і ніхто навіть не задумується про те, щоб вкрасти деревину чи проводити стихійні рубки.
Кабінет міністрів вважає, що це дозволить значно збільшити загальний економічний ефект від їх діяльності, однак прикарпатські лісівники переконані, що концесія вб’є лісову галузь та призведе до безконтрольних рубок, пише Репортер.
Нова стратегія розвитку
4 липня уряд затвердив стратегічне бачення управління державними підприємствами, що перебувають у підпорядкуванні центральних органів влади. Згідно з ним, 893 держпідприємства будуть приватизовані. Таким чином, в державній власності залишиться лише 15 особливо важливих підприємств. Зокрема, «Нафтогаз», «Укрзалізниця» та інші державні монополії. У державній власності також залишаться ще 363 об’єкти – це медичні,соціальні, метрологічні та інші суспільно важливі установи.
Окрім того, близько 1255 підприємств держвласності будуть ліквідовані через їх повну господарську неефективність. Також 359 об’єктів, а саме дороги, лісові господарства, аеропорти, будуть передані в концесію, тобто в оренду приватним особам.
Такий крок в уряді пояснюють тим, що зменшення кількості держпідприємств дозволить державі скоротити бюджетні витрати на підтримку значної кількості малоефективних установ. Однак прикарпатські лісівники рішенням Кабміну обурені та вже підготували до нього низку звернень.
Російський варіант
Заступник директора Івано-Франківського управління лісового та мисливського господарства та керівник Товариства лісівників України в області Олексій Голубчак розповідає, що ідея передати лісові господарства в концесію не нова. Колись уже велись переговори, щоб передати 150 тис. га лісів в Карпатах Австрії. Однак, зрештою, від цього задуму тоді відмовились, оскільки суспільство ще було неготове до такого кроку.
«Пройшло стільки років, і наші можновладці знову говорять про концесію. Але зараз суспільство ще радикальніше налаштоване, ніж тоді. По-перше, концесія передбачає ліквідацію державних підприємств, і люди мають бути звільнені з роботи. По-друге, вона майже ніде у світі не практикується, тому що там держава викуповує ліси у людей для того, щоб мати монополію на них», – пояснює Голубчак.
Разом з тим він запевняє, що реформу в лісовому господарстві треба провести. Каже, що ще минулого року був розроблений проект про створення одного підприємства на базі лісових господарств. Зокрема, представники Івано-Франківщини пропонували створити об’єднання на зразок колишнього «Прикарпатлісу». Однак замість тієї реформи уряд вирішив провести концесію.
За словами Голубчака, раніше про таке навіть ніхто не говорив, тому ця звістка їх приголомшила. Він зазначає, що в лісовому секторі економіки області працює понад 20 тис. працівників. Тому якщо вони втратять роботу, то почнуться голодні бунти.
До того ж, каже лісівник, концесійна модель ведення лісового господарства в країнах Європи також себе не виправдала. Наприклад, у Болгарії вона призвела до значного погіршення якості ведення лісового господарства та його економічного стану. Тому держава повернула в управління лісогосподарські підприємства та була змушена вкладати в них кошти. Канада, яка передала в концесію 77% спілих лісів, сьогодні не може впоратися з лісовими пожежами.
«Я був і в Фінляндії, і в Швеції, але там хочуть, навпаки, забрати ліси з приватних рук і віддати державі. Те, що робиться в нас, – це чисто російський варіант. Хоча там це призвело майже до загибелі лісового господарства», – підкреслює Олексій Голубчак.
Миттєвий дерибан
З цього приводу товариство лісівників області звернулося до обласної ради, а профспілка працівників лісового господарства та громадська рада при Державному агентстві лісових ресурсів України – до президента, голови Верховної Ради та прем’єр-міністра.
Голова асоціації деревообробних і лісозаготівельних підприємств Західної України та член громадської ради Ігор Соболевський розповідає, що відповідне звернення прийняли на з’їзді в Києві. Він також визнає, що лісове господарство треба реформувати, однак люди, які придумали концесію, змушують лісгоспи займатися комерцією. Хоч вони, згідно з новим Лісовим кодексом, не повинні цього робити, а мають займатися лісовідновленням та лісозбереженням. Відтак лісгоспи повинні забезпечити сировиною підприємства, щоб вони могли виходити на новий рівень виробництва та були конкурентоспроможними.
«Підприємства змушують створювати у себе лісопильні підрозділи і перетворюють Україну на лісопилку. Польща має лісів набагато менше, ніж ми, але вони продали за 2016 р. на 27,5 млрд. продукції, а ми – на 2,5 мільярда. Ми гонимо кругляк, а вони продають продукцію закордон. Концесія – це один з методів миттєвого дерибану та знищення лісу і промисловості в інтересах кількох осіб. Приватну структуру цікавить, як заробити гроші, – і все», – наголошує пан Ігор.
Соболевський переконаний, що приватники просто винищать ліс, а потім передадуть ті території назад державі. Тому це неприйнятно для України. Адже, наприклад, в нашій області є дуже багато районів, які залежать від деревообробки. «Якщо зайде іноземна компанія, то вона забере ліс, там його продасть і там сплатить податки. А звідки ж тоді Україна візьме гроші? 80% валюти на Прикарпаття приходить від деревообробки. Ми поховаємо регіон, якщо ляже деревообробка. Це вб’є державу, тому не можна цього робити”, – підкреслює він.
Соболевський сподівається, що облрада прийме рішення про недопущення жодних концесій. Він підозрює, що концесія вигідна її ініціатору, тобто уряду. Мовляв, Кабмін це робить, щоб розрахуватися українськими лісами за кредити.
Не згідні з концесію і науковці. Зокрема, доктор сільськогосподарських наук, професор Іван Калуцький каже, що його почало аж трясти, коли він дізнався про це. За його словами, як тільки лісгоспи починають відходити від реорганізацій та нормально жити, одразу ж для них готується щось нове.
«Чесно кажучи, я не бачу підґрунтя для цього. Я проти концесії. Вважаю, що на сьогодні не можна знову починати руйнувати те, що з тяжкою бідою підняли. Тільки лісгосп починає підніматися, як його хочуть приватизувати. Таким чином не дають розвиватися», – вважає вчений.
На думку пана Калуцького, на захист лісових господарств та загалом лісів від приватників має стати обласна рада й об’єднані територіальні громади. Він зазначає, що 626 тис. гектарів в області вкриті лісами. Крім того, на території державних лісогосподарських підприємств є ліси, які виключені з користування, і вони, як і природно-заповідний фонд, не можуть бути передані в концесію.
Хороша ідея
Якщо деякі облради, наприклад, Львівська, Хмельницька, вже виступили проти концесії та направили в Кабмін звернення, то Івано-Франківська поки що не поспішає цього робити. Заступник голови Івано-Франківської облради Сергій Басараб каже, що наразі це питання не розглядається, адже до них не надходили ні звернення, ні інші документи з цього приводу. Мовляв, якщо будуть якісь документи, то їх вивчать і приймуть рішення.
«Думаю, що передача лісгоспів у концесію – це хороша ідея. Все переходить на якісь комерційнірейки. Це краще, ніж заразнезрозуміло що відбувається. Я був у Тюрінгії (Німеччина), і там лісгоспи, які передали в концесію, нормально функціонують. Тюрінгія має таку ж площу, як наша область, але там у два рази більше рубають лісу, і ніяких проблем», – підкреслює він.
Однак Басараб додає, що там є контролюючий орган і ніхто навіть не задумується про те, щоб вкрасти деревину чи проводити стихійні рубки.
